МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Гарна стаття! (л)

07/06/2009 | Pavlo Z.
Організація українських націоналістів загубила Ідеал
06.07.2009___ Петро Камінь, для УП


Завжди під своїм прізвищем в статтях ставлю допис – член ОУН (р). Пишу це через величезну гордість від того, що хоч чимось стаю ближчим до тих людей, які зі зброєю в руках пішли проти ворогів за свою Україну. Пішли ірраціонально.

Пішли, знаючи , що тіла їх будуть кинуті на наругу собакам, що гавкіт "своїх" глушитиметься лише злим сміхом чужинців. Що весь світ проклинатиме за безглуздість і приреченість, впертість і затятість, служінню своєму Ідеалу, якого ніколи і ніхто не досягав.

Можливо, тільки в снах. Але тіла, що лишалися на политій потом і кров’ю землі оберігалися чистими як вранішня роса душами героїв. Примарність українського Ідеалу підсвічувалася затятим служінням йому. Служінням, яке не могла перебороти фізична смерть: після неї боротьба продовжувалася у іншому вимірі.

Живі і мертві стояли поряд в одному строю боротьби за Україну. Фізична смерть не розділяла їх а зближувала і взаємо підсилювала. Чому авторитет Організації українських націоналістів був таким, якого не досягала жодна сучасна партія чи рух ? На мій погляд – саме через наявність Ідеалу та вірне служіння йому. І Проводові, який вказував шлях до ідеалу.

По цьому шляху треба було йти безкінечно довго, втрачаючи сили і тіла, збиваючи до крові руки. Йти до ідеалу зовсім не означало дійти до нього за життя , але тим більше цінувався сам рух . Бо життя без ідеалу, його візії та руху до нього – взагалі закреслює весь зміст і рацію створення людини Господом.

Тоді черв’як стає на один щабель розвитку з людиною, а людину можна розглядати як черв’яка, який вміє говорити. Створення Самостійної держави – наслідок руху до ідеалу тисяч і тисяч синів і доньок України, душі яких кипіли по дорозі до Ідеалу. Не тліли і не гнили, а саме кипіли. Бо неможливо оживити те, в що не вкладаєш гарячої енергії Життя.

Однак оформлення України як держави дозволило вчорашнім членам ОУН заспокоїти себе досягненням головної цілі боротьби. З’явилися підстави для відпочинку та "просто життя", Життя без боротьби та постійного напруження сил.

Далися взнаки довгі роки змагань, вік та здоров’я. Головною ж помилкою, якої припустилися затяті вчорашні бійці, стала втрата Ідеалу, якому необхідно служити. Втрата Ідеалу не тільки для себе, але і для молоді, яка мала той ідеал отримати з рук лицарства і нести у майбутнє як основну , незмінну в часі і просторі цінність нації.

Всім здалося, що ідеалу досягнуто, завдання розв’язано і функції виконано. Захотілося на відпочинок з лавровими вінками. Крім всього, після Коновальця, Бандери та Шухевича українство не мало справжніх Провідників, помилково приймаючи за таких шестидесятників Лук’яненка, Чорновола та інших, що були скоріше борцями за права людини, ніж борцями за права українства як нації.

Стверджую це тому, що повний розвал економіки, ваучерна приватизація, знищення колгоспів та вирізання заводів на металобрухт – все те, що ослаблювало народ як цілість – не мало ніякого спротиву від депутатів-шестидесятників. Як і втрата ядерної зброї, флоту, стратегічних промислових підприємств, обленерго та облгазів, "Укравтодору", величезних меткобінатів.

Жодного публічного виходу з депутатів в знак спротиву пагубній державній політиці історія України не знає. Ідеал ніколи не жив в стінах українського уряду чи парламенту. Він просто не "проходив" на виборах.

Можливо Організація український націоналістів, організована великими провідниками, повинна зникнути? Може український народ не потребує сьогодні визначеної цілі, куди варто піти всім разом, так само затято і твердо , як в 30-50-ті роки?

Може те, що ми бачимо навкруги і є українським ідеалом? Суспільство безправних людей, задурене телевізором, туалетними статтями про гламур політичних діячків в черевиках з страусиної шкіри – це те, за що варто було Воркуту заповнювати політв’язнями?

Василю Стусу було варто сидіти за депутатів Чечетова і Шуфрича?

Маю великий сумнів... Україна сьогодні не менше, чим в часи Другої світової війни потребує організації, що бореться не за владу в Україні, а бореться за право українського народу на рівноправне життя в сім’ї інших народів світу.

Не існування, а саме життя серед інших народів. Життя народу можливе лише в умовах існування свого Ідеалу та боротьби за його досягнення. В боротьбі внутрішній та зовнішній. І боротьба ця є головною умовою права народу на життя. Народ, який не має ідеалу – фактично не має право на існування.

Тоді чому не чути голосу Організації українських націоналістів? Невже розбудова української економіки сьогодні є менш важливою, чим здобуття незалежності? Та чи можлива та незалежність при бідності та праці наших людей за кордоном, відсутності будь-яких планів в Україні на майбутнє?

При розпродуванні ресурсів, землі, економічній експансії під виглядом "прямих іноземних інвестицій"? І це при страшних інформаційних бомбуваннях беззахисного народу! Як довго буде триматися така незалежність? А що робитиме ОУН після втрати незалежності? Знову друкуватимемо листівки? Чи ритимемо криївки?

Щоб в наших умовах робили наші великі Лицарі? Впевнений, що через декілька днів, як і в часи війни, був би проведений Великий збір Організації. Замінено керівництво, яке перетворилося чи не на співаючий жіночий хор.

Винесена подяка всім ветеранам ОУН УПА, які з честю виконали свою справу, поливши кров’ю святу українську землю. Обрано Почесну Булаву задля роботи з ветеранами та виховної – з молоддю. А головне – була б обрана молода Бойова булава для ідеологічної та практичної роботи в нашій, (поки-що) державі.

Для вироблення нового Ідеалу, за який можна було б віддавати своє життя. Адже віддавати життя за маєтки наших скоробагатьків – принизливо навіть для бомжів. Віддати ж життя за славу України для тисяч синів України було, є і буде великою честю.

Так було за Святослава Хороброго, козацтва й УПА. Впевнений, що ми нічим не осоромимо перед світом своїх предків! Тільки потребуємо нового Провідника, для якого життя без України – страшніше смерті за Україну! Для якого гроші без України – купа сміття зеленого кольору. Для якого всі українські діти є своїми. В якому вся сила Лицарів високого чину – наших незламних Провідників – буде втілена і уособлена.

Мені здається, що на небі вже давно зібраний Великий збір, який вимагає: "Вставайте! Збирайтеся під однією булавою, під тисячолітнім ТриСуттям і обирайте новий Провід! Україна в страшній небезпеці! Якщо ви, живі, не захищатимете Славу України сьогодні, це означатиме, що ми задарма віддали свої життя!

Це означатиме, що українці лиш сміття на ногах інших народів, багнюка на чоботах ідучих вперед!

Знаю, як бояться приходу Провідника всі вороги України! В разі його появи виникне такий гавкіт , що не чути буде низько пролітаючих літаків Міг- 29. Знаю, що новому Провідникові загрожуватимуть всі чорні антиукраїнські сили, тому я перший віддаю йому себе в допомогу. Допомогу будь-яку. І зву за Славою інших. Починаймо, хлопці. З Богом.

Слава Україні!
http://www.pravda.com.ua/news_print/2009/7/6/97854.htm

Відповіді

  • 2009.07.06 | Наталка

    Для кого ця стаття? Голос волаючого в пустелі

    Усвідомлюю постійно все, що виклав автор. Не раз думала на цю ж тему написати. Але для кого? Погляньте останні теми минулого тижня, дискусії про націоналізм та націоналістів. Все стане зрозуміло. Люди, які тоді йшли в бої за Україну - не нинішні українці. Але й тоді було нелегко, бо щоб вибороти те, за що боролись Бандера та Шухевич - треба було перед ворогом вимордувати й частину доморощеного раба, пристосуванця, малороса й зрадника, який сам нічого не зробив для України, а ще й перешкоджав тим, що робили.

    Ідентична ситуація - й нині. Бо нажаль, це вже не нація, а постсовєтське насєлєніє. Тому й безкінечні розмови про колір волосся, розріз очей та національність в паспорті. Вічні розмови - і жодної боротьби. І ті, хто вдають з себе великих европейців-демократів і заперечують націоналістам, що є потреба в самозахисті нації - вони і є найгірша загроза для української нації, гірше ніж ті жиди-москалі-ляхи, чи будь-хто інший. Бо саме через таких зраджений своїми ж Хмельницький зробив вибір, який кинув нас у рабство на століття, саме через таких Мазепа програв і був переслідуваний своїми ж "фільзофами" під керівництвом Прокоповича, саме через таких розкололася ОУН і зрештою, саме через таких в минулому столітті жидо-москальський режим винищив сотні тисяч хлопців-дівчат-націоналістів, які віддали себе Україні...

    Осередок націоналізму - українське село винищили голодом, провідників нації й еліту винищили також, залишились в більшості законослухняні совєтскіє люді, які виховали совєтськіх дітей. І ті діти-онуки нині ніби й не комуняки й не 5 колона, але своїми діями, закликами і мислевірусами затруюють свідомість й бажання до боротьби тим потенційним громадянам, хто розуміє, що шлях ОУН(р) - був і є єдиноправильним для збереження нації. Нажаль коштів для проникнення в ЗМІ у націоналістів немає, донести свою думку, інфу, історію боротьби і т.д. до молоді - важко. Непробивна стіна часами, бо в мозок проникли ці - мислевіруси, включно з совковим мисленням і світоглядом споживача, а не борця... Тому й котиться все, як Бог дасть. Сталося так, як казав колись кагебіст Юрію Шухевичу у в"язниці: "Ти думаєш, що ми наївні? Не розуміємо, що все так не буде, не протримається вічно? Що БУДЕ Україна? -- Так, буде! Але то буде вже не ТА Україна і не ТІ українці". Пророчі то були слова. Така правда. Нажаль.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.07.07 | Тарас

      КУН вмер, здригнув ніжками

      Гєгнув одразу після того, як відхрестилися від Своїх, котрі потлумили пам'ятник дияволу - Леніну-Бланку. Чи може Ви чули про хоч одного кунівця, котрий виступив проти заяви своїх лідерів?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.07.07 | Shadow

      Re: Для кого ця стаття? Голос волаючого в пустелі

      Наталка пише:
      > Усвідомлюю постійно все, що виклав автор. Не раз думала на цю ж тему написати. Але для кого? Погляньте останні теми минулого тижня, дискусії про націоналізм та націоналістів. Все стане зрозуміло. Люди, які тоді йшли в бої за Україну - не нинішні українці. Але й тоді було нелегко, бо щоб вибороти те, за що боролись Бандера та Шухевич - треба було перед ворогом вимордувати й частину доморощеного раба, пристосуванця, малороса й зрадника, який сам нічого не зробив для України, а ще й перешкоджав тим, що робили.
      >
      > Ідентична ситуація - й нині. Бо нажаль, це вже не нація, а постсовєтське насєлєніє. Тому й безкінечні розмови про колір волосся, розріз очей та національність в паспорті. Вічні розмови - і жодної боротьби. І ті, хто вдають з себе великих европейців-демократів і заперечують націоналістам, що є потреба в самозахисті нації - вони і є найгірша загроза для української нації, гірше ніж ті жиди-москалі-ляхи, чи будь-хто інший.

      Вот козлы, имеют наглость думать не так, как Наталка. Это точно хуже москалей - те хотя бы думают как положено - то есть все одинаково...
  • 2009.07.07 | Ярослав Сватко

    Не знаю, що Ви там знайшли гарного. Вавилонські плачі і жодних

    програмних пропозицій. Розмова про все, і водночас ні про що.

    А плач, як відомо, не дав нікому ще свободи. Це якщо дотримуватися націоналістичного світогляду.

    Що стосується автора статті, який підприсується, що він член ОУН-р, то етика ОУН не дозволяє виставляти своє членство в Організації напоказ. Кому потрібна довідка з печаткою про приналежність до Ордена - ті йдуть до "пане президенте, Ваша дружина американка". Там всім бажаючим дають довідки.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.07.08 | Pavlo Z.

      Ви не припускаєте, що у мене, як вільної homo sapiens politicus

      можуть бути свої критерії "гарності", відмінні від Ваших?
      Чи у нас все має бути "під один гребінець"?:)
      Повторюю - стаття класна, автор - молодець.
      Одну причину - далеко не єдину - назву: він перший, хто прямо сказав: хай лідером буду не я.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.07.08 | Ярослав Сватко

        На Ваше право мати власні критерії я не посягаю

        Однак трапляються й інші критерії, і вони бувають загальнопарийнятими в деяких середовищах. Зокрема, автор ніби й солідаризується з середовищем ОУН-р, а робить всупереч критеріям, прийнятим від заснування. Якщо це нове слово, то так і треба казати :)
  • 2009.07.08 | Чучхе

    Стаття мала б називатися "Велика депресія екс-члена ОУН(Р)"

  • 2009.07.08 | Арій.

    Гарна. Re: Гарна стаття!

    Особливо сподобалось це "під тисячолітнім ТриСуттям ".


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua