03/14/2007 | Мінор

Цікавий молодий поет - 23 роки. Здається талант. Що думає товариство про такі вірші?


Розбуваючи душу від часу –
роздягаючи серце від болю –
я виходжу на стомлену трасу
на зупинку автобусу ...воля...

вітер пестить мої легені –
розриває сорочку на грудях –
я уже не людина й не геній –
я озима пшениця у грудні_
і уже я не ключ – не замок –
бо вже сам відкриваю двері_
та чомусь в’ївся в мене квиток
із компостером на артеріях_
мов диявол тортури придумую
потрапляючи сам в своє пекло
укриваюся ковдрою суму я –
та від цього мені так тепло_

/Тарас Єфіменко/