МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Навести лад з російсько- і суржикомовними вивісками у Черкасах!

09/17/2009 | keymaster
Відчуваю, що зараз почнеться...:)

Дав доручення муніципальній інспекції навести лад з російськомовними і суржикомовними вивісками у Черкасах. До кінця тижня інспектори мають завітати у кожну фірму чи магазин, де “полюбляють” мову нашого північного сусіда і залишити “привіт” — припис про усунення порушення. Підприємці у свою чергу мають виправитися або на них чекатимуть штрафні санкції.

Прибічникам усього російського відповім одразу: це не утиски російської мови. Інспектори муніципальної інспекції виконуватимуть Правила благоустрою м. Черкаси, затверджені депутатами міської ради. У цих правилах “чорним по білому” написано, що усі вивіски, банери тощо мають бути державною мовою. А державна мова в нас – українська.

А тепер власне моя думка щодо мовного питання: ми живемо і працюємо в Україні, тому маємо поважати українську мову. Мені стає ніяково, коли я, проїжджаючи містом, бачу вивіски, на кшталт “Кулинария”, “Детские развлечения”, “У нас самые низкие цены” “Полуфабрикаты” тощо. Хочуть підприємці з російськомовними вивісками займатися бізнесом, нехай їдуть у Росію.

Більше того хочу оголосити фотоконкурс на найбільш суржикомовну вивіску в Черкасах. Тож присилайте свої фотошедеври.

http://sergiyodarych.livejournal.com/97412.html

Відповіді

  • 2009.09.17 | Cherkashchanka

    Re: Навести лад з російсько- і суржикомовними вивісками у Черкасах!

    Справа, дійсно, важлива. Та мер наш - великий популіст і комбінатор. Виглядає так, що вчергове піднімає шум, аби прикрити якусь свою оборудку. А ідеями він фонтанує безупинно: на початку цього року вирішив було, що шкіл у місті забагато і пару-трійку треба б закрити. А одну зі шкіл передати під спортивну базу БК "Черкаські мавпи". Зараз пезентується проект Генерального плану Черкас, то на місці заводу "Темп", власником якого є Одарич, запланована великоповерхова житлова забудова. А свого часу Сергій Олегович випросив у депутатів міськради велику земельну ділянку під цим підприємством практично за безцінь, мотивуючи відродженням виробництва і стоворенням робочих місць. Минуло всього, здається три роки, і від тих намірів і сліду не лишилося. Натомість уявіть, наскільки дорожчою стане земля, на якій будуватиметься житло? Наш мер активно займається видовищами,не забуваючи під звуки свята й феєрверків відрізати собі від міста васе більше й більше ласих шматочків майна та земільні ділянки. Тепер, певно, вирішив погратися в незламного патріота. А з вивісками - побачимо як впорається.
  • 2009.09.17 | Мірко

    Re: Навести лад з російсько- і суржикомовними вивісками у Черкасах!

    :) :D :wahoo

    Може цю роботу поширити на Золотоношу теж? ;)

    Гасло: Де не скріпиш кордон мовою то скропиш кров'ю!
  • 2009.09.17 | Габелок

    Re: ото тіки ни нада... "суржик" вам мішає

    "Суржик" є образливим клеймом, тільки через те, що деякі українські діалекти стали основою літературної мови не означає, що інші діалекти є "суржиком". Якщо вже на те пішло, то будь-яка мова є "суржиком".

    Для початку дайте визначення "суржику", тільки не потрібно починати з таких банальних і тупих визначень як ось-це:

    "Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова"
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.09.18 | Д. А.

      Re: ото тіки ни нада... "суржик" вам мішає

      Габелок пише:

      >
      > Для початку дайте визначення "суржику", тільки не потрібно починати з таких банальних і тупих визначень як ось-це:
      >
      > "Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова"

      Все одно, що сказати: "Сформулюйте теорему Піфагора, тільки не треба починати з таких банальних і тупих визначень як ось-це: квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів"
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.09.18 | Габелок

        Re: Ну почалося... мову катетами пояснювати

        "-А какого цвєта?
        -Ти закат відєл? Такой же только зєлєний."

        Ну добре, так далеко ходити, тобто, до катетів, нам не доведеться, але пальці використовувати доведеться.

        Пан ДА пише:
        "Сформулюйте теорему Піфагора..." У мене таке питання. Угадайте з трьох разів яке слово серед цих трьох вербин є українським.

        Так, давайте подумаємо. Беремо спочатку один "катет", потім "гіпотенузу", потім знову "катет"... Так, шо за хвігня... 180 градусів виходе, а україської мови - зуски. Думаю, це в мене геометрія кульгає... а мо "суржик"... Чи "суржик" не мій? А, понятно. Ми ЦЕЙ суржик домовилися називати "літєратурною мовою", і хто цього не розуміє нехай читає геометрію і не називає тупі "опрєдєлєнія" тупими, бо в трикутнику 180 градусів, а на це, як кажуть - не має ради. Главне, шоб мова "чиста" була.


        Д. А. пише:
        > Габелок пише:
        >
        > >
        > > Для початку дайте визначення "суржику", тільки не потрібно починати з таких банальних і тупих визначень як ось-це:
        > >
        > > "Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова"
        >
        > Все одно, що сказати: "Сформулюйте теорему Піфагора, тільки не треба починати з таких банальних і тупих визначень як ось-це: квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів"
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.09.18 | Д. А.

          Не треба казати, що Ви не зрозуміли

          Не мову катетами.

          Просто Ви запропонували дати визначення "суржику", заборонивши при цьому наводити чи не єдине вірне визначення.

          А я запропонував Вам те ж саме, але для теореми Піфагора.
      • 2009.09.18 | Kohoutek

        Re: ото тіки ни нада... "суржик" вам мішає

        Д. А. пише:
        > > "Елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова"
        >
        > Все одно, що сказати: "Сформулюйте теорему Піфагора, тільки не треба починати з таких банальних і тупих визначень як ось-це: квадрат гіпотенузи дорівнює сумі квадратів катетів"

        Габелок прав: суржик - это не ИСКУССТВЕННЫЙ язык. Это естественное явление.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.09.18 | Д. А.

          Re: ото тіки ни нада... "суржик" вам мішає

          Kohoutek пише:
          >
          > Габелок прав: суржик - это не ИСКУССТВЕННЫЙ язык. Это естественное явление.

          Так, це природне явище. Але це не мова, а суржик. І він може бути русько-українським, англо-українським, англо-французським і навіть "французско-ніжегородскім".
    • 2009.09.21 | AK

      У даному контексті, я сказав би все-таки

      "означення", а не "визначення".

      Хоча більшість словників плутають ці два слова.


      Габелок пише:

      > Для початку дайте визначення "суржику", тільки не потрібно починати з таких банальних і тупих визначень
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.09.21 | Д. А.

        Re: У даному контексті, я сказав би все-таки

        AK пише:
        > "означення", а не "визначення".
        >
        > Хоча більшість словників плутають ці два слова.
        >
        >

        Ну, не знаю... Той словник, що ним користуюсь, каже, що "означення" - це другорядний член речення (російською - "определение").

        А все інше "определение" - то "визначення".

        Але то таке... Можливо, що ви і праві.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.09.21 | zаброда

          Re: У даному контексті, я сказав би все-таки

          3. мат. Твердження, що роз'яснює, якого розуміння надають тій чи іншій назві або виразові.

          ОЗНАЧЕННЯ - Тлумачення на СЛОВНИК.НЕТ (21 September 2009)
          http://www.slovnyk.net/?swrd=%EE%E7%ED%E0%F7%E5%ED%ED%FF&x=0&y=0
          null
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.09.21 | AK

            От я й кажу, що словники плутають ці слова


            ОЗНАЧЕННЯ,...
            3. мат. Твердження, що роз'яснює, якого розуміння надають тій чи іншій назві або виразові.

            2. Формулювання, вислів, у якому розкривається зміст чого-небудь, його істотні ознаки.


            Чому те саме поняття в математиці має називатися "означення", а у всіх інших сферах "визначення"?

            Тим більше, що в тих підручниках з української мови, за якими я вчився, наприклад, "Іменник це частина мови, що означає предмет ..." називалося "означення", а не визначення.
            Отже на практиці "означення" в цьому сенсі вживалося не лише в математиці, як стврджує словник.

            В англійській мові є два різних за змістом слова: definition та determination (або define та determine). В російській їм відповідає одне слово "определение" (відповідно, "определять").
            В українській є два різних слова "означення" та "визначення" (відповідно "означувати" та "визначати"). Але під впливом російської ці два слова постійно плутаються навіть у словниках. А плутаються слова - значить плутаються й поняття.
            Таку русифікацію, на рівні понятійного апарату, я вважаю більш небезпечною для української мови, ніж усякі там "суржики" у неформальній розмові.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.09.21 | zаброда

              Дивна то штука - мова

              Etymology: from Old French definer to determine => from Latin dēfīnīre to set bounds to => from fīnīre to FINISH

              Etymology: from Old French determiner => from Latin dētermināre to set boundaries to => from DE- + termināre to limit
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.09.21 | Д. А.

                Бо шляхи її несповідимі

            • 2009.09.21 | Габелок

              Впрочемъ, я доселѣ не нашелъ ни одного малорусскаго слòва

              AK пише:
              >

              > Таку русифікацію, на рівні понятійного апарату, я вважаю більш небезпечною для української мови, ніж усякі там "суржики" у неформальній розмові.

              Тут Пан ДА згадав Вовку Даля і читаючи те що АК написав про небезпечність русифікації мені згадалося, що колись Даль написав Максимовичу, а саме:

              Впрочемъ, я доселѣ не нашелъ ни одного малорусскаго слòва — отъ котораго не было бы въ великорусскомъ производныхъ, если и нѣтъ самого слòва.
              (письма Максимовичу Михаилу Александровичу С.П.б. 12 Nоября 1848)

              Є така, заїла платівка, мабудь всі її чули - про те що українська мова є варіантом польської, а істінний русскій язик... ну й так далі. Таваріщі расєяне приводять приклади: тиск (польське слово, зрозуміло), прати (теж польське слово), ну й так далі. Запитую тоді, звідки ж пішло слово "тіскі" (лещата) або "прачка"? Відповідь "Абпбт... Адтдбд... Ну а ващєто, ви всє прєдатєлі!" Знову ж таки люди не знають власної мови (що правда запозиченої у нас). Я відповідаю: "Хвілінку! Нє прєдатєлі, а грубіяни, так як ми вас нє прєдалі, а послалі на хєр, а в етом єсть сємантіческая разніца!"

              Але повертаючись до небезпеки про яку пише АК, таке питання. Чи не є русифікація, в чомусь, поверненням нашої ж мови? Я розумію, що прочитавши це, паньство вже набирає повітря повні пазухи, щоб зразу ж "вазразіть", але серйозно, подумайте. Це не є так тривіально, як здається в першу секунду.

              Багато слів, які є в "суржику", а правильніше в діалектах, які не ввійшли до офіційних словників начебто здаються російськими, але насправді такими не є.
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.09.22 | Д. А.

                Re: Впрочемъ, я доселѣ не нашелъ ни одного малорусскаго слò

                Габелок пише:

                >
                > Але повертаючись до небезпеки про яку пише АК, таке питання. Чи не є русифікація, в чомусь, поверненням нашої ж мови? Я розумію, що прочитавши це, паньство вже набирає повітря повні пазухи, щоб зразу ж "вазразіть", але серйозно, подумайте. Це не є так тривіально, як здається в першу секунду.
                >

                Тут нема було б чого і заперечувати, якби питання мови було лише питанням для мовознавців. На жаль, мова стала не лише інструментом спілкування, а і зброєю в руках сильного і агресивно налаштованого сусіди. Через це і доводиться проводити межу між двома мовами, будувати паркани і т.ін. Не без того, що при цьому ми десь "ріжемо по живому", записуючи до, так би мовити, "мовної п"ятої колони" навіть і деякі питомі українські слова, якщо вони "перейшли служити ворогові".

                А так можна було б назвати нашу мову "руською" (якою вона насправді і є) і все стало б на свої місця.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2009.09.22 | Габелок

                  Re: Ви тільки що це зробили і чомусь нічого не трапилось

                  Д. А. пише:
                  > А так можна було б назвати нашу мову "руською" (якою вона насправді і є) і все стало б на свої місця.

                  На моєму діалекті її так і називають "руський язик" і ніхто не пов'язує його з "русскім язиком" або "російською мовою".

                  Ще в ХІХ столітті Даль знаходив залишки руської мови майже по всій Росії поки вони повністю не були витіснені "правільним русскім язиком". Це ж саме робимо й ми, знищуємо свою мову й називаємо це боротьбою з північним сусідом. Може будемо менше озиратись на північного сусіда, бо здається, що він саме цього і хоче? Може пора робити те що нам вигідно і потрібно?
              • 2009.09.22 | AK

                Ні!

                Габелок пише:

                >
                > Але повертаючись до небезпеки про яку пише АК, таке питання. Чи не є русифікація, в чомусь, поверненням нашої ж мови?

                Та русифікація, про яку писав, русифікація на рівні понятійного апарату, не є поверненням до нашої мови. Навпаки, вона збіднює нашу мову, призводить до понятійної плутанини.


                >
                > Багато слів, які є в "суржику", а правильніше в діалектах, які не ввійшли до офіційних словників начебто здаються російськими, але насправді такими не є.

                А це вже зовсім інша справа. Повернення до широкого літературного вжитку слів, які зустрічаються в класичній українській літературі, починаючи з "Енеїди", і зараз продовжують використовуватись в усному мовленні українців (україномовних українців!) не має нічого спільного з русифікацією. Цей процес збагатив би мову, подовжив би синонімічні ряди. В майбутньому це дозволило б, маючи більший словниковий запас, називати різні поняття різними словами, тобто мова стала б точнішою.

                Тому я цілком позитивно ставлюся, наприклад, до слів "городський", "кожа", "щитати", "краска", але мене пересмикує, коли я чую, наприклад, "рішити задачу" чи "вирішити задачу", бо "вирішити" і "розв'язати" - не одне й те саме.
                Думаю, що що життя в Україні стало б набагато кращим, якби у нас проблеми таки справді розв'язувались, а не "вирішувались" нашими тупорилими політиками.
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2009.09.22 | Габелок

                  Re: Да!

                  Так, я з Вами згоден!


                  AK пише:
                  > Габелок пише:
                  >
                  > >
                  > > Але повертаючись до небезпеки про яку пише АК, таке питання. Чи не є русифікація, в чомусь, поверненням нашої ж мови?
                  >
                  > Та русифікація, про яку писав, русифікація на рівні понятійного апарату, не є поверненням до нашої мови. Навпаки, вона збіднює нашу мову, призводить до понятійної плутанини.
                  >
                  >
                  > >
                  > > Багато слів, які є в "суржику", а правильніше в діалектах, які не ввійшли до офіційних словників начебто здаються російськими, але насправді такими не є.
                  >
                  > А це вже зовсім інша справа. Повернення до широкого літературного вжитку слів, які зустрічаються в класичній українській літературі, починаючи з "Енеїди", і зараз продовжують використовуватись в усному мовленні українців (україномовних українців!) не має нічого спільного з русифікацією. Цей процес збагатив би мову, подовжив би синонімічні ряди. В майбутньому це дозволило б, маючи більший словниковий запас, називати різні поняття різними словами, тобто мова стала б точнішою.
                  >
                  > Тому я цілком позитивно ставлюся, наприклад, до слів "городський", "кожа", "щитати", "краска", але мене пересмикує, коли я чую, наприклад, "рішити задачу" чи "вирішити задачу", бо "вирішити" і "розв'язати" - не одне й те саме.
                  > Думаю, що що життя в Україні стало б набагато кращим, якби у нас проблеми таки справді розв'язувались, а не "вирішувались" нашими тупорилими політиками.
  • 2009.09.17 | Габелок

    Re: Навести лад з російсько- і суржикомовними вивісками у Черкасах!

    keymaster пише:
    >> Відчуваю, що зараз почнеться...:) А державна мова в нас – українська.

    Дайте визначення, що таке "українська мова"?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.09.18 | kom8407

      Re: Навести лад з російсько- і суржикомовними вивісками у Черкасах!

      > Дайте визначення, що таке "українська мова"?

      Я спробую дати:
      Українська мова - це мова, яку узаконили словники. Укладальники словників (наприклад, "славнозвісний" академік П.Г.Тичина) на свій розсуд вилучили багато загальновживаних слів.
      Наприклад, "гвоздь" замінили "цвяхом", який я у розмові українців ніколи не чув. Так само "поршень" замінили словом "тлок" (ви це знали?), "шпіон" - шпигуном. Видно, внаслідок вченого чванства або ж хотіли бути святішими за Папу.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.09.18 | Isoлято

        Для Вас, мабуть, новиною буде, що мову визначає не лише лексика

        ...але й фонетика.

        Що, наприклад, звукосполучення "жд" та "зд" для української мови нехарактерні й відразу виказують запозичені слова ("ждати", "гніздо"). В "чисто українських" словах вони можуть зустрічатися лише у варіанті тіпа "ждж", і то дуже рідко.

        Те ж саме можна сказати про діфтонґи (сподіваюсь, не треба пояснювати, що це таке?).
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.09.18 | kom8407

          Що Ви кажете?

          А я думав, що лексика є важливою (якщо не найважливішою) складовою частиною мови.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.09.18 | Д. А.

          Re: Для Вас, мабуть, новиною буде, що мову визначає не лише лексика

          Isoлято пише:
          > ...але й фонетика.
          >
          > Що, наприклад, звукосполучення "жд" та "зд" для української мови нехарактерні й відразу виказують запозичені слова ("ждати", "гніздо"). В "чисто українських" словах вони можуть зустрічатися лише у варіанті тіпа "ждж", і то дуже рідко.

          Я - їжджу
          Ти- ?
          Він - ?

          Я вже не кажу, що звукосполучення "зд" зустрічається в десятках слів, типу - "роздати", "роздягти" тощо.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.09.18 | Isoлято

            Дійсно, я там проти ночі трохи неповно висловився...

            Д. А. пише:
            > Я - їжджу
            > Ти- ?
            > Він - ?
            Так оце, здається і усе! Причому походження слова "їздити" в українській мові теж "під питанням". Якесь воно... штучне. Тобто, можливо, "корінний" термін з відповідним значенням існував, але втратився, як не вживається більше в слов'янських мовах індоєвропейське "бер" для позначення ведмедя.

            > Я вже не кажу, що звукосполучення "зд" зустрічається в десятках слів, типу - "роздати", "роздягти" тощо.
            Та все вірно, це я там не завершив думку. Не просто "не зустрічається", а не зустрічається В КОРЕНЯХ СЛІВ.
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.09.18 | Д. А.

              Re: Дійсно, я там проти ночі трохи неповно висловився...

              Isoлято пише:
              > Д. А. пише:
              > > Я - їжджу
              > > Ти- ?
              > > Він - ?
              > Так оце, здається і усе!

              Оздоблення, здоров"я...

              > Причому походження слова "їздити" в українській мові теж "під питанням". Якесь воно... штучне. Тобто, можливо, "корінний" термін з відповідним значенням існував, але втратився, як не вживається більше в слов'янських мовах індоєвропейське "бер" для позначення ведмедя.


              Але вживається в назві його лігва (укр. - барліг, рос. - берлога), а також в назві його кольору (укр. - бурий, рос. - бурый)

              > > Я вже не кажу, що звукосполучення "зд" зустрічається в десятках слів, типу - "роздати", "роздягти" тощо.
              > Та все вірно, це я там не завершив думку. Не просто "не зустрічається", а не зустрічається В КОРЕНЯХ СЛІВ.

              Воно зустрічається. Але в більшості випадків в українській мові не в формі "жд-зд" (новішої), а в формі "дж-дз" (старішої). За походженням це одне й теж. (Порівняйте, наприклад, "походження-происхождение")
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2009.09.18 | Isoлято

                Думаєте, все так просто?

                Д. А. пише:
                > Оздоблення, здоров"я...
                Так це теж запозичені слова! Відносно другого напевно можу сказати, що це - з "давньоболгарської". Воно і в російській мові трохи "не своє", бо це ж одне з трьох виключень, що починаються на "зд".

                > вживається в назві його лігва (укр. - барліг, рос. - берлога), а також в назві його кольору (укр. - бурий, рос. - бурый)
                Та все вірно. Тобто слово колись таке БУЛО, і похідні від нього ЛИШИЛИСЯ, але саме воно в своєму первісному значенні не вживається.

                > Воно зустрічається. Але в більшості випадків в українській мові не в формі "жд-зд" (новішої), а в формі "дж-дз" (старішої). За походженням це одне й теж. (Порівняйте, наприклад, "походження-происхождение")
                Так фтомта і дєло. Якщо в корені зустрічається "дж-дз" - це з великою імовірністю "корінне" слово. "Новіша" форма утворилася в іншій (російській) мові шляхом пристосування то тамтешньої фонетики. А коли в корені "зд" і "жд" - то вже радше шось чуже ("чуЖДое" :) ).
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2009.09.18 | Д. А.

                  Все не просто непросто, а "очєнь і очєнь"!

                  Бо насправді "незапозичених" слів в будь-якій сучасній європейській мові дуже і дуже мало.

                  А от хто в кого і коли саме "запозичив" - ми в давніх болгарів, а чи вони в давніх нас etc - розібратися без півлітри горілки (ракії) важко.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2009.09.18 | Isoлято

                    Так отож... (л)

                    Д. А. пише:
                    > Бо насправді "незапозичених" слів в будь-якій сучасній європейській мові дуже і дуже мало.
                    Звичайно.

                    > А от хто в кого і коли саме "запозичив" - ми в давніх болгарів, а чи вони в давніх нас etc - розібратися без півлітри горілки (ракії) важко.
                    Для того й існують ті самі фонетичні ознаки.

                    Подивіться якось на дозвіллі статєйку -
                    http://tabloid.vlasti.net/news/257822

                    Там воно досить усе гарно розкладено, майже так, як мені розповідали.
                    згорнути/розгорнути гілку відповідей
                    • 2009.09.18 | Д. А.

                      Re: Так отож... (л)

                      Isoлято пише:

                      > Для того й існують ті самі фонетичні ознаки.
                      >

                      Розумієте, фонетика - то ще не вся мова. Як я вже казав тут, фраза "готичеський з часами дом" фонетично - чисто українська.

                      А от "ґатічний с ґадіннікам будінак" - фонетично чисто російська.

                      Українська мова відрізняється від тієї ж російської не лише фонетикою (більше) або ж коренями слів (менше), а, насамперед, управлінням.
                      згорнути/розгорнути гілку відповідей
                      • 2009.09.19 | Isoлято

                        Re: Так отож...

                        Д. А. пише:
                        > Розумієте, фонетика - то ще не вся мова.
                        Моє більш раннє формулювання можна вимловити й так: "Лексика - то ще не вся мова".

                        > Як я вже казав тут, фраза "готичеський з часами дом" фонетично - чисто українська.
                        Нєа, нечисто. З точки зору фонетики звукосполучення "-ичеськ-" для української мови абсолютно нехарактерне. Ну і "дом"... називний відмінок однини, закритий склад... мусило б бути - ДІМ!

                        > А от "ґатічний с ґадіннікам будінак" - фонетично чисто російська.
                        Ну, тут Вам луччє знать :)

                        > Українська мова відрізняється від тієї ж російської не лише фонетикою (більше) або ж коренями слів (менше), а, насамперед, управлінням.
                        Само собов!
              • 2009.09.19 | Габелок

                Re: Швидко признавайтеся, хто тут такий (...)?

                Д. А. пише:
                > Isoлято пише:
                > > Д. А. пише:
                > > > як не вживається більше в слов'янських мовах індоєвропейське "бер" для позначення ведмедя.

                Прото-індоєвропейське "*hŕtḱos" є реконструкцією слова "ведмідь", з якого й пішло СЛОВ'ЯНСЬКЕ слово "ОСТЕР", що й є "ведмідь", яке тепер не вживається (річка Остер, для порівняння).

                Для порівняння: в давньо-грецькій arktos, латинській ursus, санскриті ṛkṣa, і так далі.

                Слов'янське слово "берлога" та "берліг/барлог" значить болото, в українській - ще означає брудну калюжу, багно. Слов'янський корінь в Берліні (ймовірно слов'янською було щось на зразок "Берлона") саме й мав таке значення, яке потім перетворилося в німецьке слово з німецьким значенням осоційоване зі словом "ведмідь".
                згорнути/розгорнути гілку відповідей
                • 2009.09.19 | Д. А.

                  Re: Швидко признавайтеся, хто тут такий (...)?

                  Габелок пише:
                  > Д. А. пише:
                  > > Isoлято пише:
                  > > > Д. А. пише:
                  > > > > як не вживається більше в слов'янських мовах індоєвропейське "бер" для позначення ведмедя.
                  >
                  > Прото-індоєвропейське "*hŕtḱos" є реконструкцією слова "ведмідь", з якого й пішло СЛОВ'ЯНСЬКЕ слово "ОСТЕР", що й є "ведмідь", яке тепер не вживається (річка Остер, для порівняння).
                  >
                  > Для порівняння: в давньо-грецькій arktos, латинській ursus, санскриті ṛkṣa, і так далі.
                  >
                  > Слов'янське слово "берлога" та "берліг/барлог" значить болото, в українській - ще означає брудну калюжу, багно. Слов'янський корінь в Берліні (ймовірно слов'янською було щось на зразок "Берлона") саме й мав таке значення, яке потім перетворилося в німецьке слово з німецьким значенням осоційоване зі словом "ведмідь".

                  В.Даль з Вами не погоджується:

                  БЕРЛОГА ж. немецк. медвежье логовище, под колодой, под буревалом и снегом, или в яме, пещерке.
                  http://slovari.yandex.ru/dict/dal/article/dal/03010/86000.htm?text=%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B0&stpar1=1.1.3

                  І звідки Ви взагалі взяли, що барліг - це болото? Можете пояснити?

                  І з чого Берлін - слов"янська назва?

                  А про послідовну зміну назв саме ведмедя та її причини написано дуже багато, наприклад, в Успенського.

                  Так що і *hŕtḱos і bar/ber - древні індоєвропейські корені.
                  згорнути/розгорнути гілку відповідей
                  • 2009.09.20 | Габелок

                    Re: О, Ви вже до XIX століття дійшли!

                    Уявіть, як Вам буде цікаво почати читати літературу ХХ століття!
      • 2009.09.18 | Габелок

        Re: Федеральний закон ... нормы русского языка устанавливаются

        kom8407 пише:

        >> Українська мова - це мова, яку узаконили словники.

        Ви, тоїчки, страну переплутали. Наші словники під ать-два ще не ходять, й "ходок" вже не роблять, якщо Ваша ласка.

        Отоїчки, нижче:


        >>Нормы русского языка как государственного языка Российской Федерации

        1. Нормы русского языка устанавливаются в словарях русского языка.


        kom8407 пише:
        > > Дайте визначення, що таке "українська мова"?
        >
        > Я спробую дати:
        > Українська мова - це мова, яку узаконили словники. Укладальники словників (наприклад, "славнозвісний" академік П.Г.Тичина) на свій розсуд вилучили багато загальновживаних слів.
        > Наприклад, "гвоздь" замінили "цвяхом", який я у розмові українців ніколи не чув. Так само "поршень" замінили словом "тлок" (ви це знали?), "шпіон" - шпигуном. Видно, внаслідок вченого чванства або ж хотіли бути святішими за Папу.
  • 2009.09.18 | Габелок

    Re: Що таке суржик

    Що таке суржик – ознака недосвідченості, чи дитя недбалості?

    Різні погляди на таке явище як "суржик": як на неграмотне використання української мови, покруч і мова-виродок, звичайна українська народна мова, його природність чи штучність, чи має він право на існування. Зміст жартівливої вистави "Як судили суржик!".
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.09.18 | Д. А.

      Суржик - це "готичеський з часами дом"

      Вроді, як і по-українськи написано, а вроді, як і ні. ;)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.09.18 | Isoлято

        "Підожди, подержи чучуть, шас пошшитаю"...

        Я багато такого колись поназаписував на платформах приміських електричок... шкода, що згубив потім ці записи.

        Все вірно: фонетика в мові зберігається довше, ніж лексика. В першому наближенні суржик - це "слова загарбника, вимовлені згідно фонетики загарбаного".
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.09.18 | Д. А.

          Re: "Підожди, подержи чучуть, шас пошшитаю"...

          Isoлято пише:
          >
          > Все вірно: фонетика в мові зберігається довше, ніж лексика. В першому наближенні суржик - це "слова загарбника, вимовлені згідно фонетики загарбаного".

          Ну, наприклад, в Азарова - все навпаки.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.09.18 | Isoлято

            Ета с нім паработалі ґнусниє западєнскіє акупанти!

        • 2009.09.20 | AK

          Не такий вже це й суржик

          Дивимося словник: http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/

          підождати
          Наказовий спосіб, 2 особа - підожди́

          подержати
          Наказовий спосіб, 2 особа - подерж

          чуть - прислівник (ледь) незмінювана словникова одиниця

          У словнику Желехівського є слово "чуточка", що перекладається як
          "ein wenig, ein Bischen", тобто "трохи, трішки"

          "щитати" у сучасних словниках нема, але є у словниках Желехівського і Грінченка. Тобто це питоме українське слово, викинуте зі словника радянськими мовознавцями в рамках кампанії з кастрації української мови, якою вони постійно займалися і продовжують займатися.

          Отже фраза
          "Підожди, подержи чуть-чуть, щас пощитаю"...

          Складається з питомих українських слів, за винятком слова "щас".

          Є, звичайно, певні діалектні чи розмовні варіації: "подержи", замість "подерж". Слово "чуть" вжито у значенні відмінному від сучасного, але схоже слово "чуточка" з подібним значенням існувало в українській мові ще у часи Желехівського.

          Що стосується слова "щас", то це, схоже, все-таки русизм. Хоча "сейчас", скоріше за все, має церковнослов'янські корені і, можливо, вживалося в книжній українській мові.

          Висновок:
          суржик - це у першу чергу проблема нашого викривленого уявлення про те, що насправді є справжньою українською мовою, і лише у другу чергу - проблема засміченості української мови російськими словами.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.09.20 | Габелок

            Re: Не такий вже це й суржик -ну, накінець - спасибі!(-)

            AK пише:
            > Дивимося словник: http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/
            >
            > підождати
            > Наказовий спосіб, 2 особа - підожди́
            >
            > подержати
            > Наказовий спосіб, 2 особа - подерж
            >
            > чуть - прислівник (ледь) незмінювана словникова одиниця
            >
            > У словнику Желехівського є слово "чуточка", що перекладається як
            > "ein wenig, ein Bischen", тобто "трохи, трішки"
            >
            > "щитати" у сучасних словниках нема, але є у словниках Желехівського і Грінченка. Тобто це питоме українське слово, викинуте зі словника радянськими мовознавцями в рамках кампанії з кастрації української мови, якою вони постійно займалися і продовжують займатися.
            >
            > Отже фраза
            > "Підожди, подержи чуть-чуть, щас пощитаю"...
            >
            > Складається з питомих українських слів, за винятком слова "щас".
            >
            > Є, звичайно, певні діалектні чи розмовні варіації: "подержи", замість "подерж". Слово "чуть" вжито у значенні відмінному від сучасного, але схоже слово "чуточка" з подімбним значенням існувало в українській мові ще у часи Желехівського.
            >
            > Що стосується слова "щас", то це, схоже, все-таки русизм. Хоча "сейчас", скоріше за все, має церковнослов'янські корені і, можливо, вживалося в книжній українській мові.
            >
            > Висновок:
            > суржик - це у першу чергу проблема нашого викривленого уявлення про те, що насправді є справжньою українською мовою, і лише у другу чергу - проблема засміченості української мови російськими словами.
      • 2009.09.18 | Kohoutek

        Re: Суржик

        Был в этом году на Сорочинской ярмарке. Там, среди прочего, на ярмарочном поле стоит деревянная часовня. Сфотографировал её, а потом решил прочитать, что же там написано на табличке - хотел узнать, какого патриархата. Оказалось, что про это там ничего не написано, а лишь указан год её освящения. Умилился, что надпись на украинском. Но просматривая эту фотку где-то в третий раз, почувствовал что-то не то... :)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.09.19 | Isoлято

          Мдя... краще б вони олбанською прописалися...

          Шось тіпо "Эта цэркаффь асвищина выюле 2003..."
        • 2009.09.19 | Габелок

          Re:Ну заплутався п'яний маляр в граматиці...

          так шо ж тепер його зразу й суржиком узивати? Це ни харашо так робить.
    • 2009.09.18 | Мартинюк

      Згоден з вами що суржик це краще аніж

      "чистейший русский" в газетах, на вулицях і телеканалах України.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.09.18 | Д. А.

        Де ви його чули, той "чістєйшій"?

        Мартинюк пише:
        > "чистейший русский" в газетах, на вулицях і телеканалах України.

        Я спостерігаю й інший шлях розвитку мов - повільну але невідворотню українізацію російської мови в Росії. От подивіться російське телебачення уважно і порахуйте кількість українізмів навіть у дикторів.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.09.18 | Габелок

          Re: Тепер все ясно і понятно

          Койне
          [ред.]
          Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
          Перейти до: навігація, пошук
          Greek alphabet alpha-omega.svg

          Сттатя з серії:
          Грецька мова

          * Протогрецька мова
          * Мікенська мова
          * Давньогрецька мова
          * Койне
          * Візантійська мова
          * Новогрецька мова
          o Катаревуса
          o Дімотіка

          Койне́ (від грец. κοινὴ διάλεκτος — спільна мова) — діалект грецької мови періоду приблизно від 300 до н. е. до 300 року н.е. На цьому діалекті написані майже усі твори Нового Заповіту та велась проповідницька діяльність Апостола Павла та інших христянських апостолів по розповсюдженню Євангелії у країнах Середземноморського басейну.

          Поступово слово "койне" набуло інших значень, наприклад, як функціональний тип мови, що використовується як основний засіб повсякденного спілкування з широким діапазоном комунікативних сфер в умовах регулярних соціальних контактів між носіями різних діалектів або мов.

          Спочатку термін «койне» використовувався в лінгвістиці лише стосовно загальногрецької мови, яка склалася в еліністичний період (IV-III ст. до н. е.) на іонійсько-аттичній діалектичній основі і виконувала функції спільної мови ділової, наукової і художньої літератури Греції до II-III ст., хоча вже на початку нової ери виникає рух «аттикистів» (Лукіан) проти панування койне, за відродження норм старої аттичної літератури. Еліністичне койне, що заступило давні грецькі діалекти, стало історичною основою для сучасних грецьких діалектів, утворених після розпаду койне.

          Сучасна соціолінгвістика трактує койне у ширшому сенсі — як будь-який засіб спілкування (головним чином усного), що забезпечує постійну комунікативну зв'язаність певного регіону.

          Вирізняють міські койне і койне ареалу (країни). Роль койне може виконувати наддіалектна форма певної мови, розвинута на базі одного або кількох її діалектів, а також одна з мов, якими розмовляють у цьому ареалі (наприклад, у багатомовній Республіці Малі роль койне грає мова бамана (бамбара), що має наддіалектну форму, яка склалася як столичне койне у Бамако). Усні койне посідають проміжне становище між лінгва-франка та загальнонаціональною літературною мовою. Койне (особливо міське) є важливою передумовою формування літературної мови. Іноді койне розглядають поруч з піджинами, однак процес формування койне є суттєво відмінним: піджинізація передбачає істотну структурну модифікацію мови-джерела, натомість койне здебільшого розвивається у бік збереження і збагачення мови або діалекту, що перетворюються на койне. Піджин формується в умовах контакту і взаємного впливу різних мов, а койне найчастіше (хоча й не завжди) утворюється на базі діалектів однієї мови або близько споріднених мов. У деяких випадках піджин може набути функцій койне з наступним розвитком у бік креольської мови. Крім усних, можливі також письмові форми койне - наприклад, латинська мова у ролі науково-письмового койне у середньовічній Європі.
          [ред.] Джерела

          * В. А. Виноградов. Койне. Лингвистический энциклопедический словарь. Москва, Советская энциклопедия, 1990.

          [ред.] Див. також

          * Лінгва-франка
          * Піджин
          * Креольські мови
          * Діалект
          * Діалектний континуум

          Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B5

          Креольські мови
          [ред.]
          Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
          (Перенаправлено з Креольська мова)
          Перейти до: навігація, пошук

          Крео́льські мо́ви — мови, що сформувалися на базі піджинів і стали рідними (першими) для певної спільноти їх носіїв.

          Процес формування піджину (піджинізація) проходить в умовах ситуативно обмежених контактів носіїв мови-джерела з носіями інших не схожих на неї мов. Піджин може стати рідною мовою для деякого етносу, розширюючи при цьому свої комунікативні функції, ускладнюючи структуру, перетворюючись на «нормальну» мову. Процес перетворення піджину на креольську мову називають креолізацією.

          Креольські мови поширені в Африці, Азії, Америці і Океанії (25-30 млн. мовців).

          Наприклад, на базі англомовних піджинів сформувалися креольські мови джагватаак (Ямайка), сранан-тонго (Сурінам), сарамакка і джука (Сурінам), ґаянська креольська мова (Ґаяна), кріо (Сьєрра-Леоне, Гамбія та Екваторіальна Гвінея), ток-пісін (Папуа-Нова Гвінея), креольські мови Соломонових Островів, Тринідаду і Тобаго та ін.; на французькій основі — креольські мови Гаїті, Маврикію, Сейшельських островів, Гваделупи, Мартініки, Гренади тощо; на іспанській основі — папьяменто (острови Аруба, Бонайре, Кюрасао), замбоангеньйо, кавітеньйо, тернатеньйо (Філіппіни) тощо; на португальській основі — креольські мови Гвінеї-Бісау та Кабо-Верде, Сенегалу та ін.

          В Африці та Океанії існують мови, частково подібні за своєю структурою до креольських мов, але сформовані у процесі взаємодії між автохтонними мовами, без піджинізації, наприклад санго (ЦАР), кітуба (Заїр, на базі мови кіконго), хірі-моту (Папуа-Нова Гвінея, на базі мови моту) та ін.

          Такі мови називають креолізованими або койнезованими (див. Койне).
          [ред.] Джерела

          * М. В. Дьячков. Креольские языки. Лингвистический энциклопедический словарь. Москва, Советская энциклопедия, 1990.

          [ред.] Див. також

          * Піджин
          * Койне

          Без картки
          Стаття без шаблону-картки. Можливо, потрібний шаблон — {{мова}}. Ви можете допомогти проекту, додавши його у статтю.
          Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8
          Категорія: Мовознавство

          Піджин
          Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
          (Перенаправлено з Піджини)
          Перейти до: навігація, пошук

          Піджин (англ. спотв. pidgin ['piʤin]) — загальна назва мов, які виникли в екстремальній ситуації міжетнічних контактів при гострій необхідності досягти взаєморозуміння. Для виникнення піджина, як правило, необхідно дві чи більше мов.

          Зазвичай піджинізовані мови виникали при контактах представників європейської цивілізації з колонізованими народами, або, як лінгва-франка, — в результаті торговельних стосунків. Як правило, ці утворення відрізняються примітивністю і залишаються лише засобами міжетнічного спілкування. Словниковий запас такої мови зазвичай не перевищує 1500 слів. У випадку, якщо піджин буде засвоєний дітьми і стане їх рідною мовою (як це відбувалось, наприклад, з дітьми рабів на плантаціях), він може розвинутись до стану креольської мови.

          Прикладом піджина на слов'янській основі може виступити руссенорськ.
          Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
          Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
          Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B8%D0%BD
          Категорії: Піджини | Незавершені статті з мовознавства
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2009.09.18 | Д. А.

            Неясно лише одне

            Слово "понятно" - це суржик, піджин чи койне?
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2009.09.19 | Габелок

              Re: Та це ж просто!

              >>...слово "койне" набуло... значень, наприклад, як функціональний тип мови, що використовується як основний засіб ... спілкування ... між носіями різних діалектів або мов.

              "Понятно" - це діалект.

              Синонімом цього слова є "доганяти", "ловити". Наприклад "Ну ти шо, не доганяєш, шо я тобі кажу?"

              "Койне" значення цього слова дещо відмінне від діалектичного використання - й є "ловити", "хапати".

              Приклади: "Гнів... понімав його душу." , "Поняли Бога жалощі до людей." "Поняв ти мені зайця.", тощо.

              Д. А. пише:
              > Слово "понятно" - це суржик, піджин чи койне?
            • 2009.09.20 | AK

              Це питоме українське слово.

              Д. А. пише:
              > Слово "понятно" - це суржик, піджин чи койне?

              У словнику Желехівського є слова
              понимати, поняти, понятливий, понятливість і понятний.
              у значенні розуміти, зрозуміти, і т.д.

              У Грінченка є пойняти, поняти і понімати, але у зовсім іншому значенні.


              У сучасній мові є слова понятливий і понятливість.
  • 2009.09.20 | Габелок

    Знайшов в стародавніх архівах

    http://www2.maidanua.org/news/view.php3?bn=maidan_mova&trs=-1&key=1022221029&first=&last=


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua