01/08/2003 | оЛЕКСАНДР

Це – столиця держави. Тут досить нудно,
І держави, мабуть, уже немає,
Хоч на неї моляться привселюдно
І державний прапор місцями має.
Як ніде, відчуваєш нестачу мови.
Не знайти жоднісінького тубільця.
Тут пильнують лад “воронки” та сови,
І від сходів у небо лишились бильця.
Він, здається, казав, що ходив у робі,
Що писав листи та у риму марив,
Та на часі пізно кричати пробі,
Хоч, здається, ще рано для артударів.
Тут на площі Майдані – Державна Пані
Зберігає спокій підземних яток,
І братки кличкуються на екрані,
Нас відволікаючи від пиятик.
Збронзовілі предки тримають марку,
Відмивання грошей – державна справа;
В євровідцентровому закамарку
Азіати зліва, азійці - справа.
“Вже обдурено тисячне покоління”,
І архангел перетворивсь на кульку.
Знову джунглі виросли із насіння –
У Мамая вчора спиляли люльку…