МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Культура Галичини до 17.09.1939.

01/14/2012 | stryjko_bojko
Культура Галичини до 17.09.1939.

Центром української культури в Галичині, звичайно був Львів.
Але поляки не сильно допускали українців як до влади, так і до культурних центрів.
Наприклад, джаз-група "Ябцьо" практичо, не мала можливості
робити фірмових аудіо-записів.

http://www.youtube.com/watch?v=wuKpa4QJGfo&feature=youtube_gdata_player

Відповіді

  • 2012.01.14 | stryjko_bojko

    джаз-група "Ябцьо"

    Центром української культури в Галичині, звичайно був Львів.
    Але поляки не сильно допускали українців як до влади, так і до культурних центрів.
    Наприклад, джаз-група "Ябцьо" практичо, не мала можливості
    робити фірмових аудіо-записів.

    http://www.youtube.com/watch?v=wuKpa4QJGfo&feature=youtube_gdata_player
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2012.01.14 | stryjko_bojko

      Весоловський Богдан

      Весоловський Богдан
      http://uk.wikipedia.org/wiki/Весоловський_Богдан


      Дата народження 1915
      Місце народження Відень, Австрія Австрія
      Дата смерті 1971
      Країна Канада Канада
      Професія композитор
      Жанр танго, фокстрот, вальс, румба
      Колектив Джаз-капела Леоніда Яблонського
      Gnome-speakernotes.svg

      Серце у мене вразливе
      Виконання Мирослави Вербицької (Канада)

      Весоловський Богдан (*1915, Відень — † 1971, Монреаль) — популярний український пісняр, композитор, акордеоніст. Увійшов в історію музичного Львова як неперевершений композитор легкого жанру.
      Зміст

      1 Біографія
      2 Творча спадщина композитора
      3 Танго «Прийде ще час»
      4 Примітки
      5 Джерела
      Біографія

      Народився у Відні. Після Першої світової війни родина переїхала до Стрию. Навчався на юридичному факультеті Львівського університету та у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка. Також закінчив Консульську академію у Відні. Знав кілька іноземних мов.

      Почав писати музику з 16 років, а у 22-річному віці написав одну зі своїх найбільш популярних пісень «Прийде ще час». Уже перші музичні твори принесли Богданові Весоловському славу. У 1930-х роках разом зі скрипалем Леонідом Яблонським (Ябцьо) і акордеоністом Анатолієм Кос-Анатольським входив до складу популярної на той час молодіжної «Джаз-капели Яблонського».

      у 1938 році Богдан Весоловський виїхав до Закарпаття. А звідти, рятуючись від політичних репресій, із дружиною та двома синами емігрував до Канади. За кордоном до самої смерті у 1971 році працював в українській редакції Міжнародного канадського радіо в Монреалі.

      Прах композитора покоїться в сімейному склепі в Стрию.
      Творча спадщина композитора

      За словами пісняра, безпосереднім поштовхом, який виявив його композиторський хист, було те, що бракувало української розважальної музики. На той час домінувала польська музика. Конкурувати з нею можна було тільки якістю.[1]

      Пісенна спадщина композитора нараховує понад 130 творів. У першому (львівському) періоді творчості вони написані, в основному, в жанрі танго, фокстроту, легкого вальсу. Змістом віршових текстів цих пісень була переважно любовна лірика. У наступні роки пісні набули яскравого громадянського звучання («Лети, тужлива пісне» та «Чар карпатських гір»).

      У післявоєнні роки у Канаді були випущені платівки з піснями Весоловського.

      В Україні також виконувалися його пісні, але як твори «невідомого автора». Зі сцени кілька пісень зазвучали лише у другій половині 1980-х років у виконанні гурту «Львівське ретро».

      У 2001 році за участі дружини композитора Олени Весоловської (Залізняк) була видана перша збірка пісень Весоловського, до якої увійшло 56 творів.[2] Наступний крок у поверненні творчої спадщини Весоловського до України зробив Олег Скрипка, який на основі знайдених в Торонто музичних матеріалів композитора записав два альбоми «Серце у мене вразливе…» (2009)[3] і «Жоржина» (2011)[4].

      Мелодія Б. Весоловського була використана для музичного оформлення документального фільму Ю. Луканова «Три любові Степана Бандери».
      [ред.] Танго «Прийде ще час»
      Gnome-speakernotes.svg

      Прийде ще час
      Більше…
      Музика Б. Весоловського
      При проблемах з прослуховуванням гляньте у довідку.

      До найбільш популярних пісень композитора належить танго «Прийде ще час»:

      Ще раз поглянути на тебе,
      З тобою стрінутись ще раз,
      У вечір, як зірки засяють в небі,
      В осінній вечір, як тільки день погас.
      Ще раз піти, удвох з тобою,
      За руки взявшись, як колись,
      В гаях стежками осінню сумною,
      де перший раз ми давно зійшлись...

      Приспів:

      Прийде ще час коли затужиш ти за мною,
      Прийде ще час, коли згадаєш наші дні,
      Може тоді любов ти зрозумієш мою,
      і може за ту любов вдячна будеш мені.

      Поглянути у твої очі,
      І слухати слова твої,
      У сяйві місяця літньої ночі
      Послухать ще як співають солов'ї.
      Невже лише це тільки мрія?
      Невже лише це тільки сни?
      Чому, чому пропала вся надія,
      зів'яла так, мов квіт навесні...[5]

      Приспів.
      Примітки

      ↑ Піонер легкого жанру
      ↑ Весоловський Б. Прийде ще час: Пісні і танцювальні мелодії. Ч. 1./ Упоряд.-ред. О. Зелінський; Ілюстрації М. Зелінської. - Львів, 2001.
      ↑ Олег Скрипка. Серце у мене вразливе...
      ↑ Олег Скрипка. Жоржина
      ↑ Танго «Прийде ще час…»
      Джерела

      Весоловський Б. Прийде ще час: Пісні і танцювальні мелодії. Ч. 1./ Упоряд.-ред. О. Зелінський; Ілюстрації М. Зелінської. - Львів, 2001.
      Анатоль Кос-Анатольський у спогадах сучасників: художньо-публіцистичне ви-дання / [упор. і ред. Т. Дубровний]. — Львів: Аз-Арт, 2009.
      Шлягер 30-х років «Прийде ще час» повернувся додому
      О. Зелінський. Біографія Богдана Весоловського
      Піонер легкого жанру (фото композитора)
      Old Ukrainian Tango. Богдан Весоловський. «Прийде ще час» на youtube
      Богдан Весоловський. «Як тебе не любити» на youtube
      Богдан Весоловський. «Чи пам'ятаєш, як ми колись кохали» (запис 1947) на youtube
      Богдан Весоловський. «Чи справді» на youtube
      Олег Скрипка виконує пісні Богдана Весоловського
    • 2012.01.14 | stryjko_bojko

      Кос-Анатольський Анатолій Йосипович(\)

      Кос-Анатольський Анатолій Йосипович
      http://uk.wikipedia.org/wiki/Кос-Анатольський_Анатолій_Йосипович

      Дата народження 1 грудня 1909
      Місце народження Коломия
      Дата смерті 30 листопада 1983
      Місце смерті Львів
      Країна СРСР (УРСР)

      Анато́лій Йосипович Кос-Анатольський (1 грудня 1909, Коломия — 30 листопада 1983, Львів) — український композитор, народний артист України (1969), депутат Верховної Ради УРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1980).
      Зміст

      1 Біографія
      2 Твори
      2.1 Список творів
      2.1.1 Опера
      2.1.2 Балети
      2.1.3 Оперета
      2.1.4 Вокально-симфонічні твори
      2.1.5 Для симфонічного оркестру
      2.1.6 Інструментальні концерти
      2.1.7 Для інструментів соло
      2.1.8 Хори
      2.2 Музикознавчі праці
      3 Бібліографія
      4 Примітки
      5 Посилання

      Біографія

      Народився 1 грудня 1909 року у місті Коломиї. Навчаючись у Станіславській гімназії, створив хор, почав записувати пісні. У 1931 закінчив юридичний факультет Львівського університету, а в 1934 — Львівську консерваторію. У 1930-х разом з Богданом Весоловським входив до складу популярної у той час на Львівщині «Капели Яблонського».[1]

      Після Другої світової війни став членом Львівського обласного відділення Спілки радянських композиторів України, працював концертмейстером Львівського драматичного театру, а від 1952 — викладачем Львівської консерваторії імені М. Лисенка (з 1973 року — професор).

      Помер 30 листопада 1983 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі Львова (поле №3).
      Твори

      Крім того Анатолій Кос-Анатольський є автором ряду концертів та популярних хорів («Нова Верховина», «На горах Карпатах» та ін.), сольних пісень, романсів. Він широко використовував пісенні здобутки лемків, обробляв лемківські пісні, що їх успішно виконує капела «Лемковина».
      [ред.] Список творів
      [ред.] Опера

      «Назустріч сонцю» (лібр. Р.Братуня, 1957, 2-а ред. «Заграва», 1959);

      [ред.] Балети

      «Хустка Довбуша» (лібр. П.Ковинєва, 1950),
      «Сойчине крило» (лібр. О.Гериновича за І.Франком, 1956),
      «Орися» (лібр. О.Гериновича, 1964, 2-а ред. 1967);

      Оперета

      «Весняні грози» (лібр. Є.Кравченка, 1960);

      Вокально-симфонічні твори

      Кантати «Давно те минуло» (сл. Т.Шевченка, 1961), «Безсмертний заповіт» (сл. власні, 1963), * *ораторія «Від Ніагари до Дніпра» (сл. Р.Братуня, 1969),
      Поема «Львівська легенда» (сл. Р.Братуня, 1970) та інші;

      Для симфонічного оркестру

      Сюїти з власних балетів (1950-64),
      Концертна увертюра «Гаудеамус» (1961),
      Поема (1966);

      Інструментальні концерти

      Для фортепіано — 2 концерти (1955, 1962),
      Для арфи — концерт (1954),
      Для скрипки з оркестром — рапсодія «На верховині» (1982);

      Для інструментів соло

      Для скрипки — «Закарпатська рапсодія» (1952), Поема (1962);
      Для фортепіано — «Гомін Верховини» (1954), 12 прелюдій (1955), «Гуцульська токата» (1958), Скерцо (1959), «Буковинська сюїта» (1982);

      Хори

      Романси — «Солов'їний романс» (сл. власні, 1954), «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» (сл. І.Франка, 1956), «Ой піду я межи гори» (сл. власні, 1958) та ін.

      Пісні — «Думи німі» (сл. Лесі Українки), «На горах Карпатах», «Зустріч на стерні» (обидва на сл. П.Воронька, 1949), «Коломия-місто» (1954), «Ой коли б я сокіл» (обидва на власні сл., 1957), «Гей, браття опришки» (сл. М.Устияновича, 1965).

      Естрадні пісні — «Білі троянди» (сл. Р.Братуня), «Зоряна ніч» (1965) та ін.

      Обробки народних пісень.

      музика до театральних вистав.

      Музикознавчі праці

      Кос-Анатольський А. «С. П. Людкевич.» — К., 1951.

      Бібліографія

      Муха Антон. Композитори України та української діаспори. — К.: 2004. — ISBN 966-8259-08-4
      Волинський І. Анатолій Йосипович Кос-Анатольський. — К., 1965.
      Колодій Я., Полек В. Композитор Кос-Анатольський. — К., 1974.
      Терещенко А. А.Кос-Анатольський. — К., 1986.
      Сусловський О. Митці Львова. — Львів, 1959.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua