МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Чи може Стельмах «за гратами» врятувати тисячі позичальників

03/10/2009 | GRAZA
Чи може Стельмах «за гратами» врятувати тисячі позичальників
Щодо користі порушення кримінальної справи проти керівників НБУ

Прем’єр-міністр України Ю.Тимошенко 18.12.2008р. на брифінгу оприлюднила інформацію про зловживання посадових осіб Національного банку України при розподіленні рефінансування серед комерційних банків. На думку Прем’єр-міністра злочинні дії вищих посадових осіб НБУ призвели різкий обвал курсу гривні по відношенню до долара США, оскільки усі гроші, що були спрямовані для підтримки окремих банків, в порушення встановленого порядку були спрямовані на валютні спекуляції. «Відкати» на користь чиновників під час надання такого фінансування по інформації Прем’єра складали 3-7% сум, що були виділені, в гривневому еквіваленті дорівнює 1,2 – 2,8 млрд. гривень.
Як стверджувала наша улюблена Прем’єр, курс долара за підсумками 2008 року не повинен був складати 6,57 гривень/долар США.
Президент Асоціації Українських банків О.Сугоняко в офіційному зверненні до Правління НБУ 25.12.2008р. констатував, що «у процесі рефінансування Національним банком була застосована непрозора вибіркова схема підтримки банків» і це врешті решт «нанесло удар по довірі до банківської системи в цілому».
Попередній звіт тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України за підсумками діяльності 18-25 грудня 2008 року повністю підтвердив обґрунтованість заяв Прем’єра. Тай й навіть більше того, за інформацією «Попереднього звіту» до «пустощів» на валютному ринку, що згадані Ю.Тимошенко, можливо додати системне невиконання Правлінням НБУ «Основних напрямків грошово-кредитної політики на 2008 рік», затверджених Радою НБУ(Голова Ради – П.Порошенко). Проте ж згідно з ст.100 Конституції України до компетенції Ради НБУ віднесено розроблення згаданих «Основних напрямків», а Правління НБУ зобов’язане їх виконувати.
Найбільш значуще в «Попередньому звіті» - «ані у 2005 р., ані у 2008 р. жодних економічних підстав для ревальвації гривні не було… за всіма законами економіки, гривня мала не девальвуватись, а послаблюватись, але дуже повільними і прогнозованими темпами».
Інакше кажучи НБУ зобов’язаний був, враховуючи серйозне кризове становище, м’яко, стабільно, прогнозовано «посадити» гривню на економічно обґрунтований курсовий рубіж. Це дозволило б зберегти довіру до гривні, запобігти багатьох сьогоденних дефолтів та дало б можливість усім суб’єктам господарювання заздалегідь перебудувати свою діяльність.
Стабільність гривні не означає непорушність її курсу по відношенню до іноземної валюти, а означає передбачуваність її курсового значення на найближчу перспективу. А забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією НБУ (ст.99 Конституції України).
Ще одне зафіксоване у «Попередньому звіті» звинувачення – «одним із найбільш серйозних системних прорахунів НБУ є рівень доларизації економіки України, що зростає (як в динаміці, так і в порівнянні із країнами Центральної та Східної Європи і Росії). Реально нічого не зроблено, щоб знизити доларизацію. Регулятор не обмежив активність українських банків у валютному кредитуванні клієнтів, а це тепер, з огляду на глибоку девальвацію, яку НБУ підгодував своїми ж кредитами, тепер загрожує масовими дефолтами банківських клієнтів.
Таким чином, НБУ спочатку зіграв роль «попа Гапона» - до останнього підштовхував потенційних позичальників отримувати саме валютні кредити (штучно занизив курс долара та переконував усіх, що ця тенденція є довгостроковою), а потім легкою рукою «обвалив ринок», посіяв паніку серед гравців та поховав довіру до національної грошової одиниці, як засобу надійного збереження активів.
Спроби з боку «іменитих світил» НБУ обґрунтувати крах гривні об’єктивними факторами та загальносвітовою кризою схожі на виправдовування неслухняного дітлаха, який грав із сірниками та «випадково» підірвав пороховий склад.
Політична оцінка діям НБУ вже надана Постановою Верховної Ради України №904-VI від 26.01.2009р. – «Визнати обсяги і процедури рефінансування, які здійснювалися Національним банком України протягом жовтня - грудня 2008 року та організацію ним валютного ринку… непрозорими, упередженими на користь окремих фінансових структур, сприяли різкій девальвації національної валюти та поглибленню інфляції». Та й далі – «…вважати неприпустимим подальше перебування Стельмаха В.С. на посаді Голови Національного банку України».
Враховуючи вищевикладене, підстав для порушення кримінальної справи у відповідності до ст..95 Кримінально-процесуального Кодексу України більш ніж достатньо. Ці підстави є очевидними та не потребують перевірки їх достеменності (інформація щодо злочинних дій НБУ публічно оприлюднена Прем’єр-міністром України та народними депутатами України).
Чим може допомогти кримінальна справа потерпілим. У відповідності до ст..1174 Цивільного кодексу України шкода, що заподіяна незаконними рішеннями, діяльністю або бездіяльністю посадових осіб органу державної влади (а це наш випадок!), компенсується державою незалежно від вини цієї особи.
Шкодою в контексті спекулятивних «витівок» НБУ для позичальника можна вважати фактично сплачену кредитору різницю між курсом гривня/долар на момент укладення кредитного договору та фактичним курсом виконання контракту протягом жовтня-грудня 2008р. та в цей час (а також штрафні санкції тощо). Проте потерпілими у цьому випадку можуть вважатися не тільки позичальники, а й кредитори – передусім БАНКИ! Для кредитора шкодою можна вважати сукупну суму простроченого боргу позичальників по виданим раніш валютним кредитам.
Якщо справа дійде до вироку суду у відношенні конкретних посадових осіб НБУ (на цей час для нас це виглядає фантастично) ДЕРЖАВА повинно бути компенсувати УСІ ЗБИТКИ від валютних спекуляцій (шкода від незаконних дій НБУ) для визнаних потерпілими у цій кримінальній справі. А потерпілими у цій кримінальній справі когут стати насамперед усі валютні позичальники та кредитори (а за великим рахунком усі громадяни України). Для цього їм достатньо буде після порушення кримінальної справи подати до слідчих органів заяву про визнання потерпілим та позов про відшкодування шкоди.
Суттєву користь дасть позичальникам навіть сам факт порушення такої кримінальної справи. У цьому випадку позичальник (а це й банки по відношенню до зовнішніх кредиторів) у кожному окремому випадку зможуть призупинити усі судові спори з кредиторами з приводу стягнення простроченої заборгованості по валютним кредитам до закінчення слідства.
Відтак винна особа відома, склад злочину очевидний, користь є безсумнівною. Чому ж немає подальшої обов’язкової реакції правоохоронних органів? Тема «гріхів» посадових осіб НБУ якось миттєво затерлася новорічним газовим скандалом.
Відповідь є очевидною – «витік» інформації про зловживання потрібна була нашому топ-керівництву виключно для політичного використання, але ніяк не для захисту нас рідненьких. Наші дбайливці за щастя всіх і кожного фактично відповідати за підсумки свого "геніального" керування не бажають.
Захищати нас повинні ми самі самостійно. Як співалося в одному шлягері 1920- х - 40- х (рос.) «Никто не даст нам избавленья ни Бог, ни Царь и не герой….». А добитися «освобожденья» своєю власною рукою (принаймні сприяти цьому) дуже просто - достатньо на підставі оприлюдненої інформації одати(направити поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення) заява про злочин керівників НБУ на адресу Генеральної прокуратури України (м.Київ, вул.Різницька, 13/15) й продублювати цю заяву на адресу:
• Комітету Верховної ради України з питань боротьби з організованою корупцією й корупцією (голова - депутат Калетник І.Г.);
• Комітету Верховної ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (голова - депутат Швець В.Д.; адреса Комітетів – м.Київ, вул.Грушевського, 5).
Такі заяви у певному сенсі будуть крутіше нині популярних, але безглуздих "погудимо".
У відповідності до одного із законів діалектики, який було відкрито у свій час ще товаришем Гегелем, кількісні зміни (кількість направлених заяв) неминуче повинне перерости в якісні (кримінальна справа й в решті решт вирок злочинцям).

P.S. Природно, що посадові особи НБУ не є єдиними й основними винуватцями загальноукраїнського дефолту. Але за цей курсовій ремейк 90-х хтось обов'язково повинен персонально "з користю для суспільства" відповісти по-закону, а кращих кандидатур, ніж пан Стельмах і Ко у найближчій історичної перспективі не передбачається.

Громадська організація «Громадянський Захист «ГроЗа»
25.02.2008г. (к.т./056/789-08-85; 8(096)219-0-129) сайт www.anti-collector.at.ua


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua