02/05/2010 | Киянка

Не той вибір є, який би хотілося. Про більше чи менше зло вже багато говорено-переговорено, і точно все одно не розрахуєш, що і як при кому буде. До речі, вибачте за банальність, але якщо хтось пробував керувати хоча б невеликим колективом - знає, що робити це куди важче (особливо коли йдеться про наших людей), ніж критикувати керівників... Все ж, на мою думку, кандидати, хай в чомусь і однакові, але не однакові з точки зору можливостей при них далі працювати над українською справою. А надалі багато роботи задля того, щоб наступного разу був кращий вибір.

Оскільки голосувати проти всіх ефективно тільки вилами (чого я робити не можу, і не проглядається достатньо бажаючих та спроможних), і бажано при тому, щоб був хтось добрий, хто погодиться так прийти та хто зможе керувати краще (що теж проблематично), то я голосуватиму в намірі якомога зблизити результати нинішніх кандидатів. Щоб вони потім довго розбиралися (бажано мирно), чия перемога. А тим часом, гм, можливо, хтось буде нарешті достатньо рішучим, а можливо - народ дозріє до скликання Конституційних зборів чи іншого способу висунути/добитися кращого.

Є ще кілька резонів, особистих (неполітичних) та об’єктивних, які грунтуються на доцільності, на прислуханні до власної совісті й інтуїції та до розмірковувань шанованих мною людей, які (розмірковування) всякі та різні, а рішення щодо голосування в цьому турі – аналогічне.

Я рада, що серед українців (особливо молодих) є максималісти-ідеалісти, хочеться лише побажати їм не тільки зараз цнотливо виступати в білих рукавичках, але й потім - одягти робочі та плідно заходитися коло кожноденної роботи, щоб наступного разу знов не довелося ставати в принципову позу, яка працює на перспективу лише безпосередньо перед позою трудяги та бійця.