МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Байки

12/01/2007 | stefan
Різні.
Різних часів.
Різних авторів.
...

Відповіді

  • 2007.12.01 | stefan

    П.Глазовий.Байкографія

    Павло ГЛАЗОВИЙ
    БАЙКОГРАФІЯ
    ВОВЧА БІОГРАФІЯ

    ЗАЖЕРЛИВІСТЬ

    Приніс чабан додому iз лісу вовченят.
    - Як вигодую, - каже, - цих сірих чортенят,
    вони не тільки будуть отару стерегти,
    а дещо і з чужої зуміють притягти.
    І ось що приключилось, як виросли вовки.
    Два дні охороняли отару хижаки,
    а потім серед ночі порізали овець.
    Лишився випадково маленький баранець
    та уцілів, крім того, іще один баран.
    Вовки його не з'їли, бо то був сам чабан.


    БРАТЕРСТВО

    Пастух маленьке вовченя
    десь виволік із ями, приніс додому -
    і воно росло собі між псами.
    Та й виріс вовк. Довгенько він охороняв отару,
    аж доки дикий брат його біля крутого яру вівцю схопив.
    Зчинився гвалт.
    Погналися собаки,
    але піймати не змогли прудкого розбишаки.
    Один лиш вовк, домашній вовк,
    що виростав між псами, догнав його
    і хапонув залізними зубами.
    Злодюга, кинувши вівцю, від болю аж заплакав:
    - Ти що - своїх не пізнаєш? Продав себе собакам?
    Кінчилось тим, що під кущем вони, як браття, сіли
    і після праведних трудів удвох овечку з'їли.

    Вовки невесело живуть, життя у них погане,
    та скільки вовка не годуй - собакою не стане.


    ВОВЧИЙ ГУМОР

    Вовк-начальник дав наказа рядовим вовкам:
    - Все, що вдасться десь віднині
    роздобути вам, не жеріть на місці зразу, поділіть на всіх.
    Треба ж дбати про голодних братчиків своїх
    А осел не знати звідки йшов тоді якраз і начальникові мовив:
    - Мудрий твій наказ!
    Ти вівцю роздер учора, був у тебе гріх. -
    то чому ж не хочеш м'ясо поділить на всіх?
    Он лежить воно у ямі в тебе про запас.
    Вовк- начальник зуби скалить:
    - Це новий наказ і вступає він у дію з даного числа.
    Зараз дам я всім присутнім по шматку осла.


    ЛИЦЕМІРСТВО

    Сім вовків піймали зайця у зеленім лузі,
    розірвали і сказали:
    - Що ж це вийшло, друзі?
    Усімох ми зайця з'їли й сидимо голодні.
    Хто ж нам скаже після цього, що ми благородні?
    Розірвали, скажуть, зайця на дрібненьке шмаття...
    То давайте ж хоч напишем некролога, браття!
    Посідали й написали на шматочку лика:
    "Ліс дрімучий наш спіткала втрата превелика.
    Бігав зайчик, веселився, жив собі прекрасно,
    а сьогодні врізав дуба явно передчасно.
    Хай про нього світла слава йде по всій окрузі".
    Написали й підписались:
    "ЗАЙЧИКОВІ ДРУЗІ".


    ДРУЖЕЛЮБНІСТЬ

    У лісі фільм показують звіроті.
    ...Гуляє вовк. Несе троянду в роті.
    Рожевий бант у нього на хвості,
    а в пащі зуби сяють золоті.
    Йому назустріч вибіга овечка
    і мовить тихі, лагідні словечка,
    а він сміється: - Як діла, кума? -
    і, мов сестру, овечку обніма,
    і ніжно гладить шовковисту вовну,
    і виявляє радість невимовну.
    І написи з'являються в кінці:
    "Хай квітне дружба вовка і вівці!"
    І титри йдуть: "Сценарій, постановка
    і музика заслуженого Вовка".

    Ніхто так не уміє, як вовки,
    розповідать про дружбу казочки!


    ЧАДОЛЮБСТВО

    Упіймав ягнятко вовк -
    кучеряве, шерсть, як шовк: -
    проковтнув його з кістками
    й ліг спочити між кущами.
    Раптом чує шум і гам.
    Глипнув оком - що це там?
    Бачить, полем зайчик мчиться,
    а за ним руда лисиця,
    невідступна доганя
    молодого вуханя.
    Вовк лисиці крикнув басом:
    - Не сказилася ти часом?
    Хочеш збавити життя?
    Погубити це дитя?
    Не чіпай мені дитяти.
    Бідна будеш, вража мати!

    Тут із баєчки саме випливає резюме:
    і вовк благородний, коли неголодний,


    МИЛОСЕРДЯ

    Вовк у лісі їв козу й кісткою вдавився.
    Кожен звір і кожен птах дуже звеселився.
    Тільки чапля молода, як почула звістку,
    вовка хворого знайшла й висмикнула кістку.
    Вовк ту чаплю попросив біля себе сісти і промовив:
    - Я люблю свіжий мозок їсти.
    Потім клац - і перегриз довгу шию чаплі,
    але мозку в голові не знайшов ні краплі.


    НЕТАКТОВНІСТЬ

    Вовк уздрів кобилу в полі, облизався ласо.
    "О, - подумав, - не стара ще, мабуть, добре м'ясо".
    І, наблизившись до неї з чотирьох підскоків, він гукнув:
    - Егей, красунько! Скільки тобі років?
    Закрутилася кобила, горда та велична.
    - Он на хвості в мене, - каже, - довідка метрична.
    Вовк поглянув, здивувався: - Хитра ти на вдачу.
    Я на хвості ніякої довідки не бачу. А кобила:
    - Як не бачиш? Продери очиська!
    - Та підковами як брязне по зубах вовчиська!
    Оглушений, контужений страшенним ударом,
    вовк пролежав цілий тиждень у кущах над яром і тепер вовчаток учить:
    - Дітки мої милі! Не допитуйтесь ніколи, скільки літ кобилі.

    Пам'ятайте: до особи жіночої статі
    звертаються з цим питанням тільки дурнуваті.


    ПРИСЛУЖНИЦТВО

    Хворий вовк побиту пику
    виткнув з лободи
    і заскиглив до овечки:
    - Принеси води!
    Занедужав я, потрапив у лиху біду.
    Дай напитися, а їжу я вже сам знайду...
    - Бе! - овечка відказала.
    -Діло і^е Жав.
    Як нап'єшся –
    знайдеш їжу: проковтнеш мене.

    Ворогам служити може - додамо в кінці –
    Той, у кого менше мозку аніж у вівці.


    МУДРУВАННЯ

    Раз попалась біля гаю вовкові вівця
    і почав із себе сірий корчить мудреця:
    - Чула ти, що я – філософ! Це відомо всім.
    Що ж робитимуть ягнятка, як тебе я з'їм?
    Годувати хто їх буде, дасть їм молочка?
    Зачекай, бо це задачка досить нелегка.
    Вовк-мислитель думав-думав,
    думав без кінця.
    За думками не помітів,
    як втекла вівця, і промовив:
    - Складнуваті надійшли часи:
    будеш думати багато - облизня з'їси...


    НЕПИСЬМЕННІСТЬ

    Лежав у лісі вовк і думав:
    "Мамо мила! Чому мене на світ
    неграмотним пустила?
    Схоплю десь миршаве ягня -
    і вже влаштовують облави.
    А був би, мамо, вченим,
    то не було б лихої слави.
    Он вчора грамотні дядьки
    під лісом сіли, акта склали,
    аж двох баранчиків списали
    і довго їли шаликй...

    Бо головне в житті не факт,
    важливо скласти добрий акт".


    ХАБАРНИЦТВО

    Не пам'ятаю, де й коли
    поцупив вовк вівцю,
    а заєць капустину.
    Піймали їх в лиху годину,
    на суд до лева притягли.
    Лев зайця засудив
    і розтерзав, мов кат,
    а на вовчиська тільки насварився,
    бо той йому до суду примудрився
    м'ясця підсунуть шмат.
    Не тут не в нас, а в іншій десь окрузі,
    і не тепер, давно колись, злодюга говорив злодюзі:
    - Щоб не схопити по заслузі - ділись!


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".