МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Фільм «Тарас Бульба» і … НАТО

04/16/2009 | Валерій Степаненко
Вкотре вже в Україні ламають списи, намагаючись відповісти на споконвічне запитання хто в Україні є “who” та з ким їй бути і куди йти. Останнім часом особливо багато списів було зламано чи принаймні притуплено через фільм народженого у Москві і вихованого у Києві відомого радянського та російського кінорежисера Владіміра Бортка, який є членом Компартії РФ. Саме його фільм, знятий за мотивами другої (цензурованої!) редакції відомої повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба», викликав бурхливий сплеск емоцій та діаметрально протилежні оцінки у ЗМІ та у середовищі інтелігенції. Щоправда, така розбіжність в оцінках визначається, головним чином, політичною орієнтацією оцінювачів: українські патріоти фільм критикували, представники 5-ї колони - хвалили, а недорікуваті хохли, як це заведено в українській традиції, мовчали, зайнявши улюблену позу «моя хата скраю».

Відразу варто наголосити, що фільм не є екранізацією, а лише знятий за мотивами повісті М.Гоголя, про що йдеться у титрах. Це дає право режисеру,- тим більше, що він є одночасно і автором сценарію,- відступати від класичної фабули твору, вводити на власний смак і розсуд нові епізоди, персонажі, події тощо. Всім цим пан Бортко скористався сповна. Щоправда зробив він це досить упереджено, тенденційно, спотворюючи історичні факти, намагаючись потрафити владоможцям та пересічним глядачам своєї нової Батьківщини, для якої імперські великодержавні амбіції завжди переважали поняття честі та елементарної порядності. Та й, з іншого боку, хто дає гроші, той замовляє музику. Відомо ж бо, що значну частину з $25 млн. бюджету фільму було надано Міністерством культури РФ. Хоч це комусь може й видатися дивним, але російське кіно, на відміну від американського, знятого у Голівуді, фінансується державою. Комерційно успішних російських фільмів упродовж року знімається лише декілька.

Атож, фільм В.Бортка перетворює трагедію українського козака Тараса Бульби на трагікомічний фарс у стилі нацистсько - більшовицького агітпропу 30-40-х років минулого століття. Підтверджень тому несть числа. Чи не найбільш притягнутим за вуха є те, що у фільмі ледве не всі українські козаки перед смертю думають виключно «про зємлю русскую і вєру православную». І це тоді, коли «землі русской» у розумінні, яке вкладає у неї режисер, просто не було – земля та називалася тоді як завгодно – Московщиною, Московським князівством чи царством, а зовсім не «землей русской». Тут режисер переплюнув навіть Миколу Гоголя, який, будучи купленим московським царем за 20 тис. рублів, не протестував, відповідно до історичних реалій, проти перетворення у 2-й редакції своєї повісті свободолюбного харизматичного українського козака Тараса Бульби ледве не на вірнопідданого холопа білого московського царя. Також цілком неорганічним є визначення Тарасом Бульбою обличчя щойно вбитого ним сина-зрадника Андрія, як ніби у «дворянина», адже в Україні на той час побутувало слово «шляхта», яке вживається і в сучасній російській мові. Звісно ж, що таке «мовне недбальство» є досить красномовним саме по собі. Добре хоч, що режисер не додумався передавати питоме українське звернення «панове» російським «ґаспада». Але це вже, певне, було в «вабше».

І хоч кожна «молода» імперія, до складу якої входять старші за віком та більш цивілізовані поневолені народи, намагається привласнити їх історію та культуру, але, наприклад, «велика» Румунія ніколи не претендувала на історію Древнього Риму, як на свою власну. Хоч паралель тут чітко простежується навіть у назвах: Roma – Рим, Romania – Румунія. Сучасна Московщина, яка привласнила собі чужий для неї старовинний український етнонім «Русь» та стала Росією (так звучить «Русь» на грецький кшталт) безсоромно вважає історію Київської Русі власною історією, а поневолений, асимільований, віками гноблений нею та перетворений на бидло руський (він же український) народ, який іще й досі не спромігся встати з колін, «молодшим» братом. Як кажуть, врятуй нас, Боже, від таких «братів», а з ворогами ми вже й самі якось впораємося.

Відомо, що як Річ Посполита, так і Московщина багато залили сала за шкуру українцям. А всесвітньо відомий знаменитий польський письменник, перший лауреат Нобелівської премії в області літератури Генрік Сенкевич (Нобелівську премію він отримав за роман “Quo vadis”, у перекладі “Камо грядеші”) у своїй славнозвісній трилогії «Пан Володиєвський», «Потоп», «Вогнем і мечем», значна частина подій якої, відбувається в Україні, також вдається до гіперболізації, яка покликана піднести дух позбавленого, - на час написання трилогії, - державності польського народу. Так, наприклад, кумедний веселун та пройдисвіт пан Заґлоба вбиває у бою українського козака - велета Івана Барбатута, який сам та кінь під ним були удвічі більшими, ніж звичайно. Але відомо, що інші представники польської культурної еліти того часу, зокрема, інший знаменитий польський письменник Болеслав Прус критикували Сенкевича за необ‘єктивність та надмірний неприродний ура-патріотизм у його трилогії.

А чи хтось хоч один зі знаних представників сучасної російської культурної еліти висловився критично щодо історично необґрунтованого, а, по суті, взятого зі стелі примітивно-шовіністичного ура-патріотизму у фільмі комуніста Бортка? Таких немає…Принаймні про це широкому загалу нічого не відомо… Можливо саме тому український пророк Тарас Шевченко писав «ляхи були - все забрали, кров повипивали, а москалі і світ Божий в путо закували». Можливо саме тому патріотично налаштовані українці хочуть бути з Польщею у цивілізованому рівноправному Північно-Атлантичному Альянсі (НАТО), а не з Росією у, a priori, повністю підконтрольному їй (останньому дурневі на теренах так. зв. СНД відомо, що інакше просто не може бути!) Євразійському Союзі? Адже політика та ідеологія сучасної Росії мало чим відрізняється від чорносотенної великодержавної політики білих царів і Україні там може бути відведена лише роль пасербиці чи молодшої сестри, а не рівноправного члена сім‘ї.

І фільм Владіміра Бортка є цьому іще одним свідченням… Тому такий фільм є чи не найкращою агітацією думаючих (хочеться думати, що таких все ж більшість) українців … за НАТО! Адже у НАТО, на відміну від Росії, брехня не вітається і «за базар надо отвєчать»…

Відповіді

  • 2009.04.16 | Микола Гудкович

    Що таке «білий цар»?

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.04.16 | Д. А.

      Re: Що таке «білий цар»? (л)

      Бѣлый царь (Акъ-Падишахъ у восточныхъ народовъ).

      Ср. Какъ солнце яркое среди небесныхъ звѣздъ,
      Такъ средь царей — Царь бѣлый возсіяетъ.

      Пл. Ободовскій. Князья Шуйскіе. 3, 8. Ляпуновъ.

      Ср. (Мазепа) Усердіемъ горя,
      Съ врагами Бѣлаго царя
      Умомъ и саблей радъ былъ спорить.

      А. С. Пушкинъ. Полтава.

      Ср. Достовѣрно, что по словамъ Мусульманъ у нихъ бѣлый цвѣтъ есть почтительнѣйшій и именованіе «Бѣлаго Царя» паче всѣхъ другихъ честнѣйшимъ признается. Должно замѣтить, что у народовъ монгольской расы выраженіе «бѣлая кость» всегда означало благородство происхожденія; «бѣлый» всегда употребляется въ значеніи «независимый», «не платящій дани», въ противоположность понятію «черный» — «данникъ».

      П. И. Рычковъ († 1778 г.). Ср. Журналъ русскаго исторіографа Г. Ф. Миллера. Авг. 1763.

      Ср. Обѣлить (старинн.), уволить отъ подати (бѣлопашцы и чернопашцы — обѣляемые и платящіе подати).

      Достовѣрно, что въ первой половинѣ XVI в. титулъ Бѣлаго Царя русскимъ государямъ придавали татарскіе владѣтели, что доказывается напр. грамотою одного ногайскаго мурзы въ царствованіе Іоанна IV, въ 1536 г.; въ этой грамотѣ сказано: «Вольнаго человѣка, бѣлаго Ивана, Величеству дай, Боже, ему долгій вѣкъ».

      Ср. Герберштейнъ (Гербеньстень). Rerum Moscoviticarum Commentarii. 1556 г.

      http://slovari.yandex.ru/dict/mikhelson/article/mi11/mi1-0775.htm
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.04.16 | Мірко

        Пояснення було на форумі Мова

        Білий значить західний. (Очевидно з точки зору татаро-монголів.)
      • 2009.04.17 | Микола Гудкович

        Дякую, зрозуміло

  • 2009.04.16 | Михайло Свистович

    Re: Фільм «Тарас Бульба» і … НАТО

    Валерій Степаненко пише:
    > розбіжність в оцінках визначається, головним чином, політичною орієнтацією оцінювачів: українські патріоти фільм критикували, представники 5-ї колони - хвалили, а недорікуваті хохли, як це заведено в українській традиції, мовчали, зайнявши улюблену позу «моя хата скраю».

    А я от знаю українських патріотів, які хвалили

    >
    > Чи не найбільш притягнутим за вуха є те, що у фільмі ледве не всі українські козаки перед смертю думають виключно «про зємлю русскую і вєру православную»

    Не є це притягнутим за вуха. Те саме можна вичитати у купі українстких джерел.

    > І це тоді, коли «землі русской» у розумінні, яке вкладає у неї режисер, просто не було – земля та називалася тоді як завгодно – Московщиною, Московським князівством чи царством, а зовсім не «землей русской»

    Я не бачив фільму але сумніваюсь, що гинучі козаки в останьому передсмертному вигуку окреслювали географічні межі цієї землі, і що з їхнього вигуку «про зємлю русскую і вєру православную» об"єктивна людина, яка не знала, що фільм російський, зробила б висновок, що йдеться саме про московську землю.

    > Добре хоч, що режисер не додумався передавати питоме українське звернення «панове» російським «ґаспада». Але це вже, певне, було в «вабше».

    Не було б, бо в російській мові "панове" це і є "господа".

    >
    >
    > А чи хтось хоч один зі знаних представників сучасної російської культурної еліти висловився критично щодо історично необґрунтованого, а, по суті, взятого зі стелі примітивно-шовіністичного ура-патріотизму у фільмі комуніста Бортка?

    Я так і не прочитав про факти проявів цього шовінізму у фільмі, хоча не здивуюсь, якщо вони були. Бо "за землю русскую, за веруправославную" - це український вигук тих часів, тільки перекладений на російську мову.

    Загалом стаття є гіршою агіткою, ніж описаний у ній фільм, якщо судити по ньому з цієї статті.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.04.17 | Валерій Степаненко

      Re: Фільм «Тарас Бульба» і … НАТО

      Валерій Степаненко пише:
      <> розбіжність в оцінках визначається, головним чином, політичною <орієнтацією оцінювачів: українські патріоти фільм критикували, <представники 5-ї колони - хвалили, а недорікуваті хохли, як це <заведено в українській традиції, мовчали, зайнявши улюблену <позу «моя хата скраю».


      <А я от знаю українських патріотів, які хвалили

      ... переконаний, що такі "українські патріоти" були у минулому членами КПРС

      <> Чи не найбільш притягнутим за вуха є те, що у фільмі ледве не всі <українські козаки перед смертю думають виключно «про зємлю русскую <і вєру православную»


      <Не є це притягнутим за вуха. Те саме можна вичитати у купі <українстких джерел.

      там до "земли русской" додається всюди іще і "русскій царь"
      українське "руська земля" та російське "русская земля" - це "две большие разницы" як кажуть в Одесі; у них вкладаються зовсім різні поняття, у т.ч. це стосується і територій, які ними окреслюються;
      тим більше, що слово "Україна" (Украйна) у фільмі місцями присутнє; так, наприклад, зрадник Андрій каже доньці воєводи, що він з "Украйни"; чому б козаки не могли перед смертю згадувати "Украйну", якщо вже не Україну... знову ж таки це не екранізація Гоголя (фільм знято за мотивами повісті Гоголя);
      ... це все шито білими нитками

      <> І це тоді, коли «землі русской» у розумінні, яке вкладає у неї <режисер, просто не було – земля та називалася тоді як завгодно – <Московщиною, Московським князівством чи царством, а зовсім <не «землей русской»


      <Я не бачив фільму але сумніваюсь, що гинучі козаки в останьому <передсмертному вигуку окреслювали географічні межі цієї землі, і що <з їхнього вигуку «про зємлю русскую і вєру православную» об"єктивна <людина, яка не знала, що фільм російський, зробила б висновок, що <йдеться саме про московську землю.

      ... місцями там згадувався іще й цар... звісно, що йшлося про землю руську (українську) як складову частину Московщини; і це у 16-у столітті... тоді Московщина іще не вкрала етнонім "Русь" для своєї самоназви, а Україна була у складі Речі Посполитої (формально з 1569 р.); тому, що війна була з поляками, то треба думати, що події відбувалися у кінці 16 ст... там чистий агітпроп..


      <> Добре хоч, що режисер не додумався передавати питоме українське <звернення «панове» російським «ґаспада». Але це вже, певне, було <в «вабше».


      <Не було б, бо в російській мові "панове" це і є "господа".
      ... чомусь ніхто і ніколи в Росії польське слово "пан", коли йдеться про поляків не перекладає як "гаспадін"... та й імена польські ніхто не перекладає... а українські перекладають, бо "єдіний народ"!!! від такої практики треба відмовлятися... як і від "по батькові" - це не типовово для українців і було нав'язано нам московитами...


      >

      <> А чи хтось хоч один зі знаних представників сучасної російської <культурної еліти висловився критично щодо історично <необґрунтованого, а, по суті, взятого зі стелі примітивно-<шовіністичного ура-патріотизму у фільмі комуніста Бортка?


      <Я так і не прочитав про факти проявів цього шовінізму у фільмі, <хоча не здивуюсь, якщо вони були. Бо "за землю русскую, за <веруправославную" - це український вигук тих часів, тільки <перекладений на російську мову.
      ... може спочатку варто переглянути фільм? не все ж у фільмі передається лише словами...

      <Загалом стаття є гіршою агіткою, ніж описаний у ній фільм, якщо <судити по ньому з цієї статті.
      Фільм сам по собі непоганий. Але він робить (намагається!) з України споконвічну частину Московщини... іще з часів, коли Московщини взагалі не було...

      НЕ судіть і Вас не судитимуть...
      АМІНЬ
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.04.17 | Михайло Свистович

        Re: Фільм «Тарас Бульба» і … НАТО

        Валерій Степаненко пише:
        >
        > ... переконаний, що такі "українські патріоти" були у минулому членами КПРС

        Вам слід піддати сумніву свої переконання й більш критично ставитись до себе, оскільки, як показує цей випадок, Ваші переконання, як мінімум не завжди відповідають дійсності.

        Ці українські патріоти без лапок не те що не були членами КПРС, але й навіть за віком не могли бути ними у минулому

        >
        > там до "земли русской" додається всюди іще і "русскій царь"

        От до царя претензії справедливі

        > українське "руська земля" та російське "русская земля" - це "две большие разницы" як кажуть в Одесі; у них вкладаються зовсім різні поняття, у т.ч. це стосується і територій, які ними окреслюються;

        У фільмі було на екрані написано, що під словами "русская земля" слід розуміти території, окреслені такими й такими межами? Чи як мали у об"єктивному російському фільмі кричати українські козаки? "За українську землю?" Але тоді це не відповідало б історичнеим реаліям.

        > тим більше, що слово "Україна" (Украйна) у фільмі місцями присутнє

        Воно і в мові тоді було присутнє

        > чому б козаки не могли перед смертю згадувати "Украйну"

        Бо тоді вона вживалася нечасто і тим більш рідко в патетичному значенні

        > ... це все шито білими нитками

        Можливо, але з Вашого опису я поки що побачив тільки одну справжню, а не притягнуту за вуха білу нитку - "русского царя".

        >
        > ... місцями там згадувався іще й цар... звісно, що йшлося про землю руську (українську) як складову частину Московщини

        Не звісно, бо, повторюю, межі гинучими козаками не окреслювались. Ви протирічите самі собі. То пишете, що Русь - це наше, а то обурюєтесь, коли наші козаки у фільмі її згадують (це там, де немає царя).

        >
        > ... чомусь ніхто і ніколи в Росії польське слово "пан", коли йдеться про поляків не перекладає як "гаспадін"...

        Перекладають доволі часто

        > та й імена польські ніхто не перекладає... а українські перекладають

        Це дійсно є

        > від такої практики треба відмовлятися... як і від "по батькові" - це не типовово для українців і було нав'язано нам московитами...

        По батькові на Руси з"явилося ще тоді, коли москалів як окремого народу не було, і там ще угро-фіни бігали. Але москалі зберегли цю традицію Руси, а українці її втратили під впливом поляків, в яких по батькові не було. Потім ця руська традиція повернулася до нас вже з Московщини.

        >
        > ... може спочатку варто переглянути фільм?

        звичайно

        >
        > Фільм сам по собі непоганий. Але він робить (намагається!) з України споконвічну частину Московщини... іще з часів, коли Московщини взагалі не було...

        Можливо, але фактів цього у Вашій статті - один русскій царь

        >
        > НЕ судіть і Вас не судитимуть...

        Слушна порада для тих, хто взяв невідомих йому молодих українських патріотів в лапки та "засудив" їх на членство у КПРС в минулому :)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.04.17 | Валерій Степаненко

          Re: Фільм «Тарас Бульба» і … НАТО

          Михайло Свистович пише:
          > Валерій Степаненко пише:
          > >
          > > ... переконаний, що такі "українські патріоти" були у минулому членами КПРС
          >
          > Вам слід піддати сумніву свої переконання й більш критично ставитись до себе, оскільки, як показує цей випадок, Ваші переконання, як мінімум не завжди відповідають дійсності.
          можу лише сказати, що переконань після 17 років не змінював (наразі бл.50)... більш критично ставитися до себе, ніж до інших, намагався завжди...
          >
          > Ці українські патріоти без лапок не те що не були членами КПРС, але й навіть за віком не могли бути ними у минулому
          У Вашій ремарці не йшлося про вік "патріотів"... це було оціночне судження з мого боку
          >
          > >
          > > там до "земли русской" додається всюди іще і "русскій царь"
          >
          > От до царя претензії справедливі
          ... але фільм зроблено так, що навіть коли йдеться лише про "русскую землю", то складається враження, що на ній СПОКОНВІКУ сидить "русскій цар"... є фрази, а є ж і підтекст, ЯКИЙ У НИХ ВКЛАДАЄТЬСЯ...

          > > українське "руська земля" та російське "русская земля" - це "две большие разницы" як кажуть в Одесі; у них вкладаються зовсім різні поняття, у т.ч. це стосується і територій, які ними окреслюються;
          >
          > У фільмі було на екрані написано, що під словами "русская земля" слід розуміти території, окреслені такими й такими межами? Чи як мали у об"єктивному російському фільмі кричати українські козаки? "За українську землю?" Але тоді це не відповідало б історичнеим реаліям.
          ... МОЖЛИВО... див. попердній абзац
          >
          > > тим більше, що слово "Україна" (Украйна) у фільмі місцями присутнє
          >
          > Воно і в мові тоді було присутнє
          >
          > > чому б козаки не могли перед смертю згадувати "Украйну"
          >
          > Бо тоді вона вживалася нечасто і тим більш рідко в патетичному значенні
          ... мені здається, що це не є незаперчною істиною... як тоді мешканці України кінця 16 ст. (там є багато суперчних моментів щоб визначити точну дату подій, н-д, вживається слово "Гетьманщина", а це вже після Богдана Хмельницького) називали у побуті свою рідну землю? є ж записані думи, пісні того часу...
          >
          > > ... це все шито білими нитками
          >
          > Можливо, але з Вашого опису я поки що побачив тільки одну справжню, а не притягнуту за вуха білу нитку - "русского царя".
          ... фільм створює атмосферу "єдіной і нєдєлімой" і робить це не лише словесно...
          >
          > >
          > > ... місцями там згадувався іще й цар... звісно, що йшлося про землю руську (українську) як складову частину Московщини
          >
          > Не звісно, бо, повторюю, межі гинучими козаками не окреслювались. Ви протирічите самі собі. То пишете, що Русь - це наше, а то обурюєтесь, коли наші козаки у фільмі її згадують (це там, де немає царя).
          ... Русь - це історично однозначно лише Україна. Московити украли це слово. Але це було зроблено значно пізніше. Вони ж Русь поєднують з царем...

          >
          > >
          > > ... чомусь ніхто і ніколи в Росії польське слово "пан", коли йдеться про поляків не перекладає як "гаспадін"...
          >
          > Перекладають доволі часто
          УПС! Не прийнято все ж вживати "ґаспадін" поруч з питомим польським прізвищем... це радше виняток...
          >
          > > та й імена польські ніхто не перекладає... а українські перекладають
          >
          > Це дійсно є
          >
          > > від такої практики треба відмовлятися... як і від "по батькові" - це не типовово для українців і було нав'язано нам московитами...
          >
          > По батькові на Руси з"явилося ще тоді, коли москалів як окремого народу не було, і там ще угро-фіни бігали. Але москалі зберегли цю традицію Руси, а українці її втратили під впливом поляків, в яких по батькові не було. Потім ця руська традиція повернулася до нас вже з Московщини.

          ... можливо традиція була забута та знову прийшла до нас з Московщини, але вона Україні не потрібна ... у Європі цього немає...
          >
          > >
          > > ... може спочатку варто переглянути фільм?
          >
          > звичайно
          >
          > >
          > > Фільм сам по собі непоганий. Але він робить (намагається!) з України споконвічну частину Московщини... іще з часів, коли Московщини взагалі не було...
          >
          > Можливо, але фактів цього у Вашій статті - один русскій царь
          ... фактів може й недостатньо... але я почувався як обпльований після перегляду фільму...тому й написав спонтанно... фактаж збирати не мав на меті...
          >
          > >
          > > НЕ судіть і Вас не судитимуть...
          >
          > Слушна порада для тих, хто взяв невідомих йому молодих українських патріотів в лапки та "засудив" їх на членство у КПРС в минулому :)

          ... знову ж таки я не знав, що вони молоді... вони не жили "за совка" і, можливо, не розрізняють де йдеться про агітпроп...
    • 2009.04.17 | АБВГ

      Що кричать солдати перед смертю

      Зараз вийшли правдиві солдатські мемуари часів ВВВ.
      Медсестра згадує, що їй кричали піднімаючись в атаку: "Прощай, сестричка!"
      А за Сталіна може хто спеціально приставлений з бліндажа в рупор крикнув. І в газету написав. І орден собі повісив.
      Так же і козаки. Кричали те ж саме, що і інші солдати. мабуть, Бога частіше перед смертю згадували. Бо в той час Бог був набагато ближчим.
      ...
      ПС В Росії фільм теж дехто критикує. Читайте сайт російської "Свободи".
      Не можна підходити примітивно до художнього твору. "Тарас Бульба" це твір такого рівня, шо історія вже не про українців чи росіян, а про людей.
      Сходіть самі і подивіться.
      А де буде слово Русь робіть собі "піііп", і все сподобається.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.04.17 | Валерій Степаненко

        Re: Що кричать солдати перед смертю

        <Зараз вийшли правдиві солдатські мемуари часів ВВВ.
        <Медсестра згадує, що їй кричали піднімаючись в атаку: "Прощай, <сестричка!"
        <А за Сталіна може хто спеціально приставлений з бліндажа в рупор <крикнув. І в газету написав. І орден собі повісив.
        <Так же і козаки. Кричали те ж саме, що і інші солдати. мабуть, Бога <частіше перед смертю згадували. Бо в той час Бог був набагато <ближчим.

        Певне, що так і було
        ...
        <ПС В Росії фільм теж дехто критикує. Читайте сайт <російської "Свободи".
        <Не можна підходити примітивно до художнього твору. "Тарас Бульба" <це твір такого рівня, шо історія вже не про українців чи росіян, а <про людей.
        <Сходіть самі і подивіться.
        <А де буде слово Русь робіть собі "піііп", і все сподобається.

        Почитаю. Але це не на слуху... Жоден з визначних (відомих!?) російських діячів культури якихось критичних висловлювань по суті фільму, як чергової агітки за "єдіную і нєдєлімую", не висловлював.
        Можливо, були зауваження по формі...
        Слово "Русь" у мене не викликає жодної антипатії чи застережень. Але у фільмі "Русь" - це фактично синонім Московщини... Нав'язується така думка... Лише зрадник Андрій з "Украйни"...
        До речі, зараз по Києву багато написів "УКРАИНА - РУСЬ", які робляться, переважно, червоною фарбою і часто супроводжуються піктограмкою у вигляді "сонечка". Хто їх пише? Яку ідею перслідують організатори цієї писанини? Може хто знає?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.04.17 | АБВГ

          Покоління совків іншим не буде, а у російської молоді

          вже своя країна, свої герої і свій самодостатній світ.
          Їм ті байки про СССР - як татарам про Золоту Орду.
          ...
          Мені білорус з Бресту жалівся, що українці вже ІНАКШІ, ніж білоруси. І молодь цю різницю відчуває, що там - чуже. І відповідно себе позиціонує.
          Он навіть зубр з "Еха Москви" Венедиктов приголомшений з Києва повернувся.
          А 20 років тому приголомшувало протилежне - що ніякої різниці між Брестом, Москвою і Києвом не було.
        • 2009.04.17 | Спілка Української Молоді

          Завжди можна буде виправити "И" на "Ї"

          Валерій Степаненко пише:
          > До речі, зараз по Києву багато написів "УКРАИНА - РУСЬ", які робляться, переважно, червоною фарбою і часто супроводжуються піктограмкою у вигляді "сонечка". Хто їх пише? Яку ідею перслідують організатори цієї писанини? Може хто знає?

          Та не переймайтесь ви так сильно, завжди можна буде виправити "И" на "Ї". А ще й дописати "РОСІЯ - МОСКОВІЯ" ;)

          А так, дивишся, може й хто й не знав, що Русь це Україна. От тепер будуть знати.

          А знаєте, що бандерівці видають чи то журнал чи то газету про ОУН-УПА спеціально російською мовою для російськомовних українців на сході України та східної "діаспори"? :) Й це є дуже доцільно. ;)

          P.S.: адміни Майдану, ну, майте совість - не видаляйте пости, а. Будь-ласка.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.04.17 | Микола Гудкович

            На БП, шановний. З цим — на БП

            Спілка Української Молоді пише:
            > P.S.: адміни Майдану, ну, майте совість - не видаляйте пости, а. Будь-ласка.
          • 2009.04.17 | алерій Степаненко

            Re: Завжди можна буде виправити "И" на "Ї"

            Спілка Української Молоді пише:
            > Валерій Степаненко пише:
            > > До речі, зараз по Києву багато написів "УКРАИНА - РУСЬ", які робляться, переважно, червоною фарбою і часто супроводжуються піктограмкою у вигляді "сонечка". Хто їх пише? Яку ідею перслідують організатори цієї писанини? Може хто знає?
            >
            > Та не переймайтесь ви так сильно, завжди можна буде виправити "И" на "Ї". А ще й дописати "РОСІЯ - МОСКОВІЯ" ;)

            Виправити можна. Але цікаво все ж хто це пише.
            >
            > А так, дивишся, може й хто й не знав, що Русь це Україна. От тепер будуть знати.
            >
            > А знаєте, що бандерівці видають чи то журнал чи то газету про ОУН-УПА спеціально російською мовою для російськомовних українців на сході України та східної "діаспори"? :) Й це є дуже доцільно. ;)

            Так, безперечно, це доцільно...
            >
            > P.S.: адміни Майдану, ну, майте совість - не видаляйте пости, а. Будь-ласка.
      • 2009.04.17 | igorg

        Цікаві враження з Росії

        http://bakushinskaya.livejournal.com/122090.html?view=3682282&style=mine#t3682282

        Недавно, а именно вот здесь http://bakushinskaya.livejournal.com/109589.html, я обещала френдам собрать волю в кулак и посетить "Тараса Бульбу" Владимира Бортко. Снаряжая меня на этот подвиг, френды жалели меня, но все равно подталкивали, как белую мышку к столу экспериментатора.

        Эх, френды, френды, вы уже посылали меня на шабаш к Михалкову, вам тоже хотелось все узнать из первых уст, и что из этого вышло? ;)
        Тем не менее, сегодня мне все равно надо было выезжать в город, я поехала пораньше и купила билет в кинотеатр "Пушкинский". И посмотрела ЭТО.

        Наверное, на меня ЭТО произвело бы большее впечатление, если бы я накануне не посетила съезд. Но там я увидела много-много диких обезьян с гранатой режиссеров. Поэтому я не удивилась, что они снимают такое кино. Более того, большинство выступавших на съезде мракобесов уважаемых кинематографистов ратовали именно за такое кино. За какое?

        А вот садитесь поудобнее, дети мои, мамочка расскажет вам блокбастер. Дядя Бортко сегодня назвал его по радио "самым лучшим своим фильмом".


        Фильм начинается с выступления гражданина Бульбы перед обширной группой запорожских казаков:
        - Так любить, как русские, никто не может!
        Не хватало ему только броневика и взорванного на попе пальто. Впрочем, порванных польт, грязных ушей и немытых чубов хватало у внимавшего ему запорожского войска. Времена были трудные, помыться было особо негде, да и незачем. Сборище напоминало какую-то опасную шайку, впрочем, таковыми запорожские казаки в 16 веке и были.

        В следующем кадре Тарас Бульба встречал из бурсы своих сыновей - Остапа и Андрия. Рубаха у него была расстегнута до пупа, и на голом пупе висел золотой крест, по размеру достойный украсить маковку Храма Христа Спасителя. Но вы поймите и меня, дорогие мои, я не этнограф, может во времена Тараса Бульбы именно такая мода была.

        Меня даже не насторожил их разговор, из которого явствовало, что находятся все на Украине, общаются на суржике, но на самом деле русские. Они всячески напирали на свое происхождение, но я, опять-таки, не в курсе. Может так и надо.

        Потом они пошли на Сечь. Сечью оказалась большая кошмарная деревня, где на каждом квадратном метре земли сидело, стояло или плясало по три еще более немытых и ломатых, чем в первой сцене, мужика. Снизу у них были грязные босые ноги и шаровары, а сверху шкуры овцы. Такая шкура лежит у меня в спальне, сместо коврика, но чистая. Сложности запорожских казаков мне тоже оказались понятны - баб в деревне нет, стирать некому. Собственно, и готовить у них было некому, поэтому они жрали водку.

        Потом состоялся памятный мне диалог между Андрием и Остапом. Андрий ратовал за главенство закона и права, а Остап в ответ бурчал: "Здесь наше право!" Сразу стало понятно - кто есть кто. Что ожидать от интеллигента, который желает законов и справедливости? Естественно, предательства родной земли. Я уже почти уснула, но тут Андрий пошел на Мессу кадрить дочь воеводы. Там его с Остапом узрели агрессивные молящиеся, и затеяли прямо у костела безобразную драку. Забегая вперед скажу, что казаки им отомстили и костел в конце-концов сожгли, покрикивая "так вам и надо" и попинывая, чисто по-христиански, статую Девы Марии.

        Тем временем, казаки сетовали, что "пропадает даром казацкая сила". То есть, как христиане, они хотели повоевать все равно с кем. И даже сместили атамана своей шайки, когда узнали, что он заключил мир с султаном. А пока они решили размять ручки на еврейском погроме. Потому что "шинкари захватили церковь и не дают без денег служить обедню". Воевать за веру казаки пошли не в церковь, а в кабак, откуда вынесли много бутылей и вывели одного жалкого маленького еврея, которого хотели тут же и порешить, но Янкель стал униженно целовать Тарасу Бульбе сапоги и молить о пощаде. Пощаду он вымолил, но так и не разогнулся. Весь остаток фильма он ходил отклячив задницу и обратив жалкий взор на "благодетеля". Одного взгляда на эту слякоть хватало, чтобы понять всю жалкую сущность еврейской нации. Суетливой, еще более непромытой, чем казаки, готовой продать что угодно и кому угодно.

        Более того, когда Янкель пришел к Бульбе с плохой вестью о предательстве Андрия, он искренне недоумевал, почему Тарас хочет сына убить:
        - А за что? Где ему хорошо, туда он и перешел!
        Кстати, в этот момент в зале раздались понимающие смешки.

        И вот, наконец повод кого-то мочить нашелся. "Ляхи" зверски замучали жену Тараса Бульбы(кстати, откуда у такой старой женщины взялись 20-летние сыновья?), кроме того, выяснилось, что "ксендзы ездят в таратайке по городу и запрягают вместо лошади православных христиан". Кстати, в первый и последний раз в фильме прозвучало "православные христиане" далее говорилось просто "христиане" и подразумевалось, что они бывают ТОЛЬКО православными.

        Казаки осадили польскую крепость и тут же нажрались горилки: "Как же может так статься, чтобы на безделье и не напиться?" Ну да, действительно, как же так может быть?

        Кстати, когда камера въезжала в "логово ляхов", глаз натурально отдыхал. Аккуратно одетые люди в чистых комнатах спали на чистых простынях и ели ножом и вилкой. У Бортко какой-то фрейдистский комплекс...

        А дальше, как написал критик Волобуев, начинается настоящий "Монти Пайтон". Казаков начали мочить. Они падали один за другим и перед смертью бодро рапортовали. "Будь же навеки свята русская земля!" "Пусть славится до конца века русская земля!" "Как счастлив я, товарищи, умереть на ваших руках и на русской земле!" "Как радуется Христос, глядя нас, истинных хранителей его церкви, умирающих на русской земле!"

        То есть каждый умирающий напоследок устраивал митинг на патриотическую тему. А больше всех старался раненый Тарас Бульба. Ему было не умирать, поэтому от трепался с удвоенной силой и воздевал руки во все стороны, показывая ширь и высоту родной земли.

        А вот ляхи наконец показали свою сущность. В Варшаве на главной площади они казнили при большом стечении народа взятых в плен казаков. И не просто казнили, а с особой жестокостью.
        Вот польский кавалер ухаживает за дамой:
        - Пани, когда им будут ломать кости, они еще не умрут!
        Барышня кокетливо:
        - Хи-хи-хи.
        Кавалер:
        - А когда отрубят голову, они больше не смогут пить и есть.
        Барышня:
        - Хи-хи-хи.
        Следуя семейной традиции пафосного чревовещания, Остап перед дыбой восклицает: "Дай же, Боже, чтобы еретики не увидели, как мучается христианин!"

        А палач, чтобы подтвердить свою католическую "нехритианскую" сущность сорвал с Остапа его огроменный крестище(чуть меньше, чем у папы).

        Тарас Бульба, тем временем успел толкнуть столько пламенных речей, что когда его повели на костер, стало даже радостно. Наконец он должен был заткнуться. Но не тут-то было. Высокая температура только усилила его болтливость:
        - Придет время и узнаете вы, что такое русская вера! Чую, придет царь православный и не будет в мире силы, которая не покорится ему.


        Ничего кинокритического писать об этом не буду, потому что это богатое зрелище фильмом, в гуманитарном понимании слова, не является.

        Да, вроде бы все это было у Гоголя. Но Гоголь объяснял происходящее жестокостью века и более ничем и тон описания был совсем-совсем другой. И эпизоды все эти, вы же понимаете, можно снять с одним и тем же текстом, но с разными намеками. Искривить в разные стороны. Где на пять миллиметров, а где и на полметра. Вроде ерунда, а смысл другой. И "Тарас Бульба", не самая сильная повесть молодого писателя Гоголя, была раздута до большого псевдо-патриотического "полотна" с нужными акцентами. И стала омерзительной гадостью, унижающей Россию и русских. То есть кино это, как ни странно, крайне русофобское, хотя, конечно, авторы на такой эффект не рассчитывали.

        Только Бортко и его нынешние хозяева этого не понимают или не хотят понимать. В прошлом посте про это кино, еще не видя его, я поставила знак вопроса в заголовке "Может ли профессор Преображенский превратиться в Шарикова?" Теперь отвечаю - может. Как жаль. Отрицательная селекция.

        UPD. Чуть не забыла самое смешное - роды у панночки принимали МОНАХИНИ!!!! Не спорю, католические сестры многое умеют, но РОДЫ!!!!!
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.04.18 | АБВГ

          Дуже цікава точка зору. Влучно. В стилі "Трудно

          быть богом" Стругацьких репортаж.
          Людина зі світлого майбутнього в жахливому минулому...
          Стиль добрий має.
          І язик гострий:"Чи може професор Преображенський стати Шариковим?"
          От і я запитаю: "Чи може геніальний Гоголь переплигнути через епоху в розвитку свого багатостраждального народу, беручи до уваги обставини життя і Гоголя, і українців?"
        • 2009.04.18 | Хвізик

          схоже, що авторка є римо-католичкою

  • 2009.04.17 | igorg

    Оригінал і агітпроп. Просто порівняйте

    http://www.nbuv.gov.ua/books/18/gnv-tb35.html написано Гоголем
    http://www.klassika.ru/read.html?proza/gogol/taras.txt&page=0 дописано та редаговано москалями.

    Варто порівняти й у підручниках викласти ці два варіанти виділивши кольорами дописане й прибране. Дуже корисно.

    Проте путінській Московії й того виявилося замало. Отож маємо ще й наступну редакцію. А ля Путін.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.04.21 | Валерій Степаненко

      Re: Оригінал і агітпроп. Просто порівняйте

      igorg пише:
      > http://www.nbuv.gov.ua/books/18/gnv-tb35.html написано Гоголем
      > http://www.klassika.ru/read.html?proza/gogol/taras.txt&page=0 дописано та редаговано москалями.
      >
      > Варто порівняти й у підручниках викласти ці два варіанти виділивши кольорами дописане й прибране. Дуже корисно.
      >
      > Проте путінській Московії й того виявилося замало. Отож маємо ще й наступну редакцію. А ля Путін.

      Були імперії, які щось давли поневоленим народам. Та ж Британська дала Індії парламентаризм і демократичний державний устрій. Лише Золота Орда та Московщина нічого не давали поневоленим народам, а лише забирали. Тому перебування України в Московщині відкинуло її на столяття назад у своєму історичному розвиткові. У неї московити забрали (читай: вкрали!) все: культуру, історію, мову, честь, гідність, свободу. Фактично "молодші" брати стали "старшими", а "дочірня" церква стала "материнською". Іще й сьогодні Московський патріархат не видав жодної релігійної книги, буклета, календаря українською мовою. Українська церква перестала бути національною після прогорлошення анафеми гетьману Мазепі... А у посланні св. Павла до коринтян йдеться про те, що слово Боже треба нести рідною мовою народу. Бортко каже, що українці та московити один народ. Але це зовсім не так. Особисто я завжди знаходив спільну мову з поляками (володію польською, працював навіть позаштатно як гід-перекладач з польськими туристичними групами), але ніколи з москалями. Зокрема, під час служби у совіцькій армії.
  • 2009.04.21 | Богдана

    Re: Фільм «Тарас Бульба» і … НАТО

    Відверто кажучи мене також здивували деякі звороти, що використовувалися в фільми... козаки помирали за "руську землю"і зверталися один до одного "товариші"... нагадує СРСР, а не козцтво. Мені фільм не сподобався, хоча б через те, що тема не розкрита повністю... в фільмі досить гарно показана "масовка", але вона не розкриває духу козацтва і "вбивство" Андрія не здається трагічним на відміну від книги...
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.04.21 | Валерій Степаненко

      Re: Фільм «Тарас Бульба» і … НАТО

      Богдана пише:
      > Відверто кажучи мене також здивували деякі звороти, що використовувалися в фільми... козаки помирали за "руську землю"і зверталися один до одного "товариші"... нагадує СРСР, а не козцтво. Мені фільм не сподобався, хоча б через те, що тема не розкрита повністю... в фільмі досить гарно показана "масовка", але вона не розкриває духу козацтва і "вбивство" Андрія не здається трагічним на відміну від книги...

      Загалом, можна погодитися... Відчуття трагічності фільму справді бракує...
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.04.21 | GreyWraith

        А звідки та трагічність візьметься?

        Гоголь із Шевченком та й навіть той же Сенкевич із Міцкевичем переживали спільну трагедію своїх народів - як українського, так польського - в собі і намагалися осмислити, що і чому сталося, і як жити далі. Недаремно Шевченко писав: "... Польща впала - та й вас задавила".

        Може, і правильно, що ніхто із наших українських кінорежисерів і не приступав до "Тараса Бульби". Поважаю такт мудрих людей, які інстинктивно відчувають, що ще не доросли до величі трагедії...

        А ось цю пустопорожню імперську агітку обговорювати - забагато їй честі. Бортку та й усім росіянам ця трагедія нескінченно чужа - як, скажімо, нам чужий казахський фільм "Кочівник"... Он американці десь 40 років тому теж "Тараса Бульбу" зняли - і що? Тепер із ляпів сміємося...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.04.21 | Валерій Степаненко

          Re: А звідки та трагічність візьметься?

          GreyWraith пише:
          > Гоголь із Шевченком та й навіть той же Сенкевич із Міцкевичем переживали спільну трагедію своїх народів - як українського, так польського - в собі і намагалися осмислити, що і чому сталося, і як жити далі. Недаремно Шевченко писав: "... Польща впала - та й вас задавила".
          >
          > Може, і правильно, що ніхто із наших українських кінорежисерів і не приступав до "Тараса Бульби". Поважаю такт мудрих людей, які інстинктивно відчувають, що ще не доросли до величі трагедії...
          >
          > А ось цю пустопорожню імперську агітку обговорювати - забагато їй честі. Бортку та й усім росіянам ця трагедія нескінченно чужа - як, скажімо, нам чужий казахський фільм "Кочівник"... Он американці десь 40 років тому теж "Тараса Бульбу" зняли - і що? Тепер із ляпів сміємося...

          У 1962 р."за бугром" було знято "Тараса Бульбу" з козаками у косоворотках, які грають на мандолінах і т.п. Хоч це все дурня, але Україна тоді була за "залізно завісою"... Зараз інший час. Принаймні Мінкультури та освіти України могло б оприлюднити свою позицію. Але де там... Недарма ж писав Шевченоко "раби, підніжки, грязь Москви..."...
        • 2009.04.21 | Валерій Степаненко

          Re: А звідки та трагічність візьметься?

          GreyWraith пише:
          > Гоголь із Шевченком та й навіть той же Сенкевич із Міцкевичем переживали спільну трагедію своїх народів - як українського, так польського - в собі і намагалися осмислити, що і чому сталося, і як жити далі. Недаремно Шевченко писав: "... Польща впала - та й вас задавила".
          >
          > Може, і правильно, що ніхто із наших українських кінорежисерів і не приступав до "Тараса Бульби". Поважаю такт мудрих людей, які інстинктивно відчувають, що ще не доросли до величі трагедії...
          >
          > А ось цю пустопорожню імперську агітку обговорювати - забагато їй честі. Бортку та й усім росіянам ця трагедія нескінченно чужа - як, скажімо, нам чужий казахський фільм "Кочівник"... Он американці десь 40 років тому теж "Тараса Бульбу" зняли - і що? Тепер із ляпів сміємося...

          У 1962 р."за бугром" було знято "Тараса Бульбу" з козаками у косоворотках, які грають на мандолінах і т.п. Хоч це все дурня, але Україна тоді була за "залізно завісою"... Зараз інший час. Принаймні Мінкультури та освіти України могло б оприлюднити свою позицію. Але де там... Недарма ж писав Шевченоко "раби, підніжки, грязь Москви..."...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua