справа М. Медолиза
11/30/2003 | Майдан-ІНФОРМ
Друкуємо повністю звернення Громадського комітету нацбезпеки, надіслане адресатам 24 листопада цього року
Генеральному Прокурору України
п. Васильєву Г.А.
копія: Голові Тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин вбивств журналістів Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова, посягання на життя народного депутата України Олександра Єльяшкевича та фактів порушень державними діячами Конституції і законів України,
народному депутату України
п. Омельченку Г.О.
Щодо вбивства впливового державного діяча
Медолиза Миколи Миколайовича та інші злочини
Шановний Геннадіє Андрійовичу!
Ми отримали і уважно вивчили лист Генеральної прокуратури України №04/2-6874-99 від 15.10.2003 р. на звернення Медолиз Таміли Порфирівни і депутатський запит Омельченка Григорія Омеляновича щодо розслідування обставин і причин вбивства відповідального секретаря Валютно-кредитної Ради Кабінету Міністрів України, першого заступника голови Національного агентства України з питань розвитку і європейської інтеграції Медолиза Миколи Миколайовича.
Зазначаємо, що згаданий лист Генеральної прокуратури не містить жодної відповіді на поставлені у наших зверненнях питання.
Так, у своєму зверненні мати загиблого Таміла Медолиз викладала інформацію, яка свідчить про вбивство її сина - Миколи Медолиза, і просила забезпечити належне розслідування вбивства високого державного діяча.
У своєму депутатському запиті народний депутат Омельченко Г.О. просив Генеральну прокуратуру України за наявною інформацію вжити наступні дії:
Порушити кримінальну справу за фактом вбивства Медолиза М.М. (за ознаками злочину, передбаченого ст. 115 КК України) або винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю події щодо навмисного вбивства Медолиза М. М.
дослідити в повному обсязі факти і обставини та виконати вказівки, зазначені в постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 5 травня 2003 року у справі № 07/1373, порушеної за фактом загибелі Медолиза М. М. під час ДТП і за результатами перевірки прийняти рішення згідно з чинним законодавством.
дати правову оцінку діям посадових осіб, які впродовж трьох років не провели і не забезпечили об’єктивне досудове слідство у цій справі, допустили зволікання при її розслідуванні та фальсифікацію матеріалів справи, винних осіб притягнути до встановленої законом відповідальності.
Незважаючи на це, Генеральна прокуратура України проігнорувала надану інформацію про злочини, не порушила кримінальну справу за фактом вбивства Миколи Медолиза, але і не винесла мотивовану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Генеральна прокуратура України не надала правову оцінку діям посадових осіб, які впродовж багатьох років не провели і не забезпечили об‘єктивне і повне розслідування причин і обставин загибелі Миколи Медолиза.
Таким чином ми змушені констатувати неправомірну бездіяльність Генеральної прокуратури України.
Ми пам‘ятаємо, шановний Геннадіє Андрійовичу, Ваші слова при призначенні на посаду Генерального прокурора про необхідність утвердження верховенства Закону. Саме тому ми повторно звертаємося до Вас, до Генеральної прокуратури України з вимогою повно і об‘єктивно розслідувати факт вбивства Миколи Медолиза та інші злочини.
Нами в ході громадського розслідування обставин і причин смерті відповідального секретаря Валютно-кредитної Ради Кабінету Міністрів України, першого заступника голови Національного агентства України з питань розвитку і європейської інтеграції Медолиза Миколи Миколайовича було встановлено наступне.
4 липня 1999 року М. Медолиз був знайдений мертвим на 51 кілометрі траси Київ-Чернігів неподалік від власного автомобіля “ДЕУ-Леганза”.
За обставинами справи Броварським РУ ГУ МВС України в Київській області порушило кримінальну справу №07-1373 за фактом ДТП.
З 1999 року кримінальна справа 8 разів закривалася, і 8 разів слідство поновлювалося. Останній раз Постанову від 12 вересня 2002 року про закриття кримінальної справи було скасовано Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 5 травня 2003 року. Таким чином слідство відновлено.
З самого початку слідства в 1999 році, обставини справи вказували на умисне вбивство Миколи Медолиза 4 липня 1999 року. Але слідчі органи доклали максимум зусиль для затягування, заплутування справи і фальсифікації її матеріалів.
За версією слідства по кримінальній справі № 07-1373 М.Медолиз їхав на автомобілі “ДЕУ-Леганза” 4 липня 1999 року близько 4.30 ранку з мисливської бази “Окуніново” в напрямку Києва, не справився з керуванням, після чого автомобіль виїхав на зустрічну смугу, пішов юзом і перекинувся. При цьому Микола Медолиз “випав” з автомобіля через вікно передньої лівої двері й опинився по праву сторону від автомобіля на відстані 5 метрів.
При цьому в результаті нібито “ДТП”, автомобіль “ДЕУ-Леганза” став на колеса практично без пошкоджень (було розбито вікно лівої передньої двері, тріснуло переднє лобове скло, відкрито капот і багажник, в салоні було побито панелі приборів). Фотографії автомобіля були вклеєні в перший том матеріалів кримінальної справи №07-1373. Тим не менше наявність автомобіля без пошкоджень на місці пригоди, що було зафіксовано на фотознімках, суперечила версії слідства щодо нещасного випадку - ДТП.
3 грудня 2001 в Головному слідчому управлінні МВС України в Київській області матері загиблого Медолиз Тамілі Порфирівні було надано на ознайомлення матеріали справи, де вона побачила замість первинних фотознімків, зроблених 4 липня 1999 року на місці ДТП, інші, темніші фотознімки, на яких було зображено вже зовсім інший автомобіль “ДЕУ-Леганза” - розбитий, із значними пошкодженнями, де всі вікна було побито. За фактом фальсифікації матеріалів справи мати загиблого Таміла Медолиз неодноразово зверталася до Генеральної прокуратури України, за результатами чого слідчим органам було дано вказівку включити в матеріали справи негатив фотоплівки з місця пригоди від 04.07.99, але досі ніяких фотоплівок в матеріалах справи немає.
Пізніше, до 12 вересня 2002 року фотознімки автомобіля і місця пригоди було ще раз підмінено в матеріалах кримінальної справи - розміщено світлі фотознімки, де знову ж таки було зображено розбитий вщент автомобіль, зовсім інший, ніж той, в якому їхав Микола Медолиз 4 липня 1999 року. Ці фотознімки містяться в матеріалах справи до теперішнього часу.
Необхідні судово-медичні експертизи вчасно не проведено, трасологічну, психотропну та інші експертизи і огляд автомобіля на наявність отруйних і вибухових речовин взагалі не проводилися. Автомобіль відремонтовано і продано під час слідства.
В грудні 2002 року мати загиблого Таміла Порфирівна Медолиз звернулася до Громадського комітету національної безпеки України з проханням допомогти з’ясувати правду про смерть свого сина, високого державного посадовця - Медолиза Миколи Миколайовича.
З того моменту було оскаржено до суду Постанову старшого слідчого від 12 вересня 2002 року про закриття кримінальної справи №07-1373. В суді вдалося ознайомитися і зробити ксерокопію матеріалів кримінальної справи. 5 травня 2003 року Постановою суду слідство по справі відновлено.
На сьогодні в межах громадського розслідування виявлено велику кількість неточностей в матеріалах розслідування нібито “ДТП”, які свідчать про єдину можливу версію загибелі М.Медолиза - умисне вбивство.
Встановлено, що Микола Медолиз з 1992 року працював на відповідальних посадах в Кабінеті Міністрів України, де довгий час перед смертю займав посаду відповідального секретаря Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України. З 1996 року і до самої смерті М.Медолиз займав посаду першого заступника голови Національного агентства України з питань розвитку і європейської інтеграції.
На цих посадах Микола Медолиз володів великим обсягом інформації про шляхи надходження валютних і кредитних коштів в Україну та шляхи їх освоєння.
Нами було виявлено закордонний паспорт 42 №3543284 на ім’я Разумовського Андрія Миколайовича, народженого 30 червня 1965 року. Паспорт видано Міністерством закордонних справ України 21.11.95 з печатками Консульського управління МЗС України №2.
На замовлення Медолиз Т.П. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України було проведено дослідження закордонного паспорта 42 №3543284 на ім’я Разумовського Андрія Миколайовича і наявних посвідчень особи Медолиза Миколи Миколайовича. За результатами дослідження було складено Висновок №2052 спеціаліста про дослідження зображень портретів від 13 травня 2003 року, відповідно до якого на фотознімку особи в закордонному паспорті 42 №3543284 зображений Медолиз М.М. Таким чином, закордонний паспорт було видано Медолизу М.М. на прізвище неіснуючої особи. Відомо про можливе існування внутрішнього паспорту громадянина України VII-МА №629786, виданого в місті Києві на прізвище Разумовського Миколи Миколайовича.
Таким чином, нами виявлено злочин - підроблення документів - за який передбачено кримінальну відповідальність ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (ст. 194 КК України 1960 року).
Микола Медолиз під час своєї професійної діяльності багаторазово виїздив за кордон.
За деякими даними, що вдалося зібрати з усних пояснень осіб, прізвища яких ми не розголошуємо, Миколу Медолиза на його посаді примушували до виконання функцій кур’єра - для перевезення, вивезення за кордон і розміщення на таємних рахунках коштів високопоставлених впливових осіб з Української держави.
Відомий факт привезення в червні 1999 року Миколою Медолизом з м.Золотоноші для невідомих поки що замовників 200 тис. дол. США.
Зі сторони впливових, високопоставлених і, очевидно, найвищих посадових осіб в Україні на Миколу Медолиза чинився тиск, у зв’язку з чим покійний Микола Миколайович неодноразово скаржився на неможливість подальшої роботи “в цьому болоті”. Особливо часто М.Медолиз скаржився на роботу у 1999 році напередодні президентських виборів, неодноразово обіцяв піти з роботи після виборів в жовтні 1999 року.
За виконання своїх вимушених обов’язків перевізника коштів (кур‘єра), М.Медолиз отримував невеликий відсоток.
Микола Медолиз часто виїжджав за межі України, як по службових відрядженнях в державних справах, так і під прізвищем Разумовського А.М., де за допомогою фіктивного закордонного паспорту 42 №3543284 відкривав рахунки в банках як на прізвище Разумовського, так, очевидно, і на чужі прізвища і підприємства.
Поки що засобами громадського розслідування вдалося встановити наявність декількох підприємств і рахунків за кордоном (документи додаються):
Panworth Limited, де керівником був А.Разумовський, - рахунок №35728752 в (додатки 1-2);
Рахунки на ім’я А. Разумовського в Royal Bank of Scotland та National Westminster Bank (додатки 3-5)
Atande Limited, до якої причетний А.Разумовський, рахунки в National Westminster Bank (додаток-6).
Harrington European, рахунки Встановлено наявність компанії в Дубліні “Ashpool Limited”, з рахунками в Midland Bank Plc. (London) №35892427 для USD та рахунок №35892435 для STG (додаток-7).
Власники даних підприємств залишаються невідомими.
Виявлено валютні рахунки №4553560000044749 та №5080005341104018 в “Угорському зовнішньоторговельному банку”, м. Будапешт на ім‘я дружини покійного Миколи Медолиза - Цурпал Світлани Іванівни.
Можливим є відкриття згаданих та інших, поки що невідомих підприємств і рахунків, на прізвище А.Разумовського і С.Цурпал для перерахування через них коштів на приватні рахунки високих посадових осіб, які поки що невідомі. Таким чином рахунки на ім’я А.Разумовського, С.Цурпал та пов’язаних підприємств є рахунками “першого рівня” перед подальшим переховуванням коштів замовників на інші утаємничені рахунки для впливових в Україні посадових осіб.
Про причетність Світлани Цурпал до скоєння вищезазначених злочинів свідчить і те, що після смерті Миколи Медолиза родина Цурпалів заволоділа коштами і майном в особливо великих розмірах. Світлана Цурпал виїхала за кордон через 33 дні після загибелі чоловіка М.Медолиза. Не виключено, що з метою улагодження фінансових питань.
В будь-якому випадку, викладене вище свідчить про злочин - незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, за що передбачено кримінальну відповідальність ст. 208 Кримінального кодексу України (ст. 80-1 КК України 1960 року).
Встановлено, що задовго до смерті Микола Медолиз підтримував дуже близькі стосунки з Головою українського представництва Raiffeisen Bank Ігорем Францкевичем. Вірогідно, що у відділеннях цього міжнародного банку як за кордоном, так і в Україні, могли бути відкриті канали відправлення коштів за кордон через рахунки на прізвище Разумовського Андрія Миколайовича і Цурпал Світлани Іванівни.
З невідомих причин, вищевикладена інформація досі не враховується офіційним слідством для з’ясування причин вбивства Миколи Медолиза. Ця інформація була проігнорована і Генеральною прокуратурою України в листі №04/2-6874-99 від 15.10.2003 р.
За результатами розгляду даного звернення ми просимо Генеральну прокуратуру України більше не надавати нам формальні відписки, як то отриманий нами лист №04/2-6874-99 від 15.10.2003 р., в яких викладати ту інформацію, яку ми і так знаємо.
За результатами вищевикладеного, керуючись ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України, ми ВИМАГАЄМО:
Порушити кримінальну справу (за фактом вбивства Медолиза М. М.) за ознаками злочину, передбаченого ст. 115 КК України або винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Порушити кримінальну справу (за фактом підроблення документів - закордонного паспорта 42 №3543284 на ім’я Разумовського А.М.) за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 КК України або винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Порушити кримінальну справу (за фактом незаконного відкриття або використання за межами України валютних рахунків) за ознаками злочину, передбаченого ст. 208 КК України або винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Дати правову оцінку діям посадових осіб, які впродовж багатьох років не проводили і не забезпечили об’єктивне досудове слідство у цій справі, допустили зволікання при її розслідуванні та фальсифікацію матеріалів справи, винних осіб притягнути до встановленої законом відповідальності.
Для надання додаткової інформації Генеральній прокуратурі України по згаданих злочинах ми просимо особистої зустрічі з Вами.
Додатки в одному примірнику на 9 аркушах.
З щирою повагою і надією на підтримку,
Координатор Комітету Олексій Толкачов
Член Комітету, потерпіла
по кримінальній справі №07-1373 Таміла Медолиз
Генеральному Прокурору України
п. Васильєву Г.А.
копія: Голові Тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин вбивств журналістів Георгія Гонгадзе, Ігоря Александрова, посягання на життя народного депутата України Олександра Єльяшкевича та фактів порушень державними діячами Конституції і законів України,
народному депутату України
п. Омельченку Г.О.
Щодо вбивства впливового державного діяча
Медолиза Миколи Миколайовича та інші злочини
Шановний Геннадіє Андрійовичу!
Ми отримали і уважно вивчили лист Генеральної прокуратури України №04/2-6874-99 від 15.10.2003 р. на звернення Медолиз Таміли Порфирівни і депутатський запит Омельченка Григорія Омеляновича щодо розслідування обставин і причин вбивства відповідального секретаря Валютно-кредитної Ради Кабінету Міністрів України, першого заступника голови Національного агентства України з питань розвитку і європейської інтеграції Медолиза Миколи Миколайовича.
Зазначаємо, що згаданий лист Генеральної прокуратури не містить жодної відповіді на поставлені у наших зверненнях питання.
Так, у своєму зверненні мати загиблого Таміла Медолиз викладала інформацію, яка свідчить про вбивство її сина - Миколи Медолиза, і просила забезпечити належне розслідування вбивства високого державного діяча.
У своєму депутатському запиті народний депутат Омельченко Г.О. просив Генеральну прокуратуру України за наявною інформацію вжити наступні дії:
Порушити кримінальну справу за фактом вбивства Медолиза М.М. (за ознаками злочину, передбаченого ст. 115 КК України) або винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю події щодо навмисного вбивства Медолиза М. М.
дослідити в повному обсязі факти і обставини та виконати вказівки, зазначені в постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 5 травня 2003 року у справі № 07/1373, порушеної за фактом загибелі Медолиза М. М. під час ДТП і за результатами перевірки прийняти рішення згідно з чинним законодавством.
дати правову оцінку діям посадових осіб, які впродовж трьох років не провели і не забезпечили об’єктивне досудове слідство у цій справі, допустили зволікання при її розслідуванні та фальсифікацію матеріалів справи, винних осіб притягнути до встановленої законом відповідальності.
Незважаючи на це, Генеральна прокуратура України проігнорувала надану інформацію про злочини, не порушила кримінальну справу за фактом вбивства Миколи Медолиза, але і не винесла мотивовану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Генеральна прокуратура України не надала правову оцінку діям посадових осіб, які впродовж багатьох років не провели і не забезпечили об‘єктивне і повне розслідування причин і обставин загибелі Миколи Медолиза.
Таким чином ми змушені констатувати неправомірну бездіяльність Генеральної прокуратури України.
Ми пам‘ятаємо, шановний Геннадіє Андрійовичу, Ваші слова при призначенні на посаду Генерального прокурора про необхідність утвердження верховенства Закону. Саме тому ми повторно звертаємося до Вас, до Генеральної прокуратури України з вимогою повно і об‘єктивно розслідувати факт вбивства Миколи Медолиза та інші злочини.
Нами в ході громадського розслідування обставин і причин смерті відповідального секретаря Валютно-кредитної Ради Кабінету Міністрів України, першого заступника голови Національного агентства України з питань розвитку і європейської інтеграції Медолиза Миколи Миколайовича було встановлено наступне.
4 липня 1999 року М. Медолиз був знайдений мертвим на 51 кілометрі траси Київ-Чернігів неподалік від власного автомобіля “ДЕУ-Леганза”.
За обставинами справи Броварським РУ ГУ МВС України в Київській області порушило кримінальну справу №07-1373 за фактом ДТП.
З 1999 року кримінальна справа 8 разів закривалася, і 8 разів слідство поновлювалося. Останній раз Постанову від 12 вересня 2002 року про закриття кримінальної справи було скасовано Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 5 травня 2003 року. Таким чином слідство відновлено.
З самого початку слідства в 1999 році, обставини справи вказували на умисне вбивство Миколи Медолиза 4 липня 1999 року. Але слідчі органи доклали максимум зусиль для затягування, заплутування справи і фальсифікації її матеріалів.
За версією слідства по кримінальній справі № 07-1373 М.Медолиз їхав на автомобілі “ДЕУ-Леганза” 4 липня 1999 року близько 4.30 ранку з мисливської бази “Окуніново” в напрямку Києва, не справився з керуванням, після чого автомобіль виїхав на зустрічну смугу, пішов юзом і перекинувся. При цьому Микола Медолиз “випав” з автомобіля через вікно передньої лівої двері й опинився по праву сторону від автомобіля на відстані 5 метрів.
При цьому в результаті нібито “ДТП”, автомобіль “ДЕУ-Леганза” став на колеса практично без пошкоджень (було розбито вікно лівої передньої двері, тріснуло переднє лобове скло, відкрито капот і багажник, в салоні було побито панелі приборів). Фотографії автомобіля були вклеєні в перший том матеріалів кримінальної справи №07-1373. Тим не менше наявність автомобіля без пошкоджень на місці пригоди, що було зафіксовано на фотознімках, суперечила версії слідства щодо нещасного випадку - ДТП.
3 грудня 2001 в Головному слідчому управлінні МВС України в Київській області матері загиблого Медолиз Тамілі Порфирівні було надано на ознайомлення матеріали справи, де вона побачила замість первинних фотознімків, зроблених 4 липня 1999 року на місці ДТП, інші, темніші фотознімки, на яких було зображено вже зовсім інший автомобіль “ДЕУ-Леганза” - розбитий, із значними пошкодженнями, де всі вікна було побито. За фактом фальсифікації матеріалів справи мати загиблого Таміла Медолиз неодноразово зверталася до Генеральної прокуратури України, за результатами чого слідчим органам було дано вказівку включити в матеріали справи негатив фотоплівки з місця пригоди від 04.07.99, але досі ніяких фотоплівок в матеріалах справи немає.
Пізніше, до 12 вересня 2002 року фотознімки автомобіля і місця пригоди було ще раз підмінено в матеріалах кримінальної справи - розміщено світлі фотознімки, де знову ж таки було зображено розбитий вщент автомобіль, зовсім інший, ніж той, в якому їхав Микола Медолиз 4 липня 1999 року. Ці фотознімки містяться в матеріалах справи до теперішнього часу.
Необхідні судово-медичні експертизи вчасно не проведено, трасологічну, психотропну та інші експертизи і огляд автомобіля на наявність отруйних і вибухових речовин взагалі не проводилися. Автомобіль відремонтовано і продано під час слідства.
В грудні 2002 року мати загиблого Таміла Порфирівна Медолиз звернулася до Громадського комітету національної безпеки України з проханням допомогти з’ясувати правду про смерть свого сина, високого державного посадовця - Медолиза Миколи Миколайовича.
З того моменту було оскаржено до суду Постанову старшого слідчого від 12 вересня 2002 року про закриття кримінальної справи №07-1373. В суді вдалося ознайомитися і зробити ксерокопію матеріалів кримінальної справи. 5 травня 2003 року Постановою суду слідство по справі відновлено.
На сьогодні в межах громадського розслідування виявлено велику кількість неточностей в матеріалах розслідування нібито “ДТП”, які свідчать про єдину можливу версію загибелі М.Медолиза - умисне вбивство.
Встановлено, що Микола Медолиз з 1992 року працював на відповідальних посадах в Кабінеті Міністрів України, де довгий час перед смертю займав посаду відповідального секретаря Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів України. З 1996 року і до самої смерті М.Медолиз займав посаду першого заступника голови Національного агентства України з питань розвитку і європейської інтеграції.
На цих посадах Микола Медолиз володів великим обсягом інформації про шляхи надходження валютних і кредитних коштів в Україну та шляхи їх освоєння.
Нами було виявлено закордонний паспорт 42 №3543284 на ім’я Разумовського Андрія Миколайовича, народженого 30 червня 1965 року. Паспорт видано Міністерством закордонних справ України 21.11.95 з печатками Консульського управління МЗС України №2.
На замовлення Медолиз Т.П. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України було проведено дослідження закордонного паспорта 42 №3543284 на ім’я Разумовського Андрія Миколайовича і наявних посвідчень особи Медолиза Миколи Миколайовича. За результатами дослідження було складено Висновок №2052 спеціаліста про дослідження зображень портретів від 13 травня 2003 року, відповідно до якого на фотознімку особи в закордонному паспорті 42 №3543284 зображений Медолиз М.М. Таким чином, закордонний паспорт було видано Медолизу М.М. на прізвище неіснуючої особи. Відомо про можливе існування внутрішнього паспорту громадянина України VII-МА №629786, виданого в місті Києві на прізвище Разумовського Миколи Миколайовича.
Таким чином, нами виявлено злочин - підроблення документів - за який передбачено кримінальну відповідальність ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України (ст. 194 КК України 1960 року).
Микола Медолиз під час своєї професійної діяльності багаторазово виїздив за кордон.
За деякими даними, що вдалося зібрати з усних пояснень осіб, прізвища яких ми не розголошуємо, Миколу Медолиза на його посаді примушували до виконання функцій кур’єра - для перевезення, вивезення за кордон і розміщення на таємних рахунках коштів високопоставлених впливових осіб з Української держави.
Відомий факт привезення в червні 1999 року Миколою Медолизом з м.Золотоноші для невідомих поки що замовників 200 тис. дол. США.
Зі сторони впливових, високопоставлених і, очевидно, найвищих посадових осіб в Україні на Миколу Медолиза чинився тиск, у зв’язку з чим покійний Микола Миколайович неодноразово скаржився на неможливість подальшої роботи “в цьому болоті”. Особливо часто М.Медолиз скаржився на роботу у 1999 році напередодні президентських виборів, неодноразово обіцяв піти з роботи після виборів в жовтні 1999 року.
За виконання своїх вимушених обов’язків перевізника коштів (кур‘єра), М.Медолиз отримував невеликий відсоток.
Микола Медолиз часто виїжджав за межі України, як по службових відрядженнях в державних справах, так і під прізвищем Разумовського А.М., де за допомогою фіктивного закордонного паспорту 42 №3543284 відкривав рахунки в банках як на прізвище Разумовського, так, очевидно, і на чужі прізвища і підприємства.
Поки що засобами громадського розслідування вдалося встановити наявність декількох підприємств і рахунків за кордоном (документи додаються):
Panworth Limited, де керівником був А.Разумовський, - рахунок №35728752 в (додатки 1-2);
Рахунки на ім’я А. Разумовського в Royal Bank of Scotland та National Westminster Bank (додатки 3-5)
Atande Limited, до якої причетний А.Разумовський, рахунки в National Westminster Bank (додаток-6).
Harrington European, рахунки Встановлено наявність компанії в Дубліні “Ashpool Limited”, з рахунками в Midland Bank Plc. (London) №35892427 для USD та рахунок №35892435 для STG (додаток-7).
Власники даних підприємств залишаються невідомими.
Виявлено валютні рахунки №4553560000044749 та №5080005341104018 в “Угорському зовнішньоторговельному банку”, м. Будапешт на ім‘я дружини покійного Миколи Медолиза - Цурпал Світлани Іванівни.
Можливим є відкриття згаданих та інших, поки що невідомих підприємств і рахунків, на прізвище А.Разумовського і С.Цурпал для перерахування через них коштів на приватні рахунки високих посадових осіб, які поки що невідомі. Таким чином рахунки на ім’я А.Разумовського, С.Цурпал та пов’язаних підприємств є рахунками “першого рівня” перед подальшим переховуванням коштів замовників на інші утаємничені рахунки для впливових в Україні посадових осіб.
Про причетність Світлани Цурпал до скоєння вищезазначених злочинів свідчить і те, що після смерті Миколи Медолиза родина Цурпалів заволоділа коштами і майном в особливо великих розмірах. Світлана Цурпал виїхала за кордон через 33 дні після загибелі чоловіка М.Медолиза. Не виключено, що з метою улагодження фінансових питань.
В будь-якому випадку, викладене вище свідчить про злочин - незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, за що передбачено кримінальну відповідальність ст. 208 Кримінального кодексу України (ст. 80-1 КК України 1960 року).
Встановлено, що задовго до смерті Микола Медолиз підтримував дуже близькі стосунки з Головою українського представництва Raiffeisen Bank Ігорем Францкевичем. Вірогідно, що у відділеннях цього міжнародного банку як за кордоном, так і в Україні, могли бути відкриті канали відправлення коштів за кордон через рахунки на прізвище Разумовського Андрія Миколайовича і Цурпал Світлани Іванівни.
З невідомих причин, вищевикладена інформація досі не враховується офіційним слідством для з’ясування причин вбивства Миколи Медолиза. Ця інформація була проігнорована і Генеральною прокуратурою України в листі №04/2-6874-99 від 15.10.2003 р.
За результатами розгляду даного звернення ми просимо Генеральну прокуратуру України більше не надавати нам формальні відписки, як то отриманий нами лист №04/2-6874-99 від 15.10.2003 р., в яких викладати ту інформацію, яку ми і так знаємо.
За результатами вищевикладеного, керуючись ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України, ми ВИМАГАЄМО:
Порушити кримінальну справу (за фактом вбивства Медолиза М. М.) за ознаками злочину, передбаченого ст. 115 КК України або винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Порушити кримінальну справу (за фактом підроблення документів - закордонного паспорта 42 №3543284 на ім’я Разумовського А.М.) за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 КК України або винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Порушити кримінальну справу (за фактом незаконного відкриття або використання за межами України валютних рахунків) за ознаками злочину, передбаченого ст. 208 КК України або винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
Дати правову оцінку діям посадових осіб, які впродовж багатьох років не проводили і не забезпечили об’єктивне досудове слідство у цій справі, допустили зволікання при її розслідуванні та фальсифікацію матеріалів справи, винних осіб притягнути до встановленої законом відповідальності.
Для надання додаткової інформації Генеральній прокуратурі України по згаданих злочинах ми просимо особистої зустрічі з Вами.
Додатки в одному примірнику на 9 аркушах.
З щирою повагою і надією на підтримку,
Координатор Комітету Олексій Толкачов
Член Комітету, потерпіла
по кримінальній справі №07-1373 Таміла Медолиз
Відповіді
2003.12.19 | Анатолій
Це як вовкові скаржитися на його зграю!(-)