але постановив, що знати це є “аморальним”

Вчора Верховна Рада України вирішила змінити історію, зокрема початок Другої світової війни. Прийнята постанова не лише засвідчила відсутність елементарних знань з історії, але й початок офіційного курсу на вибіркове засудження злочинів проти людства. А це становить загрозу вже навіть не міжнародному іміджу, а насамперед правам людини в сучасній Україні.

Заява Верховної Ради України"До 65 річниці Нюрнберзького трибуналу над фашистськими злочинцями" засвідчила незнання 233 українськими депутатами базових історичних фактів, зокрема про початок Другої світової війни. Депутати зокрема забули, що Друга світова війна розпочалася у вересні 1939 року із поділу Польщі між Третім Райхом і Радянським Союзом. І постановила, що згадувати ці факти є “аморально”.

“Основне завдання заяви ВРУ полягає не в засудженні нацистів, а у спробі відбілити комуністичний тоталітарний режим. За численними згадками про злочини гітлерівського Третього Райху політики хочуть спонукати світ і українців забути про злочини сталінського Радянського Союзу”, – наголосив історик Володимир В'ятрович.

“Прийнята заява демонструє чіткий крок українського парламенту до синхронізації зовнішньої політики із російською, зокрема – участі у вибірковому засудженні злочинів проти людства. – сказав В'ятрович.

“Однозначне засудження комунізму Європою, – продовжує дослідник – залишило Росії лише дві можливості для розвитку її внутрішньої політики реабілітації сталінського минулого: Росія або вимкне інтернет і закриє бібліотеки, або спробує чинити політичний тиск на Європу і світ, використовуючи свої природні ресурси та статус СРСР як учасника антигітлерівської коаліції. Вчора Парламент України офіційно долучився до реалізації другого сценарію”.

Для збереження українського суверенітету та такої його невід'ємної риси як самостійної зовнішньої політики важливо не допустити реабілітації сталінізму.

“Правда про участь Радянського союзу у розв'язанні Другої світової війни жодним чином не зменшує злочинів, вчинених нацистами, – додає директор Національного музею “Тюрма на Лонцького” Руслан Забілий. – Проте Україна, вся Східна Європа та інші країни, які після Другої світової війни протягом кількох десятиліть були окуповані жахливим тоталітарним режимом чекають на засудження злочинів комунізму. Це буде важливою даниною як пам'яті воїнів Червоної Армії, Української Повстанської Армії, визвольних рухів Східної Європи, які боролися із нацизмом, так і пам'яті мільйонів жертв сталінських концтаборів та політичних репресій під час і після Другої світової”.

“Народні депутати-комуністи, яких на відміну від їх соратників у Східній Європі та Прибалтиці, оминула люстрація, сьогодні користуються сприятливою для порушення прав людини політичною кон'юнктурою. ВРУ не лише чинить тиск на вивчення історії, а й готує політичний ґрунт для повернення радянських практик порушення прав людини в сучасне українське життя”, – додав В'ятрович.

Друга світова війна розпочалася у вересні 1939 року спільною агресією Третього райху та Радянського союзу на Польщу, яка стала наслідком Пакту Рібентропа-Молотова про переділ світу, підписаного у Москві 23 серпня 1939 року. Кроки Сталіна назустріч Гітлеру розв'язали руки нацистам у діях проти західних держав. Їх виснаження давало шанс СРСР на поширення комуністичного режиму після вступу у війну. Так і сталося в 1945 р., коли СРСР не тільки силою зброї витіснив нацистів з Центрально-Східної Європи, але за допомогою фальсифікації виборів встановив маріонеткові комуністичні режими, які впали під натиском революцій у кінці 80-х –на початку 90-х рр. ХХ століття.

У 2006 році Парламентська асамблея ради Європи засудила злочини комуністичного режиму http://assembly.coe.int/Main.asp?link=/Documents/AdoptedText/ta06/Eres1481.htm. Вказувалося, що до числа злочинів входять масові вбивства і страти, використання концентраційних таборів, застосування тортур, використання рабської праці і інші форми масового фізичного терору. ПАРЄ закликала країни-члени Ради Європи "переглянути історію комунізму і їх власну історію і однозначно засудити їх".

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху