МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Бі-бі-сі: новий суд над Дем'янюком не має сенсу

05/15/2009 | keymaster
Йорам Шефтель - один iз найбільш високооплачуваних та водночас найбільш контроверсійних та скандальних юристів Ізраїлю. Такої репутації він зажив собі не лише закидами у бік ізраїльського ліберального істеблішменту, а передусім своєю професійною діяльністю, "короною" якої сам Шефтель називає справу Івана Дем'янюка.

Після того, як ізраїльський суд уже ухвалив смертний вирок Дем'янюкові, Шефтелю усе ж вдалося добитися повторного розгляду справи, на якому Дем'янюка було виправдано за браком доказів.

Відтоді преса називає Шефтеля "Адвокатом диявола". Під час процесу один з обурених свідків вилив на адвоката кислоту, та правник не став відходити від справи і по закінченні процесу навіть написав книгу, оповідаючи про всі подробиці гучної справи.

Судове Дежа вю

Сьогодні, читаючи газетні заголовки, у яких його та прізвище його колишнього клієнта знову фігурує на перших шпальтах, Йорам Шефтель не приховує саркастичної посмішки.

Йорам Шефтель: "«Суд над Демянюком - другий раунд». Які дурниці! Це вже сьомий-восьмий раунд. Навіщо читати цю бульварщину? Мене там називають адвокатом «Івана Грозного з Треблінки». Я ніколи не був адвокатом того «Івана Грозного» і, напевно, був би дуже злим на його адвоката. Але мій підсудний не був тим «Іваном Грозним». Ось ще пишуть, що Йорам Шефтель, подаючи апеляцію, базувався на матеріалах КДБ, згідно з якими документи Дем'янюка були сфальсифіковані... Які дурниці! Просто дурниці!"

89-річного Дем'янюка перевезено до Німеччини

Йорам Шефтель і нині готовий заприсягтися у правильності власної лінії захисту. Адже його аргументи щодо невинуватості Дем'яюнюка, каже Шефтель, підтримала не лише колегія Верховного Суду, але й Генеральний прокурор Ізраїлю.

Йорам Шефтель: "Я був дуже здивований останніми новинами. Адже після того, як Дем'янюка виправдала колегія з п'яти суддів Верховного Суду Ізраїлю, було подано ще 11 петицій, котрі вимагали судити його за працю охоронцем у концтаборах. І тоді Генеральний прокурор повідомив Верховному Суду, що жодних доказів, котрі дозволяють судити його за інші злочини під час Голокосту, не існує!"

Чия Феміда старанніша

Проведення повторного суду над Іваном Дем'янюком у Німеччині Шефтель вважає позбавленим будь-якого сенсу, зазначаючи, що німецька Феміда не зібрала жодного нового доказу, який би вже не був попередньо перевірений на ізраїльському суді:

Йорам Шефтель: "Тепер його судитимуть, через майже 65 років після згаданих подій і через понад 15 років після того, як Верховний Суд Ізраїлю, ґрунтуючись на точнісінько тих самих матеріалах, постановив, що доказів проти нього не існує."

З моменту закінчення суду Йорам Шефтель підтримував постійний контакт зі своїм клієнтом. Вони часто зідзвонювалися, і правник навіть надавав Дем'янюкові постійні юридичні консультації:

- Шалом! - О, Шалом! - Як поживаєш? - О, лежу в ліжку хворий...Я не знаю, що ви...кажуть, що хочуть мене депортувати, але я не знаю, як зможу влізти туди. Не можу нікуди ходити...Це вже серйозні роки, вже 89 років. Я забуваю все, я не пам'ятаю. Тут щось казали, я вже забуваю. Це вже не життя, я навіть жити не хочу.

За інформацією місцевих засобів масової інформації, Йорам Шефтель зважує можливість представляти інтереси Івана Дем'яюнка на новому процесі у Німеччині. Проте сам Шефтель поки що не підтвердив цих припущень.

bbc.co.uk/ukrainian

Відповіді

  • 2009.05.15 | Наталка

    ФРН - "філія Газпрому і шавка Путіна

    Ми в Чікаго протестуватимемо про німаків, а далі проти уряду США за депортацію та іудейських організацій за цькування оправданого Ізраїльським судом Дем"янюка.

    Німці та комуна вимордували мільйони люду, а тепер на нас вину складають.

    Закликаю всіх підтримати акціями протесту та не дати паплюжити імені України в ЗМІ. Можу скинути текст для банерів. Головний зміст акцій - Руки Геть від України!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.05.15 | OlalaZhm

      відроджується гідний союз фашистів з комуністами

    • 2009.05.15 | keymaster

      ОсьВам характерний матеріал зРейтерс:"ЯДем"янюка не пам"ятаю,але

      охоронці були звірі (л)
      Це сьогоднішній сервіс інформаґенції

      http://www.reuters.com/article/worldNews/idUSTRE54D4AK20090514?feedType=RSS&feedName=worldNews

      Якщо звинувачення базуватиметься на таких сентенціях, то адвокат Дем"янюка правий.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.05.15 | Мартинюк

        Виглядає так, ніби то Демянюк був комендантом Собібору

        А всі гестапівці, шуцмани, власівці і єврейська поліція (була і така) у великому страху перед ним виконували його зловісні команди. Які він зрозуміло що виголошував виключно українською мовою...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.05.16 | yes

          Re: Авжеж, права рука Гітлера

          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.05.19 | Наталка

            Re: Авжеж, права рука Гітлера

        • 2009.05.17 | АБВГ

          «Іван Грозний з Треблінки» при чому тут Сабібор?

          А виявляється - навпаки. Аж нарешті офіційно заявлено, що Дем"янюк в Треблінці не був ніколи(ну помилялася преса кілька тисяч разів - з ким не буває в запалі), а служив в Сабіборі.
          Але 99% читачів асоціює вже Дем"янюка саме з Треблінкою!
          Конкурс євробачення України через Треблінку виграно!
          ...
          Захист, наскільки я зрозумів, повинен довести, що Дем"янюк лише виконував накази, а не діяв за власною ініціативою, і він буде звільнений.
    • 2009.05.19 | Чучхе

      Кооли я писав про вроджене україноненависництво німців,

      пам"ятаю, на мене на цьому форумі шикали, мотивуючи це якимось маразмом про "європейські народи"
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.05.19 | Микола Гудкович

        Вроджене україноненависництво всіх німців — маразм

  • 2009.05.16 | Габелок

    Re: Бі-бі-сі: новий суд над Дем'янюком не має сенсу

    http://www.newmajority.com/ShowScroll.aspx?ID=1f10f22d-b22b-4a21-9ae3-76ae35745258

    JOHN DEMJANJUK AND THE AMAZING HYPOCRISY OF GERMAN JUSTICE
    Saturday, March 21, 2009 8:09 AM

    Last week, the Munich district attorney’s office announced that it was charging the 88-year-old John Demjanjuk with some 29,000 counts of accessory to murder for his alleged activity as a guard at the Sobibor concentration camp during the Second World War. Germany is seeking the long-time Ohio resident’s extradition from the United States and all the signs suggest that the Obama administration is prepared to facilitate the request. The spectacular development, coming over 60 years after the end of the Second World War, will lead many Americans to believe that Germany is exceptionally thorough and vigilant about prosecuting Nazi war crimes. And this is indeed presumably the purpose of the Demjanjuk indictment – for the reality could hardly be more different.

    German authorities are apparently eager to have the honor of trying the Ukrainian-born Demjanjuk, who is alleged to have been dispatched to Sobibor as part of a legion of foreign SS “volunteers.” Like the other “volunteers,” Demjanjuk had been a soldier in the Red Army and he was recruited while being held prisoner in a German P.O.W. camps. German authorities have shown no such eagerness, however, about prosecuting Germans whose responsibility for Nazi crimes was obviously far greater and more primordial. Moreover, Germany regularly prevents its homegrown and genuine Nazis from facing war crimes charges abroad, since it is the country’s long established policy to refuse to extradite them.

    As commonly presented to the American public, the Demjanjuk saga activates the time-worn cliché of the Nazi war criminal slinking off to far-flung continents after the war to avoid prosecution. This popular meme already received a significant boost recently from the New York Times “scoop” concerning Aribert Heim: the supposedly “most wanted” Nazi war criminal who, according to the Times and Germany’s ZDF television, lived in Egypt under the assumed name of Tarek Farid Hussein until his death in 1992. Some Nazi war criminals, undoubtedly expecting to be made to pay for their crimes by the Allied authorities, did indeed flee Europe. But the fact of the matter is that innumerable Nazi criminals went nowhere or fled precisely to the “heart” of the crumbling Reich, i.e. Germany itself, and they were able to go on with their lives there unbothered. There is an ample literature on the subject in German, including such standard works as Jörg Friedrich’s “The Cold Amnesty” [Die kalte Amnestie] and Ernst Klee’s “What They Did and What They Became” [Was sie taten, Was sie wurden].

    It should be recalled in this connection that Demjanjuk already faced trial in Israel on charges of complicity in Nazi war crimes. Demjanjuk was born “Ivan” Demjanjuk and according to the Israeli charges, he was supposed to be none other than “Ivan the Terrible”: a notoriously sadistic guard at the Treblinka death camp. In 1993, however, the Israeli Supreme Court overturned Demjanjuk’s conviction, after evidence emerged that he was not in fact that “Ivan.” Now, he is supposed to be tried in Germany on the basis of evidence that he simply was a guard at another camp: an allegation that the Israelis also considered, but did not regard as sufficient to continue holding him. The Munich prosecutor’s action suggests that Germany is somehow committed to bringing to justice every guard who ever served at any Nazi concentration camp. But not only is such an idea prima facie implausible, it is downright ludicrous when one knows the actual practice of the German courts.

    In fact, as German legal historian Ingo Müller has shown, lower level cogs in the Nazi machinery of death were, in effect, made the beneficiaries of a general amnesty in then West Germany in 1968, when an inconspicuous paragraph in an inconspicuous law lowered the maximum sentence for accessory to murder to 15 years imprisonment. In 1960, however, the Bundestag had already permitted the statute of limitations to expire on crimes with a maximum sentence of 15 years. As consequence, virtually all the crimes attributed to concentration camp personnel acting under orders were no longer subject to prosecution. (The details are discussed in Müller’s groundbreaking study Furchtbare Juristen, which is available in English as “Hitler’s Justice”.) Just why Demjanjuk should not benefit from the same dispositions as his erstwhile German comrades among the camp personnel is not clear.

    Moreover, even when concentration camp personnel were brought to trial in West Germany before this “backdoor amnesty” came into effect, the courts displayed incredible leniency toward them. Thus, for example, in 1965, the Munich District Court tried nine members of the SS detachment at the Belzec concentration camp on charges of having been accessories in the murder of some 600,000 Jews. Only one of the nine men, Josef Oberhauser, was found guilty. For his complicity in the murder of some 300,000 persons, Oberhauser was sentenced to all of four years and six months in prison. As Müller has observed, this works out to a total of 7.8 minutes for each of his victims. As so happens, the Munich District Court [Landgericht München] is the very court that is now seeking to charge Demjanjuk. If it is to apply the same standard to Demjanjuk as it once applied to Josef Oberhauser, Demjanjuk can expect a sentence of about five months.

    It should be noted, moreover, that Josef Oberhauser and all eight of his acquitted codefendants were SS officers. This means that they possessed command authority that the simple foreign “volunteer” Ivan Demjanjuk did not. Indeed, if Demjanjuk did in fact serve at Sobibor, as charged, his commanding officer would have been none other than Oberhauser. According to the 1965 findings of the Munich District Court, the latter was responsible for all the Ukrainian “volunteers” at the Treblinka, Sobibor and Belzec camps.

    But perhaps the leniency displayed by the German courts to concentration camp personnel is only just. Why, after all, should they be held accountable when so many higher level Nazi authorities escaped punishment? As Müller has shown in part III of his Furchtbare Juristen, the post-war West German courts employed such a narrow conception of criminal responsibility that not only concentration camp guards but in fact the virtual entirety of the personnel of the Nazi state were downgraded to mere “accessories.” The actual perpetrators of Nazi crimes were again and again held to be only Hitler, Himmler, Heydrich, and so on.

    Many high Nazi officials, including such as were directly implicated in the Holocaust, never faced trial at all. Consider, for instance, the case of one Hans Gmelin. An SA officer and jurist, Gmelin served as attaché to the German embassy in the Nazi satellite state of Slovakia. As documentary evidence shows, in this capacity he helped to organize and direct the deportation of Slovakia’s Jews. Their destination: the Nazi death camps at Auschwitz, Treblinka, and Sobibor. As Hans-Joachim Lang has noted in an exposé of Gmelin’s Nazi career (Schwäbisches Tagblatt, 28 April 2005):

    Whether Eichmann was announcing his arrival or railway officials came by to discuss “questions relating to the shipment of Jews” or the Reich Central Security Office was welcoming the Slovak government’s “making available of railway equipment,” initials on the documents always confirmed who had been apprised: for example, “Gm” for Gmelin.

    It was also Gmelin who informed the Slovak government that it would have to pay the Reich authorities some 500 Reichsmarks for each deported Jew. The accommodation of the Jews in the camps entailed costs, Gmelin explained, these costs “could not be covered by the initially limited productivity of the Jews, since their reeducation would only have effect after some time and only a part of the Jews that have been shipped or that are still to be shipped are capable of working.”



    Left: Ivan “John” Demjanjuk, circa 1943, in an alleged “SS” identity card photo
    Right: SA Standartenführer (Squadron Leader) Hans Gmelin, circa 1943, in Slovakia


    Was Gmelin prosecuted for his role? Far from it. Barely six years after being released from an Allied P.O.W. camp, he was elected mayor of Tübingen: an office he would continue to hold for two decades. In 1943, while he was still stationed in Bratislava – or Preßburg, as the Germans called it – Gmelin’s wife Helga would give birth to a baby girl. The Gmelins named their daughter “Herta.” She would grow up to be Herta Däubler-Gmelin: the German Minister of Justice who in 2002 famously compared George W. Bush to Adolf Hitler. (For more on Hans Gmelin and his daughter, see my article “Do You Remember Herta Däubler-Gmelin?”)

    The fact that Demjanjuk will face trial in Germany as the result of an extradition process adds a touch of particularly bitter irony to the case. As noted above, it is long established German policy to refuse to extradite Nazi war criminals to face justice in foreign jurisdictions: which is to say, typically the very jurisdictions in which they committed their crimes. Thus, in June 2005, an Italian court found ten former members of the Waffen SS “Reichsführer” division guilty of mass murder for their roles in the infamous massacre of some 560 civilians in the town of Sant’Anna di Stazzema. (The massacre is the ostensible subject of Spike Lee’s recent film Miracle at Santa Anna.) Some 80% of the victims were women, children, and elderly persons. As a result of Germany’s non-extradition policy, none of the defendants appeared in court and none has had to serve time.

    The Nazi murderers of Sant’Anna, like so many of their fellows, are living out their lives in comfortable retirement…in Germany.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.05.16 | igorg

      Попри всі розмови про "очищення" Німеччини від

      націонал-соціалізму та комунізму насправді й те й інше певно гарно представлено у їхній бізнесовій та політичній еліті. Принаймні багато чого дуже дивним чином починає "випадково" лягати в спільне русло із Кремлем. Закон в Росії, процес в Німеччині, фашизм в Україні, активізація Антифа.
      Певно німецьку еліту таки не влаштовує рівноправна роль в ЄС. Не виключене непереборне бажання потриматися за газового когутика Європи, стати незаперечним лідером серед рівних. Чи банально бути в долі.
      Справді, дуже дивна річ, єврейський суд виправдовує, а німецький судить повторно не маючи додаткових нових фактів. Тим більше у такому віці коли підозрюваний мало що може. Певно єдиний розрахунок на те що людина не доживе до кінця засідань й тоді тінь так і залишиться висіти. От буде гарна агітка для кремлядів.
  • 2009.05.16 | Andrij

    Банальна істина - всe таємнe стає явним

    В даному випадку, всe таємнe з боку також і КДБ-ФCБ. Звичайно, можливо що пан Дeм"янюк був охоронцeм в тому концтаборі. Можливо, що то справжні докази. Алe - робота захисту пана Дeм"янюка довeсти протилeжнe.

    Чeсно кажучи - бeрe страшeнна заздрість щодо наполeгливости противників панa Дeм"янюкa. Якби тільки українці показали 1/1000 тієї заповзятливости. Cкільки було закатовано людeй навіть у 70'х та 80'х роках. Навіть відомих українських поeтів та композиторів піддавали тортурам, засилали у концтабори, вбивали. Дe злочинці?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.05.17 | АБВГ

      Нам ще багато чому потрібно навчитись.

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.05.17 | Сергій Кабуд

        стріляти треба вчитися і жінкам і дітям теж

        бо в найближчі кілька років кремлядь проведе тут значно більш ефективний ніж у 1933 геноцид

        в нас є Завод ім Малишева, ракетні виробництва в Дніпрі, багато чого іншого:

        от треба виготовляти дуже багато зброї і ставати нацією-армією

        такою шоб НАТО просилося до України в союз
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.05.19 | Tamerlan

          Re: стріляти треба вчитися і жінкам і дітям теж

  • 2009.05.16 | kinoman

    А що за "українці" у 1943-му? Який у нього був паспорт? Хіба

    була така дeржава? Чому як чeрвоноармієць - так "росіянин", а як тільки потрапив у полон (як Дeм'янюк) - так зразу стає українцeм?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.05.17 | АБВГ

      Як "виграв" війну - то геніальний генералісімус, як репресії -

      то грузин.
      Як приїхав архітектор з Німеччини на заробітки в Петербург, а звідти через пару років в Київ будувати дзвіницю в Лаврі - то вже він не німець, а "відомий петербурзький архітектор Шедель".
      Відомий російський тренер Ван Гус.
  • 2009.05.17 | Сергій Кабуд

    має сенс ця справа для інтересів кремля і берліна

    лише Берлін тут помилився і це в них історично не вперше, це така в німців доля: бути виграними росіянами регулярно

    німецька влада не грає в об'єктивність. це все суто політична річ.

    Треба памятати що Німеччина і Росія історично з певною циклічністтю входять в традиційний для них СОЮЗ

    Тому є причини які полягають в глибинних особливостях національних характерів і певного тяготіння одного до іншого.

    Німецький полководець і класік стратегії Клаузевіц

    http://books.google.com/books?q=Clausewitz+&btnG=Search+Books&uid=5652302884137400206


    воював у російському війську проти Наполеона,

    Союз Сталіна і Гітлера і так далі.

    Зараз відбувається теж саме.

    Політично це формулюьтєся так що німці вважають що в них є технології, модерність, гроші і заходність

    а в росіян - ресурси та м'язи (військо)

    В союзі з РФ німці, з притаманною німцям безмежною самовпевненісттю, переконані, що зможуть зберегти свої інтереси і
    скористатися росіянами та союзом з ними

    І це вже не вперше в історії німці попадають в цю пастку.

    Росіяни, а особливо сучасна кегебешна російська мафія, яка контролює імперію, насправді є значно більш хитрі в політиці і методах просування своїх інтересів.

    Вони знають ці риси німецєкого характеру: самовпевненість і самозакоханість

    і на них базують свій пюідход до взаємен з 'німчурой'.

    Німці приречені програти цим гангстерам з РФ, які не зупиняються для досягнення своїх цілей не перед чим, включно готові застосувати зброю масового знищення. І не маю сумнівів що вони її застосують якщо дійде до того. Вони це свідомо планують.

    Це містится і в їх офіційній військовій доктрині яку раджу вивчати всім

    Також в щойно опублікованій концепції Нац. Безпеки РФ для розумного читача все ясно: будуть застосовуивати і ядерну і біологічну зброю. Там прео це йдеться завуалєовано, тіпа для своіх хто розуміє.

    Але німці до кінця росіян не розуміють, нажаль.

    У справі Демянюка кремлю вдалося переконати чи ЗМАНІПУЛЮВАТИ німцями

    В Німеччині прийнятий закон, який поширює можливість звинуватити людину не лише в скоєнні злочинів а й в ПРИЧЕТНОСТІ до злочинів.

    Ця трактовка доволі розпливчата, має виразний тоталітарний характер і має бути тепер застосована до пана Демянюка


    Німці сподіваються на цій справі підняти тіпа самі себе, як націю повністтю очищену від нацизму

    Але все це їм вилізе боком. Вони програють і зганьбляться.

    втім їм не вперше програвати, саме завдяки їх національній самовпевненості.


    Також вирогідно що в уряді і урядових структурах Німеччини діють прямі агенти кремля.

    І ця спецоперація з Демянюком спланована і розроблена професіоналами
  • 2009.05.19 | Мірко

    Черговий воєнний злочин Німеччини

    Це переслідування за воєнні злочини самих жертв цих злочинів. Це по нашому нахабність,
    а по іншому - хуцпа.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua