питання, що виникають (F.A.Q). по добудові блоків на ХАЕС/РАЕС
08/09/2002 | DevRand
Автор: Олексій Толкачов
<h3>1. Історія проекту</h3>
<b>1.1 Коли розпочалося будівництво?</b>
Будівництво другого блоку Хмельницької АЕС (ХАЕС-2) потужністю 1000 МВТ розпочалося у 1985 році, а четвертого блока Рівненської АЕС (РАЕС-4) - у 1986 році.
<b>1.2 Коли ХАЕС-2/РАЕС-4 були спроектовані?</b>
Проект для ХАЕС-2 був розроблений у 1974 році. Затверджений у 1979 році. РАЕС-4 розроблений у 1979 році, а затверджений у 1984 році. Тобто задовго до уроків Чорнобильської катастрофи.
<b>1.3 Чи велося будівництво безперервно?</b>
Ні. У 1990 році під тиском громадськості будівництво обох АЕС, так само як і Кримської та Запорізької АЕС-6 було припинено мораторієм Верховної Ради України. У 1993 році в Україні були проблеми з закупівлею палива для ТЕС, і у зв'язку з кризою в енергозабезпеченні Мінатом вмовив ВРУ скасувати мораторій. Було відновлено будівництво всіх АЕС, крім Кримської.
<b>1.4 Який ступінь готовності енегроблоків?</b>
Точно невідомо. Технічна експертиза стану конструкцій не проводилася. Офіційно говорять від 80-95% готовності. Проте деяке обладнання з недобудованих енергоблоків вже демонтовано для підтримання діючих, деяке стало непридатним.
<b>1.5 Зa рахунок чого передбачено фінансування?</b>
З 1993 року (року поновлення будівництва) добудова велася за рахунок грошей Мінатома. У 1995 році між Україною, ЄС та Великою сімкою було підписано Меморандум про взаєморозуміння. Захід планував надати 2,1 млрд. дол під програму комплексної відбудови енергетики України. Було декілька проектів - модернізація АЕС, ТЕС, енергозбереження, коли раптом з ініціативи заходу, підтриманої нашим тоді ще міністром Костенком, протягли проект добудови.
З 1 січня 1998 року введено цільову тарифну надбавку на електроенергію в розмірі 10%. Тобто 10% вартості кожного кВт*год електроенергії, що відпускається атомними електростанціями, пускається на добудову ХАЕС-2/РАЕС-4. Зважаючи на те, що АЕС виробляють майже 50% електроенергії в країні, можна вважати, що кожен, хто споживає і оплачує електроенергію, фінансує добудову.
З 1 лютого 2002 року за дорученням Президента України введено ЩОДЕННІ пріоритетні перерахування з рахунків Оптового ринку електроенергії на рахунки Енергоатома для добудови в розмірі -1 млн. 200 тис. грн. (!)
<b>1.6 Як передбачалося західне фінансування добудови?</b>
З 1995 року вартість добудови Х2Р4 коливалася від $722 млн. до $1900 млн. Кінцева вартість проекту- $1480,6 млн.
Учасниками фінансування були:
ЄБРР - $215 млн. у вигляді кредиту на 17 років;
Євратом - $585 млн. - кредит на 20 років;
Експортно-кредитні агентства - $348.3 млн. - кредит на 15 років;
Росія - $123.7 млн. на закупівлю палива - кредит на 7 років
НАЕК “Енергоатом” - $158.6 млн. фінансування;
Державний бюджет України - $50 млн. фінансування
Всі кредити виділялися за ставкою LIBOR+1%
Основним учасником був ЄБРР. Саме він визначав основні умови і на нього орієнтувалися всі інші учасники.
В грудні 2000 року ЄБРР попередньо затвердив виділення кредиту і поставив Україні ряд умов.
В грудні 2001 року за результатом виконання умов рада директорів ЄБРР збиралася остаточно затвердити виділення коштів, аж раптом Кінах звернувася з листом і просив переглянути умови. Наступного дня Кучма в Москві засудив ЄБРР і закликав Росію взяти участь у добудові на будь-яких умовах.
Далі - Росія обіцяє надати кошти в невідомих обсягах. Від 44 до 600 млн. дол.
<b>1.7 Коли Україна планує добудувати блоки?</b>
ХАЕС-2 планується добудувати у 2004 році, РАЕС-4 у 2005 році (і як же ми доживемо до цього моменту без нових АЕС, які мають компенсувати закритий Чорнобиль?
<h3>2. Технічний аспект</h3>
<b>2.1 Що це за енергоблоки?</b>
На ХАЕС-2 і РАЕС-4 будуються енергоблоки електричною потужністю по 1000 МВт, тепловою потужністю - по 3000 МВт із використанням реакторної установки В-320. Це реактори на воді під тиском, захіний їх аналог - реактори PWR.
<b>2.2 Чи це такі ж самі реаkтори, як і на Чорнобилі?</b>
Ні. Це принципово два різних види реакторів. Чорнобильські - РБМК - призначалися для виробництва плутонію. Завантаження палива - 200 т урану. Реактор з позитивною реактивністю (це означає, що в окремих випадках, при спробі уповільнити реатор він буде неконтрольовано розганятися).
ВВЕР-1000 (ХАЕС-2/РАЕС-4) - завантаження 80 т. урану із ступенм збагачення 4,4%. Виробляти плутоній принципово неможливо. Реактор з негативною реактивністю (можливість розгону при спробі уповільнити реактор виключена). Витрати теплоносія для реактора - 80000 т. води/год.
Технічні особливості будуть розглядатися в контексті екологічної безпеки ХАЕС-2/РАЕС-4.
<b>2.3Чи можуть ці реактори в разі добудови відповідати сучасним вимогам безпеки?</b>
Скоріш за все, що ні. Більшість конструкцій, яка і так була спроектована з прорахунками, вже не може експлуатуватися, частина - знаходиться в дуже сумнівному стані. Та модернізація, яку обіцяє Енергоатом, є доволі поверховою і не забезпечить суттєвих змін конструкції. Мало того, деякі заходи безпеки будуть реалізовуватися протягом перших 3 років після пуску ХАЕС-2/РАЕС-4. Детальна реконструкція коштувала б набагато більше. Її вартість для одного енергоблока доходила б до 2 млрд. дол.
Взагалі то, доволі слушною є думка, що у 2030-2040 рр. буде вкарй аморальним викристовувати технологіїї 1970-х років.
<h3>3. Економічна доцільність.</h3>
<b>3.1 Скільки на сьогодні коштує добудова?</b>
Невідомо. Під час оцінок ЄБРР Україна заявляла, що добудувати можна за 500 млн. дол. На сьогодні Енергоатом (організація, що експлуатує АЕС в Україні) розробляє оцінку, згідно з якою на добудову необхідно 7 млрд. грн.
<b>3.2 Який документ доводить економічну доцільність?</b>
Техніко-економічне обгрунтування, яке розроблялося в 70-роки разом із проектом. Зокрема в ньому записано, що блоки ХАЕС-2/РАЕС- 4 необхідні для експорту електроенергії в країни СЕВ. (Доцільно для України!)
<b>3.3 Які є альтернативні дослідження економічної доцільності?</b>
Аналіз економічної доцільності проводив ЄБРР. У 1997 році Банк замовив експертизу міжнародній групі експертів під керівництвом американського вченого Джона Саррея. Висновок - категорично негативний. З огляду на альтернативи, добудова ні для Україні, ні для світу не є вигідною.
ЄБРР замовив іншу експертизу американській фірмі "Стоун & Вебстер". Вона "на замовлення" обгрунтувала доцільність добудови АЕС, виходячи, на приклад, з того, що паро-газова енергетика в Україні недоцільна, оскільки 1000 куб.м. газу в Україні коштують... аж 126$ замість 40!
<b>3.4 Чи є добудова АЕС доцільною в контексті сучасного стану енергетики України?</b>
Ні. Нам на сьогодні не потрібне спорудження нових енергетичних потужностей. В Україні 52000 МВт електричних генеруючих потужностей. В зимовий максимум використовується не більше 28000. Все інше простоює з причин нестачі грошей на закупівлю палива і ремонт.
Діючі Теплоелектростанції, потужності яких використовуються на третину, спрацювали ресурс обладнання на 97% і знаходяться на межі технічної катастрофи. Гідроелектростанції мотребують термінової модернізації і реконструкції. На АЕС обладнання починає виходити з ладу, у зв'язку з чим падає надійність АЕС і коефіцієнт використання встановлених потужностей (тобто більше часу АЕС простоює і недовиробляє електроенергію). Енергоспоживання в Україні вкрай неефективне та перевищує європейське на одиницю продукції ВВП у 6-10 разів. Втрати електроенергії при транспортування до споживача в деяких обленерго сягають 40% при нормативних 8-11%.
З огляду на це, необхідно підтримати (рятувати) інсуючий потенціал, інакше протягом ближніх 2-3 років в енергетиці України станеться технічна катастрофа, розпад енергосистеми. І повна, суцільна темрява!
<b>3.5 Чому добудова АЕС оцінюється так дорого?</b>
7 млрд. грн - це не остаточна сума. Практика добудови показує, що вартість може зростати. Для добудови необхідно частину обладнання знімати і викидати, деякі конструкції замінювати. Тобто було б вірніше казати не добудова, а перебудова.
Частину грошей передбачається витратити на усунення конструктивних вад і прорахунків, але більшість з них усунути технічно неможливо.
Можливо, під час добудови вартість зросте до 1,5-2 млрд. дол.
<b>3.6 Чи є атомна енергія найдешевшою?</b>
Ні. На жаль, це повна ілюзія. Вартість електроенергії, що виробляється на АЕС на сьогодні не включає витрат на переробку захоронення і довічне утримання відходів; витрат на виведення енергоблоку з експлуатації (можуть бути більшими, ніж на будівництво, і складати 2-2,5 млр. дол. на 1 енергоблок типу ВВЕР-1000); витрат на компенсацію шкоди навколишньому середовищу; витрат на страхування на випадок можливої аварії.... тощо. З урахуванням усіх витрат, виявилося, що електроенерія АЕС в США на 1,5 центи дорожча, ніж на сучасних ТЕС. Борг перед державою компанії Електрісіте де Франс, яка експлуатує всі АЕС Франції, на початку 1990-х складав 4 млрд. франків... Де ж економічна вигода?
<b>3.7 Скільки буде коштувати електроенергія на ХАЕС-2/РАЕС-4?</b>
ЄБРР прорахував, що при існуючому тарифі 1,5 центи за 1кВт*год Банк свої гроші ніколи назад не отримає. Мало того, проет збитковий. Щоб уникнути цього, запропонували підвищити такиф до 2,5 центи. Це реальна вартість, при якій проект добудови хоча б формально доцільний.
Україна з такою вартістю споживати електроенергію не зможе, проте купувати її Європа буде з радістю. Середня вартість 1 кВт*год в Європі - 4-5 центи, в Україні можна буде купити за 2,5 центи, не маючи проблем з відходами, ядерною безпекою...
<b>3.8 Які можуть бути економічні наслідки добудови?</b>
Дуже негативні.
Окупність проекту - від 14 до 22 років. Тому в середньому Україна хоче взяти європейські кредити (як і будь-які інші значні суми) на строк 15-20 років за ставкою LIBOR+1% (в середньому 5-6% на рік). Тобто за 15 років вартість обслуговування кредиту стане співмірною із самою сумою кредиту.
Таким чином, якщо Україна бажала взяти 1,2 млрд. дол. західних кредитів, то через 15-17-20 років довелося б віддавати в 2 рази більше. Ось це і є реальна вартість добудови, а не ті 600 млн, про які варнякає влада.
До того ж строк експлуатації - 30 років. 20 років з них АЕС намагається себе окупити. 10 років працює з прибутком. На 30 році (за умови, що подовження ресурсу для радянських АЕС- це могила) необхідна консервація, виведення з ладу, демонтаж і поховання. За консервативними розрахунками - це 1,5 млрд. дол на 1 енергоблок. За останніми розрахунками французьких вчених в умовах підвищеної безпеки це 2,5-3 млрд.дол. на закриття блоку типа ХАЕС-2 або РАЕС-4. Хто їх буде платити в Україні - невідомо. Скоріш за все, знову будемо Європу лякати нашими Чорнобилями і клянчити гроші.
<b>3.9 Які є стратегічно доцільні альтернативи?</b>
1.Реконструкція діючого енергетичного комплексу. Передбачає реконструкцію ТЕС, що подовжить їх ресурс та зробить менш екологічно небезпечними і значно збільшить генерацію елеткроенергії. Реконструкція ГЕС - Врятує гідроелектроенергетику. Модернізація діючиїх АЕС - підвищить коефіцієнт використання встановлених потужностей, а отже дозволить виробити додаткову електроенергію і підвищити безпеку. (Як бачите, ніхто не говорить про відмову від атомної енергетики. Якщо вона в Україні є, то вона повинна бути сучасною, а не ХАЕС-2/РАЕС-4 конструкції 70-рр.)
2. Енергоефективність. Зменшення споживання електроенергії на одиницю ВВП. Підвищується конкурентноздатність українського продукту. Зменшення втрат в мережах за рахунок наведення порядку в системі обліку електроенергії.
3. Децентралізація потужностей. Дозволяє енергозабезпечити регіони. Енергетична система стає маневровою, зменшується тезногеннний тиск на біосферу, підвищується ефективність енергоспоживання.
На приклад, на ХАЕС-2 буде споживатися 80000 м. куб. води за годину. Вона нагрівається і потім.... охолоджується. Це неможливо на децентралізованих невеликих потужностях. Гаряча вода з невеликих ТЕЦ, котелень відводиться для опалення промислових, житлових об'єктів.
Серед децентралізованих - малі гідроелектростанції, муніципальні котельні, які при модернізації можуть виробляти не лише тепло, але і електроенергію із загальним ККД до 60%, парогазові елетростанції (ккд до 65%) тощо..
4 Створення маневрових потужностей. Потужностей, які будуть працювати не постійно (як АЕС - таких в Україні достатньо), а лише в години пік, покриваючи критичні навантаження та підтримуючи частоту струму. Такою є Дністровська гідроаккумулююча електростанція потужність 2700 МВт (потужніша за ХАЕС-2/РАЕС-4 разом), на добудову якої необхідно 400-600 млн.
<b>3.10 Який документ визначає старегічні шляхи розвитку енергетики?</b>
Енергетична програма України до 2030 року. Вона має обгрунтувати майбутні стратегічно доцільні шляхи розвитку. Поки що вона на стадії розробки. Верховна Рада Україна в результаті відповідних Парламентських слухань визначила два пріоритети - модернізація і енергоефективність(енергозбереження). Немає жодного документу, який би обгрунтовував доцільність добудови ХАЕС-2/РАЕС-4 і взагалі нарощування потужностей атомної енергетики для України.
Якщо Україні і потрібен розвиток атомної енергетики, то інтенсивний, а не екстенсивний, не паразитичний!
<b>3.11 Якщо для України економічна доцільність виглядає сумнівною, то кому ж тоді вигідна добудова?</b>
Європі і Росії.
Європа згортає свої атомні потужності і за умови зростання енергоспоживання потребуватиме створення додаткових генергуючих потужностей. Вирішено їх винести за межі ЄС, де вимоги до безпеки нижчі (а відповідно і витрати на неї), нижча ціна (2,5 центи за кВт*год, а не 4-5). Тобто, ЄС купуватиме порівняно дешеву електроенергію в Україні, Росії, Угорщині, Словаччині і при цьому не матиме жодних проблем із експлуатацією АЕС.
Росія розширить свій ринок ядерного палива. Надаючи кредити Україні, встановить додаткову залежність української атомної енергетики від Російського ПЕКу, а отже, поглибить політичну залежність Уркаїни від Росії. До того ж будівництво АЕС на західних кордонах об'єднаної україно-російської енергосистеми полегшить транзит російської електроенергії на Захід територією України. (Тобто російську електроенергію, що йде на експорт, буде споживати Східна Україна, а в рахунок спожитої, відпускати в Європу електроенергію з ХАЕС-2/РАЕС-4. Таким чином уникається необхідність транзиту.)
<h3>4. Екологічний аспект.</h3>
<b> 4.1 До недавнього часу АЕС вважалися найчистішим способом виробітку електроенергії. Яка ситуація сьогодні?</b>
Сьогодні екологічна "чистота" АЕС активно спростовується.
По-перше, справа в тому, що до недавнього часу АЕС були елементом військового ядерного комплексу, тому будь якиї вплив АЕС на довкілля просто засекречувався.
По-друге, якщо вплив АЕС був недослідженим, то він зовсім не є небезпечним. Візуально ми не бачимо стовпів диму над АЕС, але вплив їх є не меншим.
На сьогодні є декілька небезпек, що пов'язані з АЕС.
1. Небезпека аварії;
2. Небзпека забруднень при нормальній роботі;
3. Небзпека поводження з відходами;
4. Небзепка залишення і утилізації АЕС після закриття.
Небезпеку аварії всі добре знають. Небезпека поводження з паливом - це питання безпеки при транспортування, захороненні. Вона глобально не вирішена досі. Можливо, завдяки нещодавньому винаходу Кучми ця проблема радіоактивності відходів буде вирішена, але поки що...
Небезпека при закритті достатньо просто нейтралізується за рахунок збільшення витрат на безпеку при демонтажі АЕС (приблизно з 1,5 до 2,5 млрд. дол. на енергоблок)
Основною новиною є реальний вплив АЕС на довкілля при нормальній роботі. Так, доведено, що при нормальній роботі АЕС за рахунок вентилювання активної зони реатора від інертних газів суттєво забруднює повітря бета-випромінювачами (агрон, криптон, тритій, йод)
Рівні їх викидів невеликі, проте значення невеликих доз опромінення і забруднення полягає у здатності живих організмів накопичувати радіонукліди, що негативно позначається на них у довгостроковій перспективі. На приклад, виявлено в 50 кілометровій зоні АЕС заміщення в живих організмах молекул водню молекулами тритію, який принципово змінює біохімічні процеси в організмі.
Змінюється електропровідність атмосфери в районах АЕС за рахунок великих викидів криптону, який також є парниковим газом.
В зонах АЕС змінюється природне електромагнітне поле. Вплив цього явища на природні процеси досі не відомий.
Здійснюється потужне теплове забруднення атмосфери та ближніх водойм (річок) за рахунок охолодження теплоносія АЕС. На приклад, градирні, які служать для охолодження води, випаровують сотні тисяч тон води, яка переноситься на далекі відстані, випадаючи у вигляді осадів у найнепердбачуваніших місцях - зміна кліматичних умов. Стосовно забруднення річок. Вони перетворюються у болота, оскільки навіть в зимку в них вода +10 градусів. Це призводить до глобальних зиін гідрогеологічної та гідрологічної ситуації в районі АЕС.
<b> 4.2 Стосовно безпеки ХАЕС-2/РАЕС-4. Які конструктивні вади виявлено, що зменшують надійність?</b>
1. Всі конструкції знаходяться в будівництві більше 15 років. Деякі з них непридатні. Більшість не мають жодних гарантій безпеки, оскільки їх стан невідомий.
2. Атомні електростанції розташовано в районах карстових порожнин та тектонічних розломів. В разі збільшення навантаження на проммайданчики, можливі значні просадки та грунтів та руйнування конструкцій АЕС. Підвищується сейсмічність грунтів.
3. Недосконалі автоматизовані системи управління технологічними процесами, (АСУ ТП) що значно знижує безпеку атомних енергоблоків. Деякі модулі АСУ ТП модернізувати неможливо. Рівень пожежної безпеки на ХАЕС-2/РАЕС-4 є невідповідним сучасним західним вимогам. Системи аварійного охолодження морально застаріли і не можуть забезпечити безпечну експлуатацію блока. Потребують усунення значні недоліки в системі резервного енергозабезпечення.
4. Герметична оболонка навколо реактора (контаймент), яка має локалізувати аварію та не допустити розкриття реактора є недосконалою, має комплекс вад, у зв'язку з якими розвиток аварії може вийти за межі оболонки. Далі - як в Чорнобилі. Усунути вади технологічно неможливо.
5. Води в річках Горинь та Стир, на яких розміщені ХАЕС-2/РАЕС-4 буде недостатньо для охолодження нових реакторів.
6. Рівень викидів в атмосферу буде занчно вищим, ніж на аналогічних західних реакторах. Це стосується і грунтових вод та грунтів.
7. Інститутом дослідження ризику Віденського університету встановлено, що з урахування всіх екологічних чинників, рівень ризику на ХАЕС-2/РАЕС-4 буде не нижчим, ніж на будь-якому з блоків Чорнобильської АЕС.
<b> 4.3 Чи є теплові електростанції шкідливішими за АЕС?</b>
Це дуже спірне питання. На сьогодні в США у наукових колах доводиться думка, що АЕС більш шкідливі, ніж ТЕС.
Справа в тому, що на сьогодні технологія спалювання органічного палива в ТЕС знаходиьться на дуже високому рівні, що дозволило зменшити негативний вплив на довкілля. Порівнювати АЕС і ТЕС в Україні є непраильно і безграмотно, оскільки українські ТЕС є застарілими, проектувалися в 60-70 роки, а з 1986 року взагалі не введено жодного МВт потужності. Очисні споруди давно вийшли з ладу або взагалі відсутні.
Аргументи стосовно потеплішання, а тому і неприпустимості ТЕС є відносними. АЕС також викидає деякі парникові гази (криптон), але і спричиняє дуже істотне теплове забруднення (Електрична потужність ХАЕС-2 - 1000- МВт, однак теплова - аж 3000).
Дехто зазначає, що питання, по суті, не принципове - від чого помирати, від стронцію та тритію в організмі, чи від глобального потеплішання.
<h3>5. Юридичний аспект.</h3>
<b> 5.1 Якими законами України регулюється використання ядерної енергії?</b>
основним Законом є Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"; важливими є Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища"; "Про екологічну безпеку", "Про дозвільну діяльність в сфері використання ядерної енергії", а також деяки постанови Кабінету Міністрів України.
<b> 5.2 Чому добудова ХАЕС-2/РАЕС-4 порушує права людини?</b>
Конституцією України передбачено право людини на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Гарантією цього права є процедура державної екологічної експертизи. Якщо її висновки позитивні, то проект визнається безпечним і дозволяється для реалізації. Атомні станції віднесені Кабінетом Міністрів України до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Проблема полягає в тому, що згідно законів "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про екологічну експертизу", позитивні висновки держекоекспертизи є підставою для початку реалізації проекту (будівництва об'єкта). Реалізація проектів без позитивних висновків забороняється.
Позитивні висновки державної екологічної експертизи щодо ХАЕС-2/РАЕС-4 відсутні.
<b> 5.3 Які є підтверження відсутності держекоекспертизи щодо ХАЕС-2/РАЕС-4?</b>
Офіційний лист Міністерства екології та природних ресурсів України, отриманий Громадським комітетом національної безпеки України в грудні 2001 року підтвержує відсутність позитивних висновків екологічної експертизи для ХАЕС-2 і РАЕС-4.
До Мінекоресурсів подавалися документи по ХАЕС-2 для проведення експертизи, проте за комплексом зауважень вони були повернуті назад Енергоатому.
По РАЕС-4 документи взагалі не подавалися на експертизу.
<b> 5.4 Енергоатом обгрунтовує законність добудови наявністю ліцензій. Чи цього достатньо?</b>
АЕС- небезпечні об'єкти, які потребують цілого комплексу гарантій. В тому числі і юридичних. Ліцензії для будівництва АЕС, які має Енергоатом, є необхідними умовами для початку будівництва, але не достатніми умовам. Без результатів експертиз будівництво заборонено.
<b> 5.5 Яка юридична процедура гарантій для будівництва ХАЕС-2/РАЕС-4?</b>
Спочатку розробляється техніко-економічне обгрунтування, потім проект. І перший, і другий на сьогодні є застарілими. Робочий проект, необхідний для безпосереднього будівництва взагалі відсутній.
Після цього розробляється Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) Це, по суті, і є основними проектними документами.
Після цього проводится державна санітарно-гігієнічна експертиза (Ще непроведена!)
Потім - державна пожежна експертиза (відсутня), потім - експертиза Держохорон праці (також відсутня!)
Проектна документація узгоджується з результатами експертиз і передається із результатами попередніх експертиз на державну екологічну експертизу. (В умовах відсутності всіх попередніх експертиз, Енергоатом намагався отримати позитивні висновки держекоекспертизи, маючи лише ОВНС і не проедставивши навіть робочого проекту).
Після цього проводиться держінвестекспертиза і експертиза ядерної та радіаційнлої безпеки.
Кінцевий етап - це з урахуванням всіх висновків попередніх експертиз -комплексна державна експертиза.
Після цього отримується ЛІЦЕНЗІЯ для будівництва і може розпочинатися фінансування.
<b> 5.6 Енергоатом часто посилається на екологічну експертизу 1990 року, яка дала позитивні висновки стосовно добудови. Що до цього?</b>
По-перше, у 1990 році під головуванням академіка Гродзинського проводилася недержавна екологіна експертиза, тобто громадська. Вона не має того юридичного значення,яке притаманне державній експертизі, а її висновки носять консультативний характер. Ми можемо такі експертизи щомісяця проводити...
По-друге, її висновки не позитивні, тому що експертувалася діюча АЕС, а не енергоблок, що добудовується. Стосовно добудови експерти мали багато сумнівів, спираючись на ненадійний стан існуючих конструкцій. Тобто, будь-які розмови про позитивність тих висновків - повна брехня.
<b> 5.7 Енергоатом обіцяє, що держекоекспертиза буде проведена до запуску ХАЕС-2/РАЕС-4. Чи це юридично правильно?</b>
Безперечно, ні.
Якраз на сьогодні Енергоатом не подає документи для екоекспертизи по РАЕС-4, оскільки знає, що з усім комплексом недоліків отримати позитивні висновки не зможе. Тому намагається побудувати АЕС взагали без екоекспертизи, не "помітивши" вимоги законодавства. Коли АЕС буде побудовані, то давати негативні висновки з тих причин, що АЕС побудовані на карстових порожнинах, вже буде пізно. Мільярди вкладено. АЕС нікуди не подіти. На це Енергоатом і розраховує.
<b> 5.8 В чому суть судового процесу прти добудови АЕС?</b>
Його сутність полягає в нашій вимозі поновити наше право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, яке порушене добудовою потенціно небезпечних АЕС без жодних бридичних гарантій безпеки для людини. І це право порушується для всіх людей, а не тільки для нас. Тому ми закликаємо всіх, хто усвідомлює це порушення, приєднатися до нашого позову.
ХАЕС-2/РАЕС-4 будуються із нехтуванням як правами, так і інтересами людини в Україні. Проти цього ми сьогодні і виступаємо
<h3>1. Історія проекту</h3>
<b>1.1 Коли розпочалося будівництво?</b>
Будівництво другого блоку Хмельницької АЕС (ХАЕС-2) потужністю 1000 МВТ розпочалося у 1985 році, а четвертого блока Рівненської АЕС (РАЕС-4) - у 1986 році.
<b>1.2 Коли ХАЕС-2/РАЕС-4 були спроектовані?</b>
Проект для ХАЕС-2 був розроблений у 1974 році. Затверджений у 1979 році. РАЕС-4 розроблений у 1979 році, а затверджений у 1984 році. Тобто задовго до уроків Чорнобильської катастрофи.
<b>1.3 Чи велося будівництво безперервно?</b>
Ні. У 1990 році під тиском громадськості будівництво обох АЕС, так само як і Кримської та Запорізької АЕС-6 було припинено мораторієм Верховної Ради України. У 1993 році в Україні були проблеми з закупівлею палива для ТЕС, і у зв'язку з кризою в енергозабезпеченні Мінатом вмовив ВРУ скасувати мораторій. Було відновлено будівництво всіх АЕС, крім Кримської.
<b>1.4 Який ступінь готовності енегроблоків?</b>
Точно невідомо. Технічна експертиза стану конструкцій не проводилася. Офіційно говорять від 80-95% готовності. Проте деяке обладнання з недобудованих енергоблоків вже демонтовано для підтримання діючих, деяке стало непридатним.
<b>1.5 Зa рахунок чого передбачено фінансування?</b>
З 1993 року (року поновлення будівництва) добудова велася за рахунок грошей Мінатома. У 1995 році між Україною, ЄС та Великою сімкою було підписано Меморандум про взаєморозуміння. Захід планував надати 2,1 млрд. дол під програму комплексної відбудови енергетики України. Було декілька проектів - модернізація АЕС, ТЕС, енергозбереження, коли раптом з ініціативи заходу, підтриманої нашим тоді ще міністром Костенком, протягли проект добудови.
З 1 січня 1998 року введено цільову тарифну надбавку на електроенергію в розмірі 10%. Тобто 10% вартості кожного кВт*год електроенергії, що відпускається атомними електростанціями, пускається на добудову ХАЕС-2/РАЕС-4. Зважаючи на те, що АЕС виробляють майже 50% електроенергії в країні, можна вважати, що кожен, хто споживає і оплачує електроенергію, фінансує добудову.
З 1 лютого 2002 року за дорученням Президента України введено ЩОДЕННІ пріоритетні перерахування з рахунків Оптового ринку електроенергії на рахунки Енергоатома для добудови в розмірі -1 млн. 200 тис. грн. (!)
<b>1.6 Як передбачалося західне фінансування добудови?</b>
З 1995 року вартість добудови Х2Р4 коливалася від $722 млн. до $1900 млн. Кінцева вартість проекту- $1480,6 млн.
Учасниками фінансування були:
ЄБРР - $215 млн. у вигляді кредиту на 17 років;
Євратом - $585 млн. - кредит на 20 років;
Експортно-кредитні агентства - $348.3 млн. - кредит на 15 років;
Росія - $123.7 млн. на закупівлю палива - кредит на 7 років
НАЕК “Енергоатом” - $158.6 млн. фінансування;
Державний бюджет України - $50 млн. фінансування
Всі кредити виділялися за ставкою LIBOR+1%
Основним учасником був ЄБРР. Саме він визначав основні умови і на нього орієнтувалися всі інші учасники.
В грудні 2000 року ЄБРР попередньо затвердив виділення кредиту і поставив Україні ряд умов.
В грудні 2001 року за результатом виконання умов рада директорів ЄБРР збиралася остаточно затвердити виділення коштів, аж раптом Кінах звернувася з листом і просив переглянути умови. Наступного дня Кучма в Москві засудив ЄБРР і закликав Росію взяти участь у добудові на будь-яких умовах.
Далі - Росія обіцяє надати кошти в невідомих обсягах. Від 44 до 600 млн. дол.
<b>1.7 Коли Україна планує добудувати блоки?</b>
ХАЕС-2 планується добудувати у 2004 році, РАЕС-4 у 2005 році (і як же ми доживемо до цього моменту без нових АЕС, які мають компенсувати закритий Чорнобиль?
<h3>2. Технічний аспект</h3>
<b>2.1 Що це за енергоблоки?</b>
На ХАЕС-2 і РАЕС-4 будуються енергоблоки електричною потужністю по 1000 МВт, тепловою потужністю - по 3000 МВт із використанням реакторної установки В-320. Це реактори на воді під тиском, захіний їх аналог - реактори PWR.
<b>2.2 Чи це такі ж самі реаkтори, як і на Чорнобилі?</b>
Ні. Це принципово два різних види реакторів. Чорнобильські - РБМК - призначалися для виробництва плутонію. Завантаження палива - 200 т урану. Реактор з позитивною реактивністю (це означає, що в окремих випадках, при спробі уповільнити реатор він буде неконтрольовано розганятися).
ВВЕР-1000 (ХАЕС-2/РАЕС-4) - завантаження 80 т. урану із ступенм збагачення 4,4%. Виробляти плутоній принципово неможливо. Реактор з негативною реактивністю (можливість розгону при спробі уповільнити реактор виключена). Витрати теплоносія для реактора - 80000 т. води/год.
Технічні особливості будуть розглядатися в контексті екологічної безпеки ХАЕС-2/РАЕС-4.
<b>2.3Чи можуть ці реактори в разі добудови відповідати сучасним вимогам безпеки?</b>
Скоріш за все, що ні. Більшість конструкцій, яка і так була спроектована з прорахунками, вже не може експлуатуватися, частина - знаходиться в дуже сумнівному стані. Та модернізація, яку обіцяє Енергоатом, є доволі поверховою і не забезпечить суттєвих змін конструкції. Мало того, деякі заходи безпеки будуть реалізовуватися протягом перших 3 років після пуску ХАЕС-2/РАЕС-4. Детальна реконструкція коштувала б набагато більше. Її вартість для одного енергоблока доходила б до 2 млрд. дол.
Взагалі то, доволі слушною є думка, що у 2030-2040 рр. буде вкарй аморальним викристовувати технологіїї 1970-х років.
<h3>3. Економічна доцільність.</h3>
<b>3.1 Скільки на сьогодні коштує добудова?</b>
Невідомо. Під час оцінок ЄБРР Україна заявляла, що добудувати можна за 500 млн. дол. На сьогодні Енергоатом (організація, що експлуатує АЕС в Україні) розробляє оцінку, згідно з якою на добудову необхідно 7 млрд. грн.
<b>3.2 Який документ доводить економічну доцільність?</b>
Техніко-економічне обгрунтування, яке розроблялося в 70-роки разом із проектом. Зокрема в ньому записано, що блоки ХАЕС-2/РАЕС- 4 необхідні для експорту електроенергії в країни СЕВ. (Доцільно для України!)
<b>3.3 Які є альтернативні дослідження економічної доцільності?</b>
Аналіз економічної доцільності проводив ЄБРР. У 1997 році Банк замовив експертизу міжнародній групі експертів під керівництвом американського вченого Джона Саррея. Висновок - категорично негативний. З огляду на альтернативи, добудова ні для Україні, ні для світу не є вигідною.
ЄБРР замовив іншу експертизу американській фірмі "Стоун & Вебстер". Вона "на замовлення" обгрунтувала доцільність добудови АЕС, виходячи, на приклад, з того, що паро-газова енергетика в Україні недоцільна, оскільки 1000 куб.м. газу в Україні коштують... аж 126$ замість 40!
<b>3.4 Чи є добудова АЕС доцільною в контексті сучасного стану енергетики України?</b>
Ні. Нам на сьогодні не потрібне спорудження нових енергетичних потужностей. В Україні 52000 МВт електричних генеруючих потужностей. В зимовий максимум використовується не більше 28000. Все інше простоює з причин нестачі грошей на закупівлю палива і ремонт.
Діючі Теплоелектростанції, потужності яких використовуються на третину, спрацювали ресурс обладнання на 97% і знаходяться на межі технічної катастрофи. Гідроелектростанції мотребують термінової модернізації і реконструкції. На АЕС обладнання починає виходити з ладу, у зв'язку з чим падає надійність АЕС і коефіцієнт використання встановлених потужностей (тобто більше часу АЕС простоює і недовиробляє електроенергію). Енергоспоживання в Україні вкрай неефективне та перевищує європейське на одиницю продукції ВВП у 6-10 разів. Втрати електроенергії при транспортування до споживача в деяких обленерго сягають 40% при нормативних 8-11%.
З огляду на це, необхідно підтримати (рятувати) інсуючий потенціал, інакше протягом ближніх 2-3 років в енергетиці України станеться технічна катастрофа, розпад енергосистеми. І повна, суцільна темрява!
<b>3.5 Чому добудова АЕС оцінюється так дорого?</b>
7 млрд. грн - це не остаточна сума. Практика добудови показує, що вартість може зростати. Для добудови необхідно частину обладнання знімати і викидати, деякі конструкції замінювати. Тобто було б вірніше казати не добудова, а перебудова.
Частину грошей передбачається витратити на усунення конструктивних вад і прорахунків, але більшість з них усунути технічно неможливо.
Можливо, під час добудови вартість зросте до 1,5-2 млрд. дол.
<b>3.6 Чи є атомна енергія найдешевшою?</b>
Ні. На жаль, це повна ілюзія. Вартість електроенергії, що виробляється на АЕС на сьогодні не включає витрат на переробку захоронення і довічне утримання відходів; витрат на виведення енергоблоку з експлуатації (можуть бути більшими, ніж на будівництво, і складати 2-2,5 млр. дол. на 1 енергоблок типу ВВЕР-1000); витрат на компенсацію шкоди навколишньому середовищу; витрат на страхування на випадок можливої аварії.... тощо. З урахуванням усіх витрат, виявилося, що електроенерія АЕС в США на 1,5 центи дорожча, ніж на сучасних ТЕС. Борг перед державою компанії Електрісіте де Франс, яка експлуатує всі АЕС Франції, на початку 1990-х складав 4 млрд. франків... Де ж економічна вигода?
<b>3.7 Скільки буде коштувати електроенергія на ХАЕС-2/РАЕС-4?</b>
ЄБРР прорахував, що при існуючому тарифі 1,5 центи за 1кВт*год Банк свої гроші ніколи назад не отримає. Мало того, проет збитковий. Щоб уникнути цього, запропонували підвищити такиф до 2,5 центи. Це реальна вартість, при якій проект добудови хоча б формально доцільний.
Україна з такою вартістю споживати електроенергію не зможе, проте купувати її Європа буде з радістю. Середня вартість 1 кВт*год в Європі - 4-5 центи, в Україні можна буде купити за 2,5 центи, не маючи проблем з відходами, ядерною безпекою...
<b>3.8 Які можуть бути економічні наслідки добудови?</b>
Дуже негативні.
Окупність проекту - від 14 до 22 років. Тому в середньому Україна хоче взяти європейські кредити (як і будь-які інші значні суми) на строк 15-20 років за ставкою LIBOR+1% (в середньому 5-6% на рік). Тобто за 15 років вартість обслуговування кредиту стане співмірною із самою сумою кредиту.
Таким чином, якщо Україна бажала взяти 1,2 млрд. дол. західних кредитів, то через 15-17-20 років довелося б віддавати в 2 рази більше. Ось це і є реальна вартість добудови, а не ті 600 млн, про які варнякає влада.
До того ж строк експлуатації - 30 років. 20 років з них АЕС намагається себе окупити. 10 років працює з прибутком. На 30 році (за умови, що подовження ресурсу для радянських АЕС- це могила) необхідна консервація, виведення з ладу, демонтаж і поховання. За консервативними розрахунками - це 1,5 млрд. дол на 1 енергоблок. За останніми розрахунками французьких вчених в умовах підвищеної безпеки це 2,5-3 млрд.дол. на закриття блоку типа ХАЕС-2 або РАЕС-4. Хто їх буде платити в Україні - невідомо. Скоріш за все, знову будемо Європу лякати нашими Чорнобилями і клянчити гроші.
<b>3.9 Які є стратегічно доцільні альтернативи?</b>
1.Реконструкція діючого енергетичного комплексу. Передбачає реконструкцію ТЕС, що подовжить їх ресурс та зробить менш екологічно небезпечними і значно збільшить генерацію елеткроенергії. Реконструкція ГЕС - Врятує гідроелектроенергетику. Модернізація діючиїх АЕС - підвищить коефіцієнт використання встановлених потужностей, а отже дозволить виробити додаткову електроенергію і підвищити безпеку. (Як бачите, ніхто не говорить про відмову від атомної енергетики. Якщо вона в Україні є, то вона повинна бути сучасною, а не ХАЕС-2/РАЕС-4 конструкції 70-рр.)
2. Енергоефективність. Зменшення споживання електроенергії на одиницю ВВП. Підвищується конкурентноздатність українського продукту. Зменшення втрат в мережах за рахунок наведення порядку в системі обліку електроенергії.
3. Децентралізація потужностей. Дозволяє енергозабезпечити регіони. Енергетична система стає маневровою, зменшується тезногеннний тиск на біосферу, підвищується ефективність енергоспоживання.
На приклад, на ХАЕС-2 буде споживатися 80000 м. куб. води за годину. Вона нагрівається і потім.... охолоджується. Це неможливо на децентралізованих невеликих потужностях. Гаряча вода з невеликих ТЕЦ, котелень відводиться для опалення промислових, житлових об'єктів.
Серед децентралізованих - малі гідроелектростанції, муніципальні котельні, які при модернізації можуть виробляти не лише тепло, але і електроенергію із загальним ККД до 60%, парогазові елетростанції (ккд до 65%) тощо..
4 Створення маневрових потужностей. Потужностей, які будуть працювати не постійно (як АЕС - таких в Україні достатньо), а лише в години пік, покриваючи критичні навантаження та підтримуючи частоту струму. Такою є Дністровська гідроаккумулююча електростанція потужність 2700 МВт (потужніша за ХАЕС-2/РАЕС-4 разом), на добудову якої необхідно 400-600 млн.
<b>3.10 Який документ визначає старегічні шляхи розвитку енергетики?</b>
Енергетична програма України до 2030 року. Вона має обгрунтувати майбутні стратегічно доцільні шляхи розвитку. Поки що вона на стадії розробки. Верховна Рада Україна в результаті відповідних Парламентських слухань визначила два пріоритети - модернізація і енергоефективність(енергозбереження). Немає жодного документу, який би обгрунтовував доцільність добудови ХАЕС-2/РАЕС-4 і взагалі нарощування потужностей атомної енергетики для України.
Якщо Україні і потрібен розвиток атомної енергетики, то інтенсивний, а не екстенсивний, не паразитичний!
<b>3.11 Якщо для України економічна доцільність виглядає сумнівною, то кому ж тоді вигідна добудова?</b>
Європі і Росії.
Європа згортає свої атомні потужності і за умови зростання енергоспоживання потребуватиме створення додаткових генергуючих потужностей. Вирішено їх винести за межі ЄС, де вимоги до безпеки нижчі (а відповідно і витрати на неї), нижча ціна (2,5 центи за кВт*год, а не 4-5). Тобто, ЄС купуватиме порівняно дешеву електроенергію в Україні, Росії, Угорщині, Словаччині і при цьому не матиме жодних проблем із експлуатацією АЕС.
Росія розширить свій ринок ядерного палива. Надаючи кредити Україні, встановить додаткову залежність української атомної енергетики від Російського ПЕКу, а отже, поглибить політичну залежність Уркаїни від Росії. До того ж будівництво АЕС на західних кордонах об'єднаної україно-російської енергосистеми полегшить транзит російської електроенергії на Захід територією України. (Тобто російську електроенергію, що йде на експорт, буде споживати Східна Україна, а в рахунок спожитої, відпускати в Європу електроенергію з ХАЕС-2/РАЕС-4. Таким чином уникається необхідність транзиту.)
<h3>4. Екологічний аспект.</h3>
<b> 4.1 До недавнього часу АЕС вважалися найчистішим способом виробітку електроенергії. Яка ситуація сьогодні?</b>
Сьогодні екологічна "чистота" АЕС активно спростовується.
По-перше, справа в тому, що до недавнього часу АЕС були елементом військового ядерного комплексу, тому будь якиї вплив АЕС на довкілля просто засекречувався.
По-друге, якщо вплив АЕС був недослідженим, то він зовсім не є небезпечним. Візуально ми не бачимо стовпів диму над АЕС, але вплив їх є не меншим.
На сьогодні є декілька небезпек, що пов'язані з АЕС.
1. Небезпека аварії;
2. Небзпека забруднень при нормальній роботі;
3. Небзпека поводження з відходами;
4. Небзепка залишення і утилізації АЕС після закриття.
Небезпеку аварії всі добре знають. Небезпека поводження з паливом - це питання безпеки при транспортування, захороненні. Вона глобально не вирішена досі. Можливо, завдяки нещодавньому винаходу Кучми ця проблема радіоактивності відходів буде вирішена, але поки що...
Небезпека при закритті достатньо просто нейтралізується за рахунок збільшення витрат на безпеку при демонтажі АЕС (приблизно з 1,5 до 2,5 млрд. дол. на енергоблок)
Основною новиною є реальний вплив АЕС на довкілля при нормальній роботі. Так, доведено, що при нормальній роботі АЕС за рахунок вентилювання активної зони реатора від інертних газів суттєво забруднює повітря бета-випромінювачами (агрон, криптон, тритій, йод)
Рівні їх викидів невеликі, проте значення невеликих доз опромінення і забруднення полягає у здатності живих організмів накопичувати радіонукліди, що негативно позначається на них у довгостроковій перспективі. На приклад, виявлено в 50 кілометровій зоні АЕС заміщення в живих організмах молекул водню молекулами тритію, який принципово змінює біохімічні процеси в організмі.
Змінюється електропровідність атмосфери в районах АЕС за рахунок великих викидів криптону, який також є парниковим газом.
В зонах АЕС змінюється природне електромагнітне поле. Вплив цього явища на природні процеси досі не відомий.
Здійснюється потужне теплове забруднення атмосфери та ближніх водойм (річок) за рахунок охолодження теплоносія АЕС. На приклад, градирні, які служать для охолодження води, випаровують сотні тисяч тон води, яка переноситься на далекі відстані, випадаючи у вигляді осадів у найнепердбачуваніших місцях - зміна кліматичних умов. Стосовно забруднення річок. Вони перетворюються у болота, оскільки навіть в зимку в них вода +10 градусів. Це призводить до глобальних зиін гідрогеологічної та гідрологічної ситуації в районі АЕС.
<b> 4.2 Стосовно безпеки ХАЕС-2/РАЕС-4. Які конструктивні вади виявлено, що зменшують надійність?</b>
1. Всі конструкції знаходяться в будівництві більше 15 років. Деякі з них непридатні. Більшість не мають жодних гарантій безпеки, оскільки їх стан невідомий.
2. Атомні електростанції розташовано в районах карстових порожнин та тектонічних розломів. В разі збільшення навантаження на проммайданчики, можливі значні просадки та грунтів та руйнування конструкцій АЕС. Підвищується сейсмічність грунтів.
3. Недосконалі автоматизовані системи управління технологічними процесами, (АСУ ТП) що значно знижує безпеку атомних енергоблоків. Деякі модулі АСУ ТП модернізувати неможливо. Рівень пожежної безпеки на ХАЕС-2/РАЕС-4 є невідповідним сучасним західним вимогам. Системи аварійного охолодження морально застаріли і не можуть забезпечити безпечну експлуатацію блока. Потребують усунення значні недоліки в системі резервного енергозабезпечення.
4. Герметична оболонка навколо реактора (контаймент), яка має локалізувати аварію та не допустити розкриття реактора є недосконалою, має комплекс вад, у зв'язку з якими розвиток аварії може вийти за межі оболонки. Далі - як в Чорнобилі. Усунути вади технологічно неможливо.
5. Води в річках Горинь та Стир, на яких розміщені ХАЕС-2/РАЕС-4 буде недостатньо для охолодження нових реакторів.
6. Рівень викидів в атмосферу буде занчно вищим, ніж на аналогічних західних реакторах. Це стосується і грунтових вод та грунтів.
7. Інститутом дослідження ризику Віденського університету встановлено, що з урахування всіх екологічних чинників, рівень ризику на ХАЕС-2/РАЕС-4 буде не нижчим, ніж на будь-якому з блоків Чорнобильської АЕС.
<b> 4.3 Чи є теплові електростанції шкідливішими за АЕС?</b>
Це дуже спірне питання. На сьогодні в США у наукових колах доводиться думка, що АЕС більш шкідливі, ніж ТЕС.
Справа в тому, що на сьогодні технологія спалювання органічного палива в ТЕС знаходиьться на дуже високому рівні, що дозволило зменшити негативний вплив на довкілля. Порівнювати АЕС і ТЕС в Україні є непраильно і безграмотно, оскільки українські ТЕС є застарілими, проектувалися в 60-70 роки, а з 1986 року взагалі не введено жодного МВт потужності. Очисні споруди давно вийшли з ладу або взагалі відсутні.
Аргументи стосовно потеплішання, а тому і неприпустимості ТЕС є відносними. АЕС також викидає деякі парникові гази (криптон), але і спричиняє дуже істотне теплове забруднення (Електрична потужність ХАЕС-2 - 1000- МВт, однак теплова - аж 3000).
Дехто зазначає, що питання, по суті, не принципове - від чого помирати, від стронцію та тритію в організмі, чи від глобального потеплішання.
<h3>5. Юридичний аспект.</h3>
<b> 5.1 Якими законами України регулюється використання ядерної енергії?</b>
основним Законом є Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"; важливими є Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища"; "Про екологічну безпеку", "Про дозвільну діяльність в сфері використання ядерної енергії", а також деяки постанови Кабінету Міністрів України.
<b> 5.2 Чому добудова ХАЕС-2/РАЕС-4 порушує права людини?</b>
Конституцією України передбачено право людини на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Гарантією цього права є процедура державної екологічної експертизи. Якщо її висновки позитивні, то проект визнається безпечним і дозволяється для реалізації. Атомні станції віднесені Кабінетом Міністрів України до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Проблема полягає в тому, що згідно законів "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", "Про екологічну експертизу", позитивні висновки держекоекспертизи є підставою для початку реалізації проекту (будівництва об'єкта). Реалізація проектів без позитивних висновків забороняється.
Позитивні висновки державної екологічної експертизи щодо ХАЕС-2/РАЕС-4 відсутні.
<b> 5.3 Які є підтверження відсутності держекоекспертизи щодо ХАЕС-2/РАЕС-4?</b>
Офіційний лист Міністерства екології та природних ресурсів України, отриманий Громадським комітетом національної безпеки України в грудні 2001 року підтвержує відсутність позитивних висновків екологічної експертизи для ХАЕС-2 і РАЕС-4.
До Мінекоресурсів подавалися документи по ХАЕС-2 для проведення експертизи, проте за комплексом зауважень вони були повернуті назад Енергоатому.
По РАЕС-4 документи взагалі не подавалися на експертизу.
<b> 5.4 Енергоатом обгрунтовує законність добудови наявністю ліцензій. Чи цього достатньо?</b>
АЕС- небезпечні об'єкти, які потребують цілого комплексу гарантій. В тому числі і юридичних. Ліцензії для будівництва АЕС, які має Енергоатом, є необхідними умовами для початку будівництва, але не достатніми умовам. Без результатів експертиз будівництво заборонено.
<b> 5.5 Яка юридична процедура гарантій для будівництва ХАЕС-2/РАЕС-4?</b>
Спочатку розробляється техніко-економічне обгрунтування, потім проект. І перший, і другий на сьогодні є застарілими. Робочий проект, необхідний для безпосереднього будівництва взагалі відсутній.
Після цього розробляється Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) Це, по суті, і є основними проектними документами.
Після цього проводится державна санітарно-гігієнічна експертиза (Ще непроведена!)
Потім - державна пожежна експертиза (відсутня), потім - експертиза Держохорон праці (також відсутня!)
Проектна документація узгоджується з результатами експертиз і передається із результатами попередніх експертиз на державну екологічну експертизу. (В умовах відсутності всіх попередніх експертиз, Енергоатом намагався отримати позитивні висновки держекоекспертизи, маючи лише ОВНС і не проедставивши навіть робочого проекту).
Після цього проводиться держінвестекспертиза і експертиза ядерної та радіаційнлої безпеки.
Кінцевий етап - це з урахуванням всіх висновків попередніх експертиз -комплексна державна експертиза.
Після цього отримується ЛІЦЕНЗІЯ для будівництва і може розпочинатися фінансування.
<b> 5.6 Енергоатом часто посилається на екологічну експертизу 1990 року, яка дала позитивні висновки стосовно добудови. Що до цього?</b>
По-перше, у 1990 році під головуванням академіка Гродзинського проводилася недержавна екологіна експертиза, тобто громадська. Вона не має того юридичного значення,яке притаманне державній експертизі, а її висновки носять консультативний характер. Ми можемо такі експертизи щомісяця проводити...
По-друге, її висновки не позитивні, тому що експертувалася діюча АЕС, а не енергоблок, що добудовується. Стосовно добудови експерти мали багато сумнівів, спираючись на ненадійний стан існуючих конструкцій. Тобто, будь-які розмови про позитивність тих висновків - повна брехня.
<b> 5.7 Енергоатом обіцяє, що держекоекспертиза буде проведена до запуску ХАЕС-2/РАЕС-4. Чи це юридично правильно?</b>
Безперечно, ні.
Якраз на сьогодні Енергоатом не подає документи для екоекспертизи по РАЕС-4, оскільки знає, що з усім комплексом недоліків отримати позитивні висновки не зможе. Тому намагається побудувати АЕС взагали без екоекспертизи, не "помітивши" вимоги законодавства. Коли АЕС буде побудовані, то давати негативні висновки з тих причин, що АЕС побудовані на карстових порожнинах, вже буде пізно. Мільярди вкладено. АЕС нікуди не подіти. На це Енергоатом і розраховує.
<b> 5.8 В чому суть судового процесу прти добудови АЕС?</b>
Його сутність полягає в нашій вимозі поновити наше право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, яке порушене добудовою потенціно небезпечних АЕС без жодних бридичних гарантій безпеки для людини. І це право порушується для всіх людей, а не тільки для нас. Тому ми закликаємо всіх, хто усвідомлює це порушення, приєднатися до нашого позову.
ХАЕС-2/РАЕС-4 будуються із нехтуванням як правами, так і інтересами людини в Україні. Проти цього ми сьогодні і виступаємо