04/11/2011 | MV

У суботу, 9 квітня 2011 року в конференц-залі Морського гідрофізичного інституту НАН України відбувся IV-й Конгрес українців Севастополя.

В роботі конгресу взяв участь народний депутат України Олесь Доній, екс-командувачі ВМС України Борис Кожин та Ігор Тенюх, Євген Лупаков, настоятелі місцевої римо-католицької громади, УПЦ Київського Патріархату, УГКЦ, УАПЦ, освітяни, представники громадських організацій міста, гості з Сімферополя та Києва, журналісти – всього більше 150 осіб.

Виконавча і представницька влада Севастополя проігнорувала зібрання української громади міста, хоча українці є платниками податків. Це свідчить не лише про небажання влади обговорювати питання, які турбують українців, а й про небажання навіть вислухати мешканців міста про порушення прав у освітній, релігійній, культурній та інших сферах життя.

Голова «Конгресу українців Севастополя» Богдан Мороз у своїй промові зупинився на утисках прав українців у всіх сферах життя міста. Українські церкви не мають своїх храмів, громаді римо-католиків не повертають костел, у якому нині розміщено кінотеатр «Дружба», відсутні школи з державною мовою викладання предметів. Єдину школу-інтернат № 7 з українською мовою навчання, яку була створена у 1997 році для дітей-сиріт і військовослужбовців влада планує знищити, розформувавши учнів по російськомовних школах.

У Севастополі представлена значна частина українофобських партій, у які вступають чимало етнічних українців заради близькості до влади.

Доповідач визнав, що багато з наміченого три роки тому на минулому конгресі втілити в життя не вдалось. Не дає належного результату переписка з владними інстанціями. Не були створені комісії з різних напрямків роботи. Не вдалось об’єднати всі українські громадські організації міста.

Колишній керівник ТРК ВМС ЗС України Мирослав Мамчак підкреслив існування жорсткого інформаційного протистояння та потужної ідеологічної агресії в нашому регіоні і вказав, що «конгрес українців надто мало зробив в інформаційному відношенні, щоби змінити щось на краще».

Сьогодні у севастопольській міській раді немає жодного депутата, який відкрито демонстрував би українську державну позицію.

«Нашою зброєю була і залишається лише правда і віра в Україну, бо наші опоненти завжди в кількісному, технічному і фінансовому плані набагато переважали нас завжди. Ми, відстоюючи права українців у місті, не зазіхаємо на права інших наших співвітчизників з інших національних груп», – підкреслив журналіст.

Народний депутат України Олесь Доній закликав українців діяти за принципом «свій до свого по своє» та запропонував принципи, які необхідні для розбудови українського суспільства – системність, принциповість і єдність.

Зібрання вчергове довірило керувати Конгресом українців Севастополя Богдану Морозу, що знову покладає на нього велику відповідальність перед українською громадою. Чи вдасться ближчим часом звітувати про виконання хоч кількох з 29 пунктів, що потрапили в резолюцію (яку ніхто не бачив), побачимо. А песимізм від того, що питання, які турбують українців міста, як-от повернення кінотеатру «Дружба» римо-католицькій громаді, створення в кожному районі Севастополя по одному дитячому садочку та школи з державною мовою навчання і виховання чи завершення будівництва української школи-колегіуму не вирішуються владою тривалий час.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ
(Фото автора)