МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Спілберг та Пінчук (!?) знімають кіно про голокост в Україні (/)

04/14/2006 | Хома Брут
Історія, трагедії, гроші, політика, бізнес. Якби все було просто...


http://groups.yahoo.com/group/Myroslava_e-poshta-canadaus/
April 13, 2006, Vol.7 No.24

Spielberg, Pinchuk make Ukrainian Holocaust film
http://www.kyivpost.com/nation/24195/
Apr 06 2006, 00:23

by Yulianna Vilkos, Kyiv Post Staff Writer

Ukrainian film director Serhiy Bukovsky, who is filming a U.S.-Ukrainian documentary on Ukraine's Holocaust on location, which will premier on the 65th anniversary of the Babi Yar massacre, edits the film at a studio in Kyiv

Steven Spielberg's Shoah Foundation for Visual History and Education has joined forces with Ukrainian tycoon and outgoing lawmaker Viktor Pinchuk to make what they hope will be "an exceptionally powerful and emotional" documentary on the Holocaust in Ukraine.

The premiere of the film is scheduled for this September, to coincide with the 65th anniversary of the massacre at Babi Yar, a large ravine near Kyiv, where approximately 34,000 Jews were murdered by the German SS over the course of two days, beginning on Sept. 28, 1941. Uncovered at this site was a mass grave, where 100,000 Jews and others were killed by the Nazis from 1941 to 1943.

The film will draw primarily on video testimonies of Ukrainian Holocaust survivors found in the digital archives of the Shoah Foundation.

"The documentary will address the tragedy of Babi Yar and the larger history of the Holocaust in Ukraine," said Douglas Greenberg, chief executive of the Los Angeles-based Shoah Foundation, at a private meeting with Ukrainian journalists during his visit to Ukraine on March 28.

Greenberg said the project is the product of a dream shared by Spielberg and Pinchuk, who met a year-and-a-half ago in the United States.

"We've always wanted to make a documentary film about the Holocaust in Ukraine, because it's such an important chapter [in the history of the Holocaust]," said Greenberg.

"And on the other side, there was Mr. Pinchuk, who was also interested in the subject," he added.

Spielberg established the Shoah Foundation in 1994 after finishing work on his Oscar-winning "Shindler's List." The aim of the foundation was "to videotape and preserve testimonies of Holocaust survivors and other witnesses before it was too late," said Greenberg. The Foundation has since collected 52,000 video testimonies from Holocaust survivors in 56 countries and in 32 languages, including 3,200 testimonies from Ukraine.

According to Greenberg, the organization is now working on ways to bring these testimonies back to the countries where they were collected "for educational purposes," by creating educational programs and documentaries, for example.

The Ukrainian project will be the Foundation's seventh documentary on the Holocaust in a language other than English, according to Greenberg.

Revealing personal interest in the success of the film, the Foundation's director noted that both his and Spielberg's families hail from Ukraine. For Pinchuk, who is one of the richest men in Ukraine, there is a personal element to his involvement in the project as well.

The powerful businessman was raised in a Jewish family in Dnipropetrovsk and is currently known for his support of the Jewish community in his native city.

"For Mr. Pinchuk, the project is, first and foremost, a desire to take part in something that would eventually benefit the wider world community," commented Frenchman Thomas Eymond-Laritaz, head of Pinchuk's staff.

"But it is also a sign of respect to the Jewish community of Ukraine," he said.

However, the film's producers are not willing to discuss either the project's total budget or the Ukrainian-Jewish businessman's exact contribution.

"All I can say is that the funding from the Foundation's side came from many donors in the Unites States, who helped to collect the testimonies to begin with, while Pinchuk provided immediate production funds in Ukraine," said Greenberg.

The documentary, which will be about 70 minutes long, is being filmed in Ukraine and is directed by the Ukrainian director Serhiy Bukovsky. The 45-year-old, who is not Jewish, has more than 20 years of experience in documentary filmmaking and has won awards at a variety of film festivals in Ukraine and abroad.

Greenberg said they had no intentions of recruiting an American director, as "he would not be able to make an appropriate picture of Ukrainian history."

Although the majority of the materials used in the documentary will be from the video archives of the Shoah Foundation, Greenberg said that approximately one-fifth of the film will feature fresh footage taken in Ukraine in the last year. Among other things, this includes interviews with elderly Ukrainian Jews, who still remember what the Jewish community was like before the Holocaust, said Greenberg.

Film director Bukovsky said he shot footage at a number of locations -- mostly towns in western and central Ukraine, where there were large Jewish settlements -- to provide the cultural and historical background for the film.

"Because there are no video chronicles of the Holocaust, we are looking for other solutions to avoid having just 'talking heads,'" said Bukovsky.

"It is not the kind of film where you can do much creative directing, but I am trying to make it as engaging as possible," he added.

Greenberg said that unlike the Foundation's projects in other countries, the Ukrainian documentary will also feature testimonies by Ukrainians who helped Jews during the Nazi occupation.

For Bukovsky, avoiding moralizing in the documentary has been the toughest part of his work on the project.

"The biggest challenge for me has been finding a balance between educating and moralizing in the film," said Bukovsky, adding that his task as a director is to spur people on to make their own conclusions, rather than to sermonize.

The producers say they did not reach a final agreement regarding how and where the documentary would be distributed, but the plans conceived are rather grand.

"We do expect [the film] to be broadcast on Ukrainian television, and we also hope to release in Ukrainian theaters," commented Greenberg.

According to him, the film will be released in both Ukrainian and Russian, the languages spoken in Ukraine, and will also be subtitled in English for viewings in the Unites States, Europe and Israel.

"The story of the Holocaust in Ukraine is different from its story in other parts of Europe, and we think that it needs to be told in other parts of the world as well," said Greenberg.

Greenberg said he hoped the film would eventually be distributed in Ukrainian schools, as well. The Foundation is in the process of creating a teacher's guide that will help Ukrainian teachers make better use of the documentary in their lessons on the Holocaust, he said.

Meanwhile, Kyiv's Jewish community is looking forward to the film's premiere and has high expectations.

"There have been quite a few documentaries about the Holocaust made in Ukraine, but the good ones were few," said Leonid Finberg, head of the Kyiv Institute of Jewish Studies.

Finberg, who has assisted Bukovsky with use of the Institute's archives, expects the film to be "original and moving."

"This is a story that isn't Ukrainian or American, Polish or German," echoed Greenberg.

"It's a human story, and from this point of view, the fact that it's going to be told about Ukrainians and in the languages that Ukrainians speak makes it very important for your country," he said.

Відповіді

  • 2006.10.08 | Хома Брут

    Re: кіно виходить на екран 18 жовтня

    Прем'єра документального фільму Назви своє ім'я
    режисер Сергій Буковський,
    продюсери Стівен Спілберґ і Віктор Пінчук

    18 жовтня

    http://kinokolo.ua/news/2567/
    26.09.2006

    На 18 жовтня запланована прем'єра нового фільму українського режисера-документаліста Сергія Буковського "Назви своє ім'я"/Spell Your Name (2006, 90'), зробленого в українського-американській копродукції (співпродюсери -- Стівен Спілберґ і Віктор Пінчук, виробник -- американська Фундація Shoah). Після урочистої прем'єри стрічка вийде у широкий вітчизняний кінопрокат.

    В основі картини -- відеосвідчення про Голокост, зібрані Фундацією Shoah в Україні. Дистриб'ютор стрічки -- компанія "Інт Вест Дистрибушн". Фільм знято у відеоформаті, однак для кінопрокату його переведено на 35 мм кіноплівку. На прем'єру очікується приїзд в Україну співпродюсера стрічки всесвітньо відомого режисера і продюсера Стівена Спілберґа.

    Сергій Буковський -- один з найкращих українських режисерів-документалістів. Народився 18 липня 1960 року в Києві в родині кінорежисера Анатолія Буковського й актриси Ніни Антонової. 1982 року закінчив КДІТМ імени І. Карпенка-Карого (майстерня режисери документального фільму Володимира Небери). Протягом 1982 -- 1995 років знімав документальне кіно на студії "Укркінохроніка". Від 1995 до 1998 керував Департаментом документальних проектів компанії "Інтерньюз-Україна". Автор близько півсотні документальних кіно- і телефільмів, нагороджених на престижних міжнародних кінофестивалях, що стали класикою українського документального кіна, зокрема, "Марш-кидок" (1985), "Завтра свято" (1987), "Сон" (1988), "Дах" (1990), "Дислокація" (1992), "Знак тире" (1992), "Пейзаж, портрет, натюрморт" (1993), "На Берлін!" (1995), документальний 9-серійний телефільм "Війна. Український рахунок" (2003, Національна премія України імени Тараса Шевченка 2004 року).

    Фундацію Shoah, що є виробником фільму "Назви своє ім'я", американський режисер і продюсер Стівен Спілберґ заснував 1994 року, після фільмування "Списку Шіндлера". Її повна назва -- "Фундація візуальної історії тих, хто пережив Шоа" ("шоа" в перекладі з івриту означає "катастрофа"). Мета створення Фундації -- запис на відео та збереження цих важливих свідчень. Фундація Shoah зібрала вже близько 52 000 записаних на відео свідчень у 56 державах 32 мовами. Головною своєю місією сьогодні вона вважає подолання упереджень, нетерпимости і ксенофобії -- а також спричинених ними страждань -- через просвітницьке використання візуальних історичних свідчень фундації.

    З українського боку виробництво фільму "Назви своє ім'я" підтримав Віктор Пінчук, один із найбагатших українських бізнесменів: "Для мене честь мати змогу підтримати роботу Фундації Shoah. Молоді люди в Україні й в усьому світі повинні побачити й почути жахаючу історію Шоа в Україні від тих, хто пережив це, і вони повинні побачити й почути це не тільки в цьому поколінні, а й у майбутніх".

    Фундація Shoah сьогодні розвиває глобальне співробітництво, щоб досягти трьох стратегічних цілей: зберігати архів і забезпечувати доступ до нього; розробляти та підтримувати навчальні програми; розробляти освітні засоби, що базуються на свідченнях фундації.

    З 1996-го до 1999 року в Україні більш ніж 3400 тих, хто пережив Голокост, й інші громадяни надали свої свідчення до Фундації Shoah. Інтерв'ю фільмувалися на відео місцевими інтерв'юєрами та відеооператорами у багатьох містах України, зокрема в Києві, Одесі, Дніпропетровську, Балті, Бердичеві, Чернівцях, Донецьку, Харкові, Могилеві-Подільському, Сімферополі, Вінниці, Запоріжжі та Жмеринці.

    Українська колекція переважно містить спогади євреїв, які вижили, але включає також і спогади вцілілих свідків Єгови та циган, як і визволителів, рятувальників, тих, хто надавав допомогу переслідуваним, а також політв'язнів. Більшість інтерв'ю було взято російською мовою, деякі записано українською, англійською, угорською, польською, циганською та їдиш.

    Ці інтерв'ю відображають різноманітний досвід жителів у різних місцевостях, скажімо, в Наддністрянщині, у Криму та на Закарпатті. Ті, хто їх давав, описували безпосередньо те, що вони пережили, й розповідали, як їм вдалося вціліти. Згадували про свою участь в опорі Голокостові. Багато хто говорив про допомогу, яка була надана не-євреями. Архів містить також кілька інтерв'ю з українцями, які допомагали переслідуваним. Крім того, Фундація Shoah провела численні інтерв'ю українською мовою з уцілілими циганами. Сам по собі архів становить неймовірно багату й деталізовану картину не тільки Голокосту, а й життя в Україні в довоєнні та повоєнні роки.

    Стівен Спілберґ після створення Фундації Shoah був виконавчим продюсером багатьох документальних стрічок, де йшлося про Голокост, зафільмованих різними режисерами у США, Німеччині, Угорщині, Польщі, Чехії, Арґентині та Росії.
  • 2006.10.20 | Хома Брут

    репортаж УП з премьєри (/)

    http://www.pravda.com.ua/news_print/2006/10/19/49339.htm

    "Назви своє ім'я": дружина президента не стримувала сліз
    Віктор Чивокуня, УП, 19.10.2006, 19:45

    Спочатку була "Криворіжсталь", а потім – фільм про Голокост. Якби була інша послідовність, то багато вчинків Віктора Пінчука сприймались би інакше.

    Тепер же, коли він робить щось правильне, його завжди переслідуватиме бекграунд власних кроків у минулому.

    І кожна суспільно-корисна дія Пінчука буде зважуватися на терезах сумнівів: що це – його піар з метою моральної реабілітації чи щирість у її небанальних проявах?

    Стівен Спілберг і Віктор Пінчук зняли півторагодинний документальний фільм "Назви своє ім'я". В основу стрічки режисера Сергія Буковського лягли відео-інтерв'ю, зібрані американським інститутом Фонду Шоа.

    Колись за ідею фільму, знятого на основі розмов зі свідками Голокосту, брався Олександр Роднянський, але він її не реалізував.

    Презентація стрічки "Назви своє ім'я" викликала синхронний ажіотаж в рядах українського керівництва – захід в Жовтневому палаці відвідали президент Ющенко, прем’єр Янукович і спікер Мороз.

    Але ці гості з'явилися перед публікою за кілька секунд до початку фільму. За їх відсутності в центрі уваги перебував колишній президент Кучма.

    Усі знайомі поспішали засвідчити йому свою повагу. Розцілувалися з Кучмою генпродюсер ICTV Олександр Богуцький і редактор "Столичних новин" Вадим Долганов.

    Підійшов до нього екс-міністр закордонних справ Костянтин Грищенко.

    Кучма ще продовжував вітатися з дружиною Грищенка, як раптом побачив американського посла Вільяма Тейлора.

    Доволі безцеремонно відсунувши жінку, Кучма поспішив потиснути руку представнику американського уряду.

    Щойно двері залу відчинилися, Кучма поспішив зайняти своє місце. Дехто, щоб потиснути Кучмі руку, спускався з гальорки. Кучма розцілувався з кримським комуністом Леонідом Грачем. Від будь-яких інтерв’ю він відмовився.

    Майже останнім до зали вбіг... Михайло Бродський. "Сьогодні вперше мені зателефонував Пінчук. Якби він покликав з іншого приводу – я б не прийшов", - пояснив він появу у колі давніх опонентів.
    Михайло Бродський сказав, що не підійде вітатися до Кучми...
    А він і не дуже чекав.

    З першої десятки рейтинг-листу українських мільярдерів на презентації був присутній Геннадій Боголюбов із групи "Приват". Вони ще рік тому на смерть воювали з Пінчуком, але помирилася після досягнення компромісу стосовно Нікопольського заводу феросплавів. Тепер на підприємстві керує "Приват", а Пінчук має свою квоту.

    Також подивитися фільм прийшли представник "лужніковської групи" Михайло Спектор, губернатор Запоріжжя Євген Червоненко, колишній глава секретаріату президента Олег Рибачук і колишній депутат Нестор Шуфрич, а також чисельні члени команди Пінчука – адвокати Власенко і Рєзников, екс-депутатки Полякова, Чеботарьова і Богословська тощо.

    Найцікавіше почалося, коли до зали зайшли VIP-гості: Ющенко в супроводі дружини, а Янукович – Мороза. Чинний президент зайняв місце біля режисера фільму Сергія Буковського. Ющенко так і не підійшов привітатися з Кучмою.

    Януковича пліч-о-пліч з Морозом посадили через прохід від Ющенка. Недружнє рукостискання прем’єра з Кучмою видали їх конфлікт – Янукович не пробачив дій екс-президента під час помаранчевої революції.

    Холод ненатопленої зали відчувався і у доволі стриманих стосунках між головним подружжям України. Перед тим, як погасло світло, Катерина Ющенко погладила чоловіка по спині, але він ніяк на це не прореагував. Так само Віктор Ющенко навіть не робив спроб заспокоїти дружину, яка проплакала весь фільм.

    "Назви своє ім'я" шокує після п’ятнадцятої хвилини, коли свідки Голокосту розповідають про пережите. В одному місці фільм перервали оплесками – коли свідок Марія Зайвелевич запитала з екрану: "Зачем людям нужны войны? Почему нельзя жить мирно? Не знаю, если бы я была в правительстве, мне кажется, я бы сделала все для того только, чтобы было тихо". Перші керівники держави спонтанну реакцію глядачів ніяк не підтримали.

    Можливо, пік психологічного навантаження у всьому фільмі – це кадри, коли пенсіонери, щоб якось вижити, зрізають тупими ножицями цибулю, яку вирощують на підвіконні. У цій залі було достатньо людей, які мали б опустити очі в цей момент.

    Власне, сам фільм переповідати немає сенсу – можна тільки порадити його подивитися. Під патронатом Спілберга стрічка може претендувати на премії західних фестивалів та "Оскар". Вийшла справді сильна документалістика – попри гостру дискусію, яка, за деякою інформацією, виникла між Пінчуком і Буковським на завершальній стадії підготовки до фільму.

    Навіть під час виступу Пінчука, відразу після прем’єрного показу, відчувалося, що він невдоволений малою роллю, відведеній безпосередньо подіям у Бабиному Яру. Пінчук з помітним жалем у голосі сказав, що до стрічки так і не потрапили свідчення одного зі свідків – натомість Буковський пояснив, що не захотів травмувати глядачів жахливою розповіддю. "Але я думаю, що це свідчення, яке не увійшло до фільму, ми дамо в якості бонусу до DVD", - наполіг на своєму Пінчук.

    За словами Пінчука, він не розраховує на комерційний успіх стрічки, і збирається передати її в усі учбові заклади.

    "Один український бізнесмен-депутат сказав мені: "Хочу купити в тебе права для показу фільму в кінотеатрах, трансляції по обласному телебаченню та для демонстрації в школах". Я відповів: "Супер, це буде для нас великий успіх і ми це зробимо безкоштовно", - розповів Пінчук. За інформацією "Української правди", людина, яку він мав на увазі – це член БЮТ Олександр Фельдман.

    На питання з залу до Пінчука, чи не треба зняти такий самий фільм про Голодомор, Ющенко почав аплодувати. Зять Кучми сказав, що готовий підтримати – і не тільки це, але і стрічку про Чорнобиль.

    Президент досидів до кінця та навіть особисто поговорив з деяким свідкам Голокосту, натомість Янукович і Мороз пішли відразу після закінчення фільму, проігнорувавши спілкування продюсерів та режисера стрічки з глядачами.

    А в якийсь момент під час фільму можна було побачити зосереджений погляд Януковича – тільки спрямований він був не на екран, а на Ющенка, який сидів у п’яти метрах від нього...


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".