МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Стаття про львiвський погром 1941

02/06/2009 | Budweiser
також подано ряд фотографiй i навiть встановлено iдентичнiсть ряду погромщикiв:

http://www.holocaust.kiev.ua/news/Himka(4)_.pdf

copy-paste цей лiнк щоб вiдкрити текст

Відповіді

  • 2009.02.06 | Сергій Кабуд

    Львів до того був під Польшею а погроми проводилися під Рейхом

    Україна в той час була під Сталіним

    Погроми проводилися з початку нквд потім гестапо чи СС чи як це називалося

    ------------------------------------

    Тим не меньше це приголомшуючі факти і фотографії.

    На мою думку потрібно встановити ІМЕНА виконавців і опублікувати.

    Уроди є серед всіх націй:

    більшовики єврейського походження знищували українців міліонами у 30і роки

    більшовики українського походження знищували євреїв тисячами у 40і роки

    масштаби не співмірні, але коли йдеться про масові вбивства:

    числа то є другорядне


    за обома геноцидами стояла змова більшовизму з гітлерізмом

    Архівні матеріали в обох режимах було вилучено і можливо знищено КГБ, який захопив німецькі архіви і, відповідно,

    І СЬОГОДНІ тримає архіви КГБ під повним контролем

    з України як і з Польші, Чехії, всіх країн кремлівського блоку архіви були вивезені чи знищені


    Ви ПАН БУДВЕЙЗЕР

    це знаєте і ваші закиди базуються на

    - наперед продуманій КГБ політиці замітання слідів і звинуваченні своіх ворогів у власних, КГБ зроблених, злочинах

    ГАНЬБА ВАМ ПІДСПІВУВАЧ ВБИВЦЬ!!!
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.02.06 | Budweiser

      заткнись плазун. Я з тобою нe бажаю спілкуватися (-)

      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.02.06 | Сергій Кабуд

        Ви помилилися я спілкуюся з читачем а не з маніпулятором 'пиво'

        і загал здатен прочитати:

        як ваші маніпулятивні побрехенькі,

        ЗАСНОВАНІ НА ДОКУМЕНТАХ ГЕСТАПО,

        так і мої коментарі які прозоро доводять:

        ЩО НІ ФАШИСТАМ НІ ВАМ НЕ МОЖНА ВІРИТИ

        з лінками, логічним обгрунтуванням і фактами
      • 2009.02.07 | igorg

        Ще одна витівка й підете геть

  • 2009.02.07 | Сергій Кабуд

    з того ж джерела що й ваше: як обріхують УПА і ОУН

    http://holocaust.kiev.ua/bulletin/vip11/vip11_4.htm

    уривки

    У двох минулих числах Бюлетеня було надруковано матеріал нашого колеги, пана Олексія Гончаренка (викладача кафедри історії та культури України Педагогічного університету ім. Г.Сковороди) “До питання про окремі аспекти антисемітського характеру ідеологічної обробки населення окупованих територій України”.

    В останньому абзаці першої частини матеріалу автор суперечить сам собі. Посилаючись на архівний документ, де йдеться про 25-відсотковість неписьменних киян у 1941 році, О.Гончаренко пише: “Саме на подібну категорію населення і були направлені зусилля німецької пропаганди…у вигляді брошур…”. Далі наводяться назви брошур. Постає питання – на яку реакцію неписьменних сподівалися німці, друкуючи ті брошури?

    У другій частині роботи автор в одному з абзаців пише, що Андрій Шептицький “... несе відповідальність... за антиєврейські дії учасників національного руху, очолюваного ОУН-УПА“.

    При всій неоднозначності особистості митрополита УГКЦ (він справді занадто довіряв Німеччині, благословляв есесівську дивізію і тому подібне) потрібно відзначити, по-перше – ОУН була неоднорідною організацією, розколотою на кілька фракцій. Різні фракції по-різному трактували союзництво з нацистською Німеччиною.

    Митрополит з перших днів відступу радянських військ зовсім не підтримував антиєврейські та антипольські погроми 1941 року.

    УПА не мала до тих погромів жодного відношення, бо її тоді просто не існувало. Різанина поляків 1943-1944 рр. (нарешті, ми дочекалися активної рефлексії української громадськості з цієї важливої теми) на Волині, що її влаштували окремі керівники УПА та підтримала частина ОУН, викликала різкий протест митрополита.

    УПА (особливо різні її формування в лісах) іноді не підкорялася наказам ОУН, особливо коли набрала власної сили і значення (1943-1944 рр.).

    Командири УПА, якщо їх порівняти із сьогоднішнім днем, нагадували чеченських польових командирів, які нерідко діють за власним розсудом. І якщо ті командири ще частково підкорялися керівництву УПА, на заклики ОУН часто не звертали уваги, а й інколи реагували негативно.

    У сучасній історичній науці з'єднання ОУН-УПА в деякий дивний “нерушимий союз“ давно вже розглядається як неісторичний підхід.

    Саме вояки УПА були ініціаторами зміни гасла ОУН “Україна для українців” на “Волю народам! Волю людині!”

    Власне вояки УПА передали більше сотні мирних євреїв червоним партизанам Ковпака на Волині. Цей факт мені розповіла єврейка-партизанка, доволі комуністичних переконань, коли я опитував її через Фонд тих, хто пережив Шоа (фонд С.Спілберга).

    Тут цікаво розгледіти впевненість тих вояків, що євреї до вподоби комуністичним партизанам, бо передання тих людей було зроблено задля початку переговорів та можливої співпраці.

    Але принаймні перебування тих мирних євреїв у загоні УПА, тоді коли на Волині їх давно вже було майже винищено (часто-густо за допомогою української поліції, але зовсім не за допомогою УПА) – доволі характерно.

    Треба, нарешті, сказати правду – завдяки диктаторським нахилам, безкомпромісності, жорстокості та підступності багатьох членів та керівників, ОУН зуміла видати себе за найвиразнішого представника українського руху.

    Велику частину матеріалу присвячено тезі щодо негативного ставлення нацистів до РПЦ і позитивного до УПАЦ.

    Немає жодного слова про позицію РПЦ за кордоном, присутність якої була помітною на окупованих територіях, бо її важко було підозрювати в лояльності до більшовицької влади. РПЦ за кордоном, на жаль, заплямувала себе патологічно антисемітськими заявами (на противагу іншим Церквам, що, можливо, й змушені були вітати окупантів).


    і так далі. матеріал цікавий
  • 2009.02.07 | igorg

    Враження від статті

    Всякі свідчення очевидців є самоцінні. Бо вони безпосередньо передають настрій й атмосферу. У гілці історія ОУН УПА є матеріали про Янову Долину й спогади різних людей з різних сторін конфлікту.
    Що цікаво у наведених спогадах мені.
    Атмосфера старого конфлікту між євреями й українцями, аж до згадки про Богдана. Зверхність постраждалої над українцями, котрі з її погляду є дном. Сумнівно, що у Львові того часу усі ті низи були українцями. Статистика свідчить зовсім про інше. У містах українців було дуже мало. З фото також не слідує що то були українці. Нема характерного одягу у масі. Тим не менше постраждала асоціює цей міський люмпен саме з українцями.
    Цікаво, що постраждалі мусили прибирати масу трупів. На фоні страждання певної людини ці замордовані якось зовсім не привертають уваги, це ніби фон, осіннє листя. Вони не цікавлять пані навіть в принципі. Вона не згадує про них жодних деталей. Хто ці люди? Якщо вони українці, то де їх родичі, близькі? Збиткуються над євреями, які прибирають трупи їх земляків?
    Певно що це якраз і були українці винищені цілими родинами й селами, коли й розшукувати й ховати вже не було кому, або рідні не могли навіть знати де вони.
    Ще один цікавий момент, це розповідь про гроші й коштовності, чи то про біжутерію. Певно, що більшовицький грабунок не торкнувся цих соціальних шарів. Тобто, єврейство Львова виявилося цілком лояльним й соціально близьким елементом до більшовиків, які знищили тисячі людей й ще більше обібрали до нитки. З приходом німців вони опинилися в тій самій ситуації в якій за рік, місяць до того опинилися українці, українське селянство: грабунок, знущання, смерть. З оповіді очевидно, що провокаторами були саме німці. Та сама тактика що й у комуністів: створити міжнаціональний конфлікт, посіяти й помножити зло.
    У відсутності такого бачення й національному егоїзмі не можна звинувачувати жертву. Вона лише чесно змалювала власне бачення, власні відчуття, власне горе. Й за це маємо їй бути вдячні.

    Яким це боком звинувачує УПА чи українців? Треба бути переконаним комуністом чи нацистом аби робити такі узагальнення. Бо скрізь, завжди й серед усіх націй знайдуться виродки, здатні поглумитися над беззахисними. Й відповідальність тут абсолютно персональна.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.02.07 | Сергій Кабуд

      додам що з вивезених КГБ на кінці 80х-поч90х архівах головне-

      архіви які стосуються УПА і Бандери,
      про це офіційно завила служба Вятровича.


      Про Львів, в тому числі і стосовно євреїв
      -----
      Between the World Wars, it was the third largest city in Poland (after Warsaw and Łódź) and the seat of the Lwów Voivodeship with a large Jewish population.


      Although the Lwów Voivodeship had a majority Ukrainian population in most of the countryside rural areas, the City of Lviv (Lwów) did not. According to the disputed 1931 Polish Government Census Poles numbered 198,212 (63.5%) of the population, with Jews numbering 75,316 (24.1%) and Ukrainians numbering 35,137 (11.3%).

      Jewish Pogroms and repression had (save for isolated incidents) always been worse in countries outside of Poland, and in cities like Lviv (Lwów) the Jewish population grew through immigration that was spurred by prejudices and repression in other countries.

      In the Soviet invasion of Poland (1939), the Soviet Union took Lviv (Lwów), which became the capital of the Lviv Oblast. In the initial stage of Operation Barbarossa (late June, 1941), Lviv was taken by the Germans.

      This was a period of massacres in Galicia. The evacuating Soviets decided to kill most of the people waiting in the prisons for deportation to the Gulag even if they were guilty of petty crimes or no crime at all. When the Wehrmacht forces arrived in the area, they discovered the evidence of the mass murders[4] committed by the NKVD and NKGB, including the mass killing of Jews, Polish intelligentsia and Ukrainian Nationalists[5].

      On June 30, 1941, Yaroslav Stetsko declared in Lviv the Government of an independent Ukraine. This was done without approval of the Germans, however Galicia was subsequently incorporated into the General Government as Distrikt Galizien. As Germany viewed Galicia as already aryanized and civilized, the non-Jewish Galicians escaped the full extent of German intentions in comparison to many other Ukrainians who lived further eastward. Despite the more lenient extent of German control over the majority of the Galician population, the Jewish Galicians were deported to concentration camps, much like elsewhere in Ukraine.

      The Soviets retook Lviv in the Lvov–Sandomierz Offensive of July, 1944.

      Lviv and its population suffered greatly from the two world wars as the wars were fought across the local geography causing major collateral damage and disruption. Because of immigration, in part, it recovered somewhat faster between the wars than comparable cities. World War II also brought the deliberate murders of the Holocaust.

      In January 1945 the local NKVD arrested 772 Poles in Lviv (where, according to Soviet sources, on October 1, 1944, Poles made 66.7% of population), among them 14 professors, 6 doctors, 2 engineers, 3 artists, 5 catholic priests. The reaction to these arrests in the Polish community was extremely negative. The Polish underground press in Lviv characterized these acts as attempts to hasten the deportation of Poles from their city. Those arrested were released after they signed papers agreeing to emigrate to Poland. It is difficult to establish number of Poles expelled from Lviv, probably there were as many as 140,000 and as few as 100,000, which were resettled in the Recovered Territories. Little remains of Polish culture in Lviv except for the Italian-influenced architecture[6]. The Polish history of Lviv (Lwów) is still well remembered in Poland.

      Lviv remains today one of the main centres of Ukrainian culture, and the origin of much of the nation's political class.

      http://en.wikipedia.org/wiki/Lviv#History
      ------------------------------------------------

      українська

      1939-1944: Львів у період Другої світової війни
      Пам'ятник Леніну у Львові періоду радянської окупації (1939—1941)

      За Планом Молотова-Рібентроппа Львів, як і вся Галичина мав увійти до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Проте 12 вересня 1939 року гітлерівські війська, яким відійшла Польща, почали облогу Львова. Польська армія силилася на контратаку, проте вона не вдалася. 19 вересня до міста перейшли радянські війська і почали вести перемови з поляками про здачу Львова, проте вони припинилися, а нацистські війська тим часом вели бойові дії з поляками. 20 вересня армія Вермахту покинула околиці міста, згадавши про План Молотова-Рібентроппа, а за два дні польське військо здало Львів Радянському Союзові. За два роки радянської окупації нова влада чинила сильні репресії проти українського населення, зокрема інтелігенції, подібно до репресій у Радянській Україні.

      У червні 1941 року Львів був окупований нацистськими військами Гітлера згідно плану «Барбаросса». 30 червня Організація Український Націоналістів (крило Бандери) проголосила у Львові Акт відновлення Української держави, проте ця ініціатива наразилася на невдоволення німецької адміністрації і її ініціатори були заарештовані. Надалі підпільні українські націоналісти не вели у Львові свою діяльність через те, що у великому місті вони не мали відповідного захисту, який гарантував їм ліс, де вони, власне, і вели свою діяльність.

      Під час німецької окупації у Львові в районі Цитаделі був влаштований концтабір, відомий вбивством львівських професорів. Також у місті було влаштоване Львівське гетто на Замарстинові та Янівський концтабів на Клепарові для знищення єврейського населення, яке до війни складоло біля 30 % населення міста, а після війни його майже на стало. Разом з тим окупаційний режим, відкривши радянські в'язниці, показав жителям міста правду про злочини радянського тоталітарного режиму за 2 роки його управління містом.

      Львів за часів окупації був столицею дистрикту Галичина, що входив до генерал-губернаторства Польща, а не Райхскомісаріату «Україна». На чолі дистрикта стояв губернатор, що жив у Львові.

      23 липня 1944 року у Львові почалася військова операція Армії Крайової з метою визволити Галичину і отримати вигідні позиції для переговорів щодо влаштування польсько-німецького кордрну. Вона отримала назву «Операція Буря».

      З 24 по 27 липня Червона армія вела бої за Львів, остаточно закріпившись у місті 27 числа. Після взяття міста керівники Армії Крайової були запрошені на переговори з керівництвом Червоної Армії, де їх арештували.
    • 2009.02.08 | Budweiser

      нарeшті якась нормальна рeакція

      igorg пише:
      > Всякі свідчення очевидців є самоцінні. Бо вони безпосередньо передають настрій й атмосферу. У гілці історія ОУН УПА є матеріали про Янову Долину й спогади різних людей з різних сторін конфлікту.
      > Що цікаво у наведених спогадах мені.

      нарeшті якась нормальна рeакція, а нe комeнтарі божeвільного Кабуда.

      > Атмосфера старого конфлікту між євреями й українцями, аж до згадки про Богдана. Зверхність постраждалої над українцями, котрі з її погляду є дном. Сумнівно, що у Львові того часу усі ті низи були українцями. Статистика свідчить зовсім про інше. У містах українців було дуже мало. З фото також не слідує що то були українці. Нема характерного одягу у масі. Тим не менше постраждала асоціює цей міський люмпен саме з українцями.

      Ви нe зовсім зрозуміли. Вона пишe про "українські низи", тобто цим вона приписує погром люмпeну, а нe всім українцям. Хоча історики вважають що нe лишe люмпeни брали участь у ньому. Sкажімо автор наводить свідчeння що в українську поліцію, яка брала активну участь в погромах, приймали пeрш за всe унівeрситeтську молодь.


      > Цікаво, що постраждалі мусили прибирати масу трупів. На фоні страждання певної людини ці замордовані якось зовсім не привертають уваги, це ніби фон, осіннє листя. Вони не цікавлять пані навіть в принципі. Вона не згадує про них жодних деталей. Хто ці люди? Якщо вони українці, то де їх родичі, близькі? Збиткуються над євреями, які прибирають трупи їх земляків?

      Я думаю що будь-хто на її місці в той час думав би лишe про тe як вижити.

      > Певно що це якраз і були українці винищені цілими родинами й селами, коли й розшукувати й ховати вже не було кому, або рідні не могли навіть знати де вони.
      > Ще один цікавий момент, це розповідь про гроші й коштовності, чи то про біжутерію. Певно, що більшовицький грабунок не торкнувся цих соціальних шарів. Тобто, єврейство Львова виявилося цілком лояльним й соціально близьким елементом до більшовиків, які знищили тисячі людей й ще більше обібрали до нитки. З приходом німців вони опинилися в тій самій ситуації в якій за рік, місяць до того опинилися українці, українське селянство: грабунок, знущання, смерть.

      цe нe правда. Єврeї в процeнтному відношeнні постраждали більшe за українців та поляків під час більшовицького тeррору 1939-41. Оскільки вeлика частина торгівлі та малого бізнeсу налeжала єврeям, їх як "eксплуататорський eлeмeнт" масово висилали в Cибір.

      > З оповіді очевидно, що провокаторами були саме німці. Та сама тактика що й у комуністів: створити міжнаціональний конфлікт, посіяти й помножити зло.

      так, алe цe нe знімає відповідальності з тих хто брав участь в погромі. Німці з жалeм константували що їм нe вдалося спровокувати східних українців до погромів. Тобто західні українці виявилися значно більшими ксeнофобами.

      > У відсутності такого бачення й національному егоїзмі не можна звинувачувати жертву. Вона лише чесно змалювала власне бачення, власні відчуття, власне горе. Й за це маємо їй бути вдячні.

      ви дeмонструєтe нeбачeний рівeнь гуманізму, нe знинувачуючи жeртв погромів


      > Яким це боком звинувачує УПА чи українців?

      а до чого тут УПА? Вона лишe чeрeз 1.5 року після того була створeна.

      > Треба бути переконаним комуністом чи нацистом аби робити такі узагальнення. Бо скрізь, завжди й серед усіх націй знайдуться виродки, здатні поглумитися над беззахисними. Й відповідальність тут абсолютно персональна.

      от того. Колeктивно звинувачувати нікого нe потрібно. А вас нe цікавить питання чому ніхто з українців нe намагався зупинити погроми. Митр. Шeптицький надав сховищe головному рабину і т.д. В дeкількох випадках під час погромів в районних містeчках їх було зупинeно коли місцeва інтeлігeнція втрутилася. У Львові такого нe сталося. Погром було зупинeно 2 липня німeцькими солдатами. Далі, чому унівeрситeтська молодь так охочe брала участь в тих подіях? І нарeшті, чому погроми відбулися лишe в Зах. Україні?

      Всe цe свідчить про рівeнь нeнависті до єврeїв в тогочасному західно-українському суспільстві.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.02.08 | Сергій Кабуд

        університетська молодь - найкращі кадри для будь кого

        >автор наводить свідчeння що в українську поліцію, яка брала активну >участь в погромах, приймали пeрш за всe унівeрситeтську молодь.

        ----

        цінність цього 'хвакту' може бути порівнянна з цінністю факту про кількість хвилин у 1 часі :) :)

        Ваше мислення якесь дивне
      • 2009.02.08 | igorg

        Бачите, Ви досить оригінально починаєте дискусію

        Щодо сходу - заходу то не можу погодитись.
        В антиєврейських акціях брало участь не менше поліції з місцевого населення й на сході. Просто ОУН-УПА там було менше, а тому з точки зору совєцької пропаганди висвітлювати це питання було вкрай невигідно. Тим не менше євреї на сході були знищені нічим не менше ніж на заході. Скажімо у Кривому Розі євреї як національний осередок практично зникли. На їх кладовищі тепер мікрорайон. До речі, саме там нещодавно поставлено памятник жартвам голодомору. Тема винищення євреїв Кривого Рогу не актуальна через відсутність ОУН-УПА. Тобто ОУН-УПА там діяло і їх тричі винищували німці. Однак в комплексі ці питання надають зовсім інших акцентів цій проблемі, зовсім не бажаного совкам й росіянам.
        Щодо причин міжнаціональних конфліктів то певно що вони скрізь схожі. У 20-х роках єврейські погроми у більшості були саме на східній Україні. Й немалу роль тут зіграла близькість євреїв до більшовизму. Скажімо у Нікополі євреї пішли описувати майно нікопільчан й отримали повстання. Можливо через те що серед євреїв був високий рівень освіти й завдяки більшовикам вони отримали можливості робити карєру чиновників, державних діячів. Десь це старі конфлікти, що іноді тягнуться сотні років.
        НМД основна причина у великій різниці у ментальності й звичаях, релігії, відсутності (або мінімуму) родинних звязків. Й тут слід чітко проводити межу між настороженістю, неприязню й злочинами.
        Мої діди не любили євреїв, суто побутово, але це не мішало їм ховати у себе у селі від НІМЦІВ єврея. Село до речі суцільно бандерівське. Отак не люблячи й сторонячись, ризикуючи життям, врятували від смерті.

        Говорячи про Львів того часу не можна не торкатися й поляків. Тобто у тому вузлі були завязані принаймні три нації: українці, поляки, євреї. Що німці, що росіяни були третьою стороною, яка була прямо зацікавлена в таких конфліктах. Ось там і основна біда, там і головні злочинці.

        Профілактикою цієї біди може бути лише розширення стосунків на основі врахування взаємних інтересів й особливостей.
        Ось скажімо зараз ми маємо один вельми цікавий народ - цигани. Ви ж не візьметеся стверджувати, що прямо знемагаєте від любові до них? Що вам буде вкрай приємно опинитися у їх компанії в купе потяга чи поряд в автобусі? У нас це джерело злочинності, розповсюдження наркотиків і т.п. Цілий народ поза увагою влади, поза соціумом. Це потенційна бомба. Декілька років тому вбили циганча (є підозра що зробили це міліціонери) й пробував знайти злочинців український націоналіст й правозахисник Руденко (вже другий рік без суду увязнений).
        Це складні й делікатні питання.
      • 2009.02.23 | igorg

        Re: нарeшті якась нормальна рeакція

        Budweiser пише:
        >Єврeї в процeнтному відношeнні постраждали більшe за українців та поляків під час більшовицького тeррору 1939-41. Оскільки вeлика частина торгівлі та малого бізнeсу налeжала єврeям, їх як "eксплуататорський eлeмeнт" масово висилали в Cибір.

        Просив би надати фактичний матеріал для такого твердження. Якщо це так то я чомусь не можу знайти нічого про ці репресії на сайтах голокосту. Там взагалі відсутня інформація про репресії євреїв з боку совєтів. Навіть у пізніші часи, коли в СССР були реальні антисемітські обмеження у доступі до освіти, державної служби і т.д.
        Це мене дуже дивує й цікавить.

        > так, алe цe нe знімає відповідальності з тих хто брав участь в погромі. Німці з жалeм константували що їм нe вдалося спровокувати східних українців до погромів. Тобто західні українці виявилися значно більшими ксeнофобами.

        Вибачте, але погромів як таких не було. Принаймні таких які були раніше (скажімо Проскурівський). Це видно із тих же свідчень. Облік й переміщення євреїв у гетто організовували німецькі нацисти. Звісно, що до цього залучали місцеву поліцію. Але погроми з боку українців?
        Це брехня. Дайте матеріал що стосується німецького жалю. Що за документ, з якого регіону й якого часу. До того ж на сході українців просто елементарно винищили у 30-х, ще частину евакуювали як і євреїв. До того ж з чого слідує, що на заході було знищено більше євреїв ніж на сході?

        > Всe цe свідчить про рівeнь нeнависті до єврeїв в тогочасному західно-українському суспільстві.

        Це ні з чого і не звідки й ні про що не свідчить. От про рівень ненависті до совєтів таки свідчить, й на цій ноті частково й було зіграно німцями у Львові. До того ж, якщо ви проглянете німецький агітпроп то він ставить знак рівності між більшовиками й євреями. Й чомусь таке поєднання зовсім не видавалося неприродним. Бо, скажімо, циган з більшовиками вони не асоціювали, як і українців чи поляків.
        І, до речі, євреї дуже нервово ставляться навіть до опосередкованих спроб проаналізувати їх участь у більшовицьких злочинах на Україні. Навіть коли зявляється списки призвіщ у каральних органах совєтів(як нещодавно).
  • 2009.02.09 | stryjko_bojko

    The requested URL was not found on this server

    Not Found

    The requested URL /news/Himka(4) was not found on this server.
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.02.09 | igorg

      Зайдіть в news й там виберіть потрібний файл

    • 2009.02.09 | Сергій Кабуд

      не тикайте на урл а скопіюйте в адресне поле це

      як Півко доречі і вказав:


      також подано ряд фотографiй i навiть встановлено iдентичнiсть ряду погромщикiв:

      ПОЧАТОК http://www.holocaust.kiev.ua/news/Himka(4)_.pdf КІНЕЦЬ

      copy-paste цей лiнк щоб вiдкрити текст
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2009.02.16 | Мірко

        Документ на ілюстрації ч.11 підроблений?

        Щось там не так. Нема підпису, нема дати. Тризуб виглядає дорисований а не відбиткою печатки. Друк слова Unterschrift є поверх печатки. Цікавий чи пан Химка мав нагоду бачити оригінал?
        Чи є докази що такі печатки з тризубом дозволялися нацистською владою? На печаті слово militz (а повинно бути miliz). Ну й німецької свастики ніде не видно.
  • 2009.02.09 | igorg

    Ще дещо з того ж джерела

    http://www.holocaust.kiev.ua/news/Kolabricionizm.html
    Цікаво, яка ж основна думка цього матеріалу
  • 2009.02.24 | igorg

    Персонально для пана, що звинувачує

    http://lib.galiciadivision.com/articles/vinnycia.html
    Антін Драган ПАМ'ЯТАЙМО ПРО ВІННИЦЮ

    Дуже страшна річ, настільки, що неможливо те читати. Дуже суттєве запитання: чому ті матеріали не опинилися на Нюренбергському процесі?
    Чому нейтральні країни мовчать, яка доля тих актів й матеріалів розслідування. Хто спорудить меморіал жертвам, де стіна плачу українців? Хто може плакати, якщо за плач був розстріл, якщо знищували під корінь? Дуже багато запитань без відповідей.

    Але комісар Рапопорт сподіваюсь продовжує бути героєм і його нащадки продовжують гордитися його подвигами? Не ваш родич товарісч?
  • 2009.04.02 | Nikita

    "винищення жидів" - задача ОУН и фашистов!

    Стецько:

    «...Ідеольогію і програму Організації я спітворив. Вони в цілому ворожі марксизмові, демократії і всяким клясократичним ідеольогіям і програмам. В політичній площині стою на становищі монопартійного й авторитарного устрою України; в соціальній площині — національного солідаризму, що стоїть близько до націонал-соціялістичної (тобто нацистської. — В. М.) програми, але ріжниться питоменностями української землі...

    ...Москва і жидівство — це найбільші вороги України і носії розкладових большевицьких інтернаціональних ідей...

    ...Стою на становищі винищення жидів і доцільности перенести на Україну німецькі методи екстермінації (винищення. — В. М.) жидівства... (і тут же дописано рукою Стецька: «виключити їх асиміляцію і т. д.»);

    ...Я вважаю, що в теперішній світовій війні вирішується на давні часи доля України, і свідомий того, що лише через перемогу Німеччини можлива є відбудова Суверенної і Соборної Української держави...

    ...Історична доля і геополітична дійсніть визначили шлях України... (Тут же дописано: «і Німеччини». — В. М.)

    ...Теж господарська структура України диктує її співпрацю з Німеччиною. Розуміючи те, що ми перемагаємо або падаємо з Німеччиною, яка зараз кровавиться, так як і український народ, на широких степах України за спільну справу, стоїмо на становищі повної, яка тільки буде необхідна для Німеччини, господарської підтримки всіма можливими заходами з боку України, бо тут іде про спільний успіх, чи то неуспіх. Тим більше, що величезні жертви, які поносить німецька армія в боротьбі з Москвою, ми свідомі, мусять знайти рекопензату (повернення, компенсацію. — В. М.) для німецького народу. Суверенна Соборна Українська держава цю рекомпензату дасть і є зобов'язана дати...»

    [16 — ЦДАВО України, ф. 3833, оп. 3, спр. 7, Арк. 5—6].



    http://2000.net.ua/e/54061
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2009.04.03 | igorg

      В ОУН такої задачі не було, марно стараєтесь

      Коли б така задача була б то жидів би не залишилося.
      На щастя стосунки українського й єврейського народів хоч і непрості, проте не настільки антагонічні. Це гарна й стара більшовицька пісня, й не тільки, коли хочуть заварити кашу. Усі добре памятають той успіх який мала більшовицька пропаганда про антисемітизм УНР й Петлюри. Й найгірше що й серед самих євреїв. Рекомендую познайомитись з оцим видатним діячем що сказав про Петлюру наступне:
      Жаботинський про Петлюру:
      «Я з ними виріс, разом з ними провадив боротьбу проти антисемітів та русифікаторів — єврейських та українських. Ані мене, ані решту думаючих сіоністів південної Росії не переконають, що людей цього типу можна вважати за антисемітів» — В. Жаботинський.

      А ось це вам як? http://booknik.ru/publications/?id=15589
      "Мы, интеллигенты-евреи, хлебнув барской культуры, впитали в себя заодно и барскую антипатию к тому, чем мы сами недавно были. Как рабы, которых плантатор вчера стегал плетью, а сегодня произвел в надсмотрщики, мы с радостью и польщенным самолюбием взяли в руки эту самую плеть и с увлечением изощряемся. Гнусно-мелочный антисемитизм, которым без исключения все мы, интеллигенты-евреи, мучительно заражены, эта гнилая духовная проказа, отравляющая все наши порывы к страстной патриотической работе, — это есть свойство холопа, болезнь нахлебника; и тогда только бесследно пропадет он, этот антисемитизм, когда мы перестанем быть холопами и нахлебниками чужого дома, а будем хозяевами под нашею кровлей, господами нашей земли."

      Останнє як і попереднє дуже слушно, й дуже актуально для багатьох українців-українофобів.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2018. Архів пітримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг". E-mail: news@maidan.org.ua