01/17/2010 | Мартинюк

На дільниці все виглядало доволі спокійно і цивілізовано . Втім можливо це особливість місця під Києвом де я живу - ледве вдалося знайти місце, аби запаркувати свою "Шкоду" в довгому ряду дорогих і ненадто дорогих авто місцевого електорату.

Члени комісії добряче перелякалися , коли спочатку не знайшли мене у списках. Однак коли полистали всі листи, то я віднайшовся, отримав бюлетень, відмовився на всяк випадок від їхньої ручки , поставив галочку (відомо за кого ) і проголосував.
Переговорив із спостерігачами на дільниці - настрій у них мирний, ставлять галочки у спеціальну форму для підрахунку тих хто проголосував - набагато зручніше аніж ставити і рахувати палочки на листку.
При мені члени комісії прилюдно проголосували за внесення у списки добродія, якого у списку не було.

Трохи насторожило те, що виявив біля дільниці гуртожиток відомої податкової академії. Однак скупчення молодиків не було , а двірник сказав що курсанити голосують десь ві ношому місці...