Відповіді

• 2003.11.11 | Mykyta

  Власне текст

  Іванюченко Анатолій
  ЗРАЗКИ ПОЗОВНИХ ЗАЯВ ТА СКАРГ
  
  Миколаїв 2002
  
  ЗМІСТ
  
  1)Позасудові форми захисту прав людини…………………………………………..…….4
  2)Окремі процесуальні питання…………………….5
  3)Оскарження неправомірних дій посадових осіб…………………………………………………….10
  4)Особливе провадження(зразки заяв)………………………… 12
  5)Зразки позовних заяв ……………………………. 19
  6)Виконання судового рішення…………………… 26
  7)Звернення до Європейського Суду з Прав Людини…………31
  8)Додаткова література…………………………...32
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  ББК 67407 Усі права застережено
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  ВСТУПНЕ СЛОВО
  Пропонований Вашій увазі посібник є частиною діяльності Антикорупційної колаіції Миколаївщини (АКМ) в межах проекту “Партнерство за прозоре суспільство” (PTS). Окрім розповсюдження правових посібників, за проектом здійснюються наступні заходи:
  1/ безкоштовні щотижневі юридичні консультації для соціально незахищених миколаївців (щопонеділка, щовівторка, щосереди, щосуботи – по вул. Карпенко, 37-а, пом. 17, тел. 34 - 29 – 67; щочетверга – по пр. Миру, вул. Космонавтів, 53/1, клуб «Рассвет», т. 21 – 21- 78.
  2/ безоплатне щотижневе консультування мешканців північних районів області в м. Вознесенську, південних – в м. Очакові, східних – в м. Баштанці;
  3/ організація та проведення семінарів для громадських лідерів, в містах Миколаєві, Баштанці, Вознесенську, Очакові, з питань судових та позасудових форм захисту прав громадян;
  4/ безоплатне судове представництво малозабезпечених пенсіонерів, інвалідів;
  Посібник “Зразки позовних заяв” подарований судам Миколаївської області, адміністраціям, радам та бібліотекам. В подібний спосіб розповсюджувались й попередні брошури: “Захист прав землевласника” (автори – А. Іванюченко, В. Паліюк, М. Совщак), “Судовий захист честі, гідності та ділової репутації” (автори – А. Іванюченко, В. Паліюк, А. Чернушенко), “Як стати землевласником”, “Судовий захист ваших прав”, “Звернення до Європейського Суду”, “Захист прав пенсіонерів” (автор – А. Іванюченко), „Корупція і громадянські права в Україні” (автор – С. Марченко).
  Допомогу в підготовці посібника надали Боцко Олена, Василенко Світлана,
  Гурська Наталя, Жело Микола, Іванов Віталій, Іванюченко Богдан, Індиков Ярослав, Карманов Олександр, к. м. н. Квачов Володимир, Коломієць Марта, Коломієць Сергій, Купчак Михайло, Кучерів Ілько, Лесняк Сергій, Марченко Святослав, к. юр. н. Паліюк Василь, Сергієнко Тетяна, Ткачук Анатолій, ВД “Городянин”, Миколаївське громадське об’єднання “Моє місто”, Миколаївське обласне громадське об’єднання “ВЕДО”. Всім – велика подяка.
  Ваші зауваження та пропозиції надсилайте на адресу:
  54001, Миколаїв – 1, а/с 444 або E-mail: ivanna@ mksat.net.
  З повагою, координатор проекту в Миколаївській області Іванюченко Анатолій, тел. (0512) 34 – 29 – 67.
  
  ПРО АВТОРА
  
  Анатолій Іванюченко є відомим українським правозахисником, політологом, журналістом.
  Від 1989 року він належить до Української гельсинської спілки (УГС/УРП) і є першим головою Миколаївської філії УГС. Від 1998 року А. Іванюченко є приналежним до Міжнародного товариства прав людини; протягом 1990-98 років він захищав інтереси виборців як депутат Центральної райради та Миколаївської облради; в КПРС ніколи не перебував.
  За проминулі 12 років Анатолій оприлюднив більш, як 200 статей правозахисної тематики. В 1996 році Іванюченко був визнаний одним з 9-ти найкращих журналістів Миколаївщини – володарів перших премій обласного конкурсу «Нова Україна». А в 1997 році він здобув звання одного з 10 переможців Всеукраїнського журналістського конкурсу, проведеного МФ «Відродження». Того ж року, в якості одного з 11 переможців обласного конкурсу юристів (організатор – USA ID), Анатолій стажувався в Філадельфійському центрі IVC, вивчав самоврядування канадських та польських міст.
  Від квітня 1997 року А. Іванюченко надає щотижневі безоплатні юридичні консультації малозабезпеченим миколаївцям. Він є автором юридичних посібників “Як стати землевласником”, “Судовий захист ваших прав”, “Звернення до Європейського Суду”, “Захист прав пенсіонерів”, співавтором посібників “Захист прав землевласника” й “Судовий захист честі, гідності та ділової репутації”. В незалежному журналі “Новий вік” (www. ng. mk. ua) Анатолій веде постійну рубрику “Юридичний лікнеп”.
  Хендбук, котрий Ви тримаєте в руках, є частиною правозахисної діяльності Анатолія Іванюченка.
  Гордієнко Марія
  
  
  ПОЗАСУДОВІ ФОРМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ
  Найбільш дієвою формою захисту власних прав та законних інтересів є судова. Проте, іноді наші громадяни намагаються вирішити окремі питання попри суд. Повідомляю адреси відповідних інстанцій:
  1/ Верховна Рада України, , вул. Грушевського, 5, м. Київ – 8, 01008;
  2/ Кабінет Міністрів України, вул. Грушевського, 12/2, м. Київ - 8, 01008;
  3/ Адміністрація Президента України, вул. Банківська, 11, м. Київ – 220, 01220;
  4/ Генеральна Прокуратура України, вул. Різницька, 14/15, м. Київ – 601, 01601;
  5/ Служба Безпеки України, вул. Володимирська, 33, м. Київ – 3, 01003;
  6/ Міністерство Внутрішніх Справ України, вул. Богомольця, 10, м. Київ-24, 01024;
  7/ Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, вул. Інститутська, 21/ 8, м. Київ – 8, 01008, publish@ombudsman. kiev. ua.
  Міжнародні правозахисні організації:
  1) Міжнародна комісія юристів (ICJ) - 109, Ru de Sen, B. Postal, 145, 1224, Sen - Bugeri, Geneva 10, Switzerland;
  2) Міжнародна Гельсинська федерація прав людини (IHFHR) - Rummelharding, 2/18, 1090, Wien, Osterreich;
  3) Комітет з Прав Людини Центру з Прав Людини ООН – The Human Rights Commitee c/o Center for Human Rights United Nations Office 8 – 14 avenue de la Paix 1221 Geneva 10, Switzerland.
  Скаржникам доцільно знати головні положення закону “Про звернення громадян” (надалі – “закон”).
  За ст. 7 закону забороняється надсилати скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії або рішення яких оскаржуються.
  Згідно зі ст.17 скарга на рішення, що вже оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ОЗНАЙОМЛЕННЯ громадянина з ухваленим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються. Пропущений з поважних причин термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу. Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду.
  За ст. 19 органи державної влади та місцевого самоврядування, установи, організації, незалежно від форм власності, об’єднання громадян, підприємства, ЗМІ, їхні керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов’язані: об’єктивно, всебічно та вчасно перевіряти заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати усунення порушення прав, реальне виконання прийнятих у зв’язку із заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; на прохання громадянина не пізніш, як у місячний термін, довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об’єднання громадян за місцем замешкання громадянина.
  У відповідності до ст. 20 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їхнього надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення,- невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
  Звертаючись до місцевих адміністрацій, пам’ятайте норму ст. 119 Конституції України: “Місцеві державні адміністрації на відповідній території ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ: виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади; законність та правопорядок; додержання прав і свобод громадян».
  
  ОКРЕМІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ
  Самостійно звертаючись до суду, Ви повинні володіти бодай мінімумом процесуальних знань, наведених нижче.
  У відповідності до ст. 149 ЦПК України суд на прохання осіб, що беруть участь в справі або за власною ініціативою може вжити заходів для забезпечення позову. Забезпечення позову дозволяється на будь-якій стадії процесу, якщо невжиття заходів забезпечення може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду.
  Заява про забезпечення позову розглядається судом того ж дня, без повідомлення позивача та інших осіб, котрі беруть участь у справі (ст. 151 ЦПК України).
  Позов забезпечується:
  1/ накладенням арешту на майно чи грошові суми, приналежні відповідачу;
  2/ забороною відповідачеві виконувати певні дії;
  3/ забороною іншим особам виконувати певні дії;
  4/ призупинкою продажу описаного майна;
  5/ призупинкою стягнення на підставі виконавчого напису (ст. 152 ЦПК України).
  Суд, припускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечення можливих для відповідача збитків. Відповідач, у випадку відмови в позові, після вступу в законну силу рішення суду може стягнути з позивача збитки, завдані йому забезпеченням позову (ст. 158 ЦПК України).
  Представництво в суді
  Громадяни можуть вести власні справи в суді особисто або через власних представників. Особиста участь громадянина не позбавляє його мати у цій справі представника (ст. 110 ЦПК України). Права та законні інтереси недієздатних, повністю або частково, громадян захищають в суді їхні батьки, усиновлювачі, опікуни або піклувальники, котрі надають судові документи, що засвідчують їхні повноваження (ст. 111 ЦПК України).
  Повноваження представників сторін та третіх осіб на ведення справи в суді повинні бути підтвердженими наступними документами:
  1) членів колегіальних органів управління – витягом з протоклу
  засідання належного органу;
  1) працівників юридчних осіб – дорученнями цих осіб;
  2) уповноважених профспілок – дорученнями відповідних
  профорганів;
  1) адвокатів – ордером;
  2) інших осіб – дорученням або усною заявою довірителя із занесенням цієї заяви до протоколу судового засідання (ст. 113 ЦПК України).
  Потрібно знати, що така заява, занесена до протоколу судового засідання, не дає права представникові подавати апеляційну чи касаційну скаргу в інтересах довірителя без належним чином оформленого доручення.
  Доручення від імені юридичних осіб завіряються печатками цих осіб. Письмові доручення громадян посвідчуються нотаріально. З метою економії коштів можна завірити доручення не нотаріально, а за місцем роботи чи замешканн (ст. 114 ЦПК України). Для сільських мешканців доручення завіряються у відповідних сільрадах, для мешканців міст – в жеках.
  Мито
  Розмір мита регулюється Деретом КМ України “Про державне мито” від 21. 01. 1993 з усіма наступними змінами, що вносились законами України.
  Подаючи матеріальний позов, Ви можете зіткнутись з проблемою відсутності коштів для сплати держмита (1 % від ціни позову). В такому разі треба в позовній заяві або після подачі позову окремо, письмово, заявити судові клопотання про надання Вам відтермінування для сплати мита через Ваш важкий матеріальний стан. При цьому треба послатись на ст. 68 ЦПК України та надати документи, що підтверджують висновок про Вашу неспроможність сплатити мито(довідки про розмір пенсії, неотримання зарплати, безробіття, склад сім’ї тощо).
  Звільнення від сплати держмита
  Від сплати судових витрат в дохід держави за ст. 70 ЦПК України звільняються:
  1/ позивачі – за позовами про стягнення зарплати та за іншими справами, що випливають з трудових правовідносин;
  2/ позивачі – за позовами, що випливають з авторських прав;
  3/ позивачі – за позовами про стягнення аліментів;
  4/ позивачі – за позовами про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим пошкодженням здоров’я, а також втратою годувальника;
  5/ позивачі – за позовами про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином;
  6/ сторони – у справах щодо відшкодування шкоди, завданої незаконним засудженням, притягненням до кримінальної відповідальності, адмінстягненням у вигляді арешту чи виправних робіт;
  7/ громадяни – зі скарг на рішення (що вступили в законну силу) у справах про розірвання шлюбу.
  Також звільняються від сплати мита (ст. 4 Декрету КМ України “Про державне мито”) інваліди 1 та 2 груп; громадяни – за видачу або засвідчення вірності копій документів, необхідних для призначення та одержання державних допомоги і пенсій, а також у справах опіки та усиновлення; громадяни – за позовами про відшкодування збитків, завданих неповерненням у терміни, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, які були залучені до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, котрі залучають кошти та майно громадян.
  Додаткові пільги для мешканців села встановлені чинним від 11. 07. 2000 законом України “Про внесення змін до ст. 3 Декрету КМ України “Про державне мито”. Держмито складає: із позовних заяв щодо захисту прав громадян на земельну частку(пай) і майновий пай – 0, 1 % ціни позову; за видачу свідоцтва про право на спадщину земельної частки – 0, 1 % суми спадщини (одному з подружжя, батькам, повнолітнім дітям, онукам, правнукам, братам, сестрам, дідові, бабі) та 0, 5 % суми спадщини (іншим спадкоємцям).
  Разом з тим, варто зазначити, що окремими судами подекуди неправомірно стягується держмито з інвалідів 2 групи при подачі матеріальних позовів та апеляційних, касаційних скарг. Частина суддів відмовляється надавати відстрочки по сплаті мита у випадках важкого матеріального стану позивача (пенсіонера, безробітного, матері – одиначки). Зазначеними діями суди порушують норми Конституції України, які гарантують захист прав громадян судом (ст. 55) та забороняють будь-яку дискримінацію (ст. 24) – в тому загалі й дискримінацію громадян за майновою ознакою.
  Окремо слід сказати про неправомірність, на мою думку, вимоги Верховної Ради України, Кабміну України, Верховного Суду України сплачувати мито в розмірі 0, 1 % ціни позову при поданні до суду позовної заяви про стягнення майнового паю. Адже за ст. 70 ЦПК України від сплати мита звільняються позивачі – за позовами про стягнення зарплати та за іншими справами, що випливають з трудових правовідносин. А справа про стягнення майнового паю є саме справою, що випливає з трудових правовідносин. Позаяк за власною правовою природою майновий пай є нічим іншим, як частиною заробітної плати, яку працівник колективного сільгосппідприємства протягом кількох років не доотримував. Згідно зі статутами підприємств частина зарплати кожного працівника постійно відбиралась на формування пайового фонду.
  Коли Ви сплатили зайве мито, не забувайте, що повернення держмита здійснюється за умови, якщо заяву подано до відповідної установи, що справляє мито, протягом 1 року з дня зарахування його до бюджету (ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито”).
  Підсудність справ
  За загальним правилом (ст. 125 ЦПК України) позови подаються до суду за місцем замешкання відповідача. Позови до юридичних осіб подаються за місцем знаходження іхнього органу управління.
  Закон передбачає деякі особливості подання позову. У відповідності до ст. 126 ЦПК України позови про стягнення засобів на утримання (аліментів) та про встановлення батьківства, позови робітників, членів КСП та службовців, що випливають з трудових відносин, авторського або винахідницького права, можуть подаватись також за місцем замешкання позивача. Позови про відшкодування шкоди, завданної каліцтвом або іншим пошкодженням здоров’я, а також втратою годувальника, можуть подаватись позивачем за його місцем проживання чи за місцем завдання шкоди.
  Позови про відновлення трудових, пенсійних та житлових прав, повернення майна чи його вартості, пов’язані з відшкодуванням шкоди, завданої громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним адмінстягненням у вигляді арешту чи виправних робіт, можуть подаватись позивачем за місцем його замешкання або за місцем знаходження відповідача.
  Позови про відшкодування шкоди, завданої майну громадян або юридичних осіб, можуть подаватись також за місцем завдання шкоди.
  Позови до відповідача, місце постійного замешкання якого невідоме, подаються за місцем знаходження його майна, або за місцем його тимчасового знаходження, або за останнім відомим місцем постійного проживання чи діяльності.
  Позови до відповідача, котрий не має в Україні місця замешкання, можуть подаватись за місцем знаходження його майна або за останнім відомим місцем його замешкання в Україні.
  Позови про розірвання шлюбу з особами, визнаними безвісті відсутніми, недієздатними, а також з особами, засудженими за скоєння злочину до позбавлення волі терміном не менш, як 3 роки, можуть подаватись за місцем замешкання позивача.
  Позови про розірвання шлюбу можуть подаватись за місцем замешкання позивача також у випадку, коли при ньому знаходяться неповнолітні діти або якщо за станом здоров’я або через інші поважні причини його виїзд до місця замешкання відповідача є неможливим. За бажанням подружжя справу можна розглядати за місцем замешкання будь-кого з них.
  Позов до кількох відповідачів, котрі мешкають або знаходяться в різних місцях, подається за місцем замешкання чи знаходження одного з відповідачів за вибором позивача (ст. 131 ЦПК України). Зустрічний позов, незалежно від його підсудності, подається в суді за місцем розгляду початкового позову.
  Зміст та форма позовної заяви (ст. 137 ЦПК України).
  Позовна заява подається до суду в письмовій формі.
  Позовна заява повинна містити в собі:
  1/ назву суду, до якого подається заява;
  2/ точне найменування позивача та відповідача, їхнє місце замешкання та знаходження, а також найменування представника позивача, якщо позовна заява подається представником;
  3/ зміст позовних вимог;
  4/ викладення обставин, якими позивач обгрунтовує власні вимоги;
  5/ зазначення доказів, що підтверджують позов;
  6/ зазначення ціни позову (якщо позов має ціну);
  7/ підпис позивача чи його представника із зазначенням часу подання заяви.
  До позовної заяви (з копіями для всіх відповідачів) додаються: доручення чи інший документ, що підтверджує повноваження представника/якщо заява подається представником/, в необхідних випадках – документ про сплату мита.
  Якщо позовна заява не відповідає вищенаведеним вимогам, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху й надає позивачу час для виправлення недоліків. У випадку вчасного виконання вимог судді прозовна заява вважається поданою в день першого подання її до суду. В іншому випадку заява вважається не поданою і повертається позивачу.
  Подання зустрічного позову (ст. 140 ЦПК України).
  Відповідач має право не пізніше, як за 3 дні до судового засідання подати зустрічний позов. Прийняття зустрічного позову після цього терміну залежить від судді. Суддя, що прийняв зустрічний позов, повинен повідомити про це осіб, котрі беруть участь в справі.
  
  Заява про відведення (зразок)
  Місцевий суд Водопійського району
  Непийпива Івана Івановича, .............
  (процесуальне становище у справі)
  З А Я В А П Р О В І Д В Е Д Е Н Н Я
  У провадженні Водопійського районого суду знаходиться цивільна (кримінальна) справа за позовом (заявою, скаргою, звинуваченням)............................ (зазначити сторони, предмет спору або пр. ім. п/б. підсудного). В розгляді цієї справи в якості................... (зазначити: судді, прокурора, секретаря, експерта, перекладача) бере участь................... (пр. ім. п/б).
  Вважаю, що............. (пр. ім. п/б) не може брати участь в розгляді справи і підлягає відведенню............. (зазначити, в чому особа, котрій заявляється відвід, особисто, прямо чи побіжно зацікавлена в певному рішенні або які є інші обставини, що викликають сумніви в її неупередженості).
  У відповідності до ст. ст 18, 19 ЦПК України (ст. 56, 58, 60, 62 КПК України) заявляю відвід...............................................
  Додаток:
  1. Можливі докази.
  Дата Підпис
  
  Зауваження на протокол судового засідання (зразок)
  Місцевий суд Соколівського району
  Нечуйвітра Северина Орестовича
  З А У В А Ж Е Н Н Я
  на протокол судового засідання
  “..... ”........... 20... р. відбулось судове засідання у справі....... Ознайомившись з протоколом судового засідання, вношу до нього наступні зауваження.... (зазначити, які суттєві моменти розгляду справи не знайшли відображення або відбиті в протоколі неповно).
  У відповідності до ст. 200 ЦПК України, прошу засвідчити вірність зазначених зауважень на протокол судового засідання та долучити їх до справи.
  Дата Підпис
  За ст. 198 ЦПК України судом здійснюється повне фіксування судового процесу технічними засобами.
  У відповідності до ст. 199 ЦПК України протокол повинен бути оформленим в строк не пізніше 3 днів від дня закінчення судового засідання, а протколи про окремі процесуальні дії – не пізніше наступного дня опісля їхнього вчинення.
  За ст. 200 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитись з протоколом судового засідання і протягом 3 днів після підписання протоколу подавати свої письмові зауваження з приводу допущених у протоколі неправильностей або неповноти змісту. Розглянувши зауваження, суд виносить ухвалу, котрою засвідчує вірність зауважень або відхиляє їх. Зауваження на протокол повинні бути розглянуті не пізніше 5 днів з дня їхнього подання. В усіх випадках зауваження долучаються до матеріалів справи (ст. 201 ЦПК України).
  Умови набрання чинності рішенням суду (ст. 231 ЦПК України).
  За цією статтею рішення суду, якщо воно не було оскаржене, набирає чинності після закінчення строку на апеляційне оскарження або на апеляційне подання. У разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом. Рішення, які не підлягають апеляційному оскарженню, набирають чинності негайно опісля їхнього проголошення.
  АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ РЕГЛАМЕНТУЄТЬСЯ ГЛ. 40 (ст. ст. 289 – 318) ЦПК УКРАЇНИ.
  Згідно зі ст. 292 апеляційні скарги, апеляційне подання прокурора на рішення суду першої інстанції можуть бути подані протягом одного місяця з наступного дня після проголошення рішення. А скарги, подання на ухвали суду першої інстанції подаються протягом 15 днів з наступного дня опісля їхнього ухвалення. За ст. 293 апеляційна скарга викладається чітким машинописним текстом. У відповідності до ст. 294 апеляційна скарга подається через суд першої інстанції, який розглянув справу.
  Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції визначені ст. 301 – цей суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора. Суд апеляційної інстанції може встановлювати нові факти, досліджувати нові докази, а також докази, які, на думку осіб, що беруть участь у справі, судом 1 інстанції досліджувались з порушенням встановленого ЦПК України порядку.
  Суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обгрунтованість рішення лише в межах позовних вимог, заявлених у суді 1 інстанції. Суд може обмежити тривалість судових дебатів, встановлюючи для всіх учасників процесу рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання (ст. 302).
  Повноваження суду апеляційної інстанції викладено в ст. 305 ЦПК України.
  Суд в апеляційному провадженні має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги, апеляційного подання прокурора; 2) постановити ухвалу про скасування рішення суду 1 інстанції і направити справу на новий розгляд до суду 1 інстанції, якщо встановлено порушення процесуального права, що перешкоджає суду апеляційної інстанції дослідити нові докази чи обставини, які не були предметом розгляду в суді 1 інстанції; 3) постановити ухвалу про скасування рішення суду 1 інстанції і закрити провадження у порушеній справі або залишити заяву без розгляду; 4) змінити або ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. При розгляді скарги на ухвалу суду 1 інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) відхилити скаргу; 2) скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду 1 інстанції; 3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті.
  КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ РЕГЛАМЕНТУЄТЬСЯ ГЛ. 41 (ст. ст. 319 – 347-1) ЦПК УКРАЇНИ.
  Судом касаційної інстанції є Верховний Суд України (ст. 319). За ст. 321 касаційна скарга, касаційне подання прокурора подається протягом 1 місяця з дня проголошення ухвали або рішення суду апеляційної інстанції або протягом одного року з дня проголошення ухвали або рішення суду 1 інстанції, якщо ці ухвали або рішення не були оскаржені в апеляційному порядку. У разі пропуску строку на касаційне оскарження з причин, визнаних судом поважними, суд за заявою особи, яка подала скаргу, чи подання прокурора може поновити цей строк, але не більше, ніж в межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження. Про поновлення строку на касаційне оскарження або повернення касаційної скарги, касаційного подання прокурора судом 1 інстанції виноситься ухвала.
  За ст. 347 ухвалені судом касаційної інстанції рішення або ухвали набирають чинності після їхнього ухвалення і оскарженню не підлягають.
  Перегляд рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами регламентується ст. ст. 347-2 – 428 ЦПК України.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  ОСКАРЖЕННЯ НЕПРАВОМІРНИХ ДІЙ ПОСАДОВИХ ОСІБ
  
  Судове оскарження дій посадових осіб регламентується гл. 31 ЦПК України (скарги на дії органів та посадових осіб в зв’язку з накладенням адміністративних стягнень), гл. 31-А(скарги на неправомірні дії посадових осіб, що утискують права громадян), гл. 31-Б(скарги на рішення, ухваленні відносно релігійних організацій).
  У відповідності до ст. 244 ЦПК України постанова органу (окрім суду) або посадової особи у справі про адмінправопорушення може бути оскарженою в суді особою, відносно якої винесено постанову або потерпілим.
  На постанову може бути подана скарга протягом 10 днів від дня винесення постанови, а у випадку, коли постанова про зазначений різновид адмінстягнення підлягала попередньому оскарженню до вищестоячого органу (чи особи) – протягом 10днів від дня ухвалення рішення по скарзі останніми. Через поважні причини пропуску строку суд може відновити строк за заявою особи, відносно котрої винесено постанову.
  Згідно зі ст. 248-2 ЦПК України до дій посадових осіб, вчинених з порушенням закону, з перевищенням повноважень, що утискують права громадян, відносяться дії, внаслідок котрих: громадянин незаконно позбавлений можливості повністю або частково здійснити право, надане йому законом чи іншим нормативним актом; на громадянина незаконно покладено будь-який обов’язок. А у відповідності до ст. ст. 248-4, 248-5, 248-6, 248-7 ЦПК України:
  1) скарга на дії посадової особи може бути зверненою до суду після
  оскарження цих дій вищестоячій в порядку підлеглості посадовій особі чи органу або безпосередньо до суду;
  1) скарга може бути поданою громадянином, його представником(за
  дорученням) або належно уповноваженим представником громадської організації, трудового колективу;
  1) скарга подається до суду за місцем роботи посадової особи;
  2) скарга може бути поданою до суду протягом місячного терміну від дня,
  коли громадянину стало відомо про непрамомірні відносно нього дії посадової особи, або від дня отримання відмови в задоволенні скарги вищестоячою в порядку підлеглості посадовою особою чи органом, або від дня вичерпання встановленого законом строку для розгляду скарги;
  1) скарга розглядається судом в 10-денний термін;
  2) якщо суд визнає оскаржувані дії неправомірними, він виносить рішення про
  обгрунтованість скарги та усунення порушення прав громадянина………………………………..
  
  Скарга на неправомірні дії посадових осіб чи органів(зразок)
  Залізочавунний місцевий суд міста N
  Скаржник: Аврааменко Єремія Єзекілієвич,
  вул………………………………
  Зацікавлена особа:……(П. І. Пб. та посада особи)
  або орган (юридична адреса)
  С К А Р Г А
  на неправомірні дії посадової особи (органу)
  Посадова особа…(чи орган) …(дата) вчинив наступні дії …,
  чим порушив мої права, передбачені ст…Конституції України, ст… закону України(або Постановою Кабміну, Указом Президента України, рішенням органу місцевого чи регіонального самоврядування в межах його компетенції).
  Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 248-1, 248-7 ЦПК України, прошу:
  1/ визнати неправомірними дії посадової особи…(або органу);
  2/ зобов’язати посадову особу(орган) виконати наступні дії…(чи ухвалити наступне рішення…).
  Додаток:
  1) копія скарги для відповідача;
  2) документи, що підтверджують вчинення органом чи посадовою особою вищазгаданих неправомірних дій;
  3) документ про сплату мита;
  Дата Підпис
  
  
  
  ОСОБЛИВЕ ПРОВАДЖЕННЯ (ЗРАЗКИ ЗАЯВ)
  До справ, що розглядаються судом в порядку особливого провадження належать справи: про встановлення фактів, що мають юридичне значення; про визнання громадянина безвістно відсутнім або про оголошення громадянина померлим; про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним; про встановлення невірності записів в актах громадянського стану; про оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні; про поновлення прав на втраченні цінні папери на пред’явника. Вашій увазі пропонуються найбільш типові життєві ситуації та зразки відповідних заяв.
  ……………………………………………………………………………………………………………
  Радянський місцевий суд міста N
  Заявник...(П. І. Пб, адреса)
  Зацікавлена(і) особа(и)...(Назва, адреса)
  ЗАЯВА
  про встановлення факту родинних відносин
  Я та …( П. І. Пб, адреса) є родичами (зазначити ступінь родинності). Одначе документи, що підтверджують нашу родинність, не збереглись(або збереглись, але в них є помилки ) через причину…
  Зараз виникла необхідність встановити родинні відносини (зазначити причину: для оформления права на пенсію, у випадку втрати годувальника, задля отримання свідоцтва про спадщину тощо)
  З метою поновлення актового запису про народження(свідоцтва про шлюб) я зверталась до органів ЗАГСу. Але мені було відмовлено в задоволенні прохання, позаяк …(зазначити підстави відмови).
  Наші родинні відносини підтверджуються…(навести докази – документи, акти, листи, котрі містять в собі відомості про родинні відносини).
  Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 273 ЦПК України, прошу:
  1) встановити, що я…(П. І. Пб. ) є донькою (жінкою, племіннецею тощо);
  2) викликати в судове засідання свідків…( П. І. Пб, адреси).
  Додаток :
  1/ докази(документи, акти, будь-які листи, в яких є відомості про родинні стосунки);
  2/ довідка органів ЗАГСу про неможливість відновлення свідоцтва про народження, про шлюб заявника або осіб, стосовно котрих подається;
  3/ копії заяви(за кількістю зацікавлених осіб); 4/ квитанція держмита.
  Дата Підпис
  ……………………………………………………………………………………………………………
  Факт родинних відносин громадян встановлюється в судовому порядку тоді, коли це безпосередньо тягне за собою юридичні наслідки ………………………………………………………………………………………….…………. .. …..
  Місцевий суд Небідного району міста N
  Заявник...(П. І. Пб, адреса)
  Зацікавлена(і) особа(и)...(Назва, адреса)
  ЗАЯВА
  про встановлення факту знаходження на утриманні
  Я,…(П. І. Пб.), “…”…19.. р. н. була непрацездатною через …(зазначити причини). Увесь цей час та до смерті …(П. І. Пб. померлого, дата смерті, родинні відносини із заявницею) я була на його утриманні, що підтверджується (навести докази).
  Встановлення факту знаходження на утриманні потрібно мені для…(зазначити, через що виникла необхідність встановлення цього юридичного факту).
  Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 273 ЦПК України, прошу:
  встановити факт мого знаходження на утриманні …( П. І. Пб. померлого) від…19..р. до…2002 р.
  Додаток:
  1/ документи, які підтверджують, що заявниця була непрацездатним членом сім’ї померлого та знаходилась на його утриманні;
  2/ копії заяви(за кількістю зацікавлених осіб); 3/ квитанція держмита.
  Дата Підпис
  
  ………………………………………………………………………………………………………….
  Встановлення факту перебування на утриманні померлого має значення для отримання спадщини, призначення пенсії чи відшкодування шкоди, коли допомога померлого була для заявниці(ка) постійним та основним джерелом засобів для існування. У випадках, коли заявниця мала заробіток, отримувала пенсію, стипендію тощо, суд встановлює, чи була допомога від померлого постійним та основним джерелом існування.
  Видача ЖЕКом довідки про те, що заявниця не перебувала на утриманні померлого, не виключає можливості встановлення в судовому порядку факту перебування на утриманні.
  При встановленні факту перебування на утриманні для відшкодування шкоди, викликаної втратою годувальника, суд враховує, що право на відшкодування шкоди не пов’язане ані з наявністю родинних відносин між утриманкою та годувальником, ані з терміном перебування на утриманні.
  Для встановлення факту знаходження на утриманні з метою оформлення права на спадщину потрібно, щоб утриманка була непрацездатною до дня смерті спадкодавця та перебувала на його утриманні не менш, як протягом 1 року до його смерті.
  ………………………………………………………………………………………………………….
  Здоровий місцевий суд міста N
  Заявник...(П. І. Пб, адреса)
  Зацікавлена(і) особа(и)...(Назва, адреса)
  ЗАЯВА
  про встановлення факту реєстрації народження
  Я народилась “…”… 19.. р. в …(точне місце народження). Запис про моє народження був зроблений органами ЗАГСу…
  Через те, що…(зазначити обставини втрати документів, які підтверджують факт народження) документи про реєстрацію мого народження були втрачені, моє звернення до …(зазначити орган ЗАГСу) не принесло позитивного результату. Архіви не збереглись й відновити актовий запис про реєстрацію мого народження неможливо.
  Встановлення факту реєстрації народження необхідно мені для…(зазначити мету).
  Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 273 ЦПК України, прошу:
  встановити факт реєстрації мого народження…19…року;
  викликати свідків …(П. І. Пб, адреси).
  Додаток:
  1/ довідка ЗАГСу про те, що в органах ЗАГСу не збереглось відповідного запису, та відмова поновити такий запис;
  2/ письмові докази правочинності заяви(документи, акти, будь-які листи з відомостями про реєстрацію народження тощо);
  3/ квитанція держмита; 4/ копії заяви (за кількістю зацікавлених осіб).
  Дата Підпис
  
  
  ……………………………………………………………………………………………………..
  Телефонізований місцевий суд
  Заявник...(П. І. Пб, адреса)
  Зацікавлена(і) особа(и)...(Назва, адреса)
  ЗАЯВА
  про встановлення факту визнання батьківства
  Від…19..р. я мешкала разом з …(П. І. Пб.) В…2002 р. він помер. А “…”…2002 р. я народила сина(доньку). Факт визнання батьківства…(П. І. Пб. померлого) відносно моєї дитини підтверджується…(навести докази спільного замешкання та ведення спільного господарства заявницею з можливим батьком до народження дитини, інші докази).
  Встановлення факту батьківства мені потрібно для…(зазначити причину виникнення необхідності встановлення юридичного факту). Зацікавлені особи заперечень відносно заяви не мають(якщо мають – зазначити, в чому полягають їхні заперечення).
  Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 273 ЦПК України, ст. ст. 189, 190 КПШС України, прошу:
  встановити факт визнання батьківства…( П. І. Пб. померлого, рік та місце народження) відносно мого(єї) сина(доньки)…( П. І. Пб. дитини, час та місце народження).
  Додаток:
  1) копія свідоцтва про народження дитини;
  2) копія свідоцтва про смерть особи, визнання батьківства якої встановлюється;
  3) письмові докази батьківства(якщо вони є); 4) квитанція держмита.
  Дата Підпис
  …………………………………………………………………………………………………….
  Сльозогінний місцевий суд
  Заявник...(П. І. Пб, адреса)
  Зацікавлена(і) особа(и)...(Назва, адреса)
  ЗАЯВА
  про встановлення факту смерти
  Я від“…”…19.. р. перебувала в шлюбі з…(П. І. Пб.) Мій чоловік…2002 р. загинув за таких обставин …(зазначити обставини нещасного випадку або інші причини, що потягли за собою смерть особи, відносно якої встановлюється юридичний факт). Після семрті чоловіка залишились діти…(П. І. Пб. та роки народження дітей). Для отримання пенсії через втрату годувальника мені необхідно отримати свідоцтво про смерть чоловіка. Одначе, орагни ЗАГСу відмовили мені, посилаючись на відсутність висновку медичного закладу.
  Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 273 ЦПК України, прошу:
  встановити факт смерти …(П. І. Пб.) “…”… 19..р. народження, місце народження - …, місце смерти - …, час смерти…2002 р.
  Додаток:
  1) висновок ЗАГСу про відмову в реєстрації смерти;
  2) копия свидетельства о браке;
  3) копії заяви(за числом зацікавлених осіб);
  4) докази факту смерти; 5) квитанція держмита.
  Дата Підпис
  …………………………………………………………………………………………………………
  Незворушний місцевий суд
  Заявник...(П. І. Пб, адреса)
  Зацікавлена(і) особа(и)...(Назва, адреса)
  ЗАЯВА
  про встановлення факту прийняття спадщини
  “…”…2002 р. помер…(зазначити П. І. Пб. спадкодавця та його родинні відносини із заявником). Після його смерти відкрилась спадщина, яка складається з...( перелічити майно померлого). Це майно(якщо частина майна – зазначити, що саме) перейшло в моє володіння і я фактично прийняла спадщину. Це підтверджується…(зазначити докази). Однак, у визначений законом строк я не звернулась до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину. Зараз мені необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину.
  Державна нотаріальна контора видати мені свідоцтво відмовилась через те, що для цього необхідно встановити юридичний факт прийняття спадщини.
  Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 273 ЦПК України, прошу:
  встановити факт прийняття мною спадщини, яка відкрилась після смерти …(П. І. Пб. спадкодавця).
  Додаток:
  1/ докази, що підтверджують факт відкриття спадщини(копія свідоцтва про смерть) та наявність майна в спадкодавця;
  2/ докази, що підтверджують факт прийняття спадщини (довідки житлових органів, сільрад про місце замешкання спадкоємиці, квитанції про ремонт спадкоємицею будинку, сплату земельного податку тощо)
  3/ довідка нотаріального органу про відмову видати свідоцтво про право на спадщину;
  4/ копії заяви(за числом зацікавлених осіб); 5/ квитанція держмита.
  Дата Підпис
  ………………………………………………………………………………………..
  Вважається, що спадкоємиця прийняла спадщину, якщо вона(він) фактично вступила в управління або володіння спадковим майном, подала державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії треба вчинити протягом 6 месяців від дня відкриття спадщини(ст. 549 ЦК України). Спадкоємці, закликані до успадкування, можуть отримати в державній нотаріальній конторі за місцем знаходження спадщини свідоцтво про право на спадщину. Рішення суду за вищенаведеною заявою не замінює власне свідоцтва про право на спадщину, а є лише підставою для видачі такого свідоцтва нотаріусом.
  Згідно з ч. 1 ст. 50 закону “Про нотаріат” зацікавлена особа, котра вважає невірною вчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, має право подати про це скаргу до районового(міського) суду за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, нотаріального архіву, виконкому сільської, селищної, міської ради чи робочого місця приватного нотаріуса, дії яких оскаржуються.
  ……………………………………………………………………………………………………………
  Неопалюваний місцевий суд
  Заявник...(П. І. Пб, адреса)
  Зацікавлена(і) особа(и)...(Назва, адреса)
  СКАРГА
  на відмову вчинити нотаріальні дії
  “…”…2002 р. я звернулась до нотаріальної контори(до приватного нотаріуса)…(П. І. Пб. нотаріуса) з проханням…(зазначити, які саме нотаріальні дії необхідно було вчинити). Одначе, мені було відмовлено з наступних причин…Відмову вчинити нотаріальні дії вважаю необгрунтованою…(навести Ваші аргументи).
  Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 285 - 288 ЦПК України, ст. 50 закону “Про нотаріат”, прошу:
  зобов’язати нотаріальну контору(приватного нотаріуса)…(П. І. Пб.) вчинити…(зазначити, які дії).
  Додаток:
  1) копії скарги за кількістю зацікавлених осіб;
  2) документи, що підтверджують відмову від вчинення нотаріальних дій(якщо такі документи є);
  1) обгрунтування Ваших доказів, наведених у скарзі; 4) квитанція держмита.
  Дата Підпис
  ……………………………………………………………………………………………………………
  Право на подання скарги треба реалізувати протягом 10 днів від дати вчинення чи відмови у вчиненні нотаріальної дії. Скарга(заява) надсилається до суду через нотаріальний орган(приватного нотаріуса), дії якого оскаржуються. Орган, отримавши скаргу(заяву), повинен протягом 3 днів передати її до суду з власними поясненнями та копіями необхідних документів.
  Задовільнивши скаргу суд постановлює рішення про скасування вчиненої нотаріальної дії або зобов’язує нотаріуса чи посадову особу, яка вчиняє нотаріальні дії, вчинити ці дії.
  У відповідності до ст. 34 закону “Про нотаріат” державні нотаріуси вчиняють наступні нотаріальні дії:
  1) посвідчують угоди(договори, заповіти, доручення, шлюбні контракти тощо);
  2) вживають заходи для охорони спадкового майна;
  3) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;
  4) видають свідоцтва про придбання житлових будинків на прилюдних торгах;
  5) видають дублікати документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори;
  6) накладають заборони на відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаражу, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;
  7) посвідчують правильність копій документів та витягів з них;
  8) посвідчують справжність підпису на документах;
  9) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;
  10) посвідчують факт, що громадянин є живим та посвідчують факт перебування громадянина в певному місці;
  11) посвідчують тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці;
  12) посвідчують час пред’явлення документів;
  13) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим особам;
  14) приймають у депозит грошові суми та цінні папери;
  15) вчиняють виконавчі написи та протести векселів;
  16) пред’являють чеки до платежу та посвідчують неоплату чеків;
  17) вчиняють морські протести;
  18) приймають документи на зберігання.
  За ст. 36 закону “Про нотаріат” приватний нотаріус вчиняє нотаріальні дії, зазначені в ст. 34 цього закону, окрім:
  1/ накладення та зняття заборони відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаражу, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;
  2/ видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у випадку смерті одного з подружжя;
  3/ видачі свідоцтва про право на спадщину;
  4/ вжиття заходів до охорони спадкового майна;
  5/ посвідчення договорів довічного утримання;
  6/ засвідчення справжності підпису на документах, призначених для дії за межами України, а також посвідчення доручень для цієї мети.
  …………………………………………………………………………………………………………..
  Місцевий суд Неупередженого району
  Заявник...(П. І. Пб, адреса)
  Зацікавлена(і) особа(и)...(Назва, адреса)
  ЗАЯВА
  про визнання цінного паперу недійсним
  …………..(Зазначити: коли, на які цінності, яка установа видала заявнику документ на пред’явника). Втрачений документ має наступні характерні ознаки…(докладно опишіть ці ознаки). Втрата документу відбулась за таких обставин…….(зазначте обставини).
  Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 276, 277 ЦПК України, прошу:
  1) визнати…(зазначте назву втраченого документу та установу, яка видала документ) недійсним;
  2) в порядку підготовки справи до розгляду винести ухвалу про заборону установі, що видала цінний папір, провадити видачу вкладу або облігацій за втраченим цінним папером, а також зробити публікацію про виклик держателя цього цінного паперу до суду;
  3) викликати до суду свідків…( П. І. Пб, адреси)
  Додаток:
  1/ письмові докази; 2/ копія заяви; 3/ квитанція держмита.
  Дата Підпис
  ……………………………………………………………………………………………………………
  Держатель втраченого цінного паперу повинен у встановлений строк надати судові, який виніс ухвалу, заяву про те, що він є держателем, та оригінал цінного паперу. Якщо така заява буде поданою до суду, суддя виносить ухвалу про залишення заяви про відновлення прав на втрачений цінний папір без розгляду та надає особі, яка заявила про визнання недійсним втраченого цінного паперу, строк для пред’явлення позову про відібрання цінного паперу до його держателя в загальному порядку. Цей строк не може бути більшим, аніж 2 місяці. Але якщо заявник у встановлений судом термін не пред’явить позову до держателя цінного паперу, то заборона здійснювати видачу вкладу або облігацій за цим цінним папером втрачає силу.
  Коли протягом тримісячного строку з моменту публікації від держателя цінного паперу не надійде заяви, суд призначає справу до розгляду. Внаслідок розгляду справи суд виносить рішення про визнання цінного паперу недійсним. Це рішення є підставою для видачі заявникові вкладу чи іншого цінного паперу замість визнаного недійсним.
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  ЗРАЗКИ ПОЗОВНИХ ЗАЯВ
  
  
  Зразок заяви про стягнення заборгованості по зарплаті перед звільненим працівником
  Бермудський місцевий суд
  Позивач.......... (повне ім’я та адреса)
  Відповідач....... (назва та юр. адреса)
  П О З О В Н А З А Я В А
  про стягнення заборгованості по зарплаті
  За розпорядженням (наказом) керівника-директора, голови, президента тощо (чи за власним бажанням) я був.......... 2002 року звільнений з посади...........................................................
  У відповідності до ст. ст. 47, 116 КЗПрП України, відповідач був зобов’язаний в день звільнення видати мені належним чином заповнену трудову книжку та виплати розрахункові кошти -......... грн.
  Одначе, порушуючи ст. ст. 47, 116 КЗПрП України відповідач досі не сплатив мені розрахункової суми в розмір.... грн. Згідно зі ст. 117 КЗПрП України в разі невиплати з вини підприємства належних мені сум в день звільнення, підприємство повинно сплатити мені мій середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку. Отже, окрім прямої заборгованості (... грн), відповідач повинен сплатити мені компенсацію за затримку (ст. 117 КЗПрП України) в розмір... грн.
  А у відповідності до п. 2 Постанови КМ України “Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам частини заробітної плати у зв’язку з порушеням термінів її виплати” відповідач повинен виплатити мені компенсацію (індексацію) за кожен місяць затримки відповідно до індексу споживчих цін. А саме – за... місяців (від... до...) в розмірі..... грн.
  Загалом відповідач повинен виплатити мені..... грн.
  Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 47, 116, 117 КЗПрП України, п. 2 Постанови КМУ від 20.12.97 №1427 із змінами та доповненнями прошу суд:
  1/ зобов’язати відповідача сплатити мені заборгованість, середній заробіток за час затримки розрахунку, компенсацію (індексацію) в загальному розмір... грн;
  2/ в порядку ст. 143 ЦПК України зобов’язати відповідача надати довідку про рух коштів на рахунку відповідача від моменту мого звільнення до подачі позовної заяви (можна вимагати й інші документи, якщо особисто Вам відповідач їх ще не надав – довідки про заборгованість, про середню зарплатню).
  Додаток:
  1/ копія позовної заяви для відповідача;
  2/ довідка про заборгованість відповідача переді мною;
  3/ витяг з трудової книжки (або наказ про звільнення).
  Дата Підпис
  
  Окрім того, Ви повинні знати наступне.
  1. В разі звільнення не з Вашої ініціативи адміністрація повинна сплачувати вам вихідну допомогу у розмірі не менш, як три середньомісячні заробітки (ст. 44 КЗПрП України), якщо Ви протягом цих місяців не влаштувались на нове місце роботи. В іншому випадку – в розмірі 1 середньої зарплати. Ось чому адміністрація у випадку скорочення пропонує довірливим працівникам написати заяви про звільнення за власним бажанням, щоб не сплачувати цим працівникам вихідну допомогу.
  2. Адміністрація має право зкерувати працівника у відпустку без збереження зарплати лише тоді, коли це передбачено колективною угодою (договором). Це норма ст. 26 закону “Про відпустки”. В іншому випадку відпустка без збереження зарплати може бути наданою працівникові лише за його особистою заявою (ст. 84 КЗПрП України, ст. ст. 25, 26 закону “Про відпустки”). Не бажаєте – не пишіть заяви й продовжуйте працювати. Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду чи окладу (ст. 113 КЗПрП України).
  3. В разі невиплати з вини відповідача звільненому працівникові розрахункових коштів в день звільнення, відповідач повинен сплатити позивачеві його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Якщо звільнений працівник до отримання остаточного розрахунку стане на іншу роботу, розмір цієї компенсації зменшується на суму зарплати, одержаної за новим місцем роботи (ст. 117 КЗПрП України).
  4. Працівник може звернутись із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення власного права, а у справах про звільнення – в місячний термін від дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 223 КЗПрП України). На звернення до суду із заявами про стягнення заборгованості по зарплаті розповсюджується загальний трирічний строк позовної давності.
  5. В разі пропуску з поважних причин місячного строку, встановленого ст. 233 КЗПрП України, суд може поновити цей строк.
  6. Оскарження неправомірних дій адміністрації може відбуватись в судовому порядку без попереднього звернення до комісії з трудових спорів (незалежно від того, існує на Вашому підприємстві така комісія чи ні).
  7. За бажанням працівника у разі його звільнення (окрім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в такому разі є останній день відпустки (ст. 3 закону “Про відпустки”).
  8. У випадку ухвалення арбітражним судом рішення про ліквідацію підприємства-банкрута звільнення працівників такого підприємства відбувається із дотриманням ст. 49 КЗПрП України. Тобто, за працівниками зберігається середня зарплата на період працевлаштування, але не більш, як на 3 місяці з урахуванням виплати вихідної допомоги. За зазначеними працівниками зберігається безперервний трудовий стаж, якщо перерва в роботі після звільнення не перевищила 3 місяців. За рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута, в першу чергу задовільняються зобов’язання перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства ачи виплат за акціями трудового колективу (ст. ст. 17, 21 закону “Про банкрутство”).
  9. Працівник, який подав заяву про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін, має право до закінчення строку попередження відкликати власну заяву. Звільнення в такому випадку не відбувається, якщо на його місце не запрошено іншого працівника в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації (ст. 24 КЗПрП України). Якщо після закінчення строку попередження, зазначеного в заяві працівника, трудовий договір не було розірвано, а працівник не наполягає на звільненні, дія трудової угоди вважається продовженою. Себто, забрати власну заяву такий працівник має право в будь-який момент, якщо на його місце офіційно не запрошено за переведенням іншого працівника.
  10. Якщо Вас скоротили, і Ви не бажаєте оскаржувати власне скорочення в суді, домагайтесь, щоб в трудовій книжці був зроблений запис “Звільнений за скороченням штатів, за ст. 40 п. 1 КЗПрП України”. Після цього Вам потрібно стати на облік до районого центру зайнятості не пізніш, як за 10 днів до закінчення тримісячного терміну від дня звільнення. Якщо Вам протягом 10 календарних днів від моменту реєстрації в службі зайнятості не буде надана робота, Ви отримаєте статус безробітного і допомогу з безробіття. Період отримання допомоги зараховується до загального трудового стажу. Для взяття на облік в районій службі зайнятості (за місцем приписки) необхідно надати: паспорт, трудову книжку, диплом, довідку про доходи, довідку про середню зарплату з останнього місця роботи.
  11. Якщо Ви вважаєте власне звільнення незаконним, в місячний термін зверніться до суду.
  
  Зразок позовної заяви про поновлення на роботі
  Кацапетівський районий суд
  Позивач..... (повне ім’я, адреса)
  Відповідач..... (назва, юрадреса)
  П О З О В Н А З А Я В А
  про поновлення на роботі та оплату часу вимушеного прогулу
  Я працював........ (посада, виконувана робота) на..... (найменування підприємства, організації, установи) від..... (число, місяць, рік). Наказом (розпорядженням) №.... від..... 2002 я звільнений........ (підстави звільнення).
  Власне звільнення я вважаю незаконним: ....... (зазначити обставини, на підставі яких позивач вважає звільнення неправомірним). Від......... 1999 я не працюю.
  Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 235, 236 КЗПрП України, прошу суд:
  1/ поновити мене на роботі....... (посада, виконувана робота) в..... (найменування підприємства, установи, організації);
  2/ стягнути з............................... на мою користь мій середній заробіток за час вимушеного прогулу від..... 2002 по день поновлення на роботі.
  Додаток:
  1/ копія наказів про прийом на роботу та про звільнення;
  2/ витяг з протоколу засідання профкому (про згоду на звільнення);
  3/ довідка про розмір середньої зарплатні та копія позовної заяви для відповідача.
  Дата Підпис
  
  
  
  Зразок позовної заяви про розірвання шлюбу
  Вітовтський районий суд
  Позивач........... (повне ім’я, адреса)
  Відповідач....... (повне ім’я, адреса)
  П О З О В Н А З А Я В А
  про розірвання шлюбу
  Я.......... (ім’я).......... (число, місяць, рік) уклав (ла) шлюб з відповідачем......... (ім’я) і жив (ла) з ним (нею) до....... (місяць, рік).
  Від нашого шлюбу є (немає) діти (дітей)................... (ім’я, число, місяць, рік народження дитини (дітей). Спільне життя не склалось. Шлюбні відносини між нами припинені від..... (місяць, рік), спільне господарство не ведеться.
  Подальше спільне життя є неможливим. Суперечки про поділ майна, яке є нашою спільною власністю, немає. Згода про утримання дитини (дітей) між нами досягнута.
  Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 40 КШС України, прошу:
  Розірвати шлюб між мною та відповідачем.........., зареєстрований............. (дата) в........... (найменування органу реєстрації), актовий запис........ (номер).
  Додаток:
  1. Свідоцтво про укладення шлюбу.
  2. Довідки про доходи позивача та відповідача.
  3. Копія позовної заяви для відповідача.
  4. Документ про сплату мита.
  Дата Підпис
  ………………………………………………………………………………………………….
  Якщо цього вимагає захист інтересів недієздатного подружжя, позов про розірвання шлюбу може бути поданий його опікуном чи прокурором. Суд може залучити до участі в процесі органи опіки для дачі відповідних висновків у справі.
  Чоловік не має права без згоди дружини звертатись до суду з позовом про розірвання шлюбу під час її вагітності та протягом року після народження дитини.
  Розірвання шлюбу за взаємною згодою чоловіка та жінки, які не мають спільних неповнолітніх дітей, може здійснюватись в органах ЗАГСу. За наявності між ними суперечки про розділ майна, яке є їхньою спільною власністю, чи про виплату утримання непрацездатному чоловікові (чи жінці) розірвання шлюбу відбувається за рішенням суду.
  
  Зразок позовної заяви про розірвання шлюбу, поділ майна
  Федорівський районий суд
  Позивач..............................
  Відповідач..........................
  П О З О В Н А З А Я В А
  про розірвання шлюбу та поділ майна
  З відповідачем я уклав (ла) шлюб......... (дата). Від шлюбу ми маємо дитину (дітей). Спільне життя не склалось. Шлюбні стосунки припинені від... (місяць, рік). Спільне господарство не ведеться. Примирення між нами неможливе. З питань утримання та виховання дитини (дітей) спору немає (зазначити, з ким буде жити дитина чи хтось з дітей, сплачуюються кошти на утримання дитини добровільно ачи за рішенням суду). Згода про добровільний поділ майна, що є спільною власністю, між нами не досягнута. За час шлюбу нами спільно придбано наступне майно (в тому загалі й грошові суми)...................................., загальна вартість якого складає..... грн. (Зазначити найменування, вартість, час придбання кожного предмету та його місцезнаходження)
  У відповідності зі ст. ст. 22, 40 КШС України, ст. 68 ЦПК України прошу:
  1/ розірвати шлюб між мною та......................., зареєстрований........ (дата)в............ (назва органу реєстрації), актовий запис...... (номер);
  2/ розділити майно, що є спільною власністю, виділивши мені............................... (назва речей, вартість); відповідачу виділити.............. (назва, вартість кожного предмету) на загальну суму...... грн;
  3/ надати відтермінування для сплати мита (1 % вартості Вашої долі) до закінчення розгляду справи через мій важкий матеріальний стан.
  Додаток:
  1. Свідоцтво про укладення шлюбу.
  2. Копія свідоцтва про народження дитини (дітей).
  3. Документи про доходи позивача та відповідача, в тому загалі й ті, що свідчать про Ваш важкий матеріальний стан.
  4. Копія позовної заяви для відповідача.
  5. Опис спільно нажитого майна.
  Дата Підпис
  
  Якщо сторони не досягнуть згоди щодо оцінки спільно нажитого майна, судом буде призначено експертизу. Хто зі сторін, в яких долях понесе витрати з проведення експертизи, вирішує суд.
  Для вимог про поділ майна, що є спільною власністю розведених чоловіка та жінки, встановлено трирічний строк позовної давності.
  Майно, якке належало чоловікові та жінці до укладення шлюбу, а також отримане під час перебування в шлюбі в якості дарунка або в порядку успадкування, є власністю кожного з них (ст. 28 КШС України).
  Майно кожного з подружжя може бути визнано їхньою спільною власністю, якщо буде встановлено, що за час існування шлюбу були здійснені вкладення, що значно збільшили вартість цього майна (капремонт, добудова, переобладнання тощо).
  Якщо поділ майна подружжя зачіпає права третіх осіб, суперечка про поділ майна не може розглядатись одночасно зі справою про розірвання шлюбу.
  
  Зразок заяви про стягнення аліментів на дитину
  Центральний районий суд
  ..................... (повне ім’я заявника,
  адреса)
  ........................ (повне ім’я особи,
  зобов’язаної платити аліменти, місце
  замешкання)
  З А Я В А
  про стягнення аліментів на дитину (дітей)
  Я........... (дата) уклала шлюб з.................... (повне ім’я) і живу з ним спільно (Якщо шлюб розірвано, зазначити дату розірвання).
  Від цього шлюбу у нас є дитина (діти). Дитина знаходиться на моєму утриманні. Чоловік жодної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.
  Іншої дитини (дітей) чоловік не має. Утримань за виконавчими документами з нього не здійснюється.
  У відповідності до ст. 80 КШС України, прошу:
  стягнути з.................. (повне ім’я), 19... р. н, на мою користь аліменти на.......... (повне ім’я дитини, точна дата народження) в розмірі (25%, 33% або 50%) частини всіх різновидів заробітку щомісячно, починаючи від... (дата подання заяви) до повноліття дитини.
  Додаток:
  1. Копія свідоцтва про укладення шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, якщо шлюб розірвано).
  2. Копія свідоцтва про народження дитини (чи дітей).
  3. Довідка про знаходження дитини на утриманні заявниці.
  4. Довідка з місця роботи особи про розмір зарплати та відсутність утримань за іншими виконавчими документами.
  5. Копія заяви.
  Дата Підпис
  
  
  
  Зразок позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої заливом квартири
  Непідкупницький районий суд
  Позивач....... (повне ім’я, адреса)
  Відповідач... (повне ім’я, адреса)
  Третя особа... (власник житла,
  якщо Ви є наймачем)
  П О З О В Н А З А Я В А
  про відшкодування шкоди, завданої заливом квартири
  Я є власником (чи наймачем) квартири (кімнати) за адресою....................... З вини відповідача, який мешкає поверхом вище, в кв. №.., ......... 2002 р. була залита моя квартира (зазначити характер заливу, причини). Вина відповідача доведена.... (зазначити, якими документами: актом обстеження комісії, постановою про припинення кримінальної справи органами дізнання тощо). В наслідок заливання квартири мені завдано матеріальну шкоду, яка складається з...... (перелічити речі, що стали непридатними, їхню вартість, а також приблизну вартість відновлювального ремонту квартири).
  У відповідності до ст. 440 ЦК України прошу суд:
  1/ стягнути з відповідача....... на мою користь відшкодування завданої мені заливом квартири матеріальної шкоди;
  2/ призначити будівельно-технічну, товарну експертизи для встановлення вартості втрачених речей та відновлювального ремонту квартири;
  3/ викликати свідків............... (повні імена та адреси).
  Додаток:
  1. Витяг з домової книги та копія особового рахунку.
  2. План житлового приміщення.
  3. Акт обстеження комісії.
  4. Документ про сплату держмита.
  5. Копії позовної заяви для відповідача та третьої особи (якщо вона є).
  Дата Підпис
  
  У відповідності до ст. 106 ЖК України повнолітній член сім’ї наймача має право вимагати укладання з ним окремого договору найму, якщо за з