МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Копірайт на страждання. "Чорнобиль ТМ" у виконанні театру-студії

12/12/2006 | Майдан-ІНФОРМ
Національний музей “Чорнобиль”
Театральний центр Києво-Могилянської Академії

в рамках соціально-культурної акції “Подолання”, присвяченій
Дню вшанування учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи

представляють проект театру-студії “Арабески” (Україна), EcodomArt (Білорусь) та театру “Бюро подорожей” (Польща)

“CHERNOBYL ™”

14 грудня, 18:30
вул.Іллінська, 9, 3-й поверх
Вхід вільний

У День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, що відзначається в Україні вперше, відбудеться прем’єра міжнародної вистави “CHERNOBYL ™”. Цей театральний документ постав з перебування авторів у білоруській та українській зоні відчуження, зустрічей з ліквідаторами наслідків катастрофи, урядовцями, екологами, з документів, фотографій та фільмів. Це – спільна робота театру “Арабески” з Харкова, EcodomArt з Мінська і театру “Бюро Подорожей” з Познані.

У виставі використані фрагменти книжок Сергія Мірного “Жива сила (Чорнобильські байки)”, Марії Мицьо “Полиновий ліс”, матеріали веб-сайту pripyat.com, матеріали доповіді “Спадщина Чорнобиля – медичні, екологічні і соціально-економічні аспекти ” (Chernobyl Forum), а також усна народна творчість.

Чи вдасться нам розказати, що таке чорнобильська зона відчуження? Ні. Можемо тільки придивитися до складності явища. Спробувати розповісти про власний досвід, страх і зачарованість. Про екзистенційний трепет від випромінювання – невидимого терориста. Про людей, життя яких набуло мети і виміру під впливом катастрофи, що сталася більше 20-ти років тому. Про могутність природи і вразливість людини. Про відчуженість, спокій і таємницю цього місця. Про його смертельну красу.

Протягом останніх двадцяти років з’явилося багато людей, які змагаються за право володіти всім, що пов’язане з Чорнобилем – хочуть мати свій “копірайт на страждання”. Кожен політик, урядовець, діяч знає, як говорити про Чорнобиль: який зробити вираз обличчя, як правильно висловити смуток, де понизити голос.

Як про це правдиво говорити, не знає ніхто. Бракує знань, щоб осягнути складність причин, впливу та наслідків аварії на ЧАЕС. Однак добре відомо, хто і в який спосіб може скористатися з політичного та економічного капіталу, яким є Чорнобиль…

“CHERNOBYL ™”
Режисер: Світлана Олешко
Сценографія: учасники проекту за участі: Іза Колка
Музика: Томаш Сікора & Марек Отвіновський [maot] hermetychnygaraz/karbido
У виставі звучать ремікси на пісню гурту “Ойра” (слова Сергія Жадана), українські та білоруські народні пісні, фрагмент вірша Юрія Андруховича.
Відеопроекція: Томаш Плонсковський
Оператор: Олексій Радинський
Фотографії: Олег Векленко, Юрій Ворошилов
Консультант: Сергій Мірний
Координація проекту: Марта Стжалко, Ярослав Сейковський, Зміцер Чарткоу, Тетяна Ковальова (Білорусь), Марія Заіченко, Тетяна Олійник (Україна).

Відповіді

  • 2006.12.16 | Горицвіт

    я там був (враження)

    правда, не з початку, а через годину після оголошеного початку.

    Як виглядало? На сцені - картонні паралелепіпеди, на них і на задню частину іде проекція відео. Причому на кожну грань окремий фільм: на бокові - фонова картинка (дерева, поля, дороги), а на середню - сюжетна. Проектори підвішені над сценою. Паралелепіпеди в одному місці вистави рухалися, наїжджаючи всередину, створюючи настрій небезпеки (мабуть).

    Поведінка акторів нагадує балет, чи скоріше пантоміму. Дівчатка в коротких платтях, стилізованих під поліський одяг і хлопці (в деяких епізодах голі) бігають, за ними бігає прожектор, рухаються куби на сцені - такий танець.

    Закадровий голос тим часом начитує текст. Розказує факти про Чорнобиль і т.п. В кінці був відеофрагмент з текстом: інтерв'ю з білоруськими селянами-жителями зони. Лунали українські і білоруські народні пісні, а також відома пісня Барбари на слова Андруховича про курва-радіо. До речі, білоруська народна пісня задалася мені міською (а не сільською); якось раніше не уявлялося, що в білорусів зберігся такий шар культури.

    Така форма вистав, напевно, зручна для міжнародних показів: міняти треба тільки закадровий текст. А відео можна перекладати субтитрами. До речі, на виставі за "Перверзією" Андруховича, яка поставлена в такій же потрійній манері (відео, танцюючі актори і виразний реквізит на сцені: тут величезні куби, а там басейн з водою), переклад ішов субтитрами.

    В цілому мені сподобалося. Порадувало, що обійшлися майже зовсім без звичних "чорнобильських" штампів: дзвін бамкає, перший ангел вострубив і т.п. "Майже", бо свічки все ж запалювали.

    Після вистави я чекав людей з Арабесок, вони мали вийти до подруг Горобчука, але довго не виходили з-за куліс, тому не дочекався.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua