МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Москва просит НАТО отдать ей ВПК Украин{\}

12/07/2009 | stryjko_bojko
Москва просит НАТО отдать ей ВПК Украины
Сегодня, 04:01; vlasti.net\
http://gigamir.net/pub/29162/20/

Вместо надоедливой критики созданного в сентябре франко-британо-украинского Фонда по ремонту и модернизации вертолетов российские власти решили сыграть с Брюсселем по-крупному. Надо или запрещать конкуренцию на всех постсоветских рынках вооружений, или опять ссориться по всему контуру российских границ? Если, конечно, в них осталось хоть одно бесконфликтное место

30 ноября российская пресса со ссылкой на постоянного представителя РФ в НАТО Дмитрия Рогозина заявила о повестке дня намеченного на 4 декабря заседания Совета «Россия — НАТО». Ключевым элементом переговоров должен стать проект масштабного договора «О сотрудничестве в сфере обслуживания военной техники бывшего СССР, оставшейся на территории новых стран — членов Альянса». Этот документ напрямую задевает интересы оборонной промышленности Украины.

В надежде на то, что Брюссель решится рекомендовать странам — владельцам советского оружия в Восточной Европе изменить структуру централизованных ассигнований на оборону, профильный Комитет Госдумы РФ в конце ноября обнародовал информацию российской военной разведки о параметрах указанного рынка. По данным доклада, сумма перспективных долгосрочных контрактов составляет $42 млрд. В своих комментариях представитель думского комитета заявил прессе, что по состоянию на 2009 год в ВВС Польши соотношение авиатехники НАТО и бывшего СССР составило соответственно 28/302, Болгарии — 28/165, Румынии — 36/128, Словакии — 3/99, Чехии — 85/70 (наивысший паритет), Венгрии — 9/22, Латвии — 6/15, Литве — 8/19, Эстонии — 1/2.

«В армиях Болгарии, Венгрии, Словакии, Чехии и Эстонии 100% парка бронетехники состоит из изделий советского производства, что требует безотлагательного начала их модернизации и ремонта российскими компаниями-разработчиками», — подытожили авторы доклада. При этом они забыли указать долю Украины в экспортных поставках советской бронетехники, которая по отдельным типам превышала 75%. Аналитики указали и на то, что соотношение советской и натовской бронетехники в Румынии составляет 2755/480, Словении — 30/200. «Польша смогла разжиться только 128 танками западного производства, а это лишь гарнир к 850 советским танкам, 2400 БТРам и 1200 орудиям», — резюмировали докладчики.

Опять же за кадром осталась информация о том, что доля предприятий Украины в советских поставках танков Польше достигала 98%. Несколько десятков танков, которые производились на омском ОАО «Трансмаш», СССР вывел с территории Польши, предпочтение было отдано эксплуатации техники украинского Завода им. Малышева. Суммарный объем заказа на модернизацию со стороны стран НАТО, который требует срочного размещения на предприятия РФ, оценен в более чем 11,8 тыс. единиц.

На фоне многолетнего игнорирования оружейного рынка Восточной Европы нынешний возврат Кремля к этой теме выглядит неожиданным сюрпризом для Украины. Предприятия нашей страны считаются главными конкурентами российских компаний не только на этом $42-миллиардном рынке. Крупнейшим плацдармом для конкурентной борьбы числится федеральный Ирак, американская администрация которого начала привлечение Украины с контракта 2007 года на сумму $259 млн. К 2008-2009 годам сотрудничество США и Украины вышло на новый уровень — он подразумевал размещение в Украине долгосрочных заказов на поставку иракской армии военной техники и оборудования советского типа на общую сумму в $2,4 млрд. По мнению большинства украинских экспертов, на заре становления иракского направления экспорта и обслуживания техники Москве в самый последний момент удалось избежать кооперации Украины и стран Восточной Европы. Киев предпочел посредников из Иордании.

Последняя по времени попытка РФ навязать Брюсселю обсуждение проекта договора «О сотрудничестве в сфере обслуживания военной техники бывшего СССР» произошла в 2004 году, после чего диалог был заморожен. Официальной причиной отсутствия интереса к этому направлению назывался слабый уровень конкурентного давления: если восточноевропейцы и Украина не смогли даже освоить щедро спонсируемый США рынок Ирака, ждать консолидации от них на своих рынках не приходилось. По неофициальной версии, у Москвы были подозрения о некоей руководящей роли Брюсселя в известных политических событиях, которые произошли в то время в Грузии, Украине и Кыргызстане — государствах, чья достаточно развитая оборонная промышленность при всех ее нешуточных оборотах долгое время считалась вотчиной именно российской, а не местной номенклатуры. Но «вдруг что-то поломалось».

Еще в начале нынешней осени намерения властей РФ взяться за сшивку «поломанной» репутации на традиционных рынках выглядели очень осторожными. Они касались лишь отдельных товарных сегментов. В частности, еще 11 ноября, оценивая перспективу возобновления заседаний Совета «Россия — НАТО», официальный представитель РФ Дмитрий Рогозин заявил, что если военно-техническое сотрудничество Москвы и Брюсселя и состоится, то оно коснется лишь самого болезненного для Кремля вертолетного сегмента. 29 сентября Украина наряду с Францией и Великобританией стала участницей договора о Фонде многонациональной вертолетной инициативы (ФМВИ), который под легендой расширения операции НАТО в Афганистане определил перспективу вытеснения с этого сегмента российских производителей в пользу американских авиазаводов в Польше и предприятий Украины.

Во времена СССР Российской Федерации как субъекта поставок на рынке вооружений не было, а после ее возникновения большинство имущественных прав стали предметом спора не только между в основном частными компаниями-разработчиками, но и теми уполномоченными банками молодых независимых государств, которые рискнули системно кредитовать далеко не убыточную торговлю спецтехникой.

О том, что конкуренция за прибыльные региональные внешние рынки опять становится больным местом украинско-российского раздела некогда «единой неделимой» системы сбыта вооружений в бытность СССР стало ясно в течение последнего месяца. Российские власти круто поменяли осторожный сегментный подход к богатому рынку Восточной Европы, предложив НАТО модель его развития в форме заключения договора «О сотрудничестве в сфере обслуживания военной техники бывшего СССР».

Причиной таких перемен вполне могут быть предвыборные реалии Украины, которые во многом формируются двумя известными антинатовскими тезисами. Первый — принципиальная позиция, что путь Киева к системе коллективной безопасности НАТО убьет украинский ВПК, который якобы очень слаб и не созрел для работы «вне исторических связей». Вторая позиция — один только путь к НАТО для Украины будет сопровождаться принуждением к отказу от советских технологий ради закупок западной спецтехники. Однако раскрыв в указанном выше докладе состояние восточноевропейского рынка вооружений, Москва полностью опровергла первый аргумент, официально признав, что рынок советских технологий в НАТО жив и процветает. При этом на такой «медвежьей услуге» своим сторонникам в Киеве недостатки новой российской политики не закончились, пишут Комментарии

Фактически от первого и главного аргумента в антинатовском пафосе не осталось камня на камне после того, как на протяжении 2004-2009 годов РФ и НАТО почему-то не смогли урегулировать вроде бы простой вопрос о принципах определения «оптом» имущественной принадлежности всех технологий бывшего СССР. И это «опытный» партнер? С такой точки зрения нынешние перемены в политике РФ — сплошной позитив для ВПК Украины. Даже если договор будет подписан, вряд ли он выйдет за рамки сугубо формального меморандума о намерениях. Правда, есть единственный риск. Он состоит в том, что США как доминанта НАТО могут заиграться с Кремлем по ключевому вопросу «перезагрузки» оборонных отношений (договору СНВ-2) и согласиться на уступки РФ в менее важных внешнеторговых сферах.

Відповіді

  • 2009.12.07 | один_козак

    Що так розслабило Москву?

    Очікування обрання "свого" Президента в Києві?
    Досягнення в інформаційній війні, сприятлива громадська думка українського лохторату?
    "Перезагрузка", розрахунок, що СНО-2 переважить?
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.12.08 | Мартинюк

      переконання що це не буде нікого цікавити

      Принаймні в середовищі свідомих українців, яких вже привчили до думки що гроші і контракти це не їх "собача справа"...
  • 2009.12.07 | DADDY

    Участь укр ВПК в програмі модернізації і стала б нашим ПДЧ

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.12.07 | один_козак

      Чи дозволять Крабе і Шмеле Віті або Юлі таке безобразіє?

  • 2009.12.08 | Мартинюк

    А тим часом Росія підповзає до уранових родовищ України.(/)

    Украина может отдать свой уран россиянам
    http://focus.ua/politics/85792


    Украина может отдать приоритет в разработке своих урановых руд иностранному государству.


    Документы о намерениях государства-соседа иметь приоритет в разработке украинского урана попали в распоряжение ИМК.

    В «Меморандуме о взаимопонимании между государственной корпорацией по атомной энергии «Росатом» (РФ) и Министерством топлива и энергетики Украины о развитии сотрудничества в области геологоразведки, добычи и переработки урановых руд» уполномоченными по развитию сотрудничества в разработке ядерных недр Украины признаны хозяйствующие субъекты ОАО «Атомредметзолото» (Россия) и ГП «Восточный горно-обогатительный комбинат» (Украина).

    Согласно документу, общим интересом сторон является совместное освоение украинских урановых месторождений, особенно, Новоконстантиновского, на базе которого создана Дирекция предприятия, разгосударствление которого противоречит закону.

    Однако, отдельным пунктом в Меморандуме прописан приоритет российской стороны в освоении государственного месторождения.

    Стоит отметить, что в перечень предприятий не подлежащих приватизации входит и ГП "Дирекция предприятия, строящегося на базе Новоконстантиновского месторождения урановых руд".
  • 2009.12.08 | Мартинюк

    Загарбує українську фондову біржу і фондовий ринок (/)

    Українську біржу ПФТС контролюватиме Московська міжбанківська валютна біржа

    Бізнес, 27.11.2009 15:29
    http://vidomosti-ua.com/business/8250/


    Керівництво ПФТС прийняло пропозицію росіян про продаж контрольного пакету акцій. Про це рішення ради асоціації ПФТС заявила президент асоціації Ірина Заря в інтерв'ю "Комерсант-Україна".


    При цьому вона уточнила, що остаточне рішення ухвалюватимуть загальні збори учасників біржі. За її словами, наразі керівництво 2-х майданчиків планує підписати меморандум, у якому визначені стратегія подальшого розвитку ПФТС та зобов'язання інвестора перед учасниками асоціації після входження ММВБ в капітал біржи, пище канал 24.


    Втім, учасники ринку вбачають загрозу національній безпеці у такій угоді. Адже ММВБ знаходиться у державній власності Росії, а основний конкурент ПФТС - "Українська біржа" також має у структурі російських власників. Отже, Росія отримує серйозні важелі впливу на український фондовий ринок, а, відтак, і на українські підприємства.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.12.08 | Мартинюк

      Продаж ПФТС загрожує Україні (/)

      Продаж ПФТС загрожує Україні
      Економычна Правда 09.11.2009
      Росія отримає серйозні важелі впливу на український фондовий ринок, а значить - і на українські компанії. Всі знають, як легко російська влада чинить тиск на приватний капітал.

      Сьогодні стартував процес, кінцевою метою якого є продаж української національної біржі ПФТС Московській міжбанківській валютній біржі (ММВБ).

      З одного боку, цю ідею під слушним приводом "залучення інвестора" озвучив нинішній менеджмент ПФТС в особі Ірини Зарі.

      З іншого боку, до зміни керівництва і реформування біржі для її продажу закликає Асоціація українських фондових торговців (АУФТ) в особі Сергія Антонова.

      Другий прихильник продажу має великі шанси зібрати доручення членів асоціації ПФТС для проведення зборів та здійснення "перевороту" за такою ж схемою збору довіреностей з де-факто непрацюючих торгівців, за якою була створена і згодом визнана єдиною саморегулюючою організацією ринку (СРО) сама АУФТ.

      На перший погляд, реформування ПФТС, яка після появи Української біржі переживає відтік торговців та істотне зниження обсягу угод, доцільне, оскільки існуюча у ПФТС система корпоративного управління є основною причиною втрати позицій на фондовому ринку.

      З іншого боку, заявлені плани ММВБ як можливого покупця в Україні, у першу чергу, пов'язані з торгівлею облігаціями і ринком репо.

      ММВБ може перетворити ПФТС на торговий майданчик для банків. Після закінчення кризи фінансові установи зможуть виходити на ринок цінних паперів з незрівнянно більшим обсягом грошей, ніж мають інвесткомпанії та приватні інвестори.

      Якщо початкову ліквідність будуть підтримувати банки з російським капіталом - ВТБ, Ощадбанк і ПІБ, то пізніше такий майданчик може залучити й інші установи.

      Однак більш серйозний аналіз змушує замислитися про доцільність продажу ПФТС Московській міжбанківській валютній біржі. Такий крок може загрожувати національним інтересам України.

      Власником ММВБ є держава - Російська Федерація. Оскільки основний конкурент ПФТС теж частково має російський капітал, правда, приватний, Росія отримає серйозні важелі впливу на український фондовий ринок, а значить - і на українські компанії. Всі знають, як легко російська влада чинить тиск на приватний капітал.

      Враховуючи, що росіяни планують організувати на основі ПФТС товарні біржі та створити умови для вільної торгівлі в Україні російськими цінними паперами, мова може іти і про переливання українського капіталу в РФ.

      Якщо з'явиться можливість купувати в Україні російські цінні папери, як обіцяє ММВБ, український капітал потече до Росії, адже ліквідність російського ринку цінних паперів значно вища за український. А відтік капіталу, особливо в умовах економічної кризи, - це, без сумніву, загроза національній безпеці України.

      Ще однією загрозою може стати отримання російськими структурами контролю над Національним депозитарієм України (НДУ). Це дозволить росіянам відстежувати і фінансові потоки, і стан власності багатьох українських підприємств.

      Саме така модель прийнята у Росії, коли кожна біржа має свій депозитарій. Цілком імовірно, що НДУ може опинитися у руках російської сторони - такі плани вже неодноразово обговорювалися.

      Отже, існують серйозні підстави вважати, що продаж ПФТС російській біржі здатен створити серйозну загрозу національній економічній безпеці України.

      Підкреслю, все описане вище - це гіпотези, засновані, однак, на аналізі поточної ситуації. І все-таки хотілося б звернути увагу на цю проблему правоохоронних органів - РНБО та СБУ. На мій погляд, це питання має стати предметом уважного вивчення і аналізу для запобігання зазначеним загрозам.
      Про автора:

      Вадим Гриб - голова Наглядової ради групи компаній "ТЕКТ"
  • 2009.12.08 | Адвокат ...

    Що ТЮлька не розтринькала, Хам розтрикає...

    ... що не розтринькає Хам, розтринькає ТЮлька.

    "Вот так оні і жилі: спалі врозь, а дєткі билі."
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.12.08 | Мартинюк

      Щось типу "нічийне майно повинно знайти свого хазяїна"

  • 2009.12.08 | selu

    А хто їм віддасть? Українці - єдина нація в колишньому СРСР,

    що здатна створювати сучасну зброю.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua