Така собі, «прес-служба» Бібліотеки української літератури в Москві спекла таку собі БУЛОЧКУ (геть малописьменну віртуальну газетку-рептильку!) й, надіславши електронною поштою різним адресатам, попрохала, аби ми її теж скуштували.

Після того бридкого інформаційного їдла, що ним вряди-годи харчила довірливих читачів ця, підозріло недолуга, служба, пропонована щойно БУЛОЧКА видалася мало не амбр...бр..бр...озією. Тут все ж таки — ані краплі колишніх помиїв на голову вигнанця з БУЛ її фактичного засновника Юрка Кононенка, ані безглуздих виправдань у справі нищення унікального газетного фонду (що було — те загуло?!), ані жодного слова бридкої брехні в бік представників українських громадських організацій, які стали на захист Бібліотеки від невігластва та профанації її нинішньої керовниці та її вірних клевретів-українофобів Безпалька й Сукурова... Всього того можна було вдосталь начитатися на сайтах БУЛ, «Кобза», і навіть в деяких негидливих московських газетах.

А тут вам інше — БУЛОЧКА. Всуціль підсолоджена слинявими патоками ідилія (он як все гарно в БУЛ!), щоправда, в жахливо безграмотному україномовному викладі. Стільки тих невідвіяних висівок, гостюків — граматичних та орфографічних помилок, неоковирних висловів у гливкому тісті-тексті, просто страх бере: а що як завтра атестація редахтора БУЛОЧКИ та його дирехтора на «знання мови»? (за яке, кажуть, їм навіть платню повищено). Подейкували ж, що буцімто в БУЛ з нового року триває якась перевірка, мало не ревізія: а тут — такі мовні перли-покручі: «зйомки фільму по книзі», «придбала популярність», «освітлює проблеми», «випущено в світло унікальне видання факсиміле «Тихого Дону»», «ліповодолінською», «з ким ні попадя», «не втрачав синового зв`язку», «по виразу письменника», «Раїса Богатирева», «ансамбль ставить своєю головною за мету популяризацію», «Міжнародний конкурс вокалітов» й т.д. і т.п.

Що це як не повна профанація Бібліотеки, покликаної, як ми уявляли, нашу мову та літературу ревно плекати і пропагувати — до того ж бібліотеки столичної, єдиної на всю Російську Федерацію! — отака мовна недолугість, жахлива безграмотність, яка вже не раз подивовувала нас, читачів, то в незабутньому (здається за жовтень -2007) буклеті з бібліотечним репертуаром, де подивовані читачі побачили десятки граматичних помилок!), то в запримічених-засмічених текстах сайту БУЛ...

Невже ж не видно, невже не стидно, панове мер Москви Ю.М. Лужков, завкультурою Московською, мегаполісною, багатонаціональною, яких невігласів Ви призначаєте на керівництво Бібліотекою української літератури? Хто приходить тому горе-керівництву “в поміч”? Чи — «а нам все равно?!» А як же бути тоді з довір`ям у цій делікатній справі, засвідченим Вам самим президентом В.В. Путіним у його листі до президента В.А. Ющенка від18 грудня 2007 р.: «Уверен, что правительство Москвы, оказывающее всестороннюю поддержку этому очагу украинской культуры в центре столицы, способно и впредь самостоятельно решать возникающие там проблемы и проводить соответствующую кадровую политику.»?

Хіба привселюдна профанація Бібліотеки протягом останнього року, майже повна заміна там роками вирощуваних, кваліфікованих кадрів на тих висуванців нинішнього директора, хто насправді є вкрай далеким від української культури та літератури, — не наслідок Вашої подиву гідної «кадрової політики»?

Кажуть, що спік тую БУЛОЧКУ під опікою сумнозвісного директора Шаріної той же, як усім відомо, випускник Харчового Інстітуту чи то кулінарного тєхнікуму Безпалько, який прославився спробою розгону читацького активу БУЛ. Воно, мабуть, харчовику й тісто в руки — аби хлібом нас годувати.

Але ж тут, вибачайте, заходить про хліб духовний....

Невже ж українці Москви та Росії не заслужили чогось кращого, аніж оця нагло схарчена нам БУЛОЧКА-глевтяк?

Мовиться не лише про форму, а й про вбогий зміст цієї електронної рептильки.

Втім, очевидно, зміст її відбиває й усю вбогість та вихолощеність нинішнього бібліотечного репертуару: адже тільки сліпий не бачить, що далекі від української літератури та культури директор Шаріна, як і її недорікуватий зам-прес-службіст пекар глевтяка-БУЛОЧКИ нездара Безпалько, Сокуров (“прєдставітєль русскіх общин України в Москвє”) та їм подібні «друзі» української літератури та культури роблять все, щоб підмінити та витіснити власне українське колишнє наповнення бібліотечного життя заходами, які найчастіше не мають ніякого відношення до культурно-тематичної спрямованості Бібліотеки української літератури. Ось і невжовна рептилька-БУЛОЧКА це засвідчує, тішачи нас такими новинами: «22 січня в концертному залі відбулася вистава у віршах «Сорок перший» по мотивах однойменної повісті Б. Лавреньова...» (в вивішеній на сайті БУЛ програмі заходів ще й читаємо: («К 90-летию Октябрьского переворота в России...»); далі — «24 січня в рамках Слов`янського молодіжного клубу відбувся показ польського художнього фільму... що освітлює їх проблеми: самоту, нудьгу, відсутність відчуттів...»; і тут (обережно — чергові брехні окозамилювачів-начотчиків!): «8 лютого, в 18.00 в Бібліотеці відбувся концерт «Ах, Клавдия Ивановна Шульженко»... (Насправді ж, такий концерт не відбувся, й те добре відомо тим, хто сподівався на той концерт, присвячений пам`яті чудової співачки, потрапити...)

Ще в тій газетці ми прочитали напівграмотні тексти про виставу (нарешті українська тема!) , «створену по творах Лесі Українки» й довідалися, що «авторами і виконавцями захоплюючого уявлення (ви що небудь зрозуміли?) є москвичі». Не обійдемо увагою й дивовижне повідомлення про те, що український («південноруський») письменник-полеміст Захарія Копистенський — це «південноросійський (?!) письменник» (почувствуйте разницу, як кажуть росіяни). Порадувала нас, звісно, і екзотична оповідь про концерт в БУЛ ансамблю єврейської музики «Фрейлехс» (м. Москва), от тільки чудно, що концертів української музики в Бібліотеці української літератури після того, як директриса показала “от ворот поворот” Українській хоровій капелі та іншим популяризаторам української музики, майже не стало...

Зате, як свідчить «Афиша «культурных программ. Музыкальная гостиная», усі, хто прагне спілкування з рідною культурою, можуть тепер збадьоритися якщо не духом, то вельми тілом в клубі «Будь здоров» (совместно с ассоциацией «Школа активного долголетия»). От наразі й пропонована тема чергової «клубной встречи» в БУЛ: «Дисбактериоз — причины возникновения и методы избавления».

Що ж, після вживання “неудобоваримой” БУЛОЧКИ дисбактеріоз та інші розлади, й, мабуть, не тільки шлунку — гарантовані.

Цікаво, чи скуштували дешеву випічку «прес-служби» БУЛ куратори цієї бібліотеки в московському уряді. А якщо скуштували, то чи не «хочеться кинути в топку до солодкуватих книжок»? ( До речі ця книгожерна й фашизоїдна цитата, що так нагадує сумнозвісну екзекуцію з викинутими в макулатуру цінними газетами БУЛ, взята нами не звідкись, а таки з БУЛОЧКИ. Знає-таки кіт, чиє сало з`їв, згадуючи необачно пекельну топку...).

Отож, споживши необачно БУЛОЧКУ — хоч плюй, хоч блюй! Й дисбактеріозом тут не відбудешся.

И для порядка уважительный вопрос руководителям московской культурой: доколе созданное для благих целей развития духовности и дружбы народов учреждение культуры Библиотека украинской литературы будет дискредитироваться то варварским уничтожением ценных комплектов украинских газет, то изгнанием из нее знающих и любящих украинскую культуру кадров, то, как в данном случае, — оскорбительными для каждого просвещенного украинца и, уверены, настоящего россиянина, подметными БУЛОЧКАМИ с издевательским отношением к украинскому языку и культуре?

П. ЖОЛНІРЕНКО, читач Бібліотеки з 1989 року

Відповіді

• 2008.04.19 | орієць-українець

  Re: Про булочку, дисбактеріоз, і, вибачайте... блювоту

  То ти вже ЖоЛніренко? А рішніше був ЖоВніренко? Скоро станеш, мабуть, Жолнеженком, а то й Жолнежем. Ферфлюхт!