МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Підсумки року: Укрсучліт-2004

12/29/2004 | Олесь Бережний
Друзі,

Цей бурхливо-помаранчевий 2004 рік уже ось-ось вичерпається у супроводі гомінкого відлуння салютів і феєрверків переможної революції на київському Майдані в реалі. Там усе відбулося чікі-пікі. Тож, нмд, саме час озирнутися й подивитися вже на нашому Майдані віртуальному в цьому розділі Культура – що ж вагомого й цікавого відбулося в житті укрсучліту протягом 2004-го року?

Відтак пропоную запостити, традиційно ненауково та нерепрезентативно, особисті номінації за двома категоріями:
1) Майданівська укрсучлітна книжка року та
2) Майданівська укрсучлітна подія року.
При номінації обмежитися лише п”ятьма позиціями в кожній категорії, перевагу надавати тому, що обговорювалося у цьому розділі.

Наразі утримаюся від своїх двох п”ятірок, бо ще остаточно не визначився. Однак знаю, що з тієї невеликої (відносно) кількости цьогорічних книжок перевагу надаватиму оцим трьом: "Депеш Мод" Сергія Жадана (Фоліо), "Повії теж виходять заміж" Євгенії Кононенко (Кальварія) та "Не думай про червоне" Світлани Пиркало (Факт). Ну а значними для укрсучліту подіями цьогоріч вважаю спалення рукописів під КМ, події на Львівському форумі книговидавців (у купі з приїздом туди Коельйо), скандал довкола “Механічного апельсина”…

Припускаю, що впродовж року чимало цікавих книжок і подій промайнули повз мою увагу – тому чекаю на ваші доповнення.

Щиро - :sol:

====
П.С. Для приколу та наснаги раджу зазирнути сюди: http://www.proza.com.ua/article/886/

Відповіді

  • 2004.12.30 | otar

    Друже, схиляюсь перед твоєю мужністю :)

    Ти єдиний з нас, хто не боїться зараз думати про літературу :) Їй-богу, я вже забув, як книжка виглядає... Ну брешу - читав пару книжок останнім часом, але протягом революції не взяв до рук жодної. Пишатись тут нема чим, але таке во селяві. Всі замовники публіцистичних матеріалів уже отримали від мене гаряче запевнення, що, щойно демократія переможе, я знову повернусь до активної діяльності, але насправді, напевно, потрібне щось більше - власне, відчуття, що демократія перемогла. В мене його наразі нема.

    Спробую відповісти:

    1) Укрсучкнижка року:
    1. Сергій Жадан "Депеш мод"
    2. не знаю, чесно. І так далі по всіх наступних пунктах :)) "Не думай про червоне" підтримую, точно не підтримую "Пісні для мертвого півня". Але п'ятірку сформувати не можу.


    2) Подія року:
    1. Форум видавців :)
    2. Умберто Еко "Маятник Фуко" перевидання
    3. Патрік Зюскінд "Парфуми" український переклад
    4. Відновлення життєдіяльності "Молодої України"
    5. Виступ Андрія Куркова українською мовою :)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.12.31 | Пані

      Я ето, питання...

      otar пише:

      > 2) Подія року:

      > 3. Патрік Зюскінд "Парфуми" український переклад

      Я читала таке десь так на початку 1990х у Всесвіті. Чий - не пам"ятаю. Це що новий переклад вийшов? Той був суперовий.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2004.12.31 | otar

        Скажу чесно - не знаю :( Гляньте на сайті Фоліо (-)

    • 2004.12.31 | Олесь Бережний

      Дякую, це не мужність. Лишень кармічність напередвизначености

      otar пише:
      > Їй-богу, я вже забув, як книжка виглядає...
      До речі, ти не так багато втратив, бо деякі з книжок виглядають... жахливо! Як от наприклад той самий ДМ - дизайн обкладинки якого в народі вже називають "Підрахуй пломби в роті Жадана". Ну а щодо калікатури на палітурці Пиркалової книги, я просто промовчу з ввічливости до жіночої статі та мистсців халтурників чи пак калікатурників...

      >Всі замовники публіцистичних матеріалів уже отримали від мене гаряче запевнення, що, щойно демократія переможе, я знову повернусь до активної діяльності /.../
      Чергова обіцянка-цяцянка? Проте, ловлю на слові й чекатиму на мило.

      > 4. Відновлення життєдіяльності "Молодої України"
      Ти вже нарешті прочитав сьоме число "Молодої України"?
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.01.02 | otar

        :)))

        Новий Рік, блін. Ну, я наобіцяв чогось там, перед Новим Роком, повернутись до активної діяльності, та? :) Ага, ну раз наобіцяв, то треба виконувать :) Мило буде, неодмінно, щойно керівництво СБУ поміняють, ну ти в курсі :) А про "Молоду Україну" я щойно почув (пан Мельників сказав - окреме йому за це спасибі) і ще нічого не бачив.
    • 2005.01.03 | Горицвіт

      можна детальніше про відновлення "Молодої України"?

      otar пише:
      > 4. Відновлення життєдіяльності "Молодої України"
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
  • 2004.12.30 | Юрій Шеляженко

    Самовисуваюся на книжку та подію року

    книжка року "Разом!" http://happy.in.ua/razom.pdf

    подія року презентація цієї книжки на Майдані http://www.samvydav.net/index.php?lang=u&material_id=97089&theme_id=0&page=material

    Хто перший кине в мене камінь? :) :) ;)
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2004.12.30 | Олесь Бережний

      Re: Самовисуваюся на книжку та подію року

      Шановний Юрію,
      За камінням не тужіть - воно ще рясно летітиме до Вас, з клепанням клекотанням, як лелеки до вирію :) А наразі прохання досамовисувати ще по чотири книжки чи події (якщо цьогоріч Ви не самовидали ще додатково чотири свої книжки й не мали їхніх чотирьох самопрезентацій, можете сміливо висувати книжки навіть (!) інших авторів :).

      Щиро, Олесь - :sol:

      Юрій Шеляженко пише:
      > книжка року "Разом!" http://happy.in.ua/razom.pdf
      >
      > подія року презентація цієї книжки на Майдані http://www.samvydav.net/index.php?lang=u&material_id=97089&theme_id=0&page=material
      >
      > Хто перший кине в мене камінь? :) :) ;)
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2004.12.31 | Юрій Шеляженко

        Самовисування продовжується

        Це добре, що ніхто не наважився кинути в мене камінням ба навіть Яйцем, навіть пан Бережний. Це означає, що я був занадто скромний. Настільки скромний, що висунув на подію року лише "Разом!". Але ви хочете ще чотири. Начувайтеся. Отже:

        книжки року:

        1) "Куди біжить час?" http://gazeta.univ.kiev.ua/?act=view&id=493
        2) "Обманщики" http://gazeta.univ.kiev.ua/?act=view&id=429
        3) "Літак 1" http://littusovka.iatp.org.ua/special/litak/litak1.pdf
        4) "Літак 2" http://littusovka.iatp.org.ua/special/litak/litak2.pdf

        Ви можете сказати, що це занадто дрібні літературні форми, щоб вважатися книжками. Але відповім російським прислів'ям: "лучьше мєньше, да лучьше". В одному видавництві мене дуже просили дописати "Разом!" ще з сотню сторінок. Я сказав: "Нє. Нема натхнення". Вони сказали: "У всіх нема. Менш ніж сто сторінок не друкуємо". Я сказав: "Сто сторінок ніхто не читатиме". Вони сказали: "В контексті дискурсу відродження укрсучліту це не є пріоритетом нашої ціленаправленості". Я казав: "Ну і залишайтеся зі своїм дискурсом, а я залишитимусь професійним самвидавцем". З приголомшених фізіономій видавців я побачив, що їм вперше твердо відмовили у розкормленні та перевихованні своїх книг.

        літературні події року:

        1) літтусовка;
        2) презентація "Літака";
        3) політикою обраного цього року Президента Ірпеня Юрія ШЕЛЯЖЕНКА є заохочення ненав'язливої самохизуватості та заборона матьорої графоманії (матьорою вважається графоманія, у якої більше тисячі фанатів та присутня реклама в інтернеті);
        4) відкриття домашньої сторінки мене, любимого, в інтернеті, теж славному.

        Так я все ще чекаю на каміння ;)
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2004.12.31 | Олесь Бережний

          Цікаво яка максимальна довжина цього Самовисування продовжується

          Юрій Шеляженко пише:
          > Це добре, що ніхто не наважився кинути в мене камінням ба навіть Яйцем, навіть пан Бережний.

          Шановний пане Шеляженку,
          Доводжу до Вашого відома, цілком конфіденційно й авторитетно, що зазвичай не розкидуюся ані яйцями, ані камінням. Зокрема ж у цій гілці намагаюся прозоро натякнути на те, що час "збирати каміння" за 2004 рік. "Разом" чи нарізно. Запрошую долучитися й набратися відваги назвати цьогорічні книжки когось иншого, окрім коханого Вами пана Шеляженка. До речі, обговорення творчості коханого пана Шеляженка, нмд, доречніше було б надалі жваво проводити тут: http://www2.maidan.org.ua/n/culture/1102609931

          >Це означає, що я був занадто скромний.
          Ні, не означає.

          >Але відповім російським прислів'ям: "лучьше мєньше, да лучьше".
          Можу запропонувати ще й китайське прислів'я: "чим гірше, тим лучьше!"

          > Я сказав: "Сто сторінок ніхто не читатиме".
          Раджу ось що зробити. Спробуйте розрізати сторінки навпіл, щоб вони стали менші за розміром. Або ж друкуйте текст виключно на одному боці аркушу. Тоді на ста сторінках міститиметься менше буковок, отже може хтось і читатиме?

          З новорічними вітаннями,
          Щиро - Олесь :sol:
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.01.01 | Юрій Шеляженко

            Залежить від терпіння аудиторії

            > Доводжу до Вашого відома, цілком конфіденційно й авторитетно, що зазвичай не розкидуюся ані яйцями, ані камінням.

            Дякую. Тепер я почуваюся в безпеці. По такому випадку можна бути ще менш скромним, аніж звично. :p

            Також доводжу до вашого відома, цілком конфіденційно і авторитетно, що про каміння та яйця я згадав лише заради файної риторичної фігури. Насправді я дуже боюся, що мене чимось закидаюсь, бо дуже неповороткий і не встигаю ухилятися.

            > > Я сказав: "Сто сторінок ніхто не читатиме".
            > Раджу ось що зробити. Спробуйте розрізати сторінки навпіл, щоб вони стали менші за розміром. Або ж друкуйте текст виключно на одному боці аркушу. Тоді на ста сторінках міститиметься менше буковок, отже може хтось і читатиме?

            Навіщо... Щоб задовольнити видавця-формаліста? Або читача-формаліста? Пусте. Краще не мати з такими справи.

            От скажіть, ви ж, мабуть, не перший раз в інтернеті на форумах. Ви б стали розтягати свій маленький постинг на сотню ще менших, щоб виглядати більш "солідним" дописувачем? Не пропонуйте іншим того, чого не стали б робити власноруч.
        • 2005.01.04 | art-em

          і без того зрозуміле

          Справа ж не в малих формах, справа в тому, що тут - рейтинг книжок, а не творів, хоча про це навіть журі львівського форуму ще не визначилося. І якщо нашу газету "Літак" ще можна назвати видавничим проектом, таким собі альманахом, а "Разом" цілком можна визнати книжкою, то інше уже в окреслені рамки рейтингу не лізе.
          Щонайцікавіше - Юра уособлює дві протилежні тенденції: самвидав та самсебевидав, які радили розрізняти на Ірпені шістдесятники. Там одне вважалося конструктивним, а інше - деструктивним. І - не знаю, чи був в історії прецендент їх єднання в одній особі...
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.01.04 | Юрій Шеляженко

            Самсебевидав неконструктивний!? Ні. Хіба що для 60-ників (-)

  • 2004.12.30 | Роман ShaRP

    1) N/A 2) - протест під КМ (і статті про та від нього) (-)

  • 2005.01.04 | Юрій Шеляженко

    Про доцільність сатиричного самовихваляння

    Для мене самовихваляння - звичайна форма протесту проти неповноцінності всіх наявних кандидатів у авторитети та генії. Хочу бути поряд з меншістю потенційних українських читачів і більшістю читачів, які втратили читацьку потенцію від найобережнішого доторку до укрсучліту. Якщо Андрухович і Доній генії, то мені теж можна. :)
  • 2005.01.05 | Олесь Бережний

    "Солодка Даруся" Марії Матіос одна з найсильніших книжок 2004(-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.01.06 | Юрій Шеляженко

      Лінк тут. І давайте при обговоренні розсекречувати ареал твору

      ... якщо він не дуже поширений.

      http://www.uvkr.org.ua/suchasnist/arhiv/2002/11___3.htm

      На днях прочитаю і висловлю свою думку..
    • 2005.01.06 | Олесь Бережний

      "Солодка Даруся" - три рецензії, що заслуговують на увагу

      ЛІКИ ВІД ПОСТМОДЕРНУ Андрій МОРОЗОВ
      «Солодка Даруся» Марія МАТІОС
      "... український літературний світ вже почав лікування цих постмодерністських метастаз і став потребувати чогось більш органічного й патріархального. Ось і отримали ми блискучу прозу, яку не читали, мабуть, з часів Василя Стефаника. Прозу, сповнену тонкої психології та яскравих персонажів, виписаних з народних глибин і їми ж виплеканих. Прозу, написану ТАКОЮ блискучою мовою, яка примушує читача плакати й сміятись, немовби би він пережив все це сам."
      http://www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=563


      СТРАЖДАННЯ ДЛЯ ЧИТАЧА Марія КРИШТОПА
      «Солодка Даруся» Марія МАТІОС
      "...Український читач скучив за простотою. Його втомили лабіринти вишуканих образів, необхідність думати, щоб збагнути. Читач прагне дзеркала. Але дзеркала рідного, де сам собі здаєшся кращим. Щоб герой був рідним братом, щоб його вчинки можна було передбачити."
      http://www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=562

      НЕБУЛЬВАРНА НАЦІя Тетяна ЩЕРБАЧЕНКО
      «Солодка Даруся» Марія МАТІОС
      "...Якби була на те моя воля, газетну площу всіх видань, що вміщуватимуть згадку про цю книжку (а що писатимуть — сумнівів немає), я би залишила незайманою, аби на тлі метушних дрібнозерняткових повідомлень про початок посівних чи кінець виборів просто написати: розгорніть книжку Марії МАТІОС Солодка Даруся.Втім, такої розкоші чекати годі. Тому доводиться продовжувати.По прочитанні драми, певне, багато хто повторить за Анатолієм Дімаровим: «заздрю тим читачам, які вперше відкриють сторінки цієї небуденної прози», можливо — навіть невиправні «підколювачі» ІБТ та Ол.Бойченко."
      http://www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=498
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.01.10 | Юрій Шеляженко

        Не менш як наполовину ці рецензії - просто глум

        ...Але Марія Матіос сягає більш глибинних, філософських пластів думки, підводячи нас до висновків, які гідні пера видатного Сенеки — «від долі не втечеш, тому треба мужньо переносити те, що неможливо змінити»...

        Дивуюся, наскільки нахабно знущаються у "Книжник-ревю" над останніми подихами напівтрупу української літератури!

        http://www.review.kiev.ua/arcr.shtm?id=563
    • 2005.01.11 | Юрій Шеляженко

      Мій відгук на "Солодку Дарусю"

      Солодка Даруся, герой укрсучліту



      Юрій ШЕЛЯЖЕНКО, www.happy.in.ua

      Книжку Марії Матіос "Солодка Даруся", випущену львівською літературною агенцією "Піраміда", дехто вважає однією з найкращих книжок 2004 року. Драма, що складається з трьох життєписів, частково публіковалася в журналі "Сучасність" і завдяки цьому доступна в Інтернеті за адресою http://www.uvkr.org.ua/suchasnist/arhiv/2002/11___3.htm

      Наповнена свіжою, природньою українською мовою, не просякнута міським смогом (хаос, цинізм, постмодернізм...), ця книжка не примушує захлопнути її від першого прочитанного абзацу. Викликають увагу і співчуття її герої - мовчазні, втомлені підступами долі газди, які живуть своїм відокремленим від всього світу життям і не скоряються занепаду, який закономірно приходить до їх тісних осель та задушених непохитними стародавніми звичаями громад.

      Заглиблюючись у душу селянки, яку всі люди на селі вважають божевільною і кличуть для пристойності "солодкою", читач мимоволі починає поважати нехитру філософію "інакшості": дивак не гірший за інших, але має терпіти лише образи від своєї незвичайної долі.

      Я впізнаю у солодкій Дарусі українську сучасну літературу. Це вона, укрсучліт, для більшості українських читачів або "німа", або "шепче собі щось незрозуміле". Це вона, укрсучліт, блукає по ночах на цвинтарі української класики і гукає до могил: "тату! мамо!". Український літератор пригнічений зараз своєю індивідуальністю, бо він поважає наші звичаї, а звичаї вимагають приховувати індивідуальність. Він поводиться так, наче не вміє бути богом на сторінках власної книги, наче він приречений бути учнем або наймитом всемогутньої Третьої Особи - мецената, редактора, "культурної еліти", моди... Щороку наповнюється штампованими виробами магазин популярних жанрів, росте смітник конркультури, нові постаті лягають у морг "серйозної" літератури, яка не має читачів. А справжній талант блукає по селу під назвою "Укрсучліт", і у нього болить голова від цукерок, які дають йому в нагороду за велике терпіння. Він би, може, і змінив життя своїх героїв на краще, сотворив би чудо на сторінках книжки. Чи є щось простіше, ніж відкрити довірливому читачу шлях до серця Долі?.. Але зморшки на чолі українського сучасного літератора несуть печатку старчого реалізму, що для митця навіть гірше, ніж бути бездарним.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.01.11 | art-em

        Впізнаю!

        > Я впізнаю у солодкій Дарусі українську сучасну літературу.
        Я впізнаю у цій рецензії шкільний твір з української літератури! Та ще й приправлений радянським безапеляційним засудженням нетрадиційних стилів!..
        Якщо серйозно, то, звісно, література нашого покоління має бути і доброю, і красивою замість потворної. Але вона не має протиставлятися здобуткам попередніх стилей, і навіть - вміло використовувати постмодерновіу відреченість, яка з нашого життя нікуди не зникала. Добре писати історичні романи - там таких настроїв не було. А дійсність вимагає тримати постмодерн в рамках уваги.
        Ось допишу колись чергову штук велик, то покажу, що я мав на увазі... Ги...
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.01.11 | Юрій Шеляженко

          Та ти не впізнав...

          > Я впізнаю у цій рецензії шкільний твір з української літератури!

          Ех, а я впізнаю в твоєму відгуку нотації своєї вчительки української. Що б я не написав, вона звала це шкільним твором. Відвертість для неї завжди була безапеляційністю, а фантазія - хуліганством. Пора міняти точку відліку. Дарма ти, Артеме, поступив на філологічну магістратуру. На Мехматі наука про маразм освіти здобувається легше, але хімфак Скопенка мав тебе дечому навчити. Подумай, чи варто звати шкільним твором допис, який іде від душі. Адже ти майже напевне писав шкільні твори лише на замовлення і лише заради п'ятірки. Ну, може, ще з долею тихого і (немов би) непомітного для вчительки стьобу.

          > Та ще й приправлений радянським безапеляційним засудженням нетрадиційних стилів!..

          Я поважаю лише одну традицію - "читабельність". Нетрадиційні з цієї точки зору твори мають бути поза літературою. І коли я пишу про нечитабельність критичної маси укрсучліту, я представляю не тільки свою думку, але й думку десятків випадкових людей (які, на мою думку, репрезентують читацьке коло) - в процесі дружнього спілкування з ними я ненароком встановлював сумні істини про маргінальність укрсучліту. Це не література, коли кілька тусовок читають самі себе і "розводять" розгублених книговидавців на видання безнадійних текстів.

          > Якщо серйозно, то, звісно, література нашого покоління має бути і доброю, і красивою замість потворної.

          Оце ти попав у яблучко. Ми для того і працюємо, еге ж? :)

          > Але вона не має протиставлятися здобуткам попередніх стилей

          Ти кажеш про здобутки, я кажу про покручі. Протиставлення крайнощів - потужне джерело натхнення ;)

          > Ось допишу колись чергову штук велик, то покажу, що я мав на увазі...

          Бажаю успіху. І одразу надсилай на рецензію. :) :) :)
      • 2005.01.19 | Книжник-review

        Re: Мій відгук на "Солодку Дарусю"

        ВШП Шеляженко, колеґо! :)
        Ви пишете: «справжній талант блукає по селу» тощо тощо, тому просимо Вас поблукати ще й тут: http://www.review.kiev.ua/rules.shtm
        Сподіваємося, Вашого творчого мислення достатньо для того, аби зрозуміти, що геніальних рецензентів - які б відповідали не тільки Вашому смаку, а й смакам багатьох сотень наших чительників - у світі надто мало :cry: :cry: :cry: :cry: :cry:
        і бєзумству храбрих пайом ми пєсню... :sweat:
        ДРУЗІ! приєднуйтесь, хто сміливий, оплакувати на наших сторінках не тільки рідну літературу, а рідне наше немовля - критику... :sweat:
  • 2005.01.10 | art-em

    Re: Підсумки року: Укрсучліт-2004

    Висуваю такі видавничі проекти:
    1). "Всесвіт Олеся Бердника" - серія гарних книжок.
    2). Перша книга проекту "Українські мемуари" під назвою "київські неокласики", вид-во "Факт" - мама зачитується.
    3). Народження проекту "Літак" (нема чо гигикати)
    4). Нові видання серії "Алфізика", зокрема, за авторстовом В. Аренева.
    5). Невизначено.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.01.11 | Юрій Шеляженко

      Літачок і книжку "Разом!" ніхто не насмілиться загигикати! (-)

    • 2005.01.11 | Олесь Бережний

      "А от з цього місця будь ласка з подробицями!" (с)

      art-em пише:
      > Висуваю такі видавничі проекти:
      > 1). "Всесвіт Олеся Бердника" - серія гарних книжок.
      Вперше чую. Чи це почалося 2004 року? Яке видавництво?

      > 2). Перша книга проекту "Українські мемуари" під назвою "київські неокласики", вид-во "Факт" - мама зачитується.
      Назва книги, автор?

      > 3). Народження проекту "Літак" (нема чо гигикати)
      ЩО ЦЕ? Є якість лінки-посилання, додаткова інфа?

      > 4). Нові видання серії "Алфізика", зокрема, за авторстовом В. Аренева.
      Де, хто? Назва книги, автор? Яке видавництво?

      Щиро - :sol:
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.01.11 | Юрій Шеляженко

        Лінк до "Літака" - повторюю для ігнорантів одного самовисування

        Що таке "Літак": http://gazeta.univ.kiev.ua/?act=view&id=437

        "Літак 1" http://littusovka.iatp.org.ua/special/litak/litak1.pdf
        "Літак 2" http://littusovka.iatp.org.ua/special/litak/litak2.pdf
      • 2005.01.12 | Горицвіт

        Осьо можете взнати деталі:

        http://www.livejournal.com/users/gromovytsa/1909.html


        Олесь Бережний пише:
        > art-em пише:
        > > Висуваю такі видавничі проекти:
        > > 1). "Всесвіт Олеся Бердника" - серія гарних книжок.
        > Вперше чую. Чи це почалося 2004 року? Яке видавництво?
      • 2005.01.13 | art-em

        Re: будь ласка!

        Книжки Олеся Бердника справді реанімували саме у 2004 році, видавництва не пам'ятаю, можна спуститися у "Сяйво" подивитися. Але якість поліграфічна дуже висока.
        Книга, я ж кажу, так і називається: "Київські неокласики", автора нема, це збірник мемуарів, там - Юрій Клен, дружина Драй-Хмари та ще багато інших.
        Літак існує не тільки в інтернеті, Юра правильно дав посилання, це унікальний самвидавський проект, який отримав розголос, зокрема, на Ірпені, а також в інших місцях роздачі. Не тільки читається, але й літає. Можете роздрукувати і спробувати. Тільки друкувати з відключеним зменшинням до области друку, а то не складеться.
        Серію "Алфізика" видає "Зелений пес", почали в 2003 році, але в 2004 в ній також вийшли гарні книжки, зокрема - В. Аренев, "Бісова душа".
  • 2005.01.13 | Юрій Шеляженко

    Видавцям це не сподобається, але я скажу

    Розвиток української книжки сильно тормозить відсутність українських книжкових піратів, себто: видавців дешевих підробок, утримувачів електронних бібліотек, які сканують та розпізнають всю свіжатину і без будь-якого дозволу видавця вішають в інтернеті. Також ніхто не передає електронним спільнотам тексти книг з грізною приміткою в заголовку "Поширюється з дозволу автора за умови, що цей текст не підлягає роздруку повністю або частково".

    Піратство в бідному і беззаконному суспільстві, як наше - нормальний прояв небайдужості споживача до певного товару. Якщо нема піратства, щось тоді дуже неладно на легальному ринку!

    Простий приклад. Я полазив у інтернеті в пошуках "Бісової душі" Аренєва і знайшов тільки жменьку рецензій. А книга, начебто, непогана. Так що, мені платити 8 грн. за це видання? А дзуськи! Я не такий багатий. Вже зроблено ставку на інтернет, де я можу викачати три такі книжки російською мовою за 20 копійок. Відповідно, друзям (які могли б купити книжку в магазині) я розповідатиму про російськомовні книжки, які я скачав і прочитав з екрану. Видавець, який не потурбувався хоча б про часткову присутність тексту книжки у Мережі, втрачає в моєму обличчі вдячного читача та зазивалу. Таку саму функцію могли б виконувати покупці дешевих підробок.

    Видавці самі риють собі могилу, орієнтуючись лише на елітарного (богатого) читача і винищуючи дрібні порушення авторського права, навіть коли ці порушення могли б виявитися корисними для них з огляду на рекламний ефект.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.01.19 | art-em

      Re: Видавцям це не сподобається, але я скажу

      Ти не чув, які пригоди були у тих, хто нелегально розмістив в Інтернеті нову книжку Пелевіна? Правда, її встигли скачати та розмножити, проте перші десяток сайтів по черзі зазнавали тиску з боку захисників авторського права і змушені були видаляти її.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.01.23 | Юрій Шеляженко

        Конспірологію треба вчити. Реально на Інтернет не натиснеш (-)

    • 2005.01.23 | Юрій Шеляженко

      А у нас тільки Забужку піратили. І прогоріли.

      ТОМУ ЩО не бестселлер! Книжка вважалася популярною, а насправді не розкупалася. Є причина не довіряти оцінкам критиків про популярність книжки серед "українського читача".

      Щоб вас піратили, треба писати для простих людей, а не для тусні і около. А якщо вас не піратять з нинішніми цінами на книжку, отже, 99% художньої цінності вашого 15-гривенного шедевру на полицях "Букви" становить обкладинка ;)
  • 2005.01.19 | art-em

    То що там з підсумками? Хтось іще когось висуне? (-)

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2005.01.19 | Олесь Бережний

      Проблема системна

      Українці читають ДУЖЕ мало. Українські книжки читають переважно тільки ті, хто мають справу до цих книжок: видавці, редактори, коректори. Навіть чимало літкритиків справляють таке враження, що далі палітурок в книжки не зазирають.

      Отже, серед кількох мільйонів потенційних читачів української сучасної літератури (номенклатурно-олігархічної "еліти", малокультурних діячів "культури", неосвічених працівників "освіти", інших малоінтелегентних представників робітничо-селянської "інтелігенції") маємо реальну кількість читачів, яку можна порахувати... на пальцях моєї лівої ноги!
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2005.01.20 | Книжник-review

        Ви переоцінюєте свою ногу :) (-)

      • 2005.01.20 | капітан Немо

        Яке "читати" ? Ондо, скоро вже треба буде картоплю садити !

        Чи є тут хто з Америки ??
        Картопля ж - ну вона ж із Америки до нас завезена.
        То мені цікаво, в Америці також кожна друга сім"я займається вирощуванням врожаю картоплі ?

        У нас люди просто помішані на картоплі. Всі великі заходи - виставки, презентації, фестивалі, парусні регати , - все, все зазделегідь планується по датах з врахуванням того, коли люди картоплю садять, коли підгортають, коли кроплять від жука, коли копають і так далі.

        А хто цього фактору картоплі не враховує, той терпить фіаско. Виставки не відвідуються, фестивалі зриваються по причині відсутності учасників фестивалю, парусні регати перетворюються в кругосвітнє плавання організаторів регати в одиночку начебто з метою потрапити до Книги рекордів Гіннеса, а насправді - щоб втекти від кредиторів і рекламодавців.

        Янукович чому потерпів фіаско ? ТОму що на Донбасі дуже мало людей займаються картоплею, і він просто не розумів цієї специфіки. Бігморди вже цілий місяць висіли і закликали, а люди ще стояли раком і копали картоплю. У його виборчій програмі ні слова не було ні про картоплю, ні про боротьбу з колорадом, ні про голандські сорти, яких проклятий жук не гризе. Простим людям така безкартопельна програма нецікава. ТОму Янукович пролетів, як фанера.

        І на те, щоб читати якусь художню літературу - у людей просто нема часу . У крайньому разі люди згідні почитати журнал "Дімсадгород", але тільки в тій частині, де говориться про підвищення врожайності. Часу й без того просто катастрофічно не вистачає, щоб подивитися по телевізору всі серіали, а тут іще хтось про якісь книжки. Якийсь , блін, "Депеш Мод".... Книжки зараз читають лише ті, хто займається книгонаписанням, причому кожен автор читає виключно власні книжки, на чужі у нього і часу немає , і не хочеться забивати голову низькопробним чтивом.

        І чим далі в ліс, тим більше дров, тим більше серіалів, тим менший гонорар автору книжки. Незабаром, щоб видати книжку, автор повинен буде сам оплатити видавництву виготовлення всього тиражу, а потім рознести книги навіть не по магазинах, а по квартирах і доплатити ще й читачам, щоб вони читали. А потім зазирнути довірливо в очі стомленого читача і запитати : "Чьто-нібудь єщьо ?" .

        Я би порадив книговилавцям побільше вміщувати у книжки реклами. Брати приклад з телебачення. От , читає дитина про пригоди якого-небудь Барвінка, а тут тобі через кожні п"ять сторінок реклама "Туалетного Утьонка". Або читаєш "Кобзаря" великого українського світоча Тараса Шевченка, а там після "Катерини" вміщена реклама презервативів, щоб , значить, не ставати покриткою. А після поеми "Гайдамаки" - реклама "Ресторану кошерної Їжі". Там, де ото поема "Думи мої, думи мої..." - вмістити рекламу ліків від склерозу. Ну і так далі.

        Звиняйте, шо так мало написав - ну, ідею ви поняли .
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2005.01.21 | KY3bMA

          Про картоплю та інші фрукти.

          Нечитання сучасної літератури - річ універсальна. У кого - картопля, у кого -телевізор, у кого - друзі в пабі, у кого - війна з тероризмом або з тими, хто з тероризмом воює. У кожного свої смаки та вподобання. Особисті чи національні. Але завжди є привід не читати. А в Українї крім картоплі є ще й інші особливості. Наприклад, тим українцям, що живуть на батьківщині картоплі, дістати Жадана не так то й просто. Інтернет-магазини, розраховані на закордон, "Депеш-мода" ще не мають, а ті, що його мають - за кордон не продають. Ну і правильно. Нема чого. Хай ідуть додому Жадана читать. На батьківщину Жадана - там його хоч гатку гати. А може й ні... Навідуючись вряди-годи у рідне місто я завжди розчаровуюсь. Місто чимале, а української книги як кіт наплакав. Трохи дитячих книжечок, трохи підручників... Та й те дороге. Тому з рідного міста я завжди їду з великою торбою у Київ на книжковий базар. Минулого року я туди не потрапив, тому про підсумки року нічого сказати не можу. Ага, ось: по блату прочитав "Не думай про червоне" С. Пиркало. Тому віддаю свій голос за неї. А ще заочно за Жадана, бо читав раніше "Біґ Мак", і по численних відгуках трохи собі збагнув, що воно там таке в "Депеш-моді". А ще, якщо Москалець, Пагутяк, Винничук чи Покальчук видали щось минулого року, то віддаю свій голос і за них. Ще може за Кононенко та (по старій пам"яті) за Шевчука. Ну там може ще хтось письменник гарний, то звиняйте якщо не читав. Так що ви вже там хто читає, то зарахуйте. А я прочитаю. Обов"язково. Тільки трохи пізніше. Література - воно ж не молоко, не скисне.

          За кордоном ще народ стимулює до читання відзначення літературних творів преміями. Дадуть тобі за твій роман якогось там Букера - і баста: бестселлер готов! При чому не тільки в Англії. Цікаво, чи в Україні народ почне хапати книжки, якщо письменнику дати якусь премію? Де там... У нас на премії алергія ще з совєтських часів. Премійовані романи не читаються. Читається те, що заборонено, або принаймні те, що не хвалять з "гори". А нині, як все можна друкувати, то що ж тоді читать? Як узнать де путнє, а де - ні? Пересічний читач - завжди консерватисний. Ну нащо йому мучатися і читати все впідряд. Ось інші почитають, а ми туто з картоплями, з картоплями, а потом шо хароше, то й прочитаємо. А то де ж тут на все часу знайти: треба ж і газети попочитати і по форумах повештаться. Те ше ця революція... Ну коли там його читать!

          А зовсім забув: подія року - фестиваль книги у Львові. Хіба будуть якісь заперечення? :)
        • 2005.01.23 | Юрій Шеляженко

          Геніально! Запрошую співавтором роману "Колорада 2005"

          Моя назва, ваш текст. Гонорар - чашка кави за тисячу знаків. Якщо мені сподобається, кава буде натуральною. Якщо без постмодернізму - покладу цукру.
          згорнути/розгорнути гілку відповідей
          • 2005.01.23 | капітан Немо

            У вас кави не вистачить :)

            А якщо ви впевнені у власних силах, пишіть телефон чи мило, зідзвонимся як-небудь ...
            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.01.31 | Юрій Шеляженко

              Вистачить. І робочий компутєр буде. Таке мені по кишені.

              Yuriy Shelyazhenko
              01042, Kyyiv, Tverskoi tupik 9, box 82
              +38 044 2690435
              +38 097 3179326
              http://happy.in.ua
              mailto:shelya@ua.fm
              згорнути/розгорнути гілку відповідей
              • 2005.02.07 | капітан Немо

                Ви серйозно ??? Чи прикалуєтеся з бідної дівчини ?

                Юрій Шеляженко пише:
                > Yuriy Shelyazhenko
                > 01042, Kyyiv, Tverskoi tupik 9, box 82
                > +38 044 2690435
                > +38 097 3179326
                > http://happy.in.ua
                > mailto:shelya@ua.fm

                А гонорар як ділити будемо ??
              • 2005.02.09 | капітан Немо

                Ну ??? (-)

          • 2005.01.23 | капітан Немо

            До речі. що ви розумієте під терміном "постмодернізм" ? (-)

            згорнути/розгорнути гілку відповідей
            • 2005.01.31 | Юрій Шеляженко

              То є модний фирчик від ньо шерсть дибом та інше опускається (-)

  • 2005.02.09 | б-о ..

    Re: Підсумки року: Укрсучліт-2004

    Чесно - іноді мені важко змусити себе читати укрсучлітературу щойновидану (окрім хіба самвидаву). щось це означаю, але не знаю що.
    тому читаю щось дуже вже очікуване і перевірено гарне.
    тож:
    рейтинг від мене:

    1. І.Андрусяк : =Часниковий сік=
    2. А. Бондар: =Примітивні форми власності=
    3. С.Жадан: =Депеш Мод=
    4.,5 - тут вже важче, однозначне щось втулити важко, а особисте, те що мені сподобалось - воно ше не видано, тільки в самвидаві..., хоча - прерклади укрмовою деяких творів Туве Янсен, може, але то прерклади..

    події:

    1. Форум видавців у Львові, де мене не було
    2. те саме в Києві де мене було
    3. Ірпінський Фест, мистецька частина. Кажуть - чи не найгірший з усіх, проте особисто я там був чи не вперше
    4. Помаранчева революція. Про безпосередній вплив говорити рано поки що, тому 4
    5. Активізація перекладацької діяльності видавництв. Кльові книги перекладено

    оце все, начебто...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua