МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Коли святкувати День захисників Вітчизни? (л)

02/28/2009 | dmitry
Дмитро Сепетий. Коли святкувати День захисників Вітчизни?
http://www.geocities.com/d_sepetij/23_f.htm

Відповіді

  • 2009.02.28 | Sean

    Ніколи

    dmitry пише:
    > Дмитро Сепетий. Коли святкувати День захисників Вітчизни?
    > http://www.geocities.com/d_sepetij/23_f.htm

    А 14-го жовтня святкувати День Української зброї чи День Українського війська
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.02.28 | omela

      Re: День Українського війська

    • 2009.03.16 | Pavlo

      +1 Re: Ніколи

  • 2009.02.28 | GreyWraith

    Про діяльність захисників Вітчизни (л)

    http://www.solonin.org/full.php?show=content&id=212&type=stat

    Рекомендую опублікувати як статтю на 9 травня. :)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.02.28 | Адвокат ...

      Порекомендуйте ближче до "св`ята".

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.02.28 | GreyWraith

        Цікаво, чи станеться із якимось ветераном припадок...

        ...коли йому розказати про розкурочений за наказом маршала Жукова сейф у ювелірній крамниці? :lol: Причому у даному випадку навіть відмазка про "ярость благородную" не пройде, оскільки справа відбувалася у Лодзі, а поляки навіть для найтупориліших совкових агітаторів - все ж звільнені жертви нацизму.

        Та й легендарний грузинський велосипед і унітази теж мали своїх славних попередників - навряд чи командування фронту про танки, забиті награбованим барахлом, брехало: йому мародерство треба було чавити нещадно хоча б для того, щоб воювати далі. :lol: Так що хай наші славні русофільчики, особливо у східних областях і Криму, готуються до приходу освободітєлєй, зокрема, дружин і дочок помиють...

        Он у Росії на показ фільму, в якому стверджувалося, що у маршала Жукова були не тільки перемоги, тамтешні депутати відреагували законодавчою ініціативою кримінальної відповідальності за заперечення перемоги СРСР у Великій Вітчизняній війні, тобто, схоже, за оприлюдення інформації, яка дещо відрізняється від того, що "Совінформбюро" настругало за 60 років і, можливо, навіть за вживання терміну "Друга Світова війна"... :)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.02.28 | omela

          Не станеться, бо він займався тим самим

          Совєтські вояки звичаєм діставали по 3 дні на "погулять" у щойно захопленому місті. І там не обмежувалося тільки мародерством, було й гірше...

          За багатьма сов. офіцерами їхали цілі поїзди награбованих по "звільненій" Європі "трофеїв".

          Врешті розбещення дійшло до такої міри, що сов. керівництво вжило заходів (вже по війні), і декілька високих старшин, з тих, хто аж надто захопився (як-от цілі колекції трофейних авт) було жорстко покарано, по 10 років.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.02.28 | GreyWraith

            Займався - то займався...

            ... але ж коли цим йому в очі тикають, то страшно ображається. :) Воно ж на морального авторитета претендує.

            Навіть наш загальний улюбленець Янукович не любить, коли пригадують деякі факти його біографії. :)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.02.28 | omela

              Re: Займався - то займався...

              GreyWraith пише:
              > ... але ж коли цим йому в очі тикають, то страшно ображається. :) Воно ж на морального авторитета претендує.

              Спробуйте: приватно Вам скажуть, що то був законний "трофей".
              Поляків звільнили? Звільнили. Значить і платня належиться :)

              Ну а публічно заперечуватимуть, звичайно :)
  • 2009.02.28 | Pavlo Z.

    На Покрову.

  • 2009.02.28 | omela

    14 жовтня, в день створення УПА. І назвати якось інакше

  • 2009.02.28 | Киянка

    14 жовтня

  • 2009.03.01 | Мірко

    29го січня

    Роковини бою під Крутами. Ця дія виграла ледь досить часу щоби УНР добилося міжнародного визнання. Отже ці воїни були точно Захисниками Батьківщини.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.03.01 | Sean

      Це ще були і дні придушення большевицького путчу в Києві

      СС-ми, Гайдамаками, Дорошенківцями тощо


      Але 14 жовтня - краще
  • 2009.03.01 | odesa

    Re: Коли святкувати День захисників Вітчизни? (л)

    Просто зачарувала така фраза: "На мою думку, вирішенням проблеми може бути 28 жовтня – день визволення України від німецько-фашистських загарбників". Задля надання їй хоч сякої-такої правдоподібності треба б наприкінці її додати слова "...російсько-комуністичними".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.03.03 | dmitry

      Ви забули про одну “дрібничку”

      А саме: що мільйони українців воювали за визволення Вітчизни від німецько-фашистських загарбників серед тих, кого Ви називаєте “російсько-комуністичними загарбниками”, і що більшість сучасних українців є їх нащадками...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.03.09 | odesa

        То Ви забули про деякі дрібнички!

        dmitry пише:
        > А саме: що мільйони українців воювали за визволення Вітчизни від німецько-фашистських загарбників серед тих, кого Ви називаєте “російсько-комуністичними загарбниками”, і що більшість сучасних українців є їх нащадками...

        Ну, це - недогляд, що російсько-комуністичні загарбники не знищили ВСІХ українців до ноги!(При вимушеній колаборації з ними спійманих військкоматами українців, що мали вишукану військову тактику - бігати лавами голіруч на німецькі кулемети, у той час, як "предки більшості сучасних українців", як Ви їх називаєте, з неослабною увагою дивилися їм з окопів у спини через приціли гвинтівок). А інакше б - УСІ "сучасні українці" були "русскімі". І було б їм щастя!..
        А слово "визволення" в цьому контексті звучить взагалі, наче пісня! Ви хоч про наказ Жукова-Абакумова щодо виселення всього населення УРСР до Сибіру - Казахстану щось чули, чи тільки з совкового кіно знаєте про події?..
        Раджу не читати на слабку голову "більшовицьких газет" і менше сидіти перед телевізором: дуже псує очі і особливо - мізки. Краще знайдіть старших людей, поки ще поодинокі лишилися живі, вони Вам можуть розповісти, що і як було(якщо не побояться, бо тоді було таке "визволення" і така "воля", що вони й досі, у свої 85 - 90 років, бояться про це говорити).
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.03.11 | dmitry

          Думаю, що не все так просто ...

          Навряд чи зараз можливо встановити напевно об’єктивну і всебічну картину історичних подій 65-70-річної давності. Особливо зважаючи на політичні пристрасті і домінування, з кожної сторони, прагнення не до встановлення істини, а до захисту власної позиції (в кращому разі, однобічне бачення - тільки тих аспектів, які відповідають вже сформованим стереотипам своєї “партії”, в гіршому – пряма фальсифікація історії). Проте, я схильний думати, що істина десь посередині або, скоріше, в частковому поєднанні протилежних перспектив.

          Все-таки, у війні між СРСР та Німеччиною, загарбниками виступала Німеччина, і переважна більшість населення – не лише СРСР в цілому, але й України зокрема, сприймала як загарбників саме їх, а не радянські війська. (Про “російське загарбання” України можна говорити лише досить умовно: ані в козацькі часи, ані в період 1918-21 рр. не було справжнього завоювання України Росією, за якого російській армії протистояло українське військо, яке явно користувалося б більшою підтримкою українців, аніж “загарбники”. В усіх військових конфліктах, які мають відношення до цієї теми, українські (за етнічним складом і назвою) військові сили, гетьмани й “уряди” перебували по обидва боки, в союзі з тими або іншими іноземними державами: з одного боку, Росії, з іншого – то Польші, то Швеції, то Німеччини. Український етнос в ці часи (а навіть і в наш час) ще не сформувався як нація з чіткою свідомістю власної ідентичності й відмінності від “братнього” російського народу.)

          Щодо свідчень очевидців тих подій... На жаль, з тону Вашого листа виникає підозра, що будь-які свідчення, які не відповідають Вашій точці зору, будуть Вами кваліфіковані як, у кращому разі, свідчення тих, хто все ще боїться говорити правду, а у гіршому – тих, хто “з неослабною увагою дивилися їм з окопів у спини через приціли гвинтівок”

          В будь-якому разі, кількість українців, що воювали проти гітлерівської Німеччини в лавах радянської армії, була величезною; і навряд чи більшість з них воювали без віри в те, що воюють за “праве діло”. Поза сумнівом, багато людей потрапляли в лави радянської армії не за власним бажанням. Напочатку війни багато хто сподівався, що за німців буде краще, ніж за більшовиків. Але німці швидко зруйнували ці сподівання й викликали своїми злочинами загальну ненависть, що значно перевищувала ненависть до радянської влади (яка, незважаючи на усі її злочини, все ж сприймалась не як чужоземна). Тому все ж таки більшість українців, що воювали в радянській армії, сприймали це як війну за визволення Вітчизни від загарбників. І більшість населення України у війні СРСР з Німеччиною сприймали радянську армію як “наших”, а німецьку – як ворогів.

          Виключення становить лише Західна Україна, переважна більшість населення якої в 1940-ві роки воювали в УПА або підтримували її. Тому й зараз в Західній Україні голосують за націонал-демократів і націоналістів, і, думаю, що 23 лютого й 9 травня мало хто там святкує.
          А от на решті території України святкують. Навряд чи наші батьки й діди були настільки перелякані, що не пояснили потайки своїм дітям, що радянська армія для нас - такі ж загарбники, які і фашисти. Впевнений, що більшість з них так не думали. Також впевнений, що переважна більшість з них не були тими, хто “з неослабною увагою дивилися з окопів у спини через приціли гвинтівок”. Не були вони й переселенцями з Росії (навіть у такому русифікованому регіоні як Запорізька область – ¾ етнічних українців).

          Об’єктивно, перемога СРСР над Німеччиною мала позитивні наслідки для України – принаймні як позбавлення від більшого зла. Про наказ Жукова-Абакумова я, звичайно, чув, але наскільки я знаю, питання про його автентичність дискутується. Навіть якщо такий наказ справді готувався, то факт у тому, що він не був введений в дію. Думаю, що здійснити його Сталіну було б просто не під силу – це, все ж таки, не кілька десятків тисяч кримських татар чи чеченців; і міжнародна спільнота не зможе не помітити; і пристойного “інтернаціоналістичного” виправдання (про яке радянська влада все ж завжди турбувалася), як перед власним народом, так і перед міжнародною спільнотою, цьому не знайдеш. Натомість, яка доля готувалася Гітлером українцям і іншим представникам “нижчих рас” – загальновідомо, і якби Німеччина перемогла СРСР і утвердилася з союзниками в усій Європі й Азії, ніщо не могло б перешкодити здійсненню цих планів.

          Загальний висновок: якщо ми не хочемо увічнити ситуацію розколу України на “бандерівську” й “совкову”, то мусимо навчитися поважати і ветеранів УПА, і ветеранів радянської армії, що воювали з фашизмом. (Персонально на Жукових і Сталіних, так само, як і на Шухевичів і Бандер, а також на виконавців злочинних наказів, що здійснювалися деякими загонами радянської армії та УПА, цю повагу розповсюджувати непотрібно.)
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.03.13 | dmitry

            PS. Невеличке доповнення

            Яким би злочинним не був комуністичний режим, все ж таки німецький націонал-соціалізм був би для українців і України набагато гіршим принаймні у двох суттєвих відношеннях.

            1. За комуністичного режиму українці могли отримати добру освіту і зробити будь-яку кар'єру - на рівних умовах з росіянами; в той час як за націонал-соціалістичного режиму усім представникам "нижчих рас" було уготовано роль бидла, що не має ніяких прав і не повинно мати ніякої освіти.

            2. Комуністичний режим визнавав формально право на національне самовизначення українського народу і українську державність - хоч яку маріонеткову. Натомість, ніякої, хоч якої маріонеткової, української державності Гітлер не збирався визнавати, і коли лідери ОУН оголосили про відновлення української державності, незважаючи на усі запевнення у лояльності до Німеччини, їх заарештували й заслали до німецьких концтаборів.

            Не слід забувати також, що завдяки перемозі СРСР над Німеччиною, Україна нарешті об'єднала у своєму складі майже усі етнічні українські землі, і навіть стала членом ООН, як одна з держав-переможниць.
            Українці зробили значний внесок у перемогу СРСР над фашистською Німеччиною. І Україна на цьому дещо здобула. Відмовлятися від цього було б дурістю.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.03.13 | kotygoroshko

            а можете докладніще?

            dmitry пише:
            > ... а також на виконавців злочинних наказів, що здійснювалися деякими загонами ... УПА, цю повагу розповсюджувати непотрібно.)



            якими? коли?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.03.16 | dmitry

              Re: а можете докладніще?

              kotygoroshko пише:
              > dmitry пише:
              > > ... а також на виконавців злочинних наказів, що здійснювалися деякими загонами ... УПА, цю повагу розповсюджувати непотрібно.)
              >
              > якими? коли?

              Наприклад, різанина цивільного польського населення на Волині...
              З авторів, які, на мій погляд заслуговують на довіру, про це можна почитати - коротко у О.Субтельного ("Україна: історія"), детальніше - в недавній праці М.Поповича "ХХ Червоне століття". Правда, О.Субтельний виконавцями називає не УПА а Службу Безпеки ОУН.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.03.16 | kotygoroshko

                Солонін посилався на конкретні сторінки конкретних документів



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua