МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Добрий ранок. Або як суддя Дубас забула про Закон "Про адвокатур

07/06/2009 | Crazy Lawyer
Добрий ранок. Або як суддя Дубас забула про Закон "Про адвокатуру"

Батько зателефонував мені сьогодні приблизно о пів на восьму ранку. Дуже серйозним голосом повідомив, що до нашої квартири прийшли податкові міліціонери з обшуком. Навіть принесли рішення суду, яким це дозволено. Моя матуся трохи нервувала, але я пояснив, що це не звичайна міліція, а податкова, тому наркотиків вони не підкинуть, бо в них нема; після чого поїхав до батьків, бо все одно давно мав їх відвідати.
Чесно кажучи, я не дуже здивувався цьому обшуку, бо давно вже чекав на щось подібне, робота адвоката зобов'язує знати, який крок можуть вчинити процесуальні опоненти.
Дивує інше. Всім відомо, про цілковиту продажність та підкупність українських судів, хоч я часто кажу, що не всі судді продажні, та навіть продажні іноді працюють за зарплату, тобто частина прийнятих ними рішень нічим не зумовлена, крім правосвідомості та власного внутрішнього переконання судді. А сьогодні українська Феміда показала себе великою дурепою. Казали мені колеги, що суддя Києво-Святошинського суду Тетяна Дубас є розумово обмеженою, ось я в цьому і переконався.
Коротше кажучи, 01 липня 2009 року ця суддя винесла постанову, якою дозволила провести обшук у адвокатському об'єднанні, де я є директором. Поясню, у чому тут дурість.
Стаття 10 Закону України "Про адвокатуру" встановлює, що "документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди". Метою обшуку як раз є примусове вилучення доказів, зокрема, документів.
Звісно, що ніякої згоди я на вилучення документів не давав, тому і звернулися податкові міліціонери Києво-Святошинської державної податкової інспекції до суду за дозволом на обшук.
Історія української адвокатури знає випадки, коли "кривоохоронні органи" влаштували обшуки адвокатів, як то кажуть, "по бєспрєделу". Знаючи це, я вважав, що захистився подвійно. Зареєстрованим місцезнаходженням моєї адвокатської контори є квартира батьків, де я зареєстрований, тобто житло. Обшук у житлі може бути проведений за вмотивованою постановою судді. Адресу свого справжнього офісу я старанно приховую.
Спираючись на це, я частенько глузував зі слідчих, пропонуючи їм спробувати отримати дозвіл суду на обшук в житлі адвоката. І дійсно, мені все сходило з рук… до сьогоднішнього ранку.
Хитрі податкові слідчі переклали відповідальність за відверто кримінальні дії, які порушують гарантії адвокатської діяльності, на безвідповідальну у всіх розуміннях суддю. А та радо втрапила у халепу, постановивши завідомо неправосудне рішення.
Цілком ця історія є такою (без порушення таємниці слідства): проти мого клієнта, який є посадовою особою підприємства, порушено кримінальну справу. Рішення органу податкової служби, яке є підставою для кримінального обвинувачення, оскаржено до адміністративного суду. У якості доказу під час розгляду справи адміністративним судом я за дорученням клієнта використовуватиму певні документи підприємства. Ці ж самі документи дуже хоче отримати слідчий, щоб збудувати на них обвинувачення. Зрозуміло, що до пред'явлення документів у адміністративному суді, я аж ніяк не можу віддати їх слідчому, про що його повідомив листом з посиланням на статтю 10 Закону "Про адвокатуру".
Слідчий, якого прокуратура пхає в зад, вимагаючи якихось дій, написав подання до Києво-Святошинського суду з вимогою усунути мене як захисника від участі у кримінальній справі. Це подання розглядалося суддею Тетяною Дубас напередодні та вранці того ж дня, коли вона постановила, мабуть вперше в Україні, рішення про обшук адвоката. Я вас не здивую, якщо скажу, що вона спочатку постановила усунути мене від участі у справі за перешкоджання встановленню істини в справі.
Дарма я доводив, що не порушив жодного із своїх обов'язків захисника, передбачених статтею 48 Кримінально-процесуального кодексу (КПК). У цій статті визначено, що "захисник зобов'язаний не перешкоджати встановленню істини в справі шляхом вчинення дій, спрямованих на те, щоб схилити свідка чи потерпілого до відмови від показань або до дачі завідомо неправдивих показань, схилити експерта до відмови від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку, іншим чином сфальсифікувати докази у справі або затягнути розслідування чи судовий розгляд справи".
Де тут у цій статті 48 КПК є зазначено, що захисник повинен віддавати слідчому документи, я не знайшов. Мабуть, там такого немає, як і у статті 61 КПК, посилаючись на яку, Дубас усунула мене: "не може бути захисником особа, яка, зловживаючи своїми правами, перешкоджає встановленню істини в справі, затягує розслідування чи судовий розгляд справи".
Після того, як за бажанням цієї ображеної служниці Феміди я втратив статус захисника у кримінальній справі, Дубас, здається, дочитала до кінця статтю 48 УПК, яка визначає, що "документи, пов'язані з виконанням захисником його обов'язків при участі в справі не підлягають огляду, розголошенню чи вилученню дізнавачем, слідчим, прокурором чи судом без його згоди", і винесла нову постанову, на підставі якої сьогодні вранці податкові міліціонери порпалися у шафах моєї матусі.
В принципі, логіка тут певна є, захисником я вже не є, а раптом щось корисне для слідства я ще зберігаю? Чому б не пошарудіти? І взагалі, чудовий механізм напрацьовується: усуває суддя занадто впертого захисника від справи, у цей же день дає дозвіл на обшук, спритність рук оперативних працівників, що негайно здійснюють начебто законний обшук і адвокатське досьє з усіма адвокатськими таємницями в руках у слідчого.
Відчуваючи своїм чутливим адвокатським місцем небезпеку такого розвитку подій, під час розгляду питання про моє усунення, я повільно і декілька разів наголосив Тетяні Володимирівні Дубас, що між моїм адвокатським об'єднанням та підприємством клієнта є окрема угода про надання правової допомоги, відповідно до якої я як адвокат і член об'єднання виконую доручення клієнта щодо оскарження рішення податкового органу у суді, надав їй довіреність, що це підтверджує. Порадив подивитися Закон "Про адвокатуру" з його статтею 10, яка дає адвокату абсолютне право не надавати згоди на вилучення документів, незалежно від процесуального статусу адвоката та від того, чи є він захисником у кримінальній справі. Дарма…
Вибачте мені, мамо за те, що ці "радєтєлі за державну скарбницю" зіпсували ваш вранішній сон. Але у компенсацію цієї неприємності, ви, мамо, мали сьогодні нагоду побачити свого майже єдиного сина та нагодувати його сніданком. Отже, користуючись нагодою, висловлюю подяку судді Т.В. Дубас та слідчим слідчого відділу Києво-Святошинської ДПІ за надану моїй матусі позачергову можливість виявити любов до невдячної дитини, яка декілька місяців обіцяє приїхати і нарешті знайшла привід.

Рішення судді про усунення захисника від участі у справі та рішення судді про проведення обшуку чинний Кримінально-процесуальний кодекс оскаржувати забороняє. Залишається мені лише одне: куплю пачку дешевого паперу, заряджу принтер тонером "по саме не хочу" та почну слати скарги по всіх адресах. Правди не знайду, але повідписуватися та виправдовуватися змушу.
До речі, чекаю виклику на допит у якості свідка. Я ж стільки цікавого знаю про клієнта, захисником якого вже не є, а кримінальна відповідальність свідка за відмову від показань ще не скасована. Мамо, буде мені передачі до тюрми носити?

P.S. Мамо, давайте ще подякуємо, всім за те, що на момент обшуку не набрав чинності закон зі змінами до Кримінального кодексу щодо зберігання порнографії. А раптом би знайшли щось, що у вашому віці мати вже якось незручно?..

Відповіді



Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua