04/29/2009 | ak1001

http://infoporn.org.ua/2009/04/28/zhadbnst%27__peremogy_

Жадібність і перемоги
Володимир Йадороб // 28.04.2009

Огляд новин за 28.04

З огляду на все, що відбулося за останні півроку, Юля Тимошенко мала б зараз часто згадувати, як минулої осені не дала Ющу розігнати Верховну Раду. Якби тоді уряд пішов у відставку – сиділа б нині Юля у опозиції, отримавши на чергових дострокових парламентських виборах свої 150 мандатів, люто лаяла діючу владу та спокійнесенько чекала тріумфу на президентських.

І тоді б не було ніякого Яценюка – якби ще рік тому хтось сказав, що Юля буде грати у одній політичній ваговій категорії із Яценюком, його б засміяли. І не було б ніякого Тягнибока. І тернопільського фіаско ніякого не було б.

Бо яким би геніальним актором ти не був - зі сцени потрібно уйо..вати вчасно. Поки ще не почали кидати тухлими яйцями та гнилими помідорами. А у Юліному випадку – вже почали, причому масово. Щоправда, вона ніяк не хоче у це повірити – і робить вигляд що це її так на біс викликають. Але жадібність її згубила, якщо не поховала.

…Кажуть, уряд придумав аж три способи розрахуватися з «Газпромом» за газ:
1. надання "Нафтогазу" товарного кредиту;
2. оплата газу в рахунок вартості транзиту;
3. оплата за фактом споживання.
У перекладі з мови піар-асів на людську мову це означає:
1. надрукувати бабла і спробувати впарити його москалям;
2. списати «Газпрому» плату за транзит газу на наступні кілька років (за цей рік «Газпром» давно вже заплатив, авансом);
3. попросити відстрочку, сподіваючись на кредит МВФ.

Про небачену вигідність підписаної Юлею газової угоди зараз вже ніхто і не згадує, а повну насолоду від її надзвичайності ми відчуємо наступного року, коли на пікові економічної кризи матимемо найдорожчу закупівельну ціну на газ. Адже наступного року в України вже не буде якого-небудь фірташа, у якого можна тупо відібрати 11 мільярдів кубометрів газу – тому ціна буде зовсім іншою, аніж юліні цьогорічні 230 баксів.

Взагалі, «Нафтогаз» - це така афігенна штука, яка в силу своєї збитковості дозволяє перевиконувати план надходжень до держбюджету. От, наприклад, уряд виділяє «Нафтогазу» 3,5 млрд. грн. для покриття податкової заборгованості – і той оплачує борг, повертаючи цю ж суму до держбюджету. Ніби й нічого не змінилося – окрім статистики.

А потім уряд знову направляє ці гроші «Нафтогазу»… Або «Хлібосалу». Або ще якійсь державній корпорації. І так по колу без кінця, поки надходження до бюджету не сягнуть 102 %. В день.

Так куються перемоги урядової політики.
Володимир Йадороб