Я українець, стрiляй!
05/31/2009 | Хвізик
Бiй одлунав... Червоні знамена
Затрiпотiли на станції знов…
I до юрби полонених
сам комісар пiдiйшов.
Аж до кісток пропікає очима…
Хлопці стоять перед ним, як мерці…
П’яно хитається смерть перед ними,
Холодно блима наган у руці…
- Є українцi мiж вами, я знаю.
Кожного кулi чекає печать.
…Стиснуто губи в останнiм вiдчаї.
Всi полоненi мовчать.
— Всі ж ви такі, як і я, чорнобриві!...
Жалко розстрілювать всіх!…
Гляньте навколо… І сонце, і ниви…—
Відповідь — сміх…
- Ну, так пощади не буде нiкому!
Вас не згадає замучений край!
… Вийшов один, i сказав комісару:
—Я українець, стрiляй!
В Сосюра
Затрiпотiли на станції знов…
I до юрби полонених
сам комісар пiдiйшов.
Аж до кісток пропікає очима…
Хлопці стоять перед ним, як мерці…
П’яно хитається смерть перед ними,
Холодно блима наган у руці…
- Є українцi мiж вами, я знаю.
Кожного кулi чекає печать.
…Стиснуто губи в останнiм вiдчаї.
Всi полоненi мовчать.
— Всі ж ви такі, як і я, чорнобриві!...
Жалко розстрілювать всіх!…
Гляньте навколо… І сонце, і ниви…—
Відповідь — сміх…
- Ну, так пощади не буде нiкому!
Вас не згадає замучений край!
… Вийшов один, i сказав комісару:
—Я українець, стрiляй!
В Сосюра
Відповіді
2009.05.31 | Мірко
Поезія. історія і прогноза
2009.05.31 | Хвізик
моє покоління заставляли вчити цей вірш напам‘ять,але у варіянті
щоб замість "українець" було "комсомолець"Цеє "комсомолець" було страшенно ненатуральним і дурнуватим
у даній інтерпретації вірш стає природним
так само як у пінсі про орлёнка, чуть-чуть зміни:
"на помощь спєшат гайдамаков отряди
і жизнь вазродится во мнє"
і все стає на свої місця
2009.05.31 | Sean
мені відомо як "я гайдамака - стріляй"
2009.05.31 | Хвізик
мені такий варіянт подобається більше
а який є правдивим?2009.05.31 | 123
наведений Вами виглядає безглуздо, нмд
"- Є українцi мiж вами, я знаю.""— Всі ж ви такі, як і я, чорнобриві!..."
Якщо всі такі як він чорнобриві - то кого з них він хоч відділити від українців? невже знову жЫдів?!
2009.05.31 | 123
хто міг бути ще серед полонених, окрім гайдамаків?
2009.05.31 | Sean
наприклад - вільні козаки, СС, запорожці
чорноморці, якісь напів-регулярні повстанці-"отаманці", бійці будь-якого з численних (до реформи весни 19 взагалі дуже невпорядкованих, всяких і різних) підрозділів армії УНР чи "супутників". Варіянтів - маса.2009.05.31 | 123
ясно, дякую
2009.05.31 | Хвізик
якщо копнути, більшовики не зробили жодної своєї пісні
навіть катюша - то є фінська пісняа недавно мені продемоестрували:
орлёнок орлёнок, взлети вьіше солнца
Донецкіє стєпі в огне
На помощь спешат гайдамаков отрядьі
И жизнь возродится во мне!
2009.05.31 | Oleksa
Re: якщо копнути, більшовики не зробили жодної своєї пісні
маєте рацію, пане Хвізику:http://www.youtube.com/watch?v=o7b8mMeDsFE&feature=related
2009.05.31 | Майстер
Донецький полк, наприклад
Почитайте Сосюрину "Третю роту". Донецький полк - один з найбоєздатніших в Армії УНР. Сам Сосюра - дуже складного етнічного походження (французи, євреї, українці, ще хтось) і на той час розхристаних політичних поглядів, що більше схоже на їх відсутність. Але - напевно чорнобривий.2009.05.31 | Чучхе
нащо ви супроводили заголовок такою дивною іконкою?
2009.05.31 | Хвізик
томущо слава героям
а яку іконку би поставили Ви?готовий відредаґувати
2009.05.31 | Чучхе
думаю, ніякої
і взагалі, мені безкінечно шкода всіх полеглих за Україну, але головні герої не ті, хто гинуть за свою вітчизну, а ті, хто робить, щоб вороги гинули за СВОЮ вітчизнуа у громадянської війни взагалі героїв не може бути за визначенням. і коли відзначають, наприклад, "перемогу" військ Директорії над військами Гетьмана (=перемогу одних українців над іншими) під Мотовилівкою, то стає якось не по собі...
2009.05.31 | Sean
оце - точно
Чучхе пише:> коли відзначають, наприклад, "перемогу" військ Директорії над військами Гетьмана (=перемогу одних українців над іншими) під Мотовилівкою, то стає якось не по собі...
2009.05.31 | Хвізик
зрозумів
ща зніму іконку2009.05.31 | Д. А.
Я можу повірити в усе,
але ніколи не повірю, що Сосюра міг заримувати "нікому" - "комісару".2009.05.31 | miner
Re: +100500
Д. А. пише:> але ніколи не повірю, що Сосюра міг заримувати "нікому" - "комісару".
і я чомусь теж ))
2009.05.31 | Sean
не можу з цим не погодитися
хоча мабуть і хотів би2009.05.31 | Д. А.
Re: не можу з цим не погодитися
Знаєте, Шоне, саме з цього вірша розпочалось моє розуміння того, що більшість українських поетів совєцької доби тримали дулю в кишені й деколи трішечки її звідти витягували.Бо перші два рядки явно показують на чийому боці прихальність автора: жовто-сині знамена названі таки знаменами, а не, скажімо, ганчірками; "затріпотіли знов" - видно, що автор цьому радий.
Друге: "вас не згадає замучений край", а ким, власне, замучений? Та, вами ж таки й замучений, це ж ясно! Не про себе ж курінний таке казав!
Третє: з-поміж усіх комсомольців знайшовся лише один, що погодився пожертвувати собою заради інших, на той час, як логіка твору вимагала б, щоб вперед вийшли "всі, як один", навіть і не комсомольці.
Четверте: чи розстріляв курінний і цього одного, залишилось нез"ясованим, автор залишає читачеві можливість додумати це так, як тому більше до вподоби, хоча, якби в автора не було симпатії до постаті курінного, то мав би розстріляти...
Так що, як на мене, нехай краще цей вірш залишиться таким, як його написав Сосюра. Бодай одного комсомольця він свого часу примусив замислитися.
2009.05.31 | Bestt
комісари стріляли всіх
Хвізик пише:> - Є українцi мiж вами, я знаю.
> Кожного кулi чекає печать.
> …Стиснуто губи в останнiм вiдчаї.
> Всi полоненi мовчать.
в армії УНР та отаманських загонах - за визначенням "більшовиків" воювали націоналісти, куркулі та кулаки - тому комісари розстрілювали майже всіх без розбору, хто потрапляв до полону.
на відміну від самих "куркулів" , які мстили комісарам - а інших відпускали.
2009.06.01 | Odesa
Re: комісари стріляли всіх
Bestt пише:> в армії УНР та отаманських загонах - за визначенням "більшовиків" воювали націоналісти, куркулі та кулаки - тому комісари розстрілювали майже всіх без розбору, хто потрапляв до полону.
>
> на відміну від самих "куркулів" , які мстили комісарам - а інших відпускали.
І невдовзі по тому - шкодували (випадок з візником-молдаваном в книзі Ю.Горліса-Горського "Холодний Яр").