МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Дестабілізатори у Москві приготували бліцкриг для України (/)

05/15/2009 | MV
#20 за 15.05.2009
ДЕСТАБІЛІЗАТОРИ У МОСКВІ ПРИГОТУВАЛИ БЛІЦКРИГ ДЛЯ УКРАЇНИ

Політики, як і зірки шоу-бізнесу, не можуть допускати, щоб про них забували. І якщо творці й артисти нагадують про себе новими творами і піснями, то політики активно і спонтанно нав’язують суспільству нові і нові міфи. Недавня акція есендешного Костянтина Затуліна під назвою «Російськомовна Україна: можливості і проблеми консолідації», що відбулася в Москві наприкінці квітня, — чергове підтвердження цих слів. Багато хто, щоправда, про цього споконвічного «друга України», що заслужив своїм довгим язиком статус персони «non grata», і не знає, а тому і не опоганює згадуванням його імені ні свого слуху, ні вуст.
Розкритий деякими ЗМІ склад учасників чи то конференції, чи то «круглого столу» побоювань начебто викликати не повинні — ті самі люди, та сама робота зі шкідництва Україні і той самий результат. Народний депутат України Вадим Колесниченко чи політолог Володимир Корнілов усім відомі своїми антиукраїнськими позиціями, інші сховані під скороченням «та ін.».
Акція відбулася за підтримки МЗС Росії, тому з її учасниками зустрівся статс-секретар — заступник Міністра закордонних справ Росії Г. Б. Карасін, — спільно повідомляють Інститут країн СНД і Департамент інформації і друку МЗС Росії. Але читача не повинно обдурити згадування назви респектабельного міністерства, тому що за словами: «мета громадської дипломатії полягає в тому, щоб мінімізувати негативне тло у відносинах двох наших країн і народів, не допустити сторожкості, а тим більше ворожнечі між молодим поколінням росіян і українців» вилазить зовсім недипломатичний і позбавлений натяків на політкоректність вислів: «Була відзначена глибока стурбованість у зв’язку з нагнітанням на Україні націоналістичних настроїв, спробами реанімувати «бандерівщину», дерусифікувати країну, переписати спільну історію Росії й України». Впізнаєте? Явно ці штампи народилися в пропагандистській свідомості п. Затуліна і його українських сателітів.
Перший примітивний штамп заряджений у назві акції: «Російськомовна Україна». Нововведене поняття досконало не окреслене ні національністю, ні межами, тобто є по своїй суттю заготівлею для агітаторів та ідеологів партій, що ведуть боротьбу із суверенітетом України. За прикладом далеко ходити не треба: тільки я знаю сотні севастопольців, які є патріотами країни й у побуті вживають російську мову. Чи може спростувати цей факт п. Затулін? Чи потребують вони ідеологічної підтримки Кремля? Навряд чи.
Внесок Затуліна в справу стрімкого зростання ворожості росіян до українців згідно з соціологічними дослідженнями неможливо переоцінити. Саме він як депутат Держдуми очолив торік боротьбу проти продовження Договору про дружбу, партнерство і співробітництво між Росією й Україною.
Саме Костянтин Затулін, директор Інституту країн СНД, сказав в інтерв’ю газеті «Новые Известия», що не слід шукати друзів серед сусідів. «Це країни, що переживають період становлення своєї незалежності, і серед них логічно шукати здобич, а не друзів». «Коли в демократичній країні про сусідів як про здобич заявляє велика посадова особа — це вже привід для психіатричного втручання», — так ляскуче прокоментував таке висловлення в передачі «Нові часи» Віктор Шендерович.
Судячи з доповіді Затуліна на конференції, його експансіоністські інтереси в українському напрямку лежать у політичних, економічних, інформаційних, соціально-культурної сферах, особливо цікавить його оборона і безпека України. Він зазначає, що саме такими повинні бути інтереси Росії.
При першому ознайомленні з затулінським «планом Барбаросса» впадає в око частота вживання кліше «на Україні» — не менше 35 разів. Так у підсвідомість читача і слухача упроваджується ставлення до нашої держави як до території, ігнорується статус суверенної країни.
Що ж хоче персона «non grata» Затулін від України? Йому потрібні позаблоковий статус, конституційне оформлення федеративного державного устрою нашої країни, надання російській мові статусу державної і збереження православної російсько-української єдності в лоні Московського Патріархату.
Таке втручання в інтереси суверенної країни п. Затулін мріє здійснити через «російськомовну Україну», через консолідацію антиукраїнських сил на Півдні і Сході України, тому що вони знаходяться «у тяжкому, найменш виразному політичному, стані». Добродії з Інституту країн СНД вважають своїм завданням «підтримку волі і демократії на Україні», зовсім не зауважуючи у своєму оці багатьох колод — порушення прав і свобод своїх громадян, буйний розквіт расизму в РФ і ще багато чого.
Проросійським силам в Україні ставиться завдання: «Ослаблення і відхід зі сцени відверто антиросійських політиків і сил, витиснення їхніх прихильників з державного апарату, особливо зі сфер освіти, культури, оборони і безпеки». Без дипломатичних манірностей у Москві хворі на маніакальний імперський синдром з яскраво вираженою завищеною самооцінкою бачать і необхідність прийняття закону про статус Севастополя.
Таким чином, через роки і світи саме від п. Затуліна одержав відповідь на своє питання: «Що нам робити з Україною?» Борис Єльцин.
Окремий пунктик у нашого есендешника — це «боротьба зі спробами реабілітації в історії зрадників російсько-української єдності». Дуже тривожить Затуліна руйнування більш ніж 350-літньої єдності ката і жертви. Мабуть, зовсім не знають у його інституті про неодноразові війни між Росією й Україною, що вели «зрадники єдності» саме на українській території.
Бліцкриг у цьому напрямку покликаний забезпечити закон «Про протидію реабілітації в нових незалежних державах на території колишнього Союзу РСР нацизму, нацистських злочинців і їхніх помічників», проект якого підготував зазначений дестабілізатор разом з його поплічниками. Щодо спроби застосування закону всередині самої Росії поки планів немає, хоча фашистські і неонацистські організації в РФ розвинуті неміряно. Але отут та сама «колода в оці» закриває виднокруг. Нахабність, неправда, дурість і лицемірство пронизують весь законопроект від назви до змісту. Будь-яке згадування про Катинь, репресії і депортації або пакт Молотова-Ріббентропа, колективізацію або громадянську війну, на переконання трансдержавних маніяків, повинні стати предметом судового переслідування. Навіть згадування про спільний радянсько-нацистський парад, що відбувся в Бресті 22 вересня 1939 року, під час якого радянському генералові вручили німецький прапор зі свастикою і навпаки може стати незаконним. І що тепер робити з кадрами німецької хроніки? Чому п. Затулін не робить спроб поширити свій воістину сталінський вплив на всю Європу?
Часте згадування в документі посилань на Нюрнберзький трибунал є димовою завісою для приховування суті самого вироку Військового суду, що визнав злочинними дії тільки «чорних СС» — карателів і персоналу концтаборів і таборів смерті. А те, що військові злочини всіх учасників Другої світової війни юридичної оцінки не одержали, зовсім не означає, що їх не було.
Та й, по суті, чи не модернізованим «захистом судетських німців» Гітлера є проголошення росіянами намірів захисту військовою силою співвітчизників у сусідніх країнах?
Чи не є взагалі поява такого законопроекту свідченням краху імперського проекту, що, крім як залякуванням всіх і вся, не тримається?
А тепер порівняємо печерні погляди Затуліна зі ставленням до цих питань цивілізованих країн, що засудили комунізм нарівні з нацизмом у квітневій резолюції Європарламенту. «Неправильне тлумачення історії може призвести до ексклюзивістської політики, тим самим розпалюючи ненависть і расизм», — попереджають європейські політики і юристи. І от ще для Затуліна і його компанії: «Жоден політичний орган і жодна політична партія не мають монополію на інтерпретацію історії, і подібні органи не можуть претендувати на об’єктивність».
Повертаючись до плану упокорення України директором Інституту країн СНД, варто сказати і про те, що він хоче збереження в Севастополі бази Чорноморського флоту Російської Федерації після 2017 року, згортання всіх програм, пов’язаних з НАТО, повернення до проекту єдиного економічного простору, перехід на єдину «рубльовую» валюту міждержавних платежів, розвиток на Україні мережі російських банків, орієнтованих насамперед на кредитування населення.
Перешкодою для своїх планів п. Затулін бачить курс України на євроатлантичну інтеграцію.
«Ми запросили вас для того, щоб ви, насамперед, зрозуміли і вислухали одне одного. Для того, щоб передати Вам своє переконання: цього року все на Україні вирішується на тривалий період», — звертається доповідач до учасників конференції і закликає створити «Народний фронт» для вираження потреб політиків Півдня і Сходу України.
Тобто, у Москві фактично сказали: «Цілі і завдання зрозумілі. До роботи, товариші!». Зрозуміло, що ті українські політики, які будуть проголошувати перераховані вище тези п. Затуліна, і підтвердять, що вони є його виконавцями в Україні.
При потуранні української влади і роздертості політичної верхівки на Україну чекають важкі часи.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.
м. Севастополь.

ТИМ ЧАСОМ…
З А Я В А
ПРАВЛІННЯ ОБ’ЄДНАННЯ УКРАЇНЦІВ РОСІЇ ТА ПРАВЛІННЯ ФЕДЕРАЛЬНОЇ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЇ АВТОНОМІЇ УКРАЇНЦІВ РОСІЇ

Як стало відомо, 10 травня 2009 р. представники прикордонної служби ФСБ Росії не дозволили в’їзд на територію Російської Федерації першому заступнику голови Об’єднання українців Росії громадянину України Юрію Кононенку, який повертався до місця постійного проживання в Москві.
Юрій Кононенко мешкає в Росії з 1961 року, має виданий в установленому порядку дозвіл на постійне проживання та посвідку на проживання. У Москві також мешкають його дружина, донька та батьки.
Представники прикордонної служби ніяк не мотивували свої дії, а лише повідомили, що «компетентними органами РФ в’їзд на територію Росії Ю. Г. Кононенку заборонено». Будь-якої попередньої інформації про наявність такої заборони не було.
Правління Об’єднання українців Росії та Федеральної національно-культурної автономії українців Росії розглядають такі дії державних органів РФ як політичне переслідування активістів українських організацій Росії та висловлюють рішучий протест.
Правління ОУР та ФНКАУР вимагають від державних органів РФ чітких і зрозумілих роз’яснень щодо заборони в’їзду Юрію Кононенку на територію РФ і негайного скасування цієї заборони.

Правління Об’єднання українців Росії,
Правління Федеральної національно-культурної автономії українців Росії
м. Москва, 14 травня 2009 р.

"Кримська Свiтлиця" > #20 за 15.05.2009 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=7247

Відповіді

  • 2009.05.16 | Pavlo Z.

    Скотиняки просто

    MV пише:
    > Як стало відомо, 10 травня 2009 р. представники прикордонної служби ФСБ Росії не дозволили в’їзд на територію Російської Федерації першому заступнику голови Об’єднання українців Росії громадянину України Юрію Кононенку, який повертався до місця постійного проживання в Москві.
    > Юрій Кононенко мешкає в Росії з 1961 року, має виданий в установленому порядку дозвіл на постійне проживання та посвідку на проживання. У Москві також мешкають його дружина, донька та батьки.
    > Представники прикордонної служби ніяк не мотивували свої дії, а лише повідомили, що «компетентними органами РФ в’їзд на територію Росії Ю. Г. Кононенку заборонено». Будь-якої попередньої інформації про наявність такої заборони не було.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua