МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

неймовірна новина - сомалійські пірати відкрили біржу (/)

12/03/2009 | Хвізик
http://www.odin.tc/GPublisher/articles/1604----------------------------------------------------------------------------------------.asp
Сомалийские пираты открыли пиратскую биржу, которой не страшен мировой финансовый кризис
Tuesday, December 01, 2009 More articles in Новости


Сомалийские пираты не перестают удивлять. В Харадхере один из ветеранов пиратства, некий Мохаммед, давно уже заправляющий делами с суши, не промотал все деньги на роскошные автомобили или приобретение нескольких жен, или прочие разгульные пиратские безумства, он вложил их в … биржу, сообщает Ecoterra Intl. Месяцев 6 тому назад он учредил в Харадхере самую настоящую биржу. 4 месяца назад, говорит он, на бирже числились акции всего 10-ти «судоходных компаний», теперь их 72. В акции промышляющих морским разбоем компаний вкладываются не только местные жители и даже не только жители других районов Сомали, прибыльный бизнес оценили диаспоры сомалийцев в других странах, прежде всего западных. В последнее время стоимость выкупа резко выросла, и теперь о суммах, меньших чем 3 миллиона долларов, пираты и слышать не хотят. Инвестор таким образом, имеет очень хорошие дивиденды. Рост величины выкупа кстати будет заметить, помимо прочих причин вызван и появлением биржи, акционеры понятное дело, требуют дивидендов, и удивляются, почему пираты требуют например, не 3 миллиона, а всего 2 или еще смешнее, 1.5. Куда деваться, приходится увеличивать суммы выкупов.
Достаточно посмотреть на сам город Харадхере. Раньше это была крохотная нищая рыбацкая деревенька, теперь это что-то похожее на город, не современный конечно город с небоскребами, а скорее, Порт-Ройял времен капитана Блада и губернатора Моргана. По улицам носятся роскошные внедорожники, распугивая ревом сирен живность и тех, кому не повезло стать веселым, красивым и удачливым пиратом с карманами, набитыми долларами. Экономика района полностью зависит от пиратства, никакие власти страны – правительства ли в Могадишу или правительства в Пунтленде, в Харадхере и окрестностях влияния ни имеют, абсолютно никакого. Всем заправляют пираты. Часть денег от выкупов действительно, идет и на общественные нужды, в том числе на больницы и школы. Не по милости пиратов причем, а определенный неукоснительно выплачиваемый местному самоуправлению процент от выкупов.
«Акции может купить любой желающий, не только за деньги. Можно заплатить оружием, снабжением, оборудованием, листьями хата, наконец. Мы сделали пиратство нашей экономикой, главной деятельностью нашей общины» - делится своими деловыми схемами Мохаммед. «Мировой финансовый кризис нашу биржу не тронул и не тронет, у нас очень надежный рынок» - смеется он.
Тут же и подтверждение его слов, местная женщина Сагра Ибрагим, чей муж погиб в море при попытке захвата очередного судна. Она вложила в акции все, что у нее было. Было у нее после смерти мужа немногое, несколько гранат для РПГ. Женщина инвестировала гранаты в одну из положительно зарекомендовавших себя компаний, и вот пожалуйста, после освобождения испанского тунцелова на женщину свалилось целое состояние, 75 тысяч долларов. Она не делает секрета из своего успеха и стала лучшей ходячей рекламой биржи.
Биржа работает 24 часа в сутки и стала больше, чем биржа. Там круглосуточно кипит активная жизнь, люди покупают и продают, узнают последние новости и слухи, а рыдающие жены именно там узнают, что их мужья погибли в море – или военные пристрелили, или потонули в ненастье.
Семья Абдурахмана Али бежала из охваченного огнем непрекращающейся гражданской войны Могадишу в глубинку. Добралась до Харадхере и там осела. Абдурахман был учащимся средней школы, ему предложили бежать из Сомали, как бегут многие, через Аденский залив в Йемен и дальше как повезет. Он подумал, посмотрел по сторонам и отказался. «Ну его к бесам» - говорит Абдурахман – «До Европы пока доберешься, трижды можно утонуть, попасть в рабство или тюрьму. Нет, я решил пойти другим путем». И пошел в пираты. Сейчас он пока так, в роли студента, стережет тунцелов Thai Union 3 с российским экипажем. Но скоро пойдет в море, на промысел. Который становится все опаснее – каждую неделю, говорит Мохаммед, гибнут наши люди, гибнет оружие и имущество, не забывает добавить он. Но людей это не останавливает, желающих стать пиратами очень много, больше чем есть лодок, оружия, оборудования и прочего, требуемого в ремесле морских разбойников.
Подготовил Войтенко Михаил
2 декабря

Відповіді

  • 2009.12.03 | Max

    Гасло "Анархія -- мати порядку" таки правдиве, як видно

    Ніц неймовірного, для більш-менш обізнаних, що стежать за розвитком Сомалі.

    Господарка і суспільство Сомалі інтенсивно ся розвивають в сприятливих умовах анархії (неіснування держави).

    Як так піде і надалі, то років за 20 і саме піратство заникне. Не через внаслідок боротьби з ним, а будучи витіснене менш ризикованими видами економічної діяльности.

    Хоча голови за то я би-м не дав. Все ж, для стабільного існування анархічного суспільного устрою потрібен дещо вищий рівень культури, освіченості і под., як для клептократії (практично вся Африка) чи навіть для квазі-демократичної криптодиктатури (в Євроколгоспі).

    А з тим в Сомалі слабо, звідси й піратство, між іншим. Так що час покаже...
  • 2009.12.03 | Свинья на радуге

    Какие захватывающие возможности для откатов!

    Теперь руководители Евросоюза и НАТО могут одной рукой инвестировать личные средства в биржу, а другой - платить выкупы, но уже из денег налогоплательщиков, которые - через биржу - увеличат их личные средства. Если с трёх гранат тётка получила 75 косарей, то чё можно получить тысяч со ста?
  • 2009.12.03 | igorg

    Принаймні вони обдирають чужих, а у нас переважно

    аборигенів, тобто українців.
    Тож ми можемо лише позаздрити такій підприємливості та національній свідомомсті сучасних корсарів. А зодно переконатися чого коштує або чим насправді переймається міжнародна спільнота :).
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.12.03 | selu

      Хто у вас свій серед олігархів?

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.12.03 | igorg

        На жаль я не знайшов жодного, принаймні у

        топ списку вони відсутні абсолютно. Жодного українця.Чи то ми така нездатна до того нація, чи то українець не може туди увійти бо совість не дозволяє обідрати до нитки своїх кровних.
        Я аналізую ті короткі історичні періоди коли українці тимчасово були полишені самі на себе без мудрих вождів й талановитих організаторів й блискучих бізнесменів. Й диво-дивне. З нульовою, майже первісною, технологією за рік-два українець може наїстися, вдягнутися, привести до ладу хату й подвір'я, облаштувати родину й при цьому навіть знайти час для занять для душі.
        І це навіть за найнесприятливіших зовнішніх умов, як то війна, "окупація". А от як тільки знаходяться мудрі керівники й опікуни як й за десятки років працюючи як віл не має ні кола ні двора й усе у розрусі. Тільки трішки щось налагодить як відразу як не одна біда то інша його назад зіштовхує. Прямо Сізіфів труд якийсь виходить.
        Іще жоден олігарх в Україні ні лікарні ні школи не збудував ні чогось українського не відродив. То куди ж він їх діває?
        Ось Бродський, заклався на кругленьку суму на свій жир (не шкода бо для себе), ось він радіє що бач не в Україні інсульт стався бо інакше б каюк йому. Дивується що в якомусь заштатному італійському містечку й томограф є й усе реанімаційне обладнання. Тіпа, бач не так як там ... Ба! Знає як обібрав ту землю де зріс, але ж душа за те не болить. Не там його кров і коріння, там лишень його холопи. Для чого ж ТАМ щось робити (ну не для себе ж чи дітей-внуків-правнуків), чи то для кого.
        От я й кажу. Пірати, а знають своє коріння й свій рід.
        Маєте інші приклади? Протилежні?
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2009.12.03 | Хвізик

          маю цілком аналоґічні спостереження

          igorg пише:
          > Я аналізую ті короткі історичні періоди коли українці тимчасово були полишені самі на себе без мудрих вождів й талановитих організаторів й блискучих бізнесменів. Й диво-дивне. З нульовою, майже первісною, технологією за рік-два українець може наїстися, вдягнутися, привести до ладу хату й подвір'я, облаштувати родину й при цьому навіть знайти час для занять для душі.
          > І це навіть за найнесприятливіших зовнішніх умов, як то війна, "окупація". А от як тільки знаходяться мудрі керівники й опікуни як й за десятки років працюючи як віл не має ні кола ні двора й усе у розрусі. Тільки трішки щось налагодить як відразу як не одна біда то інша його назад зіштовхує. Прямо Сізіфів труд якийсь виходить.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua