Акт невдяки
03/17/2010 | Святослав Караванський
Европейський парламент ухвалив резолюцію про ситуацію в Україні, де, поряд із розумним аналізом цієї ситуації, вдався до прямого “старшобратнього” повчання України, очевидно, з легкої руки польського прем’єра Єжи Бузека - теперішнього голови цього парламенту. Єжи Бузеку, бачте, не до вподоби, кого українці шанують, як своїх героїв, що є виключною внутрішньою справою українців.
Що ж саме викликало незадоволення польського діяча? Йому не до шмиги присвоєння Степанові Бандері звання героя України. Що ж такого зробив Бандера, що шкодило і шкодить Европі?
Якщо пильно подивитися на діяльність С. Бандери і очолюваний ним рух, то можна без жодного вагання сказати, що Бандера заслуговує не лише звання героя України, але й звання героя Европи, якби таке звання існувало.
Бо, якщо простежити історію СССР ХХ століття, то неупередженому спостерігачу видно, що визвольні рухи на загарбаних Москвою землях Литви, Латвії, Естонії та Західньої України були безпосереднім поштовхом до розвалу СССР 1991 року. Уперше за всю свою узурпаторську історію, Червона Москва зустріла глибоко справедливий опір своїй антинародній політиці. Такого опору, такої завзятої і безкомпромісної боротьби Москва ще не знала. Ця “невідома війна” тягнулася на окупованих Москвою землях до 1953 р.
Чи лишила ця боротьба по собі якийсь слід в серцях народів СССР?
Очевидно, що лишила.
Ця боротьба показала народам СССР, що радянська влада не вічна, не незнищенна, що вона несправедлива і тримається на терорі, страхові та словоблудстві.
Ми знаємо з історії, що народні повстання, народній опір узурпаторам, навіть якщо він кінець-кінцем стає подоланий, не зникає безслідно з тих територій, де такий рух мав місце. Візьмім революцію 1905 року в Росії, повстання на панцернику “Потьомкін”, похід 9 січня 1905 року до царя тощо. Як пізніше визначали історики – це була репетиція Революції 1917 р. в Росії, репетиція 10 днів, що трусонули світом.
Або візьмім польські повстання в Росії ХІХ століття. Чи не були вони репетицією здобуття Польщею незалежности 1918 року?
Те саме треба сказати і про Український визвольний рух на Західній Україні у ХХ ст. в СССР. Чому саме український? А Литовський, Латвійський, Естонський? Вони, безперечно теж впливали на неприйняття народами СССР московської диктатури, але ці нації не мали безпосереднього впливу на неприбалтійське населення СССР. Між людністю прибалтійських республік та людністю СССР не було широких двосторонніх контактів. Боротьба прибалтів лишилася їхньою внутрішньою справою.
Інша річ – Західня Україна. Західня Україна мала в СССР територію, на людність якої вона безпосередньо впливала. Це була Східня Україна. Контакти між двома Українами, не могли не лишити свого сліду на людності Сходу України, на людності та політичних діячах Грузії, Вірменії, Азербайджану, Середньо-азіятських республік.
І коли слідом за Україною 1991 року почався “парад суверенітетів” – у цьому була велика заслуга Українського та Приалтійських визвольних рухів 1939- 1953 рр. в СССР. Цим рухам Европа має завдячувати розвал імперії зла – СССР.
Розвал СССР Европа і світ зустріли, як здоровий, хвали гідний факт.
То чи ж личить Европейському парламенту підключатися до брехливої, ні на чому не обґрунтованої кампанії з дискредитації, як Українського визвольного руху, так і його лідерів? Москва ненавиділа Бандеру всіма фібрами своєї чорної душі, вона задумала і здійснила убивство С. Бандери – героя Европи, героя европейських засад співжиття між народами.
І сьогодні Европа, замість подяки Бандері, з легкої руки Єжи Бузека прилучилася до брехливої ненависницької кампанії проти Бандери, започаткованої кремлівськими сталіністами. Чи розуміли парламентарі Европи, яку свиню підсунув їм їхній президент?
Героя Европи облили кремлівськими помиями!
Що ж ми бачимо?
Маємо куди яких “добрих” сусідів. Москва тільки й знає, що паплюжить Україну. Тепер до московських братів приєдналася і Варшава. Виходить що Москва і Варшава – два кальоші – пара. Кажуть, що люблять Україну, а ненавидять її героїв. Забувають Божу правду: “Аще кто речет, же любить Бога, а брата свого ненавидить – лож єсть”.
Тарас Шевченко колись мріяв:
Щоб усі слов’яни стали
Добрими братами
І синами сонця правди
І єретиками
Отакими, як Констанцький
Єретиик великий!
Мир мирові подарують
І славу вовіки!
Ох, не стануть вони, Тарасе Григоровичу, добрими братами, ох, не стануть!
Їх тягне до себе інквізиторство, поліцейщина, спалення на вогні: “Запрещать! Не пущать! Молчать!”
Важко нам із такими сусідами.
Хочуть забрати від нас і від Европи її героїв.
Та чи вдасться їм це?
СССР 70 років обливав брудом українский визвольний рух. А який наслідок?
Такий самий наслідок матиме і започаткована Єжи Бузеком кампанія брехні та словоблудства.
Розумна і чесна Европа ніколи не забуде своїх героїв – мужніх та безкомпромісних борців з узурпаторами та народожерами – українських повстанців-бандерівців, а на ділі смертників-комікадзе, та їхнього лідера Степана Бандеру!
Що ж саме викликало незадоволення польського діяча? Йому не до шмиги присвоєння Степанові Бандері звання героя України. Що ж такого зробив Бандера, що шкодило і шкодить Европі?
Якщо пильно подивитися на діяльність С. Бандери і очолюваний ним рух, то можна без жодного вагання сказати, що Бандера заслуговує не лише звання героя України, але й звання героя Европи, якби таке звання існувало.
Бо, якщо простежити історію СССР ХХ століття, то неупередженому спостерігачу видно, що визвольні рухи на загарбаних Москвою землях Литви, Латвії, Естонії та Західньої України були безпосереднім поштовхом до розвалу СССР 1991 року. Уперше за всю свою узурпаторську історію, Червона Москва зустріла глибоко справедливий опір своїй антинародній політиці. Такого опору, такої завзятої і безкомпромісної боротьби Москва ще не знала. Ця “невідома війна” тягнулася на окупованих Москвою землях до 1953 р.
Чи лишила ця боротьба по собі якийсь слід в серцях народів СССР?
Очевидно, що лишила.
Ця боротьба показала народам СССР, що радянська влада не вічна, не незнищенна, що вона несправедлива і тримається на терорі, страхові та словоблудстві.
Ми знаємо з історії, що народні повстання, народній опір узурпаторам, навіть якщо він кінець-кінцем стає подоланий, не зникає безслідно з тих територій, де такий рух мав місце. Візьмім революцію 1905 року в Росії, повстання на панцернику “Потьомкін”, похід 9 січня 1905 року до царя тощо. Як пізніше визначали історики – це була репетиція Революції 1917 р. в Росії, репетиція 10 днів, що трусонули світом.
Або візьмім польські повстання в Росії ХІХ століття. Чи не були вони репетицією здобуття Польщею незалежности 1918 року?
Те саме треба сказати і про Український визвольний рух на Західній Україні у ХХ ст. в СССР. Чому саме український? А Литовський, Латвійський, Естонський? Вони, безперечно теж впливали на неприйняття народами СССР московської диктатури, але ці нації не мали безпосереднього впливу на неприбалтійське населення СССР. Між людністю прибалтійських республік та людністю СССР не було широких двосторонніх контактів. Боротьба прибалтів лишилася їхньою внутрішньою справою.
Інша річ – Західня Україна. Західня Україна мала в СССР територію, на людність якої вона безпосередньо впливала. Це була Східня Україна. Контакти між двома Українами, не могли не лишити свого сліду на людності Сходу України, на людності та політичних діячах Грузії, Вірменії, Азербайджану, Середньо-азіятських республік.
І коли слідом за Україною 1991 року почався “парад суверенітетів” – у цьому була велика заслуга Українського та Приалтійських визвольних рухів 1939- 1953 рр. в СССР. Цим рухам Европа має завдячувати розвал імперії зла – СССР.
Розвал СССР Европа і світ зустріли, як здоровий, хвали гідний факт.
То чи ж личить Европейському парламенту підключатися до брехливої, ні на чому не обґрунтованої кампанії з дискредитації, як Українського визвольного руху, так і його лідерів? Москва ненавиділа Бандеру всіма фібрами своєї чорної душі, вона задумала і здійснила убивство С. Бандери – героя Европи, героя европейських засад співжиття між народами.
І сьогодні Европа, замість подяки Бандері, з легкої руки Єжи Бузека прилучилася до брехливої ненависницької кампанії проти Бандери, започаткованої кремлівськими сталіністами. Чи розуміли парламентарі Европи, яку свиню підсунув їм їхній президент?
Героя Европи облили кремлівськими помиями!
Що ж ми бачимо?
Маємо куди яких “добрих” сусідів. Москва тільки й знає, що паплюжить Україну. Тепер до московських братів приєдналася і Варшава. Виходить що Москва і Варшава – два кальоші – пара. Кажуть, що люблять Україну, а ненавидять її героїв. Забувають Божу правду: “Аще кто речет, же любить Бога, а брата свого ненавидить – лож єсть”.
Тарас Шевченко колись мріяв:
Щоб усі слов’яни стали
Добрими братами
І синами сонця правди
І єретиками
Отакими, як Констанцький
Єретиик великий!
Мир мирові подарують
І славу вовіки!
Ох, не стануть вони, Тарасе Григоровичу, добрими братами, ох, не стануть!
Їх тягне до себе інквізиторство, поліцейщина, спалення на вогні: “Запрещать! Не пущать! Молчать!”
Важко нам із такими сусідами.
Хочуть забрати від нас і від Европи її героїв.
Та чи вдасться їм це?
СССР 70 років обливав брудом українский визвольний рух. А який наслідок?
Такий самий наслідок матиме і започаткована Єжи Бузеком кампанія брехні та словоблудства.
Розумна і чесна Европа ніколи не забуде своїх героїв – мужніх та безкомпромісних борців з узурпаторами та народожерами – українських повстанців-бандерівців, а на ділі смертників-комікадзе, та їхнього лідера Степана Бандеру!
Відповіді
2010.03.17 | Олекса
Re: Акт невдяки
Найбільшим позитивним для України результатом усієї цієї затії щодо дискредитації Бандери є виявлення наших "друзів". Немає у нас друзів! Як торгувалася нами Москва з Варшавою, або ж навпаки, так і продовжується ця негідна практика. Якийсь час викинули в Інтернет ідейку великої речі посполитої... Зараз вкинули не менш гидку ідею великої україни від Карпат до Камчатки зі столицею у Києві. І там, і там ключову ролю грає Україна.Але Україна - не дівка на виданні. Пора нам вже зрозуміти - немає у нас друзів, і неможе бути. Є тільки попутники. До біса друзів, а з явними ворогами ми якось і самі розберемося!
2010.03.18 | pianist
Re: Акт невдяки
Пане Караванський, а де та "чесна й розумна Європа"?2010.03.18 | kom8407
Видно, бандерівці і полякам добряче насолили.
Взагалі цікава розкладка для українців: поряки - вороги, нцмці - вороги, росіяни - вороги, євреї - вороги і т.д. А чи є друзі?2010.03.18 | igorg
Так, є. Росіяни, поляки, євреї, німці
Просто не варто плутати різні речі. Тарас Шевченко на дух не переносив Пушкіна, але мав за найкращого друга Щепкіна. Його друзями були поляки-засланці, а ворогами польські пани-поміщики, які строчили на нього доноси.Лише раб і лакей вірний своєму пану-господарю собачою вірністю, згадайте в Чехова "Вишневий сад". Такий лакей не викликає ніяких почуттів. Це як елемент обстановки, особиста власність.
Вільна людина ставиться до інших людей як до себе. Це друга найбільша Божа заповідь. Ненавидить, бореться, любить, розуміє і прощає. Тож в стосунках рівних нема таких проблем і нема нерозуміння подібного вашому. Бо вільна людина не вважає себе ницьою перед іншою людиною чи народом. Й так само не бажає аби перед нею повзали ниць. Може ненавидіти й прощати. Ниций раб не може. Бо він або ненавидить або все прощає. Підніжжя трону, грязь Москви ...
2010.03.18 | Кушкін
Щепкін був українцем, наскільки мені відомо.
2010.03.19 | zmej_gorynych
Гарно сказали.
igorg пише:> Просто не варто плутати різні речі. Тарас Шевченко на дух не переносив Пушкіна, але мав за найкращого друга Щепкіна. Його друзями були поляки-засланці, а ворогами польські пани-поміщики, які строчили на нього доноси.
> Лише раб і лакей вірний своєму пану-господарю собачою вірністю, згадайте в Чехова "Вишневий сад". Такий лакей не викликає ніяких почуттів. Це як елемент обстановки, особиста власність.
> Вільна людина ставиться до інших людей як до себе. Це друга найбільша Божа заповідь. Ненавидить, бореться, любить, розуміє і прощає. Тож в стосунках рівних нема таких проблем і нема нерозуміння подібного вашому. Бо вільна людина не вважає себе ницьою перед іншою людиною чи народом. Й так само не бажає аби перед нею повзали ниць. Може ненавидіти й прощати. Ниций раб не може. Бо він або ненавидить або все прощає. Підніжжя трону, грязь Москви ...
2010.03.18 | Мартинюк
А хіба Бузек а не Залєвскій?
Хіба не та дурнувата ляля, з подвійним прізвищем? Було два нарваних ініціатори з усієї польської делегації які це все галасливо запхали у текст резолюції і настояли на цьому.Пан Караванський, ЯКЩО МАЄ ЯКІСЬ факти щодо ініцативності у цьому Бузека, то нехай наводить, якщо ні - то він мимовільно підливає масла вогонь польсько-української суперчки , започаткованої Москвою і її польськими креатурами.
2010.03.19 | BROTHER
Москва рано чи пізно визнає Бандеру
Мартинюк пише:> Хіба не та дурнувата ляля, з подвійним прізвищем? Було два нарваних ініціатори з усієї польської делегації які це все галасливо запхали у текст резолюції і настояли на цьому.
> Пан Караванський, ЯКЩО МАЄ ЯКІСЬ факти щодо ініцативності у цьому Бузека, то нехай наводить, якщо ні - то він мимовільно підливає масла вогонь польсько-української суперчки , започаткованої Москвою і її польськими креатурами.
********************************************************
1. Російська влада то зливає комуняк, то бере на озброєння їхні стереотипи. То ж, у будь який момент скаже: Сталін; Бандера; Гітлер; Черчиль, тощо - це історичні особистості, які робили велику й не дуже політику у 20-му сторіччі, треба це визнати.
2. Росії попри все дуже потрібна Україна і Бєларусь теж, до купи, так би мовити.
3. За таких обставин російська пропаганда може легко на державному рівні ніби-то засудити Бандеру (і нацькувати ляхів на нас), але через підконтрольні ЗМІ нав'язати російському (і українському) народу думку по те, що Бандера такий самий слов'янский (руський) націоналість, як, наприклад, Ілля Муромець.
Люде, кацапи, як буде потрібно, позбавляться комуняцьких забобонів, тільки б мати Україну на своєму боці у БУДЬ-ЯКІЙ, але РОСІЙСЬКІЙ імперії. А поляки, ящо їм підіграють - дурні, бо без України Європа зіл'є Польщу Росії чи німцям ще не один раз.
2010.03.19 | zmej_gorynych
Re: Москва рано чи пізно визнає Бандеру
BROTHER пише:> Мартинюк пише:
> > Хіба не та дурнувата ляля, з подвійним прізвищем? Було два нарваних ініціатори з усієї польської делегації які це все галасливо запхали у текст резолюції і настояли на цьому.
> > Пан Караванський, ЯКЩО МАЄ ЯКІСЬ факти щодо ініцативності у цьому Бузека, то нехай наводить, якщо ні - то він мимовільно підливає масла вогонь польсько-української суперчки , започаткованої Москвою і її польськими креатурами.
> ********************************************************
>
> 1. Російська влада то зливає комуняк, то бере на озброєння їхні стереотипи. То ж, у будь який момент скаже: Сталін; Бандера; Гітлер; Черчиль, тощо - це історичні особистості, які робили велику й не дуже політику у 20-му сторіччі, треба це визнати.
Стопудово.
Краще Латиніної щодо політичної шизофренії кремлядів тут навряд чи щось можна сказати.
>
> 2. Росії попри все дуже потрібна Україна і Бєларусь теж, до купи, так би мовити.
"адназначна нахъ" /(С)/
Тільки хто ж їм дасть...
>
> 3. За таких обставин російська пропаганда може легко на державному рівні ніби-то засудити Бандеру (і нацькувати ляхів на нас), але через підконтрольні ЗМІ нав'язати російському (і українському) народу думку по те, що Бандера такий самий слов'янский (руський) націоналість, як, наприклад, Ілля Муромець.
Мої товариші-росіяни з регіонів Росії (завважую - не москвичі!) вже давним-давно з повагою відносяться до Степана Бандери
> Люде, кацапи, як буде потрібно, позбавляться комуняцьких забобонів, тільки б мати Україну на своєму боці у БУДЬ-ЯКІЙ, але РОСІЙСЬКІЙ імперії. А поляки, ящо їм підіграють - дурні, бо без України Європа зіл'є Польщу Росії чи німцям ще не один раз.
Стопудово згоден якщо під "кацапами" розуміти кремлядів-москвинів. Навіть петербуржці/новгородці (про сибіряків взагалі мовчу - вони сплять і мріють як спалити москву) переважно думають інакше.
2010.03.19 | selu
Цe буде ерзянська Москва, не російська.
2010.03.19 | zmej_gorynych
Справжні Українці завжди шануватимуть Степана Бандеру
Сабдж!В часи мого служіння в радянській армії 1984-1987 (хай би що там хто говорив, але то була чудова та сувора школа життя. І інше питання - якою ціною) в танковій "учебці" в Сторожинці Чернівецької області в мене в роті було 70% осетинів. Спочатку, допоки не "притерлися", було всяко... 8-). А потім (і протягом всієї подальшої служби) кавказці сильно шанували (не скажу, що "зі старту браталися", але дійсно відношення було помітно інше, ніж до "хахлів") саме "бандер" із Західної України (спочатку, правда, "різним чином" перевіряли чи ми і справді заслуговували на це почесне звання).
І тільки порівняно недавно в мене з'явилася гіпотеза відносно того звідкіля пішло таке відношення.
Думаю, що ця особлива повага до нас зі сторони кавказців (потім в мене з'явився друг-чеченець Муса, котрий якось сказав, що йому його старий батько перед проводами в армію говорив, що слід поважати своїх кавказців і "бандер") завдячувала конкретно Мирославу Симчичу та його побратимам. Конкретно епізоду, коли він з друзями спалили живцем біля 200 кавказьких урків в Гулагу. (Це була відповідь на вбивство з їх сторони кількох "політичних" українців).
І чутки/інформація про цей епізод поширився по всіх просторах "необ'ятної".
Слава Україні!
Слава Героям!
Слава Степану Бандері!
2010.03.19 | kom8407
"Справжні німці" завжди шануватимуть Гітлера