10/19/2009 | Максим Васянович

«Майдан-Інформ» продовжує знайомити своїх читачів з учасниками спеціальної програми «Молодості» «Українська панорама». У неділю о 16.00 на питання наших читачів відповідав Максим Васянович, режисер фільму «Історія Єви», який розкаже про свій новий фільм «Мама померла в суботу на кухні...»

Максим Васянович народився у 1983 році у Житомирі. Протягом 2000 – 2005 навчався у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого в майстерні документального кіно професора Олександра Коваля.

Історія про батька і сина. Про останній концерт та перший фільм. Про вибір між сім’єю та творчістю. «Цей фільм – лиш мала частка моєї вдячності татові, що заради мого дитинства 25 років тому відмовився від мрії всього життя – кар’єри симфонічного дириґента...»

Фільмографія:
2009 Мама померла в суботу на кухні...
2003 Історія Єви
2002 Місце
2001 Старі люди

Олена Весел: Як сприйняли Ваш дебют в жанрі документального кіно на ГогольФесті?

Максим Васянович: Напрочуд позитивно. Глядачів було настільки багато (багато людей стояло), що навіть запрошені мною люди не змогли розміститися. З цього приводу довелося організувати навіть додатковий перегляд, що відбудеться 6 листопада в Домі Кіно. Сесія питань-відповідей після показу виявила неабиякий інтерес зі сторони молодої аудиторії, яка начебто, не потрапляє до цільової аудиторії мого дебюту. Що особливо приємно. Користуючись нагодою, хочу подякувати всім організаторам ГогольФесту, зокрема Ірині Горбань та Владиславові Троїцькому за нагоду для такого вдалого дебюту!

Мар'яна: У яких міжнародних проектах Ви брали участь? Які враження? Чи збираєтесь займатись ко-продакшном?

Максим Васянович: Це і є мій перший міжнародний проект, в якому я виступав і як продюсер. Ще на стадії зйомок проектом зацікавились фінське і шведське телебачення (YLE FST 5 Finland та SVT Sweden). Це було наслідком вдалих пітчингів проекту (тоді він мав робочу назву "Філармонія") протягом 2007 року на таких міжнародних форумах, як Dragon Forum (Krakow), Baltic Sea Forum (Riga, Latvia) Discovery Masterschool Pitching Forum (Leipzig, Germany).
Звісно, ко-продукцією збираюсь займатись активно, тому що у сучасному кінопросторі це єдиний ефективний механізм реалізації проектів (вся Європа так робить фільми) - і взагалі виживання авторського кінематографу, - як документального, так почасти і ігрового.
Враження... Питання риторичне. Хочеться обмежитись побажанням, аби і в Україні якнайшвидше було створено подібний механізм!

Ольга Веснянка: 26 жовтня о 14.30 в рамках 39го МКФ "Молодість" відбудеться прес-конференція, організована спільно з Радою Європи, якраз присвячена перспективам спільного з Європою кіновиробництва. Впевнена, це стане Вам в нагоді.
З повагою,
Ольга Веснянка,
прес-центр МКФ "Молодість"

Максим Васянович: Залюбки візьму участь. Дякую!

Мар'яна: Ваш фільм присвячено батькові, а у назві фігурує мама. Чому?

Максим Васянович: Авторський хід. Окрім того, що цей фільм для мене дуже особистий, з чисто драматургічної точки зору певний вибір мами в далекому минулому обумовив розвиток усієї цієї історії. Також - це своєрідна посвята і акт вдячності...
Так чи інакше, все стане зрозумілим після перегляду фільму. І те, що дане неспівпадіння викликає цікавість глядача, сподіваюсь, спонукатиме його до перегляду, протяягом якого він і знайде відповіді на всі запитання.

Мар'яна: На яких ще, крім "Молодості" фестивалях маєте намір демонструвати Ваш фільм?

Максим Васянович: Чекаю на відповідь відбірників багатьох міжнародних фестивалів документального кіно. Оскільки фільм завершено недавно, як недавно почалася і розсилка, то підтвердженим не маю ще нічого. Сподіваюсь, у скорому майбутньому ситуація з фестивалями визначиться.
Кирило: Інший Ваш фільм, який демонструвався на фестивалі правозахисного кіно Docudays називався "Філармонія". Чи можна сказати що музична тема у Вашій творчості ключова?

Максим Васянович: Це не "інший мій фільм", а пітчинг-проект цього фільму за робочою назвою "Філармонія". Але музика в моїй творчості і справді є ключовою, тому що виріс в музичній сім’ї, активно займався музикою в дитинстві, яке минуло за лаштунками Житомирської філармонії. Тому цей фільм - данина не лише сім'ї, а й тому середовищу, в якому я зріс.

Кирило: Чи виникали під час зйомок фільму представленого цього року на "Молодості" труднощі, і якщо так, то які як Ви їх долали?

Максим Васянович: Не буває зйомок без труднощів. Найбільша з них (яка, на жаль, позначилась на технічному рівні картини) - це брак фінансування, оскільки більшу частину фільму довелося знімати власним коштом. Згодом допомогла Європа (заради справедливості відзначу, що жодної копійки державних грошей ми не отримали!).
У сенсі творчому - мені настільки пощастило з героями та творчою групою, що труднощі пройшли непоміченими. Тим більше через те, що тема дуже особиста, я мав мету закінчити фільм понад усе. Що і вдалося.

Олена Весел: Чого, на Вашу думку, не вистачає українському сучасному кінематографу?

Максим Васянович: 1. Нормального ринку і адекватної державної політики щодо національного кінематографу, що у сумі дало б об’єм виробництва. А буде об'єм - буде і рівень. За малокартиння шедеври не з'являються.
2. Потужного національного міфу у всіх сенсах - від історичного до побутового. Це те, що мало б сформувати неповторне обличчя саме українсього кіно і відрізнити його від іншого кіно.
3. Ще багато чого іншого...

Кирило: Скільки тривали зйомки фільму? Хто ще брав участь у його виробництві?

Максим Васянович: Три роки зйомок і рік монтажу. Такі строки радше норма, аніж виняток для великих долкументальних проектів.
Кістяк знімальної групи - оператори Стефан Стеценко та Вадим Ільков, звукорежисер Андрій Рогачов. Допомагало багато людей та організацій, які перераховані в титрах і яким я теж дуже вдячний!
Але найбільша подяка моєму батькові Миколі Васяновичу - який три роки терпів набридливих кіношників з їхніми камерами і легко, без цензури відкривався перед камерою, знаючи, що це побачать багато людей. Це справжня мужність і нам таки пощастило з героєм!

Ольга: Чи не плутають Вас з Валентином Васяновичем? Прізвище Вам не заважає?-)

Максим Васянович: Нас важко сплутати. По-перше, він на 12 років старший (правда через це ми обидва свині. За гороскопом :-). По друге, я важу ледь 60 кілограмів, а він - понад 90. Уявляєте різницю?...
Насправді, Валік - мій брат, близький друг і багато в чому вчитель. Але творчі обличчя, погляди і почерки в нас різні. Ймовірно, через це ми нічого разом не знімаємо ще з часів дебютних "Старих людей" (2002 рік). Але в майбутньому можливо все...

Ольга: Кого з ще молодих імен серед режисерів в Україні вважаєте перспективними?

Максим Васянович: Всіх, хто знімає. Тому що знімати сьогодні в Україні - майже подвиг.

Ольга: Рецензія відбірковця В. Войтенка. Чи читали Ви рецензію В. Войтенка на Ваш фільм: http://www.molodist.com/news/317? Як вона Вам?-)

Максим Васянович: Читав. Сподобалось. Надихнуло на наступні зйомки.

Іванка: Що робитимите під час "Молодості-39"? Чи будете і своє кіно теж дивитись?

Максим Васянович: Питиму і дивитимусь.

Іванка: Чи ви одружені? Чи ваше серце зайняте?

Максим Васянович: Не одружений. Серце художника (сорі за пафос, зараз так не модно казати) зобов'язане бути вільним, або принаймні відкритим... Але кохану маю.

Дякую всім за участь і запрошую на перегляд фільму :)

Онлайн-конференцію провела Олена Весел