МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Анонси грудня

12/01/2006 | Горицвіт

Відповіді

  • 2006.12.01 | Горицвіт

    1-3 - дитячий джазовий фестиваль

    в клубі "44".
  • 2006.12.01 | Горицвіт

    7-12 - фестиваль сербського кіно

    кінотеатр "Жовтень".

    Про фільми тут:
    http://community.livejournal.com/kinofest_ua/6058.html

    Мова перекладу - не пишеться.
  • 2006.12.01 | Маркіян

    Re: Анонси грудня

    7 грудня о 18.00 в Будинку вчителя відбудеться друга частина великиго літературного проекту "Поети одного покоління".
    На сцену виходять вісімдесятники.
    Очікуються: Наталка Білоцерківець, Василь Герасим"юк, Ігор Римарук, Тарас Федюк, Марія Матіос, Іван Малкович, Олександр Ірванець, Віктор Неборак, Володимир Цибулько, Людмила Таран, Андрій Охрімович та багато-багато інших.
    Модератор - Борис Гуменюк.
  • 2006.12.10 | Горицвіт

    14-21 - грузинське кіно

    З 14 по 21 грудня 2006 року в київському кінотеатрі «Жовтень» буде проходити II-й Фестиваль Нового Грузинського Кіно.

    В рамках фестивалю представлено 4 повнометражних та 15 короткометражних фільмів від кращих режисерів сучасної Грузії знятих в 2005-2006 рр.

    Відкриє фестиваль картина режисера Левана Тутберідзе «Прогулянка до Карабаху», яка отримала гран-прі Міжнародного кінофестивалю «Кіношок».

    Більшість фільмів представлених на ІІ-му Фестивалі Нового Грузинського Кіно отримали визнання на різноманітних міжнародних кінофестивалях.

    Як відомо, американські фільми побудовані на спецефектах, слов’янські на грі акторів, а грузинські на ствердженні життєвих цінностей, теплоті взаємовідносин, добрій іронії та філософських підтекстах.

    Більшість українців пам’ятають прекрасні фільми Данелія «Міміно», «Паспорт»… Чудових акторів – Вахтанга Кікабідзе, Софіко Чіаурелі, Ію Нінідзе, Коте Махарадзе. Але чим живуть брати-грузини зараз? Чого вони досягли за 15 років незалежності? Про це нам розкажуть грузинські фільми.

    Сподіваємося, що перегляд стрічок ще більше буде сприяти дружнім відносинам між Україною та Грузією і дозволить глядачам перейняти культурні традиції братської країни.

    Наша мета привернути увагу українців до одного з унікальних явищ світового мистецтва – грузинського кінематографу.

    Інформацію про режисерів та повний перелік фільмів можна переглянути на сайті кінотеатру «Жовтень» www.zhovten-kino.kiev.ua

    За детальною інформацією звертайтесь до керівника прес-служби кінофестивалю Літвішко Олени за телефонами:

    8 (097) 655-55-76; 8 (044) 503-67-93; 237-12-24.

    Прес-служба Фестивалю.


    http://www.unian.net/ukr/news/news-175668.html
  • 2006.12.11 | Divchina

    13 грудня - два фільми!

    13 грудня, до річниці з дня народження Миколи Хвильового, відбудеться демонстрація стрічки "Безодня" - з циклу "Червоний ренесанс". Режисер Віктор Шкурін, Олександр Фролов.
    Також відбудеться зустріч з письменником Сергієм Пантюком.

    За період 20-30-х років ХХ століття українська культура пережила своє становлення, розквіт і трагічний фінал. Документальна картина виробництва студії "Контакт" (2004) розповідає про долі Володимира Сосюри, Павла Тичини, Миколи Хвильового, Леся Курбаса, Миколи Куліша, Михайла Бойчука та Олександра Довженка. У фільмі - хроніки того часу, автори побували на місцях, де розвивалися події цієї похмурої для України епохи, та у музеях, що зберегли матеріали тих років.

    Того ж вечора, в рамках Міжнародного фестивалю Дні документального кіно про права людини "Український контекст", відбудеться показ фільму "Громада може". Режисер Ігор Рекун, Україна, 36 хв., 2005.

    Документальна кінострічка сумчан під назвою "Громада може" створена на основі реальних подій, що відбувалися на Сумщині весною-літом 2004 року. У фільмі йдеться про акції студентського спротиву, про те, що пізніше історією було визначено як "революція на траві" (за аналогією з відомою студентською акцією в центрі Києва на початку 90-х років, яку потім назвали "революція на граніті"). Причиною протесту студентів стало бажання влади об’єднати три університети Сум в один. Прикривалось все це, начебто, необхідністю входження у Болонський процес. Також відбудеться зустріч з учасниками тих подій.

    ***

    13 грудня 1893 року народився український письменник Микола Хвильовий (справжнє прізвище – Фітільов). Він був за етнічним походженням росіянином. Під час Першої світової війни Хвильовий служив у російській армії, а в розпал революції очолив повстанський загін, який бився проти українського війська. Двадцяти шести років Хвильовий вступив до комуністичної партії України. Хвильовий щиро вірив у прийдешню "загірну комуну", а комуністична влада переслідувала його як українського націоналіста.

    У своїй публіцистиці Хвильовий домагався переорієнтації українського мистецтва на європейські цінності. Він висунув гасло "Геть від Москви! Дайош Європу!". Популярність ідей Хвильового серед інтеліґенції викликала занепокоєння керівників компартії. Сталін у своєму листі до Кагановича розцінив виступи письменника як прояв поширення в Україні антиросійських настроїв. У ході ідеологічної кампанії так званий "хвильовизм" був засуджений, а сам письменник – примушений публічно визнати свої помилки. Повернувшись із поїздки до охопленого голодом села, Хвильовий дізнався про арешт свого друга – письменника Михайла Ялового. Він був переконаний, що невдовзі теж буде заарештований. 13 травня Микола Хвильовий застрелився у своїй харківській квартирі. 13 травня 33-го року стало і кінцем українського модернізму, і кінцем певної ідеологічної епохи. Твори та ім'я Xвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.

    Покази, відбуваються щосереди, о 19:00, за адресою вул. Фролівська, 9-11 (вхід з боку Андріївського узвозу). Вхід вільний!
    Довідки щодо цього показу:
    8 050 334 66 04 Ольга
  • 2006.12.11 | Горицвіт

    14 - Харківський театр "Арабески" в Києві, вхід вільний

    Національний музей “Чорнобиль”
    Театральний центр Києво-Могилянської Академії

    в рамках соціально-культурної акції “Подолання”, присвяченій
    Дню вшанування учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи

    представляють проект театру-студії “Арабески” (Україна), EcodomArt (Білорусь) та театру “Бюро подорожей” (Польща)

    “CHERNOBYL ™”

    14 грудня, 18:30
    вул.Іллінська, 9, 3-й поверх
    ВХІД ВІЛЬНИЙ
  • 2006.12.13 | Divchina

    15 грудня! річниця УБК!

    Отже. Сьогодні, 13го, 113та річниця від дня народження Хвильового.

    А цієї п"ятниці, 15 грудня, - шоста річниця "України без Кучми". Відбудеться позачерговий кіноклуб на Андріївському узвозі у Києві. Безперечно - фыльм "Обличчя протесту" й зустріч з Олесем Донієм, Володимиром Чемерисом - активістами тих подій. Вхід вільний.

    Довідки - у мене 050 334 66 04.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2006.12.16 | Маркіян

      "Українські книги - українським в"язницям"

      «Українські книги – українських в’язницям»

      За сприяння громадянської партії «ПОРА»

      25 грудня цього року, в день католицького Різдва, Борис Гуменюк з друзями відвідає київське СІЗО №13. Письменник та громадський діяч має намір передати в’язничній бібліотеці декілька сотень зібраних книг класиків та сучасних українських авторів. Планується зустріч з адміністрацією СІЗО та засудженими.
      Акція відбувається в рамках проекту «Українські книги – українським в’язницям».




      25 грудня минулого року Борис Гуменюк з друзями вже відвідував київське СІЗО, де презентував засудженим свій роман «Лук’янівка».
      Нинішня акція – продовження проекту і початок нової традиції.



      P.S. (для письменників, видавців, власників книгарень, приватних бібліотек, журналістів, волонтерів та людей доброї волі):
      1. Проект «Українські книги – українським в’язницям» заснований Борисом Гуменюком восени 2005 року, абсолютно відкритий і кожен бажаючий може долучитися до нього у будь-який час та у зручний для нього спосіб.
      2. Осяжна мета проекту: «Кожному засудженому – книжка», або «Двісті тисяч книг, для двохсот тисяч наших співвітчизників, які перебувають в місцях позбавлення волі».
      3. Бажаючі поділитися книгами із засудженими (чи коштами на їх придбання) можуть звертатися в центральний офіс громадянської партії «ПОРА», вул. Фролівська 9-11, (відповідальний – Сергій Пантюк).
      4. Письменників, видавців та журналістів, які особисто бажають відвідати один чи декілька закладів пенітенціарного типу, просимо зголошуватись до Бориса Гуменюка та Сергія Пантюка за такими адресами:

      м. Київ,
      вул.. Фройлівська 9-11,
      громадянська партія «ПОРА»

      borys_humenyuk@ukr.net 8-050-723-19-92

      pantyuk@ukr.net

      Борис Гуменюк
      цитата:
      «Сьогодні автори укупі з видавцями по декілька років розпродують двотисячний наклад прозової книжки, про поезію я вже не кажу. Коли говорити про в’язниці, то я з власного досвіду знаю, що там читає щонайменше кожен десятий. Отже, гіпотетично припускаючи, у кожного з нас за ґратами є двадцять тисяч потенційних читачів! Тому я докладатиму зусиль, щоб сучасна українська книжка усіма можливими і не можливими способами потрапляла по той бік колючого дроту, бодай з огляду на те, що її там чекають, що вона там потрібна: що вона майже вже нікому не потрібна по сей бік.»
  • 2006.12.20 | Divchina

    Re: Анонси грудня

    20 грудня, о 19-00, на знак солідарности з переслідуваними білорусами, ВГО "Громадянська кампанія ПОРА" представляє показ фільмів "Васіль Бикав. Повернення" і "Хімія по-білоруськи" – в рамцях Міжнародного фестивалю Дні документального кіна про права людини "Український контекст".

    "Васіль Бикав. Повернення" (2004, Білорусь, 24’, режисер Віктар Корзун). Фільм базується на двогодинному інтерв’ю з Васільом Бикавим, білоруським письменником, чиї твори про Другу світову війну стали світовою класикою. Автор міркує про значення свободи, історію, націю, релігію і важкі наслідки тоталітаризму й комунізму на пострадянському просторі. Це останнє велике інтерв’ю, яке дав Бикав перед вимушеною еміграцією спочатку до Фінляндії, потім до Чехії та Німеччини. Відеоряд фільму складає хроніка похорон Васіля Бикава, які стали грандіозною подією для Білорусі, об’єднали народ і перетворилися на мирну, небувалих розмірів маніфестацію під національною символікою.

    "Хімія по-білоруськи" (2005, Росія, 47’, режисер Віктар Фанайлов). Свій репортаж про порушення свободи слова в Білорусі Віктар Фанайлов побудував навколо багатих архівних матеріалів мінських кореспондентів телеканалу НТВ. У фільмі вони зіставлені з історіями і думками незалежних білоруських журналістів – Міколи Маркєвіча, Павла Мажейки, Віктара Івашкевича, Павла Селіна, а також відомого документаліста Юрія Хащеватського ("Кавказькі полонені" та інші фільми режисера були показані на фестивалі "Український контекст" 2005 року) і пастора Ернста Сабіллі. Проблема порушення свободи слова представлена тут в широкому контексті порушення прав людини і диктаторського характеру влади Лукашенка.

    Покази, відбуваються традиційно щосереди, о 19-00, за адресою вул. Фролівська, 9-11 (вхід з боку Андріївського узвозу). Вхід вільний.
    Довідки: Ольга Веснянка 8 050 334 66 04


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua