МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Звернення АУБ до банків та їх клієнтів

02/24/2009 | Майдан-ІНФОРМ
Останнім часом у засобах масової інформації активно підтримуються заклики до банків не перешкоджати достроковій видачі банківських вкладів клієнтів, не турбувати позичальників з поверненням кредитів за допомогою колекторських фірм і не вдаватися без судового рішення до звернення стягнення на предмет іпотеки або застави.
У зв'язку із цим звертаємо увагу на складну економічну ситуацію у країні, яка призвела до суттєвого уповільнення повернення кредитів позичальників, а з іншого боку, призвела до збільшення кількості вимог вкладників про дострокове повернення їх коштів.
Для забезпечення дострокової видачі банківських вкладів банк повинен вжити заходів для прискорення повернення позичальниками виданих кредитів з тим, щоб за рахунок повернутих кредитів достроково повернути внески.
Тому перешкоди, які чинить влада банкам щодо повернення кредитів, прямо позначаються на затримці банками у видачі депозитних вкладів.
Інтереси всіх клієнтів, у тому числі позичальників і вкладників банків, перебувають у прямому взаємозв'язку: масове неповернення банку кредитів викликає затримку повернення банком вкладу.
Безумовне повернення вкладів банк може забезпечити тільки завдяки реалізації всіх передбачених законом заходів з прискореного повернення кредиту. До них відноситься стягнення закладеного майна без судового рішення на підставі прав, наданих банкам самим позичальником за договором застави та/або іпотеки, які оформляються нотаріально у повній відповідності до Цивільного кодексу, Законів України «Про заставу» і «Про іпотеку».
Як відомо, під час прискореного звернення стягнення на предмет застави й іпотеки є випадки некваліфікованої роботи співробітників банків і колекторських фірм, які у випадку порушення ними законодавства повинні негайно (жорстко і терміново) припинятися.
У той же час вважаємо, що українське законодавство вже зараз захищає боржника у значно більшій мірі, ніж кредитора. Для порівняння: у деяких розвинених європейських країнах законодавство передбачає рівність сторін при видачі кредиту: кредитор і позичальник вже при видачі кредиту відразу отримують ліквідні активи: позичальник одержує гроші, банк – предмет іпотеки у тимчасову власність. У цьому випадку повернення кредиту і, відповідно, зобов'язання банку з видачі вкладу забезпечуються одразу!
Аналогічне регулювання є й в Україні, але діє обмежено, тільки при кредитуванні населення ломбардом.
Ми розуміємо, що масові прискорені звернення стягнення на предмет іпотеки й застави також не є кращим виходом із ситуації, яка склалася, оскільки вартість закладеного майна у цей час значно впала.
У цій ситуації рекомендуємо банкам не підвищувати відсотки за виданими кредитами, продовжити строки повернення кредитів, підтримувати тих позичальників, які й у цей час здійснюють прийнятні для них виплати за кредитом.
Просимо вкладників банків з розумінням ставитися до ситуації, яка склалася з поверненням депозитів.
Закликаємо всіх клієнтів банків й суспільство у цілому до розуміння основ роботи банків і розуміння взаємозв'язку інтересів всіх клієнтів і банку!
Ми розраховуємо на те, що населення і господарства країни краще за владу зрозуміють проблеми банківської системи і її значення для суспільства.

Асоціація українських банків
24 лютого 2009 р.

sean

Відповіді

  • 2009.02.24 | 123

    Якщо банк не віддає мені вклад - як стягнути з нього майно?

    Він так переконливо втирає про взаємозв*язок між виконанням зобов*язань божниками перед банком і банком перед вкладником, що само собою виникає питання: ну ясно, коли боржник не повертає борг - банк повинен мати право забрати заставу; а чому банк не віддає мені якусь заставу, коли я приніс йому вклад - а він не повертає? :)

    Майдан-ІНФОРМ пише:
    > Останнім часом у засобах масової інформації активно підтримуються заклики до банків не перешкоджати достроковій видачі банківських вкладів клієнтів, не турбувати позичальників з поверненням кредитів за допомогою колекторських фірм і не вдаватися без судового рішення до звернення стягнення на предмет іпотеки або застави.
    > У зв'язку із цим звертаємо увагу на складну економічну ситуацію у країні, яка призвела до суттєвого уповільнення повернення кредитів позичальників, а з іншого боку, призвела до збільшення кількості вимог вкладників про дострокове повернення їх коштів.
    > Для забезпечення дострокової видачі банківських вкладів банк повинен вжити заходів для прискорення повернення позичальниками виданих кредитів з тим, щоб за рахунок повернутих кредитів достроково повернути внески.
    > Тому перешкоди, які чинить влада банкам щодо повернення кредитів, прямо позначаються на затримці банками у видачі депозитних вкладів.
    > Інтереси всіх клієнтів, у тому числі позичальників і вкладників банків, перебувають у прямому взаємозв'язку: масове неповернення банку кредитів викликає затримку повернення банком вкладу.
    > Безумовне повернення вкладів банк може забезпечити тільки завдяки реалізації всіх передбачених законом заходів з прискореного повернення кредиту. До них відноситься стягнення закладеного майна без судового рішення на підставі прав, наданих банкам самим позичальником за договором застави та/або іпотеки, які оформляються нотаріально у повній відповідності до Цивільного кодексу, Законів України «Про заставу» і «Про іпотеку».
    > Як відомо, під час прискореного звернення стягнення на предмет застави й іпотеки є випадки некваліфікованої роботи співробітників банків і колекторських фірм, які у випадку порушення ними законодавства повинні негайно (жорстко і терміново) припинятися.
    > У той же час вважаємо, що українське законодавство вже зараз захищає боржника у значно більшій мірі, ніж кредитора. Для порівняння: у деяких розвинених європейських країнах законодавство передбачає рівність сторін при видачі кредиту: кредитор і позичальник вже при видачі кредиту відразу отримують ліквідні активи: позичальник одержує гроші, банк – предмет іпотеки у тимчасову власність. У цьому випадку повернення кредиту і, відповідно, зобов'язання банку з видачі вкладу забезпечуються одразу!
    > Аналогічне регулювання є й в Україні, але діє обмежено, тільки при кредитуванні населення ломбардом.
    > Ми розуміємо, що масові прискорені звернення стягнення на предмет іпотеки й застави також не є кращим виходом із ситуації, яка склалася, оскільки вартість закладеного майна у цей час значно впала.
    > У цій ситуації рекомендуємо банкам не підвищувати відсотки за виданими кредитами, продовжити строки повернення кредитів, підтримувати тих позичальників, які й у цей час здійснюють прийнятні для них виплати за кредитом.
    > Просимо вкладників банків з розумінням ставитися до ситуації, яка склалася з поверненням депозитів.
    > Закликаємо всіх клієнтів банків й суспільство у цілому до розуміння основ роботи банків і розуміння взаємозв'язку інтересів всіх клієнтів і банку!
    > Ми розраховуємо на те, що населення і господарства країни краще за владу зрозуміють проблеми банківської системи і її значення для суспільства.
    >
    > Асоціація українських банків
    > 24 лютого 2009 р.
    >
    > sean
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2009.02.24 | OlenaSt

    А якщо банк не проводить навіть бюджетних платежів із поточних

    рахунків юридичних осіб?
    Платіжки, блін, третю добу лежать без руху.
    Не кажучи вже про звичайні розрахунки між фірмами.
    Хтось збитки відшкодовуватиме? Бо нам, контрагенти і пеню виставляють, і знижки скасували - за несвоєчасну оплату.
    Про готівку вже й не кажу. Навіть не обіцяють.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.02.24 | 123

      Може написати листа в АУБ,щоб вони гнєвно виступілі?

      А як банк називається,якщо не секрет? Надра?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.02.24 | Адвокат ...

        "Надра" звичайно.

      • 2009.02.24 | OlenaSt

        Re: Може написати листа в АУБ,щоб вони гнєвно виступілі?

        Родовід, не проти ночі будь сказано.
        Ми були його клієнтами з 1994 р.

        А листа я таки напишу.
        У них є ще дві доби, щоб перерахувати.
        І лист, скоріше за все, називатиметься "позов".
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.02.24 | 123

          ясно, з тієї ж опери що й надра

          OlenaSt пише:
          > Родовід, не проти ночі будь сказано.
          > Ми були його клієнтами з 1994 р.

          Що з 1994 - це не страшно, страшно що не втекли вчасно :)

          > А листа я таки напишу.
          > У них є ще дві доби, щоб перерахувати.
          > І лист, скоріше за все, називатиметься "позов".

          думаю, вони не лякуються вже нічого :(
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.02.24 | OlenaSt

            Re: ясно, з тієї ж опери що й надра

            123 пише:
            > Що з 1994 - це не страшно, страшно що не втекли вчасно :)
            Абіжаєтє ;)
            "В профессии святого, как и в профессии вора, самое главное - это вовремя смыться" (с)
        • 2009.02.24 | Адвокат ...

          Вельми шкода...

          ... про "Родовід" мі казал ще місяць тому. Я тоді не повірив.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.02.24 | OlenaSt

            Re: Вельми шкода...

            Офіційно служба фінансової безпеки наших контрагентів попередила ще у травні, щоб не укладати довготермінових договорів, де в реквізитах лише "Родовід"...
            Але "нефінансові" ознаки з'явилися щонайменше в грудні 2007 р.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.02.24 | Адвокат ...

              Ясно...

      • 2009.02.24 | OlenaSt

        А найбільше уміляє, що вони при цьому крутять по ящику рекламу

        чогось (конкурсу якогось чи змагання - не запам'яталося), де цей "Родовід" спонсором виступає.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.02.24 | Адвокат ...

      3-тю??? Вам поталанило!!!

      а з 11-го "б`юджет" не проходить?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.02.24 | OlenaSt

        Сумнівний талан. Податкову і фонди не цікавить, "чому"

        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.02.24 | Адвокат ...

          Знаю.

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.02.24 | Torr

            який interest rate на долярові вклади був влітку?

        • 2009.02.24 | crazy_lawyer

          Re: Сумнівний талан. Податкову і фонди не цікавить, "чому"

          Дивіться п 16.5 Закону № 2181
        • 2009.02.25 | Микола Гудкович

          Має цікавити. Законом їх! (/)


          «Згідно пп. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181-III не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

          Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.»

          * * *

          Це витяг з цього ось листа, може буде цікаво:

          «ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

          ЛИСТ

          від 03.12.2008 р. N 1192/16/22-2015

          Щодо визначення моменту, з якого податкове зобов'язання платника податків вважається виконаним (сплаченим), та щодо того, хто саме (банки чи господарюючі суб'єкти) несе відповідальність за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету

          Державна податкова адміністрація України, розглянувши <...> лист, повідомляє таке.

          Законом України від 25.06.91 р. N 1251-XII «Про систему оподаткування» встановлено, що обов'язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу).

          Згідно зі ст. 55 Закону України від 07.12.2000 р. N 2121-III «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

          Відповідно до статей 1066 - 1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом та за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

          Статтею 342 Господарського кодексу України встановлено, що рахунки юридичної особи, що є клієнтом банку, відкриваються в установах банків за місцем її реєстрації чи в будь-якому банку на території України за згодою сторін. Порядок відкриття рахунків в установах банків за межами України встановлюється законом. Суб'єктам господарювання, які мають самостійний баланс, рахунки відкриваються для розрахунків за продукцію, виконані роботи, надані послуги, для виплати заробітної плати, сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також інших розрахунків, пов'язаних з фінансовим забезпеченням їх діяльності. Суб'єкт підприємництва має право відкривати рахунки для зберігання грошових коштів, здійснення всіх видів операцій у будь-яких банках України та інших держав за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України. Юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

          Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України від 05.04.2001 р. N 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон N 2346-III) банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.

          Статтею 32 Закону N 2346-III встановлено відповідальність банків у вигляді пені перед платником та отримувачем за порушення банком строків виконання доручень клієнтів.

          Підпунктом 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон N 2181-III) встановлено, що за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених пп. 16.4.1 п. 16.4 ст. 16, та штрафні санкції, встановлені пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену Законом N 2181-III, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

          Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181-III).

          Згідно пп. 16.5.3 п. 16.5 ст. 16 Закону N 2181-III не вважається порушенням строків зарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) з вини банку, якщо таке порушення стало наслідком регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до браку вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку для здійснення зарахування.

          Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) розпочинається з моменту такого відновлення.

          Слід зазначити, що п. 1.24 ст. 1 Закону N 2346-III визначено, що переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою.

          Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону N 2346-III переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

          Зважаючи на вищевикладене, банк несе відповідальність за своєчасне виконання платіжних доручень клієнтів на перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів (за винятком випадків, передбачених нормами діючого законодавства). При цьому обов'язок юридичної та фізичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку і збору (обов'язкового платежу).

          Заступник Голови Н. Рубан»
    • 2009.02.25 | Max

      Розумна обачність необхідна.

      Шановне панство, та де ж ви познаходили оті банки (всілякі надра, родоводи і под.), невже з реклами? Там же вже з назв можна ся зорієнтувати, що з ними щось не теє... Та й ся подивити, хто в них власники теж не завадить.

      Банк мусить бути консервативний, то випливає з природи банкінгу. А в наших умовах, то має мати ще й несовкових (спів)власників (з вільного світу тобто).

      Я зі своїм Кредобанком наразі проблем не маю.

      А клієнт завжди має бути обачним: Caveat emptor.
  • 2009.02.24 | defaa

    Re: Звернення АУБ до банків та їх клієнтів

    Почему люди должны понимать банки, а наоборот не получается??? Вы (банки) сами себе вырыли яму, когда перестали возвращать депозиты. Вы породили недоверие. К чему теперь призываете?? Может еще конфискованные авто будете выдавать вместо депозитов?


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua