05/03/2010 | Wasyl Szlachtycz

Моя люба Україно

Українці! Браття! Друзі!
Скажіть, прошу – хто ви нині?
Не служіть радянській музі.
Не несіть загроз на спині.

Свою мудрість дочка з сином
Несуть кудись за границю.
Не один раз сльозу кинуть
Працюючи за дурницю.

Яке завтра жде на внуків?
Брехню й фальш дарує влада.
Біля хати чорні круки...
Мов Куліша “Чорна рада”.

Сотня років проминула.
Нас, нічого не навчила.
Народ волю бере в кулак
Й тисне, щоб заговорила...

А стиснена чує болі.
Яких бачили пророки,
Що з півночі йдуть ідолі
І сіють в тебе неспокій.

Україно жовто-синя
Не міняй своїх кольорів!
Збережи, що маєш нині.
Лікуй своїх діток хворих.

Говорили, станеш з колін
Та задушить тебе спокій.
Чужа мова в рідній школі..
Чужі правди на уроках...

В не своїх руках булава.
Той, хто клявся на ікону
Йому байдужа держава.
Він гріхом добився трону.

Улюблена Україно.
Земле рідних краєвидів.
Кладуть тебе на коліна...
Затирають правди сліди...

Бачиш, псевдо брат з півночі
Мріє бути твоїм паном.
Брехню сипле в твої очі.
Кепкує з твого Майдану...

Україно. стань на ноги.
Промий очі. Відкинь гріхи.
У майбутнє іди з Богом!
Ворогів поборюй сміхом.

Питай Бога, хто є другом
Хто в потребі не покине.
Не іди у ярмо вдруге
Моя люба Україно!
02.05.2010р.