МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Прем'єра фільму "Ціна свободи" у Сіднеї

06/01/2009 | Марічка Галабурда
До 100-ліття від дня народження Степана Бандери творчий колектив під керівництвом президента Національної телекомпанії України Василя Ілащука зняв двогодинний фільм “Ціна свободи”, автором ідеї та меценатом якого є народний депутат України Віктор Швець (з фракції БЮТ).

В неділю 31.5.2009 фільм був показаний після концертової частини, але як складова частина Свята Героїв присвячене 100 літтю з дня народження й 50 літтю з дня смерти Ст. Бандери, в Сіднейському Домі Молоді. Можна сказати, що відбулася прем’єра фільму в Сіднеї, що українська громада Сіднею мала можливість першою в Австралії подивитися на цей історично-документальний фільм.

Серед присутніх був консул України в Канбері пан Микола Джиджора, який на відкритті свята Героїв в свойому слові зазначив важливість постаті Степана Бандери за незалежність України особливо цього року, коли відзначаємо 100 років від дня його народження. (До речі я довідалася, що п. Микола мій земляк, що походить з Калущини...)

Фільм викликав неабияке зацікавлення серед глядачів.

Як подають кілька газет в Україні ( Високий Замок, Шлях Перемоги, Поступ, День та інші) - фільм знімався у країнах світу, в пам’ятних “бандерівських” місцях, зокрема на Стрийщині, звідки походить родина Бандери.

До створення картини було залучено українських істориків, зокрема Ярослава Грицака, Ярослава Сватка – бувший редактор газети, колись Мюнхенської “Шлях Перемоги”, яку перенесли до Львова. (Пан Ярослав спілкувався зі мною, я висилала йому матеріяли до газети), Івана Патриляка, закордонних – Тимоті Снайдера, Тараса Гунчака (США), Гжегожа Мотику (Польща), Олександра Гогула (Росія-Німеччина).

Використано праці, спогади-щоденник Степана Бандери, кінофотоматеріяли. Своїми міркуваннями про життя і діяльність Степана Бандери у фільмі поділились голова Проводу ОУН Андрій Гайдамаха, президент благодійного фонду “Літопис УПА” Микола Посівнич, син Головнокомандувача УПА Романа Шухевича Юрій Шухевич, рідна сестра провідника Оксана Бандера, його онук Степан Бандера, пані Ярослава Філь, Ірена Козак, колишні упівки, Андрій Куцан – з’ять Ст. Бандери з Мюнхену та інші.

Автори фільму прагнули розповісти про Степана Бандеру - в контексті історичних реалій тих часів.

- ... “Сьогодні постать Степана Бандери викликає шквал емоцій – позитивних і негативних, – зазначив онук провідника ОУН. – Власне емоцій забагато, а фактажу замало. Хотілося б запропонувати об’єктивну інформацію про Степана Бандеру, його родину, соратників. Щоб кожен мав можливість зробити свій висновок про цю історичну постать”.

Степан Бандера наголошував, що український націоналістичний рух не має нічого спільного з фашизмом, нацизмом або соціял-націоналізмом: - ... “Український націоналізм бореться проти імперіалізму, тоталітаризму, расизму і всякої диктатури. Ім’я українського націоналіста є співзвучним з українським патріотом. Я готовий боротися за свободу свого народу, жертвувати для нього все, навіть життя”.

Степан Бандера не вважав, що ОУН була терористичною організацією: оунівці самозахищалися проти знущань польської влади. ОУН зорганізувала вбивство інспектора сов’єтського консульства у Львові Майлова – як акцію відплати за Голодомор, і вбивство польського міністра внутрішніх справ – як відплату за пацифікацію українського населення. Цей терор був “хірургічний”, трохи інакший, ніж тепер, коли масово знищують мирне населення, вважає онук Степан Бандера.

Напередодні сов’єтсько-німецької війни українські націоналісти надіслали керівництву Третього рейху меморандум, де на кожній сторінці (14 разів) нагадують, що Україна має бути незалежною державою.

За архівними матеріялами історик Тарас Гунчак свідчить: - ...“Якщо німці не підтримають боротьби за самостійну Україну, український народ буде вважати німців своїми ворогами”.

30 червня 1941 року ОУН під проводом Степана Бандери прийняла стратегічне рішення проголосити у Львові Акт відновлення української держави.

- ... “У житті Степана Бандери й українського народу це був найважливіший акт: якщо б він не зайняв такої позиції, українці не мали б чим хвалитись, не мали б УПА й історії боротьби за свою державу” , вважає Т. Гунчак. Німці вимагали відмінити акт, різними способами тиснули на нього, в тому числі і через родину, заарештувавши його і замордувавши у концтаборі двох братів. Найважливішим у діяльності Степана Бандери його онук вважає те, чого він не зробив, – не відмінив Акта про відновлення української держави.

Єдина моя заувага до фільму, а й інших присутніх на показі, це те, що у фільмі звучала російська мова, одного з російсько-німецьких істориків Олександра Гогула. Я дещо розумію російську, але незрозуміла анічогісенько, що казав Олександер. І дещо дивно це вийшло у фільмі, бо коли говорив в тому ж фільмі по польськи Гжегож Мотика а по англійськи Тимоті Снайдер, то надавався переклад українською. Хіба важко було зробити таке саме з російською мовою у фільмі – тимбільше маючи на увазі показ фільму в діяспорі? Добре розумію, що фільм зроблемий для Україні і там розуміють російську, - а ми в Сіднеї не розуміли її.

Я повторюю, радше цитую раніше написане про фільм в одній з діяспорних газет:…“ фільм є інформаційним проривом, і ми повинні тішитися, що він з’явився”.

Знімальна група має ще багато не використаного у фільмі матеріялу, тож можливе створення нових картин – продовження фільму.

До речі у фільму показується уривок з документального фільму зробленого у Німеччині німецьким телебаченням ( ми тоді всі дивилися на цей фільм й його кількаразове повторення) – а саме атентат – вистріл Сташинським отрути в лице Ст. Бандери, в будинку, де він жив.

Варта згадати, що народний депутат України Віктор Швець також фінансово підтримав ремонт садиби-музею Степана Бандери у селі Воля-Задеревацька на Стрийщині, облаштування клясу провідника ОУН у місцевій школі.

Марічка Галабурда


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua