Історики Східної України об’єднуються для вивчення ОУН
07/11/2010 | Юлія Рацибарська
Дніпропетровськ – У Дніпропетровську презентували щойно видану книжку «Діяльність підпілля ОУН на Сході України». Це первісток істориків-ентузіастів зі Східної України, які об’єднались у дослідницький центр «Спадщина». Над виданням працював колектив науковців із Дніпропетровської, Запорізької, Донецької, Харківської і Сумської областей. Книжку присвятили пам’яті одного з перших дослідників історії ОУН в краї Дмитра Куделі.
Явище ОУН не було суто регіональним, «галичанським», а мало загальноукраїнський характер – у цьому впевнені автори дослідження націоналістичного підпілля на Сході України. Найактивнішу діяльність в часи Другої світової війни провадили оунівці Дніпропетровщини.
За словами укладача книжки, дніпропетровського дослідника Павла Хобота, підпільники вели успішну роботу серед населення – агітували не виїздити до Німеччини, рятували молодь, яку вивозили німецькими потягами на роботу, однак терористичних акцій проти окупаційної влади уникали.
«Були окремі випадки, коли розстрілювали не стільки німців, скільки своїх зрадників, поліцаїв. Чому окремі? Тому що на вбивства німці відповідали каральними акціями щодо мирного населення, розстрілювали мирних жителів», – пояснює Павло Хобот.
ОУН на Сумщині припинила існування аж 1948 року
Оунівський рух на Сході України постав не на порожньому місці. Історичне підґрунтя підпільництва вивчає директор Державного архіву Сумської області Геннадій Іванущенко.
Іще за радянських часів, каже він, лісисту Сумщину називали «краєм партизанської слави», однак не уточнювали, якої саме. Наразі ж уже відомо, яким активним був селянський спротив радянізації Сумщини у 1920–30-ті роки.
Оунівське підпілля в області теж було дуже живучим, каже Геннадій Іванущенко.
«Після закінчення війни боротьба не закінчилася, на Сумщині діяли окремі боївки УПА, остання з них – у Кролевецькому районі – діяла аж до березня 1948 року», – зазначає сумський науковець.
Невивченого багато, а архіви можуть закрити
Підрахувати точну кількість підпільників на Сході дуже важко, кажуть історики. На Дніпропетровщині зараз встановили до 800 прізвищ членів ОУН, у Запорізькій області – сотню, каже кандидат історичних наук із Запоріжжя Юрій Щур.
«Встановити точну кількість підпільників неможливо, це міф. Якщо ви десь бачите точну кількість підпільників – це профанація. Підпільники – це люди, які один одного не знають. Ми можемо вірити лише документу, де вказано, що в перестрілці загинула така-то кількість підпільників», – розповідає Юрій Щур.
А втім, вивчення оунівського спротиву в Східній Україні тільки починається: «білих плям» іще багато. Між тим науковці не виключають, що доступ до архівів СБУ скоро можуть знову обмежити, заявив історик зі Слов’янська Донецької області Олександр Добровольський.
«Сподіваємось нинішнього року ще видати двотомник, бо ситуація радикалізується: у нас кадрово зачистили обласний архів. Ми дуже поспішаємо, бо боїмося, що буде впроваджена певна цензура», – каже донеччанин Олександр Добровольський.
Наразі історики, котрі займаються вивченням східноукраїнської діяльності ОУН, об’єднали зусилля. У найближчих планах дослідників – друк великої збірки розсекречених архівних документів.
Юлія Рацибарська
http://www.radiosvoboda.org/content/article/2095802.html
Явище ОУН не було суто регіональним, «галичанським», а мало загальноукраїнський характер – у цьому впевнені автори дослідження націоналістичного підпілля на Сході України. Найактивнішу діяльність в часи Другої світової війни провадили оунівці Дніпропетровщини.
За словами укладача книжки, дніпропетровського дослідника Павла Хобота, підпільники вели успішну роботу серед населення – агітували не виїздити до Німеччини, рятували молодь, яку вивозили німецькими потягами на роботу, однак терористичних акцій проти окупаційної влади уникали.
«Були окремі випадки, коли розстрілювали не стільки німців, скільки своїх зрадників, поліцаїв. Чому окремі? Тому що на вбивства німці відповідали каральними акціями щодо мирного населення, розстрілювали мирних жителів», – пояснює Павло Хобот.
ОУН на Сумщині припинила існування аж 1948 року
Оунівський рух на Сході України постав не на порожньому місці. Історичне підґрунтя підпільництва вивчає директор Державного архіву Сумської області Геннадій Іванущенко.
Іще за радянських часів, каже він, лісисту Сумщину називали «краєм партизанської слави», однак не уточнювали, якої саме. Наразі ж уже відомо, яким активним був селянський спротив радянізації Сумщини у 1920–30-ті роки.
Оунівське підпілля в області теж було дуже живучим, каже Геннадій Іванущенко.
«Після закінчення війни боротьба не закінчилася, на Сумщині діяли окремі боївки УПА, остання з них – у Кролевецькому районі – діяла аж до березня 1948 року», – зазначає сумський науковець.
Невивченого багато, а архіви можуть закрити
Підрахувати точну кількість підпільників на Сході дуже важко, кажуть історики. На Дніпропетровщині зараз встановили до 800 прізвищ членів ОУН, у Запорізькій області – сотню, каже кандидат історичних наук із Запоріжжя Юрій Щур.
«Встановити точну кількість підпільників неможливо, це міф. Якщо ви десь бачите точну кількість підпільників – це профанація. Підпільники – це люди, які один одного не знають. Ми можемо вірити лише документу, де вказано, що в перестрілці загинула така-то кількість підпільників», – розповідає Юрій Щур.
А втім, вивчення оунівського спротиву в Східній Україні тільки починається: «білих плям» іще багато. Між тим науковці не виключають, що доступ до архівів СБУ скоро можуть знову обмежити, заявив історик зі Слов’янська Донецької області Олександр Добровольський.
«Сподіваємось нинішнього року ще видати двотомник, бо ситуація радикалізується: у нас кадрово зачистили обласний архів. Ми дуже поспішаємо, бо боїмося, що буде впроваджена певна цензура», – каже донеччанин Олександр Добровольський.
Наразі історики, котрі займаються вивченням східноукраїнської діяльності ОУН, об’єднали зусилля. У найближчих планах дослідників – друк великої збірки розсекречених архівних документів.
Юлія Рацибарська
http://www.radiosvoboda.org/content/article/2095802.html