МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

«Вот встаньте и уйдите!»

01/31/2009 | Світлана Остапа
«Вы покраснели и можете умереть, успокойтесь!», а також куй, що мерехтить в ефірі – репортаж із круглого столу моралістів.

Дискусія, якої завжди так прагнуть організатори, на круглому столі «Стан дотримання законодавства України про захист суспільної моралі – загроза національній безпеці чи плюралізм думок» відбулася на всі сто. Присутнім нудно не було. Організатори – парламентський комітет з питань свободи слова та інформації та Національна експертна комісія з питань захисту суспільної моралі (остання особливо) – навіть не очікували, що буде так гаряче. Гадаю, в НЕК здогадувалися, що їх «дещо» недолюблюють, але щоби про це сказали відкрито в очі… Та ще й де? У приміщенні самої Верховної Ради! Та ще й хто? Ну, нехай журналісти, що з них узяти. А коли професор, завідувач кафедри реклами та зв’язків із громадськістю Інституту журналістики Валерій Іванов та юрист НСЖУ Тетяна Котюжинська… Це вже занадто. Навіть депутат трьох скликань та екс-суддя Конституційного суду (який бачив у своєму житті чимало) Василь Костицький не витримав і на певний час втратив контроль над аудиторією. В результаті дотриматися видрукуваної програми виступів не вдалося.

Голові НЕК Василю Костицькому – модератору круглого столу – було непереливки, хоча він мужньо тримався. Першим ударом стало те, що не прийшли двоє головних гостей: віце-прем’єр-міністр Іван Васюник та віце-спікер Микола Томенко. Та й від співорганізаторів – парламентського комітету – було тільки троє: голова Ганна Герман, Віктор Уколов та секретар Юрій Стець. Останній до президії сісти не захотів, та й узагалі пішов, не встигнувши прийти.

Виявивши повагу до законодавчої гілки влади, Василь Костицький доручив розпочати круглий стіл Ганні Герман. Але вона задала не той тон, якого він очікував, і це стало другим ударом. По-перше, вона заявила, що склад комісії (саме комісії, а не її апарат) не повинен змінюватися з приходом нової влади (виходить, що у кожної влади свої моральні авторитети). А потім згадала про останнє засідання комітету, де розглядалося питання про НЕК. «Комісії треба бути дуже обережною, інакше її можуть звинуватити в політичній цензурі», – сказала Ганна Герман.

Василь Костицький відкинув усі звинувачення, зазначивши, що «закиди про те, що НЕК щось забороняє чи не дозволяє, не відповідають дійсності, бо НЕК не регуляторний орган». Він переконаний, що держава, яка створила НЕК, не втручається в систему моральних цінностей суспільства. Василь Васильович презентував, постійно посилаючись на норми закону «Про захист суспільної моралі», діяльність НЕК. Розповів, скільки разів члени комісії (загалом 30 осіб) збиралися на засідання, скільки висновків зробили експерти з апарату НЕК, у якому працює 90 осіб. Але, на думку пана голови, цього замало. Треба ще створити регіональні колегії, провести в регіонах сесії, присвячені цій темі.

З презентації, в якій було зазначено, що телебачення несе відповідальність за 10% кримінальних злочинів, скоєних громадянами, 58% учнів готові копіювати телевізійних героїв, а 37,3% вчинили протиправні дії під впливом телебачення, було зрозуміло, що сучасний стан суспільної моралі – це загроза національній безпеці.

Своєю доповіддю його фактично підтримав заступник міністра внутрішніх справ Володимир Євдокимов, який без зайвих емоцій монотонно прочитав підготовлений для нього текст. У доповіді говорилося, що постійне збільшення інтернет-користувачів, глобалізація інформаційного простору і практично повна анонімність користувачів створює сприятливе підґрунтя для активізації і розповсюдження через інформаційно-комунікаційні системи порнопродукції та реклами сексуальних послуг.

«Актуальність цього явища обумовлена значною прибутковістю цього виду бізнесу, який привертає все більшу увагу злочинного елементу, – сказав Володимир Євдокимов. – МВС, незважаючи на прогалини в законодавстві, протягом 2008 року виявило 1850 злочинів у сфері суспільної моралі, 2007-го було 1696, а 2006-го – 1315. Припинено діяльність 16 злочинних груп, що спеціалізувалися на вчиненні злочинів зазначеної категорії. Притягнуто до кримінальної відповідальності 817 звідників та сутенерів». Також заступник міністра МВС розповів про відпрацювання інтернет-сервер-провайдерів, ресурси яких використовувалися в злочинних цілях. За результатами заходів припинено діяльність найбільшої в Україні мережі користувачів, які через сайт «Інфостор» здійснювали між собою обмін та розповсюджували серед інших користувачів сайту порнографічні відеоролики зі сценами статевих актів та зґвалтувань дітей віком від 5 до 12 років, у тому числі за участю тварин. Наразі порушено кримінальну справу, тривають слідчі дії.

Наступним мав виступати голова Нацради, який не прийшов на круглий стіл. Може, він образився на НЕК, котра вчергове посварила Нацраду з телерадіоорганізаціями? Натомість прийшов заступник голови Нацради Юрій Плаксюк. Він розповів, що рада на основі експертних висновків НЕК прийняла 10 рішень, які стосуються ТРО, до деяких навіть було вжито санкції. Це телекомпанії АТВ (Одеса), «Інтер», «Гравіс», ТРК «Київ», ТОНІС та ін.

«Дії Нацради є публічними. Не встигне Нацрада якусь рекомендацію направити до Національної експертної комісії, як тут же в ефірі починають з’являтися звинувачення в цензурі, тиску і всіх гріхах. Хоча це були лише рекомендації», – сказав Юрій Плаксюк. Він розповів, що півроку Нарада воювала з такою одіозною програмою, як «Окна» Нагієва, щоб її перенесли з 19-ї години на після 23-ї.

«В чому нас тільки не звинувачували. Хоча всі ми знаємо, що це є театралізоване шоу деградованих учасників програми. Так само Нацрада не погодила логотип телекомпанії “Куй-ТБ”, бо мала підстави це зробити. Преса на це відгукнулася тим, що в Нацраді сидять ретрогради й відсталі ведмежатники. Правда, ми логотип заборонили, а воно все одно миготить в ефірі – оце “куй”». Тому, на думку представника Нацради, втручання і тиск повинні бути, інакше не буде результатів роботи. Крім того, він закликав до єдності дій, бо наразі наглядом займаються 10 установ, а реальних змін тим часом немає.

Також пан Плаксюк зауважив, що закон про суспільну мораль недосконалий, оскільки він дублює Кримінальний кодекс. «Краще було би виписати моральні норми, і виписати так, щоби Нацрада мала можливість на основі експертних висновків НЕК призупиняти ліцензію каналам», – сказав Юрій Плаксюк, додавши, що ще потрібно вести спільний часопис під назвою «Жартома і всерйоз». Це сприятиме публічності роботи і Нацради і НЕК.

Аж після виступу Плаксюка Василь Костицький згадав, що не представив присутнім власне комісію. «Це переважно доктори і кандидати наук», – сказав він. Вірогідно, на його думку, це свідчило про найвищий ступінь моральності членів. «Це народний депутат Лілія Григорович, доктор історичних наук Данило Яневський, доктор наук Петро Кононенко, кандидат наук Андрій Попок, заступник міністра освіти та науки Павло Полянський, директор гуманітарного ліцею Галина Сизоненко», – перерахував модератор. Пізніше до них приєднався ще один член комісії – народний депутат Павло Мовчан.

Попри наявність чіткої програми виступів (зголосилися виступати аж 23 доповідача), пан Костецький надав слово Данилу Яневському, виступ якого не був передбачений програмою. На це, у свою чергу, образилися професор Валерій Іванов (теж, до речі, доктор наук) та секретар правління Спілки кінематографістів Лариса Брюховецька, яка на знак протесту залишила залу.

Данило Яневський, ще раз нагадавши присутнім, що він є доктором наук, зазначив, що наше суспільство є деформованим. «Я, як частина громадянського суспільства, чи того, що від нього залишилося, хочу сказати, що проти нашої держави ведеться повномасштабна війна, поки що без застосування звичайної зброї. Ситуація в інформаційному просторі пройшла точку неповернення, про це свідчать не тільки слова мого колеги, а й звіт РНБО. Від умовлянь, про які говорив пан Плаксюк, треба переходити до жорстких дій в інформаційному просторі», – емоційно проголосив пан Яневський. Він запропонував народним депутатам негайно заборонити загальнодоступний продаж пива, особливо дітям. А також розповів, що йому за останні півроку вже двічі довелося відстрілюватися.

Після Яневського (знову з порушенням порядку виступів, не давши сказати професору Іванову) слово просто вирвав журналіст Анатолій Ульянов (журнал «Вічність»), який, за його ж словами, протестував членів Національної комісії. Він зачитав уривок (із двома непристойними словами), на який обурено відреагували декілька присутніх. На що доповідач зауважив, що це уривок із твору класика світової літератури Генрі Міллера, а те, що члени комісії вважають його непристойним, свідчить лише, що вони ханжі. Найбільш бурхливо обурювався Данило Яневський, натомість Ганна Герман зауважила, що нарешті стає цікаво.

Розгублений Василь Костицький знову пропустив професора Іванова і запросив до слова медіаюриста НСЖУ Тетяну Котюжинську. Вона заявила, що говоритиме не тільки як юрист, але і як представник покоління 25–35-річних. «Це покоління не бачить суттєвих проблем у сучасному стані суспільної моралі чи в духовності. Я слухала багатьох виступаючих, і чомусь пригадалося гасло радянських часів відлиги “Сегодня ты танцуешь джаз, а завтра родину продашь”. Більшість сьогоднішніх виступів було про це ж. Якщо ти сьогодні побачив, не дай Боже, “Куй ТБ”, ти автоматично стаєш аморальним. Я хочу звернути увагу парламентського комітету на те, що в резолюції цього круглого столу просять кошти. В часи фінансової кризи і зважаючи на те, що у нас 10 державних установ займаються наглядом, пропоную зекономити державні кошти», – сказала Тетяна Котюжинська. На її думку, в Україні спостерігаються нездорові процеси в плані захисту моралі.

Нарешті слово було надано пану Іванову. І з перших слів стало зрозуміло, чому Василь Костицький так відтягував його виступ (може, він робив це несвідомо?). На переконання Іванова, законодавець пішов хибним шляхом, вирішивши норми моралі захищати нормами права. «Норми моралі завжди захищалися шляхом громадського осуду, моральними звичаями. Неправда, що в більшості демократичних держав закон захищає норми моралі. І неправда, що є такі органи, як наша НЕК, у демократичних державах. Є в Російській Федерації, але на рівні регіонів, та в Республіці Білорусь. Це все залишилось у спадок із Радянського Союзу», – зазначив Валерій Іванов. На його думку, хибна мета (захищати норми моралі нормами права) програмує НЕК і на хибні доводи. Зокрема стосовно того, що телебачення несе відповідальність за зростання злочинів.

«Давайте тоді згадаємо цікаві дослідження японських вчених, які доводять, що насильство на телеекранах, навпаки, зменшує насильство в суспільстві», – переконував професор. Він висловив певність, що суспільну мораль необхідно захищати саморегулюванням: за допомогою редакційних статутів, громадських організацій тощо. В інших державах втручання в суспільну мораль з боку держави можливе лише тоді, коли це стосується дитини. Членам комісії пан Іванов питань не ставив, натомість звернувся до законодавців, позаяк, зауважив він, саме народні депутати повинні обирати, яким шляхом Україна йтиме далі – авторитарним чи демократичним. Він запропонував внести до резолюції пропозицію скасувати Закон «Про захист суспільної моралі», назвавши його непотрібним і таким, що лише створює зайві структури.

Народний депутат Віктор Уколов, наслідуючи приклад Толі Ульянова, процитував уривок вірша Симоненка (нібито також про секс, тільки без нецензурних слів) і сказав, що все питання в мірі. Він висловив упевненість, що регулювання в ефірі повинно бути, але на мінімальному рівні, а в експертів має бути авторитет, який ні в кого не виникав би питань.

Його ж колега нардеп Павло Унгурян (який належить до покоління 25-30-річних) говорив переважно про самогубства, аборти, а також про те, що сьогодні «наш етнос, народ і мова» перебувають під загрозою. «Ми сьогодні лідери по наркоманії, по дитячому алкоголізму, по СНІДу, і ми сьогодні говоримо про якісь європейські цінності? Про цінності ми будемо говорити тоді, коли у нас молодь перестане гинути», – сказав він. Пан Унгурян вважає, що Україна втрачає ціле покоління, а це становить загрозу національній безпеці. Тож як автор законопроектів про заборону дитячої порнографії й обмеження продажу пива та алкогольних напоїв, він вважає, що необхідно говорити про створення дитячих і підліткових клубів. «Державна політика не повинна зводитися до проведення концертів проти СНІДу з роздачею контрацептивів, щоби молодь тут же по кущах у парках ці контрацептиви використовували за призначенням. Це смішно, використовувати на це кошти благодійних фондів», – обурився народний депутат. Він також наголосив на доконечній потребі переглянути питання підготовки журналістів, бо їм «не доносять питання моралі і духовності».

Павло Унгурян – 29-річний борець за мораль із Блоку Юлії Тимошенко

На останні слова Унгуряна блискавично відреагував Ульянов. «Почему политик должен говорить о том, учат ли морали студентов института журналистики? Это не ваша проблема, – заволав Анатолій (хоча й стояв зовсім поруч із народним депутатом). – Почему вы должны учить чему-то журналистов? Я считаю, что такая постановка вопроса должна у моих коллег вызывать беспокойство. Меня возмущает ваша позиция и ваше невежество. Вы тут говорите о высоких речах, о защите морали. На таких вещах всегда строилась цензура, запрещали “Декамерон”, “Красное и черное”, Набокова». Яневський, що був спробував зробити зауваження галасливому Анатолію, почув на свою адресу: «Вы покраснели и можете умереть, успокойтесь». Тут Василь Костицький висловив припущення: може, Ульянов спеціально так поводиться, прагнучи здобути славу скандального журналіста?

Тим часом журналіст Володимир Петров кілька хвилин поспіль тримав руку, сигналізуючи про своє бажання виступити. У відповідь почув від модератора, що на виступ треба записуватися. «Скажите, что вы нас просто боитесь, тогда мы встанем и уйдем», – обурився Петров. Від цих слів почервонілому Яневському стало смішно, а заскочений народний депутат Павло Мовчан взагалі заговорив російською. «Вот встаньте и уйдите», – сказав він («Встань и иди», – перефразувала про себе я). І Петров пішов...

Поки Петров ішов, головуючий зазирнув у програму і надав слово ще одному кандидату наук – Андрію Новицькому з НУ ДПСУ (Податкова академія), – котрий перш ніж говорити на заявлену в програмі тему «Проблеми правового регулювання дотримання норм суспільної в мережі Інтернет», авторитетно заявив: завтра на інтернет-сайтах з’явиться геть перекручена інформація про нинішній круглий стіл.

Потім Лілія Григорович нагадала: закон про Національну експертну комісію на сьогодні є об’єктивною реальністю, тож некоректно порівнювати Україну з Росією та Білоруссю, оскільки в нас «набагато більше свободи слова, ніж у цих країнах». «Культура і справжні моральні цінності не мають радянського чи дорадянського етапів, бо це такі категорії, які жодним чином не залежать від політичного ладу чи статі. І з віком ми стаємо великими моралістами. Так, у нас є свобода слова, але ми ще не в повній мірі навчилися нею користуватися», – промовила пані Ліля. Вона висловила впевненість, що Україна програє війну проти самої себе, тому було запропоновано провести круглі столи з питань інформаційної безпеки.

Заздалегідь зголосившись на виступ, ваш автор мала можливість виступити (у програмі моє ім’я фігурувало під номером 21). Зауваживши, що трохи агресивні виступи колег пов’язані з тим, що вони змушені відвойовувати право на професію, ваш автор нагадала панові Унгуряну, що журналістів навчають журналістської етики (причому автором одного з підручників «Журналістська етика» є професор Валерій Іванов). Крім того, не варто забувати про обов’язки та права журналістів, якими вони керуються у своїй роботі: якщо журналісти їх дотримуватимуться, у них не буде проблем ані з мораллю, ані з етикою, ані з правом.

Ваш автор розповіла учасникам круглого столу про опитування, здійснене «Телекритикою» серед людей, не байдужих до моральності телепростору. Одне з питань стосувалося того, яким, на їхню думку, має бути регулювання питань моралі у ЗМІ – через державне втручання чи саморегулювання. Серед опитаних були письменники, юристи, телеведучі, співаки, народні депутати, соціологи, редактори. Думки розділилися, але більшість висловилися за саморегуляцію галузі.

– Якби «ТК» опитала тільки журналістів, я впевнена, що переважна більшість була за саморегуляцію галузі. Погоджуюся з Тетяною Котюжинською, яка зазначила, що завдяки діяльності НЕК саморегуляція галузі, яка на початковому етапі, пожвавиться. Тому що норми журналістської етики виписані в Кодексі журналістської етики, а також у редакційних статутах телерадіоорганізацій. Із власної практики скажу, що коли в новинах з’являються сюжети, неприпустимі з точки зору журналістської етики, про це нам пишуть самі журналісти. В результаті в «Телекритиці» з’являються публікації на тему порушення журналістської етики, які жваво обговорюються. Я особисто писала про сюжет, де журналіст не тільки показала в ефірі трирічну зґвалтовану дівчинку, а й назвала її справжнє ім’я та адресу.

Ваш автор впевнена, що багато питань до НЕК виникає тому, що люди не обізнані з діяльністю комісії. Що є експерти, які входять до апарату НЕК (у ньому працює 90 осіб), а є комісія моральних авторитетів, до якої входить 30 осіб і які працюють на громадських засадах (її склад змінює кожна нова влада). Якби мене запитали, у який же спосіб можна створити таку авторитетну моральну комісію, якій би довіряло все суспільство, я би відповіла: можна, приміром, організувати телепроект на зразок «Великих українців», у котрому самі українці обрали би моральних авторитетів. Саме цих авторитетів я запропонувала би до моральної комісії, склад якої не змінювався б із приходом нової влади.

Наступним мав слово медіаюрист, директор Інституту медіа права Тарас Шевченко. Він погодився, що проблема з мораллю існує. Він також зауважив, що не виступає категорично за відміну закону про захист суспільної моралі, хоча і вважає його недосконалим, ганебним і жахливим. Крім того, він висловив упевненість, що Національній експертній комісії працювати на основі цього закону дуже складно. «Щодо регуляції телерадіопростору, – сказав Тарас Шевченко, – то Нацрада має достатньо повноважень, які вона використовує, якщо хоче, відразу, а якщо не хоче – звертається до НЕК. Думаю, має бути реформована система санкцій Нацради». В резолюцію круглого столу він просив дописати слова, що закон «Про захист суспільної моралі» неякісний, а також що недоречно, на його думку, рекомендувати обласним державним адміністраціям створювати колегії суспільної моралі з огляду на те, що в законі не визначено компетенцію цих колегій.

Не переказуватиму довгі виступи членів комісії Петра Кононенка, Павла Полянського та Павла Мовчана. Зазначу лише, що кожен із них вважає стан дотримання законодавства України про захист суспільної моралі таким, що загрожує національній безпеці.

А от виступ члена громадської організації «Наш мир» Олександра Зінченкова (захисника геїв та лесбіянок) був лаконічним і кардинально відрізнявся від попередніх. Він поцікавився у членів комісії, кого вони вважають репродуктивними людьми.

«Головним критерієм еротичної продукції є наявність художньо-образного осмислення і відображення всього комплексу любовних, в тому числі і сексуальних почуттів, переживань, що природно виникають між репродуктивними людьми, – зачитав цитату з експертного висновку НЕК Олександр. – Скажите пожалуйста, что ваша организация вкладывает в понятие репродуктивных людей? Получается, что любые отношения между гомосексуалами являются порнографией?». Відповіді він не отримав.

Коли пан Костицький узявся вносити всі пропозиції до резолюції круглого столу, з присутніх уже не залишилося й половини. Він чемно вніс усі пропозиції – і на підтримку НЕК, і за її ліквідацію. Здавалося, він і не думав, що питання, яке мали розглянути учасники, – «Стан суспільної моралі є загрозою національній безпеці чи плюралізмом думок?» – під час обговорення трансформується на питання: «Потрібна чи не потрібна Національна комісія з питань захисту суспільної моралі?». Як то кажуть, круглий стіл вийшов не для галочки.

Відповіді

  • 2009.01.31 | Mykola_2007

    Re: «Вот встаньте и уйдите!»


    Коли ведуть себе по хамськи, як "борець за право" Анатолій Ульянов на конференції, то навряд чи можна себе стримати, і тим більше говорити про цивілізовану дискуссію.

    >Він зачитав уривок (із двома непристойними словами), на який
    > обурено відреагували декілька присутніх. На що доповідач зауважив,
    >що це уривок із твору класика світової літератури Генрі Міллера, а
    >те, що члени комісії вважають його непристойним, свідчить лише, що
    >вони ханжі.

    У Пушкіна теж є непристойні вірші, але все одно дітям дають читати не їх, а "Руслан і Людмила".

    Особисто я не знаю як працює дана комісія. Але рішення стосовно ток-шоу Вікна та “Куй-ТБ”, я цілком згоден.

    Одна справа критика відповідного органу, що цілком справедливо, а друга коли намагаються цією критикою взагалі усунути регулювання в цій сфері.

    >В інших державах втручання в суспільну мораль з боку держави можливе лише тоді, коли це стосується дитини.

    Якщо уважно подивитися ці західні "дитячі" канали, то там "саморегулюванням" і не пахне. Намальовані герої не тільки проламують один одному голову(до цього діти вже звикли), а й пукають та шморгають один на одного.

    Саморегуляції не буде ніколи. Бо хоче чи не хоче тедебачення, але саме воно зараз формує культуру. Більшість людей дізнаеться про світ, та дістає інформацію вже не з книжок, а саме з телевізору.

    Норми суспільної моралі міняються і досить срімко, під впливом саме телевізора та й просто ЗМІ. Ну от наприклад, в 30-ті роки одна акторка боялась розлучитись, щоб не втратити своїх шанувальників. Тепер всі смакують де хто і з ким...

    Я не проти того, щоб людина поводилась як їй заманеться, в межах норми. Але коли подібну поведінку вважають нормальною, це вже і є падіння моралі, з яким і треба боротися.

    В чому небезпека. Ну наприклад. Був КВН, там не дозволяли в ефірі матюкатись, був позаефірний "чорний" КВН, де матюкатись дозволялося. Добре те, що для всіх було очевидно, що "чорний" КВН це все ж таки не нормально для ефіру, і туди пускати його не можна. Хоча це зрозуміло не всім, от і з'явився Comedy Club, де для більшого ефекту вставляли лайливі слова. Але все приїдаеться, і слово "сука" вже не викликає сміх, бо тепер всі його вживають. Більш того вже стає модним просто при людях вставити в слово, ще якесь "модне" і бажано непристойне слово.

    ЗМІ не просто дають інформацію, вони впливають на суспільство і фактично формують нову культуру. А формування культури морального обліку громадянина, це державницька задача. Тому держава повинна це регулювати.
  • 2009.02.01 | Shelifon

    просто цікаво, коли вже Толя наепатується...

    ...чи коли його вже просто перестануть запрошувати.
    Валерій Феліксович (Іванов) теж сонечко. Ну не може він не знати про Advertising Standarts Authority. Цікаво, чи свідомо перекручує, чи не бачить аналогій?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.02.01 | ziggy_freud

      то де Міллер, а де Мюллер. Чи пан не плутає?

      Shelifon пише:
      > ...чи коли його вже просто перестануть запрошувати.

      це пов*язані речі. Коли перестане епатувати, тоді і перестануть запрошувати.

      Ну не всім же бути банальними нахабними рагулями, як Нагієв. В Україні варто епатувати розумніше. Світову класику почитати темним людям...

      > Валерій Феліксович (Іванов) теж сонечко. Ну не може він не знати про Advertising Standarts Authority. Цікаво, чи свідомо перекручує, чи не бачить аналогій?

      взагалі важко побачити сенс в діях нацкомісії. Крім загальночиновного: підгрібати повноваження та збільшувати свій бюджет.

      За 5 років в них досі нема наукового визначення базових понять власної діяльності: суспільної моралі та порнографії. І коректної процедури експертизи. Схоже, вони спочатку щось проголошують, а потім (іноді) замислюються, що саме проголосили.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.02.02 | Олена Весел

        +1000



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua