деталі судового рішення відносно Юлії та Олександра Тимошенко
05/08/2002 | DevRand
Києво-Святошинський районний суд Київської області 30 квітня 2002
року завершив розгляд усіх справ, за якими були висунуті звинувачення, і встановив:
- за епізодом з контрабандою валюти:
"... у начальника слідчого відділу УСБУ по Запорізькій області не було
підстав порушувати проти Тимошенко Ю.В. кримінальну справу за ознаками
контрабанди по ст.17, ч.2 ст. 70 КК України, а у заступника начальника
Управління з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України
Корелова В.М. не було підстав пред'являти Тимошенко Ю.В. обвинувачення за
цими статтями...";
- за епізодом з "контрабандою газу" і "підробкою документів" та "посадовим
підлогом":
"...з рішенням заступника Генерального прокурора України та заступника
начальника, які містяться в постанові про порушення кримінальної справи та
про притягнення Тимошенко Ю.В. в якості обвинуваченої суд не погоджується.
На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає
встановленим, що російський природний газ був поставлений в Україну в
1996-97 роках на законних підставах відповідно до договорів №4 ГУ-96 від
29.12.95 та №3 ГУ-97 від 31.12.96, укладених між російським акціонерним
товариством "Газпром" з одного боку та закритого акціонерного товариства з
іноземними інвестиціями "Промислово-фінансова корпорація "Єдині Енергетичні
Системи України" і фірмою "Юнайтед Енерджі Інтернешнл" – з іншого.
Вищеназвані договори укладені належним чином, оформлені, підписані
повноважними представниками сторін і відповідають вимогам чинного
законодавства України, що застосовується до цих угод та міжнародно-правовим
нормам, зокрема положенням Віденської Конвенції ООН "Про договори
міжнародної купівлі-продажу товарів" від 1980 року і яка, відповідно до
Конституції України (стаття 9) є частиною національного законодавства
України.
Зазначені цивільно-правові угоди були юридичною підставою для переміщення
російського природного газу через митний кордон України.
Механізм митного оформлення російського природного газу відповідав чинному
законодавству України, що діяло на момент митного оформлення поставок
російського природного газу по зазначеним договорам.
Тристоронні акти приймання-передачі російського природного газу були
оформлені належним чином повноважними представниками вищевказаних сторін і
були належними документами для митного оформлення поставок природного газу.
Фірма "Юнайтед Енерджі Інтернешнл" була на законних підставах включена в
акти приймання-передачі, як солідарний покупець російського природного газу
за вищевказаними договорами.
Заперечень митних органів України проти митного оформлення російського
природного газу, який застосовувався відповідно до договорів, не було.
З огляду на це, в діях Тимошенко Ю.В. відсутній склад злочину – контрабанда
і посадовий підлог. Вона не вносила в офіційні документи неправдивих
відомостей і не здійснювала інші підробки цих документів.
Суд вважає, що приводів і підстав, передбачених ст.94 КПК України про
порушення кримінальної справи відносно Тимошенко Ю.В. за ознаками злочинів,
передбачених ст..70 ч.1 ст. 172 КК України не було, а тому постанова про
порушення кримінальної справи щодо неї підлягає скасуванню".
- за епізодом з "хабарами П. Лазаренку":
"Даних про те, що Тимошенко Ю.В., або Тимошенко О.Г. давали Лазаренку П.І.
хабарі в постановах про порушення кримінальних справ щодо вказаних осіб за
ознаками ч.2 ст.170 КК України немає.
Даних про те, що Тимошенко Ю.В. та Тимошенко О.Г. особисто або через
посередників давали Лазаренку П.І. хабарі як привід до порушення
кримінальної справи, не встановлено.
Законних приводів і підстав до порушення кримінальних справ, передбачених
ст.94 КПК України відносно Тимошенко Ю.В. та Тимошенко О.Г., за ознаками
дачі хабарів Лазаренку П.І. не було.
Суд вважає, що рішення посадових осіб про порушення кримінальних справ
відносно Тимошенко Ю.В. та Тимошенко О.Г. за ознаками дачі хабарів
Лазаренку П.І. є незаконними і підлягають скасуванню. Незаконними є і
постанови про притягнення їх в якості обвинувачених".
- за епізодом щодо "факту розкрадання державного майна в особливо великих
розмірах" ("справа "Украгротехсервісу"):
"На день порушення посадовою особою Генеральної прокуратури України
кримінальної справи від 12.11.97 за фактом розкрадання коштів концерну
"Украгротехсервіс", останній отримав оплату за поставлений металопрокат по
контракту №11-003 від 30.04.93 повністю.
При таких обставинах законних приводів і підстав для порушення кримінальної
справи проти Тимошенко О.Г. за ознаками розкрадання майна в особливо
великих розмірах, передбаченого ст.86-1 КК України у посадової особи
Генеральної прокуратури України не було. Постанова про порушення
кримінальної справи від 18.08.00 підлягає скасуванню"
"Оскільки судом визнані незаконними постанови про порушення кримінальних
справ щодо Тимошенко Ю.В. за ознаками ст.70 ч.1 ст.172 КК України та щодо
Тимошенка О.Г. за ознаками ст.86-1 КК України, то підлягають скасуванню і
постанови про притягнення їх в якості обвинувачених".
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 55, 64, 124 Конституції
України, суд постановив: визнати незаконними рішення посадових осіб органів
досудового слідства і прокуратури та скасувати постанови:
щодо Тимошенко Юлії Володимирівни - від 30 березня 1995 року про порушення
кримінальної справи по ст.17-70 КК України (звинувачення, пов'язані з
"контрабандою валюти"); вВід 05 січня 2001 року про порушення кримінальної справи за ст.70, ч.1 ст. 172 КК України (звинувачення, пов'язані з "контрабандою газу"); від 12 лютого 2001 року про порушення кримінальної справи за ч.2 ст.170 КК України (звинувачення, пов'язані з "хабарами Лазаренку П.І."); від 12 лютого 2001 року про притягнення в якості обвинуваченої за ч.2 ст.17, ст.70, ч.1 ст.172, ч.2 ст.170 КК України;
щодо Тимошенка Олександра Геннадійовича - від 18 серпня 2000 року про
порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 86-1 КК України ("справа "Украгротехсервісу"); від 05 січня 2002 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 170 КК України (звинувачення, пов'язані з "хабарами Лазаренку П.І."); від 17 вересня 2001 про притягнення в якості обвинуваченого за ч.5 ст. 191 та ч.2. ст.. 369 КК України ( в редакції Закону України від 05.04.01).
Кримінальні справи що Тимошенко Юлії Володимирівни та Тимошенка Олександра Геннадійовича – закрити.
Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд щодо Тимошенко Ю.В. та
Тимошенка О.Г. – скасувати.
року завершив розгляд усіх справ, за якими були висунуті звинувачення, і встановив:
- за епізодом з контрабандою валюти:
"... у начальника слідчого відділу УСБУ по Запорізькій області не було
підстав порушувати проти Тимошенко Ю.В. кримінальну справу за ознаками
контрабанди по ст.17, ч.2 ст. 70 КК України, а у заступника начальника
Управління з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України
Корелова В.М. не було підстав пред'являти Тимошенко Ю.В. обвинувачення за
цими статтями...";
- за епізодом з "контрабандою газу" і "підробкою документів" та "посадовим
підлогом":
"...з рішенням заступника Генерального прокурора України та заступника
начальника, які містяться в постанові про порушення кримінальної справи та
про притягнення Тимошенко Ю.В. в якості обвинуваченої суд не погоджується.
На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд вважає
встановленим, що російський природний газ був поставлений в Україну в
1996-97 роках на законних підставах відповідно до договорів №4 ГУ-96 від
29.12.95 та №3 ГУ-97 від 31.12.96, укладених між російським акціонерним
товариством "Газпром" з одного боку та закритого акціонерного товариства з
іноземними інвестиціями "Промислово-фінансова корпорація "Єдині Енергетичні
Системи України" і фірмою "Юнайтед Енерджі Інтернешнл" – з іншого.
Вищеназвані договори укладені належним чином, оформлені, підписані
повноважними представниками сторін і відповідають вимогам чинного
законодавства України, що застосовується до цих угод та міжнародно-правовим
нормам, зокрема положенням Віденської Конвенції ООН "Про договори
міжнародної купівлі-продажу товарів" від 1980 року і яка, відповідно до
Конституції України (стаття 9) є частиною національного законодавства
України.
Зазначені цивільно-правові угоди були юридичною підставою для переміщення
російського природного газу через митний кордон України.
Механізм митного оформлення російського природного газу відповідав чинному
законодавству України, що діяло на момент митного оформлення поставок
російського природного газу по зазначеним договорам.
Тристоронні акти приймання-передачі російського природного газу були
оформлені належним чином повноважними представниками вищевказаних сторін і
були належними документами для митного оформлення поставок природного газу.
Фірма "Юнайтед Енерджі Інтернешнл" була на законних підставах включена в
акти приймання-передачі, як солідарний покупець російського природного газу
за вищевказаними договорами.
Заперечень митних органів України проти митного оформлення російського
природного газу, який застосовувався відповідно до договорів, не було.
З огляду на це, в діях Тимошенко Ю.В. відсутній склад злочину – контрабанда
і посадовий підлог. Вона не вносила в офіційні документи неправдивих
відомостей і не здійснювала інші підробки цих документів.
Суд вважає, що приводів і підстав, передбачених ст.94 КПК України про
порушення кримінальної справи відносно Тимошенко Ю.В. за ознаками злочинів,
передбачених ст..70 ч.1 ст. 172 КК України не було, а тому постанова про
порушення кримінальної справи щодо неї підлягає скасуванню".
- за епізодом з "хабарами П. Лазаренку":
"Даних про те, що Тимошенко Ю.В., або Тимошенко О.Г. давали Лазаренку П.І.
хабарі в постановах про порушення кримінальних справ щодо вказаних осіб за
ознаками ч.2 ст.170 КК України немає.
Даних про те, що Тимошенко Ю.В. та Тимошенко О.Г. особисто або через
посередників давали Лазаренку П.І. хабарі як привід до порушення
кримінальної справи, не встановлено.
Законних приводів і підстав до порушення кримінальних справ, передбачених
ст.94 КПК України відносно Тимошенко Ю.В. та Тимошенко О.Г., за ознаками
дачі хабарів Лазаренку П.І. не було.
Суд вважає, що рішення посадових осіб про порушення кримінальних справ
відносно Тимошенко Ю.В. та Тимошенко О.Г. за ознаками дачі хабарів
Лазаренку П.І. є незаконними і підлягають скасуванню. Незаконними є і
постанови про притягнення їх в якості обвинувачених".
- за епізодом щодо "факту розкрадання державного майна в особливо великих
розмірах" ("справа "Украгротехсервісу"):
"На день порушення посадовою особою Генеральної прокуратури України
кримінальної справи від 12.11.97 за фактом розкрадання коштів концерну
"Украгротехсервіс", останній отримав оплату за поставлений металопрокат по
контракту №11-003 від 30.04.93 повністю.
При таких обставинах законних приводів і підстав для порушення кримінальної
справи проти Тимошенко О.Г. за ознаками розкрадання майна в особливо
великих розмірах, передбаченого ст.86-1 КК України у посадової особи
Генеральної прокуратури України не було. Постанова про порушення
кримінальної справи від 18.08.00 підлягає скасуванню"
"Оскільки судом визнані незаконними постанови про порушення кримінальних
справ щодо Тимошенко Ю.В. за ознаками ст.70 ч.1 ст.172 КК України та щодо
Тимошенка О.Г. за ознаками ст.86-1 КК України, то підлягають скасуванню і
постанови про притягнення їх в якості обвинувачених".
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 55, 64, 124 Конституції
України, суд постановив: визнати незаконними рішення посадових осіб органів
досудового слідства і прокуратури та скасувати постанови:
щодо Тимошенко Юлії Володимирівни - від 30 березня 1995 року про порушення
кримінальної справи по ст.17-70 КК України (звинувачення, пов'язані з
"контрабандою валюти"); вВід 05 січня 2001 року про порушення кримінальної справи за ст.70, ч.1 ст. 172 КК України (звинувачення, пов'язані з "контрабандою газу"); від 12 лютого 2001 року про порушення кримінальної справи за ч.2 ст.170 КК України (звинувачення, пов'язані з "хабарами Лазаренку П.І."); від 12 лютого 2001 року про притягнення в якості обвинуваченої за ч.2 ст.17, ст.70, ч.1 ст.172, ч.2 ст.170 КК України;
щодо Тимошенка Олександра Геннадійовича - від 18 серпня 2000 року про
порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 86-1 КК України ("справа "Украгротехсервісу"); від 05 січня 2002 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 170 КК України (звинувачення, пов'язані з "хабарами Лазаренку П.І."); від 17 вересня 2001 про притягнення в якості обвинуваченого за ч.5 ст. 191 та ч.2. ст.. 369 КК України ( в редакції Закону України від 05.04.01).
Кримінальні справи що Тимошенко Юлії Володимирівни та Тимошенка Олександра Геннадійовича – закрити.
Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд щодо Тимошенко Ю.В. та
Тимошенка О.Г. – скасувати.