МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

До уваги всіх, хто збирався прийти на виставу (оновлено)

04/08/2009 | Михайло Свистович
режисера сучасності Катерини Чепури "Між двох сил" за однойменною драмою Володимира Винниченка.

Вистава відбудеться там само (Університет культри і мистецтв - вуз Поплавського), але в аудиторії 128, бо стався форс-мажор - http://www2.maidan.org.ua/n/free/1239185960

Відповіді

  • 2009.04.09 | Михайло Свистович

    Не зважаючи на форс-мажор, все пройшло майже нормально

    За що велика подяка ліквідаторам форс-мажору:

    1. Тому, хто позичив режисерці 300 грн. на лампи для софітів за першим же її проханням (вони були потрібні негайно).

    2. Самій режисерці, яка пішла на цю авантюру, навіть не уявляючи, як вона їх віддасть.

    3. Михайлу Свистовичу (сам себе не похвалиш - від режисерки слова подяки не дочекаєшся), який, тимчасово позбавивши родину телевізора, взяв із дому подовжувач, а потім, отримавши розпачливе телефонне повідомлення від режисерки, що цей подовжувач не підходить, бо не має кнопки (там є момент, коли треба вимкнути все одночасно), у довжину тільки 5 метрів, а не 10, має 4, а не 5 гнізд, і що гроші закінчилися, проявив чудеса переконливості, ледь знайшовши на ринку на Нивках потрібний подовжувач (він був, правда, теж 5 м, але з двох можна було скласти один) й переконавши продавця, що на ньому була написана ціна 50, а не 60 грн. (просто в кишені було тільки 58 грн.). Флегматичний продавець довго вагався, йому здавалось, що то 50 виправлено на 60, а не навпаки, але, коли йому була прочитана лекція, що продавати останній подовжувач треба за нижчою ціною, пояснили, для чого він потрібен, і що через нього купа запрошених відомих людей не побачить шедевру театрального мистецтва, запропоновано компроміс у вигляді 58 грн., погодився віддати за 50.

    4. Режисерці, деяким акторам та гостям (мені та странніку), які, не шкодуючи живота (великого) свого, монтували, різали, вішали, тягали меблі та робили все інше, щоб в авральному порядку встигнути підготувати сцену та залу.

    5. Мирославі Свистович, що погодилась відпустити на виставу хвору на грип головну актрису Ладу Свистович Михайлівну, яка лягла спати здоровою, а прокинулась у день вистави з температурою 38. Правда, відпустила з умовою, що Михайло Свистович знайде машину (за це йому окрема подяка), яка завезе зірку підмосток туди і назад.

    6. Бізнесмену, який виділив для цілей п. 5 свою службову машину (тут йде реклама товару його фірми, але реклама глибоко прихована, бо я не знаю її назви).

    7. Відвідувачу Майдану Сергію, який, почувши, як я в антракті розповідаю своєму знайомому про труднощі вистави, та прочитавши на Майдані про форс-мажор і розміри витрат, спонсорував режисерку на 500 грн. однією купюрою, нарвавшись на неадекватну реакцію. Він віддав гроші мені, але тут до коридору вибігла режисерка й почала маніакально клацати на щитку, вкусивши руку (мою), яка дає (простягає їй гроші), з криком "Всі гроші після вистави". Окрема подяка Сергію, що він зрозумів і навіть позитивно оцінив неадекватність режисерки, бо така реакція означає, що вона думає про духовне, а не про матеріальне. Додатково з мого боку спонсору було роз"яснено, що режисерка завжди така нєвмєняєма у день вистави (а часом й не тільки у день вистави, що підтвердять численні спільні наші знайомі, присутні тут). Минулого разу (це додаткове роз"яснення) режисерка не помітила ще одного відвідувача, якого знає (і який колись пожертвував на підготовку одного з її показів 100 доларів), пробігла повз й не привіталась, а потім здивувалась, коли дізналась від мене, що він взагалі був на виставі. Про нєвмєняємість режисерки свідчить і сам факт позики 300 грн., оскільки до цього вона відмовлялась позичати 50-100 грн. на дрібні витрати й готова була трошки (майже непомітно для тих, хто був вперше) збіднити виставу, бо не знала, як віддаватиме, оскільки й так набралася боргів, як сучка бліх (с) Президент України В. Ющенко. А тут я, коли почув про 300 грн., вперше в житті порушив свій принцип "брехати негарно" (бо сам зараз весь у боргах), сказавши, щоб не хвилювалася й позичала, і що я знайду їй ці кошти (насправді я навіть не уявляв, де їх знайду, і сказав це лише для того, аби вона не хвилювалася та зосередилась на виставі), але отримав у відповідь не те що розуміння, на який поганий вчинок я пішов заради мистецтва, а, навпаки, мою самопожертву не оцінили. Режисерка сказала, що вона їх вже позичила, і в цей момент (за три години до вистави) її не хвилює питання, як вона їх віддасть. (Це свідчить про працелюбність і незакомплексованість...,ой, я мав на увазі, про вміння концентруватися на головному).

    До речі, як виявилось наприкінці вистави, в антракті режисерка була зайнята дуже важливою справою - на межі наукового відкриття: вона шукала, як вимкнути якесь світло в якомусь кутку. Не знайшла, але, як виявилось, це відкриття зробити не так просто - на рівні Шнобелівської премії. Бо коли після вистави виступали з хвалебними одами колишні студенти "кулька", їх часто пробивала ностальгія, вони згадували цю залу, яка не змінилася за 20 років, і в цих розповідях пролунало, що у студентські роки всі наполегливо шукали, як вимкнути це світло, але так ніхто й не знайшов. Після цих слів режисерка мала полегшено зітхнути й припинити виривати своє колись довге, а нині трохи підстрижене волосся, якого вистачає зараз лише на одну косу, а не на дві.

    Правда, за три хвилини до кінця вистави глядачі почули недоречний постріл та відчули запах диму. Це - гавкнулася переноска, через яку було нашвидкуруч підключено пульт. Коли ж надійшов час для справжнього пострілу, режисерці, яка сиділа за пультом, довелося імітувати його тілесно-речовим способом. Напевно, нервово посмикавши за важелі непрацюючого пульту, вона з розпачу вдарила головою об цю залізяку. Звук вийшов таким природнім, що різниці із записаним на диск пострілом ніхто не помітив. На жаль, відтворювати музику та пісні тілесно-речовим способом режисерка ще не навчилась (але в неї це все попереду, оскільки з її та її друзів фінансовими можливостями такі форс-мажори ще будуть і будуть).

    Шкода, звичайно, що останні мізансцени були без музики та пісень, але, як на мене, добре, що через згорілу переноску не було показано фінал (спів гімну України), який, на мою компетентну думку, там зайвий. Цю думку підтвердив і відомий режисер Володимир Завальнюк, який бачив вже цю виставу з іще більш пахвосним фіналом (з труною та піснею "И вновь продолжается бой" перед гімном України). Цей же Завальнюк відзначив, що діти виросли у порівнянні з показом дев"ятимісячної давності. Я, звичайно, гордий за себе та традиційні методи виховання (ремінцем по дупі), але все ж таки мушу зазначити, що виросли не настільки, як йому здалось. Бо той показ у військовій частині, який він бачив, був весь на нервах та без належної підготовки (в студентів була сесія та участь в інших диплоних і курсових виставах, причому деяким доводилося переключатися на ходу, бо закінчували грати в комедії, і тут же миттєво бігти грати у драмі (я б сказав, напівтрагедії), сцена не підходила, навіть куліс не було, тож доводилося шукати гроші, шити, шукати пульт, бо ахвіцер чи камандір закрив його у сейфі та поїхав на дачу, не провели навіть репетицій на сцені, а тому не знали її тощо), а тому не був найкращим навіть у ті далекі, як на вік режисерки й акторів, часи.

    Хвалили виставу і якась некульківська професорка (колишня актриса), всілякі заслужені та народні. Оскільки я є лише добре, а не чудово, обізнаним у мистецькій сфері, то запам"ятав лише тих, про чиє існування знав і до того - окрім Завальнюка, якого я сам запросив (познайомив мене з ним 9 місяців тому Кирило Булкін, автор рецензії на виставу - http://www2.maidan.org.ua/n/free/1238700148), ще й композитора Геннадія Татарченка та співачку Астраю. Остання залишила в моїй пам"яті глибокий астральний слід, коли сказала, що збирає тости, і от щойно приїхала з Західної України та хоче зачитати учасникам вистави заповіт Матрі Терези. Напевно, щоб зрозуміти, як одне в"яжеться з другим і третім, треба перебувати у глибокому астралі, але мені заважало впасти у нього чисто фізичне явище - мокра спина, бо мою сорочку заридала якась дівчинка, що сиділа позаду.

    Якийсь дядечко, викладач естрадно-циркової академії та чоловік якоїсь заслуженої артистки, сказав, що не очікував такого високого рівня від "кулька", чим викликав сміх у тих, хто знає анекдот про "прачечную", та внутрішню (але добре приховану) лють у режисерки, яка вважає, що упереджений підхід до всього, що народжується в "поплавку", є несправедливим. А подібні слова лунають ледь не після кожного показу. Дядечко сказав, що більше на цю виставу не прийде, бо він після інфаркту, і ризикував життям, оскільки вистава була настільки реально правдивою, що рука часто тяглася до таблетки, але відсмикувалася, бо поряд з ним сиділа його викладачка (вона ж є викладачкою режисерки, а також однокурсників цього дядечка - Бенюка і Хостікоєва). І йому було соромно їсти ліки, коли старша за нього жінка ласувати ними не тяглась.

    Високу роботу режисера відзначив якийсь заслужений, колишній студент "кулька", а також спонсор Сергій. Всі решта хвалили акторів та свою колишню (і режисерчину нинішню) викладачку за те, що виховала такі таланти. Мене, на жаль, ніхто не похвалив за участь у вихованні режисерки. Правда, Астрая похвалила іншу особу, яку я теж виховував - Ладу Свистович Михайлівну, хоч та й припустилася ляпів (про них Астрая не казала) - оскільки ця сцена була їй незнйома, і вона через температуру на передпоказовій репетиції не була, то після своєї появи не могла знайти місце, де сходяться закриті фіранки куліс й довго бігала вздож них, шукаючи виходу. Володимир Завальнюк відзначив, що це класно виглядає як геніальна задумка режисера (розгублена дівчинка шукає вихід), і що, якби така задумка дійсно була, то наймолодша (але, безумовно, найвидатніша й найкраща актриса) не змогла б зіграти це так природньо.

    П.С. Окрема подяка режисеру, яка після вистави захворіла на грип і зараз валяється вдома, за розуміння, що цей текст без смайликів є жартом (в кожному жарті є доля жарту...), а якщо розуміння відсутнє, то після одужання доведеться пояснити традиційним методом, згаданим вище.

    П.П.С. Більшовик Підкопаєв (http://www2.maidan.org.ua/n/free/1239215438) теж грав із температурою 38.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.04.09 | Співавтор

      Многа букафф, штиль цікавий, та асіліть я не здалий

      Процитував би анекдот про каламбур з циклу про поручика Ржевського, та боюсь хтось може зрозуміти його не за формою, а за змістом й "истолкавать превратно" :) Але в ролі поручика спробую виступити.

      Я правильно зрозумів, що молода дівчина, до виховання якої пан Михайло приклав свою руку (в буквальному розумінні) поставила хорошу виставу, де грає дочка пана Михайла, і що постановка супроводжується матеріальними труднощами, які студенти героїчно долають, бо настільки віддані мистецтву, що не помічають нічого довкола, навіть спонсорів, а також власної підвищеної температури? :)

      А коли та вистава і де знову йтиме, бо ж заінтригували, що не все, що Поплавський, то лажа?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.04.10 | Михайло Свистович

        Re: Многа букафф, штиль цікавий, та асіліть я не здалий

        Співавтор пише:
        > Процитував би анекдот про каламбур з циклу про поручика Ржевського, та боюсь хтось може зрозуміти його не за формою, а за змістом й "истолкавать превратно" :) Але в ролі поручика спробую виступити.
        >
        > Я правильно зрозумів, що молода дівчина, до виховання якої пан Михайло приклав свою руку (в буквальному розумінні) поставила хорошу виставу, де грає дочка пана Михайла, і що постановка супроводжується матеріальними труднощами, які студенти героїчно долають, бо настільки віддані мистецтву, що не помічають нічого довкола, навіть спонсорів, а також власної підвищеної температури? :)

        Саме так, можете долучитися до спонсорів;) і Вас теж не помітять :) Якщо зробите це в антракті вистави :)

        А за лаконічний та правильний виклад Ви, поручику, заслуговуєте на підвищення у званні до ротмістра :)

        >
        > А коли та вистава і де знову йтиме, бо ж заінтригували, що не все, що Поплавський, то лажа?

        На це питання крще відповість режисерка, яка Вас некультурно проігнорувала :) Але в неї грипер, їй можна пробачити. На перший раз.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.04.10 | mala

        Вистави вже не буде

        позавчора вона йшла востаннє. І це залежить не від мене, є деякі чинники які мені просто не підвласні. Це не театр, а звичайний універ і вистава взагалі не повинна гратись більше 2-х разів, це єдина вистава за всю історію Кулька, яка прожила так довго, Скажу відверто, після таких позитивних оцінок театральної спільноти нам здавалось, що вистава зацікавить театри, але на жаль цього не сталось і сцени нам ніхто не дасть :( Тож все, що я можу Вам запропонувати це відео вистави, яке однак лише відсотків на 20 передасть те, що можна було побачити в живу.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.04.12 | Михайло Свистович

          Re: Вистави вже не буде

          mala пише:
          > позавчора вона йшла востаннє

          в житті? :)

          > І це залежить не від мене, є деякі чинники які мені просто не підвласні

          не підвладні ;)
          кацапи :)

          > Це не театр, а звичайний універ

          Це не звичайний універ, а кульок :) Звичайні універи не можуть зватися Університет культури та мистецтв :) Це - нонсенс. Саме слово "універ" вже містить суть, яка не потребує уточнення.

          > це єдина вистава за всю історію Кулька, яка прожила так довго

          Це треба внести до Книги рекордів Гіннеса :)

          > Скажу відверто, після таких позитивних оцінок театральної спільноти нам здавалось, що вистава зацікавить театри

          наївні

          > але на жаль цього не сталось і сцени нам ніхто не дасть

          мабуть не дасть

          > Тож все, що я можу Вам запропонувати це відео вистави

          а мені казала, що відео давати не можна :ouch:

          Все, я образився :cry: Але все одно пишаюсь тобою. На лекції, яку я читав вчора на Хортиці, я з гордістю похвалився, що маю честь бути знайомим з тобою :)
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.04.13 | mala

            Re: Вистави вже не буде

            Михайло Свистович пише:
            > mala пише:
            > > позавчора вона йшла востаннє
            >
            > в житті? :)

            швидше за все - так. Актори роз"їдуться і тоді вже нікого і нічого не збереш без грошей. Вони мають заробляти собі на життя і я їх розумію.


            > Це не звичайний універ, а кульок :) Звичайні універи не можуть зватися Університет культури та мистецтв :) Це - нонсенс. Саме слово "універ" вже містить суть, яка не потребує уточнення.

            А я тут нічого і не уточнюю. Універ - це скорочення від університет. А якщо тобі дуже хочеться погнати на Кульок то знайди когось іншого для цієї розмови.

            > Це треба внести до Книги рекордів Гіннеса :)

            Це навіть до книги рекордів Кулька не внесуть бо всі заздрять :( За стільки часу постановки вистави жоден викладач мене не похвалив чи навіть доброго слова не сказав, окрім викладача сценічного бою :), так само як і відмовчуються режисери які вчаться на інших курсах.
            >
            > > Скажу відверто, після таких позитивних оцінок театральної спільноти нам здавалось, що вистава зацікавить театри

            > а мені казала, що відео давати не можна :ouch:

            не можна
            >
            > Все, я образився :cry: Але все одно пишаюсь тобою. На лекції, яку я читав вчора на Хортиці, я з гордістю похвалився, що маю честь бути знайомим з тобою :)

            не смішно
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.04.14 | Михайло Свистович

              Re: Вистави вже не буде

              mala пише:
              >
              > А я тут нічого і не уточнюю. Універ - це скорочення від університет.

              Уточнюєш не ти, а твій ректор. Кульок - не звичайний універ, як ти написала, бо звичайний універ не може бути "культури і мистецтв". Звичайний універ є просто універом без додатків.

              >
              > А якщо тобі дуже хочеться погнати на Кульок то знайди когось іншого для цієї розмови.

              А чого? Ти необ"єктивна?

              >
              > Це навіть до книги рекордів Кулька не внесуть бо всі заздрять :(

              Ну прямо всі :) І чому заздрити? Студентській виставі?

              >
              > За стільки часу постановки вистави жоден викладач мене не похвалив чи навіть доброго слова не сказав

              То може їм не сподобалось, а не заздрять? ;)

              >
              > не можна

              а сама пропонуєш іншим ;)

              >
              > не смішно

              Звичайно, не смішно. Я прочитав блискучу лекцію, отримав величезний успіх, особливо в жіночої частини слухачів, стою, обліплений дівчатами, які заглядають до рота, роздаю їм локшину (але правдиву і смачну), наводжу якийсь приклад громадянського активізму, а тут якийсь хлопець каже "А в нас є така", і починає з захопленям розповідати про тебе й твою виставу, і вся увага від мене переходить на тебе :(

              Сподіваюсь, що у Чернігові, де я читатиму наступну лекцію, не виявиться твоїх прихильників, і я все ж таки викупаюсь у заслужених променях слави :hot:
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.04.14 | mala

                Re: Вистави вже не буде

                Михайло Свистович пише:

                > А чого? Ти необ"єктивна?

                Просто мені це остогидло.

                > Ну прямо всі :) І чому заздрити? Студентській виставі?

                Звичайно, не їх же студенти поставили, та ще й театралів запросили. Коротше. Забули.

                > То може їм не сподобалось, а не заздрять? ;)

                Може. Але серед них є і такі яким подобаються лише власні постановки, а це явно не є ознакою смаку.

                > а сама пропонуєш іншим ;)

                то була хвилинна слабкість.

                > Звичайно, не смішно. Я прочитав блискучу лекцію, отримав величезний успіх, особливо в жіночої частини слухачів, стою, обліплений дівчатами, які заглядають до рота, роздаю їм локшину (але правдиву і смачну), наводжу якийсь приклад громадянського активізму, а тут якийсь хлопець каже "А в нас є така", і починає з захопленям розповідати про тебе й твою виставу, і вся увага від мене переходить на тебе :(

                > Сподіваюсь, що у Чернігові, де я читатиму наступну лекцію, не виявиться твоїх прихильників, і я все ж таки викупаюсь у заслужених променях слави :hot:

                Я того хлопця навіть в очі не бачила :) знайома тільки віртуально. Він напевно майстерний байкар :)
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2009.04.14 | Михайло Свистович

                  Re: Вистави вже не буде

                  mala пише:
                  >
                  > Просто мені це остогидло

                  Просто ти проявляєш таку погану річ як корпоратина солідарність. От я, коли вчився, називав свій університет (він тоді був єдиним у Києві, бо всі інші мали правильні назви інститутів, а не маразматичні й неможливі - культури та митецтв, медичний, педагогічний) бурситетом, оскільки завжди був об"єктивним.

                  >
                  > Звичайно, не їх же студенти поставили, та ще й театралів запросили

                  Це може бути не зовсім заздрість, а інші погані прояви

                  >
                  > Може. Але серед них є і такі яким подобаються лише власні постановки, а це явно не є ознакою смаку.

                  Але не заздрість

                  >
                  > то була хвилинна слабкість

                  з марнославством слід боротися, рано ще :)

                  >
                  > Я того хлопця навіть в очі не бачила :) знайома тільки віртуально.

                  брехати негарно :) він казав, що сватав тебе до своєї організації, але ти ухилилася від відповіді, і ще казав, що ти аж занадто категорична у своїх принципах, безкомпромісна

                  такая вся енергічная, сациаліс..., ой україночка хороша така (с) Сємянніков

                  >
                  > Він напевно майстерний байкар :)

                  Він, напевно, небайдужий до тебе ;)
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2009.04.17 | mala

                    Re: Вистави вже не буде

                    Михайло Свистович пише:

                    > Просто ти проявляєш таку погану річ як корпоратина солідарність. От я, коли вчився, називав свій університет (він тоді був єдиним у Києві, бо всі інші мали правильні назви інститутів, а не маразматичні й неможливі - культури та митецтв, медичний, педагогічний) бурситетом, оскільки завжди був об"єктивним.

                    Ні, просто мої співрозмовники часто проявляють таку річ як жлобство, адже коли хтось серед нас кае, що вчиться в Шевченка чи Карпенка це просто пропускають повз вуха, а коли чують щось про Кульок то просто не оминуть можливості погнати хоча знають як і про Карпенка так і про Кульок зовсім не багато.

                    > брехати негарно :) він казав, що сватав тебе до своєї організації, але ти ухилилася від відповіді, і ще казав, що ти аж занадто категорична у своїх принципах, безкомпромісна

                    А цього не можна було робити віртуально?
                    >
                    > такая вся енергічная, сациаліс..., ой україночка хороша така (с) Сємянніков

                    Ти не уважний, він казав не так.

                    > Він, напевно, небайдужий до тебе ;)

                    ти помиляєшся.
    • 2009.04.09 | mala

      Не потрібно було виносити на люди всі ці деталі

      Те як робиться вистава глядач знати не повине, він лиш має бачити кінцевий продукт. Бо ти тут так все описав, що виглядаємо якимись некомпетентними дітьми які просто не знають, що роблять. А це мені здається, не так. І насправді вистави так не робляться. Саме ця була такою через те, що один із доброзичливих викладачів мого ВУЗу з м"ясом витягнув пульт світловий, це при тому, що всі чудово знали, що у нас буде вистава (задрість страшна річ :( ) і нам довелося за дві години перенести все і вся в іншу аудиторію, а це просто гори реквізиту, нашвидкоруч зробити там світло, яке в результаті всеодно не було таким як має бути, адже світило всього 4 софіти замість 6. І ніяких генеральних репетицій не було. Починаючи від ранку і до 15.00 на сцені репетирувалась зовсім інша п"єса моєї одногрупниці, тому на нову сцену всі актори тоді вийшли вперше. І згорів не пульт, а музичний центр і ніякого запаху глядачі не відчули, його відчули лиш актори які були зі мною в той час, ми в той момент думали, що горить пульт від світла і дуже злякались, адже без світла продовжувати виставу ми не могли б, а виявилось, що це музичний центр, який між іншим на цій виставі горить вже вдруге. І не варто було писати про якісь там маніакалі рухи режисера. Якби в мене був справді такий стан який тут описано то вистави б не було, адже насправді ти не бачив і половини тієї фігні, що відбувалась і які треба було негайно вирішувати.

      Коротше, я не такий вже поганий організатор :(
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.04.10 | Михайло Свистович

        Чого це раптомRe:Не потрібно було виносити на люди всі ці деталі

        mala пише:
        > Те як робиться вистава глядач знати не повине, він лиш має бачити кінцевий продукт

        Нічого стращного, якщо дізнається. Навіщо ця маска? Приховувати негарно, глядачу теж цікаво зазирнути за лаштунки :) Так він краще зрозуміє працю режисера та акторів. А судитиме все одно не гірше, ніж за кінцевим результатом.

        > Бо ти тут так все описав, що виглядаємо якимись некомпетентними дітьми які просто не знають, що роблять

        Колупати припічок негарно ;) Навпаки, ви виглядаєте компетентними й героїчними дітьми, які знаходять вихід з будь-яких ситуацій.

        > І насправді вистави так не робляться. Саме ця була такою через те, що один із доброзичливих викладачів мого ВУЗу з м"ясом витягнув пульт світловий, це при тому, що всі чудово знали, що у нас буде вистава (задрість страшна річ :( ) і нам довелося за дві години перенести все і вся в іншу аудиторію, а це просто гори реквізиту, нашвидкоруч зробити там світло, яке в результаті всеодно не було таким як має бути, адже світило всього 4 софіти замість 6. І ніяких генеральних репетицій не було. Починаючи від ранку і до 15.00 на сцені репетирувалась зовсім інша п"єса моєї одногрупниці, тому на нову сцену всі актори тоді вийшли вперше.

        Ну ось ти додала до мого опису :) З нього і так зрозуміло, що вистави так не робляться, бо це був форс-мажор. Всі і так розуміють, що, якби у вас була своя сцена (а ще краще свій театр з усім причандаллям), то все було б іще краще ;) Може тебе потішить, але в театрі Заньковецької у Львові реквізит здобувають у такий саме спосіб, як робите це ви :)

        > І згорів не пульт, а музичний центр

        Це не важливо у цьому контексті. Глядачу пофіг, що там згоріло, йому не пофіг, як це вплинуло на виставу.

        > і ніякого запаху глядачі не відчули, його відчули лиш актори які були зі мною в той час

        Ти опитала всіх глядачів? Ну якщо я пишу, що відчули, то значить відчули ;)

        > ми в той момент думали, що горить пульт від світла і дуже злякались, адже без світла продовжувати виставу ми не могли б, а виявилось, що це музичний центр, який між іншим на цій виставі горить вже вдруге.

        Ось ти ще додала до мого опису :)

        > І не варто було писати про якісь там маніакалі рухи режисера

        Їх все одно всі бачили :)

        > Якби в мене був справді такий стан який тут описано то вистави б не було, адже насправді ти не бачив і половини тієї фігні, що відбувалась і які треба було негайно вирішувати.

        Ну от бачиш, ти ще краща, ніж я описав :)

        >
        > Коротше, я не такий вже поганий організатор :(

        Навпаки, дуже хороший. Тільки не скромний :) За що заслуговуєш на кілька разів отією штукою, що у чоловіків знаходиться нижче спини у протилежному від дупи місці - залізякою від ременя по ні самій :) Не по спині, звичайно :)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.04.11 | mala

          Бо це не гарно!

          Михайло Свистович пише:

          > Нічого стращного, якщо дізнається. Навіщо ця маска? Приховувати негарно, глядачу теж цікаво зазирнути за лаштунки :) Так він краще зрозуміє працю режисера та акторів. А судитиме все одно не гірше, ніж за кінцевим результатом.

          Гірше. В першу чергу глядач повинен вірити в те, що відбувається на сцені, а коли він уявляє, як режисер натискає кнопочки чи як актор приклеює вуса важко зосередитись на тому, що відбувається на сцені :(


          > Навпаки, ви виглядаєте компетентними й героїчними дітьми, які знаходять вихід з будь-яких ситуацій.

          Не думаю, що ти робив опитування.

          > Ну ось ти додала до мого опису :) З нього і так зрозуміло, що вистави так не робляться, бо це був форс-мажор. Всі і так розуміють, що, якби у вас була своя сцена (а ще краще свій театр з усім причандаллям), то все було б іще краще ;) Може тебе потішить, але в театрі Заньковецької у Львові реквізит здобувають у такий саме спосіб, як робите це ви :)

          Те, що в Україні театр весь час злидарює мене аж ніяк не тішить.

          > Ти опитала всіх глядачів? Ну якщо я пишу, що відчули, то значить відчули ;)

          Я знаю, що до того як я сама про це не сказала, то і інші ніхто не говорив про запах паленого. і мій художній керівник яка сиділа прямо біля того ж пульту (значно ближче за тебе) нічого теж не відчула.

          > Їх все одно всі бачили :)

          Не бачили, бо таких рухів не було.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.04.12 | Михайло Свистович

            Це - дуже гарно Re: Бо це не гарно!

            Нєфіг віддалятися від народу, який любить зазирати за шторку :)

            mala пише:
            >
            > Гірше. В першу чергу глядач повинен вірити в те, що відбувається на сцені, а коли він уявляє, як режисер натискає кнопочки чи як актор приклеює вуса важко зосередитись на тому, що відбувається на сцені :(

            глядач і так знає, що вуса приклеюють, а режисер чи хтось інший тисне на кнопочки. Людям подобається смакувати деталі.

            >
            > Не думаю, що ти робив опитування

            а ти не думай, а сприймай і запам"ятовуй

            >
            > Те, що в Україні театр весь час злидарює мене аж ніяк не тішить

            Тебе має потішити, що ви не гірші за заньковецьких, цих некомпетентних сивих дітей :)

            >
            > Я знаю, що до того як я сама про це не сказала, то і інші ніхто не говорив про запах паленого. і мій художній керівник яка сиділа прямо біля того ж пульту (значно ближче за тебе) нічого теж не відчула.

            а я відчув, і ті, хто поряд зі мною сиділи, відчули (скажи художньому керівнику, що носа треба закапувати не піносолом, а нафтізіном)

            >
            > Не бачили, бо таких рухів не було

            Так бачили ж. І прикалувалися. Бо були.

            Але все чудово, вони такими мають бути. коли ти ходила пішки під стіл, я бачив, як Віктюк ставить виставу, а Гнатюк - оперу, так вони також були такі ж смішні, як ти :)
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.04.13 | mala

              Re: Це - дуже гарно Re: Бо це не гарно!

              Михайло Свистович пише:
              > Нєфіг віддалятися від народу, який любить зазирати за шторку :)

              Якщо хтось любить кудись заглядати це не означає, що йому варто давати це робити.

              > глядач і так знає, що вуса приклеюють, а режисер чи хтось інший тисне на кнопочки. Людям подобається смакувати деталі.

              Глядач (в своїй більшості) не знає, а здогадується, а знати і здогадуватись - різні речі.

              > а ти не думай, а сприймай і запам"ятовуй

              чудова порада від людини яка сама ніколи так не робить

              > Тебе має потішити, що ви не гірші за заньковецьких, цих некомпетентних сивих дітей :)

              Не думаю, що так само. Швидше за все вони мають на це кошти.

              > а я відчув, і ті, хто поряд зі мною сиділи, відчули (скажи художньому керівнику, що носа треба закапувати не піносолом, а нафтізіном)

              Що ж ти не казав поки я не сказала? Брехати не гарно (с)

              > Так бачили ж. І прикалувалися. Бо були.

              В тебе надто широка уява
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.04.13 | Михайло Свистович

                Re: Це - дуже гарно Re: Бо це не гарно!

                mala пише:
                >
                > Якщо хтось любить кудись заглядати це не означає, що йому варто давати це робити

                Іноді варто. Віктюк дає.

                >
                > Глядач (в своїй більшості) не знає, а здогадується

                та знає, дебіли до театру рідко ходять

                >
                > чудова порада від людини яка сама ніколи так не робить

                бо мені це не треба :)

                >
                > Не думаю, що так само. Швидше за все вони мають на це кошти.

                не мають

                >
                > Що ж ти не казав поки я не сказала?

                Бо ти мене випередила

                >
                > В тебе надто широка уява

                І в інших теж :)
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2009.04.13 | mala

                  Re: Це - дуже гарно Re: Бо це не гарно!

                  Михайло Свистович пише:

                  > Іноді варто. Віктюк дає.

                  Те що ти колись потрапив до нього за лаштунки не означає, що він всім підряд дозволяє дивитись на це. Більше того, я точно знаю, що не дозволяє. А навіть якби і дозволяв то це не значить, що я вважаю так само.

                  > та знає, дебіли до театру рідко ходять

                  Ти здивуєшся, вле дуже часто, але ж справа не у цьому. Якщо людина не бачила це не власні очі то вона не знає, а лише уявляє. Це факт.

                  > бо мені це не треба :)

                  хто б сумнівався...

                  > не мають

                  Мають. Поспілкуйся з акторами звідти. І поцікався кошторисом театру.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2009.04.14 | Михайло Свистович

                    Re: Це - дуже гарно Re: Бо це не гарно!

                    mala пише:
                    >
                    > Те що ти колись потрапив до нього за лаштунки не означає, що він всім підряд дозволяє дивитись на це. Більше того, я точно знаю, що не дозволяє.

                    Ти не точно знаєш, бо я з Віктюком не знайомий, а за лаштунки потрапив за допомогою телевізора, тож потрапили туди всі. Був довжелезний документальний фільм, де глядачі побачили, як народжується вистава, ліплять вуса, стукають головами об пульт, розповідалося про ляпи і проколи, і як актори й режисер миттєво викручуються із несподіваних виниклих ситуацій.

                    >
                    > Ти здивуєшся, вле дуже часто

                    То менш розумні, ніж ти, а не дебіли. Дебіли рідко.

                    >
                    > Мають. Поспілкуйся з акторами звідти. І поцікався кошторисом театру.

                    Поспілкувалися. І мені розповіли. А кошторису ти сама не бачила, тож не теє саме... Ну, шо негарно :)
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2009.04.14 | mala

                      Re: Це - дуже гарно Re: Бо це не гарно!

                      Михайло Свистович пише:

                      > Ти не точно знаєш, бо я з Віктюком не знайомий, а за лаштунки потрапив за допомогою телевізора, тож потрапили туди всі. Був довжелезний документальний фільм, де глядачі побачили, як народжується вистава, ліплять вуса, стукають головами об пульт, розповідалося про ляпи і проколи, і як актори й режисер миттєво викручуються із несподіваних виниклих ситуацій.

                      я тобі гарантую, що все що Віктюк хотів він з того фільму викинув. А на репетиції він таки не пускає.

                      > Поспілкувалися. І мені розповіли. А кошторису ти сама не бачила, тож не теє саме... Ну, шо негарно :)

                      Я не бачила коштораса, але знаю скільки мільйонів держава щороку виділяє на театр, це інформація загальнодоступна в принципі в наших колах. І ці гроші або розкрадають, або таки купують костюми, або шиють. Я вже мовчу про те, що спілкувалась з акторами яким таки шиють костюми на кожну більш менш велику роль. Тож :) Брехати не гарно :)
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2009.04.14 | Михайло Свистович

                        Re: Це - дуже гарно Re: Бо це не гарно!

                        mala пише:
                        >
                        > я тобі гарантую, що все що Віктюк хотів він з того фільму викинув. А на репетиції він таки не пускає.

                        Я не можу прийнятитвої гарантії, оскільки ти цього точно не знаєш, а тобі лише так здається.

                        >
                        > Я не бачила коштораса, але знаю скільки мільйонів держава щороку виділяє на театр, це інформація загальнодоступна в принципі в наших колах. І ці гроші або розкрадають, або таки купують костюми, або шиють.

                        Ці гроші можуть іти на ремонт, на стільця в кабінети, на оплату комунальних послуг, зв"язку. До того ж на всі костюми їх може не вистачати, а взагалі я писав про інші речі на сцені, а не про костюми.

                        >
                        > Я вже мовчу про те, що спілкувалась з акторами яким таки шиють костюми на кожну більш менш велику роль

                        В театрі Заньковецької? ;)

                        >
                        > Тож :) Брехати не гарно :)

                        Дуже негарно :)
                        згорнути/розгорнути гілку відповідей
                        • 2009.04.17 | mala

                          Re: Це - дуже гарно Re: Бо це не гарно!

                          Михайло Свистович пише:

                          > Я не можу прийнятитвої гарантії, оскільки ти цього точно не знаєш, а тобі лише так здається.
                          >

                          Класто з"їхав.


                          > Ці гроші можуть іти на ремонт, на стільця в кабінети, на оплату комунальних послуг, зв"язку. До того ж на всі костюми їх може не вистачати, а взагалі я писав про інші речі на сцені, а не про костюми.

                          Гроші виділяються окремо на комуналку і решту і окремо на вистави і їх забезпечення.

                          > В театрі Заньковецької? ;)

                          Так, саме в театрі Заньковезької.

                          > Дуже негарно :)

                          Чого ж брешеш?
      • 2009.04.11 | So_matika

        Треба-треба, якраз дуже прикольно вийшло

        А якщо глядачу не можна заглядати за куліси, нафіга ж тоді виходять численні мемуари видатних майстрів театру?
        Всьо чотко, це тобі МС зробив перший внесок у мемуарні спогади про нелегке мистецьке життя :)

        ПС. Таки подивилася "Тарас Ступка", чи то "Богдан Бульба". Агітпроп ще той, але зроблено непогано, іноді навіть розчулює.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.04.13 | IgorNK

          О Пане, сей світ здурів, якщо таке г---- "розчулює" :crazy:



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua