05/07/2010 | Kulish

Вчора о дев*ятій вечора Київ здригнувся від вибухів. Луна катилась поміж будинками так, що не можна було зрозуміти, звідки це. Дзеленчали шибки, вили собаки.
Подивився в інтернеті і все стало зрозуміло. Відбулась репетиція виконання гімну разом із салютом.
Може хтось мене поправить, але я за все своє життя не пригадую таких репетицій. Ні за Совєтів, ні пізніше.
Я завжди з радістю святкував День Перемоги. Ще коли були живі батьки, теща, яка пройшла всю війну від початку до кінця. Але ці вибухи заставили мене замислитись: а для чого все це зараз?
Для ветеранів? Так їм не менше 80-ти. Їм потрібно щось інше...
Для народу? Так його, народ, до Хрещатика під час параду й не підпустять...
Для картинки! Картинки єдності з великим російським та білоруським народами. Картинки, яку покажуть по ТВ з підтекстом: "Все повертається!".
І я з жахом думаю: коли вже в НИХ скінчаться репетиції і почнуться дії?
Артпідготовка вже почалась...