МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

У тенетах чиновницького свавілля

03/16/2009 | Майдан-ІНФОРМ
Повідомлення від журналістки Марти Онуфрів (Канада):
Україна стоїть перед багатьма небезпечними викликами й ризиками, серед них - відсутність кардинальних реформ у судочинстві та правоохоронних органах. Можна передбачити, що при дальшому їхньому гальмуванні владне свавілля, помножене на корупцію практично зупинить розвій України, зокрема її просування по євроантлантичному шляху. Не меншою небезпекою для України є відсутність монолітності в суспільстві, ще гірше – наявність партій, які збирають свій електоральний урожай завдяки протиставленню різних реґіонів. Вочевидь, українська влада мала б дати відповідну оцінку таким політичним силам, зокрема Партії Реґіонів, які підсилюють відцентрові процеси в Україні. Як виглядає, нинішні керманичі не доросли до думання державницькими катеґоріями.

Звісно, ПРУ може утримувати російськомовне населення у своєму електоральному полі доти, доки потенційні виборці житимуть у полоні старих совєтських ідеологізмів. Саме тому місцева влада з реґіоналів прагне законсервувати ситуацію, надаючи всілякі преференції етнічним росіянам і украй зденаціоналізованому елементові, водночас винищуючи перші національні паростки, які з трудом пробиваються крізь потужну кригу антиукраїнства. Такий зумисний перекіс влади у сторону неукраїнських сил, а також антиукраїнська істерія ПРУ напередодні кожних виборів, окрім всього, провокують проросійсько-шовіністичні сили до насильства.

Мова йде про ксенофобію на національному ґрунті: переслідування, утиски, а навіть убивство свідомих українців, які на громадському рівні відстоювали й відстоюють свою національну гідність і честь. Прикладом такої ксенофобії (українофобії), вже не на побутовому рівні, а зі залученням різних ешелонів влади, може бути «кримінальна справа» Сергія Мельничука (деталі згодом): порушили її не проти аґресивного нападника Арсена Клінчаєва, а проти жертви його фізичної розправи. Саме ця «кримінальна справа» стала індикатором антиукраїнської сутності та кричущого свавілля всіх без винятку структур луганської влади, рівно ж - ПРУ як домінуючої політичної сили реґіонального масштабу.

Однак річ навіть не в тому, що прокуратура Луганської області за допомогою місцевих правоохоронних органів сфабрикувала згадану кримінальну справу, а що найвищі посадовці Генеральної прокуратури й Міністерства внутрішніх справ України два роки поспіль завзято прикривають і вигороджують луганське свавілля, штампуючи й надсилаючи Комісії людських і громадянських прав Світового конґресу українців (ця справа знаходиться під її контролем) свої чергові цинічні відписки. До речі, деякі документи цієї вкрай скандальної справи можна знайти на сайті СКУ – Комісії ЛГП: www.ukrainianworldcongress.org).

Зазначу, що Комісія неодноразово надсилала Президентові В. Ющенкові, прем`єр-міністрові Ю. Тимошенко, Генеральній прокуратурі, Міністерству МВС, а також міністрові освіти й науки І. Вакарчукові достатньо доказового матеріалу, щоб поставити кінцеву крапку над багаторічним знущанням над С. Мельничуком. І врешті порушити проти А. Клінчаєва кримінальну справу. На жаль, правовий віз України все ще в багновинні чиновницького свавілля.

Скажу, що під час перебування Сергія Мельничука в лікарні (діагноз: «струс мозку») мені пощастило нав`язати з ним контакти, внаслідок чого в україномовній пресі з`явилося інтерв`ю під промовистою назвою “Може, хоч моя смерть сколихне Україну». І ще: справа цього українського патріота набула великого розголосу серед українських поселенців, а навіть упродовж двох років не сходить зі шпальт діаспорних газет Канади й США.

Утім, міжнародні чинники вже вдарили тривогу з приводу расової й національної нетерпимості в Україні. Слідом за ними відреаґував Президент України (взято з президентського сайту): «Президент України Віктор Ющенко звертає увагу Генеральній прокуратурі та МВС на необхідність вироблення ефективних кроків, спрямованих з протидії ксенофобії та расової нетерпимості»; «Президент окремо відзначив, що дискримінаційні та жорстокі вияви аґресії спостерігаються також по відношенню до громадян України – особливо на Сході держави».

У контексті переслідувань за національною ознакою В. Ющенко згадав працівника Донецького молокозаводу № 2 Юрія Литвина, який судиться (судився) з керівництвом згаданого підприємства за те, що «за використання української мови в діловодстві» його спочатку понизили в посаді, а відтак зовсім звільнили з роботи. Президент України вважає не менш наглядним виявом ксенофобії фізичну розправу над Сергієм Мельничуком, мешканцем Луганська: «... після того, як він добився від місцевого суду рішення про зобов`язання Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля навчати його українською мовою, попав у лікарню зі струсом мозку – студента побив після прямого ефіру на місцевому телеканалі «Ірта» депутат Луганської міськради від Партії Реґіонів Арсен Клінчаєв». На жаль, Президент України після «а» не наважився сказати «б»: звинуватити Луганську прокуратуру й місцеві правоохоронні органи в замовній кримінальній справі проти С. Мельничука, що крім явного українофобства має ще, м`яко кажучи, ознаки зловживання службовим становищем.

Цікаво, які ж «ефективні кроки» за дорученням Президента Ющенка виробили Генпрокуратура й МВС для подолання ксенофобії в Україні?! Виглядає, що ніяких, а навіть гірше: потурають антиукраїнському насильству в Україні. Бо як інакше можна трактувати відповіді Генпрокуратури та МВС, надіслані Комісії ЛГП СКУ, в яких не тільки заперечують побиття А. Клінчаєвим С. Мельничука, але й прояви ксенофобії в Україні?!

Ось вони, ці словесні перли, головних «стражів законності й порядку» України: «21.12.2006 р. о 19.00 Мельничук С.А. в приміщенні телекомпанії «Ірта» учинив хуліганство відносно Клінчаєва А.С., у результаті чого останньому заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження. (...) Притягнення Мельничука С.А. до кримінальної відповідальності є наслідком учинених ним кримінально карних діянь і не пов`язаних з його переконаннями щодо розвитку української мови в державі (заступник міністра МВС України П. В. Коляда, 27.07.2008р.); «Генеральною прокуратурою України за дорученням Президента України розглянуто Ваше (Комісії ЛГП – заувага М.О.) звернення щодо обгрунтованості переслідування в юрядку гр-на Мельничука С. А. (…). Органами досудового слідства Мельничука С.А. звинувачено в тому, що ... 21 грудня 2006 року близько 19 години у приміщенні телекомпанії «Ірта»... після телевізійної передачі «180 хвилин» Мельничук С.А. з хуліганських мотивів побив гр-на Клінчаєва А.С., заподіявши йому тілесні ушкодження середньої важкості (ч.1 ст.122, ч.1 ст.296 КК України). Мельничук С.А. при цьому А.С. спричинено легкі тілесні пошкодження (підкреслення - М.О.: чи не зумисна правова казуїстика?; підпис - начальника головного управління підтримання державного обвинувачення у судах України М. Шоріна, 03.12.08).

Годі сподіватися, що генеральний прокурор Олександр Медведько діятиме всупереч інтересам Партії Реґіонів, луганської влади та її репресивних органів. Але чому беззаконня покриває «помаранчевий» міністр МВС Юрій Луценко, який мав би ще й пам`ятати, що два роки тому як лідер «Народної самооборони» обіцяв торонтонським журналістам особисто зайнятися справою С. Мельничука?! І – найголовніше. Чи настане край половинчастим і розмитим рішенням Президента Віктора Ющенка, що, передовсім, стосуються повернення прав титульній нації України та захисту її свідомих представників?!

Марта Онуфрів, журналіст (Канада, Торонто)


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua