МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

кіно: "Все ясно" (Everything is Illuminated) (/)

11/26/2005 | Хома Брут
Передмова: Приблизно місяць тому кілька моїх друзів подивились цей новий фільм, назву якого вдало перекладено як "Все ясно". Враження їх - були абсолютно різними. Одного з глядачів настільки зачепили стереотипи, що прикладаються до України та українців у стрічці, що він мало не написав сценарій-антипод, в якому головний герой здійснює подорож до Землі Обіцяної, щоби несподівано довідатись про своє українське походження. Як на мій смак, то в кіні є щось від українського "Сьомого маршруту". Що, звичайно, не стає на заваді стереотипам.

Нижче - огляд кіна від Відомих Українських Письменниць та цікава історична довідка від І.Качановського.


http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/story/2005/11/051109_everything_illum.shtml
В Лондоні відбувся попередній перегляд фільму за романом американського письменника Джонатана Сафрана Фоера "Все ясно", або ж англійською Everything Is Illuminated. Цей роман, що вже три роки перебуває в списку світових бестселерів, знайомий і українській публіці - близько місяця тому його видало видавництво "Факт" у перекладі Ростислава Семківа. Директор видавництва Леонід Фінкельштейн дуже радий виданню і називає його "контроверсійною книжкою, яка саме зараз була потрібна Україні". Проте подивившись фільм, ми серйозно задумалися, наскільки він був потрібен Україні - чи будь-кому іншому. Проте спочатку нагадаємо про книгу.

Несподіваний бестселер

Вперше широкий розголос книжка Джонатана Сафрана Фоера здобула три роки тому, коли їй було присуджено нагороду шанованого часопису Гардіан за найкращу першу книгу. Роман everything is illuminated - або "все ясно" - після того отримав іще низку нагород і міцно засів у списку бестселерів. Сам письменник каже, що успіх роману для нього несподіваний. Головним героєм оповіді є молодий американський єврей на ім'я... Джонатан Сафран Фоер. Письменник використав свої власні пригоди під час пошуків рятувальниці свого діда, який втік з містечка Трачимброд на Волині перед тим, як туди прийшли німці. (Взагалі-то містечко мало б називатися Трахимброд - книжка пояснює його походження від власного імені, і в українському перекладі, як пишуть нам читачі, воно має назву Трохимбрід).

Героя книги по Україні середини 90-х років водить молодий одесит Алекс, комічний персонаж, який користується в англійській мові дикими й неоковирними реченнями, та його дід, який прикидається сліпим. Паралельно книга в напівмістичному стилі оповідає про покрите пилом віків життя в штетлі Трачімброд, знищеному нацистами під час війни. Через три роки після публікації у США та Західній Європі роман Фоера побачив світ і в Україні.

Фільм: чи все ясно?

Але фільм "Everything Is Illuminated" не вийшов таким же цікавим і дотепним, як книжка, хоча має деякі смішні моменти, переважно побудовані на неоковирних місцевих мешканцях. Можливо, Леву Шрайберу, який його зняв, не вистачило режисерської майстерності. Це його перший фільм, до цього він був лише актором. Стрічка залишає сильне враження, що автор хотів зняти такий самий фільм, як Емір Куштуріца, а що Україна за менталітетом і динамікою відрізняється від Балкан, то він просто домалював те, чого для цієї мети бракувало. До речі, пан Шрайбер справді є фанатом Куштуріци. Хоча вся дія фільму відбувається в Україні, здається, що автори не знайшли часу поїхати туди і подивитися, як справді там живуть, чи принаймні знайти людину, яка б могла їм про це розказати. Хоча команда, яка працювала над фільмом, в Україні все-таки побувала. Фільм знімався у Чехії - там у режисера живе якийсь товариш, який допоміг йому зі зйомками. Там же було найнято більшість акторів другого плану.

Український Трабант та жувачка

У кадрі з’являються будиночки під червоною черепицею, дуже гарні шосе, яких в українській провінції просто немає, і ще деякі маленькі деталі, які для іноземного ока непомітні. Найбільш впадає в око машина, на якій їздять головні герої. Це горбатий блакитний "Трабант" східнонімецького виробництва, ніби взятий з якихось фільмів східного блоку 70-х років. Українці в фільмі - недолугі, беззубі дядьки. Вони дуже не люблять євреїв - навіть ті, які самі є євреями. Ми дізнаємося сумнівний історичний факт, що українці до війни ставилися до євреїв так само, як Гітлер. Кинувши це звинувачення, автори фільму більше до нього не повертаються - ні для підтвердження, ні для спростування.

Україна зображена як набір стереотипів, застарілих і часом просто смішних. Можливо, тому, що книжка Фоера торкається середини 90-х, "пропащих років", коли справді Україна перебувала в страшному занепаді, а фільм знятий про сьогоднішній день: в кадрі видно рекламу "Інтертопа", навколо їздять дорогі іномарки - що знов-таки контрастують із динозавром-"Трабантом". Тим часом у фільмі, наприклад, маленький хлопчик одразу просить у закордонного дяді жувачку, а посеред великого поля соняхів стоїть старенький будиночок центральноєвропейської архітектури, де живе бабуся. Як відомо, в Україні ніколи не будували і будують хат просто посеред поля. Ця сцена дещо нагадує спробу "містичного реалізму" під Маркеса. А ще американського гостя навмисне провозять повз будинок з вибитими вікнами, схожий на будинки в закинутому Славутичі, і коли він запитує, що сталося, йому кажуть: "Незалежність". На львівському вокзалі (також знятому в Чехії) висить транспарант: "Ласкаво просимо до незалежної України". Але є й футуристичні моменти: наприклад, у потязі в туалеті стоїть банка крему для рук - що є хіба поглядом у далеке майбутнє. У фільмі, окрім російських блатних пісень, також співають болгарських народних - подібних до тих, які часто лунають в обробці Горана Бреговича. Можливо, їх було використано для "балканського ефекту".

Колорит і Гоголь-Борделло

Українського колориту фільму додає тільки Євген Гудзь, соліт гурту «Гоголь Борделло», який зараз живе в Америці. Він зіграв одеського студента Алекса, який разом зі своїм дідом возить американця Україною. У нього - як і в майже всіх інших українців у фільмі - золота фікса і бандитський вигляд, але це принаймні обумовлено його персонажем.

Євген Гудзь, який має барвисту і суперечливу біографію, ідеально підійшов на роль Алекса, що знає західну культуру та англійську мову дивними уривками. Автори фільму зустрілися з ним спершу для обговорення музики до стрічки, проте вже через десять хвилин, кажуть вони, всі одночасно зрозуміли: це їхній Алекс.

Стереотипи: одні й інші

У головній ролі – американський актор Елайджа Вуд, який прославився після фільму "Володар Кілець". Він грає Джонатана Сафрана Фоера, який блукає Україною і дивиться на все здивованими очима через скельця товстих окулярів. Режисер фільму Лев Шрайбер, до речі, сам був здивований, що Вуд погодився зніматися - адже фільм був малобюджетний.
Сам Елайджа пояснює вибір тим, що хотів відійти від стереотипу "Володаря Кілець" - мимоволі, проте, утвердивши пару-трійку стереотипів про Україну. Гра його непогана, і принаймні цим можуть втішитися українські глядачі, які прийдуть на фільм.
Бо ми підозрюємо, що окрім українців, яким буде цікаво подивитися на імідж своєї країни, і закордонних євреїв, яких цікавить тема пошуку свого коріння, глядачів у нього буде небагато. Дія тягнеться довго, фільмові бракує динаміки, і він побудований більше на поетичних образах, ніж на стрункій пробудованій історії.

Ось якого відгука з цього приводу надіслав нам наш слухач із Торонто:

Kінострічка як і книга "Все освітлено ["Everything Is Illuminated"] це не лише набір стереотипів, про деякі з яких Ви повідомляєте (9 листопада), але й перекручення історичних подій.

Мої наукові дослідження на рідній Волині свідчать що діда Джонатана Фоера ймовірніше за все врятували українські партизани з сусіднього з Трохимбродом села Клубочин, яке розташоване в Ківерцівському районі Волинської області.

Згідно спогадів українських, російських та єврейських партизан, розмов з жителями Клубочина та матеріалів музею в цьому селі, загін сформований Олександром Філюком з мешканців Клубочина та сусідніх сіл включив до свого складу групу єврейських партизан з Трохимброда і взяв під свою охорону більш ніж півтори сотні євреїв, тобто майже всіх з менш ніш двох сотень людей, які врятувались після масових розстрілів німцями, яким допомагала місцева поліція, декількох тисяч євреїв Трохимброду та навколишніх поселень у серпні-жовтні 1942 року. У відповідь за дії партизан, німці із допомогою місцевої поліції 4 листопада 1942 року розстріляли 137 жителів Клубочина, зокрема 36 дітей.

Фоер в реальному житті, у фільмі та книзі шукає жінку по імені Августина. Як не дивно, але Фоер після своєї подорожі в Україну, і творці фільму не переймалися пошуками Августини або інших можливих рятівників. Ім'я Августина не є українським, і з фотокартки недавно розміщеній на вебсайті фільму видно що воно написано не на українській, або навіть польській чи чеській мові. Це ім’я а також дата (1939 рік), одяг жінки та інших людей, і обстановка на фото вказують на те що Августина була голандкою або навіть німкою, ймовірно з Жозефіна, розташованого поблизу єврейського Трохимброду, який ще також називався Софіївкою, де жив дід Фоера. І вона навряд чи могла б його переховувати під час війни тому що після того як Волинь, як і інші західноукраїнські землі, була приєднана до Радянського Союзу у вересні 1939 року, в результаті радянсько-німецьких домовленостей німецькі, а разом з ними і голандські колоністи, виїхали з цих місць. А колишню колонію Жозефін було спалено невдовзі після масового розстрілу жителів єврейського містечка 1942 року.

Kінострічку "Все освітлено," якщо виходити з типових результатів прокату американських кінострічок, можуть побачити на широких екранах, телебаченні, відео та Інтернеті десятки або навіть сотні мільйонів людей в Сполучених Штатах Америки та інших країнах світу. Лише за минулих два місяці, як свідчить пошук на Інтернеті, в американських, канадських та російських газетах, журналах і на телебаченні та радіо, зокрема в багатьох провідних засобах масової інформації, таких як Сі-ЕН-ЕН, Нью-Йорк Таймс, Глоб енд Мейл та Огоньок, з’явилось більше тисячі статей та сюжетів про цей фільм. Чому б Бі-Бі-Сі не розповісти про цей аспект фільму, якому вже пророкують Оскара.

Іван Качановський, доктор філософії (політика) Факультет політології Торонтського університету м. Торонто, Канада

Відповіді

  • 2005.12.07 | Riesenschnauzer

    Думаю, що цікаво тільки на Гудзя подивитись у кіно, все

    інше - підбірка жахливих стереотипів.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua