04/05/2006 | Shooter

Закинула мене оце доля в славне місто Манчестер...сиджу в аеропорті, нуджуся...зайшов у все-продай-шоп...сматрю - брауни там всякі з їхніми кодами да вінчі...а поруч - все такий же пейпер-бек з інтригуючою назвою яка в заголовку...

Купив. Прочитав (перша художня книжка англійською! ).

Рекомендую Смішно, дотепно, динамічно.

Автор Marina Lewicka - донька українскьих післявоєнних емігрантів, зараз викладає writing в Шеффілд Галам Юніверсіті. Пані за 50, це її перша художня книжка. Стала бестселлером, отримала кілька призів.

Міг би вийти добрий фільм.

Для мене книжка ще й мала сильний персонал тач. Багато подій, описаних в книжці, так чи інакше пов'язані з моїм життям (скажімо, Тернопіль та його політех )

Що цінне - цілком "доступний" для західного читача опис "незнайомих" або малознайомих йому подій з точки зору звичайних людей - УНР, сталінські репресії, голодомор, війна...

Ще раз - рекомендую. Добра (в сенсі kind ) книжка.

P.S. Наступним буде "Да Вінчі коуд". Англійською, але позичений. Хай баблом клятих мериканців (чи хто він там) його ж компатрійоти і підтримують