МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ ДО ПРОТЕСТНИХ АКЦІЙ.

09/03/2002 | Михайло Свистович
Пропоную скидати в цю гілку все, що може допомогти як лідерам опозиції, так і конкретним рядовим учасникам протестних акцій. Я тут трохи назбирав з Форуму та нету.

Відповіді

  • 2002.09.03 | Михайло Свистович

    ЯК НЕ ПОСТРАЖДАТИ ПІД ЧАС ПРОТЕСТНИХ АКЦІЙ.

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.09.03 | Велесов

      Захисний жилет

      О жилетах. В столкновении с ОМОНом важно уберечь от удара дубинкой туловище и голову. В странах, где столкновения с полицией является чем-то вроде традиции, протестующуие используют для этого мотоциклетные шлемы, головные уборы и самодельные жилеты.

      Когда я увлекался фехтованием на мечах, мой самодельный жилет выдерживал полноценный удар кулаков в живот (ничего не чувствуешь) и удары дубинкой по спине, животу, почкам, спине.

      Главная задача жилета - защита живота, почек и плеч. Поэтому не нуно кроить жилеты, закрывающие вас от шеи до колен - в таком наряде вы будете неподвижны. Достаточно раскроить его по подобию легкого бронежилета. Основа - грубая прочная ткань. На нее идет ударопоглощающий слой (я использовал 30 мм поролон), а сверху это прикрывается пластинами из тонкого прочного пластика или жести. Пластина принимает удар дубинки или кулака и распределяет его по всей своей площади, давя на поролон - а тот гасит энергию удара. Пластины следует подобрать так, чтобы они не мешали вам двигаться, наклонятся и т.д.

      Все должно быть прочно сшито - иначе жилет развалится от нескольких ударов.

      Хорошо скроенный жилет можно носить под курткой, а также навыпуск - как предмет одежды (пришейте пару карманов - и все).
    • 2002.09.03 | Белорусский Медведь

      Как уцелеть на демонстрации

      Прикладное пособие для тех, кто не считает себя Терминаторами.

      Эта статья была написана два года назад, после волнений 1996 года в Беларуси. Тогда милиция разогнала демонстрантов, используя весь дозволенный (и не всегда гуманный) арсенал своих приемов. Тогда мир еще не возмущался ущемлением прав человека в Беларуси, и разгон демонстрации стал внутренним делом нашей маленькой страны. Причем поводов для столь жестокого обращения с людьми не было - просто демонстрация пошла «не по тому маршруту».

      Мне было больно видеть как беззащитных людей избивают дубинками и щитами, и я рассказал знакомому журналисту, как сопротивление во имя своей свободы сделать хоть немного более эффективным, чтобы власти поняли, что люди – это не ТОЛПА, а СИЛА, причем свести это сопротивление к защите в рамках законов. Тогда мои заметки были опубликованы не в самой читаемой газете, и особого ажиотажа не вызвали.

      Теперь – о том, на каком основании я это пишу. Все приведенные советы а брал не с потолка, не выдумывал сам. Длительное время моими друзьями (и учителями) являются инструктора рукопашного боя, бывшие десантники, ребята из Спецназа и ОМОНа, то есть люди, умеющие разгонять демонстрации и просто скопления людей, умеющие контролировать толпу.

      Итак:

      1.Обшие рекомендации.

      1.1. Демонстрация, конечно, это место, где люди должны общаться между собой, но не показ мод. Поэтому, идя на демонстрацию, не одевайте ничего кружевно – воздушного, белоснежно - белого, и, конечно, легко рвущегося. Оптимальная одежда – ватник, но естественно, его Вы одевать не станете, поэтому – ветровка с широкими просторными рукавами (почему – об этом позже). К дамам это не относится, поскольку пока бьют их намного реже.

      1.2. Если между митингующими и органами «правопорядка» начинают возникать трения, стремитесь как можно быстрее выбраться из толпы к безопасному краю, иначе, после применения спецсредств, бегущие люди могут сбить Вас с ног и затоптать. Двигаться в толпе лучше боком, выставив плечо вперед и совершая им движения влево - вправо, как бы раздвигая людей.

      1.3. Группе парней лучше всего сразу договориться о месте встречи и добираться до него самостоятельно. Если Вы идете со спутницей, лучше не бросать ее, а как бы «тащить» за собой, взяв за запястье или за предплечье, но только не за кисть. От усиленных физических упражнений ваши ладони потеют, и захват может разорваться. Вместо спасительного бегства Вы будете опять прорываться друг к другу. Двигаться спутнице лучше противоположным боком (т.е. если Вы – правым, то она – левым). Почему – попробуйте и сами узнаете.

      1.4. Сумку лучше держать перед собой, потому что, волоча ее за собой, Вы рискуете остаться без нее, не только потому, что сомкнувшиеся за Вами люди могут устроить ей «тиски», но и потому что вор, находящийся в толпе, может аккуратно перерезать ручки у сумки и спокойно скрыться в противоположном направлении. (Особенно относится к дамским сумочкам, без которых представительницы прекрасного пола вообще не обходятся). Деньги – прятать куда-нибудь поглубже.

      Кстати, умение быстро передвигаться в толпе может помочь Вам в разных жизненных ситуациях.

      1.5. А если Вы находитесь на переднем или боковом фланге (до начала столкновений митингующие и «охраняющие» их мирно соседствуют на дистанции 1-2 метра), постарайтесь, хоть конечно, и очень хочется, не выкрикивать оскорблений и угроз в адрес милиционеров. Они, как ни странно, тоже в большинстве своем люди (не относится к спецчастям ОМОНа и военным), и в раж входят только от того, что демонстранты называют их «выродками» и «предателями своего народа». Вряд ли после начала волнений ближайший к Вам милиционер ударит Вас, если вы до этого спокойно стояли. Хотя излишне доверять и поворачиваться спиной не надо, садисты есть везде. Лучше всего, когда «запахнет жареным», потихоньку, спокойно, уходить с передовой. Это не трусость, а опасение за свое здоровье.

      1.6. Если на выходе с митинга Вам предлагают последовать за собой дяди в форме, лучше не сопротивляться и даже не пререкаться – нервы у милиции на взводе и Ваше продвижение в спецавтобус могут ускорить дубинкой или просто пинком. И, кстати, формально будут правы. «Сопротивление при задержании» – уголовная статья! А уже в отделении вы можете сказать, что просто проходили мимо, и Вас задержали. Если предложат оплатить штраф – соглашайтесь, это лучше, чем доказывать свою невиновность.

      1.7. Главный документ о вашем задержании – протокол. В любом случае надо требовать его составления. Если протокол составят на следующий день, то и задержанным Вы будете числиться лишь со следующего дня. А вот после составления его можно не подписывать, если Вы с ним не согласны.

      2. Если Вы считаете, что бегство несовместимо с целями, ради которых Вы пришли на митинг:

      2.1.Самое серьезное – не имейте при себе никакого наступательного оружия – ножей, арматурных прутов, газовиков, пистолетов и т.д. Наличие этих предметов при задержании сильно усложнит Вам жизнь, а эффективность этого предметов низка (за исключением пистолета, но тогда Вас просто пристрелят как источник повышенной опасности). Даже если Вы хорошо владеете дубинкой, нунчакой – учтите – Вас будут бить с четырех сторон люди, защищенные щитами, прошедшие специальную подготовку работы в группе. Один будет парировать Ваши удары и отвлекать Вас своими, а остальные – просто бить по незащищенной спине и бокам.

      2.2. Стоя в переднем ряду, не впадайте в панику – бить собираются не только Вас.

      2.3. Стандарная милицейская процедура – отбить одного человека от толпы, избить, закинуть в машину, взяться за следующего. Соответственно, Ваша задача заключается в том, чтобы не отрываться от общей массы – группа эффективней сопротивляется, да и шансы, что будете задержаны именно Вы, падают.

      2.4. О ветровке. Даже в жару, расстегнув ее, Вы не почувствуете сильного дискомфорта, но при этом, она достаточно объемная, чтобы скрыть некоторые полезные приспособления:

      2.5. Защита:

      1.Защита № 1: на внешнюю сторону левой руки крепится короткая деревянная палочка. Лучше всего, если сторона, обращенная к руке, будет плоской, а наружу - заостренной (сечением - треугольник), хотя можно использовать и просто прочную рейку. Иногда для этой цели используют так называемый «подольский угол» – металлический уголок (не из алюминия), но это уже хуже. Деревянную палочку при всем желании не назовешь оружием, в отличие от железяки. Да и легче она, проще махать рукой. Крепить лучше бинтом, не веревкой – рискуете пережать руку, а поправлять это дело на глазах у милиции не стоит.

      Мало милиционеров умеют орудовать дубинкой как надо, тем более использовать ее как тычковое оружие, поэтому техника удара обычно стандартная: удар с оттяжкой сверху вниз. Стандартно люди инстинктивно поднимают левую руку для защиты, принимая удар на нее (от предков защита щитом, что ли, осталась), и получают удар, ломающий им одну или две лучевые кости. Однако в данном случае удар, попавший в вашу защиту, распределяется по площади рейки, и Ваша задача – всего лишь не опустить руку. Принимать удар надо как можно ближе к руке нападающего, тогда дубинка, перегнувшись через Вашу руку, по инерции проскочит дальше. Теперь хватаете свободный конец дубинки правой рукой и разворачиваетесь по часовой стрелке, немного опуская левую руку. Осью вращения случит Ваша левая рука. Все, 3-5 секунд для бегства у Вас есть, на подходе остальная гвардия, так что останавливаться для добивания не надо. Можно просто подставить защиту под его руку, он ее славно отобьет, однако удовольствие не то. Ваше преимущество в том, что для выполнения этого приема Вам не требуется никакая подготовка – ведь даже рукой прикрыться можно до начала удара – не зная, что рука защищена, милиционер даже не обратит на нее внимание. Если защиты нет, то надо отступать, но не назад, а вправо, если есть возможность (там милиционеру щит мешает орудовать), или влево, но в крайнем случае – подшагивая вперед боком, принимать удар предплечьем, ловя ту часть дубинки, которая ближе к руке милиционера (в идеале – сразу после руки). Под кисть предплечье подставлять не надо – тут уже его кулак тверже вашего предплечья. Дальше – как и работа с защитой, однако синяк на руке гарантирован.

      2.4.2.Хорошо прикрепить на спину над почками какие-нибудь пластины для защиты. Опять же, ветровка прикрывает, не сильно маячит такая защита.

      2.4.3.Опасен захват за руку – один держит, периодически встряхивая, чтобы Вы не сгруппировались, остальные избивают. Ветровка и тут хорошо поможет. Резкий рывок – и рука милиционера просто соскользнет с ткани. Если же захват производится за ткань ветровки – ему же хуже. Резкое вращение рукой в локте от себя - и рука свободна.

      2.4.4.Захват за «грудки». Фиксируете своими руками руки захватившего Вас – и резкий проворот на месте – опять же, несколько секунд до бегства Вам обеспечены.

      2.5. Если Вас сбили с ног, не пытайтесь встать, не делайте резких движений. Прикрывать надо левый бок, голову, пах и копчик. Остальные места болезненны, но удары в них не так опасны для жизни.

      2.6. Помните – на митингах бывают провокаторы! Поэтому если группа молодых людей (по одному они не ходят) призывают крушить все подряд, переворачивать машины, бить бутылками окна, задумайтесь. Им-то ничего не будет, а все убытки спишут на Вас.

      2.7. Пристегните к одежде английскую булавку или имейте при себе кусочек тонкой стальной проволоки. Если вы все-таки попали в «бобик», постарайтесь засунуть проволоку или булавку со стороны застегивающейся части наручников. У Вас есть шанс отщелкнуть замок. Хорошо к этому делу привлечь товарищей по несчастью. Оба браслета расстегивать не надо – время дорого. Засуньте волтающееся кольцо в рукав все той же многострадальной ветровки, чтобы не привлекать внимание, и, как только откроется дверь – выпригивайте и бегите, не оборачиваясь. Если вас выбежит много, шансы поимки резко падают, да и особо некогда ловить – таких, как Вы, много, наловят других. Встречающие Вас к побегу явно не готовы, а при большом желании 100 метров можно пробежать за 15 секунд и скрыться во дворах. Потом лучше всего брать такси и скрываться куда подальше. К пассажирам такси даже в случае поисков не особенно присматриваются.

      2.8. Не пытайтесь симулировать резкое ухудшение самочувствия, сердечный приступ после удара. Это проходит только у футболистов. Милиция знает, как бить, и если после удара по ноге или почке вы хватаетесь за сердце, скорее всего Вам добавят еще, чтобы Вы не встали уже наверняка.


      Итак, удачи, и помните, что главное у человека – это жизнь и здоровье, не давайте их отнять никому.
    • 2002.09.23 | zeroplus

      ДЕЯКІ ПОРАДИ ПРИ ЗАТРИМАННІ ЧИ АРЕШТІ

      Отже, Ви - учасник вуличної акції і вас можуть затримати під час або після неї. Ви бачите довкола себе людей які тікають або б'ються, міліцію, що робить те саме. Чуєте крики, очі щипає сльозоточивий газ. Саме час розгубитися, що і робить більшість нормальних людей, і не можна їх за це винити. Зосередьтеся. Якщо у Вас особисто була конкретна ціль на цій акції, з'ясуйте про себе, чи Ви її виконали і чи є реальна можливість її досягти за невизначених обставин. Не радьтеся про це ні з ким, у Вас немає на це часу. Пам'ятайте, що головна різниця між відступом і втечею наступна - при втечі противник залишає у вашій свідомості стійкий переляк, що б Ви там собі та іншим не казали. При відступі Ви лишаєте себе і свій ресурс боєздатним.
      Якщо Ви прийшли на акцію для того щоб її підтримати, а ситуація вийшла з-під контролю - байдуже, у влади чи демонстрантів - Ваше завдання - не попасти "під роздачу" і врятувати максимальну кількість друзів.

      Якщо Ви отруїлися газом, не тріть очі і не промивайте їх водою. Найкраще знімає запальний процес скибка лимону, прикладена до повік.
      Не соромтеся свого страху, робіть те, що радять спеціалісти при роботі з потерпілим в катастрофах. Почніть із самоідентифікації, вдихніть глибоко, згадайте своє ім'я, число, день тижня, вулицю, де знаходитеся. Водночас це тест на струс мозку. Помістіть себе в зрозумілу, звичну систему координат.

      Виходити з бою те саме, що випливати з швидкої річки. Економлячи сили, невпинно просувайтеся до берега, але якщо "потік" дуже швидкий, стежте, щоб Вас не роздавило об стіни або автомобілі чи грузовики на парковках.

      Якщо Вас група в 3-5 чоловік і Ви вже на сусідній вулиці, пам'ятайте, що Ви ДУЖЕ відрізняєтеся від решти перехожих, навіть якщо Ви не в дурнуватому зеленому лісовому камуфляжі. Невеличкий відступ. Якщо Ви пригадаєте телекадри з вуличних бійок за кордоном, навіть самих крутих, навряд чи Вам запам'ятався хтось в такому плямистому наряді. А якщо і запам'ятався, то вже в "розгрузці" і з автоматом. Поліція під час тренувань відпрацьовує техніки з самими собою, для них противник в камуфляжі - не цивільний, а тренувальний об'єкт, до того ж це психологічно переводить побиття цивільних в розряд "відбиття атаки іноземного агрессора".

      Ви задихалися, Ви насторожено озираєтеся довкола, говорите всі водночас, у Вас немає впевненого маршруту руху, Ви не розбиті на типові пари хлопці-дівчата і т.п. Ліквідуйте ці недоліки. Слід сподіватися, що у Вас знайдеться якщо не мобільний, то хоча б телефонні картки даного міста і потрібні телефонні номери. Найкраще подзвонити Вашим місцевим знайомим і попросити їх приїхати за Вами в будь-яку найближчу кафешку, яка трапиться Вам по дорозі.

      Ок, Ви подолали перший етап. Але якщо Вас вичислили, то остерігайтесь:

      а) груп людей на шляху вашого руху, які начебто про щось розмовляють між собою або когось чекають, поглядаючи демонстративно на годинник,

      б) незнайомих, які здалеку Вам усміхаються й ідуть назустріч, привітно махаючи руками - вони відволікають увагу, Вас зараз схоплять ззаду.

      Раз і назавжди забудьте все, що Ви бачили про подібні ситуації в кіно. Не вимахуйтесь один перед одним, демонструючи відвагу - вірна ознака, що Ви ще перелякані. Зніміть і сховайте всі нашивки і відзнаки демонстранта. Якщо Ви виховувалися на піонерських казках "о спасении знамени полка", мені Вас шкода. Якщо Ви здатні на спринтерський біг - тікайте, молодість і андреналін Вас виручать, але це якщо Ви можете не лише рвонути хоча б на кілометр, а й знаєте, що не біжите в бік РВВС. Цей шанс варто спробувати, українські "специ" набираються за ознаками шафоподібності і мордоворотності, а це з бігом несумісне. Зрештою, через 10 секунд самі побачите, женеться хтось за Вами ще, чи ні.

      Якщо Вас таки взяли. Попрощайтеся зразу з зайвими грошима, краще мати кілька дрібних купюр і півжмені дрібних - якщо на Вас нашлють хуліганів, їм можна сипонути це в очі і виграти пару секунд. Не соромтеся переходити на російську мову або, навпаки, на вуличний жаргон. Якщо Бог Вам дав народитися євреєм або хоча б подібним - натякніть на антисемітизм "правоохоронцю". Майже ніколи не помилитеся, погромний зуд у них прищеплювало ще КГБ.

      Не відмовчуйтеся, але й не давайте відповідей. Відповідайте питаннями на питання. Відповідайте на половину питання. Перепитуйте.

      Розповідайте анекдоти, якщо Ви вже в машині! Не смикайтеся, якщо на Вас надягли наручники - вони можуть автоматично заклацуватися сильніше від цього і зламати кістку. Ваші крики типу "убери руки!" будуть діяти навпаки, Ви поводитеся ОЧІКУВАНО. Можете сісти на землю і сказати спокійно, що або підете ногами, "або несіть". Якщо Вас б'ють ногами на землі, пам'ятайте, що треба затримати дихання. Ребра ламаються НА ВИДИХОВІ! Не бійтеся ударів в обличчя - синці на вашу користь, бійтеся ударів в потилицю і скроні. Яйця… так, це боляче. Не смикайтеся при замахові ногою, а зведіть коліна. Імітуйте очікуваний ефект від удару. Краще бути побитим, ніж бути убитим.
  • 2002.09.03 | Михайло Свистович

    ЯК І ЯКІ АКЦІЇ ОРГАНІЗОВУВАТИ.

    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.09.03 | SpokusXalepniy

      Есть польза и в этой идее.

      Подали неплохую идею для МИРНОЙ демонстрации в условиях кучмовского режима. Например следующий метод выражения протеста.

      Во главе колонны идет большая группа женщин, пожилых людей и инвалидов в колясках... и на всех одеты защитные каски (как для такелажников, например) и щитки типа хоккейных на плечах и боках. Такая демонстрация доверия к милиции. Специально для Би-Би-Си. Впрочем, и каски, и щитки могут быть символическими, из папье-маше.


      Другой метод более боевой и реальный. Но к нему надо дольше готовиться.

      Открывается так называемая легальная ЧАСТНАЯ охранная фирма. В неё вступают несколько тысяч молодых людей-добровольцев боевого покроя на чисто символическую оплату, по соглашению (одна гривна в день). Этот боевой отряд, в спецодежде (каски, щитки и пр.) идут по бокам колонны для охраны. В колонне люди, подписавшие с этим охранным ведомством одноразовое соглашение-договор на свою охрану во время демонстрации.
    • 2002.09.03 | Roller

      Идея ГАВ.

      Я давно предлагал взять с собой собак. Законом не запрещено. Представляете, какой будет гав на весь мир. Это попадет во все СМИ. Такого еще не бывало. А если еше их спустить с поводков, да без намордников! Шуму будет, не оберешься. Придется саперные лопатки, как в Грузии применять. Но собаки за хозяйку могут и глотку перегрызть.
    • 2002.09.03 | АВ

      Ну и ну...

      Проще поступить иначе - заблокировать силовые структуры в их периметрах охраны. Запаковать автомобилями и митингами. "Мы тут просто стоим и газету читаем"...
    • 2002.09.05 | Михайло Свистович

      Акции протеста в Белграде и по всей территории Югославии

      Акции протеста в Белграде и по всей территории Югославии

      Балканская группа по поддержанию мира - Белград

      Специальный доклад: 23 января, 1997 года

      Данный доклад охватывает все акции и прочие политические процессы в Сербии, произошедшие за период с 9 декабря 1996г. Он начинается там, где заканчивается предыдущий отчет, а именно после аннулирования результатов местных выборов в Сербии и дальнейших массовых выступлений в данной связи.

      Кризис, возникший в Югославии после непризнания результатов ноябрьских выборов в местные советы, где оппозиция одержала победу в 14 городах, так и не был разрешен. Столкнувшись с международным давлением и массовым недовольством, президент Милошевич и правящая Социал-демократическая партия Сербии дали понять, что возможно они в конечном итоге признают победу коалиции "Заедно", хотя на самом деле они продолжали отрицать легитимность результатов и пресекали массовые выступления. "Заедно", поддерживаемая студенческими стачкомами, проводили акции протеста в Белграде и 40 других городах, используя местное законодательство и международные каналы для демократизации общества.


      Борьба за голоса

      После аннулирования итогов выборов 17 ноября, контроль над 14 горсоветами остался в руках СПС. "Заедно" попыталась опротестовать этот факт перед местными и федеральными комитетами по выборам, а также в суде. Первые попытки успехом не увенчались, однако затем последовали судебные вердикты и решения комиссий по выборам в пользу оппозиции. Первая удача пришла 17 декабря, когда суд города Нис поручил комиссии по выборам пересмотреть первоначальное решение об аннулировании результатов выборов. К 9 января даже национальное Министерство юстиции публично признало победу "Заедно" на выборах.
      В других городах, включая Белград, ситуация по своему развитию напоминала теннисный матч, когда один за другим суды и комиссии по выборам отменяли решения друг друга. 14 января ОМРИ сообщило о признании местных избирательных комиссий победы "Заедно" в 14 городах Сербии. Международные СМИ предположили, что Милошевич использует эту возможность с тем, чтобы в дальнейшем объявить о своей отставке. Однако уже на следующий день государственные средства массовой информации поставили под сомнение судебные решения, включая победу одержанную в Нисе, и дела были направлены для дальнейшего рассмотрения в Верховный Суд.

      Лавирование, к которому прибегли суды и комиссии, сбивали с толку, поскольку на самом деле решения принимались на политическом уровне. Государственные органы, такие как суды и комиссии по выборам, в основном состоят из членов СПС и именно их политические интересы являются здесь доминирующими. Один местный юрист, наблюдавший за ходом процессов, сообщил ВРТ-В буквально следующее: "В каждой комиссии имеется достаточное количество членов СПС для контроля решений, принимаемых комиссией. Хотя выглядит это по-демократичному, на самом деле все контролирует одна правящая партия" Когда международные СМИ объявили в конце декабря-начале января о том, что Милошевич предлагает признать победу "Заедно" в нескольких городах, это означало, что соответствующие суды и комиссии официально примут такое решение. В ответ на якобы поступившее предложение по компромиссу "Заедно" в открытую заявило, что не пойдет на уступки и в очередной раз призвало власти признать аннулированные результаты выборов.

      Делегация ОБСЕ прибыла в конце декабря с официальным приглашением в Белград, чтобы на месте изучить результаты выборов. Делегацию возглавлял Фелип Гонсалес, бывший президент Испании. Делегаты провели встречи со всеми участниками конфликта, рассмотрели документы местных комиссий по выборам и прошили к выводу, что "Заедно" одержало победу в 14 городах, где проводилось голосование. Они призвали режим Милошевича признать результаты выборов 17 ноября, однако у ОБСЕ отсутствует мандат на принудительные меры.


      Контр-выступления

      В середине декабря СПС начала проводить массовые мероприятия в свою поддержку в небольших городах в центре Сербии. "Наша Борба" и независимые СМИ тут же назвали их "контр-демонстрациями". Впоследствии СПС объявило о своем намерении организовать крупную контр-демонстрацию в Белграде, назначив ее проведение на 24 декабря. СПС рассчитывала на участие 1 миллиона сербов. В день самой демонстрации пришло примерно около сорока тысяч желающих, в основном это были крестьяне и рабочие из провинции, которых бесплатно доставили к месту проведения акции и которым было приказано нести плакаты и растяжки СПС. Насколько добровольным являлось их участие не вполне понятно; Радио В2 заявляло о том, что рабочих снимали с ночной смены и отвозили в Белград на автобусах. По прибытии в Белград они понятия не имели, что в городе каждый день проходят массовые акции протеста против режима Милошевича.

      Контр-демонстрация была назначена на 3 часа дня, то же самое время, что и ежедневные выступления оппозиции. Более того, действо должно было развернуться на той же самой улице, где оппозиция планировала собрать своих сторонников. Позднее, международные представители и духовенство осудят действия Милошевича, очевидно направленные на стравливание двух колонн митингующих. Противники и сторонники режима были отделены друг от друга 20 тысячами полицейскими, служившими своеобразной защитой для официальной процессии от возможных нападок со стороны 300 тысячной демонстрации оппозиции. Хаос того дня завершился парой-тройкой кулачных боев между сторонами, двое протестующих получили огнестрельные ранения, против некоторых были пущены в ход резиновые дубинки, один человек погиб в результате столкновений. Трагедия произошла вечером, когда школьный преподаватель Педраг Старчевич, по своем возвращении с демонстрации, был забит до смерти группой сторонников СПС.


      Полиция

      До 24 декабря единственными полицейскими на улицах Белграда были сотрудники дорожной автоинспекции. Однако после проведения своей контр-демонстрации правительство полностью запретило уличные акции в Белграде и на улицы города были брошены отряды спецназа в полном обмундировании. Временами их численность достигала 2500 человек, в основном это были прибывшие из других городов Сербии, Косово и Воеводины. Полиция была основной опорой Милошевича, когда речь шла о предотвращении массовых демонстраций. У него на протяжении многих лет не ладились отношения с руководством Национальных Вооруженных Сил Югославии, некоторые подразделения которых даже направили письма солидарности с митингующими студентами. На встрече со студенчеством, командующий армией генерал Перисич заявил, что 1991 года более не повторится и что армия воздержится от вмешательства во внутриполитические конфликты.

      И хотя полиция бывало бросала в ход дубинки, инциденты носили скорее индивидуальный характер, зачастую вспыхивая, когда полицейским казалось, что демонстранты над ними издеваются. Когда же с ними обходились дружелюбно, полицейские отвечали взаимностью, позволяли к себе приближаться, общались с протестующими и порой разрешали их фотографировать. ВРТ-В сообщает, будто бы слышало как один из митингующих поинтересовался у сотрудника полиции станут ли они применять силу против мирных демонстрантов, если им будет приказано это сделать. "Сомневаюсь," - ответил полицейский.
      ВРТ-В удалось сделать скрытую видеозапись того, как полиция бросилась на демонстрантов с дубинками. Вскоре фотоснимки были опубликованы в независимой прессе, вместе с именами участников стычек.


      СМИ

      3 декабря правительство приказало закрыть Радио В-92 за отсутствием у последнего соответствующей лицензии на вещание. Небольшая белградская станция, с радиусом вещания в 1 километр и 56 тысячами слушателей, стала настоящим символом свободы слова как в Югославии так и по всему миру. Волна протеста против закрытия радиостанции и давление на Милошевича были столь сильны, что двое суток спустя правительство было вынуждено позволить радиостанции вещать. Телерадиостанция Сербии РТС заявила, что В-92 прекратило вещать из-за повреждения кабеля, который по их словам, "отсырел". А уже через несколько дней станция подписала контракт с правительством на предоставление лицензии.

      Лавина народного гнева обрушилась на государственную РТС, которая так лживо представила инцидент с В-92. Все это вылилось в новую форму протеста. С 7.30 до 8 часов вечера, как раз в тот момент, когда по ТВ идет вечерний выпуск новостей, люди располагались у окон своих жилищ и при помощи кастрюль, горшков, свистков и колокольчиков пытались произвести как можно больший шум. Акция одновременно проводилась в городах по всей Югославии.


      Ненасилие

      Массовые акции протеста продолжались 60 дней, из них половину митинги в Белграде были запрещены, а улицы оцеплены полицейскими. За этот период митингующие использовали широкий арсенал ненасильственного сопротивления. Причем основан он был не на заранее подготовленной и тщательно спланированной стратегии, но скорее носил спонтанный характер. Вместо злобы использовался юмор и народное веселье - атмосфера, с которой ничего не могли поделать ни правительство, ни полиция.

      Далее позвольте перечислить виды массовых выступлений в Югославии. Методы белградского противостояния описываются здесь наиболее подробно, поскольку развитие событий в столице регулярно освещалось ВРТ-В. Однако некоторые приемы были изобретены в провинции и позднее взяты на вооружение белградцами.


      Мирные акции протеста в Югославии

      Марши

      Марши зачастую проходят по заранее намеченному маршруту мимо основных государственных учреждений, символизирующих силу режима. Иногда их маршрут пролегает через жилые массивы, с тем, чтобы к ним могли присоединиться новые участники.


      Марши к Белграду

      Студенты-активисты из других городов совершали долгие походы на Белград, чтобы соединить акции и проинформировать об их прохождении население тех городов, которые они посещают. Одна из таких студенческих групп совершила велосипедное турне в Белград. Демонстранты из пригородов Белграда также присоединялись к городским манифестациям.


      Студенческие забастовки

      Студенчество сразу нескольких югославских университетов провело забастовки. К ним присоединилось немалое количество преподавателей. Забастовки имели место в белградских гимназиях и общеобразовательных школах Войводины.


      Отмена театральных постановок

      Массово отменялись культурные мероприятия. Представители стачкомов зачитывают аудитории свои обращения.


      Производство шумового эффекта

      Используется все что угодно: свистки, клаксоны, колокольчики, сирены, горшки и кастрюли. Когда демонстранты перекрывали движение автотранспорта, водители приветствовали их гудками, выражая свою солидарность с митингующими.


      Свистки

      Это самые лучшие шум-мейкеры во время демонстраций. Зачастую их используют для скандирования "вопрос-ответ". С их помощью отдельные демонстранты заявляют о себе прохожим, маршируя вдоль улиц города. Висящий на шее свисток является опознавательным символом участника акции, подобно значкам с логотипом акции.


      Скандирование

      Во время митингов в основном скандируют "Bando Crveno!", "Воры!" и "Атакуем вместе!"


      Мигающие огни

      Когда колонна проходит мимо жилых помещений и домов, жители включают-выключают свет или фонарики. Данный символ поддержки берет свое начало в Нисе, откуда он постепенно распространился в другие города. Люди, проживающие на первых этажах зданий по маршруту прохождения процессии, ставят на подоконник свечки.


      Конфетти

      Сторонники оппозиции бросают сверху конфетти на митингующих, по мере того как колонна движется мимо них. Радио В-92 нередко посыпала демонстрантов агитлитературой. Однажды на толпу ливнем обрушились старые стодинаровые купюры, которые были в хождении во времена гиперинфляции.


      Флаги

      Активисты несут самые разнообразные виды флагов: национальные знамена Сербии, растяжки политических партий, флажки с соревнований по автогонкам, флаги других государств, флаги гражданской войны в США, "Веселого Роджера" и просто намотанные на древко шарфы. Сочувствующие машут флагами из окон, мимо которых проходит демонстрация. Хотя наиболее распространенными являются национальные флаги Сербии, для демонстрантов важен сам факт того, что они несут флаг. Один местный активист ВРТ-В как-то заметил: "Такое ощущение, что люди тянут сюда все то, что висело у них дома на стенах."


      Плакаты

      Плакаты были в основном сатирическими, индивидуального изготовления, как например: "Снупи против Красного Барона" или вот этот "Наши лидеры глухие, наши лидеры слепые, но нам не все равно."


      Куклы

      Две огромные сатирические куклы были сделаны для того, чтобы использовать их во время проведения белградских митингов. Та, что изображает супругу Милошевича Миру в феодальном обличье, была создана студентами белградского Университета Искусств. Другую также сделал своими руками один из студентов-художников, изобразив Милошевича в тюремной робе. Кукла тут же привлекла себе внимание общественности, а ее автора однажды вечером поймали и избили полицейские. Он был помещен в больницу.


      Значки и прочая атрибутика

      Предприниматели идут вдоль мест скопления демонстрантов, продавая значки, свистки и дудки, почтовые открытки с фотографиями массовых акций протеста с надписью "С наилучшими пожеланиями из Белграда" и картонные очки, сделанные в форме яйца - популярного оружия, используемого против госучреждений.


      "Акция-дегазация"

      Белградские студенты провели "уборочную кампанию" в том самом месте, где режим проводил свою контр-демонстрацию. Они вымыли здание, в котором собирался госкомитет и убрали призыв к смещению ректора Университета, поместив вместо него надпись, поддерживающую его назначение.


      Кирпичная стена

      Студентами была возведена кирпичная стена напротив здания Парламента. Это произошло после того, как их обвинили в том, что акции носят разрушительный характер. Своим действием они попытались доказать обратное, а именно то, что их акции носят исключительно созидательный характер.


      Заявления профессиональных организаций

      Пятеро судей Верховного Суда подписали письмо протеста, когда Верховный Суд Югославии решил аннулировать результаты выборов. К ним впоследствии присоединились их коллеги по всей стране. Престижный Союз Писателей Сербии адресовал Милошевичу письмо, в котором просил его с уважением отнестись к выборам 17 ноября.


      Шумовое сопровождение выпусков новостей

      Как уже указывалось выше с 19.30 до 20.00 каждый вечер во время телевизионной трансляции выпусков новостей, граждане подходят к окнам своих квартир и стараются произвести как можно больше шума. Прохожие свистят в свистки, водители оголтело сигналят. Самым шумным улицам вручается "переходящее красное знамя".


      Перегруженность телефонных линий

      Люди непрерывно звонят в госучреждения, с тем, чтобы нагрузить телефонные линии, сделав работу правительственных институтов невыносимой. Список "полезных" телефонов был опубликован в одной независимой газете, там также указывались номера, по которым должны названивать абоненты, проживающие в том или ином микрорайоне.

      Когда режим запретил уличные выступления в Белграде, утверждая, что они перекрывают движение на дорогах, и поместил огромное количество полицейских на улицы для контроля за соблюдением приказа, появилось много новых видов ненасильственного сопротивления:


      Сидячие акции

      В некоторых случаях, когда полицейские кордоны пытались разогнать толпу демонстрантов, те немедленно останавливались и усаживались на мостовой. Когда подобное произошло во время ночной студенческой акции, к ним присоединился один православный священник, который уселся впереди и стал тут же молиться.


      Похоронная процессия

      Демонстранты молча прошли от кладбища, отдавая последний долг школьному учителю, убитому сторонниками правящей партии.


      Празднества

      период Рождества и Нового Года оппозиция и студенчество спонсировали крупные уличные мероприятия. Из-за того, что акции носили праздничный характер и привлекали массы народа, полиция не решилась разгонять их. Люди тут же воспользовались случаем и ночи напролет прогуливались по центру города, словно давая понять: "Улицы города принадлежат нам".


      Челночное хождение

      Демонстранты ходят взад-вперед по пешеходным аллеям или описывают круги возле кордонов полиции.


      "Зеленый человечек"

      Активисты ждут у пешеходного перехода пока не загорится зеленый свет. Завидев его, они тут же выбегают на проезжую часть и начинают сходить с ума, танцевать и кричать. Как только загорается красный свет, все немедленно возвращаются на исходную позицию.


      Акции в микрорайонах

      Активисты встречаются у себя в микрорайонах в 20.00 и идут вдоль близлежащих улиц, производя немалый шум и распевая песни. Так как полицейские кордоны в основном оцепили центр города, им редко удавалось остановить процессии локального масштаба. Однако в тех случаях, когда полицейские успевали прибыть на место проведения акции, демонстрантов всегда избивали.


      Выгул собак

      Люди выходили на улицы со своими собаками, уверяя всех, что просто решили прогулять своих питомцев.


      Автомобильные пробки

      Владельцы личного транспорта съезжались на своих машинах в центр города, создавая при этом пробки и отчаянно сигналя. Этот хаос позволял демонстрантам спокойно проследовать в нужном направлении, не будучи обвиненными в создании препятствий для транспорта.


      Фотография на память

      Демонстранты позировали возле полицейских кордонов, убеждая последних сняться с ними на память.


      Развлекая полицию

      Студенты ставят сценки боев между демонстрантами и протестующими, зачитывая строки из Достоевского. Люди подходят к полиции, говорят с ними, дарят цветы и печенье, целуют в щеки, рисуют сердечки и цветы на пластиковых щитах. Однажды демонстранты также решили надеть униформу: медицинские халаты, пожарную экипировку, выпускные платья, с тем чтобы соответствовать стилю полицейских. В одном из городов демонстранты каждый день выбирали "Мистера Полицейского".


      Студенчество

      Серия акций протеста продемонстрировала ту важную роль, которую играют в жизни сербского общества студенты. Во время студенческих акций прохожие останавливались и аплодировали ребятам, некоторые делали то же из окон своих квартир - это были те люди, по виду которых нельзя было догадаться об их отношении к оппозиции. Завсегдатаи обычных маршей редко присоединялись к студенческим демонстрациям, полагая, что они по праву принадлежат студентам и профессорам. Когда студенты из Ниса 48 часов шли по направлению к Белграду, Милошевич согласился встретиться с ними, хотя до этого он решительно отказывался идти на контакт с демонстрантами.

      Лидеры студенческого движения сопротивления объясняют это тем, что на студентов смотрят как на будущих руководителей страны и даже если с ними не соглашаются, все равно на них смотрят с уважением и даже восхищением. Особенно это касается небольших городов и сельской местности.

      Инициаторы студенческих волнений продолжали оставаться независимыми от коалиции "Заедно". Их организация прекрасно структурирована и дисциплинирована, однако те из активистов, которые не входят в студенческое движение отмечали тот факт, что все это порой выливается в чрезмерное недоверие к "чужакам". Тем не менее, основной отличительной чертой студенческих акций всегда являлся юмор, спонтанность и изобретательность, а также широкое использование Интернета для завоевания международной поддержки. Помимо акций протеста, студенты участвовали в семинарах и форумах, посвященных политической тематике построения демократии и переменам в обществе. Отсюда взяли свое начало новые серьезные проекты, такие как Организация по Продвижению Демократии в Университете.


      Церковь

      Патриархат Православной Церкви Сербии не делал публичных заявлений в течение первых нескольких недель избирательного кризиса. Разница взглядов на происходящее вынудила Патриарха в конце концов собрать двухдневный Синод 2-го и 3-его января. За время Синода Церкви удалось принять единую позицию по отношению к результатам выборов 17 ноября, которые было решено признать. Интересы Церкви не имеют ничего общего с интересами Милошевича и его режима. Большая демократия позволит им действовать с большей свободой и вернуть определенную часть имущества, утерянного за время правления Тито.

      После завершения заседания Синода высшее духовенство приняло участие в специальном рождественском шествии и службе 6 января. В конце месяца Патриарх посетил студентов во время проведения последними трехдневной уличной акции протеста.


      Экономика

      Экономика страны продолжает сталкиваться с проблемами, несмотря на снятие санкций. Период смуты и противостояния только добавил масла в огонь. По некоторым данным занятость распространяется на 20% населения. В то время как некоторые работают на черном рынке, большинство рабочей силы является безработной или находится в вынужденном отпуске. В середине января государству пришлось выпустить новую партию дензнаков, чтобы выплатить пенсионную задолженность на конец года. Ежедневное содержание в Белграде полиции обходится государству примерно в один миллион дойчмарок. 13 января неофициальный курс марки подпрыгнул с 3,8 динара до 5 динаров за одну марку. Поползли слухи о надвигающейся гиперинфляции, хотя к концу месяца курс динара по отношению к немецкой марке установился на отметке 4 динара за марку. Независимые издания, такие как "Наша Борба" и "Время" продолжают предсказывать неизбежность экономического краха.


      Развитие событий в Косове

      Во время проведения акций протеста ВРТ-В спросила своих албанских коллег в Косово о том, как они относятся к происходящему. Первые несколько недель, им это казалось неважным. Хотя люди и интересовались развитием событий, они никак не могли взять в толк, как же это все влияет на их собственную борьбу. Вместо этого политический интерес косоваров сводился к новым внутренним процессам у них дома, как например решению Адама Демаки бросить вызов Ибрагиму Ругове на президентских выборах в параллельный


      Албанский Парламент Косово.

      Однако по мере того, как демонстрации стали расшатывать власть Милошевича в Сербии косовские албанцы начали рассматривать возможные последствия происходящего для их собственной борьбы за независимость. В январе 600 албанских студентов в параллельном университете направили обращение к президенту Ругове, настаивая на том, чтобы он воспользовался слабостью Милошевича и поставил на повестку дня вопрос о независимости
      Косово.

      В декабре сотни студентов Университета Сербии организовали акцию протеста в поддержку студентов Белграда. Сторонники "Заедно" в сербской диаспоре Косово последовали их примеру, собираясь вместе и проводя аналогичные митинги в Приштине. Позднее оппозиционные мероприятия стали проходить и в сельской местности. Сербская оппозиция в Косово отличается большей изолированностью, будучи зажата с одной стороны главенствующими партиями СПС и СРС и албанским большинством с другой. Демонстрации снимаются на видео, а их инициаторам угрожают расправой по телефону. Местная оппозиция не сотрудничает с политическими организациями косовских албанцев.

      Волна акций протеста вызвала обмен дружественными заявлениями между албанским руководством и руководством сербской оппозиции. Так, Адам Демаки приветствовал демократические преобразования в Сербии. В свою очередь, когда пришло известие о зверской расправе над албанским учителем Феризой Блакори, убитым в декабре в Приштине, Вук Драшкович объявил минуту молчания во время одного из белградских митингов.

      Однако мир между сторонами был настолько шаток, что по мнению некоторых политических обозревателей, он мог лопнуть как только и в том случае, если Милошевич решит разыграть "косовскую карту". Подобных предположений было предостаточно, особенно в конце января, когда лидеры "Заедно" и международная пресса заявили о том, что Милошевич вероятно готовит военное противостояние в Косово, чтобы таким образом отвлечь внимание людей от акций протеста и непризнания выборов. Это также позволило бы властям объявить комендантский час и убрать демонстрантов с улиц города. Взрыв автомобиля ректора Сербского Университета в Приштине лишь утвердил их в этой мысли. Некоторые выразили предположение, что Освободительная Армия Косово, которая взяла на себя ответственность за теракт, является передовым отрядом партии, которую возглавляет супруга Милошевича.

      В момент написания данного отчета, демонстрации в Федеральной Республике Югославия продолжаются. Пятый день подряд белградские студенты пикетируют центр города. 23 января в Крагуеваче произошли ожесточенные стычки между полицией и толпой демонстрантов, которые пытались взять контроль над местной телестанцией и заблокировали движение полицейских автобусов, возвращавшихся после аналогичного мероприятия в Белграде. Международные наблюдатели полагают, что Милошевич затаился в ожидании ослабления массовых выступлений оппозиции.
    • 2002.09.23 | zeroplus

      РУХ В КОЛОНАХ

      Найчастіше протест проти тих чи інших дій та подій відбувається за допомогою мітингів, протестів, пікетів. Одним із важливих елементів таких протестів є рух у колонах. Треба наголосити, що звичайно під час такого руху до колони вливаються різні люди, з різних причин, що робить колону неоднорідною. Можна сказати, що погана організація колон стає причиною перетворення колони в неконтрольовану масу якою дуже тяжко керувати та неможливо спрямувати на конструктивні дії. Це пояснюється тим, що в такій масі людей людина втрачає свою індивідуальність, зливається з масою, діє за принципом "так як усі", перекладає відповідальність на керівників та на іншого (масу). Досить часто причиною такої ситуації є провокативні дії певних осіб, відсутність чіткого контролю, непідготовленність та розгубленність самих ініціаторів акції й активістів, а також неготовність людини до різкого повороту ситуації.

      Для того, щоб уникнути таких непередбачених обставин, у колоні треба зберігати сувору дисципліну. Слухатися і підпорядковуватися безпосередньо керівнику, або тій особі яка є уповноважена передавати накази керівника. Для підтримання порядку в колонах бажано розбити колону на декілька груп по 6-7 чоловік, які б у разі необхідності тримали свою ділянку колони під контролем. Це допоможе також швидкому вияву провокаторів, тих хто розпускає різні неправдиві плітки та підбурює до агресивних дій (змінити маршрут і т д).

      Важливо, щоб під час походу не було інцидентів з правоохоронцями. Для цього під час руху колони важливо, щоб обабіч йшли люди які б не дозволяли колоні порушувати порядок та виходити на проїжджу частину. В разі подріблення колони люди по периметру колони можуть взятися за руки тобто зробити ланцюг, який би стримував колону.

      Треба наголосити, що в колоні має бути строга вертикаль щодо розпоряджень, та потрібно строго притримуватися дисципліни, показуючи приклад іншим.

      Коли колона є великою, то найлегше, розбити на частини, ізолювати частини колони у поворотах та провулках. Тому на поворотах мають стояти члени організації, яка організувала страйк, для того щоб не дати колоні розбитися та спрямувати її в потрібному напрямку.

      Особливо є дієвим, коли там стоїть людина з мегафоном. Це дозволяє проінформувати цілу колону.

      Старих людей та дівчат бажано поміщати в середину колони, де б вони були більш захищені.

      Під час руху важливо, щоб головна частина колони не згубила свій "хвіст". Так, як рух колони відбувається нерівномірно, тоді можливі випадки, коли кінцева частина колони розсипається, не встигає за рештою та губиться. Позаду колони мали б іти активісти та замикати колону. Важливим є те, щоб вся колона позначалась прапорами (не тільки з переду, але й у середині та вкінці).

      Необхідним є також контролювання провулків, для того, щоб запобігти несподіваному нападу. Саме провулки є небезпечними з цієї точки зору.
      Коли в колоні відбуваються певні дії, які не були передбачені не треба впадати у паніку, не підпадати під загальний настрій, а постаратися швидко ізолювати провокаторів та вивести за межі колони.

      Треба пам'ятати, що саме чіткі дії допоможуть еффективно та без інцидентів провести масовий захід.
  • 2002.09.05 | ACTIVIST

    <U.R.> Вуличні медичні загони (поради демонстранту)

    Даний матеріал, надрукований членами Руху Спротиву, присвячено саме безпосереднім учасникам

    мітингу.

    Перш за все, намагайтеся стежити за повідомленнями від бійців Самооборони, що будуть

    провадити захист демонстрантам. У критичній ситуації зберігайте спокій, не допускайте паніки

    та намагайтеся заспокоїти оточуючих. Під час міліцейського штурму уникайте участі у бійках,

    шукайте безпечне місце для відходу. Пам2ятайте, що вашою безпекою піклуватимуться бійці

    організованої Самооборони. Передбачається, що це будуть представники УНСО, Тризубу, МНК та

    Руху Спротиву (UR).

    Під час газової атаки найперше вийдіть із зони ураження отруйними речовинами. Якщо ви

    постраждали від газу - зверніться до бійця Самооборони або представника вуличного медичного

    загону. Вам буде надано необхідну медичну допомогу.

    Такі загони вже готуються і будуть присутні на демонстрації.

    Тримайтеся осторонь від вікон, трибун, баків для сміття та смітників, автобусів із завішеними

    вікнами.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2002.09.05 | ACTIVIST

      <U.R.> Основні поради демонстранту

      "...бо знають навіть малі діти,
      що краще перебдіть, ніж недобдіти..."
      Лесь Піддерев"янський

      - збираючись на демонстрацію, залишайте вдома всі дорогі предмети, окуляри, та інші предмети, що легко ламаються. Документи тримайте в надійному місці, адже вони можуть загубитися під час мітингу.

      - не слід також одягати контактні лінзи: під час хімічної атаки отруйні речовини можуть осісти між лінзою та рогівкою. Отруйні речовини дуже токсичні!

      - одягайте такий одяг, який би закривав усе тіло, щоб максимально сменшити контакт шкіри з отруйними речовинами.

      - після газової атаки необхідно прийняти прохолодний душ і випрати весь одяг, адже отруйні речовини, осідаючи на складках одягу, можуть бути токсичними ще впродовж деякого часу.

      - дуже розумним є заздалегіть приготувати марлеві маски, змочені оцтом або водою. Вони можуть стати у пригоді в разі газової атаки.

      - уникайте відеокамер, якщо не хочете потрапити у картотеку СБУ. Намагайтеся заховатись у натовпі.

      - тримайтеся осторонь від підозрілих предметів. Там може бути захована вибухівка.

      - <u>ніколи не слід скептично ставитися до можливості використання владою вибухівки та вогнепальної зброї!</u> Варто згадати розстріл мирної боснійської демонстрації в колишній Югославії на початку конфлікту.


      Форс-мажор:

      Під час стрілянини, здійнятої штурмовими командами, або снайперами з дахів та вікон будівель, спробуйте чимшвидше зникнути з території обстрілу. Знайдіть укриття: за вантажними або легковими машинами, у під"їздах та підвалах, за рекламними щитами або за деревами. Уникайте ховатися в підземних переходах!
      Також слід уникати відкритих прострілюваних територій.


      Післямова:

      У випадку виникнення будь-яких проблем, зверніться до бійців Самооборони. Вони допоможуть знайти вихід із ситуації. Якщо буде потрібно - супроводять вас із зони небезпеки та нададуть необхідну допомогу.


      Далі буде...

      Додаткову інформацію можна відшукати за адресою:
      http://sprotiv.batcave.net/11073.html (якщо ви там ще не були).

      З повагою, Рух Спротиву.
  • 2002.09.20 | Кабінет Міністрів України

    простанова про "гумові кийки"

    Текст документа: 49-91-п редакція від 17.11.2001

    Iсторiя Пов'язанi документи Публiкацiї Повний текст





    РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

    П О С Т А Н О В А
    від 27 лютого 1991 р. N 49
    Київ

    Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при
    охороні громадського порядку


    ( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
    N 597 ( 597-92-п ) від 26.10.92
    N 583 ( 583-93-п ) від 30.07.93
    N 302 ( 302-95-п ) від 21.04.95
    N 829 ( 829-97-п ) від 04.08.97
    N 1534 ( 1534-2001-п ) від 17.11.2001 )



    Рада Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЄ:

    Затвердити Правила застосування спеціальних засобів при
    охороні громадського порядку (додаються). ( Абзац другий із
    змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1534 ( 1534-2001-п )
    від 17.11.2001 )


    Голова Ради Міністрів УРСР В.ФОКІН

    Керуючий Справами Ради Міністрів УРСР В.ПЄХОТА

    Інд.38


    ЗАТВЕРДЖЕНІ
    постановою Ради Міністрів УРСР
    від 27 лютого 1991 р. N 49

    ПРАВИЛА
    застосування спеціальних засобів при охороні
    громадського порядку
    ( Назва правил із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1534
    ( 1534-2001-п ) від 17.11.2001 )


    I. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗАСТОСУВАННЯ
    СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ


    1. Ці Правила визначають порядок застосування спеціальних
    засобів особовим складом міліції та іншими працівниками органів і
    установ внутрішніх справ, військовослужбовцями внутрішніх військ,
    які залучаються до охорони громадського порядку і громадської
    безпеки, боротьби зі злочинністю (надалі - "працівники міліції"),
    та перелік спеціальних засобів.

    2. Правовою основою застосування спеціальних засобів є Закон
    України "Про міліцію" ( 565-12 ) та Постанова Верховної Ради УРСР
    від 29 листопада 1990 р. "Про невідкладні заходи про зміцненню
    законності і правопорядку в республіці".
    ( Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1534
    ( 1534-2001-п ) від 17.11.2001 )


    3. Спеціальні засоби застосовуються у випадках, коли
    використано і не дали бажаних результатів усі інші форми
    попереднього впливу на правопорушників:
    а) для захисту громадян і самозахисту працівника міліції від
    нападу та інших дій, що створюють загрозу їхньому життю або
    здоров'ю;
    б) для припинення масових безпорядків і групових порушень
    громадського порядку;
    в) для відбиття нападу на будівлі , приміщення, споруди і
    транспортні засоби, незалежно від їхньої приналежності, або їх
    звільнення у разі захоплення;
    г) для затримання і доставлення до міліції або іншого
    службового приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також
    для конвоювання і утримання осіб, затриманих і підданих арешту,
    взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір
    працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть
    вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;
    д) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що
    можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які
    паралізують роботу транспорту, життєдіяльність населених пунктів,
    посягають на громадський спокій, життя і здоров'я людей;
    є) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам,
    які виконують службові або громадські обов'язки по охороні
    громадського порядку і боротьбі із злочинністю;
    ж) для звільнення заложників.

    4. Використанню спеціальних засобів, за винятком необхідності
    відбиття раптового нападу на працівника міліції та звільнення
    заложників, має передувати попередження про намір їх застосування.
    Попередження може бути зроблено голосом, а при значній
    відстані або зверненні до великої групи людей - через гучномовні
    установки, підсилювачі мови, і в кожному випадку бажано рідною
    мовою осіб, проти яких ці засоби застосовуватимуться, та
    українською і російською мовами не менш як 2 рази з наданням часу,
    достатнього для припинення правопорушення.

    5. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його
    застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася,
    характеру правопорушення і особи правопорушника.

    6. Рішення про застосування спеціальних засобів приймає
    службова особа, відповідальна за забезпечення громадського
    порядку, або керівник конкретної операції. Працівники міліції, які
    діють індивідуально, приймають такі рішення самостійно. Про
    застосування цих засобів вони у письмовій формі доповідають
    безпосередньому начальнику із зазначенням: коли, де, проти кого,
    за яких обставин застосовувалися спеціальні засоби та наслідків їх
    застосування.
    Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування
    спеціальних засобів, працівник міліції зобов'язаний негайно і
    письмово повідомити безпосередньому начальникові для сповіщення
    прокуророві.
    Начальник органу чи установи внутрішніх справ, командир
    частини внутрішніх військ доповідає вищестоящому керівнику. При
    необхідності інформуються керівники органів місцевої влади.

    7. У кожному випадку застосування спеціальних засобів
    працівники міліції зобов'язані в найкоротші строки забезпечити
    подання потерпілим необхідної допомоги, повідомляючи лікарям і
    медичним закладам, який засіб застосовано в кожному конкретному
    випадку.

    8. Забороняється застосування спеціальних засобів:
    а) до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку
    або з вираженими ознаками інвалідності та малолітніх, крім
    випадків вчинення ними групового нападу, що реально загрожує життю
    і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи
    збройного опору;
    б) у приміщеннях і на земельних ділянках, які закріплено за
    дипломатичними, консульськими та іншими представництвами іноземних
    держав, за винятком випадків, коли від глави дипломатичного або
    глави іншого відповідного представництва надійде прохання
    застосувати вказані засоби проти правопорушників;
    в) у приміщеннях або виробництвах, пов'язаних з виготовленням
    вибухових чи легкозаймистих речовин, у дитячих і лікувальних
    закладах.

    9. Після застосування спеціальних засобів провадиться огляд
    приміщень і місцевості з метою виявлення потерпілих, можливих
    вогнищ, пошкодження об'єктів життєзабезпечення, а також збору
    спеціальних засобів, що не спрацювали, а при необхідності -
    дегазація.
    10. Начальники органів і установ внутрішніх справ, командири
    з'єднань і частин внутрішніх військ повинні систематично проводити
    роботу по забезпеченню законності застосування спеціальних
    засобів, притягати згідно з чинним законодавством до
    відповідальності осіб, які допустили їх неправомірне використання;
    організовувати навчання особового складу застосування спеціальних
    засобів і підготовку кваліфікованих спеціалістів-інструкторів за
    затвердженою програмою; видавати особовому складу спеціальні
    засоби тільки після складання кожним з них заліків з правил та
    порядку їх застосування.
    Відповідальність за організацію роботи по забезпеченню
    законності застосування спеціальних засобів при охороні
    громадського порядку покладається на Міністра внутрішніх справ.
    ( Абзац другий пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою
    КМ N 1534 ( 1534-2001-п ) від 17.11.2001 )
    11. Правила експлуатації, технічного обслуговування,
    зберігання, обліку, списання та знищення спеціальних засобів,
    необхідні заходи обережності при користуванні ними, порядок
    організації та програми навчання особового складу встановлюються
    Міністерством внутрішніх справ.
    ( Пункт 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1534
    ( 1534-2001-п ) від 17.11.2001 )


    II. ПЕРЕЛІК СПЕЦІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ

    12. Спеціальними засобами, що застосовуються при охороні
    громадського порядку, є:
    а) засоби індивідуального захисту:
    шоломи (стальні армійські, "Сфера", каска захисна
    пластмасова)
    бронежилети
    протиударні та броньові щити;
    б) засоби активної оборони:
    гумові кийки;
    кийки пластикові типу "тонфа"; ( Підпункт б) пункту 12
    доповнено абзацом третім згідно з Постановою КМ N 1534
    ( 1534-2001-п ) від 17.11.2001 )
    наручники;
    електрошокові пристрої;
    патрони і пристрої для їх вітчизняного виробництва,
    споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями
    метальними снарядами несмертельної дії;
    ручні газові гранати, а також патрони з газовими гранатами
    ("Черемуха-1", "Черемуха-4", "Черемуха-5", "Черемуха-6",
    "Черемуха-7", "Черемуха-10", "Черемуха-12", "Сирень-1",
    "Сирень-2", "Сирень-3");
    балончики, патрони, гранати та інші спецзасоби з препаратами
    сльозоточивої та дратівної дії на основі природних
    капсаїциноїдів, морфоліду пералгонової кислоти (МПК),
    ортохлорбензальмалононітрилу (CS) і речовини АЛГОГЕН;
    ( Підпункт "б" пункту 12 із змінами, внесеними згідно з
    Постановами КМ N 583 ( 583-93-п ) від 30.07.93, N 302 ( 302-95-п )
    від 21.04.95, в редакції Постанови КМ N 829 ( 829-97-п ) від
    04.08.97 )
    в) засоби забезпечення спеціальних операцій:
    ранцеві апарати "Облако"
    світлошумова граната "Заря" та світлошумовий пристрій "Пламя"
    патрони з гумовою кулею "Волна-р"
    водомети
    бронемашини та інші транспортні засоби
    пристрій для примусової зупинки автотранспорту "Еж-М";
    г) пристрої для відкриття приміщень, захоплених
    правопорушниками:
    малогабаритні підривні пристрої "Ключ", "Імпульс".
    При охороні громадського порядку можуть також
    використовуватися службові собаки.


    III. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ АКТИВНОЇ ОБОРОНИ
    І ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ

    13. При застосуванні наручників потрібна періодична (не рідше
    як через 2 години) перевірка стану фіксації замків.

    14. Забороняється нанесення ударів кийком:
    гумовим - по голові, шиї, ключичній ділянці, животу, статевих
    органах;
    пластиковим типу "тонфа" - по голові, шиї, сонячному
    сплетінні, ключичній ділянці, низу живота, статевих органах,
    нирках, копчику.
    ( Пункт 14 в редакції Постанови КМ N 1534 ( 1534-2001-п ) від
    17.11.2001 )

    15. Світлошумові засоби відволікаючої дії (світлошумова
    граната "Заря", світлошумовий пристрій "Пламя") застосовуються на
    відстані не ближче двох метрів від людини.

    16. Водомети застосовуються для розсередження учасників
    масових безпорядків при температурі атмосферного повітря не нижче
    0 градусів С.

    17. При застосуванні сльозоточивих речовин забороняється
    прицільна стрільба по правопорушниках, розкидання і відстрілювання
    гранат у натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в
    період дії цих речовин.
    "Черемуха-1", "Черемуха-4", "Черемуха-12", "Сирень-3" та
    "Облако" застосовуються тільки на відкритій місцевості.

    18. Забороняється застосовувати пристрій типу "Еж-М" для
    примусової зупинки автотранспорту, в тому числі вантажних
    автомобілів, що здійснюють перевезення людей; автотранспорту,
    приналежного дипломатичним, консульським та іншим представництвам
    іноземних держав; мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, а
    також на гірських шляхах або ділянках шляхів з обмеженою
    видимістю, залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах,
    естакадах, у тунелях.

    19. Патрони з гумовою кулею ударної непроникливої дії
    "Волна-р" відстрілюються з допомогою спеціального карабіна на
    відстані не ближче 40 метрів від людини і тільки по нижній
    частині ніг. ( Пункт 19 в редакції Постанови КМ N 829 ( 829-97-п )
    від 04.08.97 )
    20. Забороняється застосування малогабаритних підривних
    пристроїв "Ключ", "Импульс" для відкриття приміщень, захоплених
    правопорушниками, де перебувають заложники.

    21. При охороні громадського порядку використовуються
    службові собаки, які пройшли відповідний курс дресирування,
    визнані придатними для службового користування і перебувають у
    штатах підрозділів службового собаківництва. Право застосування
    службових собак надається працівникам міліції, які несуть з ними
    службу. Службові собаки застосовуються на довгому і короткому
    поводках, без поводка, в наморднику і без нього, виходячи з
    конкретної ситуації, що склалася.

    22. Модифікації зазначених у підпунктах "б", "в", "г" пункту
    12 цих Правил спеціальних засобів, пов'язаних з видозміною їх
    конструкції та експлуатаційних параметрів, що не тягнуть за собою
    змін тактико-технічних властивостей, вводяться в дію наказами
    Міністра внутрішніх справ. У міру розробки нових спеціальних
    засобів активної оборони і забезпечення спеціальних операцій, не
    вказаних у цих Правилах, їх перелік доповнюється Кабінетом
    Міністрів України за поданням Міністерства внутрішніх справ і
    висновком Міністерства охорони здоров'я, Генеральної прокуратури
    України.
    ( Пункт 22 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1534
    ( 1534-2001-п ) від 17.11.2001 )





    [ назад ]
    [ вгору ]
  • 2002.09.23 | Serhiy Hrysch

    Ганна Стеців: Поліція, що охороняє: Досвід протестних акцій у Польщі

    Варшава, 20 вересня 2002 - Розгін наметового містечка у Києві біля адміністрації президента і звинувачення протестуючих у тому, що вони перешкоджали рухові транспорту і за це, мовляв, повинні бути покарані, по-різному коментували і продовжують коментувати в Україні і за кордоном. У Польщі, зокрема, згадують при цьому факти блокування доріг Народною Самообороною. До такої форми протесту вдавалися польські фермери, які були невдоволені з аграрної політики уряду. Чи за те, що польські селяни блокували рух транспорту в усій країні вони притягалися правоохоронцями до відповідальності?

    Блокування доріг, залізничних колій – це популярні форми протесту, які використовують у Польщі крайні радикальні партії, зокрема, Народна Самооборона. Виглядає це так, що люди виходять на траси і паралізують рух автотранспорту, бувало, що й в усій країні. Я пригадую, позаминулої зими саме поверталася з України, коли стояли блокади на шляхах. І мушу сказати, що від кордону до столиці в цей день дістатися було неможливо. Польська поліція не застосовувала тоді силу до протестуючих. Більше того, не були покарані, хоч і порушена була справа, організатори іншої акції – блокування залізниці й висипання на колію з вагонів імпортного зерна. Таку форму протесту польські фермери обрали, коли домагалися в уряду, аби Польща не купувала за кордоном дешевше збіжжя, і аби не потерпіли збитки польські рільники. І хоч тоді шкода була завдана велика, по суті у в'язниці за це ніхто не сидів. Одного разу польський прем'єр Лєшек Міллер удався до допомоги поліції, коли фермери в черговий раз спробували паралізувати автотранспортні магістралі в усій країні. Тоді прем'єр заявив : “Блокад доріг у Польщі не буде. У Польщі або влада є або її немає.” Тоді була поліція. Але фермерів лише відтіснили – ніхто не був побитий, нікому не завдано ніякої шкоди. Поліція приїхала і витіснила протестуючих із доріг. Оце єдиний випадок, коли в Польщі до протестуючих була застосована сила. Більше за часів демократії такого не було. Навпаки, ще досі судять у Польщі тих силовиків, які в соціалістичній Польщі придушували робітничі протести й страйки. Так що досвід тут Польщі є такий, який є. До того ж мало не щодня біля кабінету міністрів у Варшаві можна побачити якихось пікетників.Або пам'ятаємо, як невдоволені медсестри блокували міністерство освіти... Ніколи при цьому поліція не била людей.

    Щоправда, у Польщі за моєї пам'яті не було жодного разу протестів біля президентського палацу. Але лише тому, що поляки люблять свого президента. На сьогодні його підтримує понад сімдесят відсотків суспільства. Стільки ж поляків вважають, що він дуже добре виконує свої обов'язки. Це доволі цікаве явище, бо поляки традиційно не люблять владу і дуже скорі на всілякі протести, демонстрації. Будь-яке невдоволення - і вони вже виходять на вулиці. А про українців говорять, що це дуже терпляча нація. Але щодо президента і Кваснєвського і Валенси не було ніколи протестів. Може попросту треба вміти вибирати таких президентів, яких пізніше буде підстава підтримувати і причина – шанувати.
  • 2002.09.23 | zeroplus

    ЯК РОЗПІЗНАТИ ПРОВОКАТОРА

    Техніка політичних провокацій - досить давнє і відпрацьоване гебістами явище. Просто за останні десятиліття “совка” були відпрацьовані досить ретельно техніки провокацій, спрямовані проти поодиноких осіб. Тому що за зібрання кількох таких осіб у групу, що обговорювала політичні проблеми, вже можна було заарештовувати.

    Період “перестройки” змусив КГБ серйозно активізувати цей напрямок. Звичайна стукачеська агентура, яка служила в основному за страх, а не за совість, почала з”їжджати з теми.

    Недоносительство перестало бути криміналом і загрожувало стати ганебною плямою в біографії. Тому в мережі стукачів відбулися серйозні “кадрові реформи”, які могли би увінчатися повним успіхом, якби не дві обставини. Перша – кожен з вищих офіцерів КГБ і МВД, на відміну від ЦК КПУ, знав реальну оперативну обстановку і якщо не був повним ідіотом, розумів, що Союз розвалюється. Найперше, що він міг зберегти, щоб потім чимось торгувати – це свою власну агентурну сітку. Справи особливо цінних агентів трималися не в загальних паперах, а в “відділі офіцерських справ”. Навіть просте посилання стукача на цей відділ давало зрозуміти “чужому” вербовщику, що той уже на когось працює.

    Друга – територіальний розпад країни. Цінних агентів переміщали, наприклад, з Казахстану в Україну, з Сибіру в Прибалтику і т .п.. – з легендами членів депортованих або репресованих родин, після чого наївні демократи легко приймали їх до своїх лав, часто за допомогою агентів –“кротів”, які готували грунт, роблячи попередню рекламу.

    Оскільки управління ними спершу велося з Москви, а вплив Росії слабшав, то агенти або ставали подвійними, або перевербовувалися, .. або просто міняли фах і “зав”язували”. На жаль, ця дуже серйозна тема зараз не актуальна, тому що хотілося б зосередити вашу увагу на техніці вуличних політичних провокацій.


    Спочатку - класифікація

    1.”Гнус”. Прикидується інвалідом, психічно хворим, калікою. Часто удає дефекти мови – гнусавить або заїкається. Мета – приховати справжню дикцію і зіграти на традиційній поблажливості до хворого. З ним завжди є мовчазний супровід, як мінімум один, функція якого – вступитися за “хворого”, коли того пробують відсторонити.

    2.”Ветеран”. Це благообразний сивий мудак років50-ти з орденськими планками мінімум в два ряди, на правий лацкан піджака часто чіпляється ще якась трудова медаль – наприклад “Ударник социалистического соревнования”. Користується тим, що сьогодні ніхто вже не розпізнає орденів по орденських планках. У випадку, якщо планки справжні – то це ювілейні ордени, які роздавали до 20-30-50-річчя “победы над Германией», та до роковин “Октябрьской рєволюции”.
    Треба пам”ятати, що справжні фронтовики майже всі вимерли ще в 50-х роках, оскільки верталися з тяжкими пораненнями, та й вони НКВД ненавиділи. Ветеранські організації наповнили після цього здоровенні тилові пацюки і енкаведисти, але й вони вже вимирають.Тому наш «ветеран» як правило колишній секретар райкому або “офицер действующего резерва», якому на початок війни було років 10.

    2. «Русская женщина». Грушоподібна «хольоная тьотка», з зачіскою –халою а-ля Валентина Шевченко, або з якимось бігудійним уродством. Вірна прикмета – повний несмак в одязі і макіяжі, виглядає так, ніби купувала одяг у мародерів – дорогий, але з трупа. Верещить від імені «матєрєй», які переживають за своїх дітей, говорить що боїться громадянської війни і т.п..Сьогодні це переважно телеперсонаж з УТ-1, але працює і в натовпі.

    3. «Актівістка». Виглядає як проститутка, часто такою ї є. Функція – розпустити якийсь достовірний слух з посиланням на себе як на учасницю. Наприклад, прибігти на місце збору демонстрації розпатланою і страшно закричати – «на вас йдуть комуністи!(націоналісти!фашисти! марсіани!). Або - «Я тільки що говорила з Морозом (Чорноволом! Марксом! духом Шевченка!) вони вирішили….» І т.п. В поміркованому варіанті розпускає брудні плітки про сім'ї лідерів.

    4.»Патріотка». Похожа на «русскую женщіну», але у вишиванці, цитує Шевченка або тицяє власні вірші, вимагає слова на мітингу, коли не дають, обіцяє про всіх «розказати правду».

    5. «Бомж». Це статичний персонаж, часто таким і є, його або її завдання – просто плутатися під ногами з кульками макулатури і кричати голосно що-небудь невпопад.

    6. «Інтілігєнт». Вигядає і говорить, як відомий телевізійний негідник Малєнкович. Розвиває тему «растущєго» антисемітизму, говорить про цивілізованість, про Європу. Критикує недоліки влади, говорить, що сам був дисидентом, «но сейчас же совсем другоє…». Висока начитаність, добра дикція, окуляри (часом без діоптрій).

    7. «Герой з народу». З'являється серед мітингу, часто з «власним» мегафоном, але користується ним невміло – щойно видали. Весь час переміщається від групи до групи, тому коли його спитати, з якої він партії або організації - покаже на найдальший куточок мітингу, звідки щойно прибіг. Веде себе дуже нахабно, як один з організаторів, може представлятися колишнім нардепом, добре знає всі прізвища політичних лідерів і їхнє оточення, тому «по умолчанию» потрапляє на трибуни, треться біля лідерів, лізе перед телекамери. Його завдання – в потрібний момент змінити маршрут демонстрації, кинутися на міліціонера. Якщо йому дістанеться слово на мітингу, то радикальніших , ніж його,слів ви не почуєте. Його ніколи не буде серед затриманих.

    Це приблизний перелік тих персонажів, які ЗАРАЗ І ВЖЕ працюють на мітингах, ви їх бачили і без труднощів пригадаєте.


    Що варто пам"ятати

    1. Провокатори ніколи не працюють без прикриття, як мінімум один находиться поруч і ще двоє в резерві непоодалік, які у разі потреби або приведуть міліцію, або самі є ними.

    2. Ніхто з них не знає усього сценарію вистави, кожному задана лише коротка роль. Група з 3-5 різномастних провокаторів може суттєво змінити ситуацію в натовпі.

    3. При спробі викриття або затримання вони уживають психологічних прийомів, які мають на меті шокувати вас, приголомшити публіку довкола і самим виголосити тему конфлікту. Це може бути імітація припадку, істерики, непритомності. Поширені також звинувачення в спробі крадіжки особистих речей, "наїзді" або сексуальному приставанні, особливо в гомосексуальних заграваннях. Результат - ви шоковані, вас дряпають і б"ють з криками "Злодій!Підерас! Бандит!", натовп довкола мурмоче але не втручається, провокатор тікає.

    4. Тому при виявленні такої особи треба спершу непомітно для неї повідомити своїх друзів довкола, створивши "інформаційну блокаду". Провокатори - особи з доброю інтуїцією, часто дійно з ущербною психікою, тому вони швидко помітять, що на них не реагують так, як мало би бути… і перемістяться в інший куток натовпу. Блокувати іх і виводити за межі натовпу бажано також оперативною групою в 4-5 чоловік, витісняти і не допускати всередину. Пам"ятайте, що побиття провокатора - діло святе, але не під час його "роботи", бо це також планується як варіант розвитку подій його хазяями. Зрештою, йому оплатять збитки. Навіщо давати падлюкам заробити?

    5. В теперішній ситуації їх будуть перекидати з одних міст в інші, щоб набували досвіду і не мозолили очі. Обмінюйтесь інформацією про стукачів! В менших містах вони мусять мати імена, прізвища, легенди, можуть передавати спотворену інформацію про події в Києві.
  • 2002.10.01 | НеДохтор

    Ваші права при затриманні або арешті

    ХАРЬКОВСКАЯ ПРАВОЗАЩИТНАЯ ГРУППА
    http://khpg.org./tempor/mes21.html

    <i>Напередодні очікуваних вересневих акцій протесту ми нагадуємо про права громадян при затриманні чи арешті </i>


    <b>Ваші права при затриманні або арешті </b>

    <b>Знайте! </b>

    Відповідно до статті 29 Конституції України Ви маєте право на свободу та особисту недоторканість. Посадові особи правоохоронних органів не мають права Вас заарештувати або тримати під вартою без вмотивованого рішення суду.

    Конституція України лише у виняткових випадках, коли треба нагально запобігти злочинові або його перепинити дозволяє затримання особи без рішення суду.

    Законодавство України передбачає, що уповноважені органи можуть затримати Вас без попереднього рішення суду коли:

    <blockquote>
    - Ви вчиняєте <i>адміністративне правопорушення</i>, щодо Вас вичерпано всі інші заходи впливу, але Ви не припиняєте своїх протиправних дій.

    - Ви вчинили <i>адміністративне правопорушення</i>, і має бути складений протокол, а у Вас немає посвідчення особи і немає свідків, які могли б повідомити про Вас необхідні дані.
    </blockquote>

    Адміністративне затримання не може тривали більше трьох годин.

    у виняткових випадках, пов'язаних з порушенням пограничного режиму або порядку обігу наркотичних засобів, Вас можуть затримати на строк до трьох діб. Також у разі вчинення Вами дрібного хуліганства, злісної непокори правоохоронцю, образи правоохоронця та публічних закликів до невиконання його вимог, Вас можуть затримати до розгляду справи судом.

    усіх інших випадках негайно після з'ясування особи і складення протоколу, але у будь-якому разі не пізніше ніж через три години, Вас має бути звільнено.

    Законодавство України передбачає, що уповноважені органи можуть затримати Вас без попереднього рішення суду у випадку обґрунтованої підозри, що Ви вчинили злочин, але тільки тоді, коли така підозра ґрунтується на зазначених у законі обставинах, а саме:

    <blockquote>
    - коли Вас застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

    - коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть, що саме Ви вчинили злочин;

    - коли на Вас або на Вашому одязі, при Вас або у Вашому житлі будуть виявлені явні сліди злочину.
    </blockquote>

    таких обставин немає, але у правоохоронців є інші підстави для підозри, Вас можуть затримати без попереднього рішення суду лише якщо Ви:
    <blockquote>
    - намагалися втекти, або

    - не маєте постійного місця проживання, або

    - коли не встановлено Вашу особу.
    </blockquote>

    будь-яких інших випадках Ваше затримання без попереднього рішення суду не є законним.

    випадку затримання за рішенням cуду або без рішення суду правоохоронці зобов'язані представитись, повідомити, яке саме правопорушення Ви вчинили? або у вчиненні якого злочину Ви підозрюєтесь, роз'яснити Ваші права і обов'язки, визначені законодавством.

    <b>Пам'ятайте</b>:

    час <i>затримання за підозрою у вчиненні кримінального злочину</i> Ви маєте право:
    <blockquote>
    - не свідчити проти себе чи своїх рідних;

    - давати показання або у будь-який час відмовитися давати показання і відповідати на запитання;

    - мати захисника і побачення з ним до першого допиту;

    - надавати докази, заявляти клопотання і відводи;

    - вимагати перевірки судом законності затримання;

    - особисто брати участь у судовому розгляді щодо взяття Вас під варту.
    </blockquote>

    мають роз'яснити Ваші права і скласти про це протокол, а також протокол про Ваше затримання як особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

    затримання може бути здійснено Ваш особистий обшук і вилучення речей та документів. Такий обшук може здійснюватись лише особою однієї з Вами статі.

    <b>Пам'ятайте</b> : Ви не зобов'язані доводити свою невинуватість.

    <b>Знайте!</b> Про Ваш арешт і місце перебування слідчий зобов'язаний повідомити дружину/чоловіка або іншого родича. Вимагайте, аби таке повідомлення було здійснено негайно!

    Ви заявите, що бажаєте запросити захисника, посадові особи мають надати Вам допомогу, аби ви могли зв'язатися із захисником чи особами, які можуть його запросити. Якщо Ви заявите, що бажаєте мати захисника, але за браком коштів або через інші поважні причини не в змозі цього зробити, посадові особи зобов'язані призначити захисника безкоштовно.

    Вимагайте захисника зразу після Вашого затримання! Пам'ятайте Ви маєте право на захисника з моменту затримання!

    вразі затримання за підозрою у вчиненні злочину Вас мають якнайшвидше, але у будь-якому випадку не пізніше ніж у 72 години, або звільнити, або доставити до суду, де Ви зможете взяти участь у розгляді щодо подальшого Вашого тримання під вартою.
    -----------------------


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".