12/26/2009 | ak1001

http://blogs.pravda.com.ua/authors/pyshny/4b35268adf824/

25.12.2009 22:54 _ Андрій Пишний
Премьер-рекордсмен

Минулої пятниці, 18 грудня виповнилося два роки перебування Юлії Тимошенко на посаді прем'єр-міністра України. Ця обставини варта уваги хоча б тому що – це своєрідний рекорд. Якщо скласти до купи обидва терміни прем'єрства Тимошенко (лютий – вересень 2005 року), то виявиться, що більшу частину президентського терміну Віктора Ющенка Кабінетом міністрів керувала саме Юлія Володимирівна. А це без 4 місяців ТРИ роки. І це лише один з численних рекордів Юлії Тимошенко...

Більше від неї з українських прем'єрів в одній каденції пропрацював лише Валерій Пустовойтенко, що керував урядом 2 з половиною роки, з 16 липня 1997 року по 22 грудня 1999 року. Два роки і один місяць очолював Кабінет міністрів Віктор Янукович (21 листопада 2002 року – 7 грудня 2004 року).

Поки що за тривалістю перебування на посаді керівника уряду, в один, так би мовити, захід, Тимошенко посідає третє місце після Пустовойтенка та Януковича. Проте у неї є всі шанси обійти свого нинішнього суперника з президентських перегонів – Віктора Януковича. Але, навіть, якщо Тимошенко пропрацює на посаді голови Кабінету міністрів до другого туру президентських виборів (7 лютого 2010 року), вона навряд чи дожене Пустовойтенка – два з половиною роки.

За будь-яких обставин, необхідно визнати, що Юлія Володимирівна виявила неабияку майстерність в захопленні і, що важливіше, в утриманні влади, не давши відправити себе у відставку у вересні 2008 року. Саме тоді частина парламентської фракції НУНС вийшла з правлячої коаліції на знак протесту проти синхронного голосування фракцій БЮТ та Партії регіонів з цілого ряду антипрезидентських законів. Тоді це назвали політичною змовою. Як відомо, цей маневр дозволив Блоку Литвина посісти місце пропрезидентської частини НУНС у правлячій коаліції і нарешті перетворити "золоту акцію" Блоку Литвина на "політичну готівку" – сам Литвин став спікером, а члени його Блоку отримали керівні посади у виконавчій владі.

Але зараз не про це мова.

Рекорд перший.

Тимошенко у 2008 році встановила абсолютний рекорд мінусового зовнішньоторговельного сальдо – $18,5 млрд. Хоча, заради справедливості, треба відзначити, що у цьому вона лише в абсолютних цифрах відрізняється від Віктора Януковича та інших українських прем'єрів, за яких Україна, починаючи з 2005 року, купувала товарів більше, ніж продавала за кордон. Інформація щодо зовнішньої торгівлі України у 2001-2008 р.р.та за 9 місяців 2009 року тут.

Рекорд другий.

Майже за два роки, з 1 січня 2008 року по 1 листопада 2009 року, українців стало менше на 370 тисяч осіб.

Це більше, ніж проживає нині у Полтаві, Луцьку або Севастополі. Це ще один Сімферополь. Так що, принаймні, вже один Севастополь за прем'єрства Тимошенко Україна вже втратила.

Населення України (на 1 листопада 2009 року)

Рекорд третій.

У 2009 році падіння ВВП в Україні досягло рекордної позначки – 20,3%.

Лише за офіційними даними у першому кварталі 2009 року ВВП зменшився на 20,3% порівняно з першим кварталом 2008 року. У другому кварталі ВВП знизився на 17,8%, у третьому – на 16%. Гірше справи йдуть лише у Латвії, де падіння ВВП за підсумками року перевищує 20%. За неофіційними даними спад ВВП в Україні становить більше 33%. Не буду заперечувати твердженню, що спад спричинений кризою, але не менш очевидно й те, що темпи падіння є "рукотворним" наслідком урядової некомпетентності.

Рекорд четвертий.

Найбільше в Європі падіння курсу національної валюти.

З вересня 2008 року по вересень 2009 року офіційний курс гривні по відношенню до американського долару знизився на 65%. За цей же період комерційний курс долару виріс на 83%. Гривня стала лідером із знецінення національної валюти серед країн СНД і Східної Європи, середній рівень падіння яких становить 23%.

Рекорд п'ятий

Державний борг України за 2009 рік виріс у 3,5 рази.

У першому півріччі наступного року з бюджету необхідно буде відняти 10 мільярдів гривень на погашення частини заборгованості. Ця сума майже дорівнює об'єму фінансування української армії.

P.S. Безумовно, "вшанування" другої річниці чергового прем'єрства Юлії Володимирівни Подія непересічна і значима та заслуговує на те, щоб про неї писали не через тиждень, а негайно, день у день і з великої літери "П", але я мав поважну причину запізнитись на це "свято". Увесь минулий тиждень, як, власне, і кілька попередніх ми активно розбудовуємо регіональну партійну структуру "Фронту Змін". І робимо це саме задля того, щоб таких рекордів і рекордсменів в керівництві державою ставало все менше і менше.

.