r.f.c.: створено український копілефт-спротив

02/28/2002 | mchno

маніфест / програма
українського копілефт-спротиву

дуже альфа 0.1

україна рухається в бік цивілізованого ринку програмового забезпечення...

спочатку з'явилися цивілізовані програми. за піратськими ліцензіями з практично 100% знижками. так було виховано "стандарт де-факто". цей етап минув аж надто успішно.

далі взятий таким чином ринок треба якось легалізувати де-юре й отримувати нарешті цивілізовані прибутки. почалася моральна підготовка до переходу від чорного ринку програм до зелено-червоно-синьо-жовтого — гнилий 3.1415926ар, начебто антипіратський, однак якось надто маніакально зосереджений на тому, що треба платити. брати до уваги вільні програми загалом якось не прийнято.

аж ось, після череди тренувальних мілліцейських рейдів, з'явився й цивілізований прецедент. міністерство освіти та науки україни та micro$oft вже провадять програму співпраці, яка передбачає спільними зусиллями перейти в сфері освіти до цивілізованої монополії micro$oft, в якій не буде місця піратським, а також альтернативним, програмам.

за найкращими совковими та пост-совковими традиціями, цивілізування освіти забезпечуватиметься величезним державним замовленням. так вирішили поважні дядьки за допомогою цивілізованих :-$ аргументів. тобто, ми як громадяни цивілізованої держави маємо просто сплатити податки :-), а не вирішувати, які програми нам потрібні.

що далі — передбачити неважко. нові цивілізовані контракти на придбання цивілізованих програм. цивілізовані знижки з нагоди свята захоплення ще одного ринку. а найбільше — нескінченний нудний совкуватий 3.1415926ар про генеральні лінії партії, за єдиною нехитрою формулою: не придбати продукт n — це, врешті-решт, некруто.

/* вітання виробникам жіночих та модніх журналів, емтівішних та голівудських хітів, а також іншого гівна, без якого сучасна цивілізована людина повинна не могти жити ! */

тобі подобається така цивілізованість, де для тебе передбачено єдину роль — роль об'єкту чиновницько-бізнесових маніпуляцій ? нам — ні. однак перехідний період — найкраща нагода щось змінити.

ми оголошуємо копілефт-спротив. приєднуйся !

ми виходимо з кількох простих речей.

0. якщо вже ми так наполегливо цивілізуємося, то починати треба не з вибору того чи іншого цивілізованого продукту, а з свободи вибору.

кожна людина й кожна установа повинні мати змогу вільно обирати платформу, операційну систему й програми. час усвідомити, що ринкова кон'юнктура не має й не повинна мати нормативного характеру. відповідно, будь-яка політика в галузі інформаційних технологій має орієнтуватися тільки на задачі, які розв'язуються за допомогою цих технологій, а не на продукти, за допомогою яких це робиться. зокрема, ось кілька важливих моментів, які лежать на поверхні:

— наявність тих чи інших комерційних програм або підтримки тих чи
інших комерційних форматів на домашній машині не повинна бути критерієм при працевлаштуванні. це має забезпечити роботодавець. і непогано б оформити це нормативно. звичайно, знайдеться 1025 способів обійти такі норми, але принаймні від нас не так нахабно вимагатимуть файли у форматах вордів, екселів та кваркекспресів.

— документооборот повинен базуватися на відкритих кросплатформенних стандартах. закриті комерційні формати — будь ласка, для внутрішнього вжитку в межах установи.

— будь-які загальноосвітні курси з інформатики повинні навчати роботі з інформацією й давати набір знань, який дозволяв би принаймні не розгубитися, зіткнувшися з будь-якою платформою. і не треба вважати, що це заскладно. знаючи загальні принципи роботи з інформацією, не складно розібратися з набором конкретних дій у конкретній задачі. значно складніше навпаки.

— що стосується побудови загальноосвітніх курсів на базі комерційних програм, то це взагалі треба кваліфікувати як порушення антимонопольного законодавства. комерційним програмам місце на спеціалізованих курсах. освіта не повинна бути інструментом ринкової кон'юнктури — або вже хай офіційно перетворюється на ще одну рекламну лавочку.

— жодних централізованих державних замовлень на комерційні програми не повинно бути.

* по-нульове, ми категорично проти того, щоб з податків, які ми платимо, забезпечувалося придбання глибоко неприємних нам комерційних програм.
* по-перше, ця держава, здається, ще має важливіші проблеми, аніж забезпечити трохи прибутків виробникам цих програм.
* що стосується застосування комерційних програм у спеціалізованих навчальних курсах, це має забезпечувати знову ж таки не держава, а безпосередньо ті, хто зацікавлений у підготовці відповідних спеціалістів.

1. свобода вибору — це чудово, — скаже у відповідь великий натовп людей, — але ж практика вимагає рахуватися з багатьма моментами, яки схиляють вибір в той чи інший бік...

будь ласка ! коротко про те, чому варто переходити на вільні програми.

використання linux та вільних (копілефтових) програм загалом дозволяє вирішувати ті самі задачі зі значно меншими витратами. (наприклад: перехід державних структур південної кореї на linux дозволив заощадити близько 80% коштів порівняно з придбанням micro$oft'івських window$ + офіса.)

загалом, оптимальна стратегія використання вільних програм полягає в тому, щоб заощадити на ліцензіях, але оплатити працю технічних фахівців (виходить дешевше). з комерційними програмами в україні, як правило, виходить навпаки — заплативши за ліцензії, наймати ще й фахівця давить жаба. однак ця модель якось не працює — все одно час від часу виникають ситуації, де без втручання фахівця не обійтися.

якщо для певної задачі ще не створено вільних програм (таких небагато, але вони є), тоді можна подумати й про придбання комерційних. під той-таки linux. але тут порівняння очевидне — краще заплатити тільки за одну-дві комерційні ліцензії на потрібні програми чи на додачу ще й за операційну систему, купу різноманітних інших потрібних програм до неї, плюс потужнішу машину, якої вимагає вся ця радість ?

однак поняття вільних програм означає не стільки ціну, скільки свободу використання. користувачі вільних програм отримують у своє розпорядження такі гнучкі, конфігурабельні й модифіковані засоби для роботи, якими комерційні програми через їхню закритість не можуть бути за означенням. було б кому докласти рук. а є ж !

і маленький висновок у галузі державної політики. вільні програми — це набагато менші витрати й дуже немало додаткових робочих місць. комерційні програми — це відтік українських грошей до країн, у яких потім будемо брати чергові кредити. то кого ж слід підтримати ?

2. вільні програми створюються для вільних людей. тому ми будемо обороняти наші права самі. наш рух має бути ініціативою громадян, а не політиків / чиновників / адміністрацій. співробітництво з ними має носити суто інформаційний характер і в жодному разі не повинно вести до інтеграції з будь-якими їхніми структурами. інакше немає жодного сенсу.

ми (більш-менш) — фахівці з інформаційних технологій, а вони — (більш-менш) фахівці з політикування та адміністрування. якщо ми встановлюємо цивілізовані розклади з використанням програм, то виробляти й постачати рішення в галузі інформаційних технологій маємо ми, а вони — забезпечувати адміністративний бік. будь-яке затісне співробітництво з ними зміцнить те, проти чого ми виступаємо — недолуге порядкування ламерів у галузі інформаційних технологій.

так що не даваймо їм жодного приводу записати нас у свої активи чи вирішити, що вони нас купили. доки ми будемо вестися на дурну ідею про те, що будь-яка наша активність має сенс тільки з-під чийого-небудь "даху", доти ми лишатимемося не більш ніж матеріалом для їхнього процвітання.

копілефт-спротив має бути повнофункціональним копілефтом — він має давати досвід бути вільним. спротив вільних людей не повинен відтворювати всі дурнуваті норми 3.1415926ару. нехай суспільство з його нормами звикає до тих форм діяльності, які в нас виходять. ми маємо створювати норми, прийнятні для нас, і ніколи не навпаки.

тож якщо ти лінуксоїд — не важить, адмін, студент чи просто людина, що працює на комп'ютері — приєднуйся до копілефт-спротиву !

спробуй схилити свою адміністрацію до переходу на вільні програми. організуй прийди підтримати акцію протесту копілефт-спротиву, поклич своїх друзів, або організуй з ними таку акцію. кинь знайомим лінк на наші матеріали, або роздрукуй та роздай, або поклади якусь інформацію на своєму сайті. це буде твоїм внеском у оборону наших інтересів.

і нарешті — кілька теплих слів для всіх реалістів і знавців життя, хто підтримує нас своїм песимізмом. дякуємо вам, шановні, і бажаємо, щоб якнайшвидше збулася ваша мрія: віза — валіза — каліфорнія, лондон, париж чи ще яка холєра. без вас нам тут буде значно краще. тільки напишіть в анкеті, що ви совки, хронічно не спроможні до захисту власних прав — і ми віримо, що ваші послуги знадобляться яким-небудь спритним політикам чи якомусь нео-ліберально-фашистському режиму.

у вас дуже добре виходять теревені про те, хто й скільки "відкату" отримає з майкро$офтівсько-міносвітніх контрактів, але цивілізовані люди з таких приводів не теревенять за філіжаночкою пива, а судяться. дивна у вас логіка якась — "якщо вони з цього отримують "відкати", значить, немає жодного сенсу обороняти будь-чиї права".

а вся лажа, між іншим, тримається завдяки не стільки тим, хто її організовує, скільки тим, хто з нею погоджується.

© 20 (2002)

цей маніфест розповсюджується тільки на умовах ліцензії на відкриту публікацію (open publication license) версії 1.0 або будь-якої пізнішої (остання версія цієї ліцензії наявна на http://www.opencontent.org/openpub/ ). змінювати текст не дозволяється. запропонувати зміни / доповнення можна на адресу: mchno@ukrpost.net .

Відповіді

2002.02.28 | mchno

офіційне звернення до міносвіти (19-02-02, версія 1.1)
<center><h2>офіційне звернення ініціативної групи громадян
до міністерства освіти та науки україни
з приводу впровадження легального програмного забезпечення micro$oft
у систему освіти</h2>

версія 1.1, 19 лютого 2002</center>

<hr size="1" noshade>

поки федеральний суд сша дає відсіч спробам micro$oft монополізувати сферу освіти під виглядом благодійного апґрейду техніки та програм, а державні структури принаймні двох розвинутих європейських країн (великобританії та німеччини) розглядають можливості відмовитися від використання window$ на користь якоїсь альтернативної платформи, ваше міністерство, не привертаючи зайвої уваги, активно проводить робочі зустрічі з представниками представництва micro$oft в снд. привід — хід виконання підписаного восени минулого року й неоприлюдненого меморандуму про співпрацю.

про зміст цього документу нам дозволено знати лише з прес-релізів. тож відомо, що він:

— називається "меморандум про співпрацю з метою дотримання легального використання в україні програмного забезпечення компанії micro$oft";</li>

— передбачає українську локалізацію outглюк xp та word xp;</li>

— передбачає "запобіжні заходи щодо поставок нелегального програмного забезпечення до учбових закладів україни" з боку міністерства освіти, а саме:

* "реалізувати інвентаризацію програмного забезпечення micro$oft" та
* "розробити комплекс заходів по забезпеченню використання легального пз micro$oft в учбовому процесі".

— передбачає "навчання групи українських методистів основам програмних продуктів micro$oft в авторизованих центрах навчання, з метою подальшого створення методик викладання сучасних інформаційних технологій у сфері середньої освіти".

<blockquote>(цитат насмикано з офіційного micro$oft'івського прес-релізу:
http://www.microsoft.com/ukraine/general/press/2001/october/22_10.htm</blockquote>

а тепер — кілька питань до вас.

<h3>чому меморандум не оприлюднено ?</h3>
за найкращими традиціями совка й пост-совка, всі рішення прийнято групою чиновників та бізнесюків, що зароблять на держзамовленні й micro$oft'івських знижках з нагоди свята захоплення ще одного ринку. між іншим, мудрість чиновників та держзамовлення фінансуються не з чого іншого, як з податків, що платимо ми. однак з приводу впровадження для нас того чи іншого програмового забезпечення нас не питають навіть заради пристойності. це пряме порушення наших прав.

<h3>чому саме micro$oft ? як щодо альтернатив ?</h3>
window$ — найвживаніша платформа, "стандарт де-факто" ? тоді вже, щоб бути послідовними, давайте відмінимо в школах маргінальну українську мову й замінімо її розповсюдженими російською та суржиком.

набір з window$, офісу й кількох комунікаційних та мультимедійних програм справді дуже популярний серед людей, далеких від інформаційніх технологій (зокрема чиновників), і забезпечує практично всі їхні комп'ютерні потреби. а уявлення про комп'ютер як суто офісну / побутову техніку дає широкі можливості обходитися випадковими людьми на посадах викладачів інформатики.

однак чому ціла система освіти має орієнтуватися на цей жалюгідний мінімум ? незайве пам'ятати, що майбутнім інженерам потрібні також математичні пакети та cad-системи, майбутнім дизайнерам — програми для роботи з зображеннями, майбутнім програмувальникам — засоби розробки, тощо, а великим навчальним закладам — ще й сервери.

для window$ все це здебільшого продається за великі гроші. можна, звичайно, організувати з цього приводу нові держзамовлення. однак існує чудова альтернатива — операційна система linux та програми під неї. на сьогодні в цілому вони не поступаються window$-продуктам за функціональністю (часом до огиди нагадуючи свої window$-аналоги), але при цьому надійніші, менш вимогливі до ресурсів комп'ютера, відкриті й абсолютно вільні. дистрибутиви linux одразу комплектуються великим набором програм для типових задач, тоді як для window$ практично все треба купувати окремо. при цьому дистрибутив linux можна встановлювати на необмежену кількість робочих місць.

до того ж linux давно українізовано (без жодного бюрократичного посередництва). ця робота триває, але на сьогодні за обсягом українізації linux та програми під цю систему далеко попереду всіх.

тож чи не краще замість витрат на бюрократичну метушню навколо українізації пари програмок та майкрософтівські (хай навіть "освітні") ліцензії запровадити добре українізований linux ? а різниці вистачило б принаймні на апґрейд комп'ютерів у школах кількох великих міст.

<h3>"пірати нам не друзі !" ... але й не вороги ?</h3>
в україні популярність window$ та програм під неї тримається на широкому розповсюдженні піратських копій, бо середній український користувач все ж таки не в змозі (принаймні безболісно) віддати відповідну суму хоча б просто за ліцензійні window$ + micro$oft office, не кажучи вже про професійні window$-пакети типу photo$hop.

розмов про припинення широкомасштабного піратства було дуже багато, але воно лишається. чому ? мабуть, певній групі досить впливових осіб це вигідно.

піратство може приносити пряму вигоду з реалізації піратських копій. для піратської індустрії українізація — чудова нагода організувати черговий великий наклад. але цікавіше, що піратство може бути й стратегією захоплення ринку, схожою на відому стратегію наркодилерів: спочатку надійно підсадити, щоб потім точно купували. спостереження показують, що регулярно й стало піратиться певний асортимент програм, тож пірати прямо чи непрямо працюють на micro$oft та їм подібних. ринок, захоплений піратською продукцією, лишається тільки легалізувати. це забезпечується організацією великих замовлень, зокрема державних, з одного боку та наданням великих знижок (які буде скасовано на новіші версії продуктів) з іншого. традиційно практика організації великих замовлень передбачає особисту обробку, зокрема неоподатковане матеріальне заохочення ;-), відповідальних осіб (щоб таки купили цей мотлох, і до того ж не в конкурентів).

якщо пригадати, що приблизно тоді ж, коли виник меморандум (осінь 2001), розглядався божевільний проект затвердження всіх компакт-дисків, що випускатимуться в україні, чиновниками вашого міністерства, то починають виникати різні цікаві припущення...

<h3>micro$oft — не монополіст, він просто так тхне ?</h3>
micro$oft'івські програми в навчальних курсах — дуже ефективний ринковий хід: людині від початку надійно нав'язується асоціація "комп'ютер — це micro$oft".

маючи справу з micro$oft, не завадить пам'ятати про її стратегію монополізації, сформульовану у відомих <a target="_new" href="http://www.opensource.org/halloween/">halloween documents</a>: розробляти закриті розширення до відкритих стандартів, а потім прибирати підтримку таких стандартів, лишаючи тільки підтримку власних розробок. в україні вже склалися дуже сприятливі умови для micro$oft'івської монополії. наприклад, наш документооборот вже міцно приріс до закритих форматів micro$oft'івських програм word та excel. можна навести дуже багато прикладів, коли необхідною умовою працевлаштування є підтримка таких форматів на домашньому комп'ютері. отже, хочеш працювати — став собі на машину продукт micro$oft, легальний або піратський ?

це пряме порушення прав людини.

<center><big>для нас настав час нарешті дати відсіч чиновницько-бізнесовим ламерам,
що порядкують інформаційними технологіями!</big>

ми вимагаємо:</center>

— негайно оприлюднити зміст меморандуму;

— припинити під приводом боротьби з піратством монополізувати сферу освіти;

— негайно розробити й прийняти державний стандарт документообороту, заснований на відкритих кросплатформенних форматах документів. тільки це може гарантувати українцям свободу вибору програм та операційних систем;

— гарантувати кожному окремому навчальному закладу право вільно обирати платформу, на базі якої будуватиметься навчальний (або, як кажуть чиновники з вашого міністерства, "учбовий") процес,

— обов'язково ввести до навчальних курсів принаймні оглядове вивчення кількох основних альтернативних платформ;

— оприлюднити склад робочої групи, що займається означеними в меморандумі питаннями, з короткими відомостями про освіту й фах кожного. конкретно нас цікавить, чи є в цій групі фахівці з інформаційних технологій.
якщо таких у робочій групі не виявиться, ми вимагаємо зупинити проведення будь-яких передбачених меморандумом заходів.
також активісти спілки неписьменників та духовного чорнобеля пропонують організувати для членів робочої групи обов'язкові курси для підвищення обізнаності в галузі інформаційних технологій, насамперед альтернативних до micro$oft, і готові прочитати такі курси без фінансової винагороди.
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2002.02.28 | mchno
 
 Re: формати документів (автор: miner)
 <blockquote style="color: #999; backround-color: #333;">
 НеДохтор писав(ла):
 > Які зараз існують такі (відкриті, кросплатформні) формати документів?
 > Якщо pdf, то доведеться державі ще і з Adobe скласти меморандум?
 </blockquote>
 
 Це мають бути ВІДКРИТІ формати, тобто такі, про які точно відомо, як що в цьому форматі виглядає і який матюк що значе. Інакше кажучи, це формати для ДАНИХ, вони однакові для різних прикладних програм
 А таких маємо:
 
 <blockquote>
 text-only
 з варіяціями щодо восьмибітного кодування — вічнозелений тупий текст. Всі проблеми з перекодуванням об’їздяться стандартною вільною утилітою recode (GPL), доступною також як бібліотека.
 
 SGML
 та компанія(HTML, TEI, DocBook, XML, etc,etc,etc). Може, хто не в курсі, але SGML — стандарт для мов розмічування інформації (ISO 8879:1986, якщо не підганяю), в своїй основі він ТЕКСТОВИЙ, тобто проблеми з перекодуванням усуваються аналогічно до тупого тексту, що приємно; крім того це не один формат, а колекція на всі випадки життя — від мови веб-сторінок для мобілок (WML) до формул (MathML) та векторної графіки (SVG).
 
 RTF
 непоганий формат, проте для кирилиця в ньому передається ескейп-послідовностями, що дещо НАПРЯГАЄ
 
 Adobe PostScript
 та компанія (EPS, PDF) власне, стандартна мова опису сторінки, на базі якої Adobe забабахала монструозний кросплатформений PDF. В препресі — приклад «X..-об’їдеш-формату», де-інде практично не викорисовується. Для роботи з форматами досить вільних утиліт (GhostScript, GSView, Xpdf, etc),
 
 TeX
 та компанія (LaTeX) текстові файли з розміткою, з яких програма створює файл макету для друку, перегляд для екрану, PostScript, PDF, HTML, можливі варіації За подібним принципом працюють ще такі речі, як nroff, troff, але вони типу перед TeXом віджимаються
 </blockquote>
 
 Відповідно, є сенс стандартизувати документообіг на базі SGML/XML, препрес на базі *TeX, тим більше, що з цього щастя неважко отримувати щось інше з вищенаведеного списочку...
 
 І ще. Те, про що я тут баю, власне, має вивчатися на уроках інформатики в середній загальноосвітній школі. Бо стандартні формати даних -- не президент собачый, знати треба. Що там, з дозв.сказ., ВИКЛАДАЮТЬ зара, я тихенько мовчу... мабуть за розробкою меморандумів на методички часу не вистачає, чи ПІДСАДКА НА КОМЕРЦІЙНІ ЗАКРИТІ ФОРМАТИ є одним з напрямків співпраці Мінросвіти з ДрібноМ’якими?
 
 <hr size="1" noshade>
 
 доповнення Технаря:
 
 Описи багатьох з відкритих форматів, а також обговорення є на сайті World Wide Web Consortium <A Href="http://www.w3.org">http://www.w3.org</A>
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 - 2002.02.28 | mchno
 
 Re: формати документів (автор: НеДохтор)
 miner писав: (read above)
 mchno писав: (read above)
 
 Спочатку oftopic взгалі: m&m (так вас колись назвала Пані і тому її©) активно існуються© у віртуальному просторі, що є приємно, та додає віри в реальність віртуального світу.
 
 Тепер oftopic по темі:
 Повторюсь, вважаю наведене вами "негайно розробити й прийняти державний стандарт документообороту, заснований на відкритих кросплатформенних форматах документів" важливим і необхідним.
 
 Знаючи наші реалії, передбачаю найгірший варіант розвитку подій
 
 нічого не буде зроблено або:
 
 - на державному рівні затверджується програма вирішення цієї проблеми
 - декілька "кремінних" посадовців одержують державні кошти і їх студенти починають створювати "продукт"
 - все залишається як зараз є + одержуємо новий непотріб, для якого знадобляться in-out фільтри під M$ продукти
 - finita
 
 Знову до теми:
 Ні Майдан, нв Самвидав, напевно, не повинні (не можуть) розробляти і втілювати стандарт документообороту. Але можемо спробувати запустити "вірус" - продумати і більш детально розписати алгоритм такої процедури, відстоювати відкритість цього процесу.
 
 Якщо будемо (чи хтось буде) займатись документооборотом, його стандартами, кросплатформенністю та універсальністю, то варто (IMHO) звернути увагу на такі моменти:
 - документ може (має) мати один підпис (або більше), котрі надто важко підробити;
 - документ може мати статус "read-only" = виключати будь яку можливість сторонньої правки.
 - документ може мати статус "draft" = давати можливість вносити правки в текст і вести протокол правок тексту.
 - документооборот в різних галузях має свою специфіку (як приклад ширини цього діапазону можна порівняти
 гранки тексту виправлені технічним редактором у видавництві та
 табличні документи звіту в податковій інспекції)
 - ...
 
 Цей список ще можна довго продовжувати, але зараз важливіше (?) повернутись до теми від minera та mchno + спробувати встановити до чого варто докласти зусиль майданівцям(можливо спочатку тільки
 постановка задачі та "вірус" для її вирішення).
- 2002.02.28 | mchno
 
 Пафос пафосом, а глючити глючим (автор: Роман ShaRP)
 602 Office Suit -- ВІЛЬНА Альтернатива (free online registration), що працює з дрібнософтовими doc-ами чи xls-ами досить коректно. В мене стоїть. Не сказав би, що сильно гарно працює з кирилицею -- але as is, тобто за що не платив, то і маєш (щоправда, в мене стара версія, але зара качатиму нову).
 
 Будете сміятися, але сьогодні бачив цю штуку на КарДачах, так що навіть у продажу є.
 
 Справа в тім, що я проблемою цікавлюся конкретно, і хочу таки ЗНАЙТИ РЕАЛЬНУ АЛЬТЕРНАТИВУ Word'у та тому, як він "працює".
 Через то "не можу не помічати" глюки в ваших дописах.
 
 Я розумію пафос Юніксоїдів і все таке ... але давайте писати так, аби потім не було соромно, ок ?
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 - 2002.03.02 | BOSS
 
 Реально працюючий варіант
 Працюю з OpenOffice 641 (відкритий код, безкоштовно), як на мене працює чудово, хіба що повільно, в новий версіях буде навіть перевірка Української орфографії. Так що навіть на мому полігоні, де щодня приходиться відкривати 10-ки файлів написаних на MS продуктах, можна працювати. Але треба трошки повозитись зі шрифтами. Тобто зовсім без досвіду людина мабудь не одразу здолає.
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 - 2002.03.03 | Рoман ShaRP
 
 Таки занадто жирний + ще один непрацюючий варіант
 На жаль на моєму
 P180/32Mb/1.9Gb
 OpenOffice гальмує як немазаний віз, через то з великим жалем, але я його таки вбив.
 
 Так само загинув за глюки Abiword.
 
 Працюю на 602 PC Suite, поки що іншого/кращого для себе не знайшов.
- 2002.02.28 | mchno
 
 [координати міністервства освіти] (автор: Ламер)
 Сайт Міністерства освіти:
 http://www.education.gov.ua:8800/edu/edu.home
 
 В правому верхньому куті:
 
 Поштова адреса:
 01135, м.Київ-135, просп. Перемоги, 10
 Телефон:
 +38(044)216-2442
 Факс:
 +38(044)274-1049
 E-mail:
 vvv@minosvit.niiit.kiev.ua
2002.03.04 | Євген

Пафосу багато, а хто "відкати" платить буде?
Причини, з яких просування "вільно розроблюваних продуктів" не піде далі балаканини і гамору:

1. (і основне) Розробники "вільного" ПЗ за означенням не можуть заплатити чиновникам відповідні суми "відкату".
Наслідок: перемагає той, хто може заплатити (пальцем показати?)

Далі вже другорядне і неважливе:
2. Відсутність "організованої" підтримки вільного ПЗ. Користувачам, як правило, хочеться зовсім іншого, ніж думають розробники. І навпаки, те, що потрібне користувачам, розробникам "нецікаво"

3. Відсутність "повністю готового" українізованого продукту серед вільного ПЗ. Те, що "можна доробити", що "майже, на 90% готове", що "знайомі хлопці скоро зроблять" продуктом ще не є. Може буде - але десь через рік-півтора, на відміну від ...(знову пальцем показати?)

4. Брак організації і організованості з боку протестантів. Будь-яка акція протесту має оплачуватися (ну добре, хай буде "фінансуватися"). А тут все тримається на ентузіазмі - його вистачає ненадовго.

5. Від слова "Лінукс" пересічний користувач полотніє і щулиться - бо воно асоціюється з чимось страшно складним і незнайомим.

6. Чиновники ж взагалі такого слова ще не знають. (Слово "Юнікс" вони вже вивчили, бо там теж дають відкати)

Отже, із зазначених причин протестанти отримають хіба що (знову пальцева комбінація)

Чи значить це, що справа безнадійна? Ні, просто її треба поставити на правильну основу. Боротися з великими корпораціями можна, якщо натравити їх одну на інщу. Конкретно - Sun свого часу щось там рипалася зі своїм (нашим StarOffice. Ось Їх і треба до акції підключити. Ну і там всяку дрібноту, яка Лінукс поставляє. На міносвіти це не вплине, але принаймні шуму трохи зробить.

Ось тако.

Євген З.
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2002.03.06 | mchno
 
 макарєнко казав: платити відкати непедагогічно
 Євген писав(ла):
 
 <blockquote>Причини, з яких просування "вільно розроблюваних продуктів" не піде далі балаканини і гамору:</blockquote>
 
 0. не робитимемо ні фіга — то й не піде
 
 <blockquote> 1. (і основне) Розробники "вільного" ПЗ за означенням не можуть заплатити чиновникам відповідні суми "відкату".
 Наслідок: перемагає той, хто може заплатити (пальцем показати?)</blockquote>
 
 бля !!!!!
 
 а звідки ця ідея — що чиновники неодмінно мають отримати відкати? оце, блін, збудували ми совок за десять років, нічого сказати!
 
 розумієте, євгене, те, що є чиновники, ще саме по собі нічого не вирішує. я от часто мандрую вулицями києва і думаю: якби кожне падло, що завбачливо паркує свою тачку на тротуарі (щоб його колегам по засобу пересування було де їздити, а що нам нема де пройти, то кого це хвилює, ми ж лузери) — так от, якби це падло реально ризикувало, що його тачку за таке якщо не перекинуть, то напишуть спреєм багато всякої гидоти, в тому числі на склі, — воно б спочатку добре подумало. мені жаль таких, як ви, євгене — ви не доганяєте, що таке спротив.
 
 чиновники типу знаходяться згори суспільної піраміди, але якась мудра людина правильно сказала — неважливо, хто згори, а хто знизу, важливо, хто кого ї.б.
 
 і я вірю, що колись ця кльопана каста отримає оптом і вроздріб за все хороше такий відкат, що мало їм не здасться.
 
 Далі вже другорядне і неважливе: порівняно з оффтопіком :-) :
 
 <blockquote> 2. Відсутність "організованої" підтримки вільного ПЗ. Користувачам, як правило, хочеться зовсім іншого, ніж думають розробники. І навпаки, те, що потрібне користувачам, розробникам "нецікаво"</blockquote>
 
 почитайте, будь ласка, debugging session у цьому ж флеймі, а то язик уже болить по клавіатурі клацати про цю підтримку. але якщо коротко:
 
 (1) поки однозначний лідер на ринку — піратський софт, перспективи що в чесного копірайту, що в чесного копілефту дуже погані
 
 (2) а хвороба "інтереси розробників vs. інтереси користувачів" також одна на всіх розробників — і копірайтових, і копілефтових. це професійне (по собі відстежував). зате в копілефтовому ком'юніті якість зворотнього зв'язку користувачів з розробниками значно краща: він однозначно працює (знову ж таки, знаю це за власним досвідом). бо велика контора = бюрократія.
 
 <blockquote> 3. Відсутність "повністю готового" українізованого продукту серед вільного ПЗ. Те, що "можна доробити", що "майже, на 90% готове", що "знайомі хлопці скоро зроблять" продуктом ще не є. Може буде - але десь через рік-півтора, на відміну від ...(знову пальцем показати?)</blockquote>
 
 жаль, що ви цього не бачили. справді, після мастдаю одразу багато повністю (100%) українізованих продуктів під лінух вражають, розривають і через незвичність такого явища не надто добре вкладаються в голові. вам теж варто пережити це враження.
 
 в той же час деякі великі корпорації утворюють величезну бюрократичну хобітню навколо того, що збираються українізувати дві програмки. пальцем показати?
 
 <blockquote> 4. Брак організації і організованості з боку протестантів. Будь-яка акція протесту має оплачуватися (ну добре, хай буде "фінансуватися"). А тут все тримається на ентузіазмі - його вистачає ненадовго.</blockquote>
 
 а хто платив розробникам лінукса? і на чому його розробка трималася?
 
 чому будь-яка акція протесту щось має ?
 
 насправді, якщо не намагатися друкувати лістовки у повному кольорі на цупкому глянцевому папері, то кількадесяти гривень цілком вистачає. а всі оці теревені про гроші - це щоб люди, у яких їх не вдосталь, часом не надумали втнути акцію протесту. бо до таких тілєг ще за царя совка всі навчилися некретично ставитися, як останні критини.
 
 але я про те довго зараз не теревенити не буду, бо вже пишу в розробки матеріал про те, як робити акції протесту.
 
 <blockquote> 5. Від слова "Лінукс" пересічний користувач полотніє і щулиться - бо воно асоціюється з чимось страшно складним і незнайомим.</blockquote>
 
 так страшно, що не спадає на думку згадати для порівняння всі глюки вінди, корєл дров, etc. etc. etc., а також величезний шар фольклору, який на цьому матеріалі утворився? так страшно, що, опинившись наодинці зі своєю віндою & ко., люди починають цінувати своє щастя й перестають її лаяти?
 
 у форумі сперечатися - це одне, а стикатися з реальними глюками реальних програм - зовсім інше. і наша задача як розумних істот полягає в тому, щоб прокладати нейронні зв'язки й займаючись одним, не забувати про інше.
 
 <blockquote> 6. Чиновники ж взагалі такого слова ще не знають. (Слово "Юнікс" вони вже вивчили, бо там теж дають відкати)</blockquote>
 
 та ну? от ви не знаєте повністю українізованих програм під лінух, а я не знаю жодного такого чиновника.
 
 <blockquote> Отже, із зазначених причин протестанти отримають хіба що (знову пальцева комбінація)
 
 Чи значить це, що справа безнадійна? Ні, просто її треба поставити на правильну основу. Боротися з великими корпораціями можна, якщо натравити їх одну на інщу. Конкретно - Sun свого часу щось там рипалася зі своїм (нашим StarOffice. Ось Їх і треба до акції підключити. Ну і там всяку дрібноту, яка Лінукс поставляє. На міносвіти це не вплине, але принаймні шуму трохи зробить.</blockquote>
 
 знову за рибу гроші. ми боремося не проти тих чи інших великих корпорацій як таких, бо свобода вибору - понад усе. ми боремося за те, щоб у цій країні навчилися поважати будь-чиї, зокрема наші, права. збирати з нас податки, щоб потім купувати собі та добровільно-примусово втюхувати нам той чи інший комерційний продукт - це їм доведеться трішки підобламатися. і поки конституція цієї держави не проголошує принципа верховенства відкатів, ми можемо зробити немало. головне - не "перемогти", і такої мети в нас немає. головне - не програти.</blockquote>
 
 <blockquote> Ось тако.
 
 Євген З.</blockquote>
 
 та ну? мабуть, євгене, ви не автор, а медіум. а промовляла від вашого імені карма цієї країни, яка вами цілковито оволоділа.
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 - 2002.03.07 | Євген
 
 Непедагогічно. Але треба.
 
 Одразу скажу - ідея про карму мені сподобалась.Буду підписуватися тепер Євген кармАлюк
 
 <blockquote>
 > 0. не робитимемо ні фіга — то й не піде</blockquote>
 
 Цілком згодний
 
 <blockquote>
 > а звідки ця ідея — що чиновники неодмінно мають отримати відкати?
 </blockquote>
 
 Це не ідея, це життя, бля...
 
 <blockquote>
 якби кожне падло, що завбачливо паркує свою тачку на тротуарі ризикувало, що його тачку за таке якщо не перекинуть, то напишуть спреєм багато всякої гидоти, в тому числі на склі, — воно б спочатку добре подумало.
 </blockquote>
 
 Ну і яким чином цю тактику перенести на ПЗ? Квартири їм палити? Багато ви там напалите...
 
 Чи може пікети організовувати? Це нині модно - "тіпа дємакратія".
 
 <blockquote>
 мені жаль таких, як ви, євгене — ви не доганяєте, що таке спротив.
 </blockquote>
 Я зате знаю, що таке сучасний український спротив: трохи галасу, обережне попльовування на протилежну сторону, нарешті одержання теплого місця десь у парламенті чи якійсь конторі протилежної сторони.
 
 > і я вірю, що колись ця кльопана каста отримає оптом і вроздріб за все хороше такий відкат, що мало їм не здасться.
 
 Можливо. Після чого інші прийдуть на їх місце. І будуть робити те саме. Це такий закон природи - це неможливо знищити, це можна тільки регулювати.
 
 > Далі вже другорядне і неважливе: порівняно з оффтопіком :-) :
 
 <blockquote>
 а хвороба "інтереси розробників vs. інтереси користувачів" також одна на всіх розробників — і копірайтових, і копілефтових. це професійне (по собі відстежував). зате в копілефтовому ком'юніті якість зворотнього зв'язку користувачів з розробниками значно краща: він однозначно працює
 </blockquote>
 
 Де він там працює... То все "дівочі мрії". Користувачі - народ важкий, а коли їх багато (як-от у офісних продуктів), то ще й некваліфікований. У ентузіастів вільного ПЗ вистачає запалу возитися з ними хіба 1-2 місяці.
 
 > (2) а хвороба "інтереси розробників vs. інтереси користувачів" також одна на всіх розробників — і копірайтових, і копілефтових. це професійне (по собі відстежував). зате в копілефтовому ком'юніті якість зворотнього зв'язку користувачів з розробниками значно краща: він однозначно працює (знову ж таки, знаю це за власним досвідом).
 
 <blockquote>
 бо велика контора = бюрократія.
 </blockquote>
 
 А хто вам сказав, що бюрократія - це завжди погано? "Облік і контроль" важливі будь-де, тим більше при розробці ПЗ.
 
 <blockquote>
 > жаль, що ви цього не бачили. справді, після мастдаю одразу багато повністю (100%) українізованих продуктів під лінух вражають,
 </blockquote>
 Ну чого ж так - "не бачили". Бачили. От тільки якість часто (не завжди) вкрай низька у всієї тієї українізації.
 
 <blockquote>
 > в той же час деякі великі корпорації утворюють величезну бюрократичну хобітню навколо того, що збираються українізувати дві програмки. пальцем показати?
 </blockquote>
 
 Одна. Одна корпорація. І не збираються, а вже українізували. А українізація StarOffice ще тільки в процесі, і невідомо коли буде, якщо буде взагалі.
 
 <blockquote>
 4. Брак організації і організованості з боку протестантів. Будь-яка акція протесту має оплачуватися (ну добре, хай буде "фінансуватися"). А тут все тримається на ентузіазмі - його вистачає ненадовго.
 
 > а хто платив розробникам лінукса? і на чому його розробка трималася?
 </blockquote>
 
 Поки воно було цікаво тільки його розробникам, на ентузіазмі трималося. А зараз, до речі, тримається на підтримці IBM та інших.
 
 <blockquote>
 > чому будь-яка акція протесту щось має ?
 </blockquote>
 У такому світі живемо. За все треба платити. Навіть за сіренький папір для листівок. Хоча хто там їх читатиме на сіренькому папері?
 
 <blockquote>
 > але я про те довго зараз не теревенити не буду, бо вже пишу в розробки матеріал про те, як робити акції протесту.
 </blockquote>
 Саме для цього випадку? Чи взагалі? Якщо взагалі - то великі Ленін і Мао вже все написали давно.
 А от для цього конкретного випадку було б цікаво...
 
 <blockquote>
 > так страшно, що не спадає на думку згадати для порівняння всі глюки вінди, корєл дров, etc. etc. etc., а також величезний шар фольклору, який на цьому матеріалі утворився? так страшно, що, опинившись наодинці зі своєю віндою & ко., люди починають цінувати своє щастя й перестають її лаяти?
 </blockquote>
 
 Я вам кажу про реальні відчуття користувача, а не про якість сумнозвісної вінди.
 
 <blockquote> 6. Чиновники ж взагалі такого слова ще не знають. (Слово "Юнікс" вони вже вивчили, бо там теж дають відкати)
 
 > та ну? от ви не знаєте повністю українізованих програм під лінух, а я не знаю жодного такого чиновника.
 </blockquote>
 
 Отже, Ви не з тими чиновниками працюєте/воюєте. Правда, знають вони тільки слово
 
 Взагалі, набір слів, які людям втюхують - це тема для окремого обговорення.
 
 <blockquote>
 > знову за рибу гроші. ми боремося не проти тих чи інших великих корпорацій як таких, бо свобода вибору - понад усе.
 </blockquote>
 
 "Користувач може вибирати будь-чий продукт, аби лише він був наш".
 
 <blockquote>
 ми боремося за те, щоб у цій країні навчилися поважати будь-чиї, зокрема наші, права.
 </blockquote>
 
 Патетично. Не люблю патетики.
 
 Той вихід, який запропонував я - значно реальніший і дієвіший. І до речі, таки в руслі "боротьби за права"
 
 Євген "кармАлюк" З.
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 - 2002.03.12 | miner
 
 Прокляття біполярного ЛАМЕРСТВА
 або ще і ще раз:
 
 У mchno йдеться НЕ про якесь Linux rulez -- Mu$tdie must die!
 
 У mchno йдеться про СВОБОДУ ВИБОРУ. А цей вибір НЕ Є ВИБОРОМ МІЖ ДВОМА.
 
 Якщо Вам незрозуміло, то тільки *NIXуватих _І_ ВІЛЬНИХ операційок не одна, а принаймні ТРИ: вищезгаданий Linux, FreeBSD, та NetBSD (А ще є не-так-а-трохи-інакше-ВІЛЬНА Plan9, ОС майбутнього .
 
 А тільки нині живих і здорових КОМЕРЦІЙНИХ не-Маздай-систем, що за своїм спрямуванням є прямими конкурентами Маздая принаймні дві -- MacOS та AmigaOS. А ще є OS/2, BeOS, DR-DOS 7, всяке таке інше.
 
 А з точки зору (рос. точки вспашки) міні-стервства (поганої) освіти "нема системи крім Маздая і кожен вчитель інформатики має стати пророком її". Це приблизно те саме, що на математиці вивчати калькулятори Citizen чи на музиці -- марохайки Roland.
 
 От і маємо "комп’ютерно грамотних", знання яких зводяться до гарячих клавіш пари пакетів у одній-єдиній системі (це як водій, що вміє водити ТІЛЬКИ "Таврію" і тільки по кількох маршрутах , в той час як інформатика розвивається доволі стрімко, через що вчити треба якихось її ОСНОВ, бо які саме пакети в якій саме системі будуть актуальні за п’ять років -- не нам знати, а ПРИНЦИПИ ВОНИ І В АФРИЦІ ПРИНЦИПИ.
 
 Для тих, хто вважає Windows гідним бодай поваги продуктом, а не колегою Кучми по способам отримання і утримання панівного становища, раджу почитати бодай таке: http://www.mackido.com/Interface/windows_close.html та й http://www.mackido.com взагалі, або щось на кшталт http://www.osnews.com
 
 Та й хіба є щось тупіше за набрати в бровзері www.apple.com чи www.amiga.com.
 
 Єдине, чим можу пояснити таке світобачення (кватирки чи пінгвіни -- ось де питання порилося) леже поза інформатикою.
 
 Це і КПСС -- велиа, єдина, могуча, неділима. Це і Відомо Які Штати Відомо Чого з їхнєю єдиною партією влади з двох половинок -- правої і лівої, ой республіканської та демократичної, це і Єдина Надія Нації, і ще багато чмого.
 
 Фє. Сумно це і тривожно якось.
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 - 2002.03.13 | Рoман ShaRP
 
 І бутикізації -- гарна стаття.
 Бутикизация
 
 Версія до друку // Відповісти // Редагувати // Стерти // переглядів: 15 // URL: http://maidan.org.ua/n/free/1015928301
 
 Количество опять перешло в качество - топовые модели ноутбуков уже существенно отличаются от тех, которые мы сейчас носим с собой. Для ноутбука уже возможно одновременное сочетание следующих главных характеристик:
 
 размером и толщиной с папку для бумаг, вес с батареями чуть больше 2 килограммов, причем этих батарей хватает более чем на 3 часа работы;
 
 экран 15" UXGA (1600х1200) или 14,1" SXGA (1400х1050);
 
 память 133 МГц SDRAM, стандартно 128 Мбайт, максимум пока 512 Мбайт;
 
 винчестер 32 Гбайт;
 
 процессор Pentium III для мобильных компьютеров с частотой 1 ГГц;
 
 привод DVD-ROM (8х);
 
 встроенная антенна и карта беспроводного доступа к сети.
 
 Видеоускоритель в таком комплекте, понятно, тоже присутствует, - но это для тех, кому делать еще нечего, поэтому они пока играют. А что делать с такой техникой тем, кто работает?! И тут я оказываюсь в замешательстве: купить такой ноутбук очень хочется, но рационально объяснить это невозможно.
 
 Точнее всех оказалась IBM с ее слоганом «Они обращают внимание на то, какой у вас ноутбук».
 Лучше не скажешь: такие ноутбуки нужны не столько вам, сколько всевозможным им.
 Вот он, бизнес XXI века: вы будете брать лишнее втридорога (вдесятьдорого!), считая это абсолютно необходимым.
 В отрасли пошла интенсивная бутикизация, главной метафорой которой является: «зачем тебе галстук за одну тысячу долларов, когда за углом такой же можно купить за две!».
 
 И вот там, где проходит в среднем 1 (одна) интернет-транзакция в 1 (один) час, ставится честно купленный Oracle 8i, а не бесплатные InterBase или PostgreSQL. Понятно, что компьютер для этой одной транзакции в час выбирается надежный, а процессор по-настоящему быстрый, что уверенно загоняет цену покупаемого софта до вполне бутиковой. А если цены почему-то не хватает, то можно и бесплатный Linux на дорогую (и поэтому хорошую) операционную систему поменять. Исходя из тех же соображений для директора приобретается компьютер с процессором 1,4 ГГц, а для его секретаря - 850 МГц. Но в этом случае ситуация лучше, чем с софтом: на этих компьютерах по ночам охрана гоняет любимые их сердцу стрелялки, полностью утилизуя всю ненужную в рабочее время крутизну. Вообще, софт поддается бутикизации лучше, чем железо.
 
 Бутичность - это такое состояние измененного маркетингом покупательского сознания, когда покупателю греет душу (себе любимому) стоимость, когда вместо очень хорошей рубашки за 25 долларов покупается примерно такая же рубашка за 250 долларов, а вместо абсолютно надежных электронных часов с шестью режимами за 50 долларов покупается эксклюзивное механическое часовое изделие искусства с одним режимом, но за 50 тысяч долларов. В отрасли нужно срочно вводить коэффициент бутичности, обозначающей превышение цены продаваемого софта и железа над функционально достаточной покупателю. Значения этого коэффициента, как легко можно видеть по примерам других отраслей, начинаются от 10 и далеко не заканчиваются на 1000.
 
 Итак, функциональная необходимость технических решений заменяется эмоциональной, психологической необходимостью, инженеры уступают художникам и рекламистам. Производители софтвера черпают идеи от модных дизайнеров - нет, не идеи оформления коробок, а бизнес-модели. И вот вы уже не покупаете хард и софт, а отовариваетесь престижем или, в крайнем случае, просто соблюдаете приличия.
 
 Но я все-таки куплю ноутбук очередного поколения - как только сумею придумать себе для этого рациональное объяснение.
 Читатели!
 Помогите мне в этом: напишите, что бы я такого мог делать с ноутбуком, чтобы мне нужно было 1600х1200 и ни пикселем меньше, а данных впритык хватало бы только на 32 Гбайт…
 
 А пока буду ждать ваших писем, схожу купить себе пиджачок. Нет, старый пиджак еще не сносился, но в каком-то онлайн-журнале я что-то прочел про новое поколение пиджаков. Кажется, в нем четыре или две пуговицы - но только не три, как у меня сейчас… Да, не забыть бы найти ту статью и распечатать ее, а то нынешний мой ноутбук в интернет прямо из бутика пока не может выходить. А бутик пока не может download пиджака сделать прямо домой - чай, не Oracle и не Dell. Ну, а если пойду без бумажки и ошибусь с числом пуговиц, будет обидно: пиджаки сейчас в Москве стоят от 30 долларов на рынке до 3000 долларов в бутиках. Интересно, а какое разрешение экрана нужно, чтобы четко отличить три пуговицы на пиджаке от двух или четырех?
 - 2002.03.19 | Євген
 
 Проблема відсутності розуміння проблеми
 <blockquote>
 > У mchno йдеться про СВОБОДУ ВИБОРУ. А цей вибір НЕ Є ВИБОРОМ МІЖ ДВОМА.
 </blockquote>
 
 На ринку SOHO - це якраз вибір між двома: M$ і всіма іншими. Причому покупці гаманцями голосують за M$.
 
 Я не кажу, що це добре. Просто так є.
 
 <blockquote>
 > Якщо Вам незрозуміло, то тільки *NIXуватих _І_ ВІЛЬНИХ операційок не одна, а принаймні ТРИ: вищезгаданий Linux, FreeBSD, та NetBSD (
 </blockquote>
 
 Та ну? А додатків для них багато? Таких, щоб можна було використовувати не лише сисадміну, а й звичайному користувачу? Я вже не кажу про українізовані і про підтримку укр.мови.
 
 <blockquote>
 А ще є OS/2, BeOS, DR-DOS 7, всяке таке інше.
 </blockquote>
 
 "Ці живці уже мерці."
 
 > А з точки зору (рос. точки вспашки) міні-стервства (поганої) освіти "нема системи крім Маздая і кожен вчитель інформатики має стати пророком її". Це приблизно те саме, що на математиці вивчати калькулятори Citizen чи на музиці -- марохайки Roland.
 >
 
 <blockquote>
 > От і маємо "комп’ютерно грамотних", знання яких зводяться до гарячих клавіш пари пакетів у одній-єдиній системі (це як водій, що вміє водити ТІЛЬКИ "Таврію" і тільки по кількох маршрутах , в той час як інформатика розвивається доволі стрімко, через що вчити треба якихось її ОСНОВ, бо які саме пакети в якій саме системі будуть актуальні за п’ять років -- не нам знати, а ПРИНЦИПИ ВОНИ І В АФРИЦІ ПРИНЦИПИ.
 </blockquote>
 
 Золоті слова...Чому і як вчити - цьому присвячена ціла наука, педагогіка називається
 Як на мене, людина, яка знає "пару клавіш", може використовувати їх "тут і зараз", а як навчати лише принципів, то це подібне до ситуації, коли в автошколі вивчають історію автомобілебудування і фізику згоряння палива, замість вчити ЇЗДИТИ.
 
 <blockquote>
 > Для тих, хто вважає Windows гідним бодай поваги продуктом, а не колегою Кучми по способам отримання і утримання панівного становища, раджу почитати бодай таке: http://www.mackido.com/Interface/windows_close.html та й http://www.mackido.com взагалі, або щось на кшталт http://www.osnews.com
 </blockquote>
 
 Якісь наївні аргументи. А мені ось не подобалось, що в МакОС було одне меню на всі додатки, так що тепер, Маки заборонити?
 
 <blockquote>
 > Та й хіба є щось тупіше за набрати в бровзері www.apple.com чи www.amiga.com.
 </blockquote>
 
 Набрав. Читаю:
 
 Amiga, Inc. announced the release and distribution of Amiga applications targeted at the Microsoft Windows CE .NET operating system
 
 <blockquote>
 > Єдине, чим можу пояснити таке світобачення (кватирки чи пінгвіни -- ось де питання порилося) леже поза інформатикою.
 </blockquote>
 
 Не розумію, де Ви те світобачення бачите. Я писав про реалії життя: про відсутність додатків для користувачів в альтернативних ОС, про продажність укр.чиновників, про те, що M$ зробила роботу, про яку інші лише теревенять.
 
 <blockquote>
 > Фє. Сумно це і тривожно якось.
 </blockquote>
 
 Життя таке. Сумне і тривожне.
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 
 2002.03.19 | miner
 
 Проблема СИНДРОМУ ОДНОПАРТІЙНОСТИ
 Не хочу Вас образити, Євгене, проте, доведеться казати речі неприємні, майже образливі. Спробуйте сприйняти їх відсторонено. Заздалегідь прошу пробачення, якщо тон здається різким.
 
 Для людини, що має досвід життя в тоталітарному суспільстві, неочевидне те просте твердження, якого і Ви недобачили в моєму дописі, а саме:
 
 КОЛИ ЙДЕТЬСЯ ПРО СВОБОДУ, ЙДЕТЬСЯ ПРО СВОБОДУ
 І ЦЕ НЕ Є ХИТРОЗАМАСКОВАНА АГІТАЦІЯ КОНТРАГЕНТА
 
 Нас -- і Вас -- вчили, що свобода є "усвідомлена необхідність". Нашою свободою часів СССССССР було усвідомлювати, що ми живемо у відповідальний період світової історії в країні-форпості майбутнього, а як і коли тут щось не так, то це суті не міняє.
 
 Тепер такі як Ви ЖЕРТВИ РЕКЛАМИ усвідомлюєте необхідність уніфікації на платформі Wintel -- форпості майбутнього, що з кожною версією стає чимраз пухнастішою, і, як горець, залишиться одна-однісінька, а як і коли тут щось не так, то це суті не міняє. Усвідомлюєте необхідність нав’язування специфічного мислення платформи Wintel, продукування з наших дітей пласкатиків, для яких комп’ютер це ящик з Віндою (як для нас телевізор це був ящик з Брєжнєвим).
 
 Ще більше дивує, ба навіть шокує, Ваше згадування про "заборону Віндовз". Тільки тонкий слух совка може дочути у вимогах ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СВОБОДИ ВИБОРУ -- ідею ЗАБОРОНИ.
 
 І це тоді, коли ми протестуємо проти спроби практично заборонити в системі освіти ВСЕ КРІМ ВІНДИ.
 
 І так само, як добрий піонер часів СССР на питання "як звати собаку Рейгана?" відповідав "Рональд", Ви повторюєте кілька анекдотів про неконкурентоздатність інших платформ, адже у них вужчий сектор ринку.
 
 Колись -- це було моє перше в житті зіткнення з дисидентом -- я був шокований тим, що на мої дитячі bla-bla-bla про поганющого собаку Рейгана почув про те, що той є обранцем амер. народу, чого про нашого старця не скажеш. Тому наступне може Вам здатися трохи апокрифічним, але не переймайтеся, це НЕ АПОКРИФ.
 
 Альтернативні до Windows платформи не слабші за нього.
 
 БО ЯКРАЗ ПОПУЛЯРНІСТЬ ВІНДИ СТВОРЕНО ЗА РАХУНОК РЕКЛАМИ.
 
 Я знаю багатьох людей, що пересіли з Wintel на Macintosh, всі вони задоволені і назад не хочуть. Зараз я пишу з Wintel-коробки, а вдома у мене Macintosh і PC з Linux. Вони різні, але обидва тепліші, людяніші та логічніші за це одоробло, що популярне тільки тому, що Micro$oft поширює міти про "професійність", "сучасність", "інтуітивну зрозумілість" свого софта.
 
 Будь-яка задача на Макінтоші робиться швидше, легше і простіше. Саме Макінтоші ІНТУІТИВНО ЗРОЗУМІЛІ. Порівняно з простою логічністю Мака хвалений інтерфейс Вінди -- ребус, шарада, жарт. Тим смішніше, що інтерфейс Мака живе з 1984 року, спрочатку був Мак.
 
 Як Майкрософт взяв ринок? Елементарно. Поки Apple продавали ДУЖЕ ГАРНІ -- і тому не дешеві -- машини, Microsoft зробили ставку на дешеві клони IBM PC, забезпечивши їх дешевшою за сірники карло-операційкою, злизаною з CP/M -- MS DOS. Windows спочатку була карло-надбудовою над DOS, що давала змогу мати сякий-такий GUI. Більшість офісних програм кінця 80 -- початку 90 були ДОСІВСЬКИМИ. Вони вміли приблизно стільки ж, скільки хвалений Офіс ХР, принаймні їх вистачало з головою. Технарі досі люблять ДОС, і я їх розумію. Для технаря ДОС зручний, особливо на галімій тачці.
 
 І коли в 90-х чергова хвиля PC-манії накрила ніколи не бачені обшари КОМП’ЮТЕРНО БЕЗГРАМОТНИХ у всіх країнах світу, зрозуміло, що вони обирали (під впливом просунутіших друзів-технарів) ЯКОМОГА ДЕШЕВШЕ І СУМІСНІШЕ-З-МИНУЛИМ рішення. Технарі знали ПіСі та ДОС, що й рекомендували. А позаяк юзвірю хотілося GUI, ним ставала славнозвісна "колхозна вінда", Windows 3.11 for workgroups. Яку запускали не з автоекзеку, а командою win (який ПіАр, я тащуся
 
 Я бачив 1995 р. "видавничі столи" на "трійках" з 8М ОЗУ та жахливими чотирнадцятидюймовими моніторами, обвішані піратським софтом, ледь не цілком (крім CorelDRAW! та M$Ofice) портованим з Маків, до речі , працювати на яких було практично нереально, кожен ефект в "Дровах" давав повноцінну перерву на каву, але Дрібнософт сприймався культуртрегером, що давав нам змогу працювати з GUI на вдвічі дешевшому залізі.
 
 Того ж 1995 року трійки пішли до набиральниць, їм на зміну прийшли горді Пентіуми з Windows-95. Це сприймалося як ЧУДО!
 
 Так от. Той мачок, що зараз тимчасово крутиться у мене вдома, PowerMac 9500 ТОГО, 1995, року випуску. Але він досі -- з сучасним МакОСом 9.1 і сучасними Фотошопом 6.0, Ілюстратором 9.0, тощо -- ШВИДШИЙ В РОБОТІ ЗА МІЙ ПЕНТІУМ-3 (кінця 1999 року) під Віндами, як 98 так і NT. Саме швидший в роботі, тобто З ТОЧКИ ЗОРУ КОРИСТУВАЧА, і в маштабах ЗАМОВЛЕННЯ.
 
 Тому я НІКОЛИ не купуватиму Вінду і НІКОМУ НЕ РАДЖУ.
 
 Вона вже не така дешева, а модні сучасні варіанти вже і не під таке дешеве залізо.
 
 Якщо бути реалістом (або для роботи) -- треба брати Мак.
 Якщо бути романтиком (або додому) -- ставити Linux.
 
 Звичайно, можна вестися на рекламу.
 
 Але Ви ж знаєте, Євгене, чия то властивість ВЕСТИСЯ.
 
 З повагою, miner
 
 З.І. Забув, про українську в світі *nix.
 
 В таких дистрибутивах Linux, як Mandrake, наприклад, пакетів БЕЗ підтримки української МЕНШЕ, ніж З підтримкою. Вже від інсталяції вони спілкуються непоганою для іноземця (це Франція) українською. Не все, звісно ніштяк, наприклад, одразу варто доставити шрифтів з кирилицею, або підредагувати пару рядків у парі файлів десь на 5-7 хвилин роботи разом із загадковими пасами для зваблювання дівчат . Не складніше, ніж колись конфігурячити ДОС із тією ж метою, але ефект!
 
 Ви кажете про брак софта. В дистрибутив Віндовз входить невелика кількість сумнівної якості утиліток. Все решту треба знаходити і доставляти окремо. Тому розкладки рясніють дисками з краденим Віндософтом.
 
 А у дистрибутив Лінух входять софти НА ВСІ ВИПАДКИ ЖИТТЯ, з дазами баних, середовищами розробника та найвидавничішою системою TeX включно. Значною частиною це перевірений часом академічний софт, простий, надійний та потужний.
 
 Більше того, якщо Вінда чи МакОСь -- платформи для монструозних комерційних пакетів, що "можуть усе, але так, як можуть", Linux і Unix взагалі це конструктор, де багато елементиків, кожен з яких робить щось ОДНЕ, але ідеально. І з них можна збирати робочі конфігурації для ЛАМЕРІВ, значно затишніші, швидші та ПРОСТІШІ в роботі за дрібном’які вікна.
 
 Так, щоби робити це, треба дечого вміти. Але це не настільки складно, як колупатися у славнозвісному registry чи переставляти систему раз на рік, як це відбувається у світі кватирок, маючи в нагороду НЕГНУЧКІ, ПОВІЛЬНІ Й НЕСТАБІЛЬНІ рішення.
 
 Вийшло задовго. Пробачте, не мав часу написати коротше
 
 Д.К.
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 
 2002.03.20 | Євген кАрмалюк
 
 Чи існує Lines для BeOS?
 miner писав(ла):
 > Не хочу Вас образити, Євгене, проте, доведеться казати речі неприємні, майже образливі. Спробуйте сприйняти їх відсторонено. Заздалегідь прошу пробачення, якщо тон здається різким.
 
 Та не страшно. Хто більше лається і хвилюється, той і не правий
 
 > КОЛИ ЙДЕТЬСЯ ПРО СВОБОДУ, ЙДЕТЬСЯ ПРО СВОБОДУ
 
 Суперечка про поняття і зміст свободи є глибоко філософською, і в мене не має ані найменшого бажання її починати. Історичний досвід свідчить, що там, де найбільше кричать про свободу, там і відбуваються найбільші її утиски - як не собі, так сусідові.
 
 > Ще більше дивує, ба навіть шокує, Ваше згадування про "заборону Віндовз".
 
 Це з іншої нитки цього форуму - про введення великого мита на M$. І тонкий слух тут не потрібен.
 
 > Колись -- це було моє перше в житті зіткнення з дисидентом -- я був шокований тим, що на мої дитячі bla-bla-bla про поганющого собаку Рейгана почув про те, що той є обранцем амер. народу, чого про нашого старця не скажеш.
 
 Ет, вони тут всі "діти реклами". Кого краще прорекламували, за того і проголосували. Вибір - ілюзорний, бо вибирають не того, за кого голосує думаючий виборець, а того, хто сподобався поїдачам поп-корну.
 
 > Альтернативні до Windows платформи не слабші за нього.
 > БО ЯКРАЗ ПОПУЛЯРНІСТЬ ВІНДИ СТВОРЕНО ЗА РАХУНОК РЕКЛАМИ.
 
 Ваша правда.
 
 > Як Майкрософт взяв ринок?
 
 Дякую, історію я знаю. Там, до речі, на початковому етапі певну роль відіграли мати BG, яка мала певний вплив в виконавчому директораті IBM, а також низка випадковостей і незістиковок з боку Gary Kildall, творця CP/M. Ну і звичайно, винятковий по недалекоглядності контракт, укладений BG з IBM, за яким він отримав право розповсюджувати свої системи де і як завгодно, а IBM зобов"язалась використовувати на PC лише їх.
 
 > Елементарно. Поки Apple продавали ДУЖЕ ГАРНІ -- і тому не дешеві -- машини...
 
 До речі, знаєте, хто серйозно проінвестував Apple на початку? Широко відомий у вузьких колах дон "консультант".
 
 > Технарі досі люблять ДОС, і я їх розумію. Для технаря ДОС зручний, особливо на галімій тачці.
 
 Як вже на те пішло, то найкраще в ДОС - це вікно терміналу
 
 > Якщо бути реалістом (або для роботи) -- треба брати Мак.
 > Якщо бути романтиком (або додому) -- ставити Linux.
 
 Якщо маєте гроші і "think different" - беріть Мак.
 А для роботи з потрібними додатками беріть PC. З"являться додатки - можете поставити на нього Лінукс.
 
 Прошу зауважити, мова не йде про промислові системи (банки, фабрики, вантажні перевезення тощо). Там інші вимоги та інші умови. Йдеться про ринок SOHO.
 
 > Звичайно, можна вестися на рекламу.
 > Але Ви ж знаєте, Євгене, чия то властивість ВЕСТИСЯ.
 
 Ну і чия ж? Реклама - це якраз добре, бо всім ясно - "це реклама". А от коли втулюють будь-що наче "остаточну істину повної свободи" - оце і є нісенітниця.
 
 > В таких дистрибутивах Linux, як Mandrake, наприклад, пакетів БЕЗ підтримки української МЕНШЕ, ніж З підтримкою.
 
 Повторюю: ОС нікому не потрібні. Потрібні додатки. Для кінцевого користувача (від лікаря до секретарки). Українізовані. Тут. Зараз. Не обов"язково в складі ОС.
 
 Їх катма.
 
 > Вийшло задовго. Пробачте, не мав часу написати коротше
 Не страшно. Я все одно не читав (жартую
 
 До речі, як щодо subj?
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 
 2002.03.20 | DevRand
 
 подивіться сюди
 http://www.bebits.com
 
 і сюди, це з приводу відсутності додатків
 http://freshmeat.net
 
 а, зовсім забув:
 lines для BeOS: (там ще пару різновидів є)
 http://www.bebits.com/app/1424
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 
 2002.03.20 | Євген кАрмалюк
 
 Дякую, подивився
 Дякую за посилання. Бо хоча BeOS і померла, а все ж була симпатичною - приємно буде на ній Lines поганяти.
 
 А з приводу додатків - цілком очікувана картина. Серед офісних продуктів - в основному конвертори або альфа-розробки. Є пара пристойних закінчених, звичайно. Тільки вони ситуації не рятують...
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 
 2002.03.20 | Євген кАрмалюк
 
 Цікава статистика
 До речі, тут можна побудувати цікаву статистику - чим далі продукт від інтересів самих розробників, тим менше закінчених проектів. До уваги можете взяти дату останнього оновлення, статус проекта, його популяпність (о, класне слово!
2002.03.04 | mchno

debugging session
дискусія, що виникла навколо міносвітньо-micro$oft'івської програми співпраці, показала, що відносно перспектив розвитку інформаційних технологій в україні поки що більше питань, ніж відповідей. деякі з цих питань було зачеплено в маніфесті / програмі копілефт-спротиву. не маючи інтернету й змоги брати участь безпосередньо в дискусії, я пишу цей текст, аби на деяких семплах з неї, що запали у пам'ять, продемонструвати тезу мудрого поля карла феєрабенда: ми не стільки узголджуємо наші уявлення з фактами, скільки визначаємо, базуючись на наших уявленнях, які ж факти взяти до уваги, а які відкинути. (блін, таки вчать чогось путнього на філософському факультеті !)

ще раз нагадую: копілефт має за мету не знищення комерційних програм і встановлення діктатури пролєтаріату, а створення некомерційної альтернативи. обирати — користувачеві.

<hr size="1" noshade>

<h3>"то що ж для україни краще, open source чи комерційний софт ?"</h3>

(категоричніший варіант:)

<h3>"window$ настільки рідний і популярний, що годі й рипатися !"</h3>

така постановка питання передбачає розвинутий досвід однорідності, уніфікації та генеральної лінії партії.

набагато продуктивніше завжди ставити питання про оптимальність конкретного рішення для конкретної задачі. бо якщо подумати, то оптимальні інформаційні технології для освіти, для вжитку в державних установах, для домашнього вжитку, тощо — це зовсім різні речі, оскільки вимагаються від них різні набори якостей і за різними критеріями.

якщо намагатися приводити все це одразу до якогось "спільного знаменника" й виробляти відповідну "генеральну лінію", то, по-перше, очевидно, що найраціональнішим розв'язком є монополія, по-друге, це типовий совок.

тільки от наскільки нам хочеться й далі бути совком ?

<hr size="1" width="80%" noshade>

особливі теплі слова хочеться сказати щодо різновиду питання про генеральну лінію:

<h4>"чи має open source хоч якусь цінність для бізнесу ?"</h4>

ги !.. а що таке "бізнес" ?

цікаве питання. будемо полімізувати.

варіант а: бізнес — це виробництво / постачання конкретних товарів / послуг та отримання прибутку з того. бізнесмен — той, хто безпосередньо організовує цей процес.

якщо виходити з такого уявлення, то "цінність для бізнесу" тих чи інших рішень визначається відповідно до конкретної задачі, навколо якої будується конкретний бізнес. а цінність для "бізнесу взагалі" — якесь порожнякове поняття. що таке "бізнес взагалі" ? що спільного, скажімо, у intel і mcdonald's ? заробляти на гамбургерах і заробляти на інтегральних мікросхемах — зовсім різні речі.

перемога window$ на ринку операційних систем, мабуть, вражає, але наскільки вона щось доводить чи до чогось зобов'язує ? все одно знаходяться люди, що просувають нові комерційні розробки — BeOS знаєте ? та й не чув я якось, щоб вінди бігали на атомних електростанціях, бо для того кращий qnx, і віндова навала на ринку десктопів цього не відміняє.

на ринках програм 2d- та 3d-моделювання, нелінійного відео- та аудіомонтажу, віртуальних студій, видавничих систем, баз даних, графічних та звукових редакторів, середовищ програмування, etc. etc. etc. продовжують існувати й конкурувати між собою різні продукти під різні платформи. і так само чомусь ніхто з виробників не поспішає лягати під конкурента, якщо продукт останнього продається значно краще. і чомусь, незважаючи на глобальну віндовізацію, mac-версій продуктів так і не поменшало, а linux-версій стає все більше. кажете, в corel якось не вийшло ? так хто ж їм лікар ? в них добре продається corel draw, а з офісом та видавничою системою під вінду теж якось не виходить. ну, облажався корел, а от linux-версії, наприклад, maya чи oracle чомусь продовжують дуже добре продаватися.

більш того, існують десятки фірм, що розробляють і продають дистрибутиви linux. всі знають red hat чи mandrake, але чи багато кому щось говорять назви типу yellow dog, red flag чи hancom ? правильно, бо це дистрибутиви, орієнтовані на національні ринки тієї чи іншої країни (тут: бразилія, китай, південна корея). а ще є сотні фірм, що займаються технічною підтримкою linux та всякого open source і розробками на замовлення.

а ще у цінності linux та open source для бізнесу чомусь не сумніваються виробники заліза. бо за кожний драйвер, сертифікований дрібнософтом, треба платити дрібнософту ліцензійні відрахування, а пінгвінам нічого платити не треба.

і, до речі, поважний дрібном'який дядько стів балмер сказав таке: мовляв, для нашої дрібном'якої корпорації у 2001 році найсерйознішою проблемою став linux.

щось важко вкладається в голову ? не дивно. згадаймо про варіант б, характерний для пост-... е-е-е... вибачте, нео-совкових країн, де держава / чиновники пхають забагато носа у недорозвинуту напівринкову економіку. відповідно, питання "організації виробництва / постачання товарів / послуг та отримання прибутку з цього" мають стійку тенденцію до вирішення за посередництва державних / чиновних хвостів. тож "бізнес взагалі" перестає бути фіктивним поняттям: кожен має свою цільову групу на ринку товарів / послуг, якими заробляє, але крім того є ще одна на всіх цільова група державних / чиновних хвостів, однаково важлива для будь-якого бізнесу. за такого розкладу бізнесмен постає як людина, яка не просто щось організовує, а "пробиває", а найкомфортніше почувається, якщо поєднує обидва типи діяльності.

звичайно ж, якому-небудь "квазар-мікро" хочеться відірвати чергове державне замовлення, а іншим хочеться й собі, а позаяк історично склалася присадка чиновників на micro$oft, то... самі розумієте.

з такого досвіду виникає весь наш неосовковий менеджмент і маркетинг, де всі уявлення мають якийсь аж надто нормативний характер. у т. зв. "розвинутих країнах з ринковою економікою" якось легше зрозуміти, що надто крутих треба потроху обламувати, бо інакше на якомусь етапі вони неодмінно конкретно борзіють і переходять до кидалова. у нас — якесь антично-комуняцьке уявлення про свободу як усвідомлений фатум: по-перше, кидатимуть обов'язково, по друге, величезне спасибі, якщо кидатимуть... е-е-е... досить гуманно. підтримка крутого / найкрутішого за таких умов є вже не стільки простим раціональним міркуванням, скільки проекцією величезного колективного досвіду: під крутих треба лягати, якщо не хочеш зайвих проблем.

думаєте, на "світовому ринку" про це погано знають ? а для кого їхні 3.1415926ар-відділи складають монументальні казочки про стандарти_де-факто, провідні_рішення та лідерів_номер_1 ? на заході вони не надто популярні. мабуть, вони для тих, хто має явну схильність на таке вестися — для нас !

тільки от наскільки нам хочеться й далі бути неофеодальним неосовком ?

<hr size="1" noshade>

<h3>"open source продукти страшні, складні й тому годяться тільки для хакерів"</h3>

і загальніше твердження — не про інформаційні технології, а про жизнь:

<h3>"безплатний сир буває тільки відомо де"</h3>

а що, неправда ? погляньте на наш ринок: спочатку ціла країна дружно юзає безплатні піратські копії програм, а коли звикає й життя свого без них не може уявити, з'являються власники прав на ці програми й кажуть: отже, безплатний сир ви схопили ? тоді давайте перейдемо до наступної частини цього крилатого вислову.

а у відповідь їм — а-а-а ! ваш сир такий смачни-и-и-й ! такий рі-і-ідни-и-ий ! ми заплатимо-о-о-о ! ми хочемо бути по повній програмі схожими на щасливих істот з вашої рекламної дійсності-і-і-і !

і справді, чому не платити, якщо можна платити ? треба, до речі, якось
запропонувати виробникам заліза акцію: почепити цю сентенцію на своїх сайтах зі
свіжими драйверами. не згоден — іди качай свіжі драйвери так, згоден
— спочатку заплати.

от... а річард столмен ще хтозна-коли спеціально пояснював для дітей природи:

-- вільними програми робить свобода використання, а не ціна;

-- продавати треба не програми, а працю програміста та інші послуги фахівців.

може, хтось ще скаже, що ліцензія на комерційні програми і є продажем праці програміста ? ги ! програміст, між іншим, сидить на ставці, на продукті його праці стоїть копірайт контори, на яку він працює, і ліцензію продає контора. а програміста будь-коли можна й звільнити. чи хтось ще не зрозумів, що всі "авторські" права в системі копірайту насправді належать видавцям ?

open source продукти мають тенденцію здаватися страшно складними. як і будь-яка незнайома програма. але завдяки своїй відкритості вони дозволяють організувати технічну підтримку на рівні, який для комерційних програм через їхню закритість просто недосяжний. крім того, виробники комерційних програм хочуть, щоб люди, які технічно підтримують їхні продукти, були ними сертифіковані, що не безплатно. мовляв, хочеш заробити на нас грошей — вклади в нас грошей. а за право підтримки open source-продуктів нікому нічого платити не треба. на місці деяких розумників можна було б не теревенити про страшну складність, а братися цьому забобоні заробляти. я б залюбки пішов працювати у таке місце, і таких, як я, дуже немало. однак хто хоче — той робить, а хто совок, неосовок, пост-совок — той шукає причини, щоб не робити, а потім часто ще й кваліфікується навчати, що робити й чого не робити, а також чому.

може, в цій країні всі настільки добре володіють віндою, що й не звуть своїх знайомих поставити та настроїти ? чи може, фахівці з фірми, у якої ваша контора купила машини й технічно обслуговується, — сертифіковані дрібном'які фахівці ? якщо це не "квазар-мікро", то ні разу ні, це просто люди, в яких мізки на місці.

а якщо розробити open source-рішення та додати до них багато дешевої технічної підтримки — люди залюбки платили б за вирішення їхніх проблем. хоча ніколи не переведутьсяч суб'єкти, які воліли б платити значно більше за право ці проблеми отримати.

але поки ця країна сидить на пірацькому софті, більш-менш приємних перспектив тут немає ні для комерційних, ані для open source рішень, бо всі навколо відчувають себе надто крутими. тільки от чи не обернеться потім це комерційно-копірайтовим фашиським режимом, де комерційні продукти втюхуватимуть за державним рішенням у добровільно-примусовому порядку ? думаєте, наші чиновники настільки зажерливі, що виробники комерційного софта не потягнуть їх купити ?

зрозумійте, дорогі совки, пост-совки й неосовки, що якщо ви не візьметеся за свій ринок самі, то хтось залюбки візьметься за ваш ринок. тільки от наскільки він після того буде ваш ?

<hr size="1" noshade>

<h3>"орієнтація на windows дозволила б українським програмістам вийти на світовий ринок etc. etc."</h3>

ага. так, як кожний євроремонт наближає україну до вступу в євросоюз.

наскільки я пам'ятаю, теревені про вихід на світовий ринок — це популярна розважка часів пєрєстройкі та розпаду попереднього видання совка. от не думав, що вона того... ще не вмерла. адже відтоді ми мали досить часу й нагод чогось навчитись.

питання "україна та світовий ринок" має дві складових: що ми хочемо від світового ринку та що світовий ринок хоче від нас.

світовий ринок, здається, вже задоволений будь-якими продуктами аж по самі вуха, тож нас там ніхто не чекає. там вже й так повно своїх і між ними відбувається дуже гостра конкуренція, тож якщо ми прийдемо туди з ще одним продуктом... закони розподілу ймовірностей підказують, що нас просто тихенько проігнорують.

я дуже багато сперечався й сперечаюся зі своїми модніми приятелями, які приколюються слухати дуже багато західної музики, робити дуже схожу свою й мріяти, що непогано б вийти з нею на світовий ринок. звичайно, хочеться й собі стати такими, як вони там. і що ? в жодного не вийшло.

а тим часом такі самі модні хлопчики, тільки ізраїльські й японські, намагалися проробити те саме, і в них теж не виходило, бо тоді ж, блін, треба було бути останнім корявим лохом, щоб не доганяти, що правільну музику можуть робити тільки в європі й америці, а не в якійсь там азії. хлопчики подивилиь на таке діло та й підзабили на захід. в результаті тепер в америці та європі дуже добре знають ізраїльський транс та японський транс.

так і остальні. і в той час як на світовому ринку все й без нас гаразд, наш національний ринок хронічно потребує, щоб до нього доклали рук. тож консьтруктивна позиція полягає, мабуть, не в тому, що всі круті й правильні чуваки заробляють на світовому ринку, а в тому, що ринок — він і в буркіна-фасо ринок: або він є, або його нема.

це по-перше.

а по-друге, заробляти можна будь-де й на будь-чому. (див. також дурне питання про придатність open source для бізнесу). і тут є різний досвід. з одного боку, можна згадати досвід німеччини, франції, мексики, бразилії, південної кореї, де люди заробляють на розробці та підтримці дистрибутивів linux та open source рішень, орієнтованих на національні ринки (і штати туди ж, бо з багатьма їхніми дистрибутивами при спробах використання першої-ліпшої не-англійської мови починаються проблеми :-) ). з іншого боку, є російський досвід під народну платформу window$: люди з 1с абсолютно правильно зрозуміли, що країні потрібна правильна пост-совкова бухгалтерія, а західні продукти для того й близько не годяться. і обійшлися без світового ринку, однак навряд чи вони при цьому мало заробляють.

якщо трохи віддалитися від виробництва софта й заглибитися у виробництво заліза, є й український досвід. наприклад, компанія епос, яка випускає діагностичне залізо власної розробки. для кого ? для внутрішнього ринку й трохи для зовнішніх, подібних до нашого. бо на заході діагностичного заліза й так дофіга, тільки за їхніми західними поняттями ціни мають відрізнятися на кілька порядків.

так що, як сказав давній грек, — лікарю, вилікуй спочатку себе. бо поки ми тут будемо вагітніти прожектами виходу на світовий ринок, цей світовий ринок сам може прийти сюди. і тоді вже не буде звідки на нього виходити, лишиться тільки стати колонією з його обслуговування.
2002.03.06 | Поінформований

А де взяти свіжак українського Лінуха?
Дистрибутив на декількох компактах, і щоб з іксами 4.2 (бо там шрифти файні)? І ще прикол - є такий "український ГОСТ" - кодування кирилиці на основі PC866, але трішки відрізняється. Зробити так, щоб цей дистряк був повністю на цьому кодуванні. Цей ГОСТ - закон, а вінда його в принципі ніколи не підтримуватиме, отже, є можливість сказати, що Лінух - в законі, а вінда - хвігня. Дуже сильний аргумент (тротиловий еквівалент - 100 кг). Коли компакт з цим дістрюком грамотно продемонструвати чиновникам, то може в когось совість і прокинеться на пару секунд... А якщо правильним журналістам, то взагалі буде нічим крити. Я уявляю собі статтю під заголовком "Корумповані чиновники приховують від народу найновіші фінські технології"
згорнути/розгорнути гілку відповідей
- 2002.03.07 | 212.1.98.345
 
 Як гартувалась сталь
 Майбутній Президент України:
 
 Я прийшов до висновку, що імпорт програмного забезпечення Microsoft негативно впливає на нашу промисловість і економіку, тому ми таким чином прийняли рішення про тимчасове полегшення і вводимо 50% податок на їхню продукцію, щоб наша програмно-комп'ютерна індустрія могла відновитися. Це є саме те, що дозволяє зробити СТО. Хоча, санкції не торкнуться ряду країн та інших виробників програмного забезпечення, наприклад, наших сусідів Росії, Чехії, Фінляндії, Польщі, Китаю та визначеного переліку компаній США. Я вважаю, що імпорт наносить серйозну шкоду нашій програмно-комп'ютерній промисловості. По цій причині тимчасові обмеження необхідні, щоб галузь і її працівники могли адаптуватися до великого напливу закордонної продукції. За 20 років імпорт програмного забезпечення Microsoft завдав нашій промисловості величезних збитків. Необхідно зробити перерву.
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 - 2002.03.08 | Білогвардієць
 
 В зв"язку з указом майбутн. ПУ про заборону M$ набираємо команду піратів для нелегального ввезення M$ в Україну (-)
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 - 2002.03.15 | 212.1.98.345
 
 Як гартувати сталь
 Комісія по захисних мірах в зовнішній торгівлі і митно-тарифній політиці прийняла рішення рекомендувати уряду України ввести компенсаційне мито на поставки з Росії та США російського програмного забезпечення Microsoft в розмірі 50% від митної вартості, повідимили в Мінекономрозвитку України.
 
 За інформацією представника Мінекономрозвитку, комісія вважає за необхідне ввести мито терміном на три роки.
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 - 2002.03.19 | Євген
 
 Чим більше обмежень - тим більше відкатів.
 Збільшення сум відкатів від експортерів - це єдиний наслідок введення такого обмеження.
 
 Крім того, де ж &qout;Свобода Вибору&qout; , яку так тут нахвалювали? Адміністративні методи боротьби - це аж ніяк не свобода вибору, чи то стосовно Лінуксу, чи Мікрософту.
 
 Євген кАрмалюк
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 
 2002.03.20 | 212.1.98.345
 
 Як гартувати сталь - 50% на неукраїнський Microsoft на 3 роки
 Комісія по захисних мірах в зовнішній торгівлі і митно-тарифній політиці прийняла рішення рекомендувати уряду України ввести компенсаційне мито на поставки з Росії та США російського програмного забезпечення Microsoft в розмірі 50% від митної вартості, повідимили в Мінекономрозвитку України.
 
 За інформацією представника Мінекономрозвитку, комісія вважає за необхідне ввести мито терміном на три роки.
 
 > Збільшення сум відкатів від експортерів - це єдиний
 > наслідок введення такого обмеження.
 
 Ви товарищу кАрмалюче або неуважно читаєте або лобіюєте закордонних виробників ненадійного забезпечення, що є неетичним загалом.
 Погляньте на приклад відношення до Української сталі і перестаньте
 молоти нісенітниці про відкати (хабарі) порядку тисяч в той час коли з подачі Microsoft Україну обдирають на сотні мільйонів. Ви рахувати в школі вчилися ?
 
 По перше, якщо уряд Україн введе 50% від митної вартості на всі неукраїнські Microsoft продукти, це заохотить Українських виробників пропонувати альтернативні рішення на базі Linux які є в 2-3 рази дещевші.
 
 По друге цей крок буде гарним спонуканням для Microfost для України зробити все по-українськи як це наприклад є в Польщі або Росії. Наразі Microsoft незаконно і нелегально продає в Україні сурогатні продукти призначені для зовсім інших кріїн ніж Україна і не бажає
 інвестувати в розробку українських продуктів в Києві жодного цента.
 Підкреслюю - Українські продукти Microsoft має виробляти в Києві а не в Сіетлі, Москві чи Бомбеї, аналогічно до ЗАЗ-ДЕУ в Запоріжжі, а як не хоче - не треба. Можна ввести в цьому випадку мито 200% від митної вартості на всі неукраїнські продукти Microsoft терміном на 10 років.
 
 По третє це ускладнить монопольку відкатодавачам перепродувати незаконно російські Microsoft продукти державним замовникам за Ваші гроші, ви податки плитили ? щоб за ці гроші для Української армії чи Держадміністрації ділєри-шмілєри пхали російський Microsoft ?
 
 > Крім того, де ж Свобода Вибору, яку так тут нахвалювали?
 
 Свобода вибору користувача громадянина наразі порушена Microsoft-ом.
 Кожен контракт на поставку комп'ютерної техніки має супроводжуватися відкритим публічним тендером де мають бути пропозиціі українського лінукса, українського сану, українського аі-бі-ему, українського епплу, і українського Microsoft. Лише в цьому разі буде Свобода
 Вибору.
 
 > Адміністративні методи боротьби - це аж ніяк не свобода вибору,
 > чи то стосовно Лінуксу, чи Мікрософту.
 
 До вашого відома, Microsoft-u їхній уряд доплачує за експорт
 за-кордон. Це є дуже серйозним порушенням норм вільноії
 міжнародної торгівлі відповідно до вимог СТО, куди Україна намагається вступити а США там є давно. За таку поведінку треба
 карати саме це Європа і робить ... а ви мелете такі нісенітниці
 наче ви на городі де бузина.
 
 Як відомо Еврокомісія готується запровадити мито на суму 4 млрд доларів на ввіз товарів зі США через практику надання американською адміністрацією пільг експортерам, серед них компаніям Mіcrosoft і Boeіng, які ВТО визнала незаконними.
 
 Україна може зобити так само як і Еврокомісія для захисту своїх виробників.
 
 http://www.korespondent.net/main.php?arid=19911
 
 ЄС запроваджує санкції проти США на суму 6 млрд доларів
 
 Європейська комісія готується запровадити ввізне мито на суму до 6 млрд доларів на певні американські товари у відповідь на обмеження США імпорту сталі і надання податкових пільг експортерам, передає Інтерфакс-Україна.
 
 Кореспондент.net
 Березень 18, 15:31
 
 Влада Європейського Союзу планує відповідно до правил Всесвітньої торгової організації (ВТО) запровадити мито на суму 2 млрд доларів на ряд американських товарів у відповідь на введення адміністрацією США обмежень на імпорт сталі.
 
 Також Еврокомісія готується запровадити мито на суму 4 млрд доларів на ввіз товарів зі США через практику надання американською адміністрацією пільг експортерам, серед них компаніям Mіcrosoft і Boeіng, які ВТО визнала незаконними.
 
 "США хочуть перенести проблеми на іноземців, ніж приймати складні рішення у власній країні", - говориться в посланні, спрямованому представництвом Євросоюзу до ВТО американській владі.
 
 Запровадження в березні мита на ввіз до США деяких видів сталевої продукції і незаконні пільги американським експортерам стали основними спірними питаннями в трансатлантичній торгівлі, зазначає агентство Bloomberg. Також не припиняються торгові спори, пов'язані з електронною комерцією, з постачаннями зі США генетично модифікованих продуктів харчування і субсидіями для Aіrbus.
 
 Як зазначають аналітики, мито, яке ЄС планує збільшити у відповідь на субсидування американським урядом свого експорту, стане рекордним в історії ВТО. Вони більш ніж у 20 разів перевищують розмір санкцій, які США запровадили проти європейської яловичини.
 
 ВТО визначить точний розмір відповідного мита, яке може запровадити ЄС проти американських товарів, 29 квітня. Тим часом Еврокомісія вже готує список товарів зі США, мито на які буде підвищено, якщо Сполучені Штати відмовляться компенсувати збиток. Зокрема, вони можуть стосуватися американської сталевої продукції, імпорт якої в ЄС складає 600 млн. доларів.
 
 --------------------------------------------------------------------------------
 
 Нагадаємо, що 5 березня президент США Джордж Буш оголосив про підвищення тарифів на імпорт 10 видів сталі і сталевих виробів у США зі Східної Європи, Німеччини, Франції, Японії, Бразилії, Південної Кореї для підтримки сталеливарної промисловості США. Від такого кроку більш за все постраждали компанії України, Японії, Росії, Китаю, Південної Кореї. Тарифи від 8% до 30% вступають у силу 20 березня терміном на 3 роки, а в разі потреби вони можуть бути додатково скоректовані президентом США.
 
 Зазначені заходи не поширюються на Ізраїль, Канаду, Мексику, Йорданію, а також на ряд інших країн, переважно тих, що розвиваються. З огляду на те, що світове виробництво сталі складає 1 млрд тонн на рік, деякі експерти вважають, що 50-150 млн тонн із них надлишкові. Оскільки для надлишку сталі необхідно знайти покупців, ціни на цю продукцію значно знизилися за останні 2 роки.
 
 За даними Мінпромполітики України, американський ринок складає близько 11% у загальному обсязі експорту українського металу. У 2000 році Україна експортувала до США 1,4 млн тонн металопрокату, за чотири місяці 2001 року – лише 114 тис. тонн. При цьому частка української продукції в загальному імпорті металопрокату до США скоротилася з 4,1% до 1,3%. Одночасно частка постачань до США в загальному обсязі українського експорту металопрокату знизилася з 6,7% до 1,5%. За даними Держкомстату, у січні-жовтні 2001 року Україна скоротила експорт металопродукції на 0,2% у порівнянні із січнем-жовтнем 2000 року до 4 209 млн доларів.
 
 За оцінками Мінекономіки, втрати України від запровадження США ввізного мита на сталь складуть від 63 до 220 млн. доларів на рік.
 згорнути/розгорнути гілку відповідей
 
 2002.03.20 | Євген кАрмалюк
 
 Re: Як гартувати сталь - 50% на неукраїнський Microsoft на 3 роки
 212.1.98.345 писав(ла):
 
 > Ви товарищу кАрмалюче або неуважно читаєте або лобіюєте закордонних виробників ненадійного забезпечення, що є неетичним загалом.
 
 Ну, перш за все, чому це обстоювання свободи вибору нормального софта є неетичним? Для кінцевого користувача не важливо, ким вироблено продукт, важливо тільки, аби він відповідав вимогам цього самого користувача: функціональність/якість/ціна.
 
 > Погляньте на приклад відношення до Української сталі і перестаньте
 > молоти нісенітниці про відкати (хабарі) порядку тисяч в той час коли з подачі Microsoft Україну обдирають на сотні мільйонів. Ви рахувати в школі вчилися ?
 
 Власне, про це і йдеться. Яка різниця тим, хто налаштовує перепони, які там збитки України ? Адміністративні перепони встановлюються тільки для того, щоб їх обходити (за допомогою відкатів). До речі, для серйозних проектів суми відкату починаються з 10% від загальної суми - так що, мова може йти не тільки про тисячі...
 
 І подача була не лише Microsoftівська. Якраз головну роль там відіграли монстри аудіо- і відео- індустрії. А софт вже так, на додачу.
 
 > По перше, якщо уряд Україн введе 50% від митної вартості на всі неукраїнські Microsoft продукти, це заохотить Українських виробників пропонувати альтернативні рішення на базі Linux які є в 2-3 рази дещевші.
 
 Чого це воно їх заохотить?
 Ваш приклад з ЗАЗ-ДЕУ якраз дуже показовий. Скільки було шуму: "народний автомобіль", "заборона іномарок", те-се... І що в результаті? Навіть не нуль, а від'ємна величина. Так що ЗАЗ - це не приклад, це антиприклад, який свідчить про те, що адміністративні заборони самі по собі призводять до протилежного ефекту. Аби вони працювали бодай якось (повністю вони не спрацюють ніколи), треба зробити значно більше - створити інфраструктуру, надати податкові пільги, допустити на ринок іноземні компанії. Цього зроблено не було. Отже, заборона тільки погіршиить становище.
 
 > Підкреслюю - Українські продукти Microsoft має виробляти в Києві а не в Сіетлі, Москві чи Бомбеї
 
 Угу. І ракети Україна має запускати не з океану разом з Росією і Штатами, а з-під Крижополя, причому робити їх повністю самостійно на фабриці "Киянка".
 
 > Кожен контракт на поставку комп'ютерної техніки має супроводжуватися відкритим публічним тендером
 
 Ці тендери проводяться. Результати відомі
 
 >де мають бути пропозиціі українського лінукса, українського сану, українського аі-бі-ему, українського епплу, і українського Microsoft. Лише в цьому разі буде Свобода
 
 "Україна - батьківщина слонів". Ви хочете досягти речей, які недосяжні в принципі. Бо виробництво серйозного софту не є національним привілеєм. Характерний приклад, до речі - лінукс.
 
 > ... а ви мелете такі нісенітниці наче ви на городі де бузина.
 
 Я кажу речі, як вони є. Змінити їх одразу неможливо, їх треба міняти поступово. А усілякі перепони, створені чиновниками, ситуацію лише погіршують.
 Оце і є основна суть моїх нісенітниць.
 
 > Україна може зобити так само як і Еврокомісія для захисту своїх виробників.
 
 А в результаті залишимось і без Вінди, і без Лінуксу.
 
 Ось тако.
2002.03.15 | ukrainian

Re: r.f.c.: створено український копілефт-спротив
і ми віримо що
"ваші послуги знадобляться яким-небудь спритним політикам чи якомусь нео-ліберально-фашистському режиму",

точніше - вже знадобилися !
2002.03.20 | 212.1.98.345

Як гартувати сталь - 50% на неукраїнський Microsoft на 3 роки
Комісія по захисних мірах в зовнішній торгівлі і митно-тарифній політиці прийняла рішення рекомендувати уряду України ввести компенсаційне мито на поставки з Росії та США російського програмного забезпечення Microsoft в розмірі 50% від митної вартості, повідимили в Мінекономрозвитку України.

За інформацією представника Мінекономрозвитку, комісія вважає за необхідне ввести мито терміном на три роки.

> Збільшення сум відкатів від експортерів - це єдиний
> наслідок введення такого обмеження.

Ви товарищу кАрмалюче або неуважно читаєте або лобіюєте закордонних виробників ненадійного забезпечення, що є неетичним загалом.
Погляньте на приклад відношення до Української сталі і перестаньте
молоти нісенітниці про відкати (хабарі) порядку тисяч в той час коли з подачі Microsoft Україну обдирають на сотні мільйонів. Ви рахувати в школі вчилися ?

По перше, якщо уряд Україн введе 50% від митної вартості на всі неукраїнські Microsoft продукти, це заохотить Українських виробників пропонувати альтернативні рішення на базі Linux які є в 2-3 рази дещевші.

По друге цей крок буде гарним спонуканням для Microfost для України зробити все по-українськи як це наприклад є в Польщі або Росії. Наразі Microsoft незаконно і нелегально продає в Україні сурогатні продукти призначені для зовсім інших кріїн ніж Україна і не бажає
інвестувати в розробку українських продуктів в Києві жодного цента.
Підкреслюю - Українські продукти Microsoft має виробляти в Києві а не в Сіетлі, Москві чи Бомбеї, аналогічно до ЗАЗ-ДЕУ в Запоріжжі, а як не хоче - не треба. Можна ввести в цьому випадку мито 200% від митної вартості на всі неукраїнські продукти Microsoft терміном на 10 років.

По третє це ускладнить монопольку відкатодавачам перепродувати незаконно російські Microsoft продукти державним замовникам за Ваші гроші, ви податки плитили ? щоб за ці гроші для Української армії чи Держадміністрації ділєри-шмілєри пхали російський Microsoft ?

> Крім того, де ж Свобода Вибору, яку так тут нахвалювали?

Свобода вибору користувача громадянина наразі порушена Microsoft-ом.
Кожен контракт на поставку комп'ютерної техніки має супроводжуватися відкритим публічним тендером де мають бути пропозиціі українського лінукса, українського сану, українського аі-бі-ему, українського епплу, і українського Microsoft. Лише в цьому разі буде Свобода
Вибору.

> Адміністративні методи боротьби - це аж ніяк не свобода вибору,
> чи то стосовно Лінуксу, чи Мікрософту.

До вашого відома, Microsoft-u їхній уряд доплачує за експорт
за-кордон. Це є дуже серйозним порушенням норм вільноії
міжнародної торгівлі відповідно до вимог СТО, куди Україна намагається вступити а США там є давно. За таку поведінку треба
карати саме це Європа і робить ... а ви мелете такі нісенітниці
наче ви на городі де бузина.

Як відомо Еврокомісія готується запровадити мито на суму 4 млрд доларів на ввіз товарів зі США через практику надання американською адміністрацією пільг експортерам, серед них компаніям Mіcrosoft і Boeіng, які ВТО визнала незаконними.

Україна може зобити так само як і Еврокомісія для захисту своїх виробників.

http://www.korespondent.net/main.php?arid=19911

ЄС запроваджує санкції проти США на суму 6 млрд доларів

Європейська комісія готується запровадити ввізне мито на суму до 6 млрд доларів на певні американські товари у відповідь на обмеження США імпорту сталі і надання податкових пільг експортерам, передає Інтерфакс-Україна.

Кореспондент.net
Березень 18, 15:31

Влада Європейського Союзу планує відповідно до правил Всесвітньої торгової організації (ВТО) запровадити мито на суму 2 млрд доларів на ряд американських товарів у відповідь на введення адміністрацією США обмежень на імпорт сталі.

Також Еврокомісія готується запровадити мито на суму 4 млрд доларів на ввіз товарів зі США через практику надання американською адміністрацією пільг експортерам, серед них компаніям Mіcrosoft і Boeіng, які ВТО визнала незаконними.

"США хочуть перенести проблеми на іноземців, ніж приймати складні рішення у власній країні", - говориться в посланні, спрямованому представництвом Євросоюзу до ВТО американській владі.

Запровадження в березні мита на ввіз до США деяких видів сталевої продукції і незаконні пільги американським експортерам стали основними спірними питаннями в трансатлантичній торгівлі, зазначає агентство Bloomberg. Також не припиняються торгові спори, пов'язані з електронною комерцією, з постачаннями зі США генетично модифікованих продуктів харчування і субсидіями для Aіrbus.

Як зазначають аналітики, мито, яке ЄС планує збільшити у відповідь на субсидування американським урядом свого експорту, стане рекордним в історії ВТО. Вони більш ніж у 20 разів перевищують розмір санкцій, які США запровадили проти європейської яловичини.

ВТО визначить точний розмір відповідного мита, яке може запровадити ЄС проти американських товарів, 29 квітня. Тим часом Еврокомісія вже готує список товарів зі США, мито на які буде підвищено, якщо Сполучені Штати відмовляться компенсувати збиток. Зокрема, вони можуть стосуватися американської сталевої продукції, імпорт якої в ЄС складає 600 млн. доларів.

--------------------------------------------------------------------------------

Нагадаємо, що 5 березня президент США Джордж Буш оголосив про підвищення тарифів на імпорт 10 видів сталі і сталевих виробів у США зі Східної Європи, Німеччини, Франції, Японії, Бразилії, Південної Кореї для підтримки сталеливарної промисловості США. Від такого кроку більш за все постраждали компанії України, Японії, Росії, Китаю, Південної Кореї. Тарифи від 8% до 30% вступають у силу 20 березня терміном на 3 роки, а в разі потреби вони можуть бути додатково скоректовані президентом США.

Зазначені заходи не поширюються на Ізраїль, Канаду, Мексику, Йорданію, а також на ряд інших країн, переважно тих, що розвиваються. З огляду на те, що світове виробництво сталі складає 1 млрд тонн на рік, деякі експерти вважають, що 50-150 млн тонн із них надлишкові. Оскільки для надлишку сталі необхідно знайти покупців, ціни на цю продукцію значно знизилися за останні 2 роки.

За даними Мінпромполітики України, американський ринок складає близько 11% у загальному обсязі експорту українського металу. У 2000 році Україна експортувала до США 1,4 млн тонн металопрокату, за чотири місяці 2001 року – лише 114 тис. тонн. При цьому частка української продукції в загальному імпорті металопрокату до США скоротилася з 4,1% до 1,3%. Одночасно частка постачань до США в загальному обсязі українського експорту металопрокату знизилася з 6,7% до 1,5%. За даними Держкомстату, у січні-жовтні 2001 року Україна скоротила експорт металопродукції на 0,2% у порівнянні із січнем-жовтнем 2000 року до 4 209 млн доларів.

За оцінками Мінекономіки, втрати України від запровадження США ввізного мита на сталь складуть від 63 до 220 млн. доларів на рік.
2005.02.15 | Святослав Грицько

Лист президенту...
Шановна громадо!
Я з Вами за впровадження і розповсюдження open source в Україні.
Ми вирішили написати листа до президента України В. А. Ющенка з цього приводу...
Обговорення листа:
http://linux.org.ua/cgi-bin/yabb/YaBB.pl?board=novyny;action=display;num=1107666371;start=1
Сайт збору підписів:
http://letter.org.ua

Успіхів всім нам

Архіви Форумів Майдану

r.f.c.: створено український копілефт-спротив

маніфест / програма українського копілефт-спротиву

Відповіді

офіційне звернення до міносвіти (19-02-02, версія 1.1)

Re: формати документів (автор: miner)

Re: формати документів (автор: НеДохтор)

Пафос пафосом, а глючити глючим (автор: Роман ShaRP)

Реально працюючий варіант

Таки занадто жирний + ще один непрацюючий варіант

[координати міністервства освіти] (автор: Ламер)

Пафосу багато, а хто "відкати" платить буде?

макарєнко казав: платити відкати непедагогічно

Непедагогічно. Але треба.

Прокляття біполярного ЛАМЕРСТВА

І бутикізації -- гарна стаття.

Проблема відсутності розуміння проблеми

Проблема СИНДРОМУ ОДНОПАРТІЙНОСТИ

Чи існує Lines для BeOS?

подивіться сюди

Дякую, подивився

Цікава статистика

debugging session

А де взяти свіжак українського Лінуха?

Як гартувалась сталь

В зв"язку з указом майбутн. ПУ про заборону M$ набираємо команду піратів для нелегального ввезення M$ в Україну (-)

Як гартувати сталь

Чим більше обмежень - тим більше відкатів.

Як гартувати сталь - 50% на неукраїнський Microsoft на 3 роки

Re: Як гартувати сталь - 50% на неукраїнський Microsoft на 3 роки

Re: r.f.c.: створено український копілефт-спротив

Як гартувати сталь - 50% на неукраїнський Microsoft на 3 роки

Лист президенту...

маніфест / програма
українського копілефт-спротиву