Як Янукович розслідував убивство Гонгадзе
09/16/2011 | Костя Крик
Якось чисто український президент Віктор Федорович Янукович вирішив підлікуватися. На 2-му році напруженої роботи голова держави капітально підірвав собі здоров`я - праве коліно пошкодив на своєму шикарному тенісному корті, ліву ногу звихнув, стрибаючи з подарованого братською Польщею вороного, а обидва кулаки забив на останній міжвідомчій нараді о нахабні пики Азарова, Тигипка та інших підступних реформаторів. Президент виписав собі лікарняний, але перш ніж злягти у ліжко, завітав на золоті острови Чорного моря - пообідати на халяву із колишнім (другим) президентом України Леонідом Даниловичем Кучмою, найбагатшою, за версією вітчизняного ФОРБС, у світі людиною одразу після айтішника Біла Гейтса. Але обід затягнувся, і Віктор Федорович вже гірко пошкодував, що виперся бозна куди. Коли вже дійшло до танців, маленька, але огрядна дружина підпільного мільярдера Людмила Миколаївна так браво стрибала по колу навколо запрошеного співака Томаса Андерса, що відтоптала ноги і йому, і усім веселим гостям.
Зірці, звичайно, проплатили, а от себе Віктору Федоровичу було дуже шкода. Що занадто, то не здраво, згадалось народне прислів`я. Не подаючи виду, що болить, Янукович по-англійськи тихо покинув гурт і поміж пальмами-олеандрами злиняв в самий кінець мальовничого саду на височенну кручу над морем, краєм якої протягнулася звивиста злітна смуга. Хазяїн після третьої вже не закусював і президента проводжала лише берегова охорона - на рейді повільно курсували сіро-зелені сторожовики, прикордонники похмуро зирили в оптику на всі боки, а стволи їхніх високоточних реактивно-зенітних установок делікатно націлились у небо прямо над головою зальотного гостя. Тим часом Янукович востаннє із відвертою заздрістю зиркнув на круті скелі приватизованого за копійки національного острова-заповідника Форос ринковою вартістю кількадесят мільярдів зелених, а по суті безцінного, де віками відпочивали російські царі і радянські генсеки. Янукович вдихнув на пам`ять солоний морський вітер і неповторно п`янкий аромат зібраних з усього світу парникових троянд, прикрив салон повітряної тачки і рішуче наказав рулити додому.
Настрій і на вечірці був ніякий, а тепер зовсім підупав. Шикарна фатера в українського пенсіонера, у риму подумав Янукович, а я, як лох, у тому Межигір`ї. Як тільки сонячний Крим залишився позаду і від гелікоптера нарешті відпав сторожовий загін винищувачів з екс-президентської охорони, Янукович відвернувся од вікна і набрав свою новеньку речницю Дарку Чепак – колишню журналістку вічноопозиційного 5 каналу. Новенька від душі ненавиділа усяку владу і, оскільки після Майдану-2004 чорний піар в Україні вже не сприймали, найнялася до останнього президента з таємною метою готувати йому абсурдні промови і плутати сторінки – щоб хоч народ погигикав.
- От ви, журналюги, Януковича Межигір`ям докоряєте! - закричав Янукович у слухавку, - а інших хоч би спитали, приміром у Кучми звідки таке бабло шалене. Про Крим уже мовчу, але і телебачення його, і КИЇВСТАР, а літачки, гадство, ну це вже зовсім.
- Гонгадзе вже питав і допитався, - Дарка непомітно витерла сльозу, - Кучма з Литвином йому голову відрізали і у Дніпро викинули!
- Правильно відрізали, - повчально сказав Янукович, - якого це Грузія втручається у наші внутрішні справи?
- Він хоч і грузин, але українець, - речниця дуже образилась за покійного колегу, - по ходу, в УКРАЇНСЬКУ ПРАВДУ писав! Зате Ви от прописані у Києві, а працюєте на Москву.
- По-перше, що я десь на когось працюю, це ти загнула, - розвеселився президент, - не для того обирався! По-друге, питати треба не як у Шустера, ля-ля, а по-нормальному.
- По-нормальному це як – гарячою праскою до живота?
- Можна і до живота, - почав президент, але нервова речниця вже відключилася.
Коли гелікоптер повернувся додому, на небо давно висипали зорі. Віктор Федорович із останніх сил стягнув зачовгані танцями черевики, не роздягаючись плюхнувся у широке ліжко і увімкнувши ІНТЕР, дістав з-під ліжка поцуплену із службового кабінету оригінальну попільничку у формі черепа. Про страшний сувенір, що дістався від Ющенка, а Ющенку від Кучми, казали, що виточили його із справжніх лобно-тім`яних костей голови невідомого чоловіка, виловленої у повноводному Дніпрі чи то 5, чи то 10 років тому.
- Не може бути, - пробурчав Янукович, розглядаючи попільничку, - щоб оце так просто на столі зберігали речдоки. Бляха-муха, зовсім страх потєряли!
На відміну від молодої-зеленої дівчини, президент давно знав, що владна тусовка – той ще гадюшник, одна половина завжди намагається схавати чи підсидіти другу. І він зовсім не був впевнений, що саме Кучма відрізав голову журналісту, потім ще й легковажно поставив собі на стіл - хоча тупе слідство казало, що саме так воно і було.
За версією слідства, ще десять чи скільки років тому, у фатальному 2000 році двометровий красень-журналіст громадсько-політичного інтернет-видання УКРАЇНСЬКА ПРАВДА Георгій Русланович Гонгадзе при живій дружині і двох малятах почав гуляти із своєю шефинею - редактором Оленою Притулою, яка перед тим кохалася із кучмівським адміном Володимиром Литвином. Дізнавшись про зраду, адмін дуже образився і нацькував на суперника могутнього шефа. Є, мовляв, такий собі інформаційний кілер, пише особисто проти Вас, тож замочити його - ну просто свята справа. На той час НЕМИРІВСЬКА з перцем і без остаточно затьмарила Леоніду Даниловичу мізки, і він повів себе абсолютно очікувано – грюкнув кулаком по столу, викликав на килим міністра МВС Юрія Кравченка разом із головою СБУ Леонідом Деркачем і наказав роз`яснити гарячому кавказцю по складах, що можна писати в газету, а що - тільки на стінах. Ну, а коли журналюга не розуміє, просто відбити йому голову!
Однак завше слухняні підлеглі у даному випадку почали тупити, вимагаючи письмового президентського указу вивезти грузина в ліс. Обидва генерали мало петрали в журналістиці, зате достеменно знали, що, крім них, всі розмови шефа-алконавта чують і пишуть на цифру російська ФСБ, американське ЦРУ і бозна хто ще. Указ на папері так і не надійшов, але восени того ж року журналіст все одно зник, а потім в зеленій смузі знайшли його обезголовлене тіло. Компрометуючі записи пішли у світ, і всі стрілки показали на присутніх у кабінеті Кучму, Литвина, ну і тих самих генералів. Почався такий шухер, що Кучма тимчасово закодувався від алкоголю, зняв з генералів погони, адміна звільнив у парламент. Щоправда, потім президент знову запив, і на блатне адмінівське місце проскочив російський шпигун Віктор Медведчук...
Поки Янукович задумливо смалив заборонений лікарем БЄЛОМОР-КАНАЛ, на його улюбленому президентському каналі ІНТЕР почався повтор денних новин.
- За кордоном, як завжди, колотнеча, - нещиро усміхаючись гнав колишній жартівник 95 КВАРТАЛУ, а нині звичайний ведучий Володимир Зеленський, - в Африці, Азії і Європі вулична босота із зброєю в руках вимагає у олігархів хоч якогось покращення життя вже сьогодні. Тривожне повідомлення з Венесуели – останній вождь з роду апачів Уго Чавес цікавиться, коли капіталісти припинять заливати нафтою традиційні місця риболовлі, з яких харчується все венесуельське плем`я? У разі неадекватної відповіді червоношкірий лідер погрожує почати проти клятих блідоліцих третю світову війну із застосуванням луків, списів і міжконтинентальних ракет ТОМАГАВК із ядерними боєголовками.
- Нормально, - посміхнувся Янукович, від втоми очі вже злипались, - ось як треба питати...
- Тільки в Україні все спокійно, - продовжував ведучий, - на Київській трасі знайшовся 3-річний хлопчик в одній кофтині і шкарпетках. Як з'ясувалося, мати пішла по воду надвір, а двері не причинила. Цікаво, як малюк опинився за кілометри від дому і звідки у нього в шкарпетці стодоларова купюра?
Ось тут Віктора Федоровича нарешті зморив сон. Снилося якраз, начебто летить він по центру столиці своім залізним птахом, раптом гля – під Головпоштамтом в одній кофтині стоїть отой самий 3-річний утікач, щось карябає на стінах. Президент скомандував, і гелікоптер сів на бруківку. Кинувши крейду, хлопчина стрімко узяв з місця, охорона чухнула навздогін, а у президента якраз закололо коліно. Шкутильгаючи, він підійшов до стіни і з подивом розібрав напис із трьох слів ЯНУКОВИЧ, ДЕ ГОНГАДЗЕ?
Янукович прокинувся в холодному поту, серце калатало. Напис міг зробити тільки хтось з героїв легендарної Помаранчевої революції, але ж усі вони хто повісився, хто впав у кому. Щоб заспокоїтись, знову потягнувся за цигарками, аж тут на нічному столику біля ліжка задзвонив телефон службового зв`язку. Янукович роздратовано зняв слухавку.
- Квартира, - президент торкнувся хворого коліна і зморщився. – Слухаю, кажіть!
- Добрий вечір, - ввічливо сказали у апараті голосом авторитетного одеського шулера і на півставки депутата від президентської Партії регіонів Серьоги Ківалова, - скажіть, будь ласка, у Вас є телевізор?
- Та ну, на фіг, – збрехав президент, - є Інтернет.
- Ще краще, - шулер продовжував тиснути на психіку, - пропоную стовідстотковий спосіб швидко забагатіти!
- А ну-ну, - зацікавився президент.
- Що треба – реєструємося на сайті і дивимося до кінця ролик із українською народною піснею ОЙ, ПІД ВИШНЕЮ у ексклюзивному виконанні Миколи Азарова. 5 хвилин і усе, після повтору такої простої операції на Ваш рахунок зараховуються гроші, а по досягненню кожен раз суми 1500 гривень можна їх знімати, як це роблю я. Коротше, дядя, за рік стаєш мільйонером!
- Серьога, ти? - спитав президент. - Шо за гониво, навіщо мені з мільярдера ставати мільйонером...
- Вікторе Федоровичу, мільйон разів вибачаюсь, – почав виправдовутися одесит, – це нова секретарка номери поплутала. До речі, коли вже мене поставлять прем`єром чи хоча б у Верховний суд?
- А хоч зараз! - буркнув президент, йому ломило вже всі кістки. – Скажи тільки, де журналіст, одразу і поставлю.
Зв`язок миттю урвався, пішли короткі гудки.
- Ага, упісялась Одеса-мама, - президент заїржав, - авторитет називається! Ну що ж, тоді мабуть, сам візьму і спитаю. Як каже прем`єр Азаров, ми з Єнакієва, нам все однакієво.
Ворушити темну справу було ризиковано, але Януковичу раптом закортіло показати, хто в Україні хазяїн. Порахувавши подумки від десяти до одного, він сказав ПУСК! і набрав Пущу-Водицю – десь там у глухому лісі на закинутій дачі жив його земляк-шансоньє з Макеєвки Ренат Равелійович Кузьмін, головний шоумен 1-го національного каналу, ще й на громадських засадах заступник Генпрокурора, на прізвисько Піаніст.
- Чуєш, Макеєвка, що робиш зараз? - здалеку почав президент.
- Як вітаєшся, хамло, - прокурор ще не прокинувся, - із слідством будемо співпрацювати? А, це ти, Федрич. Слухай, перебери на тижні, а то у мене зранку кастинг.
- Від хамла чую, - парирував президент, - кидай свою МУРКУ, тут справа на лимон зеленню!
- По Києву чи по Донецьку? – діловито уточнив Піаніст.
- По Києву, ясна річ, - здивувався президент, - нафіг вже той Донецьк, забудь як страшний сон!
- Тоді лимона мало, - слідак, як завжди, ціни собі не складав, - тут така мафія, одна Юлька чого варта! Ще ж я новий СТЕЙНВЕЙ приглядів, бо у моєму вже клавіши западають.
- Обійдешся старим, - не витримав президент, - коротше, прокуратура, завтра викликаєш його і одразу в лоб – де грузин?
- Саакашвілі?
Мабуть, спросоння той ще не зовсім доганяв, і Янукович почав нервувати.
- Причому Саакашвілі?
- Ти ж наче сказав Ющенка викликати!
- Причому Ющенко, - Янукович закотив очі на лоба, - що взяти з Ющенка, крім американського паспорта! Кучму, Кучму бери і питай – де журналіст, як його, Гон... Ген... Коротше, де грузин і хто йому відрізав голову? А то тут пацани бігають-питають, не знаю, що сказати...
Досвідчений слідак протер очі, почав розмірковувати, що й до чого. Навіть без фахової підготовки було ясно, що людину прирекли на мученицьку смерть у ту саму мить, коли нетверезий Кучма ляснув кулаком по столу, а от хто за спиною алкалоїда скористався ситуацією і у зручний момент конкретно розпорядився спиляти голову журналісту? Оце було дійсно питаннячко! Десять аж років спливло, протоколи сто разів виправляли-переписували, свідки хто застрелився, кто впав у кому, і вгадати справжного замовника можна було тепер лише дивом. Може, розстаралася агент американського впливу Катя Ющенко чи той же бандюк Грицько Суркіс з футбольного клубу ДИНАМО, зрештою, юлькіному спонсору Гарику Коломойському пришити когось теж було як Ківалову обнулити чужу кредитку.
- Звідки ж Кучма зна, хто відрізав? - Кузьмін почав з`їжджати із стрьомної теми, - там наче ще місцеві футболісти засвітилися, Ахмєтов казав.
- Ахмєтову аби на ДИНАМО наїхати, - Янукович підвищив голос, - кажу тобі, спитай Кучму. Він же президент, хай і відповість за все по-президентськи! Теж мені, доктор Комаровський новий знайшовся по сексопатології – люди кохаються, він лізе. Пий менше, і все буде нормально. Слава Богу, ядерного пульта вчасно продали, а то ще б на кнопки став тиснути. З Литвином теж побалакай.
- Ні, Федричу, за таку тему мільйона мало...
Слідак знову почав канючити, але президент кинув слухавку і підозріло озирнувся, наче і тут, удома, могли підслухати і записати всі його таємні президентські вказівки.
- Сто відсотків, Кучма у всьому винен, - із злістю подумав Віктор Федорович, - розвів, бля, корупцію. А голову, мабуть, таки Юлька відрізала. Чи Катька... Грицька зачепити, одразу ЄВРО закриють і футбол не подивишся. Нє, краще не чіпати те кубло, хай буде Кучма.
Усю ніч Янукович лежав-прислухався, чи не летять винищувачі над лісом, а зранку почалися сюрпризи. Спершу примчала швидка з московськими номерами - незнайомі лікарі вкололи ударну суміш знеболюючого-снодійного і, залишивши рецепт на столі, так же оперативно щезли. Потім начальник охорони приніс товстого листа із штемпелем поштової служби США. Віктор Федорович довго із сумнівом крутив його в руках, зрештою розпечатав. Виявляється, буквально сьогодні уночі невідомі доброзичливці із штату Вашінгтон оформили на президента України золоті і алмазні копанки, нафтові свердловини, усяке таке ж дороге майно. Одне засмучувало - що все це десь в охопленому революційним полум`ям Єгипті, Сирії, Йємені, інших стрьомних місцях, тому Янукович розчаровано згріб цінні папери в кошик під столом.
Тут же під рецептом, якого залишила медбригада, Янукович виявив схожий лист від російського друзяки Путіна. Але і тут розчарування – десь у дикій Чечні Віктору Федоровичу подарували газотранспортну трубу, яка була подряпана під час миротворчих операцій і вимагала капремонту.
- Чого це зранку усіх пробило? - здивувався президент.
Презенти були зовсім непридатні для використання, але тішив сам факт уваги. Янукович повеселішав і набрав нову речницю.
- По-перше, Зеленського нафіг з ефіру, щоб народ не колотив, по-друге, записуй промову для преси, – президент замислився, - значить, так, щороку в Україні з різних мотивів ріжуть-душать-забивають тисячі людей, але ми йдемо до Европи, тому бажано хоча б раз на 10 років розкривати хоча б одне цікаве вбивство, приміром, скоєне з ревнощів! Почнемо з того, хто відрізав голову Гон... е-е-е, грузину. До суду не буду називати імен, всі й так знають, що це Кучма і Литвин! Тільки не подумайте, що у моєму рішенні є якась політика, гадом буду, ніякої політики, нічого такого особистого...
- Ага, тільки бізнес, - Дарка була у захваті, але не подавала виду, - ну жартую-жартую.
- Потім жартуватимеш, - президент збився з думки, - коли живі залишимося. До речі, з метою особистої безпеки виступ організуємо подалі від Києва, у моєму рідному Єнакієві, я там всі кутки знаю.
- Якщо для безпеки, краще у Сингапурі, - зіронізувала речниця.
- Можна і там, – погодився президент. - Хоча у Юльки руки довгі. Чи у Катьки...
За хвилину об`явився і Піаніст.
- Альо, Федричу, по Кучмі давай конкретно, скільки йому навісити - десять років ув`язнення - це мінімальний строк, або пожиттєве?
Янукович поблажливо махнув рукою.
- Можна і мінімальний, аби з конфіскацією...
- Ясно, - слідак вже з головою поринув у слідство, - тоді останнє питання, кажуть, вбивця, ну тобто Кучма, зробив із голови жертви попільничку і підкинув до себе у кабінет, пошукай добре. Це може бути важливим доказом на суді!
- Яка голова, нічого не знаю, - Янукович поклав слухавку і потягнувся, - так я одразу і розбігся шукати, потім буду без попільнички…
Зірці, звичайно, проплатили, а от себе Віктору Федоровичу було дуже шкода. Що занадто, то не здраво, згадалось народне прислів`я. Не подаючи виду, що болить, Янукович по-англійськи тихо покинув гурт і поміж пальмами-олеандрами злиняв в самий кінець мальовничого саду на височенну кручу над морем, краєм якої протягнулася звивиста злітна смуга. Хазяїн після третьої вже не закусював і президента проводжала лише берегова охорона - на рейді повільно курсували сіро-зелені сторожовики, прикордонники похмуро зирили в оптику на всі боки, а стволи їхніх високоточних реактивно-зенітних установок делікатно націлились у небо прямо над головою зальотного гостя. Тим часом Янукович востаннє із відвертою заздрістю зиркнув на круті скелі приватизованого за копійки національного острова-заповідника Форос ринковою вартістю кількадесят мільярдів зелених, а по суті безцінного, де віками відпочивали російські царі і радянські генсеки. Янукович вдихнув на пам`ять солоний морський вітер і неповторно п`янкий аромат зібраних з усього світу парникових троянд, прикрив салон повітряної тачки і рішуче наказав рулити додому.
Настрій і на вечірці був ніякий, а тепер зовсім підупав. Шикарна фатера в українського пенсіонера, у риму подумав Янукович, а я, як лох, у тому Межигір`ї. Як тільки сонячний Крим залишився позаду і від гелікоптера нарешті відпав сторожовий загін винищувачів з екс-президентської охорони, Янукович відвернувся од вікна і набрав свою новеньку речницю Дарку Чепак – колишню журналістку вічноопозиційного 5 каналу. Новенька від душі ненавиділа усяку владу і, оскільки після Майдану-2004 чорний піар в Україні вже не сприймали, найнялася до останнього президента з таємною метою готувати йому абсурдні промови і плутати сторінки – щоб хоч народ погигикав.
- От ви, журналюги, Януковича Межигір`ям докоряєте! - закричав Янукович у слухавку, - а інших хоч би спитали, приміром у Кучми звідки таке бабло шалене. Про Крим уже мовчу, але і телебачення його, і КИЇВСТАР, а літачки, гадство, ну це вже зовсім.
- Гонгадзе вже питав і допитався, - Дарка непомітно витерла сльозу, - Кучма з Литвином йому голову відрізали і у Дніпро викинули!
- Правильно відрізали, - повчально сказав Янукович, - якого це Грузія втручається у наші внутрішні справи?
- Він хоч і грузин, але українець, - речниця дуже образилась за покійного колегу, - по ходу, в УКРАЇНСЬКУ ПРАВДУ писав! Зате Ви от прописані у Києві, а працюєте на Москву.
- По-перше, що я десь на когось працюю, це ти загнула, - розвеселився президент, - не для того обирався! По-друге, питати треба не як у Шустера, ля-ля, а по-нормальному.
- По-нормальному це як – гарячою праскою до живота?
- Можна і до живота, - почав президент, але нервова речниця вже відключилася.
Коли гелікоптер повернувся додому, на небо давно висипали зорі. Віктор Федорович із останніх сил стягнув зачовгані танцями черевики, не роздягаючись плюхнувся у широке ліжко і увімкнувши ІНТЕР, дістав з-під ліжка поцуплену із службового кабінету оригінальну попільничку у формі черепа. Про страшний сувенір, що дістався від Ющенка, а Ющенку від Кучми, казали, що виточили його із справжніх лобно-тім`яних костей голови невідомого чоловіка, виловленої у повноводному Дніпрі чи то 5, чи то 10 років тому.
- Не може бути, - пробурчав Янукович, розглядаючи попільничку, - щоб оце так просто на столі зберігали речдоки. Бляха-муха, зовсім страх потєряли!
На відміну від молодої-зеленої дівчини, президент давно знав, що владна тусовка – той ще гадюшник, одна половина завжди намагається схавати чи підсидіти другу. І він зовсім не був впевнений, що саме Кучма відрізав голову журналісту, потім ще й легковажно поставив собі на стіл - хоча тупе слідство казало, що саме так воно і було.
За версією слідства, ще десять чи скільки років тому, у фатальному 2000 році двометровий красень-журналіст громадсько-політичного інтернет-видання УКРАЇНСЬКА ПРАВДА Георгій Русланович Гонгадзе при живій дружині і двох малятах почав гуляти із своєю шефинею - редактором Оленою Притулою, яка перед тим кохалася із кучмівським адміном Володимиром Литвином. Дізнавшись про зраду, адмін дуже образився і нацькував на суперника могутнього шефа. Є, мовляв, такий собі інформаційний кілер, пише особисто проти Вас, тож замочити його - ну просто свята справа. На той час НЕМИРІВСЬКА з перцем і без остаточно затьмарила Леоніду Даниловичу мізки, і він повів себе абсолютно очікувано – грюкнув кулаком по столу, викликав на килим міністра МВС Юрія Кравченка разом із головою СБУ Леонідом Деркачем і наказав роз`яснити гарячому кавказцю по складах, що можна писати в газету, а що - тільки на стінах. Ну, а коли журналюга не розуміє, просто відбити йому голову!
Однак завше слухняні підлеглі у даному випадку почали тупити, вимагаючи письмового президентського указу вивезти грузина в ліс. Обидва генерали мало петрали в журналістиці, зате достеменно знали, що, крім них, всі розмови шефа-алконавта чують і пишуть на цифру російська ФСБ, американське ЦРУ і бозна хто ще. Указ на папері так і не надійшов, але восени того ж року журналіст все одно зник, а потім в зеленій смузі знайшли його обезголовлене тіло. Компрометуючі записи пішли у світ, і всі стрілки показали на присутніх у кабінеті Кучму, Литвина, ну і тих самих генералів. Почався такий шухер, що Кучма тимчасово закодувався від алкоголю, зняв з генералів погони, адміна звільнив у парламент. Щоправда, потім президент знову запив, і на блатне адмінівське місце проскочив російський шпигун Віктор Медведчук...
Поки Янукович задумливо смалив заборонений лікарем БЄЛОМОР-КАНАЛ, на його улюбленому президентському каналі ІНТЕР почався повтор денних новин.
- За кордоном, як завжди, колотнеча, - нещиро усміхаючись гнав колишній жартівник 95 КВАРТАЛУ, а нині звичайний ведучий Володимир Зеленський, - в Африці, Азії і Європі вулична босота із зброєю в руках вимагає у олігархів хоч якогось покращення життя вже сьогодні. Тривожне повідомлення з Венесуели – останній вождь з роду апачів Уго Чавес цікавиться, коли капіталісти припинять заливати нафтою традиційні місця риболовлі, з яких харчується все венесуельське плем`я? У разі неадекватної відповіді червоношкірий лідер погрожує почати проти клятих блідоліцих третю світову війну із застосуванням луків, списів і міжконтинентальних ракет ТОМАГАВК із ядерними боєголовками.
- Нормально, - посміхнувся Янукович, від втоми очі вже злипались, - ось як треба питати...
- Тільки в Україні все спокійно, - продовжував ведучий, - на Київській трасі знайшовся 3-річний хлопчик в одній кофтині і шкарпетках. Як з'ясувалося, мати пішла по воду надвір, а двері не причинила. Цікаво, як малюк опинився за кілометри від дому і звідки у нього в шкарпетці стодоларова купюра?
Ось тут Віктора Федоровича нарешті зморив сон. Снилося якраз, начебто летить він по центру столиці своім залізним птахом, раптом гля – під Головпоштамтом в одній кофтині стоїть отой самий 3-річний утікач, щось карябає на стінах. Президент скомандував, і гелікоптер сів на бруківку. Кинувши крейду, хлопчина стрімко узяв з місця, охорона чухнула навздогін, а у президента якраз закололо коліно. Шкутильгаючи, він підійшов до стіни і з подивом розібрав напис із трьох слів ЯНУКОВИЧ, ДЕ ГОНГАДЗЕ?
Янукович прокинувся в холодному поту, серце калатало. Напис міг зробити тільки хтось з героїв легендарної Помаранчевої революції, але ж усі вони хто повісився, хто впав у кому. Щоб заспокоїтись, знову потягнувся за цигарками, аж тут на нічному столику біля ліжка задзвонив телефон службового зв`язку. Янукович роздратовано зняв слухавку.
- Квартира, - президент торкнувся хворого коліна і зморщився. – Слухаю, кажіть!
- Добрий вечір, - ввічливо сказали у апараті голосом авторитетного одеського шулера і на півставки депутата від президентської Партії регіонів Серьоги Ківалова, - скажіть, будь ласка, у Вас є телевізор?
- Та ну, на фіг, – збрехав президент, - є Інтернет.
- Ще краще, - шулер продовжував тиснути на психіку, - пропоную стовідстотковий спосіб швидко забагатіти!
- А ну-ну, - зацікавився президент.
- Що треба – реєструємося на сайті і дивимося до кінця ролик із українською народною піснею ОЙ, ПІД ВИШНЕЮ у ексклюзивному виконанні Миколи Азарова. 5 хвилин і усе, після повтору такої простої операції на Ваш рахунок зараховуються гроші, а по досягненню кожен раз суми 1500 гривень можна їх знімати, як це роблю я. Коротше, дядя, за рік стаєш мільйонером!
- Серьога, ти? - спитав президент. - Шо за гониво, навіщо мені з мільярдера ставати мільйонером...
- Вікторе Федоровичу, мільйон разів вибачаюсь, – почав виправдовутися одесит, – це нова секретарка номери поплутала. До речі, коли вже мене поставлять прем`єром чи хоча б у Верховний суд?
- А хоч зараз! - буркнув президент, йому ломило вже всі кістки. – Скажи тільки, де журналіст, одразу і поставлю.
Зв`язок миттю урвався, пішли короткі гудки.
- Ага, упісялась Одеса-мама, - президент заїржав, - авторитет називається! Ну що ж, тоді мабуть, сам візьму і спитаю. Як каже прем`єр Азаров, ми з Єнакієва, нам все однакієво.
Ворушити темну справу було ризиковано, але Януковичу раптом закортіло показати, хто в Україні хазяїн. Порахувавши подумки від десяти до одного, він сказав ПУСК! і набрав Пущу-Водицю – десь там у глухому лісі на закинутій дачі жив його земляк-шансоньє з Макеєвки Ренат Равелійович Кузьмін, головний шоумен 1-го національного каналу, ще й на громадських засадах заступник Генпрокурора, на прізвисько Піаніст.
- Чуєш, Макеєвка, що робиш зараз? - здалеку почав президент.
- Як вітаєшся, хамло, - прокурор ще не прокинувся, - із слідством будемо співпрацювати? А, це ти, Федрич. Слухай, перебери на тижні, а то у мене зранку кастинг.
- Від хамла чую, - парирував президент, - кидай свою МУРКУ, тут справа на лимон зеленню!
- По Києву чи по Донецьку? – діловито уточнив Піаніст.
- По Києву, ясна річ, - здивувався президент, - нафіг вже той Донецьк, забудь як страшний сон!
- Тоді лимона мало, - слідак, як завжди, ціни собі не складав, - тут така мафія, одна Юлька чого варта! Ще ж я новий СТЕЙНВЕЙ приглядів, бо у моєму вже клавіши западають.
- Обійдешся старим, - не витримав президент, - коротше, прокуратура, завтра викликаєш його і одразу в лоб – де грузин?
- Саакашвілі?
Мабуть, спросоння той ще не зовсім доганяв, і Янукович почав нервувати.
- Причому Саакашвілі?
- Ти ж наче сказав Ющенка викликати!
- Причому Ющенко, - Янукович закотив очі на лоба, - що взяти з Ющенка, крім американського паспорта! Кучму, Кучму бери і питай – де журналіст, як його, Гон... Ген... Коротше, де грузин і хто йому відрізав голову? А то тут пацани бігають-питають, не знаю, що сказати...
Досвідчений слідак протер очі, почав розмірковувати, що й до чого. Навіть без фахової підготовки було ясно, що людину прирекли на мученицьку смерть у ту саму мить, коли нетверезий Кучма ляснув кулаком по столу, а от хто за спиною алкалоїда скористався ситуацією і у зручний момент конкретно розпорядився спиляти голову журналісту? Оце було дійсно питаннячко! Десять аж років спливло, протоколи сто разів виправляли-переписували, свідки хто застрелився, кто впав у кому, і вгадати справжного замовника можна було тепер лише дивом. Може, розстаралася агент американського впливу Катя Ющенко чи той же бандюк Грицько Суркіс з футбольного клубу ДИНАМО, зрештою, юлькіному спонсору Гарику Коломойському пришити когось теж було як Ківалову обнулити чужу кредитку.
- Звідки ж Кучма зна, хто відрізав? - Кузьмін почав з`їжджати із стрьомної теми, - там наче ще місцеві футболісти засвітилися, Ахмєтов казав.
- Ахмєтову аби на ДИНАМО наїхати, - Янукович підвищив голос, - кажу тобі, спитай Кучму. Він же президент, хай і відповість за все по-президентськи! Теж мені, доктор Комаровський новий знайшовся по сексопатології – люди кохаються, він лізе. Пий менше, і все буде нормально. Слава Богу, ядерного пульта вчасно продали, а то ще б на кнопки став тиснути. З Литвином теж побалакай.
- Ні, Федричу, за таку тему мільйона мало...
Слідак знову почав канючити, але президент кинув слухавку і підозріло озирнувся, наче і тут, удома, могли підслухати і записати всі його таємні президентські вказівки.
- Сто відсотків, Кучма у всьому винен, - із злістю подумав Віктор Федорович, - розвів, бля, корупцію. А голову, мабуть, таки Юлька відрізала. Чи Катька... Грицька зачепити, одразу ЄВРО закриють і футбол не подивишся. Нє, краще не чіпати те кубло, хай буде Кучма.
Усю ніч Янукович лежав-прислухався, чи не летять винищувачі над лісом, а зранку почалися сюрпризи. Спершу примчала швидка з московськими номерами - незнайомі лікарі вкололи ударну суміш знеболюючого-снодійного і, залишивши рецепт на столі, так же оперативно щезли. Потім начальник охорони приніс товстого листа із штемпелем поштової служби США. Віктор Федорович довго із сумнівом крутив його в руках, зрештою розпечатав. Виявляється, буквально сьогодні уночі невідомі доброзичливці із штату Вашінгтон оформили на президента України золоті і алмазні копанки, нафтові свердловини, усяке таке ж дороге майно. Одне засмучувало - що все це десь в охопленому революційним полум`ям Єгипті, Сирії, Йємені, інших стрьомних місцях, тому Янукович розчаровано згріб цінні папери в кошик під столом.
Тут же під рецептом, якого залишила медбригада, Янукович виявив схожий лист від російського друзяки Путіна. Але і тут розчарування – десь у дикій Чечні Віктору Федоровичу подарували газотранспортну трубу, яка була подряпана під час миротворчих операцій і вимагала капремонту.
- Чого це зранку усіх пробило? - здивувався президент.
Презенти були зовсім непридатні для використання, але тішив сам факт уваги. Янукович повеселішав і набрав нову речницю.
- По-перше, Зеленського нафіг з ефіру, щоб народ не колотив, по-друге, записуй промову для преси, – президент замислився, - значить, так, щороку в Україні з різних мотивів ріжуть-душать-забивають тисячі людей, але ми йдемо до Европи, тому бажано хоча б раз на 10 років розкривати хоча б одне цікаве вбивство, приміром, скоєне з ревнощів! Почнемо з того, хто відрізав голову Гон... е-е-е, грузину. До суду не буду називати імен, всі й так знають, що це Кучма і Литвин! Тільки не подумайте, що у моєму рішенні є якась політика, гадом буду, ніякої політики, нічого такого особистого...
- Ага, тільки бізнес, - Дарка була у захваті, але не подавала виду, - ну жартую-жартую.
- Потім жартуватимеш, - президент збився з думки, - коли живі залишимося. До речі, з метою особистої безпеки виступ організуємо подалі від Києва, у моєму рідному Єнакієві, я там всі кутки знаю.
- Якщо для безпеки, краще у Сингапурі, - зіронізувала речниця.
- Можна і там, – погодився президент. - Хоча у Юльки руки довгі. Чи у Катьки...
За хвилину об`явився і Піаніст.
- Альо, Федричу, по Кучмі давай конкретно, скільки йому навісити - десять років ув`язнення - це мінімальний строк, або пожиттєве?
Янукович поблажливо махнув рукою.
- Можна і мінімальний, аби з конфіскацією...
- Ясно, - слідак вже з головою поринув у слідство, - тоді останнє питання, кажуть, вбивця, ну тобто Кучма, зробив із голови жертви попільничку і підкинув до себе у кабінет, пошукай добре. Це може бути важливим доказом на суді!
- Яка голова, нічого не знаю, - Янукович поклав слухавку і потягнувся, - так я одразу і розбігся шукати, потім буду без попільнички…
Відповіді
2011.09.24 | Костя Крик
Re: Як Янукович золоту осінь зустрічав
Якось президент України Віктор Федорович Янукович проїжджав по центру столиці і попросив водія зупинитися біля Маріїнського парку, що на вулиці Грушевського, біля парламенту.Осінь видалася тепла, усюди гуляли мами з дітьми, тож голова держави і собі вирішив подихати свіжим повітрям. Наказавши охороні залишатися на місці, Янукович самостійно вибрався з броньованого лімузина і почалапав вузькою кленовою алеєю, що уся була вкрита пожовтілим листям. Посередині алеї він зупинився і на усі груди вдихнув повітря. Раптом з кущів вилетіли кремезні чоловіки у камуфляжних штанях і смугастих тільниках і почали безцеремонно вивертати Януковичу кишені.
- Депутат? – грізно запитав Віктора Федоровича один, з наколкою НЕ ЗАБУДУ КАНДАГАР на тильному боці лівої долоні.
- Боронь Боже, - Віктор Федорович перехрестився. – Гад буду, пацани, свій я, просто погулять вийшов.
- А чого без зброї за периметром? – здивувався наколотий. - Наказу не чув? Пароль кажи.
Від наколотого гостро пахло забороненою для вирощування афганською травкою, він ледь помітно похитувавсь, а праву руку тримав у кишені камуфляжних штанів. Янукович розгублено озирнувся на дорогу, де стояла машина, але охорона нічого не помічала, сиділа-дрімала собі під теплим сонечком.
- Гуляють морячки, - подумав Янукович. – От же, бляха-муха, армію скоротив, а про флот забувся шось зовсім...
- Струнко стояти! - ліниво сказав старший у синьому береті, розкриваючи президентське посвідчення. - Так, так, президент України. Ага, цивільний. А шо за фірма Україна, не чув такої...
- Донецька, мать, - агресивно сказав наколотий.
- Їй-бо, туточки ми, - Янукович перелякався, - на Банковій, можу показати.
- Мамі своїй покажеш, - старший кинув посвідчення назад, - не світи тут.
- Пароль хай скаже, - наколотий не відставав, - свій знайшовся... Свої за річкою полягли!
Янукович швидко пішов геть.
2011.09.24 | Костя Крик
Як Янукович іміджа латав (Вся правда про плагіат!!!)
Якось на початку літа президент України Віктор Федорович Янукович сидів у своїй шикарній резиденції під Києвом і чекав важливих гостей.На 2-му році правління голову держави шпетили з усіх боків (особливо діставала преса на Заході), рейтинг президентської Партії Регіонів упав взагалі до нуля - і все це саме тоді, коли на Україну невідворотно, як тайфун Айрін на США, насувались парламентські вибори! Спершу Віктор Федорович думав розігнати кнопкодавів, все одно бюджета він нікому не довіряв, пиляв особисто, а Раді залишалося тупо тиснути на потрібні кнопки. Але дюжина депутатів без власного бізнесу, які зранку слухняно голосували, а потім тинялись парламентом і загравали з гардеробницями, якраз оця чортова босота і збунтувалась. Почувши, що генделик накривається, народні обранці нахабно пригрозили закрити усі суди, де якраз пресували Тимошенко, Луценка, активістів податкового Майдану та інших особливо небезпечних злочинців. Віктор Федорович відступив перед кнопкодавами, натомість загнав шалену суму в Америку рекламній фірмі за термінове підвищення свого рейтингу. На жаль, як здобути любов всередині України, тупі америкоси не уявляли, зате один наш емігрант у Чікаго, далекий родич чи то одеського бандюка Мишка Япончика, чи тамтешнього гангстера Аль Капоне, підрядився радикально поліпшити авторитет Януковича на Заході.
І то хліб, розмірковував Віктор Федорович, клацаючи мишкою. Поки крутий фахівець летів до нього через океан, президент тим часом шарив у мережі, шукав, куди звалити на пару-трійку місяців у законну відпустку. Улюблений Близький Схід з танцями живота і дешевою обслугою відпадав через проблеми з безпекою. Ще учора нафтові королі заради особистого рейтингу тримали тут демпінгові ціни, але затюкані служки врешті-решт повстали, і ситуацією швидко скористались кляті америкоси. Королі пішли за грати, нафта - Обамі, а у нещасних звільнених персів від усіх цих пертурбацій дах зовсім поїхав, і колись ласкавими золотими берегами тепер через ріст вуличної злочинності можна було пересуватися хіба у брониках. З варіантів залишалися Крим і людожерські острови у Тихому океані. Останні теж викликали недовіру, зате у російського друзяки Путіна Віктор Федорович через суд відрізав добрий шмат піщаного берега під зеленою горою на території колишнього міжнародного дитячого табору АРТЕК у Гурзуфі. Щоправда, з цього приводу клятий кадебіст регулярно матюкався на міжнародних самітах, ще й потоптав ногами угоди по дешевому газу, але з економікою Віктор Федорович вирішив розібратися вже якось потім, після доброго відпочинку.
Президент уже підсунув поближче апарат зв’язку із Банковою, аж раптом у двері без стуку вдерся американізований одесит Льоха Кісель, він же гендиректор КРІЕЙТІВ КОМ`ЮНІКЕЙШНЗ Алік Кіссілоу на прізвисько Кицюня (Киця), і миттю випарувався десь у районі президентського туалету. Грьобані рекламні агенти, з ненавистю подумав Янукович, але вголос нічого не сказав. Після перельоту у малокомфортному вантажному РУСЛАНІ у високого гостя розладився шлунок, але з туалету він повернувся вже веселіший. Золотий унітаз Кицюні сподобався, після огляду ж вітальні було винесено однозначний вердикт – президентській оселі бракує ознак інтелігентності.
- Хай, Вік, тут маса усяких варіантів, вері-вері мач, - впавши у м`яке крісло, гансгстерський нащадок нахабно схрестив ноги на безцінному журнальному столику із сіцілійського мореного дубу і почав учить правильному життю, - стіл треба закидати фотоальбомами свого улюбленого Чикаго-сіті, тобто, ікскьюз мі, рідного Єнакієва, стіни заставити книжками і журналами, також бажано із власними статтями і науковими монографіями. Звичайно, можна і не заморочуватися, просто наліпити шпалери-імітацію книжкового стелажу, але раптом Обамі захочеться щось почитати? Імхо, незручно вийде! Зетц ол, мабуть, усе, ага, і ще блатняк у телефоні треба змінити…
- Повчи ще стрілки забивати на ставках, - тільки й пробурмотів Янукович, - і чого їм усім МУРКА не подобається?
Провівши Кицю до міжнародного аеропорту БОРИСПІЛЬ, Янукович і сам полетів собі до Криму звичайним рейсом. Четвертий президент України ненавидів усякий порожняк, тому фальш-стелаж відкинув однозначно, а от альбом рідного краю – це була геніальна ідея і довірити її будь-кому Віктор Федорович не зважився. Схід – справа тонка, думав президент, неуважно оглядаючи країну в ілюмінатор і мацаючи під боком улюблену спортивну сумку китайського ширвжитку з витертим клеймом АДІДАС. Перед вилітом він із болем за Батьківщину змінив телефонну мелодію (був чистокровний київський шансоньє Гарик Кричевський, став більш рейтинговий росіянин Мафік), потім у ВІП-зоні придбав альбом для малювання, купу глянцевих журналів і 500-грамову пляшечку надміцного полівінілацетатного клею з канцелярськими ножицями на додачу. Після чого два місяці підряд тихими чорноморськими вечорами, коли спадала спека і на пляжі було вже зовсім нєфіг чого робити, затягав шезлонга до колишньої піонерської кімнати і ставав до роботи - стараннно вирізав і вклеював до альбома усякі красиві краєвиди, від милої України до таємничого Сінгапура, не забуваючи також про пояснювальні вирізки зі статей.
Наприкінці відпустки альбом заповнився, і Віктор Федорович полетів до Києва. По дорозі він ще вирішив погуляти Донецьком, куди його запросили відзначити День Шахтаря. Тутешній корєш Ахмєтов виділив президенту увесь 5-й поверх фешенебельного готелю УКРАЇНА у центрі міста, і президент сходу як був, у верхньому одязі з АДІДАСОМ під пахвою, гецьнувся на широке ліжко.
- А он нє фрайєр і нє мент, а он прєступний елємєнт, - наспівуючи голосом з мобільного телефона, Янукович перед сном погортав мальовничого альбома і поклав під подушку, - а мнє другого і нє надо…
Зранку президент прокинувся, машинально відсунув подушку убік і похолов – альбом зник. Без паніки, подумав Віктор Федорович і, щоб зібратися з думками, почвалав до сортиру. Президентський люкс був аж на три кімнати, але всі зручності знайшлися лише у кінці коридору. Як пояснив охоронець на дверях, колись у приміщенні працювала школа-інтернат для шахтарських сиріт, але її терміново переобладнали у готель спеціально для вболівальників майбутнього футбольного чемпіонату. Щодо таємничого зникнення альбому, під ранок забігала президентський прес-секретар Дарка Чепак – може, вона і потягла?
- Пропало ЄВРО, - тикаючи пальцем у кнопки, у відчаї пробурмотів Віктор Федорович голосом Юліі Тимошенко, - номер люкс називається… І чого я сюди приперся? Чуєш, Дарко, по-перше, ніяких брифінгів-шмикінгів, за годину відлітаємо, по-друге, де альбом?
- Віктор Федоровичу, зовсім тупий?– закехана секретарка із товстезним томом під пахвою вже стояла у дверях. - Хіба ж воно альбом, це ген художній шедевр, і зацінити його має уся країна! І той, давайте не псуймо свято, у театрі зірки чекають, без нас нічого не буде…
- Опаньки, Україна, - розгублено прочитав Янукович, від книжки ще тхнуло свіжою друкарською фарбою. – Шо за байда, які опаньки?
Виявилося, за ранок альбом із фантастичною швидкістю був розмножений друкарським способом, а оскільки вітчизняні видавці ще спали, зробило це найближче видавництво у Австрії англійською мовою. Віктор Федорович уважно погортав авторський екземпляр і викинув у вікно - тупі австріяки пунктуально тиснули усі пояснення, вийшов такий собі дайджест ОПОТЬЮНІТІ ЮКРЕЙН (ШАНСИ УКРАЇНИ) із фотою складача на палітурці. На жаль, усі власноруч вирізані мальовничі фотки безслідно зникли у нетрях видавництва, тож видране з Інтернету похмуре обличчя українського президента виявилося тут чи не єдиною ілюстрацією.
- Які, бля, в України шанси, – сідаючи до авта, самокритично вилаявся Янукович, - з таким мордописком? Цікаво, хто його без малюнків читатиме, ще й не по-нашому?
Дарка щось торочила про рейтинг, але Янукович всерйоз розсердився і нічого не хотів чути. Центральна вулиця імені легендарного революціонера-анархіста Артема, де мчав кортеж, була, мов богемське дзеркало, вичищена від усього живого. Задля безпеки високопоставленого земляка проїжджу частину звільнили від транспорту, вирубили світлофори, з тротуарів прибрали зівак, з вікон житлових будинків замість донеччан на вулицю виглядали тільки снайперські стволи, а торгівельні центри надійно загородили залізними щитами. Рейтинг теж накрився, оглядаючи спорожніле місто, думав Янукович, разом із ЄВРО, ну, який дурень сюди припреться, пива й того ніде бахнути…
Дорогою завернули до церкви, тут теж було порівняно безлюдно. Зачуханий піп щось бурмотів під носа, а пару жінок у чорному і хлопчаків з духовного хору озброєний спецназ спритно виставив надвір. Дарка запропонувала поставити свічку.
- А хто помер? – тихо спитав Янукович, задираючи голову на святих під високим куполом.
- Ну, як, - секретарка запнулася, - шахтарі той, живцем згоріли… Ви тільки не заморочуйтесь, є більш важливі справи!
- Як не заморочуйтесь, - Янукович розсердився, - коли люди гинуть? До речі, я на тижні 7 лимонів тільки на протипожежну безпеку викинув. Чи це на поховання було? Точно-точно, Азаров сказав, на квіти...
- З бюджетом у Києві розбирайтесь, - махнула рукою Дарка, - а зараз нерви в кулачок, Вам ще після концерту з шахтарями фоткатись, для рейтингу.
- З ким фоткатися, е? – Янукович не зрозумів. - Ти ж кажеш, вони загинули?
- Ну чого, - Дарка зніяковіла, - дехто вижив, от побачите...
У фойє Донецького національного драмтеатру симпотні хлопці і дівчата у жовто-блакитних свитках розносили сендвічі і шампанське. Підкріпившись, Янукович повеселішав, а коли у залі розсілися, почав виглядати везунчиків, що вижили після страшної пожежі. Але тут президента привітали із великим святом, він умить засмутився, почервонів і вийшовши на сцену до мікрофона, буркнув щось типу, дякую-дякую, будьмо усі скромнішими, не надирайтесь шампанським, бо такий день, не розібрати - свято чи поминки. На пам'ять спали доречні рядки конкретного пацанського поета Міші Фішбейна, і президент емоційно продекламував:
Взуй калоші фірми КАЙЗЕР,
Заряди усі стволи!
Убивай, грабуй, не парся,
Тільки хату не пали,
Де оркестри, квіти й джипи -
Там, на сході всіх зірок,
Не дає як слід пожити
Той метеликовий лох…
За сталою традицією, окремі слова Віктор Федорович поплутав, та ж все одно зал вибухнув оваціями. Усміхаючись, підпливла розцяцькована красуня Тая Повалій, вихопила мікрофона і рубонула класичного хіта про степ широкий, а президент витер неврочну сльозу і пішов геть. Гірників він так і не вгледів, на своє місце повертатися було не в кайф – геть усюди тринділи-гомоніли остогидлі кабани з Мінпалива, шишкарі обласного і районного штибу, екс-губернатори, мери, їхні дружини, коханки, діти і мєнти, мєнти… У фойє він побачив Дарку, та сиділа нога на ногу, глушила шампанське, а охорона за столом нахабно запихалася бутербродами.
- Ну і де твої шахтарі? Тільки фоткатися не хочу – нафоткався вже…
- Що значить не хочете? - секретарка насупилась, - я вже з людей гроші зібрала, повертать не буду!
Отак президент і обламався - десяток чоловіків за столом у формі із золотими погонами, на вигляд чиста мєнтура, насправді були тими самими невидимими героями, кавалерами шахтарської слави.
- Тільки у темпі, - Віктор Федорович посміхнувся мовчазній команді, – значить, видряпались таки! Як же це вам пощастило? Ну, пацани, по-любому, шоб і я так жив...
Роботяги непривітно перезирнулися і, покинувши халявний сніданок, вишикувалися у ряд. Після фотографування ховаючи очі підійшла Дарка.
- Вікторе Федоровичу, - вона потягла президента за рукав, - ну, на честь свята пробачте за альбом! Їй-бо, то все перекладачі винні...
- Які, бля, перекладачі, - відмахнувся голова держави, – ладно, проїхали вже.
- Чесно? – дівчина повеселішала. – Ага, поки не забула, ще за фоту сто баксів, хоча ладно, давайте п`ятдесят! Вам, як президенту, персональна знижка…
2011.10.27 | Костя Крик
Як Янукович спікера жухав
Якось президент України Віктор Федорович Янукович полетів спочить день-другий у шикарному житлово-туристичному комплексі ОРЕАНДА-ПЛАЗА, збудованому дружиною спікера Литвина на самому що є південному березі Криму - якраз поміж блискучою Ялтою і загубленим у горах давньогрецьким селищем Лівадія. Зранку президент зручно улаштувавсь на високій терасі люксового номеру з видом на синє-пресинє море, закутавсь у теплий червоний плед із золотими драконами і крізь пахучі соснові віти задивився на далекий обрій, де, за словами прем`єра Азарова, до холодів повинні були з`явитись великі руські кораблі-сухогрузи з дешевими снікерсами...Кораблі запізнювалися, і президент почав нудитися. Азаров був десь у недосяжній зоні, тоді Янукович набрав Литвина. Володимир Михайлович, як завжди, безневинно на перший погляд сидів-дрімав у президіумі, крізь сон стукаючи олівцем по столу, коли депутати особливо розпатякувалися.
- Харє спать, крис канцелярський! – закричав президент. – А ну, колись, падло, чого замочив файного хлопця Гію Гонгадзе?
Литвин од несподіванки заточився, олівець випав, покотивсь по проходу, депутати у сесійній залі незадоволено змовкли. Підібравши олівця, нещасний головуючий одвернувся від публіки, почав відмазуватись.
- Федричу, Ви ж знаєте, мене виправдали вчисту, - гарячково шепотів спікер. - Нікого я не мочив, не замовляв, а коли і замовляв, ніхто того не фіксував, а коли який майор і записав щось на диктофона, то запис не має сили. Так Конституційний суд сказав, а у нас Конституція, на хвилиночку, основний закон...
- А у мене на кожен закон свій суддя Киреєв, гага, - Янукович розвеселився і раптом змінив тему, - слухай, Вовчику, ти у Ріо-де Жанейро не бував? Вгадай, чого дівчата на карнавалі такі веселі?
- І чого ж? - Литвин перевів подих.
- Попадеш до камери – взнаєш!
Давлячись від сміху, президент відключився. Настрій його поліпшився. За хвилину спікер оговтвся і передзвонив.
- Федоровичу, щодо дівчат, - голос Литвина з переляку тремтів, наче капітальний паркан коло Верховної Ради під ударами чорнобильських ліквідаторів, - мо, я до Вас Танюшку підішлю, розважитесь?
- У якому сенсі розважимось? – не зрозумів президент.
- У тому самому, - спікер засоромився і густо почервонів, – вона у мене також весела, різні прийоми зна.
- Ніхрєна не вийде, я імпотент, - сухо сказав Віктор Федорович, - а твоя лярва хай завтра шурує до Генпрокуратури писать пояснювальну, яке вона мала право зносить селищний дитсадок під будівництво свого конченого готелю.
Президент давно відключився, а Литвин як зачарований так і сидів із слухавкою біля вуха.
- Залізний чоловік, - думав він, - от нічим же його не проймеш...
2011.10.03 | Костя Крик
Re: Як Янукович у Копєрника гуляв
Якось поляки запросили Януковича повечеряти на набережній у їхньому шикарному Варшавському науковому центрі імені вченого єретика Миколи Копєрника, засудженого інквізицією на вічне забуття. За півгодини гості вже були веселі, не щастило лише нашому президенту – то чарки не вистача, а то пляшка порожніє просто на ньому...Діла не буде, вирішив Віктор Федорович. Він тоскно визирнув за вікно, де мерехтіла повноводна Вісла, і уже подумував тихцем дістати пляшку з багажника, коли у кишені заграла мобіла.
- НОМЕР НЕ ВИЗНАЧЕНО, - прочитав президент і спересердя натис на ОК.
- Прокуратура? – надривно спитали у слухавці голосом колишньої української прем`єрки Юлії Тимошенко, арештованої Януковичем за державну зраду з прем`єром Росії Володимиром Путіним. - Лілька, воша грьобана, які сім років з конфіскацією, коли Україна в небезпеці? А ну хайло на замок і не рипни, а то Нестор на раз підрулить, язика вирве!
- Яка тут тобі прокуратура? - Янукович трохи розвеселився. – Набирай уважно! Значить, уся в науці, по фені вже ботаєм краще за Копєрника?
- З тобою взагалі базару нема, але ж скоро вийду...
Далі печерська бранка загилила матюків незгірш за реалізатора японських канцтоварів, але голова держави одразу її гальмонув.
- Якщо справді така патріотка, скажи, чого твоєму президенту не наливають? Півгодини парюсь уже тут, не знаю, як і спитати.
- Отак прямо і спитай. Якщо реальний пацан...
Зрадниця кинула слухавку, а Янукович підтягнувся поближче до хазяїна вечірки польського прем`єра Дональда Туска і делікатно кахикнув.
- Сли, Дональд Дак чи як тебе, - Віктор Федорович стишив голос, - я тут вже півгодини, чого мене обходять? Я, по ходу, на Донбасі не останнє чмо, вся братва мене зна...
Хазяїн давно був готовий, сидів, зирив офіціанткам у декольте, тож у розмову встряв якийсь висохлий дідуган.
- Налити можна, - дідуган диявольськи посміхнувся, – але перша чарка по-любому штрафна, за здоров`я невинно ув`язненої Вами газової принцеси, непримиренної опозиціонерки і просто чарівної жінки...
- Жартуєте, - Янукович посміхнувся, – припустимо, я тут вип`ю, а шо потім пацани мені пред`являть?
- Вольному воля, – дідуган узявсь розкорковувати нову пляшку, - по-любому, черга за жінок. Панове, як?
Усі за столом подивилися на Януковича. Дональд Туск теж прочумався.
- Жінки, це святе, - значуще сказав він. – Віктор, от слово шляхтича у десятому коліні, вип`єш за свою кралю, одразу підкидаю пару лимонардів на розбудову демократії в Україні!
Публіка схвально загула, і Янукович зрештою махнув рукою. Усі піднялись, протягнули посуд... Перш ніж випити, Янукович схилився до Туска.
- Сли, шляхта, а шо за чорт розливає?
Дідуган виявився не просто дідуган, а віце-президент міжнародної правозахисної спілки ХЬЮМАНІТАД Джері Бутилович, колишній прокурор Великої Британії! Янукович почухав потилицю і гупнув повну склянку назад на серветку, ледь не пролив.
- Ну це взагалі, - дратівливо думав він, вибираючись з-за столу, – не поляна, а заподляна! Шоб я ото за Юльку, ще з прокурором...
- Куди, е? – здивувався Туск. – Тільки ж почали! Пшепрашем пана, а капуста, тобто демократія як же? Другого такого шансу, може, ніц не стане.
- У мене в Одесі море крові, - відмазався Янукович, – руські гастролери розперезались, заручників мочать.
- Так-так, розумєм... - Туск хильнув і знову уткнувся в салат. – Правду Путін каже, тримайся мене, і Чечня тебе не мине...
Прокурор зареготав. Янукович швидко пішов до виходу, щоки його палали.
2011.12.24 | Костя Крик
Як Янукович у Копєрника гуляв
2011.10.08 | Костя Крик
Як Жозе газову принцесу з кічі визволяв
НАГЛЯДАЧ Оголошую перший лот, стартова ціна по приколу півтори мільярди, у розмірі заподіяного ув`язненою збитку від корупційного контракту з Росією...ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО Курва мать, скільки повторювать - не збитку, а прибутку! Не слухай їх, принцю, вони усі професору продалися!
НАГЛЯДАЧ Тиша в залі, цебто у камері! (грюкає по столі пістолетом Макарова) Півтори, хто більше? Нагадую учасникам, що на продаж виставлено столичний каземат № 13 вищого ступеню надійності, місткістю 4 тисячі ув`язнених! Можливе перепрофілювання у ВІП-готель, з вікна спецчастини відкривається чудовий вид на арабську шаурмичну...
ГОЛОВА ЄВРОКОМІСІЇ ЖОЗЕ-МАНУЕЛЬ БАРРОЗУ Два мільярди, і очистить всі камери від політв`язнів за 24 години!
ГАННА ГЕРМАН Невже нема на світі справедливості? Мо, їй ще білого КАДІЛЛЯКА до воріт?
НАГЛЯДАЧ Умови потім, купіть спершу! Отже, Європа, два мільярди - раз...
ВІКТОР ЯНУКОВИЧ Додаю десять лимонів, і лишаємо політ... тобто е-е-е, всіх корупціонерів на місці.
ГАННА ГЕРМАН Багиню одразу в холодну! До речі, камера тортур у вас є?
ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО Лимонами, професор, виборців своїх годуватимеш після виборів. А ти, лахудро, нишкни, твоє місце на Кільцевій трасі!
НАГЛЯДАЧ Підтримую, давайте серйозні пропозиції!
НЕГР (заходить, калатає дзвоником) Алілуя!
ГАННА ГЕРМАН Глохни, лабух, без тебе гидко! (негр зникає)
ВІКТОР ЯНУКОВИЧ А якщо сто?
НАГЛЯДАЧ Нє, ну ми так до ранку не розійдемось!
ОЛЕСИК (заходить) Скажіть, будь ласка, це Інтернет-клуб?
ВІКТОР ЯНУКОВИЧ Клуб, клуб! Канай нахрєн.
ОЛЕСИК (озирається) А раніше що тут було?
ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО Відеопрокат, хіхі. Що, професура, здохла?
ВІКТОР ЯНУКОВИЧ Тихо усі, ша! Сто п`ятдесят плюс!
НАГЛЯДАЧ Федоровичу, Ви оце приколюєтесь?
ОЛЕСИК Де ж тоді Інтернет?
ВІКТОР ЯНУКОВИЧ Ти хоч не влізай!
ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО Не гавкай, падло, на сироту! Хто тут бухтів – почую кожного?
ВІКТОР ЯНУКОВИЧ Чого тобі, пацан, тільки швидко!
ОЛЕСИК Та я той, погрітись зайшов.
ВІКТОР ЯНУКОВИЧ Грітись – до Азарова на гарячу лінію, гага, у Фейсбуці. Ладно, убийтесь об стіну із вашим Євросоюзом, сто п`ятдесят і мого годинника!
ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО Зроблено в Китаї? Ще шапку доклади!
ВІКТОР ЯНУКОВИЧ Про шапку замнемо, а за КИТАЙ коси видеру! Зи осьо сюди – реальний ПОЛЬОТ із секундомером, МЕЙД ІН РАША!
ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО У Путіна спіонерив? Інша справа. До годинника - мої сережки!
НАГЛЯДАЧ Неймовірно, просто неймовірно! Європа пасує, а як же наш президент? Два з гаком раз, два з гаком два...
ОЛЕСИК (згрібає ставки в купу) Капітан, харе вже стукать пістолєм по столу! Продано!
ВІКТОР ЯНУКОВИЧ А мій годинник?
ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО Що за жарти, нічого не продано!
НАГЛЯДАЧ Іди, хлопчик, тут серйозний аукціон!
ОЛЕСИК Я не хлопчик, а заступник мера Києва Олесь Довгий! Усім звільнити приміщення, тут буде бєспонтова сєкта ПОСОЛЬСТВО БОЖЕ! (набирає номер) Хелло, Сандей, де ти там?
НЕГР (входить із дзвоником) Алілуя!
ОЛЕСИК Професор, годинника забрав! Брюлики чиї?
ВІКТОР ЯНУКОВИЧ (розгублено) Знову, бляха, цей чорнож... Наказав же посадити! Нє, шось з цими кіреєвими-шмареєвими треба рішать...
ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО (радісно чіпляє сережки назад) Бач, Мануельчику, яка у нас в країні жахлива корупція! З іншого боку, грошики зекономили, ходімо тяпнем за свободу.
ОЛЕСИК А Вас, Юліє Володимирівно, я попрошу залишитися...
2011.10.13 | Костя Крик
Як Янукович мєнтовку на боєготовність перевіряв
Якось президент України Віктор Федорович Янукович вирішив перевірити міліцію на професійну придатність. Він натягнув подаровані Путіним фальшиву бороду і уніформу лідера ваххабітів Астемірова, продірявлену кулями воронєжського ОМОНу, а у охорони позичив пару протипіхотних гранат і автомата. Потім Віктор Федорович оперезався товстим ременем із кулеметними набоями а-ля матрос Железняк, гранати заткнув за ременя, автомата узяв на плече і у такому провокаційному вигляді виперся на Хрещатик.Був ясний осінній день, на головній вулиці країни, як завжди, тьма народу. Президент пер як танк, нахабно розштовхуючи перехожих, але ніхто, ясна річ, не зважився його зупинити. Міліції ніде не було, тільки коло суду президент побачив купку бійців патрульного полку спеціального призначення БЕРКУТ. Віктор Федорович погордливо став серед вулиці напроти спецпризначенців, скинув автомата на руку і, погрозливо клацаючи запобіжником, заволав усякі дошкульні для співробітників правоохоронних органів слова.
- Егей, мусора, пси продажні, гондони металопластикові! Харє вже пенсіонерок по тротуарі тягать, а ну, виходь один на один із чесним фрайером!
Дивна справа, але на агресивного бороданя по-любому не реагували, міліція була геть заклопотана. Так-сяк демонтувавши наметове містечко президентської Партії регіонів на підтримку суду проти екс-прем`єрки Юлії Тимошенко, грізні на перший погляд бійці склали зброю під будівлю і старанно мели тротуар, згрібаючи докупи пошматовані намети, пластикові стаканчики і биті пляшки. Зрештою до Віктора Федоровича підкотився один мордатий у цивільному.
- Партизан, ксіви треба? – він уважно озирнув замаскованого президента з голови до ніг. - Чорнобильське посвідчення, афганське, Шенген можу підігнать...
Мордатий був не хто інший, як відставний військовий розвідник, він же колишній депутат ПР Олег Іванович Калашников. З розвідки його поперли у 90-і роки за торгівлю підробними документами, а в партії він відповідав за мітинги проти помаранчевих і теж був звільнений особисто Януковичем за розкрадання партійної каси.
- Я той, подумаю, - президент змінив голос, щоб екс-однопартієць його не упізнав. – Слухай, а шо вони ото прибирають?
- Проштрафились, - буркнув Калашников, - в Одесі кілерів відпустили. Не можуть з автомата, хай віниками працюють.
- Нормально, - Янукович розвеселився, - міліція називається! І на який строк тут, на усі 15 діб?
- Та ні, оце тут підметуть, потім всі на Урицького, де апеляційний суд, якщо Юлька оскаржить вирок. – Калашников злорадно посміхнувся. - Сім років впаяли, не чув хіба?
- Сім років? – здивувався Янукович. – Шось забагато. Мать, адвокати погані.
- Забагато, кажеш, - замислено повторив Калашников і озирнувся, - ей, пацани, тут в одного клоуна треба документи подивитися. Стоять, падло, на місці!
На щастя, у штрафників якраз почався перекур, і Янукович, втягнувши голову у плечі, швидко пішов геть.
- Засада усюди, - думав він, – з одного боку, міліція якась уйобіста. З іншого, бляха, отак пашеш-пашеш, і на тобі потім, сім років! Нє, вчасно я з прем`єрів пішов...
2011.11.29 | Костя Крик
Як Януковичу серце розбили (жахи)
Якось холодної осені президент України Віктор Федорович Янукович од нєфіг чого робити розсікав у своєму шикарному американському вертольоті над тихою-мирною Європою, коли на зв`язок вийшов гламурний голова СБУ генерал армії Валерій Іванович Хорошковський. Зазвичай веселий і акуратно напомажений, генерал гірко-прегірко плакав, так що найстійкіша у світі чоловіча туш ХЬЮГО БОСС потекла на генеральські щоки і некрасиво розмазалась.ХОРОШКОВСЬКИЙ (важко дихаючи) Біда, Вікторе Федоровичу! У Києві знов революція, але тепер усе по-дорослому!
ЯНУКОВИЧ (ліниво позіхаючи) Ну-у-у-у...
ХОРОШКОВСЬКИЙ Зранку чорнобильці через дах влізли до Кабміну, прем`єра Азарова опромінили до смерті! Тільки міністр соцзахисту Тигіпко і руський шпигун Табачник встигли одягнуть антипроменеві труселя, але який сенс - обох скинули з 10-го поверху крізь пластикове вікно.
ЯНУКОВИЧ Ну-у-у-у...
ХОРОШКОВСЬКИЙ Верховну Раду штурмонули афганці - депутатів посікли з калашів, а Герою України спікеру Литвину голову зрубали тупою сокирою, як ото він колись журналісту Гонгадзе, пам`ятаєте? Фермери теж, сучари, побігли на Банкову вулицю, узяли на вила всю президентську адміністрацію, а Ваших прес-секретарок Ганьку і Дарку у бруківку втоптали заподліцо!
ЯНУКОВИЧ Ну-у-у-у...
ХОРОШКОВСЬКИЙ Іще Тимошенко в Лук`янівському СІЗО раптом устала з ліжка, ногами побила конвой, потім у Генпрокуратурі мокрим рушником задушила генпрокурора Пшонку та його зама Кузьміна, земляків Ваших! На Хрещатику - паніка, море крові, дохлих мєнтів і олігархів виставляють за гроші у ПІНЧУК-АРТ-ЦЕНТРІ...
ЯНУКОВИЧ Ну-у-у-у...
ХОРОШКОВСЬКИЙ А самий жах - з десяток БЕРКУТІВ забарикадувалися у резиденції МЕЖИГІР`Я і, навіть не знаю як казати, під гарячу руку покраяли Ваш улюблений золотий унітаз! Мєнти, шо Ви хочете - їх би ентузіазм та на добре діло...
ЯНУКОВИЧ Бля-я-я...
2011.12.02 | Костя Крик
Як Янукович суди строїв
Якось президент України Віктор Федорович Янукович сидів у своєму шикарному президентському кабінеті на Банковій вулиці і од нєфіг чого робити читав-гортав рекомендації спеціальної комісії Парламентської асамблеї Ради Європи, як радикально поліпшити роботу українських судів.- "У місяць один суддя розглядає кількасот цивільних і кримінальних справ, не рахуючи адмінматеріалів, що на межі фізичних можливостей людини..." А шоб вас там усіх перекосило! "Із тисячі судів на всю країну лише сто пристосовано для нормальної роботи, в інших і конвою ніде притулитися - через те вбивці та маніяки легко втікають на волю..." Нахрєн кому та воля, про світову кризу не чули? "Радимо поновити урядову програму будівництва судів, яку через режим бюджетної економії заморожено на невизначений час..." Зима на носі, от все і заморожено...
Віктор Федорович незчувся, як задрімав. Раптом до кабінету просочивсь його головний юридичний радник Андрій Портнов - перебіжчик від Юлії Тимошенко, нині відданий член президентської Партії регіонів і власник ексклюзивного компромату на парламентську опозицію.
- Федричу, тривога! - професійний зрадник обережно шарпнув шикарне президентське крісло із шкіри сибірської лайки. – Юлька накатала скаргу в апеляційний, а правильне рішення написать нікому! Кляту законницю, Ірку Горб, ми від розгляду увільнили, а моя Оленка чогось манєжиться, працювать не хоче, проситься відвестись.
- Хіба Тимошенко ще не у зоні? - миттю прокинувся президент.
От же судді потвори, подумав він. Значить, малолєтку за шапку пресануть - секунда діла, а як мільйонерка попалилась, то завше їм зарплата низька або паперу не вистача. Тільки ж учора братва таємно обрала його, класного єнакієвського пацана, на довічне президентське правління, а головну президентську врагиню титанічними зусиллями відправила на нари, і от тепер все зривалось...
- Ясно, шо манєжиться, - Віктор Федорович кивнув на європейський звіт, - хто ж пахатиме за 300 грін у місяць? Заплатить не пробував?
- Ви ж самі сказали, до Європи ідем, зав`язуємо із корупцією! – юрист розгубився. - А моя курва без хабаря перепустки не випише...
- Сказав ну й сказав, – президент розсердився, - вже, тіпа, пожартувати не можна?
Почухавши потилицю, Віктор Федорович присунув поближче свого шикарного президентського телефона із набірною панеллю у формі золотого тризуба, набрав по пам`яті столичний апеляційний суд, церемонно попросив її честь суддю Олену Сітайло і терпляче почекав, поки відгукнеться молодий дзвінкий голос.
- Дивись мені, воша казематна, - сходу наїхав голова держави, - шоб прийняла правильне рішення, у плані відповідності до вітчизняного і міжнародного права! Шо ти, сучара, не розумієш? Випустиш Юльку, за яйця підвішаю! Нема яєць? Тоді відішлю на Чукотку оленеводів штрафувать, га-га-га, за перевищення швидкості у тундрі. А як не випустиш – готуйся за рішенням Єврокомісії фашистські сортири мити без рукавичок. Вкурила? Вибирай, шо краще! Серце болить? Яке, бля, у тебе серце? Швидку виклич! Уже двічі викликала? Ну і хрєн з тобою, здихай! В Україні - 7000 суддів, однією потворою менше!
Янукович поклав слухавку і від душі позіхнув.
- Учись, студент, - повчальним тоном сказав він, – як із Фемідою базарити...
2011.12.17 | Костя Крик
Помилка президента Януковича
Якось президент України Янукович від нєфіг чого робити сидів-вболівав на шикарному донецькому стадіоні ДОНБАС-АРЕНА і так перехвилювався, що у перерві помилково забіг до жіночого туалету, де на свій подив побачив шикарного золотого пісуара. Зробивши справу, Віктор Федорович повернувся до віпложі і не втерпів, спитав свого вірного корєша бандюгана Ахмєтова, нащо жінкам оте суто чоловіче приладдя?ШАХТАР програвав, і Ахмєтов сидів насуплений.
- Чого ти взагалі туди поперся? – спитав він крізь зуби.
- Ну як чого, – Янукович не знав, що відповісти, - просто помилився!
- От і Донбас помилився.
2011.12.18 | rais
Ці замальовки мають право на життя.
2011.12.20 | Костя Крик
Як Янукович Європу провтикав
Якось президент України Віктор Федорович Янукович безтурботно спав у своєму шикарному президентському Межигір`ї, аж тут зателефонував лідер КПУ Петро Миколайович Симоненко.- Колись, жлобська морда, - закричав головний комуніст із своєї скромної 5-поверхової вілли на Печерському пагорбі, – за скільки Україну буржуям продав?
- Яка нахєр Україна? - президент спросоння не доганяв.
- Ти ж учора із фон Ромпеєм спільну заяву підписав, про точну дату вступу до Євросоюзу!
- Пи... диш! – не повірив Янукович.
- Бля буду!
- Ніхрєна не пам`ятаю, голова як вертоліт! - президент обережно почухав потилицю, після учорашнього саміту у голові крутилося і тріщало. - І яка ж воно дата, скоро?
- Дата в принципі нормальна! 2112 рік, якраз усі поздихаєм...
2011.12.24 | Костя Крик
Як Янукович на Висоцького ходив (фантастика)
Якось президент лихою годиноюПоперсь на Бєзрукова, потім ридав і плакав:
Без базару, той нарік - велика птаха,
Тільки, мать його, не співа солов`їною...
2012.01.03 | Костя Крик
Янукович і його кодла
Якось президент України Віктор Федорович Янукович дізнався, що його головну врагиню, державну зрадницю Юлію Володимирівну Тимошенко достроково етапували в зону, і вирішив поділитися радістю із своїми вірними президентськими друзями.Спочатку Віктор Федорович набрав штатного казнокрада Азарова - але оператор повідомив, що казнокрад тимчасово поза зоною. Тоді президент по черзі набрав шахрая Тигипка, убивцю журналістів Литвина, донецького бандюка Ахмєтова і єнакієвського кілера Іванющенка, російських шпигунів Хорошковського і Табачника... Як назло, уся кодла також тимчасово була поза зоною.
- Якось це не по поняттях, - подумав президент, – Юлька й та в зоні, а мої пацани, як останні фраєра, поза зоною. Добре хоч, тимчасово...
2012.01.05 | rais
Зупинок не буде.
Матеріалу достатньо.Запрошую автора, як і інших заглянути до галереї :
http://www2.maidan.org.ua/news3/view.php3?site=maidan&bn=maidan_free&key=1293355444&trs=-1
2012.01.09 | Костя Крик
Остання помилка Януковича
Французький коньяк не загоює серце,Не зцілюють ран кальвадоси і віскі...
Одна помагає горілочка з перцем!
Не вір бусурманам - вживай українське!
(Після отруєння свого попередника 4-й президент України Віктор Федорович Янукович упивається тільки імпортними напоями, що їх особисто купля у службових відрядженнях в країнах ЕС)
2012.01.10 | Костя Крик
Янукович і бодігарди
Якось президент України Віктор Федорович Янукович вирішив радикально зекономить державний бюджет і покромсав зарплату своїм вірним снайперам на даху президентської адміністрації та кремезному водію-охоронцю, що має прикривати президента від куль власним тілом.Не дуже й хотілося, подумав водій і звільнився з роботи.
Бачу ціль, подумали снайпери...
2012.01.15 | Костя Крик
Шерлок Холмс: таємниця новорічних бігбордів
Якось рано-вранці геніальний сищик Шерлок Холмс сидів у своєму скромному лондонському офісі на Бейкер-стріт, 221-б, і од нєфіг чого робити грав на своїй улюбленій сищицькій скрипці. Раптом до приймальні увірвався його вірний секретар і літописець доктор Джон Ватсон. Він був дуже збуджений, з одягу ручаєм стікала брудна водиця. Не припиняючи гри, Холмс зиркнув на раннього гостя.- Невже наш добрий друг інспектор Лестрейд отримав підвищення по службі?
- Як ви здогадались, Холмс?
- Ну, по-перше, Ви увесь мокрий і черевики погризені собаками, явно усю ніч дрихли в калюжі. Крім того, од Вас за милю смердить жахливою сумішшю антиполіцая і конфіскатного віскі. Значить, увечері вперше за багато років добряче наклюкалися, для чого повинен бути дуже серйозний привід.
Доктор зчудовано похитав головою.
- Справді, інспектора якраз перевели з Скотланд-Ярду в Інтерпол... До речі, учора він розпатякався про одну гучну міжнародну справу! По всій Україні заляпали спреєм новорічні вітання відомого Вам злодія-рецидивіста Януковича, і тамтешні правоохоронці губляться у здогадах - хто міг замахнутися на найбільш відмороженого професора злочинного світу?
- Мабуть, нахлібаємося ще з цим Януковичем, - Холмс заклопотано відклав скрипку, – хоча в даному випадку фараони можуть не турбуватися. Професор сам заляпав бігборди, просто щоб зайвий раз привернуть увагу Європи до своєї персони.
- Геніально, Холмс! – доктор був вражений, – але як Ви дійшли такого висновку?
- Це ж елементарно, Ватсон, - детектив знов узяв інструмента до рук, - поміркуйте самі, нахєр кому в Україні його вітання?
2012.01.30 | Костя Крик
Не убий підараса?
Якось до суворого, але справедливого президента України Януковича з усіх ккраїв з`їхались представники нетрадиційної сексуальної орієнтації, вимагаючи покарати популярного вітчизняного поета Юрія Павловича Винничука за його підбурювальний вірш УБИЙ ПІДАРАСА!При розгоні міліцією несанкціонованого гей-параду кілька підарасів з обох сторін серйозно травмувались, але головний до народу так і не вийшов...
2012.02.23 | Костя Крик
Янукович проти безумного доктора
Якось ранньої весни президент України Віктор Федорович Янукович промочив ноги, почав хлюпати носом і за порадою лікарів відлежувавсь удома, у Межигір`ї, в теплі та спокої. Вимкнувши телефони, Віктор Федорович лежав-спочивав у своєму шикарному президентському ліжку і, прямо як римський імператор Гай Юлій Цезар, одночасно робив три справи – міряв собі температуру, ковтав жарознижувальне і зирив на синє-пресинє Київське море за широким на всю стіну вікном. До президентської затоки якраз заскочив гурт диких качок у пошуках їжі, і охорона так лупонула порушників, що на хвилі коливалися лише пух і пір`я.Від однієї думки про рівень температури у воді Януковича затіпало.
- А диви, потворо, куди пливеш! - із ненавистю подумав він, - салом запливли, як суддя Кіреєв, а усе їм мало, мало. Зате я, припустимо, до Європи більше ані ногою, нафіг ті грьобані кредити, аби тільки свинячий грип не підхопити...
Щоб не думати про роботу, Янукович увімкнув ноута, заліз у дорослі сайти і поміж іншим натрапив на корисний пост: ЛІКУЮ УСІ ХВОРОБИ ЗА 5 ХВИЛИН ДОРОГО, СПИТАТЬ АНДРЮХУ. Почухавши у потилиці, Віктор Федорович увімкнув свою шикарну президентську мобілу із золотим тризубом замість кнопки з`єднання і акуратно набрав номер.
- Альо, Вітьок Межигірський турбує, - хриплим голосом закричав президент, – Андрюх, ти той, від свинячого грипу лікуєш?
- Плюнуть раз, - відповів Андрюха, він же (як виявилося уже потім) доктор медичних наук і лауреат держпремії у сфері освіти Андрій Тихонович Слюсарчук, голос його був лункий, наче з міліцейської камери, – значить, ось яка метода, викачуємо з артерій усю кров, на холоді віруси дають дуба, тоді вкачуєм назад. Головне, кров`яний тиск шоб не дуже низький.
- У мене підвищений! – президент образився. – І скільки все задоволення?
Ціна виявилася нічогенька – мільйон євро готівкою! Янукович почухав у потилиці, замислився.
- Оригінальна метода, - натиснув доктор, – на ціну не дивись, бо свинський грип – така халепа, впустиш зараз, потім усе життя хрюкатимеш, як НОКІА без підзарядки. Щодо гарантії, у мене такі тузи лікувалися – кримський губернатор Вася Джарти-Макєєвський, ну і там піндота усяка – Стів Джобс, Вітні Хьюстон...
-Так Вася ж помер начебто, - підозріло сказав президент.
- Швидка зарізала, - викрутився Андрюха, - наших коновалів не знаєш? Сталіна й того мочканули! Не жмись, земеля, все буде Донбас!
Почувши про Донбас, президент одразу заспокоївся.
- Я не жадібний, а економний! – буркнув він для порядку. – Лади, приїжджай, я тут на воді у Літньому палаці.
Доктор оживився.
- Земеля, бачу, в тебе бабла неміряно? Будь людиною, викупи з ментярні, а то парюсь невість за що. Ну, піддав трішки, поганяв Хрещатиком... Права хай собі залишать, я ще нашльопаю.
Отут Янукович і впізнав до болю знайомі звуки – натурально, чоловік розмовляв із слідчого ізолятору. Ані миті не гаючи, президент зв`язався із своїм земляком-міністром внутрішніх справ Віталієм Юрійовичем Захарченком, який включивши пічку безтурботно дрімав у своєму навороченому джипі під Бессарабським ринком.
- Що, бабця, дозріла? – спросоння відгукнувся Захарченко, – за місце будем платить? А, це ти, земеля...
- Ах ти ж, корупціонер грьобаний, - закричав президент у слухавку, - зараз же переведу в СБУ бігборди охороняти! Мені лікуватись треба, а ти останнього путнього доктора до гнидюшника запхав!
Покривившись, Захарченко сплюнув у вікно.
- Це той, шо дипломи собі малював, липовий професор нейрохірургії? А нічо, що він нанюхався тут, побив казенне авто, дверцята он у три штуки встали? Вже мовчу, що маніяк-садист, любив колупатися скальпелем у мізках - тільки у Львові двадцятьох зарізав! Їй-бо, Федричу, якби твоя Маринка з ним не трахалась, давно б у камері повісили падло. Стосовно бігбордів, обламайсь - нам-мєнтам після Луцика уже похєрам всьо...
Клятий міністр продовжував скаржитися на життя, та Віктор Федорович уже обірвав розмову - при згадці про диплома одразу закалатало серце. Скайп після хакерської атаки збоїв, тож президент підсунув до себе червоного телефона прямого зв`язку із Банковою, підніс пальця до одинички, але останню мить передумав. Узявши золоту мобілу, він увімкнув режим анонімності і по пам`яті набрав номер.
- Що, любий, знову менти пресують? – миттю відгукнулася чарівна керівниця головного управління по конституційній реформі, кандидат юридичних наук Марина Іванівна Ставнійчук, вона ж член Венеціанської комісії за демократію. – Тримайся, не мають вони права професорів арештовувати, завтра натиснем на цього імпотента через Обаму! Скоро зустрінемося, цілую у всі місця...
Мовчки відключившись, Янукович знову набрав Захарченка.
- Зараз побачимо, хто тут імпотент, - шепотів він, - сли, командир, розпорядись, негайно цього клоуна в дурку і аміназину йому побільше у вєну, хай вішається. А то, бля, професорів розвелось...
2012.03.07 | Костя Крик
Як Янукович дівчат шукав
Якось ранньої весни а чи пізньої зими (це з якого боку дивитися) чисто український президент Віктор Федорович Янукович полишив своє шикарне тепле Межигір`я та примчав проконтролювати, чи готова столиця прийняти за раз мільйон-другий болільників грандіозного футбольного турніру ЄВРО-2012. Поставивши свого шикарного броньованого джипа на розі Хрещатика і Інститутської на аварійку, Віктор Федорович розпустив охорону дивитися місто і почухав сам-один на Європейську площу, колишню Царську, а по ходу крутив головою туди-сюди, виглядав обіцяних знайомому єврокомісару Штефану Фюле бравих дівчат.Зрештою біля інтуристського готелю ДНІПРО намалювалася парочка просто таки шикарних краль у норкових шубках на голе тіло. Голова держави зрадів.
- Ну шо, дівчата, давайте зовсім роздягаємось! – запропонував він. – Весна уже, на хвилиночку!
- Прямо тут роздягатись? - одна дівчина щільніше запахнулася у норку. – А нічого, шо мінус десять?
- Хєр із ним, на хвилиночку можна, - зацінивши президентську ватянку від БРІОНІ, прокуреним голосом сказала друга, – але тариф подвійний!
Президент дуже образився. Почервонівши, він вже почав було ритись у кишенях, аж тут гальмонув чорний воронок, висипали суворі беркутівці, і Віктор Федорович за звичкою вихопив руки з кишень і поклав долонями на мотора. Бійці хутенько обшмонали приїжджого, але нічого не здибали, окрім безстрокового проїзного на недобудоване донецьке метро. Старший запитально подивився на дівчат.
- За весну шось варнякає, - сказала хрипка.
Всі поглянули угору. Серед білого дня небо закрила мряка, сніжило, площею вив-гуляв вітер, і повноводний Дніпро унизу також затягло чорною кригою. Старший зітхнув, повернув липового проїзного і махнув рукою.
- Чого відпускаєш, раптом маніяк який? – розсердилась хрипка. – Весну йому в одне місце...
Віктор Федорович втягнув голову в плечі і пішов геть.
- Кругом мєнти, - тоскно думав він, - не Європа, а Білорусь якась! Ні, не готові ми ще до футболу...
2012.03.11 | Костя Крик
Янукович у нірвані
Якось конкретний пацан Вітя Янукович вирішив стати президентом. Схопив він Бога за бороду одною лівою рукою, а праву підставив долонею уверх:- Значить, чувак, клади ось сюди мені високий-високий рейтинг!
Бог поклав. Вітя став президентом, на радощах вмазався і переверта руку:
- А ось сюди 600-го Мерса, вертольота, Межигір`я, Залісся, південний берег Криму, ага, ну шо ще...
Тут пацан упіймав кайф, замислився про щось, а Бог йому:
- Чуєш, сину, а в тебе ж рейтинг упав!
Та Вітя уже під кайфом. Він довго-довго розгляда руку, потім невпевнено:
- Чувак, ти гониш...
2012.03.13 | Костя Крик
Янукович у дурдомі
Привозять якось в дурку реального буйнопомішаного – кличе себе президентом Януковичем, вимага поселити у Межигір`я.- На зону не хочеш? – знущається головний лікар. - А ну, потовчіть його трохи і замкніть, хай отямиться.
Кинули до ізолятору, за тиждень випускають:
- Ну, згадав, хто ти насправді?
- Я все зрозумів. Я не Янукович, я - дружина Януковича...
Скоро дійшло до Януковича, що над психами знущаються. Миттю зібрав комісію, приїжджає, його урочисто представляють.
- Президент України, крутий єнакієвський пацан Вітя Янукович!
- Ще один, – зітхає лікар, - звиняй, братан, золотих унітазів немає...
2012.04.19 | Костя Крик
Re: Як Янукович Пасху зустрічав
На пасху 4-й президент України конкретний пацан Вітя Янукович вирішив відірватися по повній програмі. Затарившись пивом, він заникався до свого шикарного Літнього палацу у Межигір`ї з видом на Київське море, скрутив духмяну цигарочку і вже опівдні сидів у своїй шикарній президентській рубці-світлиці, втикав на величезну плазму поруч із холодильником і на всіх вітрилах упливав у далеку-далеку даль.- Сину мій, проведи це свято світло і благолєпно, - нахмуривши брові віщав навздогін з плазмового екрану його святєйшество патріарх Володимир, - пива не пий, бо ще 1000 років тому преподобний монах-візантієць Феодор Студит казав, приборкай тіло, щоб померти для гріха і жити лише для Бога…
Оце в десяточку, подумав Вітя, без пива уранці точно здохнеш. Аж тут патріарх наче почув богопротивні думки.
- Траву теж не кури! – святий отець скосив очі на кораблика і осудливо похитав головою. - Пам’ятай, саме цього дня маєш шанс вчасно загальмувати, а потім хоч раз повестися правильно, чесно і корисно для народу, ще й звідаєш від цього задоволення.
Але наш Вітя лише весело всміхнувся. Як можна гальмувати з такого розгону, думав він. І хто б ще казав - якийсь дохлий монах! Бля, коли ж ото ми покинемо слухати Захід, чи своїх мізків нема?
Вітя перемкнув канал і раптом закліпав очима, зачудувався. У трансляції наживо з печерської Лаври він угледів себе самого разом із донецьким прем’єром Азаровим, руським шпигуном міністром оборони Саламатіним та іншими зрадливими корєшманами у колі сивих пенсіонерок в квітчастих хусточках. Точно як межигірський оригінал, Вітя Янукович-2 по-дурному жартував і голосно іржав із своїх жартів, а корєша непевно посміхались і еротично притискаючись до кремезних мєнтів, намагались триматься подалі від тупого натовпу.
Глюки уже, вирішив пацан. Він вирубив плазму, вихилив останню БАЛТИКУ з холодильника, і в голові швидко проясніло. Президент раптом згадав, що завчасно відправив на свято свого придбаного у Японії кібердвійника*, оце його зараз тут і транслюють. Вітя зітхнув, замислився. Треба, в натурі, хоч самому народ привітати, вирішив він. Спотикаючись на розкиданій по підлозі пивній тарі, голова держави відшукав ноута, упав на софу і почав набирати текст для святкового бігборду.
- ХРИСТОС ВОСКРЕС вже було, - клацаючи мишкою, бурмотів Вітя, - можна ВОІСТИНУ ВОСКРЕС, а в дужках – ЯНУКОВИЧ. Чи ще коротше - ВОІСТИНУ! ЯНУКОВИЧ. Неясно, що саме воістину… А може, ДОРОГІ ВИБОРЦІ, ХРИСТОС ЖИВИЙ! чи навіть ХРИСТОС ВІЧНО ЖИВИЙ! І внизу – ЯНУКОВИЧ. Знов хєрня, це ж начебто Ленін вічно живий був, папараці знову плагіат пришиють...
Раптом Віті здалося, що біля холодильника майнула людська тінь. Він підозріло роззирнувся, але ж, звичайно, нікого ніде не було, одна дивина – у кімнаті надто швидко темніло і домовий комп автоматично увімкнув м`які нічні плафони. Проганяючи видіння, Вітя трусонув головою, поліз до холодильника за новою порцією трави і раптом запас на полиці цілу упаковку БАЛТИКИ, хоча начебто все уже було випито. Заплющивши очі, чувак машинально приговорив і цю, а коли знову відкрив двері, на тій же полиці виявив ще одну упаковку, прямо як у тій дитячій казочці про нерозмінного п’ятака. Президент здрейфив. Він обережно причинив холодильника, узявся рахувати собі пульс, та на тисячі збився і почав все спочатку.
Раптом за спиною дзенькнуло, плафони згасли, а за стінами почувсь незрозумілий шум. Вітя вмить озирнувся - порожні банки-пляшки кудись щезли разом із недокуреним косячком. Підібравшись до вікна, визирнув назовні - уже світало, по тихій президентській затоці крапав веселий ранковий дощ, а під стінами палацу купа охоронців нахабно обсіла екологічно чистий пірс з безцінної віденської сосни і, відклавши автомати, дудлила пиво разом із незнайомою чи то двірничкою, чи прибиральницею у синій зеківській робі. Побачивши президента, новенька недобре посміхнулася і скочила з місця. Кинувши недопиту пляшку у своє зачухане двірницьке відро, вона витягла надірваний конверт із печаткою МЗС і, привітно помахавши ним над головою, почухала у невідомому напрямі.
Отут Вітя і вкурив - ніяка це не двірничка і не прибиральниця, а його головна президентська врагиня, всесвітньовідома злодійка Юля Володимирівна Тимошенко. У пацана впало серце. Бігом до холодильника, відкрива потаємне дно – а там порожнеча, без сліду загув увесь запас ароматної травки-афганки з високих-превисоких кандагарських полів, що його спеціально до свята прислав дипломатичною поштою колишній прокурор, а нині київський голова Леонід Михайлович Чернівецький, на прізвисько Льоня Космос.
Ясна річ, Вітя негайно вхопив свою шикарну президентську мобілу і набрав клятого постачальника по роумінгу.
- Гуляєм, прокуратура? – здалечку почав він. – Як водичка, як справи взагалі?
- Хто гуляє? – здивувався Космос, який уже третій рік безрезультатно лікувався від наркозалежності купанням у Мертвому морі, що навколо святого міста Єрусалима. – Які справи? Вибачаюсь, Вікторе Федоровичу, у мене зараз процедури…
- А щоб ти втопився там уже, мер сраний! – Вітя розсердився. – Кого, бля, твої жеки на роботу беруть? ЄВРО на носі, а тут усякий кримінал по квартирах шурує, у холодильнику не можна нічо залишити!
- Це точно, – Космос замислився, – а Вас, Федоровичу, мабуть, вставило уже? Дивіться, за раз усе не скурюйте, бо погано буде!
Президент мовчки відключився. Він раптом згадав, що Юльку не так давно реально посадили за державну зраду із російським прем`єром, і напряму зателефонував до Качанівської жіночої зони суворого режиму № 54 у Харкові, де та відбувала заслужене покарання. Головний наглядач побожився, що злодійка на місці, ще й поплакався на непокірну. Виявляється, ще прем`єркою Тимошенко замовила тут двісті тисяч антигрипозних пов`язок і досі за них не розрахувалась, а коли вже у цьому році керівництво колонії в рахунок боргу запропонувало бранці сісти за шиття, тупо усіх обматюкала.
- Так-так, і що саме казала, які слова? – Янукович дуже зацікавився.
Наглядач зам`явся.
- Сказала, посаджу того п…са, хай він і шиє!
- Якого п…са? – Янукович почервонів. – Ага, ладно, ти той, харє уже клепати всяке ганчір`я, на шапки переходь, зима скоро. А пов`язки видавайте відвідувачам, бо тхне гірше ніж у нашій Лукьянівці.
- Усе від парфумів, - відмазався вертухай, - зона ж, по ходу, жіноча! До речі, Федоровичу, тут до Юльки через паркан чоловіки шастають, то може, підкинете грошенят на електродріт, хоча б вольт на 220-250?
– Ви там зовсім охєрєлі, - сказав президент крізь зуби, - народ током бити! З якою метою шастають?
Виявилось, адвокат Власенко через паркан підігнав своїй підзахисній з десяток свіжих святкових пасок. Вітя тільки сплюнув.
- Годуй нормально, щоб не лазили. Тим більше на свято!
- Яке свято? – вертухай здивувався. – Пасха давно закінчилася, до ЄВРО нічого такого уже не буде!
- Тобто як закінчилася?
Кинувши телефона, Янукович врубив ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ – дійсно, рапортували про успішне завершення президентським двійником усіх офіційних пасхальних заходів. Повернувшись до ноута, Янукович витер набрані слогани, залишилось тільки одне слово ЯНУКОВИЧ. Недовго думаючи, він приписав ВІЧНО ЖИВИЙ, скинув електронкою у виборчий штаб, а потім про всяк випадок ще раз перевірив схованку. Мабуть, незважаючи на попередження постачальника, усю траву таки було скурено за раз. Зітхнувши, президент повернувсь на софу і од нєфіг чого робити підвів підсумки.
Дещо корисне таки було зроблено: і народ привітав, і вертухая построїв... Чогось стало шкода усіх - і себе, і хворого Льоню, і голодну Юльку. Несподівано ожив мобільний, але Вітя не поспішав підходить, а тупо сидів-слухав, як апарат хрипить жалісну-прежалісну пісню:
ДРУЗЬЯ, КУПИТЕ ПАПИРОСЫ! ПОДХОДИ, ПЕХОТА И МАТРОСЫ! ПОДХОДИТЕ, НЕ РОБЕЙТЕ, СИРОТУ-МЕНЯ СОГРЕЙТЕ, ПОСМОТРИТЕ – НОГИ МОИ БОСЫ…
Зрештою музика дістала, і Вітя узяв слухавку. Вертухай продовжував розводити свою гнилу вертухайську тему, і Янукович відчув, що звіріє.
- Лади, проведу 220, тільки відгадай загадку. Чому на президентських виборах діти Путіна не голосують за батька?
Співбесідник замислився.
- Мабуть, тому що батьків не вибирають? - невпевнено сказав він.
- Промазав, - Янукович трохи розвеселився, - не голосують, бо тоді буде уже не сто процентів голосів, а сто один.
- Ну то й що, що сто один? – вертухай не дігнав.
- А сто один - це вже передоз…