Путч аля-Кравчук???
03/01/2009 | Володимир Цибулько
Минулого тижня на кількох телеканалах зненацька засяяв лик Леоніда Макаровича Янає ... перепрошую Кравчука. Він на губах побренькував щось схоже на «Лебедине озеро». Правда сам – без Пуго і пугоподібних. Хоча, щоб вчути за його словами звуки тієї ж музики, що прикрашала телекартинку від 19 серпня 1991 року, потрібно було лише дещо напружити уяву.
Але вібруючий голосок тепер уже за словами пріснопам'ятного Ткаченка (правда про себе коханого), якщо «не першого, але і не другого» Президента, аж надто нагадував звернення не менш пріснопам'ятного Янаєва. Зважаючи на вік громадянина Кравчука, починаєш задумуватися про те, що людина, якщо вона раб за психотипом, то вона у будь-якому віці залишається рабом. Навіть не рабом, а дрібничковим офіціантом. Вічно сервільним типом. Вічно найманим. Але не народом. Для таких - бути найнятими народом на служіння народові все одно обертається на служіння хазяїнові.
А хто ж тепер посмикує за ниточки Макаровича? Ну, обличчя і герої все ті ж. Усі «юлефанські», тобто Тимошенколюбні заяви і вияви з боку Кравчука останніх місяців свідчать лише про одне - союз Тимошенко з Медведчуком такий же міцний, як і кумівство Медведчука з російським Медведєвим. Тобто роль Медведчука у налагодженні контактів Тимошенко з російським істеблішментом є такою ж ключовою, як і в перетворенні Тимошенко у ворога всього українського приблизно такого ж рівня, як Симоненко. Питання - чому саме у кастингу на кандидата Кремля у президентіаді-2010 перемогла Тимошенко? Та тому, що так іти по трупах, як може іти Тимошенко, на жаль чи на щастя, Віктор Федорович не вміє чи не хоче. Для нього і його політичних парнерів втрата державності - це не лише втрата статурності, а й втрата капіталів і ринків. І нічого святого, крім УПЦ. І то для ритуалів.
Стає зрозумілим, що мета Медведчука на перетворення України в таке собі російське генерал-губернаторство стала також і метою Тимошенко. Вона прекрасно розуміє, що президентом країни їй ніколи не стати, тому варто піти заради президентства на зміну статусу держави. Ну не вона ж, Тимошенко, лежала заради Незалежності на майданному граніті. І не Кравчуковими зусиллями здобувалася ця свята Незалежність. І не Медведчуковими зусиллями.
Чому ж вони саме зараз пішли у фактично психічну атаку? Відповідь лежить на поверхні - Тимошенко, як прем'єр, свій потенційний кабмінівський виборчий майданчик із тріском програє, але доки ще президентський рейтинг її не встиг розтанути разом із першим весняним сонцем остаточно й безповоротного, Медведчук розпочав свою операцію «Порятунок рядового Раяна» - тобто кандидата Тимошенко. І тому, доки амбіції Тимошенко остаточно не випалили рейтингу БЮТ, ситуація може розвиватися у двох напрямках - спробувати дострокові парламентські вибори зв'язати з достроковими президентськими, а якщо не вдасться - знайти політсилу, руками і діями якої дострокові парламентські вибори всеж можна буде організувати. Не забуваймо про крапленого туза у рукаві Тимошенко - КПУ. Там деяким молодим батькам дуже вже потрібно «дєтішкам на молочішко». А втім - їм завжди на щось потрібно.
А щодо Кравчука-Янаєва, то згадався анекдот, який з'явився в Україні після трагічного нью-йоркського 11 вересня. Це коли два куми сидять на копиці сіна - дивляться, а тут «кукурузник» у сусідню копицю ба-бах! І втаранився. І тут кум робить висновок: - Яка країна - такі й теракти!
Який Кравчук - такі й заколотники. Навіть його символічний ресурс не належить йому самому, навіть на схилі віку. Панові Кравчукові, напевне, не варто надалі називатися першим президентом України, адже Конституція прийнята вже не за його часів, тим більше, що до становлення жодного державного інституту в нього або руки не дійшли, або часу не вистачило. Пригадується, за часів президентства Кравчук - це така собі навіки перелякана людинка, що боїться за будь-що взяти на себе відповідальність. За часів Кучми - Леонід Макарович - «мілєйшей душі чєловєк», жодного антикучмівського прояву не спостерігалося. Зате тепер звідкись взялася сміливість за будь-який крок покусувати Президента Ющенка, і найголовніше - вистачає часу бути адвокатом антиукраїнської шантрапи.
Тому так на часі - «перезавантаження» чи «перевстановлення» країни, кажучи комп'ютерною термінологією. Переінсталяція. Адже як може себе поважати країна, котра встановлена людьми, що самі себе не поважають. А те, як на старості літ, на присмерку віку, допалює рештки свого сумнівного авторитету Леонід Кравчук, є цілком логічним і виключно повчальним прикладом, особливо для молодих політиків.
Але достатньо прикрим загалом і для країни, і для нації.
http://zaxid.net/blogentry/35550/?cbk=1
Але вібруючий голосок тепер уже за словами пріснопам'ятного Ткаченка (правда про себе коханого), якщо «не першого, але і не другого» Президента, аж надто нагадував звернення не менш пріснопам'ятного Янаєва. Зважаючи на вік громадянина Кравчука, починаєш задумуватися про те, що людина, якщо вона раб за психотипом, то вона у будь-якому віці залишається рабом. Навіть не рабом, а дрібничковим офіціантом. Вічно сервільним типом. Вічно найманим. Але не народом. Для таких - бути найнятими народом на служіння народові все одно обертається на служіння хазяїнові.
А хто ж тепер посмикує за ниточки Макаровича? Ну, обличчя і герої все ті ж. Усі «юлефанські», тобто Тимошенколюбні заяви і вияви з боку Кравчука останніх місяців свідчать лише про одне - союз Тимошенко з Медведчуком такий же міцний, як і кумівство Медведчука з російським Медведєвим. Тобто роль Медведчука у налагодженні контактів Тимошенко з російським істеблішментом є такою ж ключовою, як і в перетворенні Тимошенко у ворога всього українського приблизно такого ж рівня, як Симоненко. Питання - чому саме у кастингу на кандидата Кремля у президентіаді-2010 перемогла Тимошенко? Та тому, що так іти по трупах, як може іти Тимошенко, на жаль чи на щастя, Віктор Федорович не вміє чи не хоче. Для нього і його політичних парнерів втрата державності - це не лише втрата статурності, а й втрата капіталів і ринків. І нічого святого, крім УПЦ. І то для ритуалів.
Стає зрозумілим, що мета Медведчука на перетворення України в таке собі російське генерал-губернаторство стала також і метою Тимошенко. Вона прекрасно розуміє, що президентом країни їй ніколи не стати, тому варто піти заради президентства на зміну статусу держави. Ну не вона ж, Тимошенко, лежала заради Незалежності на майданному граніті. І не Кравчуковими зусиллями здобувалася ця свята Незалежність. І не Медведчуковими зусиллями.
Чому ж вони саме зараз пішли у фактично психічну атаку? Відповідь лежить на поверхні - Тимошенко, як прем'єр, свій потенційний кабмінівський виборчий майданчик із тріском програє, але доки ще президентський рейтинг її не встиг розтанути разом із першим весняним сонцем остаточно й безповоротного, Медведчук розпочав свою операцію «Порятунок рядового Раяна» - тобто кандидата Тимошенко. І тому, доки амбіції Тимошенко остаточно не випалили рейтингу БЮТ, ситуація може розвиватися у двох напрямках - спробувати дострокові парламентські вибори зв'язати з достроковими президентськими, а якщо не вдасться - знайти політсилу, руками і діями якої дострокові парламентські вибори всеж можна буде організувати. Не забуваймо про крапленого туза у рукаві Тимошенко - КПУ. Там деяким молодим батькам дуже вже потрібно «дєтішкам на молочішко». А втім - їм завжди на щось потрібно.
А щодо Кравчука-Янаєва, то згадався анекдот, який з'явився в Україні після трагічного нью-йоркського 11 вересня. Це коли два куми сидять на копиці сіна - дивляться, а тут «кукурузник» у сусідню копицю ба-бах! І втаранився. І тут кум робить висновок: - Яка країна - такі й теракти!
Який Кравчук - такі й заколотники. Навіть його символічний ресурс не належить йому самому, навіть на схилі віку. Панові Кравчукові, напевне, не варто надалі називатися першим президентом України, адже Конституція прийнята вже не за його часів, тим більше, що до становлення жодного державного інституту в нього або руки не дійшли, або часу не вистачило. Пригадується, за часів президентства Кравчук - це така собі навіки перелякана людинка, що боїться за будь-що взяти на себе відповідальність. За часів Кучми - Леонід Макарович - «мілєйшей душі чєловєк», жодного антикучмівського прояву не спостерігалося. Зате тепер звідкись взялася сміливість за будь-який крок покусувати Президента Ющенка, і найголовніше - вистачає часу бути адвокатом антиукраїнської шантрапи.
Тому так на часі - «перезавантаження» чи «перевстановлення» країни, кажучи комп'ютерною термінологією. Переінсталяція. Адже як може себе поважати країна, котра встановлена людьми, що самі себе не поважають. А те, як на старості літ, на присмерку віку, допалює рештки свого сумнівного авторитету Леонід Кравчук, є цілком логічним і виключно повчальним прикладом, особливо для молодих політиків.
Але достатньо прикрим загалом і для країни, і для нації.
http://zaxid.net/blogentry/35550/?cbk=1
Відповіді
2009.03.01 | OLexandra
Re: Путч аля-Кравчук???
Автор правий. І цей висновок є дуже доречним: "Панові Кравчукові, напевне, не варто надалі називатися першим президентом України, адже Конституція прийнята вже не за його часів, тим більше, що до становлення жодного державного інституту в нього або руки не дійшли, або часу не вистачило. ... За часів Кучми - Леонід Макарович - «мілєйшей душі чєловєк», жодного антикучмівського прояву не спостерігалося. Зате тепер звідкись взялася сміливість за будь-який крок покусувати Президента Ющенка, і найголовніше - вистачає часу бути адвокатом антиукраїнської шантрапи". І дійсно, зараз дуже часто почали казати - Перший президент Кравчук, і всі з таким пієтетом, і Шустер - "це ж Перший президент!"2009.03.01 | Д. А.
Re: Путч аля-Кравчук???
OLexandra пише:> І дійсно, зараз дуже часто почали казати - Перший президент Кравчук, і всі з таким пієтетом, і Шустер - "це ж Перший президент!"
Еге ж. Перший Президент Кравчук, та його Перша Лєді Кравчучка.
2009.03.01 | Чучхе
Він дуже схожий на Януковича часів універсалу
здатність Ющенка йти на компроміси, трактується цими персонажами, як його слабкість. а відповідно з"являється і якась дебільна хоробрість і бажання сковирнути "слабкого політика"2009.03.01 | OLexandra
На УП вже другий день бігає рядок про те,
що Севастопольська міськрада підтриує заклик Кравчука.2009.03.01 | Чучхе
Rне найкращий аргумент за Кравчука )))
2009.03.02 | Мартинюк
До Севастольської Ради приєднався Уколов!
http://www2.maidan.org.ua/n/free/12359784812009.03.01 | Историк
Присматривайте за Кравчуком повнимательнее!
Он знает, что: 1. Идущее в России шельмование "буйных 90-х" и лично президента Ельцина нацелено на дискредитацию, а возможно и полный отказ от Беловежских соглашений в части, касющейся ликвидации СССР как субъекта международного права; 2. Оккупация частей Грузии с последующим провозглашением их "суверенитета" и размещением там российских баз - это не отдельный случай, а прецедентная модель.Вопрос: о каком "отечестве" могут теперь размышлять Кравчук и сотоварищи, если это будет не СССР, не РФ, а также не такое "отечество", в котором нашлось бы место для "цветного" президента?
Напомню кстати, что когда в середине 90-х московская верхушка (для которой Ельцин служил, так сказать, контрамаркой в Кремль) уже была "беременна" Путиным, принимались следующие перспективные решения: 15 марта 1996 Госдума РФ: «Подтвердить, что Соглашение о создании Содружества Независимых Государств от 8 декабря 1991 года, подписанное Президентом РСФСР Б.Н.Ельциным и государственным секретарём РСФСР Г.Э.Бурбулисом и не утверждённое Съездом народных депутатов РСФСР — высшим органом государственной власти РСФСР — не имело и не имеет юридической силы в части, относящейся к прекращению существования Союза ССР».
Из нескольких источников известно также, что в Вискулях, все-таки, планировался торг вокруг Крыма, а, вероятно, и других территорий.
2009.03.01 | Сергій Кабуд
заяйви Байдена в Мюнхені деякі сприймають як
визнання легитимності чекістського режиму і його діям по поверненню СССРна слуханнях з Ілларіоновим звучали і такі думки, що США у кінці 80х не домовлявся з Кремлем про те що НАТО буде настільки розширене
але всруться: не вийде їм повернути ссср як вони не наглітимуть- не вийде
російський народ на це не підпишеться
якщо і буде намагання влізти в Україну: це призведе до пробудження 20-30 міліонів в Україні, як у 2004р
а закінчиться падінням чекізму в Росії
2009.03.01 | Hadjibei
Цибулько молодець
Все правильно каже.Поет...
2009.03.01 | Сергій Кабуд
згоден, прекрасно написане
2009.03.05 | Михайло Свистович
Re: Цибулько молодець
Hadjibei пише:> Все правильно каже.
> Поет...
Не все правильно каже. Бо поет.
2009.03.02 | БС
Re: Відкритий лист Василя Овсієнка до Л. Кравчука - 2004 р. (/)
Не викликайте вовка з лісу!Відкритий лист до Леоніда Кравчука
Василь Овсієнко
......
Панові екс-президенту України Леоніду Кравчуку
Звертається до Вас колишній в’язень сумління, який досі вважає себе в’язнем власного сумління. Тобто вважає себе зобов’язаним стояти на сторожі Правди і Честі.
Коли Ви перебували в КПРС, я сидів у політичних таборах. Закономірно, що не Вас я підтримав на виборах 1990 року, але визнав Вас як Президента, обраного більшістю народу. У часи свого урядування Ви здебільшого поводилися стерпно. Тому я проголосував за Вас на виборах 1994 року і шкодував, що прихильники Л.Кучми обшахраювали Вас.
Але під час виборчої кампанії 1999 року я переконався, що Ви не усвідомили, де побували. 31 травня того року я послав Вам листа з докорами, що Ви записалися в довірені особи кандидата на посаду голови столиці України, до людини неукраїнської культури, який нас, українців, має лише за об’єкт визиску. Найпростіший доказ того — він засипав нас, киян, дорогими листівками російською мовою. Я тоді спересердя написав Вам, що мені соромно, що Президент України став попихачем якогось Суркіса, що Ви принизили мою національну гідність.
Тоді Ви дуже низько впали в очах багатьох людей, які доти поважали Вас.
Але Ваше падіння на цім не зупинилося. Тепер Ви підтримуєте на посаду Президента України малограмотну людину, яка, як і чинний Президент Л.Кучма, навіть не вміє читати по-українському і взагалі стоїть поза будь-якою культурою – кримінального злочинця Януковича, на прізвисько Хам.
Кучма керує російським матом, і Ви його виправдовуєте — мовляв, довели чоловіка. Але як у чоловікові нема скверни, то вона ніяк не випорсне. А як керує на посаді Прем’єр-міністра дон Янукович (чи не іспанського він роду?), ми вже бачимо.
Ви що, не усвідомлюєте, з ким тепер злигалися? Коли гряде Хам — то це дуже серйозно, в тому числі й для Вас особисто. Ви краще за мене знаєте, що Янукович є ставлеником донецьких кримінальних авторитетів, а вони керуються не законом і мораллю, а «понятіями». Люди, які не збрешуть, розказують, як Янукович «порозмовляв» з іншим карним злочинцем, Медведчуком: ударив його долонями по вухах. А по телевізору всі чули його обіцянки комусь там «повідкручувати голови і повисмикувати ноги». Чисто кримінальні вчинки й вислови. Ставши Президентом, він усюди на місцях поставить до влади своїх людей, себто кримінальних авторитетів та залежних від них чиновників. Оці кримінальні методи керівництва стануть державними. І впину їм не буде. Під колесо репресій можете потрапити й Ви.
Кажуть, що за совєцьких часів не можна було стати навіть колгоспним бригадиром, маючи судимість. Але ми пам’ятаємо, як керували злочинці з «клікухами» Ленін, Троцький, Сталін, Свердлов, Молотов, Ягода. Тепер Ви нам пропонуєте Президента з двома судимостями і відверто кримінальною психологією? Жодна нація такого собі не дозволяє. Недавно чехи не допустили на посаду Президента кандидата, який 20 років тому збив машиною пішохода і мав за це два роки умовного покарання. Невже Ви думаєте, що українці гірші і стерплять таке приниження?
Пане Кравчук, схаменіться! Хоч колишня Ваша КПРС винищила найкращих людей і дуже низько опустила недобитки українського народу, але ж не настільки, щоб ми обрали собі відверто кримінальну владу. Ви самі не вірите, що спроможні чесно виграти вибори, тому намагаєтеся перекраяти Конституцію і виборчий закон, одурманюєте й шантажуєте виборців (особливо підприємців, які підтримують опозицію) та готуєте грандіозну фальсифікацію. Але ж, пане Кравчук, якщо народ не усуне узурпаторів конституційним шляхом, то він має природне право зробити це будь-якими іншими методами, бо ж джерело влади — таки народ. Ви давно не ходите по вулицях, тому не знаєте, що в народі вже закипає гнів. А ще ж є Західна Європа, яка не визнає Вас із Януковичем легітимними, є НАТО, яке, чого доброго, почне бомбити Вашу хамську державу, починаючи з Банкової і Донбасу, бо вона буде джерелом небезпеки для всього світу. Не викликайте вовка з лісу!
Пане Кравчук, я не вдаватимуся до дипломатичної фігури й не казатиму, що не розумію, навіщо Вам потрібна вся ця колотнеча з «конституційною реформою» і цей Янукович. До 1990 року Ви боролися не за незалежність своєї Батьківщини, а якраз проти неї. Незалежність упала на Вашу бідну голову як стихійне лихо, але Ви хитро вжили її не в інтересах усієї нації, а в інтересах компартійної номенклатури. За часів Л.Кучми влада переходить до рук криміналу, а Ви потураєте тому криміналові. Ви добре розумієте, куди штовхаєте свою Батьківщину, і серце Ваше не здригається. Бо Ви не є людина честі. Ви не покладете голову за свою честь, тим паче – за честь нації. Ви не є людина духу. Ви не знаєте, що це таке: офірно, безкорисливо й одержимо працювати на свій народ. Ви керуєтеся особистими інтересами. Я не хотів вірити, але то, мабуть, правду казали, що Ви, ще будучи на посаді Президента, елементарно прокралися з тим «Бласко», а тепер боїтеся відповідальності. Тому й хапаєтеся за депутатську недоторканність та ховаєтеся за спинами ще більших злодіїв, з якими пов’язані спільним гріхом.
Мені невимовно гірко, що Президент України не встояв на висоті, відведеній йому історією. Своєю поведінкою Ви тяжко ображаєте людську, громадянську і національну гідність мільйонів українців. Знову «сміються з України стороннії люде»! (Т.Шевченко).
Пане Кравчук, схаменіться, не ганьбіться в очах людей і не ганьбіть українського народу.
Сьогодні настав Великий піст. Попостуйте хоч би з тиждень та підіть до сповіді, покайтеся в гріхах своїх, візьміть обітницю надалі жити на одну зарплату або пенсію. Вона у Вас достатня. Відмовтеся від підтримки Януковича. Вийдіть із СДПУ(о), яка, здобувши 5% голосів, уже узурпувала половину влади. Екс-президентові слід бути поза партіями. Я не маю права говорити за народ, але знаю, що Бог покаянців любить. То й люди Вам простять. А ні – то заплюють.
Ще раз кажу: чесних виборів Ви з Януковичем не виграєте. А якщо сфальшуєте, то все одно з виборчої кампанії люди винесуть тверде переконання, що й Кравчук — з тієї самої банди. Вас боятимуться, але ненавидітимуть. А в атмосфері ненависті Ви довго не протримаєтеся.
23 лютого 2004 року
Щиро Василь Овсієнко,
член Української Гельсінкської групи з листопада 1978 року, суджений 1973-го, 1979-го і 1981 років, 13,5 року ув’язнення, реабілітований згідно із законом УРСР від 17 квітня 1991 року, лауреат премії імені Василя Стуса 2000 року в галузі публіцистики.
Джерело: "Без цензури" — Громадсько-політичний тижневик №8, 27 лютого 2004 року
(http://gazeta.razom.org.ua/?nId=377)
---------------------------------------------------------------------------------
Цей лист збережено на сторінці http://varnak.psend.com/whoiswho/letter.html. Гадаю, про нього не зайве було б нагадати тим "політологам", політикам і журналістам, що підтримали звернення Кравчука (Б.С.)
2009.03.02 | Историк
Ветеран прав!
БС пише:> ...А ще ж є Західна Європа, яка не визнає Вас із Януковичем легітимними, є НАТО, яке, чого доброго, почне бомбити Вашу хамську державу, починаючи з Банкової і Донбасу, бо вона буде джерелом небезпеки для всього світу. Не викликайте вовка з лісу!
2009.03.02 | Сергій Кабуд
маю великі сумніви щодо дисидентів всіх
і гельсинського руху такожвсе так зване 'дисидентство' була операція по виведенню з підпілля антикомуністів
і підготовці грунту для конвергенціі і мирному захопленню західної європи методами спецслужб
Шкода тих чесних і мужніх людей(не буду називати імена)
які підтримали дисидентів відкрито в тому числі і гелсінский рух
і були арештровані чи загинули в той самий час гадіна сахаров розігрував спектаклі з КГБ
а гидкий муділа солженіцин тиражував міліоними тіражами антиукраїнскі і антисемітскі агітки
наші погляди на ці постаті мають бути негайно переглянуті
бо облуда продовжуьтєся і нас в черговий раз найобуют.
2009.03.05 | Михайло Свистович
Re: маю великі сумніви щодо дисидентів всіх
Сергій Кабуд пише:> і гельсинського руху також
>
> все так зване 'дисидентство' була операція по виведенню з підпілля антикомуністів
>
> і підготовці грунту для конвергенціі і мирному захопленню західної європи методами спецслужб
>
> Шкода тих чесних і мужніх людей(не буду називати імена)
>
> які підтримали дисидентів відкрито в тому числі і гелсінский рух
>
> і були арештровані чи загинули в той самий час гадіна сахаров розігрував спектаклі з КГБ
>
> а гидкий муділа солженіцин тиражував міліоними тіражами антиукраїнскі і антисемітскі агітки
а кінчений муділа Кубенко не переніс і відсотка тих страждань, які перенесли ті, кого він назвав "муділами", але скористався їх боротьбою, щоб відчинити двері іншої країни, здриснувщи туди із України на все готове