МАЙДАН - За вільну людину у вільній країні


Архіви Форумів Майдану

Наближається Наврез-Байрам, весняне Новодення

03/20/2010 | Кунь-Куньден
Надвечір 20 березня настає рівнодення, яке під назвою Наврез, Навруз (Новодення) починають святкувати мильйони людей.

Наврез Байрам – кримськотатарське свято, яке має глибокі коріння у культурі практично всіх тюркських народів.

Цей день згідно з народним календарем присвячується проводам старого року.
Ще за тиждень до свята господині кримські татарки прибирали житла, чоловіки приготувалися до оранки та інших весняних робіт. Діти готували маски й костюми кози – вивернені навиворіт шуби з приробленим до них хвостом. А ввечері кримські татарки наварять яєць, спечуть кобете (листковий м’ясний пиріг), національне печиво.

З настанням темряви в селах запалає багаття – це кримські татари спалюють старі речі. А діти вбралися в костюми кози й одягнули маски. Вони з пролісками в руках ходять від одного двора до іншого і співають новорічних пісень. Господарі пригощають дітей солодощами, горіхами.

Згідно з прикметами, те, що людина побачить першим поглядом у перший день Наврез-байрам, супроводжуватиме її весь рік.
Отже, під час святкування людей повинні оточувати речі, що позначають благі наміри і щастя, здоров'я та довголіття, успіх у всіх починаннях і процвітання. Цими предметами здавна вважалися вино, паростки ячменю, коржі-піти, і монети (в наші дні їх місце зайняли купюри).

Цього вечора серед кримських татар дуже популярні всілякі ворожіння. Дівчата збираються в одному з будинків, де в глек із водою кидають свої каблучки або намисто, і глек цей у ніч перед Наврезом ставлять під кущ троянди.
А вже вранці дівчата збираються біля глека, наймолодшій зав’язують очі, і вона витягує з глека прикраси, і жартуючи пророчить долю їхнім господиням у наступаючому новому році — чи вийде вона цього року заміж, яким буде її суджений, в який дім вона потрапить.

Відповіді

  • 2010.03.20 | Алим

    Re: Наближається Наврез-Байрам, весняне Новодення

    Далек этот праздник от Ислама...
  • 2011.03.19 | Дежурный

    В связи с празднованием Навреза азербайджанская община Крыма выпустила открытку

    В связи наступающим празднованием Новруза Крымская азербайджанская община выпустила открытку. Об этом Vesti.Az сообщил председатель Крымской азербайджанской общины Рагим Гумбатов.

    Оригинальная открытка знакомит получателей с фрагментами азербайджанской национальной одежды девятнадцатого века и традициями встречи Новруз байрамы. Такие открытки с поздравительными текстами будут направлены председателю парламента и премьер-министру Крыма, мэру Симферополя и другим должностным лицам автономии.

    http://www.vesti.az/news.php?id=71273
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2011.03.19 | Зуялы

      Re: В связи с празднованием Навреза азербайджанская община Крыма выпустила открытку

      Дежурный пише:
      > В связи наступающим празднованием Новруза Крымская азербайджанская община выпустила открытку. Об этом Vesti.Az сообщил председатель Крымской азербайджанской общины Рагим Гумбатов.

      Молодцы, красивая открытка!

      P.S. Но не могу удержаться - а где доморощенные противники латиницы?
  • 2011.03.19 | Рожевоперста Еос

    21.03.11г. в 14.15ч. в Крымском индустриально-педагогическом университете

    21.03.11г. в 14.15ч. в Крымском индустриально-педагогическом университете, ул. Учебная,8 , рядом с прокуратурой АРК, состоится празднование Новруз байрамы.
    Новруз - праздник Весны, Нового года, прощения, веселья.
    В программе: выступления музыкальных коллективов, театрализованная композиция - обряды встречи Новруза и др.
    Участвуют: представители крымскотатарской, азербайджанской, татар Поволжья, узбекской и других народов.
    Приглашены: все желающие, официальные лица АРК

    Ждем Вас.
  • 2011.03.20 | Дежурный

    Московские татары празднуют аж 26 марта

    26 марта 2011г, состоится праздник, организованный Землячеством Крымских татар "Наврез байрам".

    В программе вечера:

    1)Выступление певца Али Ильясова (Крым)

    2)Представление женского журнала "Ненкеджан". Ненкеджан - как правоприемница и продолжатель дела Исмаила и Шефихи Ufcgfh eks (Гаспринских).

    3)Новый номер журнала "Къасевет", посвященный битвам крымских татар.

    Фрукты, соки, сладости.

    Начало в 17.00

    Стоимость 200 руб.

    Адрес: Москва, дом Асадуллаева, м. "Новокузнецкая" или м. "Павелецкая",

    Малый Татарский пер., д.8 Справки по тел. (495)542-3788

    email: 5423788@mail.ru

    http://moskvatatar.ru/news.php?lng=ru&pg=2700
  • 2011.03.20 | Кримська Світлиця 2010

    К’озу Куню (День Ягнятка), другий день Наврез-байраму

    К’озу Куню (День Ягнятка), другий день Наврез-байраму.
    Свято проводиться 21 березня в день входження Сонця в сузір’я Овна (Вівці), кримськотатарською — К’озу, коли день рівний ночі.
    Цього дня все міське населення кримців намагається роз’їхатися в сільські поселення, де надвечір відбудуться народні гуляння. Молодші члени сім'ї вітають зі святом старших. Група хлопчиків пробирається в курники і турбує птахів. Господині виходять з будинку, а діти співають пісню про чорну курку ( «Чорна курка сокоче, крилами махає ...»). Старші чоловіки кримські татари після ранкового намазу відвідують кладовище, де приводять до ладу могили, читають поминальні молитви, в яких просять Бога й духів покійних про хороший урожай, множення стада. Жінки чекають їх удома, варять яйця, готують білу халву, печуть кобете, готують суп із курки з локшиною. Вважається хорошою прикметою, якщо локшина «втече» з каструлі: значить рік буде врожайним. Дівчата одягають, як правило, зелений одяг, що уособлює пробудження природи. Вдень чоловіки виходять в поле. Найшановніший старець, прочитавши молитву, проводить першу борозну й кидає у землю першу жменю насіння майбутнього урожаю. У святковий вечір розводять багаття, палять зношені речі, бризкають водою один на одного. Юнаки та хлопці стрибають через вогонь. А з початком темряви наряджаються в приготовані костюми, беруть гілки з укріпленими на них квітами проліска - Наврез-чечегі і ходять від одного будинку до іншого, грюкають у вікна і двері, співають пісні про козу «Сари ечкім» ( «Моя руда коза») . За це хлопців пригощають солодощами. Інша група дітей намагається проникнути в кухню і забрати святковий пиріг. Господарі, жартома, ганяють їх. Для тих, хто залишився у місті, дні Наврез-байраму – гарна нагода взяти участь у виставках-продажах предметів народних ремесел, вишивки, малюнків, гончарних виробів, ткацтва.

    Новруз Байрами в азербайджанців.
    У Криму діє потужна азербайджанська громада, яка активно святкує свій варіант Наврезу саме цього дня. У перший день Новрузу прийнято вставати рано. Там, де це можливо, люди йдуть до річки або джерела: умиваються, бризкають водою один на одного. Адже вода - символ чистоти та свіжості. Після там же пригощають один одного солодощами. У цей день вранці необхідно з'їсти що-небудь солодке, наприклад, мед, або якщо його немає - цукор. Після чого слід понюхати ароматний дим, що є символом визволення від злих духів. Кожна сім'я, накриваючи святкового столу, пам'ятає про те, що на столі повинна стояти їжа, яка складається із семи страв, назва яких починається з букви «с». На столі мають бути сумах, скед - молоко, сирке - оцет, семені - спеціальна каша з пшениці, сабзі - зелень. Крім перерахованих страв на стіл ставляться дзеркало, свічка та фарбоване яйце. Азербайджанці ставлять фарбоване яйце на дзеркало. І як тільки яйце качнется, значить, бик «перекинув» земну кулю на інший ріг і настав Новий рік. Всі сидять в цей час за столом, побачивши символічне розгойдування яйця на дзеркалі, вітають один одного, цілуються, обіймають і бажають один одному щастя, здоров'я, успіхів.
  • 2012.03.21 | Дежурный

    «Наврез байрам» 2012

    Мусульмане Феодосии встречают весну

    Сегодня, 21 марта восточный мир отмечает праздник нового дня Наврез. Он совпадает с днем весеннего равноденствия, когда выросший день равен ночи, поэтому Наврез еще символизирует старт весны. Инициаторами проведения праздника в Феодосии является отдел по межнациональным отношениям и феодосийская общественная организация «Инсаф» («Справедливость»). Их стараниями на Наврез будет организована концертная программа с участием творческих коллективов и самодеятельных артистов со всего региона. Она состоится в пятницу, 23 марта, в 15 часов в городском Доме культуры. На следующий день эту программу увидят жители Щебетовки и близлежащих поселков. Выступление начнется в 12 часов.

    Как рассказал начальник отдела по межнациональным отношениям Абдулла Бегматов, в концерте примут участие уже признанный и любимый феодосийцами коллектив «Кара-даг», танцевальный ансамбль из Щебетовки «Далгъа» («Волна»), «Мерджан» («Коралл») и клуб «Сафинар» из Приморского, а также вокалисты из села Южное, воспитанники детской музыкальной школы №1.

    Хотели к этому празднику возродить традицию угощения национальным блюдом сумаляк, но мастер, знающий все секреты приготовления, уехала в Москву, приедет только в мае. Сумаляк (солодовая халва) – это ритуальное лакомство, сваренное из сока пророщенных зерен пшеницы с добавлением сахара и муки. Зерно на пророст закладывается недели за две-три до праздника. Абдуллажон заметил, что к следующему году обязательно эту традицию возродят. А в этом году познакомиться с кулинарными традициями крымских татар можно будет на международном винном фестивале.

    – Мы обязательно примем участие, – говорит Абдулла Бегматов. – Можем организовать горячие чебуреки, плов, покажем и изделия мастеров народно-прикладного творчества.

    Но до фестиваля еще все лето впереди. А общественники «Инсаф» сейчас думают о подготовке к следующему празднику, который отмечается в первую пятницу мая – Хыдырлез. Если Навруз дает старт сельскохозяйственному году, то Хыдырлез завершает цикл весенних полевых работ.

    Венера Разумовская,
    газета городского совета «Победа»


    В Керчи отметят крымско-татарский праздник «Наврез байрам»

    Керченский Региональный меджлис совместно с Тюркским культурным центром при содействии Керченского городского совета проводит 24 марта для всех жителей и гостей города праздничные мероприятия «Наврез байрам 2012».

    В программе мероприятия:

    11.00 - региональный конкурс красоты и таланта на крымско-татарском языке «Наврез къыз» - 2012» (общественно-политический и культурный центр им. Ю. Богатикова по ул. Свердлова, 6, большой зал на 2-м этаже).
    Вход свободный.

    16.00 – праздничная концертная программа с участием Зоре Кадыевой, Руслана Алиева, Диляры Махмудовой, солистов ансабля «Джемиле» и «Крым» (центр им. Ю. Богатикова, большой зал на 2-м этаже).
    Вход по пригласительным.

    - выставка-продажа крымско-татарской книгопечатной продукции, аудио-видеозаписи крымско-татарской эстрады и фольклора, сувенирная продукция.

    Источник: KERCH.COM.UA


    Наврез Байрам от Nesil
    14.03.2012, 00:12 Просмотров: 2 Поділитися… Начало: 21 марта в 19:00

    Живая музыка от Алима Асанова и группы "Айдын"
    Музыкальное сопровождение от DJ Rash
    Ведущий Абляз Dzhemil Gerey
    Народные танцы:Агъыр ава ве Хайтарма,Явлукъ Оюну,Чобан Оюну, Куреш Оюну!
    Гости вечера:Арсен Бекиров и Алие
    Силовое шоу от Расима Мемета (обладатель 5 кубков Украины по армреслингу многократный призёр Всеукраинских турниров)
    Конкурсы и Призы
    Стоимость билетов:
    предпродажа 80грн
    на входе 100грн

    events.crimea.ua/simferopol/2825.html
  • 2012.03.27 | Арій.

    Не згоден. Новруз - Новий Рік (навіть звучить схоже). І святкується саме в

    день Орійського Нового Року. Тюркські народи, які святкують його ( а його святкують не всі тюркські народи) мають орійське походження (частково, звісно).
    згорнути/розгорнути гілку відповідей
    • 2012.03.27 | Клио

      Re: Не згоден. Новруз - Новий Рік (навіть звучить схоже). І святкується саме в

      Дело в том, что персидский язык относится к индоевропейским языкам. Отсюда "нов", "new", "nuvo" и т. п.
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2012.03.28 | Арій.

        Точно так і є!

        Клио пише:
        > Дело в том, что персидский язык относится к индоевропейским языкам. Отсюда "нов", "new", "nuvo" и т. п.

        Щоправда "індоєвропейські" - неправильна назва.

        Якщо брати географічний принцип - вона мають називатись індо-євро-амеро-австралійські, оскільки розповсюджені саме в цих місцях. А якщо брати за основу - назву Роду, від якого походять ці мови - то вони мають називатись орійські.

        Але деякі народи за час свого існування змінили мови з орійських на тюркські, але свято, орійське свято - залишилось.
    • 2012.03.29 | Дневной дозор

      Re: Не згоден. - С чем Вы не согласны?

      Арій. пише:
      > день Орійського Нового Року. Тюркські народи, які святкують його ( а його святкують не всі тюркські народи) мають орійське походження (частково, звісно).
      Арийского народа давно нет, если он вообще когда-то был. С праздниками дело обстоит иначе, чем с генетикой. Одни народы отмечают, другие - нет, и это вся реальность. Праздники приходят к народам самыми разными путями - и от соседей, и от единоверцев, и от родственных народов, и даже просто так, под культурным влиянием и по совпадению.. Обряды на этих праздниках тоже кочуют и заимствуются, исходя из местных условий. Бывает, что обрядовость одного праздника переносится в другом народе на совсем другой праздник.
      Кроме того, отмечать очевидные (видные оком) календарные события природы приходило в голову сразу многим народам. Равноденствие додумались отмечать независимо друг от друга и кельты, и корейцы, и тюрки, и вавилоняне, и даже индейцы. Для этого достаточно простой наблюдательности, которой у первобытных народов было в избытке..
      згорнути/розгорнути гілку відповідей
      • 2012.03.29 | Арій.

        Так, дійсно не вказав спочатку.

        "Наврез Байрам – кримськотатарське свято, яке має глибокі коріння у культурі практично всіх тюркських народів. "


        Норвуз (Новий Рік) на весняне рівнодення святкують тільки ті тюркські народи, які мали орійську складову чи орійську передісторію, себто потім були тюркизовані.

        Якути, чуваші, казахи, та деякі інші тюркські народи на святкують Новруз.

        Натомість таджики, перси, афганці, українці та інші слов"яни(рідновіри) - святкують усі.

        Дневной дозор пише:
        > > Арийского народа давно нет, если он вообще когда-то был.


        Звичайно був.
        Про це говорять і історичні документи і дані генетики і дані порівняльної лінгвістики.

        Тепер ми маємо багато його розгалужень - орійських за походженням народів.

        Так само як першопочаткових тюрків вже давно нема, проте є тюркські за мовою народи.


        С праздниками дело обстоит иначе, чем с генетикой. Одни народы отмечают, другие - нет, и это вся реальность.

        ТІЛЬКИ свята, звичайно, не можуть говорити про спорідненість чи походження народів, але комплекс даних (генетика, історія, порівняльна лінгвістика) - так.
        Проте, свята - одна з найбільш незнищенних сутностей. Наприклад, Купайла, Різдво, Зелена Неділя, у Українців християнська церква так і не змогла знищити, прийшлось пристосовуватись.
        згорнути/розгорнути гілку відповідей
        • 2012.03.29 | Дневной дозор

          Re: Так, дійсно не вказав спочатку.

          Нет особого предмета спора.. Наврез Байрам - все-таки крымскотатарское "свято", тогда как Навруз - персидское, Наурыз - казахское, Неврюз - казанское, и так далее. Меняется не только название, но и обрядность, часто - дата праздника заметно смещается, иногда - меняется даже идея того, что, собственно, отмечают..

          Точно так же, как Великдень в Украине, Пасха в России или Ваночь в Чехии, Йэстер в Британии - это родственные, но разные праздники. Причем, в одних случаях сохраняются давние еврейские корни праздника, в других - берут вверх традиционные дохристианские обряды, которые, в свою очередь, очень разнятся.

          > Проте, свята - одна з найбільш незнищенних сутностей. Наприклад, Купайла, Різдво, Зелена Неділя, у Українців християнська церква так і не змогла знищити, прийшлось пристосовуватись.
          Совершенно согласен. Праздники - подобны идеям, их можно запретить, загнать в подполье и даже уничтожать их носителей, но при первой же возможности они снова выйдут на поверхность.

          Надо также отметить, что в старину перенимать соседние и чужие праздники доводилось всем народам, но отнюдь не с такой легкостью, как сегодня. Как правило, начало празднования, что своего нового, что чужого старого праздника, было основано на масштабных, исторически значимых событиях, сдвигах.


Copyleft (C) maidan.org.ua - 2000-2024. Цей сайт підтримує Громадська організація Інформаційний центр "Майдан Моніторинг".