МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Якщо розібратися по-суті то в Україні ніколи не припинявся терор

10/23/2010 | igorg
Мова може йти тільки про його форми й масштаби. Є дуже гарна робота Білоконя "Терор як засіб державного управління в СССР". Дуже влучно.

Терор це постійне навязування суспільству жаху, постійного відчуття небезпеки й незахищеності, повної або значної (суттєвої для базових прав і свобод) залежності від певних осіб або інституцій, влади.
І хотів би звернути увагу на головні механізми цього терору.

Найбільш очевидним механізмом є планові цифри які доводяться репресивним і контролюючим органам (міліція, прокуратура,КРУ і т.п.). Це число затриманих, увязнених, відкритих кримінальних справ, суми штрафів та інших каральних санкцій. Це найбільш суттєвий й очевидний механізм який у незмінному вигляді мігрував з СССР й ефективно діє. Змінюємо цифри й змінюється рівень терору. В певний час і за певних обставин це може завдати нищівного удару громадянському суспільству. Я б сказав що цей механізм готовий повторити 30-ті роки. Ніяких завад і запобіжників цьому немає.

Другий механізм це збережена система організація виробництва у вигляді трудових колективів, які здатні втручатися у сферу прав і свобод окремої людини. Інша традиція це повна залежність адміністрації підприємств від влади і ця адміністрація в будь-який момент стане інструментом терору. Насправді вона таким механізмом і є, але це менш помітно, згладжено. Хоча вже зараз така картина вимальовується. Це заборона на послуги для певних категорій громадян і організацій, відмова в послугах, блокування елементарних побутових послуг. Створення на підприємствах парторганізацій за виробничим принципом.

Третій механізм найменш помітний це псевдодемократичні поцедури та інституції. Це коли цілком демократично за формою (шляхом голосування) твориться терор для меншості. Часто таке голосування просто перечеркує й Закон і Конституцію. Дуже небезпечна річ, бо ці дії абсолютно деперсоналізовані, а ті що приймають такі рішення не несуть жодної відповідальності. Тобто це є форма колективної безвідповідальності й одночасно кругової поруки.

Я певен що дописувачі знайдуть безліч прикладів дії цих механізмів. НМД за цим потрібно встановити моніторинг й звертати на це першочергову увагу. Чому певно зрозуміло майже усім.

Відповіді

  • 2010.10.28 | rais

    С.І.Білокінь "Керування державою засобами комуністичного терору"

    В Україні системних змін не відбулося. Трансформація і бутафорія лише законсервували комунобандитську систему в "термопаки" з патріотичною символикою. Раджу всім прочитати книгу-дослідження відомого українського історика Сергія Івановича Білокіня «Масовий терор як засіб державного управління в СРСР, 1917-1941 рр.: Джерелознавче дослідження»

    Запрошую переглянути:http://www.s-bilokin.name/
  • 2010.10.28 | Schwarzkopf

    Страшным сном для советской власти (л)

    Украинский вопрос
    Страшным сном для советской власти была возможность создания Украиной самостоятельного государства. Если оглянуться на процесс формирования современной украинской нации, вспомнить, когда и как это происходило, а прежде всего – кто духовные побудители и начинатели этой работы, то неизбежно возвращаемся к 30-40-х годам XIX ст. Причем, это был период не только украинского, но и общеевропейского национального возрождения.

    В следующем веке оба подъема украинского национально-освободительного движения – в 20-е и 40-е годы ХХ века – потерпели неудачу, а их самое большое достижение – Украинская Народная Республика – просуществовало недолго. Виной тому была бесчеловечная политика преступной банды, называвшей себя ВКП(б).

    Настоящая история народов Украины скрывалась в сейфах Любянки. Свидетельство тому - приводимый ниже документ. (http://www.gulag.ipvnews.org/article20070226.php)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.10.29 | АБВГ

      Ще одним Страшным сном для советской власти є відкриття

      архівів.
      Каменя на камені не залишиться від світлого образу країни - експерементатора і воїна.
      Залишиться після перевірки фактами державна полпотівщина і всенародне виживання і здичавіння в тунелі тупикового цивілізаційного напрямку.
      Сказано правильно про можливі скелети в політичній шафі кожної держави.
      Але шафа суцільно забита скелетами????
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.10.29 | Хвізик

        позатикають вуха, позаплющують очі, і скажуть, що клівіта це все

      • 2010.10.30 | rais

        Ще одним Страшным сном для советской власти є майбутня Люстрація

        Несподівані відкриття, як діарея. А лікуватися треба. То чому ми не хочемо прибрати в цій шафі? Чому нам заважають це зробити толерантні дятли - супротивники Люстрації?http://www2.maidan.org.ua/news/view.php3?bn=maidan_free&trs=-1&key=1287681739&first=1288517800&last=1288386291
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.10.31 | Max

          А що заваджає пану замість кидати слушні гасла

          зайнятись конкретною роботою тут і тепер? Ось нехай пан погляне, який чудовий об'єкт під носом і навіть не криється з тим:
          ( http://www2.maidan.org.ua/news/index.php3?bn=maidan_free&key=1288533380&action=view&trs=-1 )

          Служив у військах «осназ» ГРУ ГШ Збройних Сил СРСР, органах державної безпеки.

          Закінчив Курси з підготовки офіцерів запасу ГРУ ГШ ЗС СРСР (1966), філологічний факультет Запорізького державного педагогічного інституту (1969), Вищі курси КДБ СРСР (1971), юридичний факультет Вищої Червонопрапорної ордена Жовтневої Революції школи КДБ СРСР імені Ф. Е. Дзержинського (1980), аспірантуру Академії КДБ СРСР (1989).

          Кандидат юридичних наук, експерт-аналітик вищої категорії, полковник у відставці, державний службовець 3-го рангу.
          ( http://bookland.net.ua/author/12773+Ivan+Ivanovich+Kotovenko.html )
  • 2010.10.29 | igorg

    Розмова пішла в історичну площину, в минуле, але важливіше

    що саме з терору залишилося, як пристосувалося і як діє й нині.
    Вельми цікаво, як із терору, як явища владного й державницького, у світі зуміли перескочити на тероризм, як явище суто індивідуальне, або групове, зробивши його значно важливішим. Ось зверніть увагу, чи є десь у законодавстві (будь яких держав) відповідальність за терор. Чому терор не визнано злочином проти людяності поряд із військовими злочинами та геноцидом. Цікаво що терор діє ніби як поза правовою системою.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2010.10.31 | igorg

    На загал 19-20 століття характерні саме тим

    що людей позбавляли реальної свободи. Натомість почалася велика балаканина саме про громадянські свободи й права людини. Тема стала злободенною й актуальною саме через позбавлення цих фундаментальних прав. Й у результаті боротьби за ці права людина отримала не самі права, а власне їх змінник, ерзац. Власне ніби як право на реалізацію цих прав.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.10.31 | Max

      Надзвичайно слушне спостереження

      Лише поправочка -- той процес окрім XXст. захопив лише сам кінець XIXст. (протягом більшої частини тамтого сторіччя все ще загалом було гаразд).
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.11.26 | Мартинюк

        А найбільша ідилія була в першій половині ХІХ століття

        Потім на жаль свободу ганяти кріпаків на панщину забрали спочатку у австрійських дворян, потім у російських . А освіченим і вільнолюбивим американським аристократам взагалі заборонили безплатно обробляти неграми свої плантації.
        На щастя острівці "свободи" збереглися до середини ХХ сторіччя в Азії , Африці та подекуди в Латинській Америці.

        Ви схоже є так званим феодальним демократом-революціонером. Втім з них вийшли такі відомі історичні персони як Лєнін і Дзержинський ...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2010.11.26 | igorg

          Ви просто не пробували реально зіставити

          можливості в сенсі свободи селянина у феодала і нинішнього вільного робітника. До того ж феодальна повинність була дуже різна. В Росії це фактично не було феодалізмом. Це було скоріше рабство де людей продавали як скотину. Ближче до Європи була класична феодальна система. В Україні це була повинність 2 дня на неділю працювати на пана, потім "подарували" аж три дні (це було полегшення для російських кріпаків й погіршення для українських). На Україні у 15 столітті панщина складала 14 днів на рік, у 16 1-3 дні на тиждень, у 17 вже доходило до 5 днів на тиждень. Але селянинин разом з господарством був автономною самостійною господарською одиницею. Звідси постійний селянський опір владі.
          Знищили автономність селянського господарства й опір припинився. Колгоспники не тільки не бунтували, вони вже без колгоспу елементарно не здатні вижити. Так само в Росії відміна кріпосного права для багатьох кріпаків була великим нещастям. У них господарство було органзовано на общинній основі, на зразок колгоспів. Так що тут не все так просто. Тут більшовицьких й марксистських міфів не злічити.
      • 2010.11.27 | rais

        Туман - слушне спостереження

        Балачки про громадські права і свободи це звичайна димова завіса в епоху великого шахрайства.
  • 2010.10.31 | igorg

    Головною ознакою свободи людини є

    наявність власності, рухомої й нерухомої яка дозволяє вести пристойне автономне існування протягом необмеженого часу. Якщо людина це має тоді їй принципово не цікаві соціальні подачки: пенсії, відпустки, вихідні, страхування по безробіттю й т.п. Більше того, за таких умов людина захищатиме цю свою свободу свідомо й до останнього подиху. Ця свобода абсолютно, на рівні рефлексів, зрозуміла й усвідомлена. Ця власність також у свідомості невіддільна від самої люди й сприймається як частина власного я.
    Дуже цікаво в цьому контексті читати про Шевченка, про його намагання викупити своїх братів з кріпацтва. У нього було досить коштів, аби викупити їх родини як людські особистості. Але тоді вони автоматично опинялися у значно більшій біді. Вони ставали старцями бо позбавлялися власності на землю. А викупити їх із землею коштувало значно-значно більших коштів.
    Так от саме позбавленням цього фундаментального наріжного каменя особистих свобод й характеризуються останні два століття.
    У 80-х замполіт що читав нам курс політико-виховної роботи казав про польських студентів "Разве они будут строить коммунизм?! Разве они поедут в стройтряд. Я им предлагал, но у их отца 20 Га земли, им нужно их обрабатывть!" Така от чітка логіка.
  • 2010.11.25 | rais

    Кодекси, Зміни до виборів, нові регламенти у ВР

    це ланки того ж самого ланцюга - системи керування державою засобами комбандитського терору.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2010.11.26 | Боббі

      скільки членів нинішнього уряду належали до номенклатури?

      Цікаво, як гадаєте? Хтось рахував, скільки членів нинішнього уряду належали до партноменклатури в радянські часи?

      Наприклад, Тігіпко — перший секретар обкому ЛКСМУ, чи ця посада номенклатурна?

      Азаров — заступник, а потім директор НДІ. Начебто посади номенклатурні.

      Табачник — заввідділом Київського міськкому ЛКСМУ/МДС. Наче не дуже жирна посада, але має бути дуже близькою до номенклатури, чи не так?

      з Клюєвим не зрозуміло... і так по кожному з них.

      Цікаво, також, скільки з них були членами КПРС або брали активну участь в комсомолі.

      Можливо, ця інформація допомогла би зрозуміти логіку подій?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2010.11.26 | igorg

        Це дуже примітивно так класифікувати

        Бо ми вже маємо справу з представниками наступного покоління. Якщо так можна сказати то з постноменклатурою. Тобто з продуктами виховання номенклатурним середовищем, або з прямими нащадками (в прямому сенсі) номенклатури. Звісно, що усі посади починаючи з райкомів комсомолу були номенклатурні. Не в партійних установах такими були усі керівні посади які мали реальну вагу. Була ще партійна еліта, як Кравчук, наприклад. Це вищий вишкіл, ВПШ, ЦК. З такими легше, бо вони знали як воно насправді, їх не годували лайном й почувалися вони впевненіше й незалежніше. Найгірше районного пошибу, молоді павучки готові зжерти й чужих і своїх. Ще нижче всякі секретарі парткомів, справжні шістки, завжди голодні. Гидотна компанія. А ще ж були їх родини й оточення, потрібні люди.
      • 2010.11.26 | Хвізик

        Re: скільки членів нинішнього уряду належали до номенклатури?

        Про Азарова - не факт, що номенклатурник.
        Можливо, що й ні
      • 2010.11.26 | rais

        Підтвердженням цьому виступ Богословської вчора у Шустера.

        Скільки з нащадки тієї комноменклатури представляють "укр еліту"? Скільки серед них Червоних директорів, колгоспних баронів, секретариків, інструкториків їх онуків, спадкоємців?
        Пограбування і знищення мільойнів людей створив їх стартовий капітал.
        Саме це зробило їх всіх зненацько з 91 року "успішними бізнесменами" та "національними виробниками" сьогодні... Це вони сьогодні купили собі новий бізнес - керування державою Україна.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".