МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Нагороджені учасники антидержавних виступів (/)

03/04/2009 | MV
НАГОРОДЖЕНІ УЧАСНИКИ АНТИДЕРЖАВНИХ ВИСТУПІВ

Степан СІРИЙ, для “Флоту України”

На численних антидержавних мітингах, які в українських містах організовує “персона нон грата” Затулін і його посіпаки та найманці, без будь-яких правових наслідків звучать образи на адресу української держави, культури, мови, народу і президента.

Ось останній приклад того, що ниточки, якими керується будь-яка антидержавна сила, ведуть прямо до Москви. Гаряча участь у справах учасників антидержавного липневого нападу на українських матросів термінової служби російського громадянина Затуліна і його пряма батьківська зацікавленість полягала як у внесенні застав за правопорушників, так і в розгорнутій кампанії підтримки політичних хуліганів, у тому числі в ЗМІ. Останньою за часом, але не останньою взагалі, стала неприкрита участь російських грошей Затуліна в нагородженні медалями цих самих хуліганів, яких називають то “героями”, то “захисниками” Графської пристані, тому що саме вони не дозволили 5 липня 2008 року військовослужбовцям ВМС України встановити на Графській пристані меморіальну дошку, присвячену 90-річчю підняття українських прапорів на кораблях Чорноморського флоту, і тим самим донести замовчувану правду про історичний факт. Вийшло навпаки: і про історичний факт довідалися, і всі побачили на свої очі агресивно налаштованих проти держави Україна іммігрантів.
“Золоті” медалі були вручені шести хуліганам, затриманим після інциденту міліцією, 100 “срібних” медалей — п’ятиколонникам незатриманим, серед яких були й організатори антидержавного виступу. Хуліганів до справжніх героїв візуально прирівняли георгіївською стрічкою. Така могутня моральна підтримка з боку Москви дуже потрібна зараз для продовження тиску на суддів, що розглядають справу про злочини проти закону. Щоправда, судова справа кваліфікує дії молодчиків як хуліганство, що не може не викликати сумнівів у правильності кваліфікації.
За допомогою підручних ЗМІ, до яких у Севастополі належать практично всі, в обіг вводяться нові терміни, як-от: “святиня” і “священний” з додаванням їх до пам’ятника Катерині ІІ і Графській пристані, що, безсумнівно, каталізує екзальтованих бабусь і агресивну молодь до участі в антидержавних виступах. Особливо розчулює прикладання епітета “свята” до ганебного пам’ятника цариці німецького походження і вживання звернення “матушка-царица” до бронзового боввана навпроти Будинку офіцерів Чорноморського флоту Росії, що ставить під сумнів приналежність цих людей до християнської віри.
Досить маразматично на тлі цих подій виглядає звернення до Верховної Ради України депутатів міської Ради Севастополя із закликом проголосувати за законопроект, запропонований народним депутатом Вадимом Колесниченко “Про заборону реабілітації і героїзації фашистських колабораціоністів 1933 — 1945 рр.”. У тому, що проект закону приречений на провал, можна бути впевненим: десятки поправок згаданого депутата до законів, які стосуються мовної сфери, виявилися мертвонародженими.
Зрозуміло, що депутату-регіоналу доручено накласти табу на імена героїв визвольної боротьби українського народу. Початок відліку спротиву від року Голодомору, щоправда, виглядає досить нерозумно, так само як приховування того факту, що воєнні сутички бійців ОУН — УПА з нелюдами НКВС тривали до середини 50-х років, а останній бій під Києвом датовано 1961 роком.
Специфічним формулюванням регіонали намагаються підтримати і виправдати брехню лідера позапарламентської маргінальної партії Наталі Вітренко про те, що бійці ОУН — УПА були засуджені Нюрнберзьким трибуналом.
Особливим маразмом при обговоренні цього звернення традиційно відзначився депутат від блоку Наталії Вітренко Євген Дубовик, який сказав таку ахінею: “Після першого ж внесення цього закону в Раду вся Західна Україна одягне свастики і піде гуляти по Південному Сходу. І це буде перемога фашистів”.
Якби ж то на території Севастополя діяли українські закони та державні інституції, то за розпалення ворожнечі цей та інші депутати вже давно несли б правову відповідальність далеченько від м’якенького крісла у міськраді.
Дихаючі отрутою на мою країну, особливо безкарно почуваються на севастопольському форумі в Інтернеті, де, окрім заборони вживати українську мову, що є своєрідним імперським лінгвофашизмом, ображаються носії державної мови, сама мова, наша історія, державні посадовці. Тим, хто робить спробу стати на захист, забороняється доступ до обговорення.
Здавалося б, Інтернет є такою сферою, діяльність якої не регулюється, навіть, якщо сайт є відверто антидержавним. Але зараз піднялась хвиля претензій до керівників Російської общини Севастополя, які нагородили “срібною” медаллю “головного інквізитора” форуму, як сам себе називає такий собі “Кошкінс”. Насправді це псевдонім депутата Ленінської районної Ради Костянтина Заруднєва, який робить щоденний суттєвий внесок у дестабілізацію політичної обстановки в Севастополі, про що знають абсолютно всі. А вимоги тих, хто знає про його активну антиукраїнську діяльність, полягають у тому, щоб нагородити його “золотою” медаллю.
На радощах кавалери затулінської медалі в ніч на 23 лютого встановили триколор на Графській пристані, до якого міліція і представники державної адміністрації боялись навіть доторкнутись.
Той факт, що Російська община Севастополя провела публічний фарс із нагородженням і “канонізувала” антидержавних хуліганів, свідчить про невтручання державних посадовців в антидержавні дійства і тепер ставить серйозні виклики вищим очільникам держави.
http://fleet.sebastopol.ua/index.php?article_to_view=2258


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua